УДК 619:612.1.619:616.001.636.2
Колтун С.М. доктор с-г наук, професор ©
Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З Гжицького
ФЕРМЕНТИ КРОВ1 МОЛОДНЯКУ ХУДОБИ ЗА КОРЕКЦП УЛЬТРАФЮЛЕТОВОГО ОПРОМ1НЕННЯ
Виечено еплие ультрафюлетоеого опром1нення телят на актиетсть фермент1е класу трансфераз у кроег останшх.
Ключовi слова: ферменти, ультрафюлетоее еипромтю-еання, метаболти, телята.
Актившсть фермешпв аланш- та амшотрансфераз залежить вщ рiвня поживност кормiв рацюну годiвлi, умов утримання, особливо сухостшних корiв та нетелей. Зокрема, надзвичайно важливе значення мае рiвень тродиксину в !х органiзмi.
При цьому, у натальний перiод телята одержують енерге-тичнi та пластичнi метаболiти через плацентарне живлення, а у постнатальний, при переходi на молозиво i молоко, в органiзмi проходить корегування механiзмiв проте!нового живлення. Вка-заний бюлопчний процес вiдображаеться на активностi транс-портних ензимiв [2, 3, 5].
У зв'язку з цим, надзвичайно щкавим е вивчення механiз-мiв, що лежать в основi змiни обмiну амшокислот у деяких орга-нах i системах оргашзму телят на раннiх етапах постнатального онтогенезу. Особливо важливу роль в обмш, зокрема бiлково-му, ввдграе процес переамiнування амiнотрансферазами бiлкiв [1].
Останш каталiзують перенесення одновуглецевих залиш-юв амiноацильних радикалiв i кетонових груп в органiзмi телят, на що вказуе збшьшення !х продуктивностi. Актившсть вказаних ферменив змiнюеться пiд впливом фiзiологiчного стану органiз-му та ультрафюлетового опромiнення ртутно-кварцевою лампою ПРК-2 (ДРТ-400). Аспартат- i амiнотрансферази е каталiзаторами перенесення атомних груп з молекули одше! речовини на молекулу шшо!. Визначення !х активностi проводилось з клмчною метою для встановлення стану печiнки та серця.
Метою нашо! роботи було вивчення активност аланiн-i амiнотрансфераз в органiзмi телят у першi днi постнатального онтогенезу за рiзних умов ультрафiолетового опромшення.
Дослiдження проводились на 15 телятах десятиденного вiку чорно-рябо! породи, яю належать приватнiй агрофiрмi "ЛАН" Кам"янка-Бузького району Львiвськоl областi. Тварин пщбира-ли за принципом аналогiв; з них було сформовано три групи (контрольну та першу i другу дослщш). Годiвлю телят проводи-ли згiдно схеми випойки та рацюну годiвлi, збалансованого за по-
© Колтун е.М., 2008
139
живними та мшеральними речовинами.
Матер1ал i методи дослщжень. Тварин утримували у кл^-ках з вшьним вигулом у кошару. Телят першо! дослщно! групи опромiнювaли лампою ДРП-4000 через день тривaлiстю 15 хв., а друго! - кожен день тривалютю 10 хв., тодi як тварин контроль-но! групи не опромшювали. Визначення бiодози здiйснювaли за допомогою бiодозиметрa марки "БД-2", який фжсували на шкiрi тварини i спрямовували на нього ультрaфiолетовi промеш вiд лампи, розмщено! на вщсташ 50см вiд тiлa тварини. Дослщжен-ня проводились протягом 11 мiсяцiв; пщготовчий перiод тривав 150 днiв, а дослщний - 180.
Кров для дослщжень брали з яремно! вени ранком до пер-шо! годiвлi один раз у мшяць протягом усього перюду дослiд-жень. Активнiсть aлaнiн- i aспaртaтaмiнотрaнсферaз у нiй визна-чали за методом Кшга [4].
Результати дослщжень. Дослщження показали, що рiвень активност ферментiв класу трансфераз у кровi тварин був неод-наковим (таблиця). Так, рiвень aктивностi aспaртaтaмiнотрaнс-ферaзи i аланшамшотрансферази у кровi телят першо! дослщно! групи збiльшився вiдповiдно на 18,9 та 12,6% порiвняно з конт-ролем.
При цьому, продукти фотодеструкци, якi утворились у шю^ пiд дieю середньохвильового опромшення, розмiщеного у дia-пaзонi до 280 нм активують систему мононуклеарних фагоциив i викликають дегрaнуляцiю лaброцитiв та базофшв. Це призво-дить до видшення в оргaнiзмi бiологiчно активних речовин та ва-зоактивних медiaторiв. Вони впливають на тонус судин та ско-рочення гладких м'язiв, що сприяе тдвищенню гуморально! реакци, зокрема збiльшенню кшькост aртерiол i кaпiлярiв шкiри.
Таблиця
PiBeHb активносп фе рменив у кров1 телят, С •д.мл., M±m, n = 5
№ п/п Групи тварин Аспартатамшо-трансфераза Аланшамшо-трансфераза
1 Контрольна 32,98±1,76 37,58±1,34
2 Дослщна 1 39,20±1,63* 42,30±1,15*
3 Дослiднa 2 54,20±3,21** 68,50±4,48**
Примтка: * -р< 0,05, ** -р< 0,01 - е1рог1днар1зниця пор1еняно з показником
контрольноi групи.
Вказаний бюлопчний процес призводить до зростання у кровi телят aктивностi aлaнiн- та аспартатамшотрансферази. Це пiдтверджуe дiю середньохвильового дiaпaзону ультрaфiолето-вого опромiнення, яке змiнюe функщональш влaстивостi оргaнiз-му на пiдкорково-корковому рiвняx.
В оргaнiзмi тварин друго! дослщно! актившсть аспартат-aмiнотрaнсферaзи зросла на 64,3 % або на 21,22 Од.мл i стано-вила 54,20±3,21 Од.мл, тодi як aлaнiнaмiнотрaнсферaзи - на 82,3% або на 30,92 Од.мл i складала 68,50±4,48 Од.мл.
140
Такий стан характеризуе штенсивну аферентну iмпульса-цiю у центральну нервову систему, яка розгальмовуе диференщ-йоваш kîpkobî процеси. Останнi сприяють поверненню у судинне русло фотомодифiкованоï кровi 3i змiненою структурою бiлкiв кл^ин i сироватки кровi та стимулюють утворення клiтинних i гуморальних факторiв природноï резистентностi. Пiдтверд-женням цього був штенсивний рiст i розвиток тварин за рахунок покращення апетиту i, вщповщно, засвоення поживних речовин та штенсифжацп обмiнних процесiв в органiзмi останнiх.
Крiм цього, спостерiгалось покращення росту i ущшьнення волосяного покриву, стимулювання розвитку сальних i потових залоз, потовщення шкiри; зовнiшнiй покрив став блискучим.
Висновок. Дозоване ультрафiолетове опромiнення телят позитивно впливае на актившсть аспартат - i аланшамшотрансфе-рази в ïx органiзмi та у цiлому на рiст i розвиток тварин.
Лггература
1. Кальницкий Б. Д. Минеральные вещества в кормлении животных. -М.: Агропромиздат, 1985. - 207с.
2. Колтун £.М. Ультрафiолетовi променi - терапевтичний фактор остеодистрофи худоби // Сiльський господар. - Львiв, 2004. - № 5-6. - С. 25-26.
3.Куцан О.Т. Динамша активностi деяких ферментiв плаз-ми кровi курей при гострому отруенш третрогдом // Науковий вiсник Львiвськоï нацiональноï академiï ветеринарноï медицини iменi С.З.Гжицького. - Львiв, 2007. - Т.7, №2. - Ч.2. - С.55-59.
4. Петрунькина А.М. Практическая биохимия. - Медгиз, 1961. - 173 с.
5.Тищенко Я.Г., Шеремета В.1., Себа М.В. Актившсть фер-менив, вмкту глюкози мiкроелементiв у сироватщ кровi корiв у рiзнi дш пiсля отелення // Науковий вюник Львiвськоï нацiо-нальноï академiï ветеринарно1' медицини iменi С.З.Гжицького. - Львiв, 2007. - Т.9, № 1(32). - С.138 - 142.
Summary Koltun Y.M.
BLOOD ENZYMES OF YOUNG CATTLE BY THE COR-RECTION OF
KEEPING CONDITIONS AND ULTRAVIOLET IRRADIATION.
The conditions of keeping and dozed ultraviolet irradiation of calves hand a positive influence on the enzymes PAT I AAT also the growth and the development of their organism.
Стаття надшшла до редакци 18.03.2008
141