CC BY
8
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутий Б.В., к. вет.н., ст. викладач, Гуфрш Д.Ф., д.вет.н., професор, ®
Канюка О.1., д.вет.н., професор, Гунчак В.М., д.вет.н., професор, Хар1в I.I., к.б.н., доцент, Хомик Р.1., к.б.н., доцент, Вас1в Р.О., к.вет.н., доцент, Мус1енко М.Т., к. вет. н., Мурська С.Д., к.вет.н., Слободюк Н.М., к.вет.н., доцент, Винярська А.В., к.вет.н., асистент Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
ВПЛИВ ХРОН1ЧНОГО НПТАТНО-ШТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА
АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В СИРОВАТКИ КРОВ1 БУГАЙЦ1В
До^джено актиетсть ферментiе сироеатки кроеi за умое dii нтрату натрт у дозах 0,1-0,2 гNOf/кг на оргатзм бугайще.
Ключовi слова: бугайщ, ферменти, крое, нтрати, нтрити
Anani3 доступно! вггчизняно! та зарубiжно! лггератури дае пщстави стверджувати, що у зв'язку з постiйно зростаючим викидом азотовмюних сполук у повiтряний i водний басейни, питанням токсичностi нiтратiв i нiтритiв в наш час придщяеться значна увага [2, 3]. Необидно зазначити, що надмiрне накопичення нпрапв i нiтритiв у кормах i водах становить реальну загрозу для здоров'я та продуктивносп сшьськогосподарських тварин, яким використовують данi корми та воду [1, 4]. Наявна лггература, яка вщображае численнi результати дослщжень впливу нiтратiв i нiтритiв на оргашзм тварин, не повнiстю вщображае !х механiзм ди. Тому нашi дослщження, були спрямованi на поглиблене вивчення патогенезу нiтратно-нiтритного токсикозу в молодняку велико! рогато! худоби, яю мають важливе наукове та практичне значення.
Метою наших дослiджень було встановити вплив штрату натрiю у дозах 0,1-0,2 tNO^/кг на актившсть аланiн-амiнотрансферази i аспартат-амiнотрансферази, малатдегщрогенази, лактатдегiдрогенази,
сукцинатдегiдрогенази, цитохромоксидази, у сироватщ кровi бугайцiв.
Матер1али i методи. Дослщи проводились на бугайцях шестимкячного вiку, якi були сформованi у 3 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна, бугайщ знаходились на звичайному ращош згщно норм В1Та;
2 група - дослщна 1, бугайцям згодовували з кормом нiтрат натрш у дозi 0,1 ^О3"/кг маси тша;
3 група - дослщна 2, бугайцям згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,2 tNO^/кг маси тiла;
Кров для аналiзу брали з яремно! вени 5, 10, 20 i 30 добу тсля згодовування нiтрату натрш.
® Гутий Б.В., Гуфрш Д.Ф., Канюка О.1., Гунчак В.М., Хар1в I.I., Хомик Р.1., Ваав Р.О., Муаенко М.Т., Мурська С.Д., Слободюк Н.М., Винярська А.В., 2008
67
У сироватщ кровi дослщжували: актившсть аспартат-амшотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) i аланiн-амiнотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) - за методом Райтмана й Френкеля, в модифжаци К.Г. Капетанаю.
Результати дослщжень. Важливе мiсце серед оксидоредуктаз займае малатдегiдрогеназа. Вона знаходиться у мiтохондрiях i мжросомах. У таблицi 1 наведена актившсть малатдегщрогенази у сироватцi кровi тварин при згодовуванш нiтрату натрiю у дозах 0,1 -0,2 г N0^/^ маси тварини.
Таблиця 1
Актившсть малатдегщрогенази у сироватщ кровi при хрошчному штратно-_нiтритному токсикоза (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Малатдепдрогеназа (мкмоль/100мл хв.)
Групи тварин
Контрольна Дослщна 1 (0,1 г Ш37кг) Дослщна 2 (0,2 г Ш37кг)
Вих1дш величини 41,80±0,54 41,84±0,56 41,90±0,53
П'ята доба 42,10±0,60 42,30±0,66 43,00±0,75
Десята доба 41,86±0,56 43,60±0,57* 44,25±0,70*
Двадцята доба 41,90±0,53 44,50±0,71* 45,61±0,75**
Тридцята доба 41,80±0,54 42,50±0,80 43,10±0,76
Найвищу активнiсть малатдегiдрогенази встановили при згодовуванш
бичкам штрату натрiю у дозi 0,1 г N03"/^ маси тварини, на двадцяту добу дослщу. Активнiсть ферменту зросла на 6%, порiвняно з величинами контрольно! групи тварин. При згодовуванш бичкам штрату натрш у дозi 0,2 г Ж)3~/кг маси тварини, вiрогiдне зростання активност малатдегiдрогенази встановлено на десяту i двадцяту доби дослiду, вщповщно на 6 i 9%, вщносно величин контрольно! групи тварин. Пщвищення активностi малатдегiдрогенази, можливо, пов'язане з розвитком патолопчних процесiв у печшщ.
Лактатдегiдрогеназа - це цитозольний фермент. 1! актившсть у сироватщ кровi бичюв при нiтратному навантаженнi наведена у таблиц 2. Активнiсть цього ферменту у кровi бичкiв до згодовування штрату натрш була у межах величин 53,15±0,55 - 54,20±0,40 мкмоль/100мл/хв.
Таблиця 2
Актившсть лактатдегвдрогенази у сироватщ кров1 бичкт при хрошчному _штратно-штритному токсикозi; (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Лактатдепдрогеназа (мкмоль/ 100мл/хв.)
Групи тварин
Контрольна Дослщна 1 (0,1 г Ш37кг) Дослщна 2 (0,2 г Ш37кг)
Вих1дш величини 53,15±0,55 54,20±0,40 53,80±0,65
П'ята доба 54,00±0,65 54,95±0,60 58,46±0,75**
Десята доба 53,85±0,55 56,35±0,55* 61,40±0,76***
Двадцята доба 54,40±0,68 59,65±0,60*** 62,93±0,80***
Тридцята доба 53,76±0,68 53,60±0,50 55,95±0,78*
Шсля згодовування бичкам нiтрату натрiю у дозах 0,1-0,2 г N0^/^ актившсть лактатдегщрогенази у сироватцi кровi дослщних тварин почала пiдвищуватися. У першш дослiднiй групi активнiсть ферменту на десяту добу дослщу тдвищилась на 5%, на двадцяту добу - на 10%, вщносно величин контрольно! групи. У другш дослщнш груш тварин вiрогiднi змши активностi
68
ферменту встановлеш на п'яту добу дослщу. На вказаний перюд, актившсть лактатдегщрогенази зросла на 8%, вщносно величин контрольно! групи тварин. У подальшому, актившсть ферменту становила: на десяту добу 61,40±0,76 мкмоль/100мл/хв., на двадцяту добу дослщу пщвищилась на 16%, вiдносно величин контрольно! групи тварин.
Пщвищення активност ферментiв, що дослiджувались, зумовлене дieю нiтритiв i метгемоглобiну на печшку, внаслiдок чого збiльшуeться проникнiсть мембран i вивiльнення малатдегiдрогенази та лактатдегщрогенази у кров.
На тридцяту добу дослiду у сироватщ кровi бичкiв встановлено зниження активност лактатдегiдрогенази у першiй i другiй дослiдних групах вiдносно величин контрольно! групи тварин.
Сукцинатдегщрогеназа належить до окиснювально-вiдновних ферментiв, якi беруть участь в енергетичному обмм. У таблиц 3 наведена активнiсть сукцинатдегщрогенази у сироватцi кровi при хрошчному штратно-нiтритному токсикозi бичкiв.
Таблиця 3
Актившсть сукцинатдегщрогенази у сироватщ кровi бнчкт при хронiчному _штратно-штритному токсикоза (М±т, п = 5) __
Час дослщження кровi (доби) Сукцинатдегщрогеназа (ммоль/100 мл, год)
Групи тварин
Контрольна Дослiдна 1 (0,1 г N03"/^) Дослiдна 2 (0,2 г N03"/^)
Вихщш величини 11,20±0,15 11,47±0,09 11,32±0,12
Пята доба 11,26±0,14 11,91±0,12** 12,02±0,12**
Десята доба 11,24±0,15 10,81±0,09* 10,96±0,08
Двадцята доба 11,32±0,12 9,60±0,11*** 9,47±0,12***
Тридцята доба 11,30±0,12 10,45±0,13*** 10,58±0,15**
У наших дослщах встановлено, що у бичюв першо! дослiдно! групи, активнiсть ферменту на п'яту добу пщвищилася на 4%, порiвняно з показниками кровi бичкiв контрольно! групи. У тварин друго! дослiдно! групи, також встановлено пщвищення активност ферменту на п'яту добу дослщу на 6%. У подальшому, актившсть сукцинатдегщрогенази знижувалася у тварин групи Д1 i Д2. На десяту добу, активнiсть дослщжуваного ферменту знизилася у бичкiв першо! дослщно! групи на 3,8%, друго! - на 2,5%, порiвняно з контрольною групою. Активнiсть сукцинатдегiдрогенази на двадцяту добу дослщу у бичюв групи Д1 була на 15%, у групи Д2 на 16% нижчою, порiвняно з бичками контрольно! групи.
На тридцяту добу дослщу актившсть ферменту зросла, проте була нижчою, шж в контрол^ i становила, вiдповiдно, у бичюв першо! групи 10,45±0,13 ммоль/100 мл, год., друго! - 10,58±0,15 ммоль/100 мл, год.
Пригнiчення активност сукцинатдегiдрогенази у сироватцi кровi дослщних тварин, можливо, зумовлено дieю штриив на окиснювальнi процеси у мiтохондрiях гепатоцитiв, що супроводжуеться розвитком тканинно! гiпоксi! у секреторних клiтинах, у яких фермент бере участь у перенесенш вщновлених еквiвалентiв вiд NADP•H2 i сукцинату на кисень.
69
Як видно з даних таблиц 4, актившсть цитохромоксидази у сироватщ кровi дослщних бичюв, на початку дослщу знаходилася у межах величин фiзiологiчно! норми.
Шсля згодовування бичкам нiтрату натрiю у дозах 0,1-0,2 г N0^/^ маси тварини, актившсть ферменту тдвищилася, i на п'яту добу у тварин групи Д1 була на 3%, а групи Д2 на 2,5% вищою, порiвняно з контрольною групою тварин. На десяту добу дослщу та в подальшому, активнiсть цитохромоксидази продовжувала зростати i становила у бичюв групи Д1 18,89±0,18 ммоль/мл, год., групи Д2 - 18,84±0,15 ммоль/мл, год.
На двадцяту добу дослщу актившсть цитохромоксидази зросла у першш дослщнш групi на 5,3%, у другш - на 6,5%, вщносно величин контрольно! групи. Проте на тридцяту добу дослщу, актившсть цитохромоксидази порiвняно з контролем, була вищою на 5% у груш Д1 i на 6% у груш Д2.
Таблиця 4
Актившсть цитохромоксидази у сироватщ кровi бичкт при хронiчному
штратно-штритному токсикозi; (М±т, п = 5)
Час дослщження кровi (доби) Цитохромоксидаза (ммоль/мл, год)
Групи тварин
Контрольна Дослiдна 1 (0;! г N03"/^) Дослiдна 2 (0^2 г N0з"/кг)
Вихщш величини 18,08±0,18 18,63±0,16 18,13±0,12
П'ята доба 18,13±0,15 18,63±0,16* 18,58±0,24
Десята доба 18,10±0,17 18,89±0,18* 18,84±0,15*
Двадцята доба 18,06±0,12 19,02±0,18** 19,23±0,19***
Тридцята доба 18,09±0,18 18,47±0,20 18,51±0,18
Функцiю печшки дослiджували за визначенням у сироватщ кровi
активностi ферментiв групи амшотрансфераз, зокрема, аспартат- i аланш-амшотрансферази.
Як видно з даних, наведених у таблицях 5 i 6, актившсть фермешпв, що дослiджувались, була в межах величин фiзiологiчно! норми. Проте на десяту i двадцяту доби дослщу при згодовуванш бичкам штрату натрiю у дозi 0,2 г N0^/^ маси тварини, актившсть АсАТ пiдвищилась вiдповiдно на 2,2 i 4,3%, вiдносно величин контрольно! групи тварин.
Таблиця 5
Актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кровi бичкчв при _хронiчному нiтратно-нiтритному токсикоза (М±т, п = 5)_
Час досл1дження кров1 (доби) Аспартат-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Групи тварин
Контрольна Досл1дна 1 (0,1 г Ш37кг) Досл1дна 2 (0,2 г Ш37кг)
Вих1дн1 величини 0,93±0,02 0,92±0,01 0,94±0,02
П'ята доба 0,94±0,03 0,93±0,02 0,93±0,04
Десята доба 0,93±0,03 0,94±0,02 0,95±0,04
Двадцята доба 0,92±0,02 0,93±0,03 0,96±0,02
Тридцята доба 0,94±0,03 0,92±0,02 0,93±0,04
Аналопчш змiни встановлено при дослщженш активностi аланш-
амiнотрансферази. При згодовуванш штрату натрш у дозi 0,1 г N03 /кг маси
70
тварини на двадцяту добу дослщу, актившсть аланш-амшотрансферази у сироватщ KpoBi зросла на 7%, вщносно величин контрольно! групи, а у дозi 0,2 г N03~/Kr маси тварини високою була актившсть ферменту на десяту i двадцяту доби дослщу, вщповщно на 5 i 14% вище, вщносно величин контрольно! групи.
Висока актившсть амшотрансфераз у сироватщ кровi дослщних бичюв характеризуе стутнь ураження печшки.
Таблиця 6
Актившсть алашн-амшотрансферази у сироватщ кров1 бичкт при
хрошчному штратно-штритному токсикоз^ (M±m, n = 5)
Час дослщження кров1 (доби) Аланш-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Групи тварин
Контрольна Дослщна 1 (0,1 г Ш37кг) Дослщна 2 (0,2 г Ш37кг)
Вих1дш величини 0,42±0,014 0,42±0,016 0,43±0,015
П'ята доба 0,41±0,015 0,43±0,020 0,44±0,017
Десята доба 0,43±0,020 0,44±0,019 0,45±0,014
Двадцята доба 0,42±0,012 0,45±0,021 0,48±0,017**
Тридцята доба 0,42±0,018 0,43±0,014 0,44±0,013
Висновки. 1. Згодовування бугайцям з кормом штрату натрш у токсичних дозах, сприяло вiрогiдному зростанню активност лактат- i малатдегiдрогенази, цитохромоксидази, амшотрансфераз: аланш- i аспартат-амiнотрансферази.
2. Найвищою активнiсть ферментiв була у сироватщ кровi бугайцiв, яким згодовували з кормом нiтрат натрiю у дозi 0,2 г NOs'/ot.
Л^ература
1. Васiв Р.О.Вплив пiридоксину на показники кровi бичкiв за штратного навантаження // Наук. вiсник Льв. держ. акад. вет. мед. iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2000. - Т-2, (№3-4). - С. 96-99.
2. Винярська А.В. Вплив штраив на бiохiмiчнi показники кровi на органiзм телят у неонатальний перiод розвитку за нiтратного навантаження // Вкник Сумського нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2004. - Вип. 11. - С. 150-153.
3. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу штраив на стан антиоксидантно! системи бичюв // Науковий вкник Львiвськоï нащонально! академи ветеринарноï медицини iменi С.З. Гжицького Львiв 2004 Т.6(№2) частина 2, С 48- 52
4. Гуфрш Д.Ф. Содержания нитратов и нитритов в химусе двенадцатиперстной кишки после введения бычкам нитрата натрия в разных дозах // Тезисы докладов Респ. конференции "Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии". Киев, 1990. - С.28.
Summary
Explored activity of enzymes of whey of blood subject to the condition action of nitrate of sodium (0,1-0,2) on the organism of bull-calves
Keywords: bull-calves, enzymes, blood, nitrates, nitrites
Стаття надшшла до редакцИ' 8.09.2008
71
