УДК 338.24:005.35
Т. П. Гтс,
кандидат економ!чних наук,
А. Г. Собчук,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАРУБЕЖНОГО ДОСВ1ДУ СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ I МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО АДАПТАЦП ДО В1ТЧИЗНЯНИХ УМОВ
Постановка проблеми. В останн роки спосте-рiгаeться зростання значущост корпоративно! сощально! вiдповiдальностi та тдвищення впливу бiз-несу на суспшьство. На сьогоднiшнiй день законо-давство Укра!ни визнае сустльну важливiсть корпоративно! сощально! вiдповiдальностi i необхщ-нiсть визначитися з прiоритетними напрямами !! розвитку в умовах укра!нських компанiй, спира-ючись на досвщ iнших кра!н.
Сьогоднi сощальна вщповвдальшсть бiзнесу впроваджуеться в усi бiзнес-процеси компанiй, ук-ра!нське бiзнес-середовище поступово починае вщ-чувати потребу в переходi на соцiально вщповща-льне ведення бiзнесу i тому необхвдно визначитися з прiоритетним напрямом розвитку корпоративно! сощально! вщповщальносп для укра!нських компа-нiй, спираючись на досвщ iнших кра!н.
Анал1з останн1х дослщжень. Серед дослщни-кiв, що займалися питаниями корпоративно! соща-льно! вщповщальносп, слiд видiлити: Ф. Котлера [1], В. Дми^ева [2], А. Харламову [3], О. Лазо-ренко, Р. Колишка [4], О. Головiнова [5].
Ф. Котлер дае таке визначення поняття: «Корпоративна соцiальна вщповщальнють (КСВ) - це просування практик вщповщального бiзнесу, якi приносять користь бiзнесу i суспiльству i сприяють соцiальному, економiчному i екологiчно стшкому розвитку шляхом максимiзацi! позитивного впливу бiзнесу на суспiльство i мiнiмiзацi! негативного. Це вiдповiдальнiсть тих, хто приймае бiзнес-рiшения, перед тими, на кого щ рiшення нащлеш» [1, с. 23].
КСВ — це концепщя з багатьма визначеннями i практиками. Те, як вона ре^зуеться сильно розрiз-няеться для кожно! компанi! i кра!ни. Крiм того, КСВ являе собою дуже широку концепдiю, що охо-плюе рiзнi теми, таш, як права людини, корпора-тивне управлiння, охорона здоров'я i безпека, вплив на навколишне середовище, умови працi та внесок в економiчний розвиток. Стратегi! КСВ заохочують компанi! до позитивного впливу на навколишне середовище i защкавлених сторiн, включаючи спожи-вачiв, спiвробiтникiв, iнвесторiв, стльноти та ш.
На рис. 1 наведено прюритетш напрями КСВ, що згрупованi в робот! В. Дмг^ева [2, с. 12-14] за певними ознаками.
1. Вщповщальш практики щодо персоналу:
— застосування прозорих процедур прийому на роботу, тдвищення на посадi i оплати працi, а та-кож припинення трудових вiдносин;
— охорона пращ i забезпечення безпеки на ро-бочому мiсцi;
— програми навчання та пiдвищения квалiфi-кацл персоналу;
— додатковi соцiальнi пшьги та гарантл (ме-дичнi, пенайш та житловi тощо);
— вщсутнють дискримiнацi! i створення рiв-них можливостей для всiх спiвробiтникiв незалежно вiд раси, статi, релiгi! тощо;
— формування корпоративно! культури та створення нематерiальних стимулiв.
Рис. 1. Напрями реал1зацп КСВ
2. Охорона навколишнього середовища:
— зниження всiх видiв забруднень (викиди в атмосферу, скиди у водн об'екти, поводження з вщ-ходами тощо);
— розвиток iнновацiйних технологш, спрямо-ваних на ефективне використання енергй, води та iнших ресурив;
— скорочення споживання невiдновлюваних ресурав;
— збереження i вiдновлення бiорiзноманiття та природних екосистем;
— врахування екологiчних чиннишв при орга-тзацп роботи офюу (економiя паперу, енергй, ути-лiзацiя вiдходiв, тдвищення еколопчно! свiдомостi ствробггнишв та iн.).
3. Сумлiннi дiловi практики:
— дотримання принципiв добросовюно! конкурент!, антимонопольно! i ат'идемтнгово! полi-тики;
— протидiя легалiзацi! (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню теро-ризму та боротьба з корупщею;
— створення додаткових, в тому чи^ матерь альних, стимулiв для iнтеграцil принципiв КСВ в дь яльнiсть постачальнишв i дшових партнерiв (врахування екологiчних i соцiальних факторiв в рамках закутвельно! та iнвестицiйно! дiяльностi);
— просування принцитв КСВ в дiловому ств-товариствi (проведения конференцiй, навчальних заходiв, пiдготовка тематичних видань та ш.);
— пiдтримка публiчних полiтичних процеав по розробцi i реалiзацi! державно! стратеги, спрямо-вано! на благо сустльства.
4. Вiдповiдальнi практики по ввдношенню до споживачiв:
— надання товарiв i послуг, якi не становлять загрози для здоров'я i життя споживачiв, сумлiнне iнформування про властивост продукцi! та послуг;
— наявнють процедур вiдшкодувания збитку в разi надання товарiв i послуг незадовшьно! якостi;
— виробництво i просування серед покупцiв товарiв i послуг, що володiють соцiальними й еко-логiчними перевагами.
5. Розвиток мюцевих громад:
— створення робочих мiсць i пiдвищення рiвня тдготовки кадрiв в регiонах присутностi;
— тдтримка мiсцевих постачальникiв i вироб-нишв;
— iнвестицi! в розширення та диверсифiкацiю економiчно! дiяльностi в регюнах, просування шно-вацiйних технологш i реалiзацiя мiсцевих iнiцiатив;
— iнвестицi! в рiшения регiональних проблем в галузi освiти, культури, охорони здоров'я, житло-вого i комунального будiвництва тощо.
6. Благодiйнiсть i волонтерство:
— реалiзацiя соцiально значущих проектiв, спрямованих на захист уразливих груп населення та
формування сприятливого сотального i культурного середовища;
— формування системи, стимулюючо! ствробггнишв до волонтерсько! дгяльностг.
Метою статт е дослгдження зарубгжного до-свгду сощально! вадповадальност бгзнесу з точки зору адаптацп до умов функцюиуваиня бгзнесу в Укра!т.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Проаналгзуемо головт переваги та недолгки впрова-дження КСВ.
Щодо переваг, то це е залучення i збереження гнвесторгв. 1ивестори, як вкладають грошГ в компа-т!, хочуть знати, що !хш кошти використовуються належним чином. Це означае, що компанп повиин мати надшт бГзнес-плани i бюджети, а також вони повиин мати сильне почуття корпоративно! сота-льно! вадповадальностт Профеайш Гнвестори бь льше схильш вкладати грошГ в акцп компатй, як добре вГдомГ своею сощальною вадповадальтстю, розглядаючи так шщативи, як показник бшьшо! прозорост i чесност в операщях та у фшансовш звгтносп, що призводить до зниження ризику.
Також завдяки прозорост та чесност у фшансовш звгтносп проявляеться наступна перевага -скорочення претензш з боку регулюючих органiв.
Ще однiею перевагою е можливе скорочення операцiйних витрат, наприклад, за рахунок скорочення ввдход1в виробиицтва або !х переробки, збшь-шения ефективностi використання електроенергi! або продажу перероблених матерiалiв [3]. Яскравим прикладом е компашя Google, яка проводить устш-иу екологiчиу политику тд назвою Google Green. I! метою е бшьш ефективне використання ресурав, пiдтримка поновлюваних джерел енергй, використання еколопчно чистих технологш i автотранспорту. Це вже привело до загального зниження спо-живано! потужносп для сво!х цен^в обробки да-иих на 50 ввдсотшв та переробки використовуваиих продуктов на 100 вадсотшв [6].
Четвертою перевагою е зростання продажiв, тдвищеиня лояльност клiеитiв. Споживачi бажа-ють знати, що продукти вироблет з розумшиям ввд-повiдальностi по ввдношенню до довкшля. Компанiя Ben & Jerry's - це приклад 6Гзшсу, у якого в прюри-тет вирiшения екологiчиих i соцiальиих проблем, а також пожертвування в р1зш додатковi благодiйнi органiзацi! та рухи. Проект зГ сталого розвитку мо-лочно! ферми в Вермонтi, який був запущеиий ком-панiею Ben & Jerry's в 1999 рощ, спрямований на розробку практичних методiв, як можна використо-вувати для типових молочиих операцiй для забезпе-чеиня якост води з азоту i фосфору, не жертвуючи економiчною життездатнiстю ферми [7].
Наступна перевага — тдвищення продуктивности пращ. З'являеться бшьше можливостей залучати i утримувати ствроб^иишв: люди вважають за
краще працювати в компашях, щнносп яких зб^а-ються з !х власниками [3]. Спiвробiтники, якi зна-ють, що !х роботодавець прагне до полiпшення мю-цевих i глобальних cпiльнот, вiдчувають сильний зв'язок з компашею. Через цей тюний зв'язок пра-цiвники бiльш схильш до продуктивно! i творчо! дь яльност! Роботодавцi визначили творчicть як одну з найбшьш важливих лщерських якостей працiвникiв. Впровадивши благодiйнi програми, компанi! мо-жуть допомогти ствробгтникам стати бiльш про-дуктивними i творчими.
Головним недолiком корпоративно! сощально! вiдповiдальноcтi е змщення вiд мети отримання прибутку. Замicть того, щоб пiдприемcтво зосере-джувалось на отриманш прибутку, вони беруть участь в програмах КСВ i використовують кошти на благо cпiльноти. Велим компаш! можуть покрити вci витрати на програми КСВ, але малi пiдприемcтва не в змозi самостийно виплатити витрати i тому тд-вищують цiни на !х товари.
Сьогодш провiдними науковцями прийнято ви-дiляти три моделi cоцiально! ввдповвдальносп, а саме: американську, европейську та азiатcьку (япон-ську). Однак у науковш лiтературi можна зуcтрiти й iншi моделi, наприклад окремо видшяють британ-ську, канадську, латиноамериканську та iншi мо-делi, якi мають на увазi бiльш детальний розгляд шляхiв впровадження моделей КСВ. Рiзноманiт-шсть моделей може бути обумовлена географiчним розмiщенням кра!ни, !! cоцiально-економiчним та екологiчним розвитком, icторичними та культур-ними традицiями, менталiтетом громадян, якi у свою чергу впливають на корпоративне управлiння й фшансову сферу пiдприемcтва.
Розглянемо американську модель корпоративно! cоцiально! ввдповвдальносп бiзнеcу. Характерною оcобливicтю американсько! моделi КСВ е те, що актившсть у цьому напряму проявляеться самими компанiями i передбачае максимальну само-спйшсть корпоращй у визначенш свого cуcпiльного внеску. Також дана форма мае на увазi законодавче заохочення cоцiальних iнвеcтицiй у вилдш для сус-пiльcтва сфери через податковi пiльги. Однак при цьому державне регулювання КСВ мшмальне.
Отже, американська модель мае таи специ-фiчнi риси:
— тяжiе до фiлантропi! (видшення кошттв на мис-тецтво, культуру, умверситетську освпу);
— cпрямованicть на вiдповiднicть з передо-вими принципами корпоративного управлшня, пд-но! винагороди та захисту прав cпоживачiв;
— передбачае мшмальний зв'язок суб'екта господарювання iз його сощальними проектами -чим менший зв'язок мiж бiзнеcом та сощальним проектом, тим краще;
— роль держави в регулюванш КСВ практично ввдсутня, передбачае, що компанп самостийно визна-
чають необхiднicть та стутнь впливу на вирiшення проблем суспшьства.
Прикладом втiлення американсько! моделi со-цiально! вiдповiдальноcтi в Укра!ш е банк ПАТ «Укрсоцбанк», який працюе пiд торговою маркою UniCredit Bank. Банк реалiзуе програми сощально! вщповщальносп в рiзних сферах. UniCredit Bank розглядае cоцiальну вiдповiдальнicть як спонсор-ську та фiлантропiчну, де певна частина прибутку спрямовуеться на спонсорство та меценатство.
Об'ектами стратеги сощально! вщповщальносп ПАТ «Укрсоцбанк» е [8]:
— тдтримка дитячих будиншв (банк видiляе кошти на закутвлю лiкiв, одягу, предметов першо! необхщносп i ремонту примiщень);
— проекти, cпрямованi на розвиток культури та духовност укра!нцiв (надае благодiйну допомогу центрам мистецтв Укра!ни, а саме вщомим театрам cтолицi та регюшв, наприклад, cпiвробiтництво з театром росшсько! драми iменi Леci Укра!нки);
— пiдтримка спортивно! дiяльноcтi (ПАТ «Укрсоцбанк» е багаторiчним партнером Кубка Вадима Гетьмана - одше! з авторитетних парусних регат в Укра!ш та за !! межами).
Обираючи американську модель сощально-вщ-повiдально! поведiнки, банкам необхiдно забезпе-чити залучення мicцево! влади, громадських оргаш-зацiй i населения в процес вибору об'ект1в сощаль-ного iнвеcтування, а також вiдcтежувати результат вщ цих вкладень [4, с. 26].
Свропейська модель корпоративно! сощально! вщповщальносп принципово вiдрiзняетьcя вiд американсько!. Головними вiдмiнними рисами европей-сько! моделi е те, що €С прагне стандартизувати корпоративну сощальну вiдповiдальнicть за допо-могою бшьш регламентованого i законодавчого тд-ходу, тобто роль держави в регулюванш процеciв КСВ суттева, вся дiяльнicть регулюеться нормами, стандартами i законами держави. Политика Сполу-чених Штатов в област КСВ залишаеться бшьшою мiрою добровiльною дiяльнicтю. Однак слщ тдкре-слити, що КСВ традищйно формуеться в добровшь-ному порядку в рамках пол^ики СС, а також е не-вiд'емною частиною стратеги i конкурентоспромож-ност европейсько! компанi!. У цих умовах европей-ськ компанi! можуть вважатися бшьш прихильними КСВ, шж компанi! США, ям впроваджують КСВ в свою корпоративну cтратегiю. Ще одна вщмшшсть вiд американсько! моделi - нешироке розповсю-дження благодiйництва в зв'язку з високими подат-ками.
Свропейська модель бшьшою мiрою орiеито-вана на три сфери реалiзащ! cоцiально! вщповща-льносп: економiчиу, сферу зайиятоcтi i охорону навколишнього середовища. Отже, спираючись на европейську модель, в Укра!ш необхiдно бiльш ре-
тельно придшити увагу цим напрямам дiяльностi КСВ i впровадити у сво! компани за рахунок:
— поширення кращих практик КСВ щодо етично! та чесно! поведiнки;
— захисту i покращення сощально-трудових прав пращвнишв;
— захисту прав споживачiв;
— дотримання сучасних стандартов безпеки пращ та розвитку людини;
— покращення життя громад;
— використання екобезпечних та енергозберь гаючих технологiй;
— впровадження повторного використання ма-терiалiв i утилiзацi! вiдходiв.
Часто окремо видiляють британську модель корпоративно! сощально! культури, для яко! харак-тернi елементи американсько! та европейсько! моделей. Як i в европейськiй моделi, держава активно тдтримуе бiзнес, з американською моделлю схо-жiсть полягае у великш активности корпорацiй в ре-алiзацi! власних соцiальних проектов. В цшому для британсько! моделi КСВ характерш такi ознаки:
— пильна увага фшансового сектора до проектов в област КСВ;
— тдвищений iнтерес ЗМ1 (наприклад, «Таймс» публшуе iндекси соцiально! вщповщально-ст в щотижневому роздiлi «Профшь компани»);
— широкий розвиток сектора незалежного консалтингу в област КСВ;
— система бiзнес-освiти Великобританi! однозначно перевершуе систему Континентально! Св-ропи за кшькютю i рiзноманiтнiстю навчальних курав в области КСВ;
— участь уряду в розвитку КСВ проявляеться в створенш партнерств з приватними тдприем-ствами в освггньому секторi, пiдтримцi шщатив в сферi КСВ через ствфшансування проектов, подат-ковi пiльги та ш.
Загальною тенденцiею як для британсько!, так i для европейсько! моделей е !х прихована форма з по-ступовим рухом у бш вiдкрито! моделi. Таким чином, британська модель КСВ поеднуе елементи моделей США i Свропи, але з iстотним залученням держави та громадських iнститутiв в процес узго-дження суспiльних iнтересiв, а також просування та заохочення кращих практик [9].
Прикладом сощально! вщповщальносп, проявом яко! е ставлення до навколишнього середовища, е ком-панiя McDonald's, яка використовуе енергозберiгаюче обладнання i безводн тсуари, переробляе викорис-тане рослинне масло в бiодизельне паливо, яким за-правляеться бiльшiсть автофургонiв компани. Компа-нiя також переробляе картонн коробки, як викорис-товуються в бтьш нж 89% ресторанiв, а бтьше 85% упакування виробляеться з ввдновлюваних ресурсiв. Ще один напрям сощально! вiдповiдальностi компа-
нii — це швестицд в стьське господарство Великобританцу як складають 360 млн £ на рш [10].
Розглянемо азiатську модель корпоративно' сощально" вщповщальностг бiзнесу. Характерною особливютю азiатськоi моделi е те, що активну роль вiдiграють держава i традицл и населення. Ствро-б^ники лояльнi до компани протягом усього життя (iнститут «довiчного найму») i вiдносяться до компани як до «виробничо" им''». Питания розвитку азь атсько" моделi КСВ вщкрито дискутуються. 1снують щорiчнi заходи з КСВ, на яких обговорюються клю-човi питання i новi ще" з КСВ для бiзнесу та уряду, ям проводяться з метою побудови стратеги сталого розвитку бiзнесу в Ази.
До основних особливостей азiатськоi моделi КСВ вiдносять:
— орiентацiя на культурнi традицл кра'ни, за-безпечення гендерно' рiвностi;
— розвиток волонтерства - вiдповiдальна по-ведiнка громадян до свое' кра'ни;
— забезпечення сумлiнного партнерства (ство-рення iндустрiальних груп);
— активна роль держави, особливо в стратепч-ному плануваннi бiзнесу;
— дiяльнiсть регулюеться виутрiшнiми корпо-ративними директивами;
— тюний зв'язок суб'екта господарювання iз його сощальними проектами, компанiя пiдтримуе сво'х працiвникiв на всьому 'х життевому шляху.
У свою чергу, украшсьш компанii у сучасних умовах, беручи приклад реалiзацii азiатськоi моделi КСВ, можуть ставити перед собою там цш, як за-безпечення першого робочого мiсця для молодих спещалютгв, створеиия умов для проходження практики студентами навчальних закладiв, забезпечення пiдвищения квалiфiкацii працiвникiв, забезпечення формування кадрового резерву та планiв кар'ерного розвитку.
Висновки та перспективи подальших до-слiджень. Отже, завдяки введенню КСВ в укра'н-ську бiзнес-практику компанiям буде надана можли-вють пiдвищения конкурентоспроможност^ як на вгтчизняному, так i на мiжнародному ринках, а також придбання привабливого iмiджу для покупцiв, що тдвищуе попит на товари цiеi компани. На сьо-годнi найважливiшим зовшшньополгтичним прюри-тетом Укра'ни е курс на штегращю в СС, а тому прюритетним напрямом розвитку корпоративно' сощально' вщповщальносп для Укра'ни становить до-свiд, який характерний для iнших кра'н Свропей-ського Союзу. Необхщна активна пiдтримка з боку держави, яка повинна визначити основн принципи вiтчизняноi КСВ, удосконалювати iсиуючi i розви-вати новi програми з питань КСВ, сприяти активному розвитку наукових i практичних розробок для становлення сощально вщповщального суспiльства.
Лгтература
Котлер Ф. Корпоративна сощальна вщповща-льнють. Як зробити якомога бшьше добра для вашо! компанп та суспшьства / Котлер Ф., Л1 Н. / Пер. з англ. - Ки!в: Стандарт, 2005. - 302 с. 2. Дмитриев В. А. Корпоративная социальная ответственность. Новая философия бизнеса / В.А. Дмитриев. - Москва : Внешэкономбанк, 2011. - 57 с. 3. Харламова А. О. Корпоративна сощальна вщповвдальнють не-обхвдний чинник формування корпоративно! стратеги / Харламова А.О. // Ефективна економша. - 2012. - № 9. - Режим доступу: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=1410. 4. Посiбник i3 КСВ. Базова шформащя з корпоративно! сощально! вщповщаль-ност / О. Лазоренко, Р. Колишко та iн. - Ки!в: Вид-во «Енерпя», 2008 - 96 с. 5. Головшов О. М. Сощальна вщповвдальнють бiзнесу: укра!нськi реалп i проблеми / О. М. Головшов // Економiчний вюник Донбасу. - 2014. - № 2. - С. 187-192. 6. Environment Google: 100% renewable is just the beginning [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: https://environ ment.google/. 7. Ben & Jerry's Corporate Social Responsibility [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bjsocialresponsibility.weebly.com/. 8. Сощальна вщповвдальнють ПАТ «Укрсоцбанк» [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.ukrsots bank.com/. 9. Исследование моделей корпоративной социальной ответственности, используемых в мировой практике [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://csrjournal.com/1746-issledovanie-mo delejj-korporativnojj-socialnojj.html. 10. What is McDonald's corporate social responsibility policy? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mcdonalds.co.uk/ukhome.html.
Гтс Т. П., Собчук А. Г. Дослгдження зару-бiжного досвгду соцгальноТ вщповщальностг бгз-несу i можливостi його адаптацп до вгтчизняних умов
У статтi розкрито теоретичш та методологiчнi аспекти вивчення поняття корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi компанiй. Визначено прюритетш напрями та механiзми реалiзацi! корпоративно! со-цiально! вiдповiдальностi. Проаналiзовано головнi переваги та недолiки корпоративно! сощально! вщ-повiдальностi. Розглянуто три моделi соцiально! вщ-повiдальностi, а саме: американська, европейська та азiатська. Визначено основнi напрями, характернi для свтового досвiду, якi можуть бути адаптован в Укра!нi. Надано пропозици щодо прiоритетного на-пряму розвитку корпоративно! соцiально! вщповща-льност для укра!нських компанiй. Активна державна тдтримка дозволить визначити основнi, удо-сконалити iснуючi та розвити новi програми з пи-тань вггчизняно! корпоративно! соцiально! вщповь дальносп, сприяти активному розвитку наукових i практичних розробок для становлення соцiально вщповщального суспiльства.
Ключовi слова: корпоративна сощальна вщпо-вiдальнiсть, бiзнес-практики, соцiальнi проекти, конкурентоспроможнiсть, соцiальне iнвестування.
Гитис Т. П., Собчук А. Г. Исследование зарубежного опыта социальной ответственности бизнеса и возможности его адаптации к отечественным условиям
В статье раскрыты теоретические и методологические аспекты изучения понятия корпоративной социальной ответственности компаний. Определены приоритетные направления и механизмы реализации корпоративной социальной ответственности. Проанализированы главные преимущества и недостатки корпоративной социальной ответственности. Рассмотрены три модели социальной ответственности, а именно: американская, европейская и азиатская. Определены основные направления, характерные для мирового опыта, которые могут быть адаптированы в Украине. Даны предложения по приоритетным направлениям развития корпоративной социальной ответственности для украинских компаний. Активная государственная поддержка позволит определить основные, усовершенствовать существующие и развить новые программы по вопросам отечественной корпоративной социальной ответственности, содействовать активному развитию научных и практических разработок для становления социально ответственного общества.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, бизнес-практики, социальные проекты, конкурентоспособность, социальное инвестирование.
Gitis T., Sobchuk А. The study of foreign experience of social responsibility of business and the possibility of its adaptation to domestic conditions
The article reveals theoretical and methodological aspects of studying the concept of corporate social responsibility of companies. Priority directions and mechanisms of realization of corporate social responsibility. Analyzed the main advantages and disadvantages of corporate social responsibility. Three models of social responsibility are considered: American, European and Asian. The main directions, characteristic for the world experience, that can be adapted in Ukraine are determined. The article gives suggestions on the priority direction of the development of corporate social responsibility for Ukrainian companies. Active state support will allow to identify the main, to improve existing and develop new programs to domestic issues of corporate social responsibility, encourage the development of scientific and practical developments for the formation of socially responsible companies.
Keywords: corporate social responsibility, business practices, social projects, competitiveness, social investment.
Стаття надшшла до редакщ! 11.09.2017
Прийнято до друку 12.09.2017