CC BY
5выучивания. Чтобы научиться добывать знания, надо овладеть техникой исследовательского поиска.
Литература
1. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. М.: Лабиринт, 2009. 246 с.
2. Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии / Под ред. Л.Ф. Обуховой, Г.В. Бурмен-ской. М.: Гардарики, 2001. 622 с.
3. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. М.: Арена, 1994. 223 с.
4. Поддьяков Н.Н., Дыбина О.В., Рахманова Н.И., Щетинина В.В., Ребенок в мире поиска: Программа по организации поисковой деятельности детей дошкольного возраста. М.: Сфера, 2009. 246 с.
5. Маневцова Л.М. Мир природы и ребенок. М.: Детство-Пресс, 2013. 152 с.
6. Поддьяков Н.Н. Комбинаторное экспериментирование дошкольников с различными объектами // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. 1991. № 4. С. 34 - 41.
7. Поддьяков Н.Н. Исследовательское поведение: стратегии познания, помощь, противодействие, конфликт. М.: Просвещение, 2000. 192 с.
8. Поддьяков Н.Н., Дыбина О.В., Рахманова Н.И., Щетинина В.В., Ребенок в мире поиска: Программа по организации поисковой деятельности детей дошкольного возраста. М.: Сфера, 2009. 246 с.
9. Прохорова Л.Н., Балакшина Т.А. Детское экспериментирование - путь познания окружающего мира // Формирование начал экологической культуры дошкольников (из опыта работы детского сада № 15 «Подсолнушек» г. Владимира) / Под ред. Л.Н. Прохоровой. Владимир, ВОИУУ, 2001. С. 123 - 127.
10. Савенков А.И. Путь к одаренности. Исследовательское поведение до-школьника. СПб.: Питер, 2004. С. 34.
11. Савенков А.И. Исследовательские методы обучения в дошкольном образовании // Дошкольное воспитание. 2006. № 1. С. 21 - 28.
12. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. М.: Логос, 2006. 218 с.
ДОСВ1Д П1ДГОТОВКИ С1МЕЙНИХ Л1КАР1В В ДН1ПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
4yxpieHKO Н.Д.
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни», кафедра сшейно! медицини ФПО, професор
Василевська I. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни», кафедра сшейно! медицини ФПО, доцент
Украта
EXPERIENCE IN PREPARATION OF FAMILY DOCTORS IN THE DNEPROPETROVSK REGION OF UKRAINE.
Chukhriienko N.D.
SE « Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Family Medicine FPO, professor
Vasylevska I. V.
SE « Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Family Medicine FPO, docent
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп обговорюються тдходи до тдготовки лiкарiв в умовах реформування системи охорони здоров'я Украши, ключовими завданнями яко! е: удосконалення надання медично! допомоги на первин-ному рiвнi.
ABSTRACT
The article discusses approaches to the training of doctors in the conditions of Ukraine's health system reform, the key objectives of which are: the improvement of medical care at the primary level.
Ключовi слова: реформа системи охорони здоров'я, нормативно-правовi документи, первинна медична допомога, амейна медицина, тдготовка фахiвцiв.
Keywords: health care reform, legal and regulatory documents, primary health care, family medicine, specialist training.
За даними Всесвггньо! асощацп лiкарiв загально! практики (WONCA), серед медичних спеща-льностей найбшьший вплив на здоров'я населення надають саме лiкарi загально! практики - амейно! медицини (ЗП / СМ) [5]. На них покладена мгая не тiльки надавати як1сну штегровану безперервну медичну допомогу, але передбачати можливий розвиток захворювань з урахуванням психолопч-них, соцiальних, сiмейних аспекта здоров'я, поси-лити iндивiдуальну профшактику на пiдставi знання ешдемюлогп та генетичного анамнезу па-цieнта.
У розвинених державах уже протягом шлькох десятилiть проввдну роль в секторi охорони здоров'я займае первинна медико-саштарна допомога (ПМСД), центральною ланкою яко! виступае ш-ститут амейно! медицини.
Мiж тим в Укрш'ш залишилась радянсь-ка модель охорони здоров'я - система Семашко, прийнята ще на початку ХХ сторiччя, яка для свого часу була дшсно передовою, але в нашi днi поддавалась в бiльшостi випадшв справедливiй критицi, оск1льки не вщповвдала новим реал1ям незалежно! Укра!ни.
Для покращення стану здоров'я населення в 1997 рощ Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни була ухва-лена концепцiя державно! програми «Омейна медицина» [3].
Виникла нагальна необхiднiсть швидко пере-орiентувати учбовий процес на пiдготовку лiкарiв з зовам ново! для Укра!ни спещальносп - «лiкар загально! практики - амейний лшар». За прототип для створення програми, квалiфiкацiйно! характеристики були взяп аналогiчнi розробки з Великоб-ританi!, Канади та шших кра!н. Але !х потрiбно було постшно адаптувати для Укра!нських реалш.
Мета нашо! роботи зумовлена необхщшстю розробити i впровадити в найкоротший термш методику викладання з використанням адекватних дидактичних пiдходiв в процес тдготовки лiкарiв на пiслядипломному рiвнi в умовах реформування галузi на засадах ново! для Укра!ни спещальносп «Загальна практика - сiмейна медицина» («ЗПСМ»).
Проблеми реформування, як1 юнували i ство-рювали перешкоди в впровадженш сiмейно! медицини, як наслщки руйнували мотивацiю тдготов-ки сiмейних лiкарiв. В 2000 рощ нами було проведено попередне опитування 30 мешканщв нашого мюта, 30 лiкарiв лiкарень, 30 головних лiкарiв i органiзаторiв охорони здоров'я.
Ключовi проблеми, як1 потрiбно було швелю-вати в процесi первинно! i вторинно! пiдготовки лiкарiв ЗПСМ наступи:
1). Реформи викликають неприйняття у знач-но! частини населення. Проведене нами опитуван-ня показало, що 87 % з них бажае мати «свого т-каря», до якого можна було б звернутися з будь-якого питання;
2). Потужний супротив ( 59 %) ввдносно необ-хiдностi впровадження шституту ЗПСМ ми отри-мали при опитуванш головних лiкарiв i керiвникiв мiсцевих органiв влади, як1 обгрунтовували свою
позищю нерозумiнням: «навщо руйнувати радян-ську систему охорони здоров'я »;
3). Реформування потребувало впровадження амейно! медицини в стислО термiни, що передба-чало пiдготовку достатньо! шлькосп лiкарiв в рамках скорочено! програми.
Звiдси виникали вимоги до навчального про-цесу, а саме:
1. Зробити його досить шформативним, а з шшого боку не перевантажити зайвою шформащ-ею.
2. Шукати методичнi прийоми як1 б сприяли засвоенню i формуванню довготривалих знань.
3. Подвести мотивацшну базу для майбутньо! спещальносп з урахуванням !! специфоки i одеоло-пчно! спрямованосп на покращення здоров'я наци в щлому.
4. Сформувати в процеа навчання свггогляд активного громадянина, який усвщомлюе потреби сустльства i е не пльки ноаем, а й провОдником ще! шформацп колегам, пащентам, оточуючому середовищу.
5. Розробити систему опанування лжарями О Штернами практичними навичками в тому числ на обладнанш амейних амбулаторш, що буде запо-рукою !х майбутньо! ефективно! роботи О форму-вання поваги пащента.
Подготовка амейних лшарОв для Дшпропет-ровсько! обласп та шших регюшв Укра!ни поча-лась з 1997 року.
Ефектившсть реформування визначалась великою кшьшстю бажаних О необх1дних чинник1в, але передусОм темпами О якОстю пОдготовки кадрового складу. Почали ми з перепОдготовки вже пра-цюючих терапевтОв О педОатрОв згОдно розроблених на той час шести мОсячних програм. Саме цО спецО-альносп були визначеш базовими для подготовки спецОалОста з необхОдним дОапазоном знань О умОнь.
Особливютю тдготовки амейного лжаря через вторинну спецОалОзацОю е те, що процес нав-чання зводився не тшьки до власне набуття профе-сшних знань, але О до необхвдносп донести до су-б'екпв навчання принципово нову щеолопю взаемоводносин в системО «амейний лжар - пащ-ент», «амейний лжар - вузький спещалют», «а-мейний лОкар - органи влади». ЗмОну психологО! взаемоводносин треба було вибудовувати практично на кожному заняттО О в особистих бесОдах.
В зв'язку з цим на кафедрО амейно! медицини ФПО ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни» був обраний еди-ний на той час правильний комплексний подход до навчального процесу, який складався з 3-х основ-них принципОв: виховання, освОти, навчання.
Виходячи з поставленого перед нами завдан-ня, а саме яшсно i швидко подготувати достатню кОлькОсть лОкарОв через вторинну спецОалОзацОю, зумовило нас адаптувати навчальний матерОал з урахуванням далеко не молодого вОку курсантОв.
Ми зОткнулися з новим напрямком в педагогО-щ - андрогопка (вОд грец. aner, родовий водмшок andros - доросла людина i agoge - керОвництво, ви-ховання), одне з позначень галузО педагогОчно! на-
уки, яка охоплюе теоретичш i практичнi проблеми освiти, навчання i виховання дорослих.
Поряд з термiном «Андрогопка» в спещаль-нiй лiтературi використовуються термши «педаго-гiка дорослих» (внутрiшньо суперечливий), «тео-рiя освiти дорослих» i iн. [1].
В цьму плаш пiдготовка лiкарiв через вторин-ну спецiалiзацiю мае ряд особливостей, осшльки ми маемо справу з особами, що вже сформувалися як особистосп i е фах1вцями з шших спецiально-стей, а також мають власне уявлення про систему надання медично!' допомоги, яке формувалось у них з роками. Тому це було враховане в оргашзацп учбового процесу. Ми прийшли до висновку, що мае сенс розподш курсантiв за вiком вщповщно до здiбностей сприйняття матерiалу, що викладаеть-ся, таким чином: осшльки перша вшзва група (2545 рошв) сприймае матерiал легко i в будь-яких обсягах, друга вкова група (46-60 рок1в) засвоюе шформацш цiлеспрямовано з урахуванням iндивi-дуально! потреби, осiб з третьо! вжово! групи (4660 рок1в) досить складно переконати в необхвднос-п реформування i оволодiння новими навичками взагалi. Ми проаналiзували вiковий склад лiкарiв, що прийшли на нашу кафедру на вторинну спеща-лiзацiю в поточному навчальному роцi. Контингент слухачiв виглядав таким чином: переважно це були особи друго! вжово! групи (47,78%); перша вжова група складала 38,94 %; третя вiкова група -13,28%. Виходячи з вище викладеного, для полш-шення засвоення матерiалу рiзними вжовими гру-пами курсантiв ми у сво!й роботi особливу увагу придшяли наочностi. Щд час занять з першою групою курсантiв бiльше отки ми придiляли зов-нiшньому компоненту - iлюстративностi мульти-медiйних презентацш, демонстрацi! учбових вь деофiльмiв, прослуховуванню аудiо-матерiалiв, а також використовували аксиологичний пiдхiд, детально розкриваючи цiннiсть таких категорш як «життя», «здоров'я» i тому подiбне. З другою ж i третьою групою, як1 менш готовi сприймати новi знання, ми прагнули кожну тему подавати, спира-ючись на великий особистий лшарський досвiд кожного, заохочуючи до дискуси, оппоненцi! один одному, вирiшення клшчних ситуацiй.
На початку i в шнщ циклу ми проводили ано-нiмне опитування з питань бачення ними себе в новiй спещальносп, як1 потреби в опануваннi знаннями i засвоення практичних навичок !м необ-хiднi.
Таким чином ми шдготували 218 лiкарiв - ш-тернiв, 687 курсантiв циклу «Спецiалiзацiя», 525 курсантiв передатестацiйних циклiв, з них понад 700 осiб для альсько! мiсцевостi, де вони край необхщш в умовах розвинуто! реформи.
Все впевнетше сiмейна медицина почала за-войовувати лiдируючу позицiю i в Украíнi. Техно-логiя усшху амейно! медицини - це широкий спектр медичних послуг з прюритетом профшак-тики на первинному рiвнi контакту окремих осiб, ам'!' з системою охорони здоров'я, максимально наближений до мюця проживания.
З 2011 року в Укра!ш вiдбувся масштабний переход на засади ЗПСМ. Дншропетровська область увшшла зпдно Закону Укра!ни [4] до пшот-них областей.
Це сприяло цiлеспрямованому розпод^ сту-дентiв на сiмейну медицину. Осшльки суб'ектом навчання в основному стали молодi люди (випуск-ник ВУЗiв) виникли новi проблеми.
Особливютю пiдготовки сiмейного лiкаря через первинну спецiалiзацiю (iнтернатуру) е те, що процес навчання зводиться не пльки до власне набуття професшних знань, але i до необхвдносл донести до суб'ектiв навчання принципово нову iдеологiю. Перехiд до фази реалiзацil намiчених планiв та досягнення шнцево! мети в значнiй мiрi залежить вiд якостi психологiчноl подготовки май-бутнiх лiкарiв з формуванням як1сно нового фахi-вця - лжаря загально! практики - амейно! меди-цини.
Багато рок1в ця щеолопя на кафедрi впрова-джувалась за допомогою таких традицшних на-прямшв виховно! роботи: вступна лекцiя завщува-ча кафедрою, на як1й в яскравш формi викладаеть-ся ютор1я кафедри та питання деонтологii; закршлення викладача-куратора за кожним десятком з метою покращення iндивiдуальноl виховно! роботи з Штернами; поглиблене знайомство з юто-рiею Укра1ни, рщного мiста та бiографiею видат-них земляшв; анкетування на початку знайомства щодо визначення iерархil життевих цшностей та моральних якостей; включення в процес навчання питань з етики, медично! деонтологи, Клятви лiка-ря Укра!ни, законодавчих актiв з прав пащента та лiкаря, юридичних засобiв захисту та вiдповiдаль-ностi лiкарiв, психологи, дшово! укра!нсько! мови та шше.
Але лiкарi-iнтерни за багато рошв навчання в учбовому закладi вже звикли до цих пiдходiв i фо-рмування громадського свiтогляду у них не ств-падае з сучасними вимогами. На кафедрi ми почали впроваджувати iнновацiйнi пвдходи до форму-вання особистостi майбутшх лiкарiв.
Цiй метi вiдповiдае програма, яка включае в себе 5 базових напрямшв навчання: лiдерство; менеджмент; розвиток особистостц самоврядування; патрютизм.
Навчання проводилось у нових та зручних форматах, метою яких було тдвищення мотивацi! та досягнення кращих результата роботи.
Для реалiзацi! цiлей проекту використовува-лись рiзнi методи навчання - треншги, майстер-класи, воркшопи та фасилiтацiя (процес колектив-ного прийняття ефективних рiшень).
Ми почали роботу з малих груп, а попм у фо-рматi круглих столiв (воркшопiв, спiвбесiди).
За шнцеву мету ми вибрали зрозумiння ролi сiмейного лiкаря в досягненнi необхвдних компе-тенцiй як професiонала. Шд час такого формату занять ми намагались побудувати бачення образу амейного лiкаря у найближчому майбутньому через порiвняння !х бачення на сьогодення з великою к1льк1стю як реальних так i явно надуманих проблем.
Метод фасилтгаци допомiг лжарям-штернам висловити власну думку, яка була почута та вра-хована; поширила розумiння як ставити перед собою реальнi цш та !х досягати; шдвищена вмоти-вованiсть для втiлення напрацьованих результата; надала позитивне забарвлення сприйняттю амей-но! медицини; вплинула на змшу лiкарями усвщо-млення свое! особисто! мши , яку вони незабаром будуть нести як амейш лжарО.
Ми поставили перед собою завдання сформу-вати свггоглядну цшсшсть особистосп О донести до не! суть ново! спещальносп, а також наповнити и позитивним сприйняттям.
Впродовж усього перюду навчання ми робимо акценти на тому, що амейний лжар мае особливий статус завдяки довготривалому контакту з уама членами ам'! О це сприяе формуванню довОрливих вщносин мОж ним О його пащентами.
Переконання О принципи вплетеш в саму тканину людського життя О часто !х вплив на вчинки бувае набагато сильшший, шж вплив знань О емо-цш разом узятих. Тому при розборО кожно! теми ми значну увагу придали формуванню нового свггоглядного напряму по профшактищ розвитку захворювань через формування здорового способу життя О рацюнального харчування особисто для кожного курсанта.
Сучасне сустльство переважна бшьшсть до-слвднишв називае шформацшним, оск1льки «центральне положення в ньому займае теоретич-не знания як стрижень, навколо якого оргашзову-ються нова технжа О технологи [2].
Подготовка фах1вщв з амейно! медицини бу-дувалась на традицшних для вищо! школи формах: лекцп, семшарсьш О практичш заняття. Оновлення потребувало наповнення вже звичних форм новим змютом, тому як в центрО уваги лОкаря ЗПСМ зна-ходиться не тшьки О не спльки нозолопя (власне хвороба), а проблема «здоров'я» чи «не здоров'я» як багатовимОрна проблема, що включае в себе, як медичш так сощальш, психолопчш, культурш аспекти здоров'я; такий лжар надае безперервну О всебОчну допомогу як здоровим так О хворим Онди-вщуумам О ам'! в цшому.
СпецифОчними рисами учбового процесу у курсанта та штершв е наступш особливосп ви-кладання:
1. Обсяги шформацп, як1 отримують курсан-ти, треба адаптувати до подальшо! !х роботи. Подача шформацп виходить з домшуючого принципу - максимум уваги хворобам, яш зустрОчаються часто, мшмум - клшчним раритетам.
Нами на тдставО даних лиератури О аналОзу причин звернень в амбулаторш визначеш захво-рювання, що найбОльш часто зустрОчаються в практищ амейного лжаря.
2. Здшснюеться перехщ вщ нозолопчного принципу побудови лекцш до синдромного як бшьш адекватного професшнш д1яльносп лжаря загально! практики («Синдром артерОально! гшер-тензи», «Синдром болю», «Синдром аритмп», «Синдром задухи» та шше) з наступним визначен-ням попереднього дОагнозу, а надалО - заключного.
3. В якостО провОдного педагогОчного прийому використовувались дОагностичш i лОкувальш алго-ритми в дОяльносп сОмейного лжаря.
Перелж напрямшв: критерп постановки ран-нього дОагнозу при рОзних захворюваннях на осно-вО аналОзу генеалогОчного, бОологОчного та соцОаль-ного факторОв; програма обстеження, адекватна провОдному клОнОчному синдрому;
формулювання структурованого клОнОчного дОагнозу; показання до госпОталОзацО!; планування сОм'! та контрацепцОя.
З урахуванням переходу на синдромний пОдхОд в дОагностицО нами розроблена структура методичного посОбника для лОкарОв та ОнтернОв, що включае: визначення синдрому; видшення най-бОльш поширених захворювань, для яких характе-рний даний синдром; причини невОрного дОагнозу; випадки, що вимагають консультацОй вузьких фа-хОвцОв О госпОталОзацО!; практичнО поради.
ВОдповОдно до ще! структури розроблеш ме-тодичш посОбники для лОкарОв: «БОль у грудях», «Головний бОль», «БОль у животО», «Синдром чер-воного ока», «Синдром гостро! втрати зору», «Синдром свербежу».
На вториннОй спещалОзацп курсанти навча-ються з перервами, пОд час яких працювали на прийомО хворих.
Для заочного циклу подготовлено завдання, метою яких е закрОплення практичних навичок, набутих на очному циклО. Курсанти могли викори-стовувати карти медико-сощального обстеження сОм'!, карти оцшки стану здоров'я дитини, пам'ятки для населення з питань профОлактики основних захворювань.
ГОпотетико-дедуктивний метод дОагностики обумовлений необхОдшстю приймати не менше 5 хворих на годину. Суть його полягае в тому що курсант не лише приймае ОнформацОю, а й вОдразу будуе гшотези про дОагноз. Треба навчити лжарОв заощаджувати час, тому зпдно алгоритму дОагнос-тики ставити тОльки тО запитання, якО можуть пОдт-вердити найбОльш достовОрну гОпотезу О сформу-лювати робочий дОагноз.
Дуже важливо виробити навички оптимально з точки зору шформативносп i затраченого часу проводити огляд хворого, але Онколи виникають ситуацп, коли потрОбно заспоко!ти пацОента, який хвилюеться чи агресивно ставиться до лжаря.
Нами були використанО такО методики як вОдео навчання для лОкарОв, яке е економОчним, простим i доступним методом, який дае можливОсть: вдоско-налити навички комунОкацО!, вдосконалити вмОння розв'язувати клОнОчнО проблеми, дати оцшку якостО працО лОкаря.
Велике значення мае оволодОння навичками спОлкування з хворим i
методикою консультування хворого. Важливо навчити курсанта дОзнатись, що непоко!ть хворого, але, крОм того переконати його, що ефективна кон-сультацОя полшшуе стосунки мОж хворим i лжарем i забезпечуе подальшу плОдну сшвпрацю.
Широко використовувалось проблемно-орОентоване навчання так як лОкар загально! прак-
тики мае справу не стшьки з нозолопями сшльки з проблемами пащента.
Велика увага придiляеться при цьому оволо-дiнню навичками збору анамнезу та системного огляду пацiента, що включае елементи бюлогич-ного, соцiального i генеалогiчного анамнезу, дви-значення профiлю ризику, прогнозу виникнення тих чи iнших захворювань, вмiнню бачити пащента без шструментальних i лабораторних досль джень, проводити комплексну оцшку стану здоро-в'я.
Найбiльш складним було навчити i мотивува-ти для подальшого оволодiння практичними навичками. Цього досягали шляхом послвдовних кроив. Лжар який навчався проходив шлях: придбан-ня навички - компететшсть виконання -професiоналiзм виконання.
Причому в процесi навчання необхвдно було пройти через певнi етапи компетентности а саме: неусвiдомлена некомпетентшсть (той, хто навча-еться не володiе певними навичками i не щдозрюе про це); усвiдомлена некомпетентшсть (той, кого навчають, усвiдомив вщсутшсть у себе певних навичок); усввдомлена компетентнiсть (той, кого навчають, набувае нову навичку, але виконуючи и, повинен зосередитися на правильному застосуван-нi !! на практицi); неусвiдомлена компетентнiсть (досягаеться впевненiсть в виконанш навички).
Висновки:
Таким чином
1. Особливостi тдготовки лiкаря загально! практики-амейно! медицини багато в чому визна-чаються специфжою само! сiмейно! медицини i !i сучасного стану в нашому сусшльствг
2. При прийомi курсантiв на навчання ми стикаемося з !х свггоглядною кризою - станом, коли сталий свггогляд пiддаеться змiнам, а новий ще не сформований.
3. Омейш лiкарi повинш добре засво!ти чгт-кий виклад стратегi!' перетворення, реальностi !! виконання, засноваш на об'ективних фактах та досвщ iнших кра!н.
4. В умовах навчального процесу необх1дно щдготувати лiкарiв ЗПСМ для виконання сво!х професiйних обов'язк1в в реальних умовах рефор-мування охорони здоров'я, яш мають стати но^-ми щей перетворення i бути гаряче в цьому пере-конанi самi.
5. Одним з головних принцитв оргатзацп первинно! медико-санiтарноi допомоги е !! як1сть, яка, перш за все, орiентована на проблеми пацiен-та.
6. Лшар ЗПСМ повинен вiдповiдати компе-тентним засадам, забезпечуючи безперервне спо-стереження за пацiентом незалежно ввд вiку, стану медичних проблем i виниклих у нього соцiальних проблем, яю також впливають на стан здоров'я.
7. Ниш в процеа модертзацп охорони здоров'я i доцiльно готувати сiмейних лiкарiв через вторинну спецiалiзацiю з базових спещальностей «терапiя», «педiатрiя» i також з шших спецiально-стей.
8. Цi особливосп прийнятi до уваги пiд час тдготовки амейних лiкарiв в умовах нишшньо! модернiзацi! системи охорони здоров'я в Укра!ш i в базисну пiдготовку лiкаря за фахом ЗПСМ за-кладенi так1 напрямки майбутньо! дiяльностi як профiлактика, санiтарна освгга та консультацi!, лiкувально-дiагностична робота, реабштащя, па-лiативна допомога.
Лiтература
1. Knowles M.S. The modern Practict of Adult Education. Andrjlogy verrsus pedagogy. - N.Y., 1970.
2. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С. Гуревича. - М.: Прогресс, 1986. - C. 330-342.
3. Закон Укра!ни «Про затвердження Загаль-нодержавно! програми розвитку первинно! меди-ко-санiтарно! допомоги на засадах амейно! медицини на перюд до 2011 року ( Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2010, N13, ст.126) - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-17.
4. Закон Укра!ни вад 07.07.2011 р. №3612-VI "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницькш, Днiпропетровсь-кш, Донецькiй областях та м. КиевГ.
5. Лысенко Г. И. Семейная медицина в Европе- прошлое, настоящее, будущее: 14-я региональная Европейская конференция по Семейной медицине Wonca Europe 2008/Г. И. Лысенко, В. И.Ткаченко//Омейна медицина - N3. - 2008. - С. 17-18.
