Етапність формування спеціалізованої дерматовенерологічної допомоги на засадах сімейної медицини в Харківському регіоні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК: 614.253

Етапшсть формування сиешалповаиоУ дерматовенерологiчноï допомоги на засадах сiмейноï медицини в Харшвському регiонi

Рижко П.П.

Харкгвська медична академгя тслядипломног освти, Харк1вський обласний клШчний шкгрно-венерологгчний диспансер № 1

ЭТАПНОСТЬ ФОРМИРОВАНИЯ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НА ПРИНЦИПАХ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ В ХАРЬКОВСКОМ РЕГИОНЕ

Рыжко П.П.

Освещены вопросы формирования этапности оказания специализированной дерматовенерологической помощи населению, начиная с ее первичного звена - учреждений первичной медико-санитарной помощи - семейной медицины в условиях реформирования здравоохранения Украины.

STAGES OF FORMING THE SPECIALIZED DERMATOVENEROLOGY SERVICE ON THE BASIS OF FAMILY MEDICINE IN KHARKOV REGION. RYZHKO P.P.

The questions of forming implementation phases of dermatovenerology relief action to the population have been lighted up, since its primary link - establishments of primary medicosanitary help - domestic medicine in the conditions of reformation of public health protection in Ukraine.

Сучасний етап реформування системи охоро ни здоров'я в Укра!ш мае виразний сощаль-ний напрямок з прюритетом профшактично! спря-мованосп, орiентований на сво! - втизняш здо-бутки, Свропейсью та свiтовi стандарти. Це обу-мовило необхщнють створення в системi охоро-ни здоров'я Укра!ни розвинуто! та потужно! ме-режi з надання первинно! медико-саштарно! допомоги (ПМСД) населенню - шмейно! медицини. Перша спроба пiдготувати таких спецiалiстiв була здшснена у Львовi в зв'язку з прийнятою у 1978 р. програмою ВООЗ про повсюдний розви-ток системи первинно! медико-санiтарно! допо-моги, як основно! ланки надання медично! допо-моги населенню.

Саме шмейний лiкар, пiд наглядом якого мае знаходитись майже 90 % населення сшьсько! мюцевост та бшьш нiж 60 % мюького, повинен стати органiзатором та координатором цшсного процесу збереження здоров'я, працездатносп, надання повного комплексу медично! допомоги та медичних послуг, медико-освiтньо! роботи та формування здорового способу життя у населен-ня опiкуванiй ним територп, про що свiдчить уже

1-2 (9)' 2006

напрацьований Свропейський та наш, власний, Харювсько! областi та шших територiй Укра!ни, Д0свiд.

За умов порозумшня та спiвпрацi з суспшь-ством органiв влади вшх рiвнiв, включаючи со-лiдарну вщповщальшсть, держава повинна по-стiйно ошкуватись станом здоров'я сво!х грома-дян, як нацюнального здобутку. Пiд повсякден-ною турботою держави, а також оргашв влади та мiсцевого самоврядування починають знаходитись процеси реформування вае! системи охо-рони здоров'я, спрямоваш на приближення до сучасних стандарпв доступностi, обсягiв та якосп надання необхiдно!, гарантовано! медич-но! допомоги населенню Укра!ни, про що свщчать:

- Указ Президента Укра!ни «Про невiдкладнi заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення» вщ 06.12.2005 № 1694/2005, де поставлеш конкретш завдання Уряду, вщом-ствам, визначеш вiдповiдальнi та строки !х вико-нання (додаток 1); цей Указ був виданий одразу шсля II З'!зду лiкарiв загально! практики - амей-но! медицини Укра!ни (Харкiв, 24-26 жовтня 2005 р.), у робот якого Президент Укра!ни прий-

няв особисту участь, перейнявся !хшми турбо-тами з питань оснащення заклащв ПМСД та по-бутовими умовами !х життя i виступив на з'!здi з реальними, суттевими пропозицiями;

- Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни з питань реформування охорони здоров'я та з шмей-но!медицини;

- Програма дiяльностi Уряду «Назустрiч людям» (2005 р.) - початок дш з реалiзацп техшч-них завдань мiжнародного проекту Свропей-ського Союзу «Профшактичш та первиннi заходи охорони здоров'я Укра!ни» в рамках програ-ми ТАС1С та ш.;

- iншi документи, у тому чи^ накази МОЗ, резолюци I та II з'!здiв лiкарiв загально! (шмей-но!) практики Укра!ни, тощо.

Черговий пiдсумок подальшого розвитку шмейно! медицини в Укра!ш було заслухано i обговорено на Всеукрашськш нарадi з питань охорони здоров'я (Вшниця, лютий 2006 р.).

Ураховуючи й визнаючи соцiальну важливють розвитку шмейно! медицини для сустльства, Мiнiстерством охорони здоров'я Укра1ни був ви-даний Наказ вiд 23.07.2001 року № 303 «Про оргашзащю роботи закладiв (пiдроздiлiв) загально! практики - шмейно! медицини», розроблена Концепщя ДержавноТ програми розвитку первинноТ медико-саштарноТ допомоги на засадах загальноТ практики - сiмейноТ медицини на 2006-2010 рр.

Уш щ документи покладають на владш струк-тури й медичну галузь, перш за все, - на И керiвнi органи рiзних рiвнiв загальну й конкретну вщпов-щальнють за реалiзацiю державно!, в т.ч. регу-ляторно!, полiтики по забезпеченню медично! допомоги, надання медичних послуг у достат-ньому обсязi i якосп та потреб оздоровлення не тшьки окремих громадян та !х родин, але й гро-мади в цшому.

Виходячи з вищезазначеного, найпрюритетш-шими, першочерговими завданнями стають:

- продовження крокiв держави та сустльства до подальшо! реформи галузi охорони здоров'я;

- створення розвинуто!, стшко! мереж ПМСД з адекватним матерiально-технiчним забезпе-ченням (медико-апаратним, лабораторно^агно-стичним, оргтехнiчним, iнформацiйно-телемедич-ним тощо);

- матерiально-побутове забезпечення фахiвцiв ПМСД з першого дня зайняття ними посади сiмейного лiкаря;

- шдготовка висококвалiфiкованих кадрiв ме-дичних пращвниюв - лiкарiв загально! практики - шмейно! медицини, всебiчно обiзнаних з рiзноманiтних спецiальностей медицини, яю ма-ють певний лiкарськiй досвщ та практичнi навич-ки, включаючи питання менеджменту та маркетингу, шмейного виховання - основи первинно!

шдивщуально! медично! профiлактики (на принципах держзамовлення).

Якщо першi три завдання залежать повшстю вiд оргашв влади та мiсцевого самоврядування, яю здiйснюють фiнансування ПМСД, то шдготовка кадрiв сiмейних лiкарiв залежить вiд наяв-но! спроможностi системи освгги (кiлькостi вузiв, методологi! викладання, пiдготовчих програм, кадрового складу викладачiв, баз тощо), яка формуеться на засадах тдписано! Укра!ною у 2005 р. Болонсько! угоди, що потребуе, безумов-но, нового щдвищення з боку освггян якостi й формату в наданш сучасних знань, забезпечуючи пiдготовку кадрiв, спроможних бути конкурент -ноздатними на мiжнародному ринку пращ. Без цього яюсть подготовки кадрiв не буде вщпов> дати повним та сучасним вимогам, i диплом фахiвцiв укра!нських вузiв не буде прийнятим на зарубiжному ринку пращ.

У цей час в Укра!ш процес пiдготовки кадрiв шмейних лiкарiв здiйснюеться трьома шляхами:

1) переквалiфiкацiя фахiвцiв - терапевтiв, пе-дiатрiв та iн. на базах закладiв пiслядипломно! освiти (6 мюящв - 936 годин); ця програма вклю-чае й пiдготовку з дерматовенерологи - 12 годин, з яких на венеролопю та 1ПСШ видшено всього 2 години, що для отримання необхщних знань з високоспецiалiзовано! дисциплiни, якою е дерматовенеролопя, вельми недостатньо;

2) штернатура за фахом «Сiмейна медицина» - 2 роки (1560 годин); програмою передбачено 72 години (12 дiб) з дерматовенерологи, з яких на венеролопю та 1ПСШ вщведено лише 8 годин (на сьогодш це, безумовно, найоптимальш-ший шлях в пiдготовцi кадрiв шмейних лiкарiв);

3) клiнiчна ординатура з двохрiчною шдготов-кою спецiалiстiв.

За даними мониторингу МОЗ, з початку прий-няття Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 989 - 2000 р., в областях Укра!ни працюють понад 3 тис. фахiвцiв шмейно! медицини; з них:

- у Закарпатськш - 346;

- Львiвськiй - 311;

- Житомирськiй - 297;

- Полтавськш - 287;

- Харювськш - до 800.

УЫ райони Харкiвсько! обл. (28) та 2 мюта обласного тдпорядкування мають заклади с> мейно! медицини. Забезпечешсть сiмейними лша-рями на 10 тис. населення в Харювськш обл.. складае 2,6 (по Укра!ш - 0,97).

Враховуючи вищезазначене та постшне зрос-тання вимог до надання ПМСД на рiвнях - село, мюто, область, ми бачимо, що роль дерматове-нерологiчно! служби, одша з соцiально-значимих, об'ективно зростае, як одного з !! органiзаторiв, консультантiв i координаторiв.

Харкiвська обл. одна з перших на Укра!ш роз-

1-2 (9)' 2006

почала роботу по поширенню впровадження ро-боти шмейних лiкарiв. Так, за даними мониторингу, станом на 01.07.2005 р., в Укра!ш на засадах загально! практики - шмейно! медицини працю-вало 2732 лiкувально-профiлактичних заклади (85 % - у сшьськш мiсцевостi); було введено 5623 штатних посад лiкарiв загально! практики -амейно! медицини (70 % - у сшьськш мюцевосп), на яких працювало 4580 фiзичних осiб, з них:

- у Харювськш обл. - 737;

- Закарпатськш -346;

- Львiвськiй - 311;

- Житомирськш - 297;

- Полтавськш - 287.

Забезпеченють лiкарями загально! практики (амейно! медицини) в Харювськш обл. станови-ло 3,38 на 10 тис. населення (по Укра!ш - 0,97).

Виконуючи Указ Президента Укра!ни, Постанову Кабiнету MmiCTpiB Укра!ни, рiшенням ХХХ1Х сеси Харювсько! обласно! ради четвертого скликання вщ 28.03.2006 р. затверджена III Програма удосконалення медично! допо-моги жителям обласп на засадах амейно! медицини до 2010 р.; загальна вартiсть Програми -9,7 млн. грн.

Поширенють закладiв загально! практики -амейно! медицини на територи Харкiвськоï обл. наведено в таблищ.

Таблиця 1 - Поширенють заклад1в загально! практики - амейно! медицини на територи обласп

Роки 2001 2002 2003 2004 2005 01.06.2006.

Заклади амейно! медицини 102 198 279 333 333 3 34

З 334 закладiв загально! практики - амейно! медицини, що ддать в областi, тiльки 13 працю-ють у м. Харков^ решта - в районах обласп, де надають медичну допомогу населенню 774 сiмейних лiкаря (штатних посад - 958,5); укомплектовашсть складае 79,9 %. Функцюнуе 958 дiльниць амейно! медицини.

Оскiльки в сучаснiй соцiально-економiчнiй ситуацп сiльськi жителi мають обмежеш мож-ливостi для отримання медично! допомоги, особливо - спецiалiзованоï, лшар сiльськоï амбулаторп повинен бути теоретично i практично тдготов-лений - не тшьки як спещалют загально! практики - амейно! медицини, але i як оргашзатор та первинний консультант з надання спецiалiзованоï дерматовенерологiчноï допомоги; а медичш пра-цiвники фельдшерських пунктiв (ФП) повинш бути обiзнанi з елементами вiзуальноï симптоматики шюрних, венеричних хвороб i iнфекцiй, що передаються статевим шляхом (1ПСШ). Тому, з метою подальшого удосконалення доступностi, збшьшення обсягiв та полiпшення якостi надання спецiалiзованоï дерматовенерологiчноï допомоги населенню Харкiвськiй обл., вiдповiдно до Указiв Президента, Рiшень Верховно! Ради, Постанов Кабшету Мшс^в, наказiв МОЗ, Розпо-ряджень обласно! державно! адмшютраци ( ОДА ) i наказiв Головного управлiння охорони здоров'я ОДА дерматовенеролопчна служба, в умовах розвитку амейно! медицини, розробила й затвердила на рiвнi оргашв охорони здоров'я мiсцевих органiв влади (село, мiсто, область) пропозици, „левова" доля яких належить Харкiвському об-ласному клiнiчному шкiрно-венерологiчному диспансеру. Ц пропозици пройшли „польову" апро-бацiю та увiйшли до складу «Тимчасових дер-жавних соцiальних нормативiв надання медично! допомоги за спещальнютю „Загальна прак-

1-2 (9)' 2006

тика - амейна медицина"» (роздш 15), затвер-джених наказом МОЗ Укра!ни вiд 05.05.2003 р. № 191.

Дерматовенеролопчна служба Харювсько! обл. розробила та провела на опорних закладах загально! практики - амейно! медицини „пшотш" випробування та впровадила алгоритми надання спецiалiзованоï дерматовенерологiчноï допомоги для вах рiвнiв та етапiв !! надання, починаючи з закладiв ПМСД ( ФП, амейних амбулаторiй), далi - ЦРЛ (дерматовенерологiчнi кабiнети та вщд> лення), мiськi та обласш ШВД клiнiки профiльних кафедр ХДМУ, ХМАПО та IДiВ АМН Укра!ни, де передбаченi, вiдповiдно до стандарта, !! об-сяги та оперативна доступнють, з урахуванням сучасних можливостей дiагностики, лiкування i профiлактики.

Так, на базi трьох сiмейних амбулаторш (с.м.т. Кочеток Чугу!вського р-ну Харювсько! обл., с. Лиман Змiïвського р-ну Харювсько! обл. та с. Пюочин Харкiвського сiльського району) були створеш тренiнгово-консультативнi (показо-во-учбовi) бази передового досвщу з взаемодiï сiмейноï медицини та одше! з високоспецiалiзо-ваних служб - дерматовенерологiчноï, де фахiвцi сiмейноï медицини набувають досвiд роботи щодо особливостей консультування хворих з дер-матолопчно! патологiï, венеричних хвороб, 1ПСШ, В1Л/СН1Ду, ВIЛ-асоцiйованих i TORCH-шфекцш; обговорюють практичнi питання засто-сування стандарта ведшня протоколу цих за-хворювань (з акцентами на !х активне виявлен-ня, дiагностику, л^вання, диспансерний нагляд, профiлактику та санащю вогнищ цих соцiально-небезпечних хвороб).

Питання взаемоди фахiвцiв дерматовенеро-логiв та лiкарiв загально! практики - сiмейноï медицини постшно включаються в порядок ден-

ний обласних науково-практичних конференцш, «Днiв спещалюта-дерматовенеролога» та iнших нарад з сумiжних спецiальностей, де висв1тлю-ються актуальнi питання надання дерматовене-рологiчноï допомоги, а також питання взаемоди з зацiкавленими службами i вiдомствами.

На основi власних сггьових шформацшно-комп'ютерних програм i сайту в 1нтернеп, в об-ласт розроблюються та впроваджуються системи дистанцшного консультування для сiмейних лiкарiв за фахом «Дерматовенеролопя».

Для надання спецiалiзованоï дерматовенеро-логiчноï допомоги в межах своеï компетенцiï за фахом «Лшар загально1' практики - имейно!" медицини», лiкар перш за все повинен мати й за-стосовувати в свош дiяльностi загальш знання та знання з оргашзацп надання спецiалiзованоï дер-матовенерологiчноï допомоги населенню в амей-нiй медициш, зокрема:

- основи законодавства Украши про охорону здоров'я та директивш документи, що визнача-ють дiяльнiсть органiв та закладiв охорони здо-

ров я;

- правовi аспекти дiяльностi лiкаря загально1' практики - шмейно1' медицини;

- основи мшробюлогй, вiрусологiï;

- правила асептики й антисептики;

- основш документи, яю регламентують заходи з тдтримання санiтарно-епiдемiологiчного режиму в лiкувально-профiлактичних закладах;

- основш показники здоров'я населення;

- загальш питання оргашзацп надання медич-но1' допомоги населенню на засадах загально1' практики - шмейно1' медицин;

- основи клшшо^агностичного та патогене-тичного пiдходу до проведення лшування найбiльш поширених захворювань;

- визначення необхщного обсягу лаборатор-них, iнструментальних, апаратних дослiджень;

- оргашзащю консультування хворих про-фiльними спещалютами;

- органiзацiю диспансерного нагляду за хво-рими та патронажу за ваптними i новонародже-ними;

База даних MK1.GDB

Програма введения i редагування карток хворих MK1.EXE

Програма

сервер

База даних MK1.GDB

Програма Програма введення i

кл1ент редагування карток

хворих

MK1.EXE

База даних MK1.GDB

Райони мюта

Програма введення i редагування карток хворих MK1.EXE

Програма Програма

сервер кл!ент

ч

Програма Програма введення i

клlент редагування карток

хворих

MK1.EXE

База даних

MK1.GDB

Райони села

Рисунок 1 - Система дистанцшного консультування для сшейних лшарш за фахом « Дерматовенеролопя»

- принципи оргашзацп надання медично! допомоги населенню в екстремальних ситуащях;

- оргашзащю протиепiдемiчних заходiв при виникненш осередку iнфекцiï;

- оргашзащю диспансерного нагляду за особами, як1 перехворши на iнфекцiйне захворюван-ня;

- пiдвищення квалiфiкацiï середшх медичних працiвник1в;

- форми i методи саштарно-освнньо! роботи;

- навички роботи з комп'ютером (на р!вш ко-ристувача);

- визначення та проведення первинно! про-фiлактики дерматолопчних хвороб (псорiазу, екземи, атопiчного дерматиту, нейродермггу та 1н.), венеричних хвороб ( сифшсу, гоноре! та шших хвороб, що передаються статевим шляхом: хла-м1д1озу, уреаплазмозу, герпес-iнфекцiï, кандидо-зу та ш., а також В1Л/СН1Ду, в1русних гепатитiв А, В, С, онкохвороб та ш.);

- забезпечення етапност! та якост1 надання спещал!зовано1' дерматовенерологiчноï допомоги та достов1рност1 статистичного звну;

- проведення пропаганди здорового способу життя та профiлактики захворювань;

- навчання лiкарiв i середнього медичного персоналу знанню практичних навичок, необхвд-них для реалiзацiï обсяпв спецiалiзованоï дерма-товенерологiчноï та косметолопчно! допомоги;

- забезпечення п1дготовки й тдвищення ква-лiфiкацiï по дерматовенерологи та косметологи з боку обл-, мюьк-, райдерматовенерологiв, про-ф1льних кафедр науково-досвщних 1нститут1в, Академiй шслядипломно! осв1ти та медичних унiверситетiв;

- забезпечення залучення територiальноï гро-мадськостi, оргашв мiсцевого самоврядування до розв'язання проблем збереження i охорони здоров'я;

- залучення засоб!в масово! шформаци (ЗМ1) та проведення 1нших саштарно-просвпшх заходiв.

Для визначення обсягiв надання спеща-лiзованоï дерматовенерологiчноï допомоги,

виходячи з 1снуючих стандартiв надання спеща-лiзоваиоï дерматовенерологiчноï допомоги на р!вт закладiв ПМСЛ, необхiдно:

а) на р!вш ФП, ФАП :

1) тдготувати медичний персонал з:

- основ клшки вiзуальних ознак зараз-них шк1рних хвороб, передпухлинних хвороб шири, венеричних захворювань, при ви-явленш яких необхiдно направляти хворих на консультацiю до лшаря-дерматовенеро-лога, виконувати його призначення, для чого мати мiнiмальний набiр медикаментiв: аншнов! барвники, ашгашкотичш мазi, мазi з антибютиками та 1н.;

- методик огляду шк1ри та слизових обо-

1-2 (9)' 2006

лонок;

- ктшки анафiлактичного шоку, кропи-в'янки та ш., для чого мати необхщш ме-дикаменти (адреналiн в ампулах, анти-гiстамiннi, кортикостероïднi препарати та

1н);

2) мати в наявносп нагляднi пос16ники, па-м'ятки, буклети з профшактики венеричних хвороб, В1Л/СН1Ду, в1русних гепатитiв В, С, заразних шк!рних, гн1йничкових, алергiчних, передпухлинних та в1русних хвороб шк!ри; б) на р1вш амбулаторИ' сiмейного лшаря i д1льнично1' лiкарнi лiкар сiмейноï практики повинен:

1) проводити дiагностику корости, стригу-чого лишаю, гшйничкових захворювань шк!ри, алергодерматозiв, кропив' янки та ш., в деяких випадках працювати в системi pro diagnosi;

2) сум1сно з лiкарем-дерматовенерологом та шшими зацiкавленими фах1вцями сум1жних спещальностей проводити профiлактичнi, л1ку-вальнi та протиепiдемiчнi заходи в вогнищах венеричних i заразних шюрних хвороб;

3) забезпечувати диспансерний нагляд за дерматовенеролопчними хворими та проводити в диспансерних групах призначення лiка-ря-дерматовенеролога;

4) мати необхщш медикаменти для надання лiкарськоï допомоги при невщкладних станах, у тому числ1 й при алергодерматозах, ток-сикодермп, синдром! Стiвенс-Джонсона, гостр1й кропив'янц1, апафшактичному шоку та 1н.;

5) забезпечити профшактику уродженого сиф1л1су: своечасне виявлення вагiтних i взяття ix на облш, проведення 1м дворазового серо-лог1чного обстеження на сиф1л1с у комплекс серореакцiй (КСР);

6) проводити ви61ркову мiкрореакцiю пре-ципiтацiï (МР) при первинному зверненнi за ме-дичною допомогою населення;

7) впроваджувати та пост1йно шдтримува-ти електронний зв'язок з дерматовенеролопчними закладами, отримувати оперативну шформащю та здшснювати дистанцiйне кон -сультування хворих за проф^ми. Сiмейний лiкар мае волод1ти спец1альними

знаннями з дерматовенерологи, а саме:

- з вiзуальноï симптоматики, етюпатогенезу, кшшки, дiагностики, диференцiйноï дiагностики, лiкування, реабштацп, профiлактики дермато-венерологiчниx захворювань (екземи, атошчно-го дерматиту, пiодермiй, корости, грибкових хвороб, передракових i ракових хвороб шк1ри, венеричних шфекцш та 1ПСШ та ш.);

- з лабораторноï дiагностики заразних шюрних хвороб: мiкотичноï iнфекцiï ( м1кроспор1я, трихо-

Харшвський обласний клшчний шшрно- венеролопчний диспансер №1

Направления хворих

Ви!зд консультанлв

Рисунок 2 - Дорожня карта надання спещал1зовано! дерматовенеролопчно! допомоги на засадах амейно! медицини (зразок)

Направлення хворих ■ Ви!зд консультантiв

фiтiя, кандидоз), корости, педикульозу, демоди-козу;

- з лабораторно! дiагностики венеричних хвороб: сифшсу - мiкрореакцiï преципiтацiï (МР); гоноре! - дослщження видiлення iз сечостатевих органiв ( уретри, пiхви, цервшального каналу) на гонокок, трихомонаду, дрiжджеподiбнi грибки, хламiдiï та iншу флору (мшроскошя); при необ-хiдностi - взяття кровi для дослiдження на сифшс у комплексi серореакцiй;

- з диспансерних методiв роботи;

- iз застосування в роботi елеменпв клiнiчноï iнформатики та телемедицини;

- iз суспiльноï та особисто! профшактики, органiзацiï боротьби з поширенням шюрних i венеричних хвороб, В1Л/СН1Ду, вiрусних гепатитiв В, С, 1ПСШ та ш.

Координацiйна робота з надання медично! допомоги на засадах амейно! медицини скеро-вана на тдвищення !! ефективностi через:

- поширення доступносп на рiвнi первинно! ланки;

- довготривале спостереження;

- комплекснють проведення профiлактичних та диспансерних заходiв;

- координацiю всiх ланок медичних послуг та

Л1ТЕРАТУРА

1. Поляченко Ю.В., Ханенко С.М., Парт В.Д.

Стан та перспективи розвитку амейно! медицини в Укра!ш / Матерiали II З'!зду лiкарiв

сумюну роботу з органами мiсцевоï влади ( мюце-вого самоврядування), з защкавленими службами та вщомствами, профiльними й сумiжними спецiалiстами системи охорони здоров'я, медич-ними пращвниками загально! медично! мереж та громадськими органiзацiями.

Як указуе досвiд пшотних регiонiв, успiшне реформування галузi охорони здоров'я з прюри-тетом ПМСД на засадах загально! практики -амейно! медицини в юнуючому правовому полi е можливим за наявност мюцево! iнiцiативи й пiдтримки з боку МОЗ Укра!ни.

Однак необхщнють поширення досвiду, набу-того кращими експериментальними практиками, у загальнодержавних масштабах, забезпечення сталого розвитку системи зумовлюють потребу в систематизацп та доповненш нормативно-правово! бази документами з розмежування та регламентащею дiяльностi рiвнiв медично! допомоги, !! адаптацiï до ринкових принципiв взаемов-iдносин мiж суб'ектами ринку медичних послуг.

Адаптащя кращих свiтових напрацювань з питань оргашзаци та надання ПМСД на засадах загально! практики - амейно! медицини до вггчиз-няних умов, !х творчий розвиток потребуе влас-них наукових розробок i механiзмiв !х впровад-ження в практику.

загально! (сiмейно!') практики Укра!ни. - Харюв,

2005 - С. 15. 2. Заремба С.Х., СвШлик Г.В. Проблема нау-

1-2 (9)' 2006

Рисунок 3 - Схема дислокацп бази передового досв1ду з взаемодп амейно! медицини та дермато-венеролог1чноï служби Харк^вськох обл. i п'яти мiжрайонниx (кущових) трен1нгово-юонсультативниx пунктов для л1кар1в загальнох практики - с1мейнох медицини

кового обгрунтування основ сiмейноï медицини / Матер1али II ЗЧзду л1кар1в загальноï (сiмейноï) практики Украши. - Харк1в, 2005 -С. 24.

3. Корж О.М., Снопков Ю.П., Цогоева Л.М., Лаврова О.В., Павлова О.О. Доказова медицина в практиц1 с1мейного л1каря - не-обхщшсть пошуку компром1су м1ж результатами багатоцентрових кл1н1чних випробувань та iндивiдуальноï фармакотерапи / Матер1али II З'ïзду л1кар1в загальноï ( сiмейноï) практики Украïни. - Харк1в, 2005 - С. 27.

4. Короп А.Ф., Борисенко Б.М. Стан та подальше вдосконалення мошторингу розвитку ПМСД на засадах сiмейноï медицини в рег1-он1 та д1яльност1 заклад1в ПМСД / Матер1али II З'ïзду л1кар1в загальноï ( сiмейноï) практики Украïни. - Харк1в, 2005 - С. 28.

5. Рогожин Б.А., Сердюк О.1. Структурш змши в систем1 охорони здоров'я, як напрям впро-вадження сiмейноï медицини на регюнально-му р1вн1/ Матер1али II З'ïзду л1кар1в загальноï (сiмейноï) практики Украïни. - Харк1в, 2005 -С. 52с.

6. Волос Б. О. Д1яльн1сть на благо здоров'я людей - наша спшьна справа // Медична газета (Харк1в). - № 24 (174). - С. 2.

7. Висоцька О.1., Шекера О.Г., Бусло О.О., Виноградова Г.М. Створення i впровадження мультидисциплшарного ствроб1тництва фах1вц1в первинноï медико-санiтарноï допомоги Украши / Матер1али XI Конгресу Свiтовоï федерацп украïнськиx л1карських товариств.

- Полтава - Кшв - Чикаго, 2006. - С. 75.

8. Ждан В.М., Зазиюна Д.С., Флегантова Б.Л., Стародубцев С.Г., Леб1дь В.Г. Перспекти-ви вдосконалення роботи с1мейних л1кар1в / Матер1али XI Конгресу Свiтовоï федераци украïнськиx л1карських товариств. - Полтава

- Кшв - Чикаго, 2006. - С. 76.

9. Рижко П.П., Чмихун С.К. Комп'ютерна роз-робка алгоритм1в вибору концептуальних на-прям1в боротьби з розповсюдженням секс-трансм1сивних захворювань / Юв1лейний нау-ковий зб1рник « Актуальн1 проблеми медичноï науки». - Харк1в, ОКО, 1998.

10.Рижко П.П. Роль нових комп'ютерних тех-нолог1й в запоб1ганн1 розповсюдженню венеричних, В1Л/СН1Д, в1русних гепатит1в В,С, та 1нших захворювань // Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управл1ння охороною здоров'я. - 1998. - Вип. 2. - Харк1в, Основа. - С.6-11.

1-2 (9)' 2006

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология