CC BY
32
УДК 616.72 - 002.77: 616.12 - 008.331.1 - 06: 616.13/. 14
О.Ю. аренко ФАКТОРИ КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО
РИЗИКУ У ХВОРИХ НА РЕВМАТ01ДНИЙ АРТРИТ У ПОеДНАНН1 3 АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕН31еЮ ЗАЛЕЖНО В1Д МАСИ Т1ЛА
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра госттальног mepanii № 1та профпатологп
(зав. - д. мед. н., проф. О.В. Курята)
пл. Жовтнева, 14, Днтропетровськ, 49005, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Chair of Hospital therapy № 1 and occupational disease
Oktyabrskay Sq., 14, Dnipropetrovsk, 49005, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: факторы кардюваскулярногоризику, apmepiaлънa гinepmeнзiя, ревмато'гдний артрит, тдекс маси тша
Key words: cardiovascular risk factors, hypertension, rheumatoid arthritis, body mass index
Реферат. Факторы кардиоваскулярного риска у больных ревматоидным артритом в сочетании с артериальной гипертензией в зависимости от массы тела. Сиренко О.Ю. Целью работы было оценить частоту факторов кардиоваскулярного риска и артериальной гипертензии у больных ревматоидным артритом в зависимости от массы тела. Обследовано 100 больных с ревматоидным артритом и стабильно подобранной терапией более 6 месяцев в возрасте от 45 до 65 лет (средний возраст 53,19 ± 5,40 года). Оценивали традиционный кардиоваскулярный риск с учетом факторов риска по шкале SCORE и с учетом поправок для пациентов с ревматоидным артритом. Определяли уровень общего холестерина, триглицеридов, С-реактивного белка, креатинина крови. Скорость клубочковой фильтрации, индекс массы тела, индекс площади тела рассчитывались по формулам. Артериальная гипертензия выявлена у 41 (41%) больного с ревматоидным артритом и ассоциировалась с традиционными факторами риска (возраст, ожирение), серопозитивностью по ревматоидному фактору, гиперурикемией и длительностью терапии глюкокортикоидами. Ожирение и избыточная маса тела имели место у большинства пациентов с ревматоидным артритом, при этом наибольший уровень показателей воспаления и риска сердечно-сосудистых осложнений установлен среди больных с избыточной массой тела. Ожирение ассоциировалось с длительностью ревматоидного артрита, активностью воспалительного процесса, длительностью приема глюкокортикоидов. Установлено, что традиционная шкала SCORE не полностью отражает риск сердечно-сосудистых осложнений при ревматоидном артрите. Выявление артериальной гипертензии и ожирения повышают информативность оценки риска сердечно-сосудистых осложнений при ревматоидном артрите.
Abstract. Cardiovascular risk factors in patients with rheumatoid arthritis in combination with hypertension depending on body weight. Sirenko O.Yu. The objective was to evaluate the frequency of cardiovascular risk factors and hypertension in patients with rheumatoid arthritis depending on body weight. The study involved 100 patients with rheumatoid arthritis and stably selected therapy for more than 6 months at the age from 45 to 65 years (mean age 53,19 ± 5,40 years). Traditional cardiovascular risk was assessed, taking into account risk factors by SCORE scale and amended for patients with RA. The levels of total cholesterol, triglycerides, C-reactive protein, serum creatinine, body mass index, body area index were determined. Arterial hypertension was diagnosed in 41 (41%) patients with rheumatoid arthritis and was associated with traditional risk factors (age, obesity), rheumatoid factor, hyperuricemia and the duration of glucocorticoid therapy. Obesity and excess body mass occurred in the majority of patients with rheumatoid arthritis, herewith the highest level of inflammation indicators and risk of cardiovascular events was in overweight patients. Obesity was associated with duration of rheumatoid arthritis, the activity of the inflammatory process, the duration of glucocorticoids taking. It is found that the traditional SCORE scale does not fully reflect the risk of cardiovascular events in rheumatoid arthritis. Identification of hypertension and obesity increases the information content of the risk assessment of cardiovascular events in rheumatoid arthritis.
Разом i3 подовженням тривалосл життя хворих на РА вщбулася й змша структури смертност1 цих пащен-пв. Так, основною причиною передчасно! летальносп при РА (при-близно 40-50% випадюв) е захворювання сер-
цево-судинно1 системи, зумовлет атероскле-ротичним ураженням судин, що виникають на 10 рок1в ратше, тж упопуляци [10]. Вщтак, в остант роки вщбуваеться формування поняття про «кардюревматолопчний синдром» [15]. У
2010 р. опублшоват рекомендаци EULAR щодо ведения хворих i3 кардюваскулярним ризиком при ревматичних запальних артритах — ревматоидному артрит1 (РА), анкшозивному спондило-артрит1 i псор1атичному артрит^ тдкреслюючи виключно важливе значения ще! проблеми при ведент таких пащент1в [11]. Сформульовано 10 рекомендацш для оцшки кардюваскулярного ризику у пащент1в з РА та шшими запальними артропат1ями, яю передбачають науково обгрун-тований тдхщ щодо заход1в, здатних знизити кардюваскулярний ризик у пащент1в i3 запаль-ним артритом та запобпти серцево-судиннш смертност1.
В остант роки все бшьше уваги привертае иоеднання артер1ально1 гшертензи (АГ) з РА через високий р1вень непрацездатносп та смерт-ност1, адже наявтсть АГ у хворих на РА е одним з чинниюв серцево-судинних ускладнень [9, 12]. Частота розвитку АГ при РА може коливатися вщ 18 до 70,5% за р1зними даиими [3, 8]. Так, результата популяцшного дослщження (280 тис. хворих на РА та 113 тис. oci6 без ревматичних захворювань) свщчать про достов1рне тд-вищення частоти розвитку АГ у пащент1в i3 РА (34 та 23% вщповщно) [12]. Слщ зазначити, що досить складним е питания патогенетичних вза-емовщносин м1ж АГ та РА. У сучаснш науковш лггератур1 дискутуеться питания щодо вза-емозв'язку м1ж активтстю РА та р1внем арте-р1ального тиску (AT), але результати дослщжень залишаються досить суперечливими [8]. До можливих причин тдвищення AT при РА вщ-носять хротчне запалення, ауто1мунт та мета-бол1чт порушення, застосування протирев-матичних препарат1в i3 потенцшно гшертензив-ними ефектами (нестерощт протизапальт пре-парати (НПЗП), глюкокортикостерощи (ГКС), базист протизапальт препарати).
Ожиршня е незалежним чинником ризику розвитку серцево-судинних захворювань серед населения в цшому. Дeкiлькa дослщжень ви-вчали вплив ожиршня на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) при РА, але i'x результати суперечлив1. Ожиршня незалежно асощюеться з класичними факторами ризику ССЗ при РА, а також впливае на експресто деяких прозапальних гетв, яю пов'язують з ССЗ при РА [7]. Тому було б лопчним очшувати, що ожиршня пов'язано з пршими серцево-судинними прогнозами у пащент1в з РА, як i в загальнш популяцй'. У дослщжент Kremers HM, Nicola PJ, et al. пащенти з PA з IMT> 30 кг/м2 мали бшьш низьку загальну смерттсть, у той час як при низькш IMT (<20 кг/м2) асоц1ювався 3i
значним зб1льшенням показника смертност1 [13]. Це може св1дчити про парадоксальт еп1дем1олог1чн1 асощаци м1ж смертн1стю та традицшними факторами ризику ССЗ, такими як ожиршня. Вищезазначен1 л1тературн1 дат зумовили актуальн1сть досл1дження.
Мета дослщження - оц1нити частоту фактор1в кардюваскулярного ризику та артер1ально1 гшертензи у хворих на ревматощний артрит залежно в1д маси т1ла.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 100 пащент1в з ревматощним артритом у вщ1 45-65 рок1в (середн1й вш 53,19±5,40 року). Ж1нки склали 92% (92 особи), чоловши - 8% (8 oci6). Тривал1сть захворювання становила в1д 1 до 27 рок1в (у середньому -10,23±6,8 року). Базисну терап1ю отримували 94 (94%) хворих, з них 84 метотрексат (89,36%), середня доза метотрексата становила 12,53±3,15 мг на тиждень, середня триватсть л1кування метотрексатом 55,08±51,43 м1сяця. ГКС отриму-вав 31 хворий (26,27%), середня добова доза за метилпредтзолоном на момент досл1дження 8,09±3,32 мг, середня тривал1сть л1кування -42,84±37,22 м1сяця, 44 пац1енти (37,29%) тривало застосували НПЗП.
Д1агноз РА встановлено зг1дно з класифь кащею Асощаци ревматолог1в Украши (2002) та д1агностичними критер1ями Американсько!' рев-матолопчно!' асощаци (1987) i сформульовано зпдно з наказом в1д 12.10.2006 № 676 "Про затвердження протокол1в надання медично!' до-помоги за спещальтстю «Ревматологш» [1, 4].
Д1агноз «Артер1альна гшертенз1я>> встановлено зг1дно з рекомендацшми Украшсько!' асощаци кардюлопв (2012) та сформульовано згщ-но з наказом в1д 24.05.2012 р. № 384 «Про затвердження та впровадження медико-техноло-г1чних документ1в 3i стандартизаци медично!' допомоги при артер1альнш гшертензи» [5]. Кард1оваскулярний ризик ощнювали зг1дно з рекомендац1ями Свропейського товариства кар-д1олог1в [14] з урахуванням фактор1в ризику за шкалою SCORE. Зпдно з рекомендац1ями Свро-пейсько!' антиревматично!' л1ги (EULAR) (2010) щодо управлшня серцево-судинним ризиком, у иащент1в i3 ревматощним артритом i запальними артритами коеф1щент 1,5 враховували при наяв-ност1 2 i3 3 критерив: тривал1сть РА >10 роюв; серопозитивн1сть за ревматощним фактором чи наявн1сть антит1л до цикл1чного цитрулшованого пептиду (анти-ЦЦП); наявн1сть позасуглобових прояв1в РА [11].
Критер1ями включения були наявн1сть вери-ф1кованого д1агнозу РА, стабшьно п1д1брана
тератя ревматощного артриту (тривалкть бшь-ша за 6 мкящв), bîk 40-65 роив, добровшьна шформована згода на участь у дослщжент. Критерн вилучення з дослщження: bîk старший за 65 poKÎB, встановлений та верифшований д1агноз imeMÎ4Hoï хвороби серця, хротчна серцева недостаттсть III-IV функщонального класу (ФК), аритмп, як! спричиняють порушення гемодинамши та потребують корекцп антиарит-м1чними засобами, гостре порушення мозкового KpoBooöiry, декомпенсований цукровий д1абет (ЦД), rinep- та rinoTipeo3, хротчна ниркова недостаттсть (ШКФ < 60 мл/хв./1,73м2), ожирш-ня 3-4 ступеня.
При клшчному та шструментальному обсте-жент були виявлет: мюкардитичний кардю-склероз у 42 хворих (42%), пол1артрит у 100 хворих (100%), синдром Рейно - у 10 хворих (10%), ауто1мунна анем1я - у 39 (39%). I стутнь активное^ був встановлений у 19 хворих (19%), II стутнь активное^ - у 96 (96%), III стутнь - у 3 (3%), середнш р1вень активное^ РА за DAS28 - 6,33±0,94 бала. Серед обстежених хворих на РА серопозитивними були 89 (89%), сероне-гативними - 11 (11%).
BciM пащентам вим1рювали зр1ст та масу тiлa, коло тали, розраховували IMT за стандартною формулою, шдекс площ1 тша (BSA) за формулою Мостеллера. Bmîct ЗХС та ТГ у сироватщ кров1 визначали !муноферментним методом за допо-могою колориметричного тесту набор1в ф1рми «HUMAN» (Шмеччина) на бюх1м1чному анал1затор1 «Chemistry Analyzer RT-1904C». Для кттчно1 оцшки функцй' нирок визначали р1вень креатитну в сироватщ кров1 за допомогою коло-риметричних метод1в та обчислювали швидюсть клубочково1 фшьтрацп (ШКФ) за формулою CKD-EPI.
Пащенти були розподшет на дв1 групи: першу трупу склали XBopi на РА в поеднант з АГ (n=41), другу групу - XBopi на РА без супутньо1 АГ (n=59). Також залежно вщ значения IMT XBopi на РА розподшялись на 3 групи: А - XBopi з нормальним IMT (18,5-24,9 кг\м2), Б - з пщвищеною вагою тша (IMT 25-29,9 кг\м2), В - з ожиршням 1-2-го ступеня (IMT 30-39,9 кг\м2).
Дослщжуват величини представлен! в такому вигляди виб1ркове середне значения ± стандартна похибка виб1ркового середнього значения. Оцшку р1знищ сукупностей виб1рки проводили, використовуючи t-критерш Student. Оцшка ступеня взаемозв'язку м1ж парами незалежних ознак, виражених у кшьюснш шкат, вщбувалася за допомогою коефщ1ента рангово1 кореляцп Spearman - r. Для пор1вняння середтх значень
кшьюсного, нормально розподшено1 ознаки у трупах, число яких бшьше двох, користувалися параметричним однофакторним анатзом Bapia-цш (ANOVA) [6]. Bei статистичт процедури проводили з використанням пакет1в прикладних програм «Microsoft® Excel 2013» (Microsoft®), «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc.).
РЕЗУЛЬТАТИ TA ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Артер1альну гшертензда д1агностовано у 41 хворого на РА (41%), з них у 8 хворих (19,51%) -I стади, у 33 (80,49%) - II стади. I стутнь АГ встановлений у 10 (24,39%) пащеипв, II стутнь - у 26 (63,41%), III стутнь - у 5 (12,20%) хворих. У rpyni пащент1в з РА в поеднант з АГ показник CAT в середньому становив 142,8±16,5 ммрт. ст., ДАТ - 85,73±9,25 мм рт. ст., у rpyni хворих на РА без супутньо1 АГ - 120,34±10,99 та 74,4±7,2 мм рт. ст. вщповщно. Частота виявлен-ня АГ не залежала вщ тривалосп РА (р=0,23). Лшування антигшертензивними препаратами отримували 22 (53,66%) хворих на PA i3 супут-ньою АГ, з них 9 (40,91%) отримували лшування постшно, 13 (59,09%) хворих - етзодично. Бшь-micTb хворих отримували 1АПФ - 11 (50%), сартани застосовували 6 (27,27%) хворих, б-блокатори - 3 (13,64%), д1уретики - 8 (36,36%).
Пор1вняльна характеристика хворих РА залежно вщ супутньо1 АГ наведена в таблиц! 1. При анал1з1 розповсюдженосп фактор1в кардю-васкулярного ризику у хворих на РА залежно вщ наявносп АГ встановлет достов1рт вщмшнога м1ж групами за bîkom (р=0,01), р1внем ревматощного фактору (р=0,04) та сечово1 кислоти (р=0,001). За розповсюджетстю таких тради-цшних фактор1в ризику як палшня, rinepxo-лестеринем1я, обтяжений серцево-судинний анамнез та за шшими характеристиками РА групи хворих достов1рно не вщр1знялись. Серед пащент1в 1-ï групи надлишкова маса тша та ожиршня зустр1чались в 1,77 разу частше, тж серед хворих 2-ï групи - 37 (90,24%) та 30 (50,85%) вщповщно. Збшьшений показник кола тали встановлений у 38 (92,68%) пащеппв з РА в поеднант з АГ та у 27 (45,76%) хворих на РА без супутньо1 АГ.
Встановлений прямий кореляцшний зв'язок м1ж piBHeM CAT та збшьшеним показником кола тали, пщвищеним IMT, показником BS A та тривалим прийомом ГКС серед обстежених хворих на PA (r=0,54, р<0,05; r=0,46, р<0,05, r=0,49, р<0,05, r=0,61, р<0,05 вщповщно). U,i результати вщповщають лггературним даним щодо взаемозв'язку вшу, ожиршня та глюкокортикощно!' Tepaniï i3 розвитком АГ, у тому чист у хворих на РА [2, 12]. За винятком тривалосп прийому ГКС,
не було вщзначено достов1рних вщмшностей р<0,05) узгоджуеться i3 загальноприйнятою точ-
]шж трупами щодо шших характеристик фарма- кою зору про несприятливий вплив серопози-
KOTepanii' РА. Встановлений прямий достов1рний тивност1 за РФ на ризик кардюваскулярно1
кореляцшний зв'язок м1ж р1внем РФ та CAT захворюваносп та смертнога при РА та шших
серед хворих на РА в цьому дослщжент (r=0,45, ревматичних захворюваннях [8].
Таблиця 1
Кшшчна характеристика обстежених хворих залежно ввд наявносл артер1ально'1 гшертензп (M±m)
Показник Yci XBOpi (n=100) Iгрупа (n=41) II група (n=59) Р>
Середнш bîk, роки 53,19 ± 5,40 55,38 ± 5,44** 51,93±5,14* 0,01
IMT, кг/м2 29,31±11,07 29,58 ± 11,22 27,68±13,34 0,43
Стать, Ч:Ж 5:95 3:36 2:74
IMT > 25 кг/м2 67 (67%)* 37 (90,24%) 30 (50,85%)* 0,06
BSA 1,84±0,19 1,96±0,17* 1,76±0,16 0,62
Обвщ тали, см 93,14±12,23* 104,25±13,11** 94,51±9,97* 0,03
Збшьшений обвщ тали 77 (77%) 38 (92,68%)* 27 (45,76%)* 0,02
Спадковий анамнез 71 (71%) 22 (53,66%)* 49 (83,05%) 0,12
Палшня 18 (18%)* 8 (19,51%) 10 (5,9%) 0,18
Тривалкть РА 10,23±6,8 10,32±6,86 9,5±5,95* 0,23
Позасуглобов1 прояви РА 76 (76%) 22 (53,66%)* 54 (91,53%) 0,28
Серопозитившсть 89 (89%) 36 (92,68%) 53 (91,53%) 0,16
DAS28 6,33 ± 0,94 6,25±0,82 6,38±0,96 0,49
ШКФ мл/хв./1,73 м2 99,86±24,94 107,7±24,97* 94,91±21,87 0,26
Метотрексат 84 (84%) 33 (80,49%) 51 (86,44%) 0,41
Метотрексат, середня доза 12,53 ± 3,15 12,35±3,19 12,65±3,18 0,68
Середня тривал1сть, Mic. 55,08 ± 21,43 46,62±21,98* 60,47±30,68* 0,24
ГКС 74 (74%) 29 (70,73%) 45 (76,27%) 0,34
Доза метилпредшзолону, мг 8,09±3,32 7,79±3,4* 8,29±3,68 0,52
Середня тривал1сть, Mic. 42,84±17,22 44,38±16,98* 39,29±17,22* 0,04
Постшне застосування НПЗП 44 (44%) 19 (46,34%) 27 (45,77%) 0,14
Прим1тки : рн - м1ж BciMa трупами за критер1ем Oimepa, х р<0,05 - пор1вняно з групою з АГ за t-KprnepieM, * р<0,05 - пор1вняно з групою без АГ за t-KprnepieM, # р<0,05 - пор1вняно з yciMa хворими за t-KprnepieM.
10-р1чний ризик фатальних серцево-судинних подш за шкалою SCORE в обстежених хворих ста-новив у середньому 1,48±1,94%, з урахуванням коефщ1енту 1,5 - 1,98±2,53%, що вважаеться по-м1рним piBHeM ризику. У rpyni хворих i3 супут-
ньою АГ р1вень ризику фатальних серцево-судинних подш за шкалою SCORE був достов1рно вищим пор1вняно з другою групою - 1,48±1,94% та 2,22±1,96% (р<0,05) в!дпов1дно (рис. 1).
/
1,98%
1,09%
0,96%
1,
67%
традицшний ризик за SCORE
2,93%
1,31%
2,73%
If
2,24%
1,32%
розрахуиковий ризик за SCORE
*
±
*
□ РА (без супутньо!АГ) ЦРА + АГ ДРА (IMT < 25 кг/м2)
□ PA (IMT 25-29,9 кг/м2) ИРА + АГ + ожиршня
* - достов1рнють вщмшностей (р<0,05).
Рис. 1. Пвень традицшного та розрахункового ризику серцево-судинних ускладнень при РА залежно ввд наявносп АГ та значения IMT
Згщно 1з сучасними лггературними даними, ожиршня мае широке розповсюдження при РА [12]. У нашому дослщжент 1МТ > 25 кг/м2 та ожиршня було встановлено у 67 (67%) ус1х обстежених хворих, з них 33 (49,25%) особи мали надлишкову масу тiлa, у 34 (50,75%) хворих встановлено ожиршня: у 23 (34,33%) - I стутнь, 11 (16,42%) - II стутнь. Збшьшений показник кола тали вщм1чався в 77 (77%) хворих. Слщ зазначити, що серед пащенпв з нормальною вагою тша у 20 (60,61%) ос1б та серед ус1х хворих з 1МТ > 25 кг/м2 встановлено збшьшення по-казника кола тали.
1МТ асощювався з триватстю РА (г=0,46, р=0,04), активтстю РА за шкалою БА828 (г=0,59, р=0,002), р1внем СРП (г=0,42, р=0,02),
триватстю ГКС Tepanii' (r=0,61, р=0,01) (табл. 2). За шшими характеристиками фармакотерапи групи хворих залежно вщ IMT достов1рно не вщр1знялись.
Групи хворих залежно вщ IMT достов1рно вщр1зиялись за р1внем триглщерид1в (р=0,03), РФ (р=0,005) та сечово! кислоти (р=0,02) (рис. 2). Так, найвищ1 вказат показники виявлет серед пащент1в з надлишковою масою тша пор1вняно з шшими групами.
Анал1з р1вня CAT та ДАТ залежно вщ IMT показав иаявтсть прямо! кореляци: r=0,36, r=0,41 (р<0,05) вщповщно. PiBHi CAT i ДАТ (табл. 2) достов1рно збшьшувались у хворих на РА з ожиршням пор1вняно з хворими з нормальною масою тша. Статистично значущ1
вщмшносп виявлет також м1ж р1внями ДАТ у нормальною масою тша пор1вняно з над-хворих з ожиршням та надлишковою вагою. лишковою вагою тша та ожиршням, вщмшнога Р1вень СКФ був найнижчим серед пащент1в з м1ж групами були достов1рт.
Таблиця 2
Кшшчна характеристика обстежених хворих на ревмато1'дний артрит залежно ввд шдексу маси тша
Показник Група А (n=33) Група Б (n=33) Група В (n=34) Р
Середнш bîk, роки 51,76±5,97 53,76±5,35 53,85±5,31 0,55
Стать, Ч:Ж 1:32 5:28 2:31
IMT, кг/м2 22,37±2,01** 27,61±1,39** 33,80±3,01** 0,03
BSA м2 1,64±0,11* 1,88±0,11** 1,99±0,14* 0,02
Обвщ тали, см 82,10±4,99 96,42±8,89** 106,09±1,53* 0,06
АГ 2 ( 6,06%) 12 ( 36,36%)* 27 ( 79,41%)* 0,42
CAT мм рт.ст. 116,03±13,72 130,03±12,81* 137,44±16,44* 0,04
ДАТ мм рт.ст. 72,32±6,45 80,46±7,54* 86,45±7,54** 0,11
Спадковий анамнез 29 ( 87,88%) 30 ( 90,91%) 32 ( 94,12%) 0,71
Палшня 7 ( 21,21%) 8 ( 24,24%) 3 ( 8,82%)* 0,12
Тривал1сть РА, роки 9,14±7,45* 11,91±7,82 9,76±5,48 0,18
Позасуглобов1 прояви РА 27(81,82%) 27(81,82%) 24 (70,59%)* 0,23
Серопозитившсть 30(90,91%) 31 (93,94%) 29 (85,29%)* 0,28
DAS28, бали 6,19±0,78 6,43±0,82* 6,42±0,64* 0,16
СКФ 82,88±16,14* 103,06±20,05* 113,96±27,43* 0,49
Метотрексат 30 (90,91%) 29 (87,88%) 27 (79,41%)* 0,26
Метотрексат, мг/тиждень 12,31±3,23 12,76±3,36 12,69±3,24 0,29
Середня тривалкть, Mic. 53,88±27,92* 72±43,34 38,15±29,37* 0,41
ГКС 29 (87,88%) 18 (54,55%)* 25 (73,53%) 0,68
Доза метилпредшзолона, мг/доба 9,04±4,05* 8,12±2,96 7,12±2,85** 0,24
Тривал1сть, Mic. 32,96±23,35* 54,7±27,7** 45,53±25,63** 0,04
НПЗП 11(33,33%) 16(48,48%) 14 (41,18%) 0,52
Примижи: рн - м1ж BciMa трупами за критер1ем Oimepa,* р<0,05 - пор1вняно з групою Б за t-KprnepieM, р<0,05 - пор1вняно з групою В за t-KprnepieM, # р<0,05 - пор1вняно з групою А за t-KpnTepieM.
5 "
5,52
1.43
1,23
18 06
17,44
2-62
26,73
I 39 01
162,68
0 1-5
0,205
282,6
284,55
5,66
5,53
1,23
1,4
14,85
18,65
28,05
27,51
123-17
164,29
0,179
0,209
254,81
297,73
ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л СРП, мколь/л COE мм/год РФ мкмоль/л
Ц1К Сечова кислота
ммоль/л
□РА+АГ (n=41)
□РА без АГ (n=59)
ЦМТ<25 кг\м2 И1МТ 25-29,9 кг \м2 Ц1МТ>30-39,9 кг\м2
- àocmoeipuicmb eiàMiuuocmeû (р<0,05)
Рис. 2. Лшщний профшь, сечова кислота та иоказники ¡муно-заиального процесу серед хворих на ревматоКдний артрит залежно вщ шдексу маси тша та наявнот артер1ально1' гшертензй
А
А
*
*
*
*
*
*
При визначент ризику серцево-судинних ускладнень серед хворих на РА встановлений достов1рно вищий pieeHb ризику за умов IMT > 25 кг/м2 пор1вняно з пащентами з нормаль-ним показником IMT - 1,69±0,11% та 1,09±0,09% (р=0,02) вщповщно (рис. 1). Таким чином, вра-хування IMT та бiльшoю м1рою АГ шдвищуе шформативтсть оцшки ризику серцево-судинних ускладнень при РА, але р1вень ризику все одно трактуеться як пом1рний. Проте, як вщомо, РА асощюеться з високим ризиком серцево-судинних ускладнень, отже використання тра-диц1йно1 шкали SCORE не повтстю в1дображае ризик у ще1 KaTeropiï хворих. Можливо, що саме методи в1зуал1зац11 е важливими при оцшщ ризику ССЗ при РА, зокрема в умовах поеднання з АГ, ожиршням. Так, в Свропейських рекомен-дац1ях з проф1лактики серцево-судинних захво-рювань (перегляду 2012 р.) вказуеться, що уль-тразвукове дослщження сонних артер1й е до-цшьним для оц1нки ризику безсимптомних oci6 з пом1рним ризиком [14], але водночас рекомен-
дац1й щодо методики врахування для визначення 1ндив1дуального ризику при РА не надаеться.
Слщ також зазначити, що традиц1йний та розрахунковий piBHi ризику за SCORE були достов1рно вищими саме серед пащент1в з над-лишковою масою тiлa пор1вняно з пац1ентами з нормальною масою т1ла та ожиршням 1-2 сту-пеня. Встановлено прямий кореляц1йний зв'язок м1ж ризиком серцево-судинних ускладнень за SCORE та IMT (r=0,39, р<0,05), збгпьшенням кола тали (r=0,62, р<0,05) та показником BSA (r=0,57, р<0,05). Зазначен1 результати можливо зумовлен1 зм1ною соматотиполог1чних показни-KiB при РА, пов'язаних 3i зниженням м'язово1 маси на тл1 тдвищеного накопичення жирово1 тканини, адже при цьому вага тiлa залишаеться стабшьною або зростае незначно [7]. Проте IMT не враховуе цих змш, тому у зв'язку 3i змшами соматотиполог1чних показник1в пац1ент1в з РА здаеться ймов1рним, що методи оцшки ожир1ння серед населения в цшому не можуть бути прийнят-ними при РА, що потребуе подальшого вивчення.
висновки
1. Артер1альна гшертенз1я встановлена у 41 (41%) хворого на ревматощний артрит та асощю-валась i3 традицшними факторами ризику (в1к, ожиршня), серопозитивтстю за ревматощним фактором, гшеруршем1ею та тривалютю прийому глю-кокортикоадв. 10-р1чний ризик фатальних серцево-судинних подш за шкалою SCORE у хворих на ревматощний артрит становив 1,48±1,94%, з ураху-ванням коефщ1енту 1,5 - 1,98±2,53%, що вва-жаеться середтм р1внем ризику.
2. Надлишкова маса тша та ожиршня були встановлеш у 67 (67%) хворих на ревматощний артрит. 1ндекс маси тша асощювався з триватстю ревматощного артриту, актившстю запального процесу, тривал1стю Tepaniï глюкокортикощами. Пащенти з надлишковою масою тша мали найбшьший р1вень показниюв запалення, ризик серцево-судинних ускладнень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Коваленко В.М. Номенклатура, клacифiкaцiя, критери fliarHOCTHKH та програми лiкyвaння ревма-тнчннх хвороб / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба - К.: Катран груп, 2002. - 214 с.
2. Курята О.В. Фактори ризику та субклМчш прояви атеросклерозу у хворих на системний черво-ний вовчак / О.В. Курята, О.Ю. Нода, Т.К. Лисунець // Укр. ревматол. журнал. - 2011. - №3(45) - С. 82-87.
3. Попкова Т.В. Факторы риска кардиоваску-лярных заболеваний при ревматоидном артрите / Т.В. Попкова, Д.С. Новикова, В.В. Писарев // Науч.-практ. ревматология. - 2009. - № 3 - С. 4-11.
4. Про затвердження пpoтoкoлiв надання медич-Hoi допомоги за спещальшстю «Ревматолопя»: наказ МОЗ Украши № 676 вщ 12.10.2006 / Офщшний сайт МОЗ Украши. Режим доступу: (www.moz.gov.ua).
5. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв 3i стандартизацп медично! допомоги при артер1альнш rinepTeH3ii': наказ МОЗ Украши № 384 вщ 24.05.2012 р. / Офщшний сайт МОЗ Украши. Режим доступу: (www.moz.gov.ua).
6. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTIKA / О.Ю. Реброва. - М.: Медиа Сфера, 2002. - 312 с.
7. Associations of obesity with modifiable risk factors for the development of cardiovascular disease in patients with rheumatoid arthritis / A. Stavropoulos-Kalinoglou, G.S. Metsios, V.F. Panoulas [et al.] // Ann. Rheumatic Diseases. - 2009. - N 68 - P. 242-245.
8. Cardiovascular disease and risk factors in patients with rheumatoid arthritis, psoriatic arthritis, and ankylosing spondylitis / C. Han, D.W. Robinson, M.V. Hackett [et al.] // Rheumatology. - 2006. - N 33 - P. 2167-72.
9. Cardiovascular disease in patients with rheumatoid arthritis: results from the QUEST-RA study / A. Naranjo, T. Sokka, M.A. Descalzo [et al.] //Arthritis Research & Therapy. - 2008 - Vol. 10, N. 2: R30.
10. Meune C. Trends in cardiovascular mortality in patients with rheumatoid arthritis over 50 years: a systematic review and meta-analisis of cohort studies / C. Meune, E. Touze, L. Trinqurte // Rheumatology. -2009. - Vol. 48, N 10. - P. 1309-1313.
11. Peters M.J. EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis / M.J. Peters, D.P. Symmons, D. McCarey // Ann. Rheumatic Diseases. - 2010. - Vol. 69 - P. 325-331.
12. Prevalence and associations of hypertension and its control in patients with rheumatoid arthritis / V.F. Panoulas, K.M. Douglas, H.J. Milionis, A. Stavropoulos-Kalinglou [et al.] // Rheumatology. - 2007. - Vol. 46, N 9
- P.1477-1482.
13. Prognostic importance of low body mass index in relation to cardiovascular mortality in rheumatoid arthritis / H.M. Kremers, P.J. Nicola, C.S. Crowson, K.V. Ballman [et al.] // Arthritis & Rheumatism. - 2004 - Vol. 50, N.11
- P. 3450-3457.
14. The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: full text (update 2012) // Eur.Heart J.-2012.-Vol.33.-P.1635-1701.
15. Treatment to lipid targets in patients with inflammatory joint diseases in a preventive cardio-rheuma clinic / Silvia Rollefstad, Tore K Kvien, Ingar Holme, Anne S Eirheim [et al.] // Ann. Rheumatic Diseases. - 2013. -Vol. 12, N 72 - P. 1968-1974.
REFERENCES
1. Kovalenko VM, Shuba NM. [Nomenclature, classification, diagnostic criteria and treatment programs of rheumatic diseases]. Kiev. «Katran grup»; 2002. Ukrainian.
2. Kuryata OV, Noda OYu, Lusunets TK. [Risk factors and subclinical manifestations of atherosclerosis in
patients with systemic lupus erythematosus]. Ukrains'kij revmatologichnij zhurnal. 2011;3(45):82-87. Ukrainian.
3. Popkova TV, Novikova DS, Pisarev VV. [Risk factors of cardiovascular diseases in rheumatoid arthritis]. Nauchno-prakticheskaja revmatologija. 2009;3:4-11. Russian.
4. [On approval of the protocols of medical care in Rheumatology. Order of HM of Ukraine from 12.10.2006 N 676]. Available from: http://www.moz.gov.ua. Ukrainian.
5. [On approval and implementation of medical and technical documents on standardization of medical care in hypertension. Order of HM of Ukraine from 24.05.2012 N 384]. Available from: http://www.moz.gov.ua. Ukrainian.
6. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. The use of the application package STATISTICA]. Media Sfera; 2002. Russian.
7. Stavropoulos-Kalinoglou A, Metsios GS, Pa-noulas VF et al. Associations of obesity with modifiable risk factors for the development of cardiovascular disease in patients with rheumatoid arthritis. J. Annals of the Rheumatic Diseases. 2009;68:242-45.
8. Han C, Robinson DW, Hackett MV. Cardiovascular disease and risk factors in patients with rheumatoid arthritis, psoriatic arthritis, and ankylosing spon-dylitis. J. Rheumatology. 2006;33:2167-72.
9. Naranjo A, Sokka T, Descalzo MA et al. Cardiovascular disease in patients with rheumatoid arthritis: results from the QUEST-RA study. J Arthritis Research & Therapy. 2008;10(2):R30.
10. Meune C, Touze E, Trinqurte L. Trends in cardiovascular mortality in patients with rheumatoid arthritis
over 50 years: a systematic review and meta-analisis of cohort studies. J. Rheumatology. 2009;48(10):1309-13.
11. Peters MJ, Symmons DP, McCarey D. EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis. J. Annals of the Rheumatic Diseases. 2010;69:325-31.
12. Panoulas VF, Douglas KM, Milionis HJ, Stav-ropoulos-Kalinglou A, Nightingale P, Kita MD, Tselios aL, Metsios GS, Elisaf MS, Kitas GD. Prevalence and associations of hypertension and its control in patients with rheumatoid arthritis. J. Rheumatology. 2007;46(9):1477-82.
13. Kremers HM, Nicola PJ, Crowson CS, Ballman KV, Gabriel SE. Prognostic importance of low body mass index in relation to cardiovascular mortality in rheumatoid arthritis. J. Arthritis & Rheumatism. 2004;50(11):3450-57.
14. The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: full text (update 2012). Eur.Heart J. 2012;33:1635-01.
15. Silvia Rollefstad, Tore K Kvien, Ingar Holme, Anne S Eirheim, Terje R Pedersen, Anne Grete P Semb. Treatment to lipid targets in patients with inflammatory joint diseases in a preventive cardio-rheuma clinic. J. Annals of the Rheumatic Diseases. 2013;12(72):1968-74.
CTarra Ha^rnmna ^o pe^aKuii 09.09.2014
♦
УДК 616.24-002.5-008.811.9-089
И.В. Корпусенко ЭТАПНОЕ КОЛЛАПСОХИРУРГИЧЕСКОЕ
ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ДВУСТОРОННИМ ДЕСТРУКТИВНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
кафедра хирургии № 2
(зав. - д. мед. н., проф. А.Б. Кутовой)
ул. Дзержинского, 9, Днепропетровск, 49044, Украина
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
Dzerzhinsky str., 9, Dnepropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: двусторонний туберкулез легких, видеоассистированная торакопластика, минидоступ Key words: bilateral pulmonary tuberculosis, video-assisted thoracoplastics, minimal surgical approach
Реферат. Етапне колапсох1рурпчне лжування хворих на двоб!чний деструктивний туберкульоз легешв. Корпусенко I.B. Узагальнено doceid х1рург1чного лжування 14 хворих з туберкулъозом легень при двобгчтй локалгзацИ каверн за розробленими нами методиками. BciM хворим на боцi быъшого ураження (наявшстъ
