CC BY
67
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9205
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:614.31:637.5:661.41
Express methods for determining the processing of meat by disinfectants during storage and sale
N.M. Bogatko1, I.V. Yatsenko2, T.I. Fotina3
1Bilotserkivsky National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
2Kharkiv NDI of the court examinations im. prof. M.S. Bokariusa, Kharkiv, Ukraine
3Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 09.10.2018 Received in revised form 12.11.2018 Accepted 13.11.2018
Bila Tserkva National Agrarian University, Pl. Soborna 8/1, Bila Tserkva, Kyiv region, 09117, Ukraine.
E-mail: [email protected]
Kharkiv NDI of the court examinations im. prof. M.S. Bokariusa, Zolochivskaya Str., 8a Kharkiv, 61177, Ukraine. Tel.: +38-067-186-06-65 E-mail: yacenko-1971 @ukr.net
Sumy National Agrarian University, Gerasim Kondratyev Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine.
Bogatko, N.M., Yatsenko, I.V., & Fotina, T.I. (2018). Express methods for determining the processing of meat by disinfectants during storage and sale. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 24-28. doi: 10.32718/nvlvet9205
The need to improve the control of meat slaughter animals and poultry in their rigging to develop modern express methods that have credibility in the indicators within and 99,4 to 99.9%, and can be used along with other methods to determine their quality and safety in the manufacturing laboratory facilities for meat processing, slaughtering companies and companies with sales and storage of meat (supermarkets, wholesale warehouses, refrigerators and the like), in the state laboratories of veterinary medicine and in laboratories of veterinary-sanitary examination of agro-industrial markets. Despite the fact that the responsibility for the safety and quality of food of animal origin is entrusted to the manufacturer, the protection of consumer health is always under control of the state. To ensure consumers receive safe and high quality meat need to develop new rapid methods for their adequate control. Especially relevant are the research directions for the development of rapid methods to objectively assess the safety and quality of meat of slaughtered animals and poultry during storage, and the implementation or use for the production of meat products. In stores, supermarkets, wholesale bases, the agricultural markets during the implementation of the meat of slaughtered animals and poultry it is often possible to detect the adulteration of meat for the handling of formalin, chlorine, hydrogen peroxide, acetic acid, potassium permanganate for long-term storage and eliminate the signs of damage. Therefore, we have performed experimental studies and developed rapid methods to identify this type of fraud. Developed rapid methods for the determination of adulteration of meat of slaughter animals and poultry with formalin, chlorine, hydrogen peroxide, acetic acid, potassium permanganate are simple to implement and their results specific quality indicators. Therefore, these rapid methods are available us along with other methods for determining the quality and safety of meat slaughtered animals and poultry (determination of organoleptic, the content of amino-ammoniac nitrogen, hydrogen sulfide, ammonia, pH, etc). These methods can be used in determining the safety and quality of meat of slaughtered animals and poultry during storage, and the implementation of laboratories at the facilities of meat processing, supermarkets, wholesale bases, in government veterinary laboratories and laboratories of veterinary-sanitary examination of agro-industrial markets.
Key words: forensic examination of food products, express research methods, pork, beef, lamb, goat meat, poultry meat.
Експрес-методи виявлення обробки м'яса дезшфжуючими засобами шд час збер^ання та реалiзащl
Н.М. Богатко1, 1.В. Яценко2, Т.1. Фотша3
1 Бтоцерювський нацюнальний аграрний ^верситет, м. Бша Церква, Украна 2Хартвський НД1 судових експертиз iM. засл. проф. М. С. Бокарiyса, м. Харюв, Украна 3Сумський нацюнальний аграрний yнiверситет, м. Суми, Украна
Розроблет експрес-методи виявлення обробки м'яса ссавщв та птищ дезтф^ючими засобами (формалтом, хлором, пероксидом водню, оцтовою кислотою) з метою приховування ознак його псування. Щ методи можуть бути використат поряд з
тшими методами тд час проведения судовог експертизи необроблених харчових продуктiв, зокрема м'яса. Вiрогiднiсть результатiв визначення становить 99,4-99,9%. Для контролю якостi й безпечностi м 'яса забшних ссавщв та птиц тд час гх зберкання й реалЬзацп пропонуеться застосовувати розроблеж експрес-методи у виробничих лабораторiях потужностей iз переробки м'яса, забшних тдприемствах та тдприемствах iз реалiзацii та зберкання м'яса, у державних лабораторiях ветеринарног медицини та в лабораторiях ветеринарно-санШарног експертизи на агропродовольчих ринках, а також тд час проведення судовог експертизи харчових продуктiв, зокрема м 'яса забшних ссавщв та птищ
Ключовi слова: судова експертиза харчових продуктiв, експрес-методи до^дження, свинина, яловичина, баранина, козлятина, м 'ясо птищ.
BcTyn
He3ßa®aroHH Ha Te, mo ßignoßigajbmcrb 3a 6e3-nenmcrb Ta aKicTb xapnoßux npogyKTiß TßapuHHoro noxog®eHHa noKjageHa Ha BHpo6HHKa, 3axncr 3gopoß'a cno^HBana 3aß®gu 3ajHmaeTbca mg KoHipojeM gep®a-bh (Pro veterynarnu medytsynu, 2002). ^ep^aBHa cjy®-6a yKpai'HH 3 nmaHb 6e3nenHOCTi xapnoßux npogyKTiß Ta 3axucTy cno^Hßamß, ochobhhm 3aßgaHHaM aKoi e peaJiзaцia gep®aßHoi nonirnKH y rajy3i ßeiepuHapHoi мegнцннн, c^epax 6e3neHHocri Ta oKpeMux noKa3HHKiß aKOcri xapnoßux npogyKTiß, igeHra^iKami Ta peecipami ccaßцiß, caHiTapHoro 3aK0H0gaßCTßa, MeiponoriHHoro Harjagy, puHKoßoro Harjagy b Me®ax c^epu cßoei ßignoßiga^bHocTi, gep®aßHoro kohtpojm 3a gogep®aH-HaM 3aKoHogaßCTßa npo 3axucr npaß cno^Hßamß i pe-KjaMH b mn c$epi, noßUHHa ßHKoHyßaTH ßHMorH hoboi GßponeHCbKoi peraaMemami mogo xapnoßux npo-gyKTiß, KoMicii KogeKcy AmMemapiyc, B003, ochob-hhx nono^eHb Toproßux yrog SPS i TBT Ta opraHi3o-ßyßaTH cbom po6oiy Ha ocHoßi oцiнкн prouKiß i3 caHiiapHoi 6e3neKH xapnoßux npogyKTiß (Pro osnovni pryntsypy ta vymohy..., 2004; Rehlament № 852/2004; Rehlament № 854/2004).
3a6e3neneHHa oipuMaHHa cno^ußanaMH 6e3nen-hoi Ta aKicHoi m'schoi CHpoßHHH Heo6xigHo po3po6jaTH Hoßi eKcnpecHi Meiogu mogo ix Hajie>KHoro Kompojno. oco6jhbo aKTyajbHHMH e HanpaMu gocjig®eHb mogo po3po6KH eKcnpecHux Meiogiß, aKi gaoTb 3Mory o6'eKTHßHo oцiннтн 6e3nenmcTb Ta aKicTb M'aca 3a6iHHoi xygo6u Ta птнцi nig nac 36epiraHHa Ta pe-ani3ami a6o BUKopuciaHHa gja ßнpo6ннцтßa M'aconpogyKTiß (Systemy upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv, 2007).
y cßiToßin нayцi i пpaктнцi 3aciocoßyoTbca Han-Hyraußimi Meiogu ßroHaneHHa 6e3nenHocii Ta aKocri M'acHoi cupoßHHH. y Mara3HHax, cynepMapKeiax, omo-bhx 6a3ax, Ha arponpoMucjoßux puHKax nig nac pe-ani3ami M'aca 3a6iHHux ccaßmß Ta птнцi gy®e nacro Mo®Ha bhhbhth o6po6jeHHa M'aca ^opManrnoM, xjo-poM, nepoKcugoM ßogHoo, oцтoßOoo khcjiotooo, KajieM nepMaHraHaioM gja ycyHeHHa o3HaK ncyßaHHa Ta nogo-ß®eHHa TepMiHy noro 36epiraHHa. ToMy HaMH 6yju npoßegeHi eKcnepuMemanbrn gocjig®eHHa gja po3po6-kh eKcnpecHux Meiogiß ßHHßjeHHa 3a3HaneHux Kce-Ho6ioTHKiß (Page et al., 2001; Reichert, 2006; Bohatko et al., 2015).
3aßgaHHaM gocjig®eHHa 6yjo npoßeciu Komponb aKocri M'aca 3a6iHHux ccaßцiß Ta po3po6uTu eKcnpec-Meiogu ßHaßjeHHa o6po6KH M'aca xygo6u Ta mum ge3iH$iKyoHHMu 3aco6aMH 3 Meioo npuxoßyßaHHa o3HaK noro ncyßaHHa Ta nogoß®eHHa TepMiHiß 36epiraHHa b ToproßejbHin Mepe®i.
Матерiал та методи дослщжень
Для дослiдження використовували проби м'яса забшних ссавщв та птиц^ свинини, яловичини, бара-нини, козлятини, а також тушки м'яса птиц^ що були доставленi на потужностi з переробки м'яса Кшвсько! областi, а також реалiзувались на агропромислових ринках, супермаркетах та збер^алися на оптових базах.
Попередньо проби м'яса забшних ссавщв та ш^ищ були дослщжеш органолептично (колiр, запах, конси-стенцiя, проба варiння тощо) (Mjaso, 1979) та в ком-плексi з бiохiмiчними дослiдженнями щодо визначення ступеня св1жосп та визначення м'яса, яке отримане вiд здорових ссавщв i птицi (Mjaso, 1978; Pravyla peredzabiinoho veterynarnoho ohliadu tvaryn^, 2002).
Також було розроблено експресш методи вияв-лення обробки м'яса ссавщв та птищ дезшф^ючими засобами (формалiном, хлором, пероксидом водню, оцтовою кислотою, калieм перманганатом) з метою приховування ознак його псування та подовження термшу його реалiзацii.
Результати та Тх обговорення
За органолептичними, бiохiмiчними показниками м'ясо забiйних ссавщв та м'ясо птищ вiдповiдало свiжому ступеню та було отримане в^д клiнiчно здорових ссавцiв i птицi.
Для визначення фальсифiкацii' м'яса забшних ссавщв та птищ за обробки i\ розчином формалшу, хлору, пероксидом водню, оцтовою кислотою були роз-робленш експресш методи.
Суть методу виявлення зазначених дезшфектанпв у м'ясi забiйних ссавщв та птищ за обробки i\ форма-лiном полягае у використанш сумiшi концентрованих азотноi та сiрчаноi кислот та утвореннi жовто-бурого або фюлетово-червоного кольору. Завдання розроб-леного експрес-методу вирiшувалася тим, що на по-верхню м'язiв свинини, яловичини, баранини, козлятини, та на тушку птищ площею 2,5^3,0 см наносили шлька крапель сумiшi концентрованих азотноi та сiрчаноi кислот у сшввщношенш 1:25 i через 46 хвилин встановлювали змiну кольору вщ жовто-бурого до фюлетово-червоного.
Стабшьшсть показникiв за iнтенсивнiстю кольору тд час встановлення обробки м'яса забшних ссавщв та птиш формалшом становить 99,4%. Також значно вiрогiднiшi данi - у 98,7-99,0% отримаш порiвняно з методом визначення вмюту амiно-амiачного азоту та у 98,9-99,2% -з методом визначення вмюту срковод-ню в м'ясi.
Ми виявляли обробку м'яса забшних ссавщв та птищ формалшом за штенсившстю кольору на 42 пробах: 8 пробах свинини; 9 пробах яловичини,
Таблиця 1
Виявлення м'яса, обробленого формалшом за штенсив
6 пробах баранини; 5 пробах козлятини; 14 пробах тушок птищ. Результата дослвджень наведен в таблиц 1.
кольору
Види м'яса проб
Свинина, п = 8 2
Яловичина, п = 9 2
Баранина, п = 6 1
Козлятина, п = 5 2
Тушки птищ, п = 14 9
Показники штенсивносп кольору за Кшькють оброблення м'яса формал1ном проб
Показники штенсивносп кольору за ввдсутносп оброблення м'яса _формалшом_
Наявшсть фюлетово-червоного кольору 6 Наявшсть фюлетово-червоного кольору 7 Наявшсть фюлетово-червоного кольору 5 Наявшсть фюлетово-червоного кольору 3 Наявшсть фюлетово-червоного кольору_5_
Наявшсть жовто-бурого кольору Наявшсть жовто-бурого кольору Наявшсть жовто-бурого кольору Наявшсть жовто-бурого кольору Наявшсть жовто-бурого кольору
Проведеними дослщженнями встановлено, що найбшьша кшькють тушок птищ була оброблена роз-чином формал1ну, що визначалася за штенсившстю фюлетово-червоного кольору м'яса.
Суть методу виявлення обробки м'яса забшних ссавщв та птищ хлором полягае у встановлент наяв-носп або вщсутносп синього кольору тд час посль довного додавання до м'ясо-водно! витяжки розчишв йодистого калш, водорозчинного крохмалю та концентровано! хлорводнево! кислоти.
Завдання розробленого експрес-методу виршува-лася тим, що поверхню свинини, яловичини, барани-ни, козлятини, тушки птиц зр1зували ножицями у кшькосп 2,0-2,1 г, подр1бнювали, кшькюно переносили у кошчну колбу мюткютю 25 см3, додавали 4,04,1 см3 дистильовано! води 1 настоювали упродовж 510 хв. Приготовлену м'ясо-водну витяжку в сшвввд-ношенш 1:2 фшьтрували кр1зь паперовий беззольний фшьтр. У проб1рку градуйованою тпеткою вносили профшьтровану м'ясо-водну витяжку у шлькосп 2,02,1 см3 1 додавали послщовно реактиви: 0,2 -0,3 см3
розчину йодистого калш з масовою концентращею 5,0% та 0,2-0,3 см3 розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентращею 2,0%, також 2,0-2,1 см3 концентровано! хлорводнево! кислоти. Вмют проб1р-ки збовтували, ставили у штатив на 1-4 хв 1 спостерь гали за змшою кольору. За обробки м'яса забшних ссавщв та птищ хлором умют проб1рки забарвлювався у синш кол1р, а за ввдсутносп оброблення кол1р був безбарвним.
Стабшьнють показник1в штенсивносп кольору для виявлення оброблення м'яса забшних ссавщв та птищ хлором становила 99,5%. Також в1ропдшш1 дат - у 98,1-99,0% були отримаш пор1вняно з методом визначення вмюту амшо-ам1ачного азоту в м'яа та у 98,5-99,3% - з методом визначення вмюту арковод-ню в м'яс1.
Ми виявляли обробку м'яса забшних ссавшв та птищ хлором за штенсившстю кольору на 36 пробах: 8 пробах свинини; 9 пробах яловичини, 5 пробах ба-ранини; 4 пробах козлятини; 10 пробах тушок птащ Результати дослвджень наведено в таблиц 2.
Таблиця 2
Виявлення оброблення м'яса хлором за штенсившстю кольору
Види м'яса Кшькють проб Показники штенсивносп кольору за оброблення м'яса хлором Кшькють проб Показники штенсивносп кольору за ввдсутносп оброблення м'яса хлором
Свинина, п = 8 1 Наявшсть синього кольору 7 Ввдсутнють синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакщя)
Яловичина, п = 9 Наявшсть синього кольору 7 Ввдсутнють синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакщя)
Баранина, п = 5 1 Наявшсть синього кольору 4 Ввдсутнють синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакщя)
Козлятина, п = 4 1 Наявшсть синього кольору 3 Ввдсутнють синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакщя)
Тушки птищ, п = 10 7 Наявшсть синього кольору 3 Ввдсутнють синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакщя)
Проведеними дослщженнями визначено, що найбшьша кшькють тушок птиш була оброблена хлором, що ввдзначалось за штенсившстю синього кольору в м'ясо-водневш витяжщ.
Суть методу визначення обробки м'яса забшних ссавщв та птищ за пероксидом водню полягае у встановленш наявносп або вщсутносп свпло-синього
кольору з використанням концентровано! срчано! кислоти та йодисто-кал1евого крохмалю.
Завдання розробленого експрес-методу вир1шува-лася тим, що на поверхню свинини, яловичини, бара-нини, козлятини та на тушку птиш площею розм1ром 1,5^2,0 см наносили 0,5-0,6 см3 концентровано! с1р-чано! кислоти та 0,2-0,4 см3 йодисто-кал1евого крохмалю 1 через 1-5 хв встановлювали наявнють або
вщсутнють забарвлення поверхш м'яса у свгтло-синш кол1р.
Стабшьнють показник1в штенсивносп кольору пвд час визначення оброблення м'яса забшних ссавщв та птиц пероксидом водню становить 99,6%. Також в1ропдшш1 даш були отримаш - у 98,9-99,2% пор1в-няно з методом визначення вмюту амшо-ашачного
азоту в м'яа та у 98,2-99,1% - з методом визначення вмюту срководню в м'яс1.
Ми визначили оброблення м'яса забшних ссавщв та птиц пероксидом водню за штенсившстю кольору на 38 пробах: 10 пробах свинини; 10 пробах яловичи-ни, 5 пробах баранини; 4 пробах козлятини; 9 пробах тушок птищ. Результати дослщження наведеш в таблиц 3.
Таблиця 3
Виявлення оброблення м'яса пероксидом водню за штенсившстю кольору
Види м'яса Кшьюсть проб Показники штенсивносп кольору за оброблення м'яса пероксидом водню Кшьюсть проб Показники штенсивносп кольору за ввдсутносп оброблення м'яса перок-сидом водню
Свинина, п = 10 3 Наявшсть свгтло-синього кольору 7 Вщсутшсть свгтло-синього кольору
(позитивна реакця) (негативна реакцiя)
Яловичина п = 10 1 Наявшсть свггао-синього кольору 9 Вщсутшсть свгтло-синього кольору
(позитивна реакщя) (негативна реакцiя)
Баранина, п = 5 2 Наявшсть свггао-синього кольору 3 Вщсутшсть свгтло-синього кольору
(позитивна реакця) (негативна реакцiя)
Козлятина, п = 4 0 Наявшсть свггао-синього кольору 4 Вщсутшсть свгтло-синього кольору
(позитивна реакця) (негативна реакцiя)
Тушки птищ, п = 9 5 Наявшсть свггао-синього кольору 4 Вщсутшсть свгтло-синього кольору
(позитивна реакця) (негативна реакцiя)
Проведеними дослщженнями визначено, що най-бшьша кшыасть тушок птиц була оброблена пероксидом водню, що спостер1галася за штенсившстю свггло-синього кольору у м'яснш витяжщ.
Суть методу визначення оброблення м'яса забшних ссавщв та птищ за оцтовою кислотою полягае у встановленш наявносл або ввдсутносп рожевого кольору з використанням розчину натрш пдроксиду з масовою концентращею 0,1 моль/дм3 та шдикатору спиртового розчину фенолфтале!ну з масовою концентращею 1%.
Завдання розробленого експрес-методу виршува-лася тим, що на поверхню свинини, яловичини, бара-нини, козлятини та на тушку птищ площею розм1ром 2,0^2,5 см наносили градуйованою тпеткою 0,50,6 см3 розчину натрш пдроксиду з масовою концентращею 0,1 моль/дм3 та 0,1-0,2 см3 1ндикатору спир-
тового розчину фенолфталешу з масовою концентращею 1% 1 через 0,5-1,0 хв встановлювали наявшсть або вщсутнють рожевого кольору на поверхш м'яса.
Стабшьшсть показнишв штенсивносп кольору шд час виявлення оброблення м'яса забшних ссавщв та птищ оцтовою кислотою становила 99,8%. Також в1рогздшш1 даш - у 98,4-99,5% були отримаш пор1в-няно - з методом визначення вмюту амшо-ам1ачного азоту в м'яа та у 98,8-99,6% з методом визначення вмюту срководню в м'яс1.
Ми виявили обробку м'яса забшних ссавщв та птищ оцтовою кислотою за штенсившстю кольору на 42 пробах: 12 пробах свинини; 10 пробах яловичини, 5 пробах баранини; 4 пробах козлятини; 11 пробах тушок птищ. Результати проведених дослщжень наведеш в таблиц 4.
Таблиця 4
Виявлення обробки м'яса оцтовою кислотою за штенсившстю кольору
Кшь- Показники штенсивносп кольору за Кшь- Показники штенсивносп кольору
Види м'яса юсть обробки м'яса оцтовою кислотою юсть за ввдсутносп обробки м'яса оцто-
проб (позитивна реакщя) проб вою кислотою (негативна реаюда)
Свинина, п = 12 3 Наявшсть рожевого кольору 9 Вщсутшсть рожевого кольору
Яловичина, п = 10 4 Наявшсть рожевого кольору 6 Вщсутшсть рожевого кольору
Баранина, п = 5 1 Наявшсть рожевого кольору 4 Вщсутшсть рожевого кольору
Козлятина, п = 4 4 Наявшсть рожевого кольору Вщсутшсть рожевого кольору
Тушки птищ, п = 11 9 Наявшсть рожевого кольору п = 6 2 Вщсутшсть рожевого кольору п = 1
Проведеними дослщженнями встановлено, що найбшьша шлькють тушок птищ була оброблена оцтовою кислотою, визначалася за штенсившстю роже-вого кольору м'яса.
Суть методу визначення оброблення м'яса забшних ссавщв та птищ за калш перманганатом полягае у встановленш наявносп або ввдсутносп слабо-
рожевого кольору з додаванням розчину арчано! кислоти з масовою концентращею 0,5 моль/дм3 у шлькосп 0,4-0,5 см3.
Завдання розробленого експрес-методу вир1шува-лася тим, що на поверхню свинини, яловичини, бара-нини, козлятини та на тушку птищ площею розм1ром 2,0^2,5 см наносили градуйованою тпеткою 0,4-
0,5 cm3 po3HHHy cipnaHOi khcjoth 3 MacoBora koh^ht-pamera 0,5 MOJb/gM3 i nepe3 0,5-1 xBHjHHy BCTaHOBjra-Baju HaaBHicTb a6o BigcyTHicTb cja6o-po®eBoro KOJbO-
py.
Po3po6nem eKcnpec-Merogu BH3HaneHHa o6po6kh M'aca 3a6iHHHx ccaB^B Ta птнцi ^opMajiHOM, xjopoM, nepoKCugoM BogHM, outobom khcjotom, KajieM nepMa-HraHaTOM e npocTHMH y BHKOHaHHi, a ix pe3yjbTaTH gawTb KOHKpeTHi aKicHi noKa3HHKH. ToMy gaHi eKcnpec-MeTogu nponoHyMTbca HaMH nopag 3 iHmHMH MeTogaMH BH3HaneHHa aKOCTi Ta 6e3nenHOCTi M'aca 3a6inHHx ccaB-mB i птнцi (BH3HaneHHa opraHonenraKH, BMicry aMiHO-aMianHoro a3OTy, cipKOBogHM, aMiaKy, BennHHHH pH Tomo). Цi Merogu MO®Ha BHKopHCTOByBam gja BH3Ha-neHHa 6e3nenHOcri Ta aKOCTi M'aca 3a6inHux ссaвцiв i птнцi nig nac 36epiraHHa Ta peaji3auii y bhpo6hhhhx fla6oparopiax Ha n0Ty®H0CTax 3 nepepo6KH M'aca, cy-nepMapKeTax, onTOBHx 6a3ax, y gep®aBHux ja6opaTopi-ax BeTepHHapHOi мegнцннн, b ja6oparopiax BeTepuHap-HO-caHiTapHOi eKcnepTH3H Ha arponpoMHCJOBux puHKax, a TaKO® nig nac npoBegeHHa cygoBoi eKcnepTH3H xapno-bhx npogyKTiB, 3OKpeMa M'aca 3a6inHHx ссaвцiв Ta nra-
цi.
Biiciiobkii
1. Po3po6nem eKcnpec-MeTogu BH3HaneHHa 6e3nenHOCTi M'aca 3a6inHHx ccaBmB Ta птнцi 3a ix o6po6jeHHa ^opManrnoM, xjopoM, nepoKCugoM BogHM, outobom khcjotom, KajieM nepMaHraHaTOM MaMTb gocTOBipHicTb noKa3HHKiB y Me®ax Big 99,4 go 99,9%.
2. Kompojiw aKOCTi h 6e3nenHOcri M'aca 3a6in-hhx ссaвцiв Ta птнцi nig nac ix 36epiraHHa h peaji3aqii nponoHyeTbca 3acTOCOByBaTH po3po6nem eKcnpec-MeTogu y bhpo6hhhhx ja6opaTopiax n0Ty®H0CTen i3 nepepo6KH M'aca, 3a6inHHx nignpueMCTBax Ta nignpu-eMCTBax i3 peani3ami Ta 36epiraHHa M'aca, y gep®aBHux ja6opaTopiax BeTepuHapHoi мegнцннн Ta b ja6opaTopi-ax BeTepHHapHo-caHiTapHoi eKcnepTH3H Ha arponpogo-BOJbHux puHKax, a TaKO® nig nac npoBegeHHa cygoBoi eKcnepTH3H xapnoBux npogyKTiB, 3OKpeMa M'aca 3a6in-hhx ссaвцiв Ta птнцi.
nepcneKmueom nodanbwux docmdwenb 6yde po3po-6jeHHa MeTogiB BuaBjeHHa 3aMiHH CKjagHHKiB M'acHux npogyKTiB Hepe^mypHHMH CKjagHHKaMH.
References
Pro veterynarnu medytsynu (2002). Zakon Ukrainy.
Verkhovna Rada Ukrainy. Ofits. Vyd. K.: Parlam.
vyd-vo http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12
(in Ukrainian).
Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv (2014). Zakon Ukrainy. Verkhovna Rada Ukrainy № 1602-VII vid 22.07.2014r. Ofits. Vyd. K.: Parlam. vyd-vo. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-Bp (in Ukrainian).
Rehlament (IeS) № 854/2004. Yevropeiskoho Parlamentu i Rady vid 24 kvitnia 2004 r. shchodo vyznachennia osobly-vykh pravyl, shcho stosuiutsia orhanizatsii ofitsiinoho kontroliu po vidnoshenniu do produktiv ssavtsivnoho pokho-dzhennia, pryznachenykh dlia spozhyvannia liudynoiu (Ofitsiinyi visnyk YeS L 139 vid 30.04.2004 r.) http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_a67 (in Ukrainian).
Rehlament (IeS) № 852/2004. YeS Yevropeiskoho parlamentu i Rady vid 29.04. 2004 r. Pro hihiienu kharchovykh produktiv. https://www.fsvps.ru/fsvps-docs/ru/laws/eu/852-2004.pdf (in Ukrainian).
Systemy upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv (2007). Vymohy do bud-yakykh orhanizatsii kharchovoho lantsiuha: DSTU ISO 22000:2007 (ISO 22000:2005, IDT). K.: Derzhspozhyvstandart, 31 (in Ukrainian).
Reichert, J.E. (2006). Possible methods of automatic on -leni determination of quality parameters when classifying and selecting carcasses and meat cuts. Fleischwirtschaft International, 4, 2-4.
Page, J.K., Wulf, D.M., & Schwotzer, T.R. (2001). A survey of beef color and pH. J. Animal Science, 79(3), 678-687. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11263828.
Bohatko, N.M., Bukalova, N.V., & Melnyk, A.Iu. (2015). Vyznachennia falsyfikatsii miasa zabiinykh ssavtsiv ta ptytsi pry zastosuvanni ekspres-metodu. Nauk. Visnyk Lvivskoho nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho. Seriia "Veterynarni nauky", 17, 1(61), 199-204. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1%282%29 __42 (in Ukrainian).
Mjaso (1979). Metody otbora prob obrazcov i organolepticheskie metody opredelenija svezhesti: GOST 7269-79. M.: Gosstandart (in Russian).
Mjaso (1978). Metody himicheskogo i mikroskopicheskogo analiza svezhesti mjasa: GOST 23392-78. M.: Gosstandart (in Russian).
Pravyla peredzabiinoho veterynarnoho ohliadu tvaryn i veterynarno-sanitarnoi ekspertyzy miasa ta miaso-produktiv. Zatverdzheni nakazom Holovy Derzhde-partamentu veterynarnoi medytsyny za № 28 vid 7.06. 2002 r. ta zareiestrovani v Miniusti yustytsii Ukrainy 21.06.2002 r. za № 524/6812 (in Ukrainian).
