CC BY
40собой. Интерактивность обеспечивается компьютерными программами, а также посредством двустороннего коммуникационного канала асинхронного и синхронного взаимодействия самообучающегося и других обучающихся между собой. Мы считаем, что в процессе мобильного обучения со стороны обучающегося осуществляется саморегуляция через самостоятельное приобретение знаний; приобретение знаний по собственной инициативе; самоорганизацию и самоуправление; управление собственным развитием [5, с. 46].
Важными для нашего исследования являются идеи о моделировании компонентов образовательной среды как целостной управляемой педагогической системе, необходимости учета последствий принимаемых решений [6, с.36].
Таким образом, внедрение мобильных средств обучения иностранным языкам, расширение возможностей дистанционного обучения, проведение тестов и опросов по иностранному языку с помощью мобильных устройств, на наш взгляд, существенно повысят эффективность образования в высших учебных заведениях. Использование специализированных возможностей планшетов и смартфонов позволит не только усилить интерес студентов к изучению языков, но и существенно расширить технические возможности обучения дисциплинам в области информационных технологий.
Все вышеизложенное позволяет сделать вывод о том, что мобильные устройства содержат огромный дидактический потенциал по их применению в обучении иностранному языку в учебном процессе вуза, который, несомненно, требует дальнейшего изучения, включая разработку программного и методического сопровождения.
Литература
1. Роберт, И.В. / Информатизация образования как новая область педагогического знания / И.В. Роберт. Москва: Человек и образование. 2012. № 1. С. 14-18.
2. Психология и педагогика: просто о сложном. Популярные очерки и этюды / Б. М. Бим-Бад. — М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2010. — 144с.
3. Талызина Н.Ф. Теоретические проблемы программированного обучения. -М. : Изд. Моск. ун-та, 1969. - 133 с. - С. 27.
4. Хуторской А.В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. - М. : Изд-во МГУ, 2003. - 416 с. - С. 111-112.
5. Бондарева Е.В. Профессиональная компетентность специалиста в условиях становления информационного общества // Вестник Волгоградского гос. ун-т. - Сер. 6: Университетское образование. - 2003. - № 6. - С. 44-48.
6. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИХОВНО1 СИСТЕМИ БРИТАНСЬКИХ ЕЛ1ТНИХ ШК1Л-ПАНС1ОН1В «ПУБЛ1К СКУЛЗ» («PUBLIC SCHOOLS»)
Хайдарг Н.1.
Хмельницька гумантарно-педагоггчна академ1я, аспгрант,
Украша, Хмельницький
FEATURES OF THE EDUCATIONAL SYSTEM OF BRITISH ELITE SCHOOL PASSIONS «PUBLIC SCHOOLS»
Khaidari N.
Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, PhD student,
Ukraine, Khmelnytskyi
АНОТАЦ1Я
У статп виокремлено особливосп виховно! системи елгтних шшл-пансюшв «паблж скулз» («public schools») Велико! Британи. З'ясовано, що елггна освгга Велико! Британи розвивалася упродовж дешлькох столпъ i е системою, що перевiрена часом та iсторieю, устшно функцюнуе та тдпорядкована чггким ви-соким стандартам якосп.
Автором дослщжено дiяльнiсть британських елггаих шшл-пансюшв «паблж скулз» («public schools») - елгтних школах-пансюнах Велико! Британи: В^естер (Winchester College), Вестмшстер (Westminster School), 1тон (Eton College), Ра^ (Rugby School), Харроу (Harrow School), Чартерхауз (Charterhouse School), Шрусберi (Shrewsbury School).
ABSTRACT
The article outlines the peculiarities of the educational system of the elite boarding schools «public schools» of Great Britain. It has been found that British elite education has evolved over the course of several centuries and is a system that is tested by time and history, operates successfully and follows strictly high quality standards.
The author studies the activities of British elite boarding schools «public schools» - elite boarding schools in the UK: Winchester College, Westminster School, Eton College, Rugby School, Harrow School, Charterhouse School, Shrewsbury School.
Ключовi слова: елгтна освгга, школи-пансiони «паблж скулз», приватна освгта Велико! Британи. Keywords: elite education, «public schools» boarding schools, private education in Great Britain.
Постановка проблеми. У процеа штеграцп Украши до европейського та свгтового освгтнього простору нацiональна система шкiльноï освгга ви-магае значно! модернiзацiï, що зумовлюе необ-хiднiсть розв'язання багатьох складних завдань, одне з яких - виховання елiти нацiï в умовах нового освгтнього простору.
На думку дослщнишв, орiентування суспшь-ства на демократичш перетворення, якi передбача-ють забезпечення свободи людини в уах сферах ïï життедiяльностi, гумашстичну спрямованiсть су-часно1' украись^' освгга, формування педагопч-ного вдеалу особистосп, що саморозвиваеться, створюе сприятливi умови для нового розумшня елiтноï освгга [2, с. 1].
Елiтна освгта спрямована на виховання полiтичноï, культурно1' та науково1' елiти. Здiбностi особистосп, ïï iнтелектуальнi та моральнi якосп ви-ходять на перший план. Вщповщно елiтний нав-чальний заклад - це навчальний заклад вщкритого типу, метою якого е розкриття iндивiдуальних особливостей, формування активно^ ввдповвдаль-ноï' за своï' рiшення та вчинки особистосп, що в результат налаштовуе на самовиховання та висош моральнi i духовнi потреби. Особливютю елiтного навчального закладу е його селективний характер. При цьому характерна перевага цшносл вдивщу-ального досвщу особистостi над бажанням задо-вольнити сощальш та економiчнi потреби держави (К. Назарьева) [5, c. 42].
Актуальним i доцiльним видаеться до-слвдження елiтноï освiти Великоï Британи, яка ро-звивалася упродовж дешлькох столiть i е системою, що перевiрена часом та iсторiею, устшно функцiонуе та пвдпорядкована чiтким високим стандартам якостi.
Анaлiз останшх дослщжень i публiкацiй. Дiяльнiсть елiтних шшл у Великiй Британiï до-слвджено в контекстi з'ясування ïхньоï соцiальноï ролi в системi освiти цiеï краïни, чому присвяченi роботи Дж. Волвiна, Ф. Веннiнга, Б. Гарднера, Дж. Мак-Конела, А. Рейда, Д. Рея, Б. Саймона, Д. Сноу, Р. Уiлкинсона, Дж. Уелфорда та ш. 1сторико-педа-гогiчний аспект функцюнування елiтних шкiл Ве-ликобританiï представлено у працях Т. Бемфорда, Дж. Гейторна-Хард^ Б. Дарвiна, Е. Мака, В. Огiлвi та iн. Окремi питання функцiонування «public schools» висвгтлено в дисертацiйних дослiдженнях I. Марциновського, А. Барбариги, Н. Винокуровой I. Абакумовоï, К. Назарьевоï, Т. Коляди, Н. Яременко та ш.
Мета статт - виокремити особливосп вихов-ноï' системи елiтних шшл-пансюшв «паблiк скулз» («public schools») Великоï' Британiï.
Виклад основного мaтерiaлу. Елгтш школи-пансiони Великоï Британiï' «public schools» («паблж скулз») - це найстарiшi недержавнi (приватнi) за-крип навчальнi заклади для дiтей, переважно хлоп-чикiв, вiком 13 - 18 рошв - Вiнчестер (Winchester College), Вестмiнстер (Westminster School), 1тон
(Eton College), Par6i (Rugby School), Харроу (Harrow School), Чартерхауз (Charterhouse School), Шрусберi (Shrewsbury School), як пiдтримують зв'язок з унiверситетaми, мають подiбнi ор-гaнiзaцiйно-педaгогiчнi особливостi виховання, шшльну субкультуру тощо. Це заклади з ушкаль-ними й ефективними виховними традищями, iсторieю, поеднаними постшним удосконаленням i педaгогiчним пошуком нових освгтшх пiдходiв i технологiй, орiентaцiею на вiдкритiсть, демократи-зaцiю та штеграцш в державну систему середньо! освiти, збереженням селективностi, зв'язком з ш-шими рiвнями елiтноi освгга [8; 11-13; 15-17].
Виклад основного MaTepi&^y дослвдження. Сьогоднi внесок Великобританп у свiтову педа-гогiчну спадщину, розширення культурних i науко-вих зв'язшв викликають великий iнтерес впчизня-но! науково! спiльноти. Врахування досвщу бри-танського виховання через призму шшльно! субкультури, дозволить збагатити впчизняну педа-гогiчну практику позитивним досвщом практично! оргaнiзaцi! виховання.
Сучaснi елгтш школи-пансюни «пaблiк скулз» прагнуть дотримуватися гумaнiстичних цiнностей у вiдборi змюту освiти, меритократичних прин-ципiв у вiдборi учнiв, цiннiсного та особиспсного пiдходiв в оргaнiзaцii виховно! роботи, орiентaцii на збереження трaдицiй i прiоритет iндивiдуaльних життевих прагнень особистостг
На основi aнaлiзу теорп i практики ми узагаль-нили основш особливостi життедiяльностi та виховно! роботи елггаих приватних шкiл-пaнсiонiв «па-блiк скулз» Великобритaнii:
- школа-пансюн Великобритaнi! - закрита вiд зовшшшх впливiв, «елiтнa» система з усталеним, трaдицiйним способом життя;
- виховання в школах--пансюнах вiдбувaеться не тшьки i не стiльки в рамках окремих виховних зaходiв, оргашзованих спiльними зусиллями адмь нiстрaцi! школи, виклaдaчiв i учнiв. Виховання в «паблж скулз» - безперервний процес, який займае весь час перебування учнiв у зaкритiй системi школи-пансюну;
- виховання в елiтних школах-пансюнах Вели-кобритaнi! умовно дiлиться на чотири види (рель гiйне, громадянське, спортивне, естетичне), з акцентом на одному або дешлькох обраних адмшют-ращею школи видах виховання;
- правила школи, традици, шшльна форма, власна шкiльнa мова «арго» дозволяють нам гово-рити про велике значення «the spirit of the school» («духу школи») як автентичного британського по-няття в процеа виховання студенпв i формування обраних елгтною школою-пaнсiоном та всшяко пвд-тримуваних aдмiнiстрaцiею певних рис характеру випускнишв.
Анaлiзуючи «пaблiк скулз» як орипнальний i одночасно традицшний педaгогiчний феномен, ефективнiсть якого перевiренa столiттями, заува-жимо i про негативш моменти в !х дгяльносп, якi е
предметом постшно! громадсько! критики. На думку дослщнишв, багато в чому це пояснюеться тим, що вплив шк1л на англiйську iсторiю i культуру е таким сильним, що його можна порiвняти лише з впливом iнституту монархи [5, с. 125].
Як сввдчить аналiз джерел, педагоги i психологи часто критикують пансiон, а занепокоення батьшв пов'язане з традицiею роздiльного навчання [14, с. 683]. На сторшках сучасно! британсько! преси, в таких газетах як «The Guardian», «The Times», «Telegraph» i «Independent» розгортаеться дискуая про переваги i недолiки незалежних шк1л. Найчастiше газети пишуть про пiдвищення плати за навчання, про результати випускних iспитiв. Преса не обходить стороною скандали, пов'язаш з «паблiк скулз». Однак школи ретельно стежать за своею ре-путацiею [5, с. 126].
Перед представниками середнього класу - ос-нови британського суспiльства - сто!ть питання про вибiр державно! або «незалежно!» школи. I хоча бшьшють батьк1в лякае перспектива шк1л бщних кварталiв (так званi inner-city schools), е i так1, як1 вщправляють сво!х дiтей навчатися в державш школи.
Сьогоднi упередження проти «великих» елгг-них шк1л, особливо таких, як 1тон i Харроу, дуже значне [9, с. 299-300]. Проте, британщ швидше вщ-чувають задоволення вщ того, що такi школи, як 1тон, iснують, оск1льки вони пропонують певний стандарт, до якого можна i потрiбно прагнути [5, с. 127].
Як сввдчить аналiз теори i практики, одна з ос-новних причин вибору елiтно!' школи - висок ака-демiчнi стандарти. Переважна частина випускник1в елiтних шшл-пансютв вступають до унiверситету - Оксфордського, Кембрщжського. Вкладаючи у свою дитину значнi кошти батьки вважають цю суму меншою, нiж пiшла б на утримання !! вдома протягом 10 рок1в, а тому е цшком прийнятною i нормальною платнею з урахуванням усiх очевид-них вигод i фiнансового повернення в майбутньому пiсля зак1нчення навчального закладу.
На думку британського дослвдника Д. Дена, для заможних батьк1в надзвичайно важливо влаштувати сина в «належну школу», тобто в елгт-ний приватний пансiон. 1з благополучним за-рахуванням пiдлiтка батьки нiби «ввдкуповуються» вiд подальших турбот про його виховання. У той же час дописувач слушно зазначае, що досить часто платнею за таке розкршачення неминуче стае вщ-чуження дней. «Що ж спонукае батьк1в сввдомо йти на ввдчуження власних д^гей, вiддаючи !х у при-ватш навчальнi заклади?», - запитуе Д. Дена. Причина такого явища, на його думку, - кар'ера дитини в майбутньому. «Мршчи про ,,належну школу", англiйський батько або мати думають також i про друзiв, яких знайде !хнiй син, i про те, як щ од-нокласники допоможуть йому в подальшому життi» - зауважуе дослвдник [7, с. 23; 10].
Отже, друзi та шкiльнi зв'язки е ще одним мотивом для вибору пансюну. У англiйцiв е вираз -«стара школьна краватка». На !хню думку, престижна краватка школи-пансюну сввдчить не пльки
про освiту людини, але й про досто!нства !! характеру, про коло !! знайомств. Куди б не закинула доля англшського джентльмена, вш усюди шука-тиме побратимiв по пансiону, як в будь-якому сус-пiлъствi шдсввдомо тягнуться один до одного. «Вза-галi всi англiйцi дорожать ввдчуттям причетностi, -пише Д. Дена. - íхнiй натурi властиве бажання належати до невелико!, обрано! групи людей iз ана-логiчними штересами, поглядами й прагненнями. Цiкаво, що юнуе гра слiв: вирази «шшльш кра-ватки» i «шкiлънi зв'язки» англшською мовою звучать однаково «school ties». Людина з краваткою пансюну - це людина зi зв'язками» [7, с. 23-24; 10].
Д. Дена вщзначае, що i в робочих сiм'ях, яким не по кишеш приватнi школи, дти ввдчувають себе в царствi дорослих, зовам не будучи центром амейних турбот. Англшсьш школярi приходять до-дому ошв на п'яту. I цей подовжений день, як його назвали б у нас, юнуе насамперед для зручносл батьшв. Заохочувана до самостшносп, англiйсъка дитина мало-помалу звикаеться з тим, що, ввдчува-ючи голод, утому, бiлъ, образу, вона не мае скаржи-тися, турбувати батька або матiр задля дурницi. Англiйсъкi дiти i не чекають, що хтось потуратиме !хшм забаганкам, оточуватиме !х непомiрною шжнютю й ласкою. Вони розумiютъ, що живуть у царствi дорослих, де !м належить знати свое мюце, i що мiсце це - зовам не на колшах у тата i мами. У англшщв, як ввдзначае дослiдник, на цей випадок е приказка: «Пташенят потрiбно викидати з гнiзда, щоб вони швидше навчилися лтгати». Пiсля завер-шення середньо! освiти, тобто в 16-18^чному вiцi, хлопцi i дiвчата незалежно ввд статк1в батьк1в i незалежно ввд того, чи е практична потреба в пере!зд, зазвичай поселяються окремо i починають жити са-мостiйним життям [7, с. 24].
Вагомою причиною вибору батьшв приватного пансюну, як надежного навчального закладу для дитини, на думку Д. Дена, може бути й те, що саш батьки зашнчували його i не уявляють кращо! освгга для власних дней. На !хню думку, вдеал англiйсъко! освiти може бути досягнутий тiлъки через систему приватно! школи-пансюну. Нщо, окрiм не!, за даними англшських джерел, не може забезпечити знань i досвiду як основи формування певного й здорового людського типу: мiцного ду-шею й тшом, повного сил i енергi! й натхненним ро-зумно-обмеженим iндивiдуалiзмом [7, с. 24; 10].
Як зауважують дослвдники, деяк1 батьки хо-чуть, щоб !хнi дни отримали бiлъш вiлъну i рiзнобiчну освiту. Освiта в приватнiй школi для них е iнвестицiею в устшне майбутне свое! дитини. Вони вщправляють дiтей у невелик! приватш школи з маленькими класами, яш реалiзуютъ ште-реси дiтей i мають власний оригiналъний навчаль-ний план i виховш технологи [6, с. 71].
1нша група батьшв шукае «духовну» школу, яка виховуе амейш цшносп. Нaявнiстъ релiгiйного i морального виховання, вiдкрите вираження в!ро-сповiдaння приводить багатьох батьк1в до вибору приватно! школи. Батьки шукають безпечне освгтне середовище для свое! дитини, вони хочуть чaстiше
взаемодшти з учителями, брати активну участь у вах шк1льних справах [6, с. 71].
Як сввдчить aнaлiз джерел, вагома причина надання переваги британцями елiтнiй освiтi - ви-ховна робота в сучасних «паблж скулз», що мае трaдицiйний характер i базуеться на перевiренiй часом шшльнш субкультурi.
Багато оргашзацшних форм виховно! роботи унiкaльнi i використовуються в школах протягом дешлькох столiть. Важливе виховне значения в «паблш скулз» мають трaдицii. Традицп i своерiднiсть виховно! роботи знайшли вщобра-ження в лiтерaтурi i послужили основою для критики «паблж скулз», що багато в чому визначило сучасний вигляд шшл. Сьогоднi реформування та демокрaтизaцiя «паблж скулз» дозволяе школам займати проввдш позицi! в спрaвi виховання англшсько! та свiтовоi елiти.
На нашу думку, основним аргументом на ко-ристь ефективносп виховно! системи елiтного пан-сюну «пaблiк скулз», е особа !! випускника. У кожнiй «пaблiк скулз» е клуб випускнишв. Випуск-ники однiеi й тiеi ж школи шдтримують один одного, залишаючись товариством i пiсля зaкiичения школи. Зустрiчi колишнiх випускнишв е традищею всiх шк1л. Випускники елiтних приватних шкiл -чaстi гостi в школ^ нaйвiдомiшi i знaменитi з них беруть участь у шшльних святах, виступають iз лекцiями перед учнями, е спонсорами. Багато приватних шшл мають програми роботи з колишшми випускниками. Без виховно! роботи реaлiзaцiю цього напряму дiяльностi уявити досить важко. У програмах шкiл усе чaстiше з'являються роздши «Мiй внесок у досягнення школи» i впровад-жуються технологi! командоутворення [6, с. 69].
Наприклад, коледж 1тон (Eton College) - член групи престижних приватних шк1л «Eton Group». Сввдченням цього е той факт, що 19 колишшх прем'ер-мшс^в Великобритaнi! входять до клубу випускнишв ще! групи шк1л. Серед випускнишв 1тона - Деввд Кемерон, лщер Консервативно! пaртi!, з 2010 року прем'ер-мшстр Сполученого Королiв-ства, i мер Лондона, Борис Джонсон.
На офщшному веб-сaйтi 1тонського коледжу помщеш фотогрaфi! всiх вiдомих випускникiв. Ве-ликобритaиiя не велика за чисельшстю населення кра!на, але дуже багато ввдомих осiб, як1 займають високий статус у суспiльствi, отримали освпу в Iтонi. Серед випускник1в коледжу е видавщ (Джордi Грейг, Школас Кольрвдж); письменники i телевiзiйнi гуру (Беар Гр^с i Х'ю Фiрнлi-Вiттiнг-стол); захисники навколишнього середовища (Джо-натон Поррiтт) i iхнi опоненти (Метт Рiдлi); актори (Хью Лор^ Домiнiк Вест, Дaмiaн Льюiс) та ш. -тобто вiдомi представники рiзних сфер суспiльного життя Велико! Британп [3].
1тон залишаеться найб№ш аристократичною школою Великобритaнii. За б№ше як п'ять столiть iснувaння вона виховала видатних дiячiв у вах сферах людсько! дiяльностi. На тку свого впливу в шнщ XIX i початку XX столптя випускники 1тона становили понад 50% уряду консервaторiв.
Сьогодш престиж школи високий, як i рашше: оби-два сини Принца Чарльза - Вшьям i rappi (reHpix) - закончили 1тон [1, с. 124].
Висновки i пропозицп. Отже, виховна система елiтних шшл-пансюшв «публiк скулз», пе-pевipенa столитями, спрямована на формування справжньо! елгга кра!ни. Одночасно елiтнi школи е зразком, насамперед, для piзного типу приватних шшл. Такий приклад спрямовуе виховання в приватних школах на формування ввдповщальносп учнiв за свое сощальне оточення, оpiентуе !х на встановлення партнерських вiдносин iз соцiумом.
Актуaльнiсть дослiдження освiтньо-виховних проблем у зapубiжних кра!нах як бaгaтовимipного iстоpико-культуpного явища зумовлена динaмiкою змш, як1 вiдбувaються в усiх сферах життя сучасно! Укра!ни i супроводжуються переосмисленням став-лення до людини як суб'екта власного розвитку. Ситуащя, що склалася в укра!нськ1й системi освiти, пов'язана з пошуком нових шляхов розвитку педа-гогiчно!' науки i практики на основi гумашстичних пpiоpитетiв, що визначае тенденцiю тдвищення ш-тересу до досввду зapубiжних кра!н та його адапта-цп до сучасних вiтчизняних умов [2, с. 1].
Однак вивчення зapубiжного досввду не перед-бачае його «слше нaслiдувaння». Метою поpiвняльно-педaгогiчних дослщжень е вивчення теорй' та практики освгга i виховання та вироблення pекомендaцiй щодо можливостей використання конструктивного позитивного досвщу iнших кра!н у впчизнянш освiтнiй пpaктицi. Наприклад, коли описуемо спортивш можливостi приватних шшл-пансюшв, ми аж шяк не пропонуемо кошювати «кiлькiсть бaсейнiв» або спортивних секцш. Щд-креслюемо той факт, що бшьш докладне вивчення пе! практики спортивного виховання, яка бшьш, шж успiшно iснуе в елиних школaх-пaнсiонaх Великобритании не буде зайвою для сучасно! школи Укра!ни.
Перспективою подальших дослщжень в озна-ченому нaпpямi е визначення можливостей використання британського досвiду функцюнування ели1-них шк1л у впчизнянш освiтньо-виховнiй пpaктицi. На нашу думку, запропоноваш pекомендaцi! ввдкриють додaтковi можливосп для формування елiтно! освiти в Укра!ш з метою виховання елгга нацй' як одного з рушив усшху високорозвинено! кра!ни.
Лiтература
1. Данилова А. С. Организация воспитания в частных школах-пансионах Великобритании : монография / А. С. Данилова. - Ульяновск, 2009. - 192 с.
2. Заболотна О. А. Теоpiя i практика альтернативно! шшльно! освгга у кра!нах Свропейського Союзу : моно^фГя / О. А. Заболотна. - Умань : ФОП Жовтий, 2013. - 364 с.
3. Итонский колледж, питомник британской элиты [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. studing. od.ua/itonskij -kolledzh-pitomnik-britanskoj-elity.
4. Коляда Т. В. Оргашзацшно-педагопчш засади функцюнування елтгаих шшл у Великш Бри-танп (XIX - перша половина XX ст.) / Т. В. Коляда : монографiя. - Умань : ФОП Жовтий, 2015. - 294 с.
5. Назарьева К. В. Развитие элитного образования в Англии : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Назарьева Ксения Викторовна. - Архангельск, 2008. - 207 с.
6. Симушкина Н. Ю. Воспитание в частных школах Великобритании и США в конце XX -начале XXI века / Н. Ю. Симушкина. - Омск, 2017. - 200 с.
7. Яременко Н. В. Особливосп розвитку приватно! освгга в Укра!ш в сучасних умовах / О. М. Друганова, Н. В. Яременко // Засоби навчально! та науково-дослвдно! роботи: зб. наук. праць - Х. : Вид. Група «Основа», 2009. - Вип. 31. - С. 56-66.
8. Charterhouse School official website [Electronic resource]. - URL :http://www.charterhouse.org.uk.
9. Clarkson, J. The World According to Clarkson [Текст] / J. Clarkson. - London: Penguin Books, 2004.
- 327 p.
10. Dancy J. The Public Schools and the Future / J. Dancy. - 2nd ed. - London : Faber and Faber, 1966.
- 195 p.
11. Eton College official website [Electronic resource]. - URL :http://www.etoncollege.co.uk.
12. Harrow School official website [Electronic resource]. - URL :http://www.harrowschool.org.uk.
13. Rugby School official website [Electronic resource]. - URL :http://www.rugbyschool.net.
14. Rumbelow H. Harry makes waves // H. Rum-below // The Times. - 2005. - July 09 [Electronic resource]. - URL : http://www.timesonline.co.uk.
15. Shrewsbury School Website. [Electronic resource]. - URL : http://www.shrewsbury.org.uk.
16. Westminster School Website [Electronic resource]. - URL : http://www.westminster.org.uk.
17. Winchester College Website [Electronic resource]. - URL : www.winchestercollege.co.uk.
