CC BY
24
K^/Ju /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.127-053.6 DOI: 10.22141/2224-0551.5.73.2016.78301
БОГМАТЛ.Ф., HIKOHOBA B.B.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв HAMH Укра'/ни» м. Харюв, Укра'/на
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ PÏ3HÈX тип1в настоечного НАПОВНЕННЯ ËÎBOrO шлуночка в niMiTKiB ¡3 ПАТОЛОПвЮ МЮКАРДА
Резюме. Мета: вивчення головних K0Mn0HeHmie формування порушеного дiастолiчного наповнення лiвого шлуночка в тдлтшв 1з nатологieю мюкарда. Матерiали та методи. Обстежено 110 тдлт^в ie патологieю мюкарда вком 13—18ротв, серед яких 40 — is порушенням ритму серця, 40 — 1з диспластич-ною кардiомiопатieю, 30 — ie первинною артерiальною гiпертензieю. Морфофункцшнальш параметри серця вивчалися за допомогою ультразвукового до^дження за стандартною методикою. Функщю дiастоли лiвого шлуночка вивчали в iмпульсному допплерiвськомурежимi з картируванням трансмтрального потоку з верхiвкового доступу чотирикамерного серця. Для адекватно'1 оцтки дiастолiчноïфункци лiвого шлуночка i визначення найбльш раншх ïï порушень тдлткам проводилася проба з iзометричним навантаженням. На пiдставi отриманихрезультатiв тдлтки булирозподлеш за показником спiввiдношення Е/А. Зметою вияв-лення прихованихзагальнихфакторiв, що пояснюютьзв'язокмiж показниками, булозастосовано факторний аналiз, а саме метод головних компонент. Уа статистичш процедури проводили з використанням пакетiв прикладних програм Statgrafics Centurion. Результати. На початкових етапах становления дiастолiчноï дисфункци мюкарда лiвого шлуночка серця в тдлтшв значнуроль вiдiграe низка факторiв, що можна умовно позначити як геометричний, функцюнальний та нейрогуморальний фактори, ят включаються по^довно в патологiчний процес. Так, при формувант 1-го типу дiастолiчноï дисфункци лiвого шлуночка на першо-му мкщ знаходиться нейрогуморальний фактор, а саме активащя симпатоадреналово'1 системи, далi в патологiчний процес залучаeться периферичний судинний тонус та, як на^док, геометричний фактор — змнарозмiрiвлiвого передсердя. При формувант 2-го типу дiастолiчноïдисфункци лiвого шлуночка в процес по^довно залучаeться ретн-ангютензинова система, а саме рент, функцюнальний фактор представлено показниками загального периферичного судинного опору та хвилинного об^му, а геометричний складаeться з дiаметра лiвого передсердя та кiнцево-дiастолiчного розмiру лiвого шлуночка. Формування 3-го типу дiастолiчноïдисфункци лiвого шлуночка вiдбуваeться шд впливом таких складових нейрогуморально'1 системи, якретн та ангютензин II, потiм по^довно в процесзалучаються периферичний судинний тонус та геометричний фактор у виглядi показнишв дiаметра лiвого передсердя та кiнцево-дiастолiчного розмiру лiвого шлуночка. Отже, на початкових етапах становлення дiастолiчноï дисфункци лiвого шлуночка в тдлтшв iз патологieю мюкарда значну роль вiдiграють симпатоадреналова система, периферичний судинний тонус та функщя лiвого передсердя, а далi по^довно пiдключаeться ретн-ангютензинова система, що викликаe тдвищення жорсткостi мюкарда та, як на^док, включення в патологiчний процес не тиьки лiвого передсердя, але й структури (кiнцево-дiастолiчний об^м) i функци лiвого шлуночка серця (ударний об^м). Ключовi слова: дiастолiчна функщя, лiвий шлуночок, тдлтки, факторний аналiз.
Адреси для листування з авторами:
Шконова Вжторш Вадимiвна
Вщдшення дитячоï кардюревматологП
ДУ «1нститут охорони здоров'я дней та пщлггыв НАМН
Украши»
пр. Ювшейний, 52-А, м. Харкш, 61153, Украша E-mail: [email protected]
© Богмат Л.Ф., Шконова В.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Порушення дiастолiчноi функцп лiвого шлуноч-ка серця (ЛШ) привертае все бшьшу увагу клшщис-та як один i3 ключових MexaHi3MiB розвитку сер-цево-судинно! патологи. Дiастолiчна дисфункцiя (ДД) ЛШ, як правило, е невщ'емним супутником багатьох хронiчних захворювань серцево-судинно! системи: кардитiв рiзного походження, iшемiчноi хвороби серця (1ХС), артерiальноi гшертензп, та од-нiею i3 складових хрошчно! серцево! недостатностi [1, 2, 4].
Прояви ДД неспецифiчнi й на раннк етапах часто не супроводжуються клiнiчно окресленими симптомами. Поряд i3 тим завдяки етдемюлопч-ним дослщженням стало вiдомо, що в оаб старше 45 рокiв ДДЛШ виявляеться в 25—30 % випадюв [6—8]. Багато лiкарiв досi вважають, що розвиток безсимп-томно! стади ДДЛШ е вiковою нормою, i не надають !й значення. Однак помiрна та виражена ДДЛШ мае незалежне прогностичне несприятливе значення; ii збереження пiсля терапевтичних втручань вказуе на прший прогноз [8].
Не повшстю з'ясованими залишаються меха-шзми формування ДДЛШ при патологи серцево-судинно! системи в дитячому вщ1. Тому метою до-слiдження стало вивчення головних компоненпв формування порушеного дiастолiчного наповне-ння лiвого шлуночка в шдлигав iз патологiею мю-карда.
Матер1али та методи
У зв'язку з поставленими завданнями проведено комплексне обстеження 110 пiдлiткiв iз патолопею мiокарда вiком 13—18 рокiв, серед яких 40 — iз пору-шенням ритму серця, 40 — iз диспластичною кардю-мiопатiею, 30 — iз первинною артерiальною гшер-тензiею. Контрольну групу становили 20 практично здорових 1х однолiткiв без ознак ураження серця.
Морфофункцiональнi параметри серця вивча-лися за допомогою ультразвукового дослщження в М- i В-режимi з використанням датчика 3,5 мГц на апарат Sonoline-SL1 за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спещалюта з ехокардюграфп. Визначали дiаметр лiвого перед-сердя (ДЛП), кiнцево-дiастолiчний дiаметр лiвого шлуночка (КДР ЛШ), кiнцево-систолiчний розмiр ЛШ, кiнцево-дiастолiчний (КДО) та кшцево-сис-толiчний об'еми ЛШ (КСО), товщину мiокарда за-дньо! стiнки (ТМзс) ЛШ, товщину м1жшлуночково! перегородки (ТМШП), дiаметр правого шлуночка серця. Визначення типу загально! гемодинамь ки проводили, ощнюючи вiдношення показникiв ударного (УО) та хвилинного об'емiв (ХО) кровi до загального периферичного судинного опору (ЗПСО). Масу мюкарда лiвого шлуночка (ММЛШ) обчислювали за формулою B.L. Troy (Troy B.L. et al., 1972): ММЛШ (г) = 0,8 x {1,04 x ([КДР + + ТМд + ТММЖП]3 - КДР]3)} + 0,6. 1ндекс маси м1-окарда л1вого шлуночка (1ММЛШ) визначали роз-рахунковим методом, як вщношення ММЛШ до площ1 поверхнi тла (ПТ): 1ММЛШ = ММЛШ/ПТ.
Функщю дiастоли лiвого шлуночка вивчали в iMnynbCHOMy допплерiвському режимi з картиру-ванням трансмггрального потоку з верх1вкового доступу чотирикамерного серця. По кривш трансмь трального потоку дiaстоли кровi вимiрювaлися тaкi параметри дiaстолiчноI функцп лiвого шлуночка: 1) максимальна швидюсть потоку у фaзi раннього дiaстолiчного наповнення ЛШ (Е, м/с); 2) максимальна швидюсть потоку у фaзi тзнього дiaсто-лiчного наповнення ЛШ у систолу передсердя (А, м/с); 3) час уповшьнення швидкостi потоку у фaзi раннього дiaстолiчного наповнення (DT, с); 4) час iзоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT, с). На пiдстaвi отриманих величин швидюсних i часо-вих показниюв трaнсмiтрaльного потоку проводили розрахунок такого показника, як сшввщношення швидкостей у фази раннього та тзнього наповнення дiaстоли лiвого шлуночка (Е/А).
Для адекватно! ощнки дiaстолiчноI функцп ЛШ i визначення найбшьш раннк ll порушень пiдлiткaм проводилась проба з iзометричним навантажен-ням. При ll виконaннi здiйснюeться безперервна реeстрaцiя трaнсмiтрaльного потоку дiaстоли пщ час пщйому нижньо1 кiнцiвки пiд кутом у 30—45° до горизонтальное площини i утримання ll iз зусиллям, рiвним вaзi ноги, упродовж 3 хв. Основш параметри (пiк Е та А, вщношення E/A, DT, IVRT) ощнюються до навантаження i нaприкiнцi 3-l хвилини. Дiaпaзон показниюв E/A свiдчить про рiвень порушень ДФ ЛШ. Так, якщо сшввщношення Е/А < 1,5 ум.од., то це е ознакою уповшьнено1 релаксацп ЛШ, якщо Е/А знаходиться в межах вщ 1,5 до 2,0 ум.од., це свщчить про псевдонормaлiзaцiю, а якщо Е/А > 2,0 ум.од. — це вже рестриктивний тип порушень ДФ ЛШ.
На пiдстaвi отриманих результата пiдлiтки були розподiленi за показником сшввщношення Е/А. У першу групу увшшли хворi, у яких сшввщношення Е/А було нижче 1,5 ум.од. (тип уповшьнено1 релаксацп), другу групу становили пiдлiтки, у яких Е/А знаходилося в межах 1,5—2,0 ум.од. (тип псевдо-нормaлiзaщI), а третю — у яких Е/А перевищувало 2,0 ум.од. (рестриктивний тип).
З метою виявлення прихованих загальних факто-рiв, що пояснюють зв'язок м1ж показниками, було застосовано факторний aнaлiз (ФА), а саме метод головних компонент. Важливою характеристикою методу е можливють обмежитися найбшьш iнфор-мативними головними компонентами i виключити iншi з aнaлiзy, що спрощуе iнтерпретaцiю результа-тiв. Технолога ФА побудована на лшшних сшввщ-ношеннях (кореляцiя) м1ж вихiдними кшьюсними ознаками. Процедура ФА використовуе кореляцш-ну матрицю, що складаеться з коефшденпв кореля-цп Пiрсонa. Для наочного вщображення отриманих головних компонент був застосований критерш кам'янистого осипу, або критерш вщсшвання. Вiн е грaфiчним методом i вперше був запропонований психологом Кеттелом. Кеттел запропонував знайти таке мюце на граф^, де вiдсiювaння власних зна-чень злiвa направо максимально сповiльнюеться.
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Передбачаеться, що праворуч вщ ц1ех точки зна-ходиться тшьки «факгор1альний осип» [3, 5]. Даш, менш1 за 1,0, вщсжаються i не враховуються.
Ус1 статистичнi процедури проводили з вико-ристанням пакетiв прикладних програм Statgrafics Centurion.
Результати та ïx обговорення
За допомогою ФА видшено основнi ортогональ-нi фактори, що утворюються взаемопов'язаними показниками, а саме морфолопчними та функцю-
Таблиця 1. Статистично значим! (р < 0,05) коеф^енти кореляцп в пщл1тк1в iз патолопею м'юкарда з 1-м типом ДДЛШ
Показник Стввщношення Е/А
ДЛП 0,68
КДР 0,60
КДО 0,69
ТМзс 0,46
ТМШП 0,62
1ММЛШ 0,52
ЗПСО 0,69
ХО 0,57
УО 0,80
ФВ 0,45
А 0,57
НА 0,58
Рент 0,86
нальними параметрами серця та нейрогуморальни-ми показниками. Вщомо, що основою для побудо-ви ортогональних факторiв е кореляцшна матриця. Пiсля проведення кореляцiйного аналiзу в групах з 1, 2 та 3-м типами ДДЛШ видшено статистично значимi зв'язки морфофункцюнальних параметрiв серця та нейрогуморальних систем iз штеграль-ним показником дiастолiчноï функцïï ЛШ серця — сшвввщношенням Е/А.
Отримаш результати розподiлено на 3 групи факторiв: геометричнi та функцiональнi параметри серця, нейрогуморальш показники.
Далi проводився факторний аналiз за методом головних компонент для того, щоб видшити неве-лику кiлькiсть факторiв, що мають найбiльшу вагу у формуванш саме цього типу дiастолiчного наповнення. Так, при ощнщ лшшних та об'емних показни-кiв мюкарда встановлено, що перше мiсце займае дiаметр лiвого перед сердя, вiдсоток його внеску у формування 1-го типу ДДЛШ становив 59,5 %.
Вивчаючи гемодинамiчнi параметри та функцю-нальш характеристики серця, встановили, що осно-вним компонентом формування 1-го типу ДДЛШ е загальний периферичний судинний отр, вщ соток його внеску у формування 1-го типу ДДЛШ становив 77,0 %.
Ощнюючи нейрогуморальш показники, зверну-ли увагу на те, що саме складовi симпатоадреналовоï системи адреналiн та норадреналш разом становили 69,9 % у формуванш 1-го типу ДДЛШ (табл. 2).
Графiчне зображення бiльш наочно демонструе одержанi спiввiдношення у формуванш ДДЛШ у да-тей iз патологiею мiокарда (рис. 1—3).
Номер Показник Власне значення Вщсоток внеску кожного значення Сумарний вщсоток
Фактор 1 (геометр'я серця)
1 ДЛП 3,575090 59,585 59,585
2 КДР 0,985066 16,418 76,003
3 КДО 0,627073 10,451 86,454
4 ТМзс 0,479191 7,987 94,440
5 ТМШП 0,242387 4,040 98,480
6 1ММЛШ 0,091191 1,520 100,000
Фактор 2 (функ^я серця)
1 ЗПСО 3,083270 77,082 77,082
2 ХО 0,547179 13,679 90,761
3 УО 0,264683 6,617 97,378
4 ФВ 0,104873 2,622 100,000
Фактор 3 (нейрогуморальш показники)
1 А 1,874740 37,495 37,495
2 НА 1,623690 32,474 69,969
3 Рент 0,973921 19,478 89,447
4 Ангютензин II 0,329000 6,580 96,027
5 Альдостерон 0,198652 3,973 100,000
Таблиця 2. Власн значення факторiв та сумарний вдсоток дисперсП' в п^тюв iз патолопею м'юкарда
з 1-м типом ДДЛШ
№ 00
со >
о
"О
0 го
сг ф
"О Ф Oí Ф
1
0
сл
01
сл
00
Ю О
О
т; >
£
Q н
■g
¡o
g
d' о'
Q
"О
CD
g. q'
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
вання 3-го типу ДДЛШ належить показникам за-гального периферичного судинного опору, його внесок у формування 3-го типу ДДЛШ становив 72,9 %.
Рисунок 4. Графк власних значень морфолопчних фактор1в, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуванн12-го типу ДДЛШ
Рисунок 5. Графк власних значень функцю-нальних фактор1в, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуванн12-го типу ДДЛШ
Ощнюючи нейрогуморальш показники, ми звертали увагу на значну роль основних складових ренш-ангютензин-альдостероново! системи, а саме реншу та анпотензину II, сумарний внесок яких становив 87,7 %.
Графiчно це наведено на рис. 7—9.
Таким чином, формування 3-го типу дiастолiч-ного наповнення вщбуваеться тд впливом такого важливого сумарного фактора дiастолiчноl дисфункци мюкарда, що складаеться з дiаметра лiвого передсердя та кiнцево-дiастолiчного розмiру лiвого шлуночка (78,5 %), гемодинамiчного показника, такого як загальний периферичний судинний опiр (72,9 %), та складового ренш-анпотензин-альдос-тероново! системи, а саме реншу та анпотензину II (сумарно — 87,7 %).
Таблиця 5. Статистично значим! (р < 0,05) коеф^енти кореляцп сп1ввщношення Е/А з морфофункцональними параметрами серця в пщл1тк1в ¡з патолопею мюкарда з 3-м типом ДДЛШ
Рисунок 6. Графк власних значень нефрогумо-ральних фактор1в, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуванн12-го типу ДДЛШ
Показник Стввщношення Е/А
ДЛП 0,80
КДР 0,86
КДО 066
ТМШП 0,87
ЗПСО 0,66
ХО 0,79
УО 0,84
Рент 0,76
Ангютензин II 0,79
Альдостерон 0,87
Таблиця 4. Власн значення фактор1в та сумарний в'щсоток дисперсп в пщл1тк1в ¡з патолопею мокарда
з 2-м типом ДДЛШ
Номер Показник Власне значення Вщсоток внеску кожного значення Сумарний вщсоток
Фактор 1 (геометр'я серця)
1 ДЛП 2,517700 41,962 41,962
2 КДР 2,005100 33,418 75,380
3 КДО 0,726721 12,112 87,492
4 ТМ 0,363316 6,055 93,547
5 ТМШП 0,275717 4,595 98,143
6 1ММЛШ 0,111443 1,857 100,000
Фактор 2 (функця серця)
1 ЗПСО 2,691900 67,297 67,297
2 ХО 1,200456 28,511 90,809
3 УО 0,280955 7,024 97,833
4 ФВ 0,0866939 2,167 100,000
Фактор 3 (нейрогуморальш показники)
1 Рент 1,640930 54,698 54,698
2 Ангютензин II 0,966406 32,214 86,911
3 Альдостерон 0,392667 13,089 100,000
KëiHi4Ha педiaтpiя / Clinical Pediatrics
Отже, на початкових етапах становлення дiасто-лiчноï дисфункцïï мiокарда лiвого шлуночка серця в пщлигав значну роль вщграе низка факторiв, що можна умовно позначити як геометричний, функщ-ональний та нейрогуморальний фактори, яю вклю-чаються послiдовно в патолопчний процес.
Так, при формуваннi 1-го типу ДДЛШ на пер-шому мiсцi знаходиться нейрогуморальний фактор, а саме активацiя симпатоадреналовоï системи (адреналшу та норадреналiну, сумарне факторне навантаження яких становить 69,9 %), далi в пато-логiчний процес залучаються периферичний судин-ний тонус, тобто функщональний фактор (факторне навантаження — 77,0 %), та, як наслщок, змша
Рисунок 7. Графiк власних значень морфолопчних факторiв, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуваннi 3-го типу ДДЛШ
розмiрiв лiвого передсердя — геометричний фактор (факторне навантаження — 59,6 %).
У формуванш 2-го типу ДДЛШ у процес посль довно залучаеться ренш-ангютензинова система, а саме ренш (факторне навантаження — 54,7 %), функщональний фактор представлено показниками ЗПСО та ХО (сумарне факторне навантаження — 90,8 %), а до геометричного належать дiаметр лiвого передсердя та кiнцево-дiастолiчний розмiр лiвого шлуночка (75,4 %).
Формування 3-го типу ДДЛШ вщбуваеться тд впливом таких складових нейрогуморальноï системи, як ренш та ангютензин II (сумарний внесок — 87,7 %), поим послщовно в процес за-лучаеться периферичний судинний тонус, внесок якого — 72,9 %, та геометричний фактор у виглядi показниюв дiаметра лiвого передсердя та кшце-во-дiастолiчного розмiру лiвого шлуночка (сумар-но — 78,5 %).
Отже, на початкових етапах становлення ДДЛШ у пщлигав iз патолопею мюкарда значну роль вщ-грають симпатоадреналова система, периферичний судинний тонус та функцiя лiвого передсердя, а на-далi послщовно пiдключаеться ренш-ангютензи-нова система, що викликае пщвищення жорсткостi мiокарда та, як наслщок, включення в патолопчний процес не тшьки лiвого передсердя, але й структури (КДО) i функцИ лiвого шлуночка серця (УО).
Рисунок 8. Графiк власних значень функцональних факторiв, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуваннi 3-го типу ДДЛШ
Рисунок 9. Графк власних значень нейрогуморальних факторiв, установлених за Кеттелом, що беруть участь у формуваннi 3-го типу ДДЛШ
Таблиця 6. Власш значення фактор'1в та сумарний в'щсоток дисперсП' в п'щл'тюв iз патолопею мокарда
з 3-м типом ДДЛШ
Номер Показник Власне значення Вщсоток внеску кожного значення Сумарний вщсоток
Фактор 1 (геометр'я серця)
1 ДЛП 2,0964 52,410 52,410
2 КДР 1,04225 26,056 78,466
3 КДО 0,843187 21,080 99,546
5 ТМШП 0,0181721 0,454 100,000
Фактор 2 (функ^я серця)
1 ЗПСО 2,18747 72,916 72,916
2 ХО 0,59059 19,686 92,602
3 УО 0,221942 7,398 100,000
Фактор 3 (нейрогуморальн'1 показники)
1 Рент 1,65707 55,236 55,236
2 Ангютензин II 1,05452 32,475 87,710
3 Альдостерон 0,368686 12,290 100,000
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Список л1тератури
1. Березин А.Е. Систолическая и диастолическая сердечная недостаточность: две стороны одного процесса ? Обзор литературы // Укр. мед. часопис. — 2014. — № 3(101). — С. 91-96. (http://www.umj.com.ua/article/75139)
2. Kovacs S.J. Diastolic Function in Heart Failure // Clinical Medicine Insights Cardiology. — 2015. — № 9. — С. 49-55.
3. Леонов В.П. Факторный анализ: основные положения и ошибки применения // Международный журнал медицинской практики. — 2005. — № 3. — С. 14-16.
4. Okayama S. Evaluation of left ventricular diastolic function by fractional area change using cine cardiovascular magnetic resonance: a feasibility study // J. Cardiovasc. Magn. Reson. — 2013. — № 1. — С. 87-90.
5. Поливода С.Н., Черепок А.А. Ремоделирование желудочков сердца и крупных сосудов у пациентов с гипертонической болезнью // Укр. кардиол. журн. — 2002. — № 2. — С. 23-29.
6. Сандриков В.А. Систолический и диастолический потоки в левом желудочке в норме и при ишемической болезни сердца // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2013. — № 2. — С. 18-27.
7. Соловьев Д.А. Особенности диастолической функции левого желудочка сердца человека при наличии аномально расположенных хорд//Молодой ученый. — 2014. — № 17. — С. 201-203.
8. Wan S. — H., Vogel М, Chen Н. Preclinical Diastolic Dysfunction // Journal of the American College of Cardiology. — 2014. — № 5. — С. 407-416.
Отримано 15.07.16 ■
БогматЛ.Ф., Никонова B.B.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина
ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ ДИАСТОАИЧЕСКОГО НАПОЛНЕНИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА
У ПОДРОСТКОВ С ПАТОЛОГИЕЙ МИОКАРДА
Резюме. Цель: изучение основных компонентов формирования нарушений диастолического наполнения левого желудочка у подростков с патологией миокарда. Материалы и методы. Обследовано 110 подростков с патологией миокарда в возрасте 13—18 лет, среди которых 40 — с нарушением ритма сердца, 40 — с диспластической кардиоми-опатией, 30 — с первичной артериальной гипертензией. Морфофункциональные параметры сердца изучались с помощью ультразвукового исследования по стандартной методике. Функцию диастолы левого желудочка изучали в импульсном допплеровском режиме с картированием трансмитрального потока из верхушечного доступа четы-рехкамерного сердца. Для адекватной оценки диастоли-ческой функции левого желудочка и определения самых ранних ее нарушений подросткам проводилась проба с изометрической нагрузкой. На основании полученных результатов подростки были распределены по показателю соотношения Е/А. С целью выявления скрытых общих факторов, объясняющих связь между показателями, был применен факторный анализ, а именно метод главных компонент. Все статистические процедуры проводились с использованием пакетов прикладных программ Statgrafics Centurion. Результаты. На начальных этапах становления диастолической дисфункции миокарда левого желудочка сердца у подростков значительную роль играет ряд факторов, которые можно условно обозначить как геометрический, функциональный и нейрогумораль-ный факторы, которые включаются последовательно в патологический процесс. Так, при формировании 1-го типа диастолической дисфункции левого желудочка на первом месте находится нейрогуморальный фактор, а
именно активация симпатоадреналовои системы, далее в патологический процесс вовлекается периферический сосудистый тонус и, как следствие, геометрический фактор — изменение размеров левого предсердия. При формировании 2-го типа диастолической дисфункции левого желудочка в процесс последовательно вовлекается ре-нин-ангиотензиновая система, а именно ренин, функциональный фактор представлен показателями общего периферического сосудистого сопротивления и минутного объема, а геометрический состоит из диаметра левого предсердия и конечного диастолического размера левого желудочка. Формирование 3-го типа диастолической дисфункции левого желудочка происходит под влиянием таких составляющих нейрогуморальной системы, как ренин и ангиотензин II, затем последовательно в процесс вовлекаются периферический сосудистый тонус и геометрический фактор в виде показателей диаметра левого предсердия и конечно-диастолического размера левого желудочка. Итак, на начальных этапах становления диа-столической дисфункции левого желудочка у подростков с патологией миокарда значительную роль играют сим-патоадреналовая система, периферический сосудистый тонус и функция левого предсердия, а в дальнейшем последовательно подключается ренин-ангиотензиновая система, что вызывает повышение жесткости миокарда и, как следствие, включение в патологический процесс не только левого предсердия, но и структуры (конечно-диа-столический объем) и функции левого желудочка сердца (ударный объем).
Ключевые слова: диастолическая функция, левый желудочек, подростки, факторный анализ.
BogmatL.F., Nikonova V.V.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
FACTORS OF FORMATION OF VARIOUS TYPES OF LEFT VENTRICULAR DIASTOLIC FILLING IN ADOLESCENTS WITH
MYOCARDIUM PATHOLOGY
Summary. Objective: to study the main components of the formation of impaired left ventricular diastolic filling in adolescents with myocardial pathology. Materials and methods. The study involved 110 adolescents with myocardial pathology
aged 13—18 years, of which 40 — with heart rhythm disorder, 40 — with dysplastic cardiomyopathy, 30 — with primary hypertension. Morphological and functional parameters of the heart were studied using ultrasound according to standard pro-
KAiHNHa neAiaiprn / Clinical Pediatrics
cedure. Left ventricular diastolic function has been studied in the pulsed wave Doppler mode with transmitral flow mapping from the apical access of four-chambered heart. For an adequate assessment of left ventricular diastolic function and detection of its earliest disorders, adolescents underwent tests with isometric exercise. Based on these results, adolescents were divided in terms of the E/A ratio. In order to identify common latent factors that explain the correlation between indicators, we have used the factor analysis, namely, the principal component analysis. All statistical procedures were performed using application packages Statgraphics Centurion. Results. On the initial stages of formation of diastolic dysfunction of the left ventricular myocardium in adolescents, a significant role is played by a number of factors, which can be conditionally defined as the geometric, functional and neurohumoral factors consistently included in the pathological process. Thus, during the formation of left ventricular diastolic dysfunction type 1, the number one is neurohumoral factor, namely, the activation of the sympathoadrenal system, then peripheral vascular tone is being involved in the pathological process, and, consequently, a geometric factor — changing the sizes of the left
atrium. In the formation of left ventricular diastolic dysfunction type 2, the process consistently involves the renin-angiotensin system, namely, renin, a functional factor is presented by the indices of general peripheral vascular resistance and cardiac output, and geometric one includes left atrial diameter and the left ventricular end-diastolic size. Formation of left ventricular diastolic dysfunction type 3 is influenced by such components of the neurohormonal system, as renin and angiotensin-II, then the process subsequently includes peripheral vascular tone and a geometric factor in the form of left atrial diameter and left ventricular end-diastolic size. Thus, in the initial stages of left ventricular diastolic dysfunction in adolescents with myocar-dial pathology, a significant role is played by the sympathoad-renal system, peripheral vascular tone and left atrial function, and then sequentially the renin-angiotensin system is being involved, which causes an increase in myocardial stiffness and, as a result, the inclusion in the pathological process not only of the left atrium, but also the structure (end-diastolic volume) and function of the left ventricle (stroke volume).
Key words: diastolic function, left ventricle, adolescents, factor analysis.
