CC BY
39
К.М. Березюк
ЕВОЛЮЦ1Я КОНЦЕПЦ11 КОРПОРАТИВНО! СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 В КОНТЕКСТ1 ЗМ1НИ ПР1ОРИТЕТ1В ВЕДЕННЯ Б1ЗНЕСУ
Еволюцiя поглядiв на роль корпоративно! сощально! вщпов> дальност (КСВ) - досить складний та багатогранний процес, що вiдображаe соцiально-економiчний розвиток i трансформацiю шд-ходiв до ведення бiзнесу. Плюралiзм думок щодо розвитку КСВ, рiзноманiття моделей, концепцш та пiдходiв е свщченням актуаль-ностi дано! проблематики. Якщо ранiше завдання суб'ектiв госпо-дарювання обмежувалися лише економiчними показниками, то в даний час сощальна вщповщальнють стае невiд'емною складовою загально! стратеги розвитку тдприемства.
Теоретичнi засади сощально! вщповщальност на тдприемс-твi дослщжують такi iноземнi та вiтчизнянi науковщ: М. Портер, Г. Боуен, М. Фрщмен, А. Керолл, М. Крамер, В. Фредерш, П. Дру-кер, Д. Баден, О. Гршнова, А. Колот, О. Новшова, М. Дейч та ш. Попри пiдвищений дослщницький iнтерес до еволюцп корпоративно! сощально! вщповщальносп, окремi теоретичнi аспекти потре-бують узагальнення й узгодження в часових межах. Залишаються дискусшними сучаснi погляди на розвиток i значення КСВ.
Метою статтi е узагальнення теоретичних напрацювань у сферi дослiдження еволюци КСВ, аналiз змши ключових прюрите-тiв ведення бiзнесу та виокремлення сучасних моделей сощально! вщповщальносп.
У Глобальному Договорi ООН зазначено, що корпоративна сощальна вщповщальшсть - це узгодження комерцшних iнтересiв iз загальними принципами у сферах прав людини, трудових вщно-син, збереження навколишнього середовища та боротьби з коруп-цiею [21]. У широкому розумшш соцiальна вiдповiдальнiсть - це вщповщальшсть компани за суспiльну кориснiсть свое! дiяльностi перед усiма людьми та оргашзащями, з якими вона взаемодiе у про-цесi функцiонування, та перед суспшьством загалом [1, с. 41].
1де! соцiально! вiдповiдальностi юнували з давнiх-давен. Ще у збiрцi законiв месопотамського царя Ешнунни (ХХ ст. до н.е.) та кодекс закошв вавилонського царя Хаммурапi (XVIII ст. до н.е.) зус^чалися деяю положення, якi стосувалися найму пращвниюв,
© К.М. Березюк, 2017
оплати пращ, встановлення фшсованих щн на продукти. У той час проблема сощально! вщповщальност розглядалася через призму щей побудови «щеально! держави» та ефективного суспшьного устрою. Зокрема, в цьому контекст питання сощально! вщповща-льностi розкриваеться у працях Геракл^а, Платона, Аристотеля.
Теоретичнi основи концепци корпоративно! сощально! вщпо-вiдальностi були закладеш в XVIII ст., коли вщбувалися iндустрiа-льнi революци. Значною мiрою на формування концепци вплинули представники шкш наукового менеджменту. 1дею сощально! вщпо-вiдальностi бiзнесу описував послщовник Ф. Тейлора Генрi Гантт у книзi «Органiзацiя пращ» (1919 р.). Вш стверджував про необхщ-нiсть поеднання прагнення до збшьшення прибуткiв i пiдвищення добробуту суспшьства в цiлому [17].
Провiдну роль у науковому опрацюванш ще! проблематики, обгрунтоваш того, що соцiальна вщповщальшсть набувае статусу важливого соцiального шституту, вiдiграв Г. Боуен, який у 1953 р. видав монографда «Сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесмена». Ця публiкацiя, в якш висвiтлено засади, рамки сощально! активносп та визначено напрями розвитку феномену соцiально! вщповщально-стi, принесла вченому заслужену славу батька корпоративное' сощ-ально! вiдповiдальностi [4, с. 74].
Незважаючи на пiдвищений штерес до питання соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу, едино! думки щодо ролi КСВ у наукових колах не юнувало. У 1970 р. у журналi «The New York Times» вийшла стаття Нобелiвського лауреата, видатного економюта М. Фрiдмена «Соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу». Автор зазна-чив, що единим сощальним зобов'язанням бiзнесу е дотримання за-конодавства: «1снуе одна i тiльки одна соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу: використовувати сво! ресурси й енерпю в дiях, якi ведуть до збшьшення прибутюв. Мало що може так загрожувати самим основам нашого вшьного суспiльства, як згода лiдерiв корпорацiй брати на себе шшу соцiальну вiдповiдальнiсть, крiм вщповщально-стi, яка полягае в зароблянш грошей для сво!х акцiонерiв» [9, с. 24]. 1де! Фрiдмена втшилися в теорi! корпоративного его!зму. Парале-льно з цими поглядами юнувала iдея корпоративного альтру!зму, що передбачала активну участь пiдприемств у полшшент якостi життя суспiльства.
Своерiдним тдсумком дискусi! стала стаття В. Фредерша «Вiд КСВ-1 до КСВ-2: дорослшання вчення про бiзнес i суспшь-ство». У статтi автор висв^люе процес переходу пiдприемств вiд базово! концепцi! соцiально! вiдповiдальностi до корпоративно! со-
щально! сприйнятливосп (Corporate Social Responsiveness). На думку Фредерша, становления концепцн CSR-2 е закономiрним роз-витком концепцн CSR-1 i дае змогу оргашзацн на практицi реаль зовувати И соцiальну вiдповiдальнiсть. Концепцiя CSR-2 дае вщпо-вiдь на ключовi питання: «Чи пiдприемство може реагувати на со-цiально-економiчнi виклики?», «Як саме?», «Якими будуть ефек-ти?» Фредерiк звертае увагу на конкретш дн компанн: механiзми реагування, моделi поведiнки, програми розвитку [10].
Характерними особливостями 1970-х роюв стало зростання сфери послуг, змiни трудового законодавства, перерозподш сфер впливу в мiжнароднiй економiцi, погiршення економiчно! кон'юнк-тури в багатьох кра!нах Свропи. Тому в цей перюд вiдбуваеться зм> щення уваги вiд потенцiйних можливостей тдприемства, напрацьо-ваних у базовш концепцн сощально! вiдповiдальностi, до реалiзацil цих можливостей на практицi. Загалом процес еволюцп щей корпоративно! сощально! вщповщальносп вщображено на рис. 1.
■ Створення сптьних цЫностей
Полп"ична корпоративна вщповщальысть Залучення зацтавлених CTopiH Соцтльно вщповщальне ¡нвестування Соцтльно вщповщальний маркетинг Корпоративна пщзвп"шсть Корпоративне громадянство Концепцт потршного критер1ю Сталий розвиток Корпоративна соцтльна чесыть Корпоративна спйжсть Менеджмент заЫтересованих стор1н Корпоративна сощальна дтльысть Корпоративна соцтльна чутлив^ть Корпоративна сощальна вщповщальысть Сощальна вщповщальнють б1знесмена Д[лова етика/Корпоративна фтантропт
1950 1961 1972 1983 1994 2005 2016
Систематизовано на основ1 джерел [10; 11; 15; 18; 24].
Рис. 1. Еволющя ¡дей КСВ
Важливе значення в розвитку концепцн сощально! вщповщальносп бiзнесу мала розроблена на початку 1990-х роюв. трамща Керролла. Модель швидко стала популярною як у наукових колах,
так i серед менеджерiв тдприемств. Автор описав базову структуру вщповщальност тдприемств, яка використовуеться i в наш час. У первинному виглядi модель мае чотири складовк економiчна вщпо-вщальнють, правова, етична i фшантротчна (рис. 2).
Зi змiною прюртелв ведення бiзнесу вiдбуваеться модифжа-щя пiрамiди Керролла. Сам автор на початку 2000-х запропонував оновлену модель КСВ, адаптовану до умов мiжнародного бiзнесу.
У 2006 р. Вiзер дещо модифiкував класичну модель Керролла i розробив пiрамiду КСВ для розвинених краш (рис. 3) [22]. На думку Вiзера, економiчна вщповщальнють передбачае створення нових робочих мюць, сплату податюв, iнвестування. Фшантротчна - фiнансування суспiльно важливих проеклв, правова вщпо-вiдальнiсть - налагодження партнерських вiдносин з органами державно!' влади. Етична вщповщальтсть передбачае тдзвггнють бiз-несу, несприйняття корупци, розробку кодексiв етики, узгодження комерцшно1 дiяльностi iз суспiльними iнтересами. Автор зауважуе, що в розвинених кра'нах основний акцент все ще робиться на еко-номiчнiй вiдповiдальностi, проте другою за прюритетнютю складо-вою стае фшантротя.
Рис. 2. Пiрамiда КСВ Рис. 3. Модифжована niрамiда
Керролла (1991 р.) [7] КСВ Вiзера (2006р.) [22]
Важливою тенденщею останшх роюв е змщення акцентiв з економiчноl вiдповiдальностi на етичну. Виробництво товарiв та послуг, тдкршлене лише комерцiйними iнтересами, втрачае суст-льну цiннiсть.
На думку професора Саутгемптонсько! бiзнес-школи (Брита-шя) Д. Баден, першочерговим обов'язком тдприемств е дотри-мання етичних норм, а вже поим правова вщповщальшсть i досяг-нення комерцшних цiлей (рис. 4). Свою думку Д. Баден шдтвер-джуе результатами дослщження. Методика аналiзу передбачала тестування 400 респондент (225 - представники некомерцшних структур та 175 - бiзнес-середовища). У дослiдженнi взяли участь британщ (41%), американцi, iспанцi, шмщ, iталiйцi, китайцi. У результат аналiзу отриманих вiдповiдей виявилось, що вiд шдпри-емств найбiльше очшують саме етично! вiдповiдальностi [8, с. 38].
Науковщ британського унiверситету Хаддерсфшд дещо мо-дифiкували пiрамiду, враховуючи сучасний розвиток мiжнародноi економiки (рис. 5). Зокрема, вони вводять поняття «глокальна вщ-повщальшсть» (glocal responsibility). Глокалiзацiя - це термш-пб-рид вщ поеднання слiв «глобальний» та «локальний» (global, local). Аналiзуючи сучасний стан розвитку свпово! економiки, можна по-мiтити тiснi зв'язки мiж процесами, що проявляються на нащона-льно-господарському рiвнi, та процесами глобалiзацii. Усе бiльше транснацiональних компанiй позищонують себе як «глокальнi», пiдкреслюючи цим самим свою приналежшсть як до нащонально! економiчноi системи, так i до мiжнародноi.
КСВ Д. Баден (2016р.) [8] КСВ (2017р.) [15]
Пщ «глокальною вщповщальшстю» маеться на увазi дотри-мання принцишв полiтичноi демократii, добросовiсне викорис-тання технологiй, урахування екологiчних, сощально-культурних
аспектов на локальному i глобальному pîbhhx ведення 6i3Hecy [15, с. 14].
Останшми роками концепцiя соцiальноï вщповщальносп 6i3-несу набула нових обертов. Це в першу чергу пов'язано 3i зростан-ням конкyрентноï боротьби, розвитком мiжнародних ринкiв, загос-тренням глобальних проблем людства. Усе часпше соцiальна вщ-повiдальнiсть розглядаеться тдприемствами як додаткове джерело конкурентних переваг.
Серед остантх модифiкацiй концепцiï соцiальноï вщповща-льност можна видiлити такi напрями: еколопчна соцiальна вщпо-вiдальнiсть (Environmental CSR), сощально вiдповiдальний маркетинг (Socially responsible marketing), сощально вщповщальне швес-тування (Socially responsible investment), залучення зацiкавлених сторiн (Stakeholder engagement), корпоративна шдзвтошсть (Corporate accountability), полтоична корпоративна вiдповiдальнiсть (Political Corporate Social Responsibility), створення спiльних щнностей (Creating Shared Value).
Однiею з найбiльш дискyсiйних концепцiй у наукових колах е концепцiя полiтичноï соцiальноï вiдповiдальностi. Останнiм часом позици бiзнесy настiльки посилились, що в окремих випадках пiдприемства виконують роль держави. Полтоична вiдповiдальнiсть передбачае тдприемницьку дiяльнiсть, яка перетворюе шдприем-ства на полтоичних дiячiв шляхом учасп у пyблiчних консyльтацiях, прийняттi стратепчно важливих для держави рiшень, фшансуванш державних програм, пiдтримцi малозабезпеченого населення, на-даннi сyспiльних благ у випадках, коли державш органи не мають можливостi або не бажають виконувати цi фyнкцiï. Така дiяльнiсть може включати корпоративнi внески в рiзнi сфери yправлiння, такi як охорона здоров'я, освгга, iнфрастрyктyра, забезпечення дотри-мання соцiальних й еколопчних стандартiв, боротьба з корyпцiею, дискримшащею чи нерiвнiстю.
Яскравим прикладом практичного втшення iдей полiтичноï вiдповiдальностi е Грещя. У 2014 р. Мшютерством економiки було опyблiковано Нацiональний стратепчний план з КСВ на перюд 2014-2020 рр. Дана стратегiя мютить конкретнi показники, часовi межi та описуе шляхи учасп тдприемств у розбyдовi нащонально1' економiки [13].
Важливе значення в сучасних умовах господарювання мае концепщя створення спiльних цiнностей (CSV), розроблена М. Портером i М. Крамером. У статп «Creating Shared Value», опублшованш у жyрналi Harvard Business Review, автори звертають
увагу на взаемозалежшсть 6Í3Hecy i сустльства. Концепцiя спшь-них цiнностей - це управлшська практика пiдвищення ефективносп 6i3Hecy, що поеднуе отримання прибутку з полшшенням суспшь-ного добробуту [18, с. 6]. Учеш описують модель взаемозалежностi продyктивностi компани з такими факторами, як здоров'я пращв-ниюв, безпека працi, використання води та енерги, екологiчний вплив тощо. Спiльна цiннiсть передбачае створення нового продукту, технологи, модели яю одночасно приносять прибутки шд-приемству, задовольняють сyспiльнi потреби, полiпшyють економ> чнi та соцiальнi умови сустльства. Науковщ наводять приклади компанiй, яю проникають на ринки кра'н, що розвиваються. Знижу-ючи цiнy на продукщю, пiдприемства вирiшyють соцiальнi про-блеми в таких регiонах й одночасно отримують значний прибуток.
Щдхщ створення спiльних цiнностей став не лише теоретичною розробкою, але й управлшською практикою багатьох усшшних пiдприемств. Зокрема, «Нестле» використовуе цю концепцiю як im-цiативy, спрямовану на вирiшення глобальних соцiальних та еконо-мiчних проблем. Компанiею розроблено програму створення спшь-них щнностей, спрямовану на побудову партнерських вщносин з урядами, неурядовими органiзацiями та малими пiдприемствами. Програма мiстить реалiзацiю осв^ньо! програми, мета яко! полягае у популяризаци принципiв правильного харчування та здорового способу життя серед дтей шкiльного вiкy в рiзних кра'нах свiтy, вiдкриття наyково-дослiдного центру в Африщ та започаткування спещально! премп, якою нагороджують за шновацшний пiдхiд у ви-рiшеннi проблем у сферi правильного харчування, водозбереження та розвитку сшьського господарства [16].
Ще одним яскравим прикладом реалiзацil даного пiдходy на практицi е вщома компанiя Adidas. Iнновацiйним проривом став ви-пуск компанiею нових версiй взуття Ultra Boost, яке виготовляють iз пластику, виловленого в океаш. Для реалiзацii цiеl шщативи ком-панiя об'едналася з еколопчною органiзацiею Parley for the Oceans. Таким чином було виготовлено 1 млн пар взуття. Для створення од-ше! пари потрiбно переробити 11 пластикових пляшок. Кiнцева мета компани - повнiстю вiдмовитися вщ використання готового пластику. До програми збору океашчного смiття долучилися мю-цевi жителi, якi також мали можливiсть додаткового заробiткy [6].
У контекст загострення проблем навколишнього середовища прiоритетного значення набувае екологiчна складова КСВ. Еколо-гiчна вiдповiдальнiсть передбачае зменшення навантаження та на-вколишне середовище, рацiональне використання природних ре-
cypciB, реалiзацiю екологiчних проекпв та шщатив. Економшу XXI ст. часто називають «Carbon economy» (вуглецева економша) через висою викиди СО2 [14]. Свропейська комюя розробила до-рожню карту зменшення викидiв вуглецю. Згiдно з планом до 2050 р. ЕС мае скоротити викиди парникових гaзiв на 80% вщпо-вiдно до рiвня 1990 р. Передбачаеться, що всi гaлyзi братимуть ак-тивну участь у переходi на альтернативы джерела палива та модер-шзаци виробництва [20]. Для досягнення ще! мети вiдбyвaеться консолiдaцiя зусиль на рiвнi нayковцiв, пiдприемцiв, yрядiв кра!н.
Усе чaстiше пiдхiд КСВ використовуеться в системi ризик-менеджменту оргашзаци. Вдало розроблена полiтикa сощально! вщповщальносп дозволяе уникнути негативних нaслiдкiв юнуючих ризикiв, передyсiм репyтaцiйних, фiнaнсових i ризикiв, пов'язаних з yпрaвлiнням персоналом. Пщприемства з низьким рiвнем сощально! вщповщальносп ризикують втратити довiрy з боку пaртнерiв, клiентiв, кредиторiв, iнвесторiв, що, у свою чергу, може суттево пiдiрвaти ринковi позици.
Фiнaнсовi ризики пов'язaнi зi штрафними сaнкцiями та швес-тицiями в проекти з низькою ефективнiстю. До прикладу, реaлiзy-ючи екологiчнy пол^ику пiдприемство уникае штрaфiв за переви-щення допустимого навантаження на навколишне середовище, а ставши учасником Кютського протоколу, може продати невико-ристаш квоти i отримати додаткову вигоду.
Сощально вщповщальне регулювання ризикiв у трудових вiдносинaх припускае забезпечення !х оптимального розвитку, що дозволяе попередити негaтивнi прояви (та посилити позитивш на-слiдки) ризикiв у трудових вщносинах на засадах соцiaльно вщпо-вiдaльноi дiяльностi за такими напрямами: оплата прaцi, зaйнятiсть, умови та безпека пращ, розвиток персоналу та сощальш витрати, сощальне партнерство [2, с. 53]. Пщприемство, яке гарантуе пдш умовами прaцi, розробляе систему мотиваци та кар'ерного розвитку персоналу, мае можливють утримувати висококвaлiфiковaнi кадри, яю в наш час е запорукою yспiшного бiзнесy.
Висновки. Концепщя корпоративно! соцiaльноi вщповщаль-ностi пройшла довгий шлях еволюцii вiд невизнання до невiд'емноi складово! загально! бiзнес-стрaтегii. Сьогоднi не викликае сyмнiвy юнування взaемозaлежностi мiж узгодженням комерцiйних та сощ-альних iнтересiв, завоюванням компашею стiйкого лiдерствa на ринку та довгостроковою конкyрентоспроможнiстю. Тенденцiею остaннiх роюв е iнтегровaний пiдхiд до розумшня корпоративно! соцiaльноi вiдповiдaльностi в теори та впровадження ii у практику
господарювання. Таким шдходом е концепцiя «створення спiльних цшностей», що передбачае задоволення iнтересiв yсiх сторiн вiд шдприемщв до сyспiльства в цiломy. 3i змiною прiоритетiв ведення бiзнесy актyалiзyються новi напрями вiдповiдальностi пiдприемств, на яких ранiше не акцентувалась увага. Зокрема, набувае популяр-ностi етична, пол^ична, глокальна вiдповiдальнiсть. На rai загост-рення конкурентно! боротьби, руйнування суспшьних цiнностей i незворотних втрат природних ресyрсiв iдеi соцiальноi вщповщаль-ностi мають стратегiчне значення.
Л^ература
1. Грiшнова О. А. Соцiальна вщповщальшсть у контекстi по-долання системно! кризи в Укра'ш. Демограф1я та сощальна еко-номта. 2011. № 1. С. 39-46.
2. Гршнова О.А., Мщук Г.Ю., Олiйник О.О. Сощальна eid-пов1дальтсть у трудових вiдносинах: теорiя, практика, регулю-вання ризиюв: монографiя. Рiвне: НУВГП, 2014. 217 с.
3. Дейч М.С. Становлення та розвиток багаторiвневоi сис-теми соцiальноi вiдповiдальностi: управлтський аспект: моногра-фiя. НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. Донецьк, 2014. 352 с.
4. Колот А.М. Сучасна фiлософiя корпоративно! сощально! вiдповiдальностi: еволющя поглядiв. Економiка Украши. 2014. № 3 (628). С. 70-82.
5. Колот А. М., Гршнова О. А. та ш. Сощальна вiдповiдаль-тсть: навчальний посiбник; за заг. ред. А.М. Колота. Ки!в: КНЕУ, 2015. 519 с.
6. Adidas. Products innovation. URL: https://www.adidas-group. com/en/sustainability/products/sustainability-innovation/#/adidas-nody e/parley-for-the-oceans/.
7. Carroll A. B. The pyramid of corporate social responsibility: toward the moral management of organization stakeholders. Business Horizons. 1991. Vol. 34(4). P. 42.
8. Denise Baden. A reconstruction of Carroll's pyramid of corporate social responsibility for the 21st century. International Journal of Corporate Social Responsibility. 2016. Р. 21-47.
9. Friedman М. The Social Responsibility of Business is to increase its Profit. New York Times Magazine. 1970. September, 13. P.122-126.
10. Frederick W. C. (1978) 1994. From CSR-1 to CSR-2: the maturing of business-and-society thought. Business and Society. Vol. 33(2). Pp.150-164.
11. Gerde V.W., Wokutch R.E. 25 years and going strong: a content analysis of the first 25 years of the social issues in management division proceedings. Business and Society. 1998. Vol. 37, №4. P. 414446.
12. Jukka Makinen & Arno Kourula. (2012). Pluralism in political corporate social responsibility. Business Ethics Quarterly (BEQ). 22 (4). Pp. 649-678
13. Metaxas T. Tsavdaridou M. The trends of political CSR in Greece: A comparison among pioneers of CSR. MPRA Paper No. 72398. P. 22 (July 2016).
14. Medarevic S. Environmental Corporate Social Responsibility and the Carbon Economy: A Case for CSR, the Triple Bottom Line and Obliquity. Corporate Governance Journal. URL: https://epublica-tions.bond.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1024&context=cgej.
15. Najeb Masoud. How to win the battle of ideas in corporate social responsibility: the International Pyramid Model of CSR. International Journal of Corporate Social Responsibility. 2017. Pp. 1-22.
16. Nestle global. Creating Shared Value. URL: https://www.nes-tle.com/csv/what-is-csv.
17. Patrick Weaver. Henry L. Gantt - A Retrospective view of his work. URL: https://mosaicprojects.com.au/PDF_Papers/P158_Henry_L _Gantt.pdf.
18. Porter, M. E., and Mark R. Kramer. Creating Shared Value. Harvard Business Review. 2011. January-February, 54. P. 1-17.
19. Schwartz M., Carroll A. Corporate social responsibility: a three-domain approach. Business Ethics Quarterly. 2003. Vol. 13(4). P. 509.
20. The European Commission. 2050 low-carbon economy. URL: https://ec.europa.eu/clima/policies/strategies/2050_en.
21. United National Global Compact. URL: https://www.unglobal compact.org/ what-is-gc.
22. Visser Wayne. Corporate social responsibility in developing countries. URL: http://www.waynevisser.com/wp-content/uploads/ 2012/04/chapter_wvisser_csr_dev_countries.pdf.
23. Wisniewski M. CSR risk management // Forum Scientiae Oeconomia Volume. 2015. Pp. 15-24.
24. Wood D.J. Social Issues in Management: Theory and Research in Corporate Social Performance. Journal of Management. 1991. June, 17(2). P. 3S3-406.
Надшшла до peдакцiï Q4.12.2Q17 р.
Л.1. Ковчуга ШНОВАЦП В СИСТЕМ1 ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ
шдприемствА
В умовах посилення конкуренци та глобaлiзaцiï шновацшна дiяльнiсть e важливою складовою yспiшного фyнкцiонyвaння будь-якого шдпртемства. Iнновaцiï в господaрськiй дiяльностi промисло-вого пiдприeмствa створюють можливостi для довгострокового розвитку. Однак в Украш на сучасному етaпi досить невелика частка п^пр^мого промисловостi e шновацшно активними, у 201б р. до них належало S34, або 1S,9% ydx пiдприeмств [1, с. S5]. Саме це обyмовлюe низьку ефектившсть та конкурентоспромож-нiсть вiтчизняних суб^кив господарювання. Oскiльки впрова-дження шновацш e одним з основних чинниюв технологiчноï мо-дернiзaцiï та шдвищення ефективностi використання основних за-собiв виробництва i мaтерiaльних ресyрсiв, шновацшна дiяльнiсть зaбезпечye бiльш високу адаптовашсть пiдприeмств до швидких змiн зовшшнього бiзнес-середовищa, розширюe можливостi ви-пуску новоï продyкцiï та освоeння нових ринкiв збуту. Отже, в су-часних умовах iнновaцiï формують умови довгостроковоï yспiшноï дiяльностi пiдприeмствa та його достaтньоï конкурентоспроможно-стi.
Упровадження iнновaцiй e складним процесом, який зале-жить вiд багатьох внутршшх та зовнiшнiх для пiдприeмствa чин-никiв. Iнновaцiйнi процеси на п^пр^мс^ aнaлiзyються багатьма зaрyбiжними та втизняними вченими. Дослiдженню iнновaцiй у зв'язку зi стaдiями виробничого процесу, розвитком економiчноï кон'юнктури та змiною становища провщних галузей економiки присвячено роботи Г. Менша, X. Фрiмерa, Дж. Кларка, Я. Ван Дейна, А. Кляйнкнехта та ш. Серед украшських нayковцiв мехaнiз-
© Л.1. Ковчуга, 2017
