CC BY
48
solved almost all the problems of the state. The economic development of each person provide economic prosperity ofsociety. Focus on what people have to solve their problems on their own, mostly rented question social programs. In addition, the individual engaged in economic activity, citizens sought political and social stability, as any shock hurt business. The main frame «American Dream» successfully supplemented slots, explaining that how and what to do: «It America — doing business», «Time — is money», «Die Another Day, but become rich». It is obvious that the frame achieving individual success in selfless work, without pressure open state, on the basis of clearly defined values of life that contributed to the formation of such human qualities as independence, individualism and pragmatism disseminated through the media, advertising and ideology allowed to create a US new, effective social relations. The downside of this process was that the main subject of social relations was not the state, not civil society and economic structures, led by powerful oligarchic clans. Using a complex system of manipulation ofpublic opinion that people need instilled frames philosophy and way of life, the owners of transnational corporations, with all them accountable state institutions, specifically created collective frame illusion, which then created the real world. This explains why even today, despite the huge difference in pay executives and ordinary workers, that success does not get to those hard working and productive, this situation does not cause the US public protests. The power system is based on unshakable conviction of Americans in a competitive thrive is all. Significant negative effect on human orientation only endless accumulation of wealth was also depreciation practices and spiritual development of the inner world of the individual.
Key words: people, culture, values, mentality, individual success.
УДК 316.7
В. I. Крячко, кандидат сощолопчних наук
ЕТНОРЕЛ1Г1ЙН1 МАРКЕРИ АКЦЮНАЛЬНО1 П1ДСИСТЕМИ КАТОЛИЦЬКОГО СИГШФ1КАТИВНОГО ПОЛЯ
Здтснено спробу експлжацп етнорелiгiйних Mapnepie акщоналъног сигтфжа-тивног тдсистеми католицъкого сигтфжополя у контeкстi до^дження iнтe-ракцИ' та кореляцИ' структурних eлeмeнтiв piзних eтноpeлiгiйних пpостоpiв та систем в етносо^ологИpeлiгiг. Пpоaнaлiзовaно частину сучасних наукових та т-формацшнихресурав, пов'язаних i3 вiзуaлъною культурою, peлiгiйними обрядами та догматикою католицизму, а також виявлено деяк nодiбностi мiж певними сигтфжантами ак^оналъног атрибутики католиюв та деякими iдeнтифiкaцiйни-
254
© Крячко В. I., 2015
ми маркерами-паттернамирiзних етнорелггтних стлънот минулого та сучасного сощумопростору.
Ключовi слова: ак^оналъна сигнiфiкативна тдсистема, еттчтстъ, етнорелi-гiйний маркер, етнорелiгiйний простiр, етносоцiологiя, етносоцiологiя релiгii, католицизм, маркер, релiгiя, сигнiфiкант, сигтфжативне поле, система, соцiологiя, соцiумопростiр, структура.
Актуальтсть проблема. Вивчення ще!' проблематики пов'язане iз до-слщженнями релшйних та етшчних маркерiв сигшфшативного (символо-познакового) поля католицизму у минулому та сучасному етнорелшйному сощопросторь Останш дослщження одного iз найвiдомiших англомовних сощолопчних iнформацiйних ресурсiв (www.pewresearch.org) експлiкують актуалiзацiю iнтересу рiзних соцiальних суб'eктiв (зокрема i вiруючих людей та спшьнот) до реалiй та опщональностей сигнiфiкування (позначення) (рiзноетнорелiгiйними суб'ектами) рiзних об'eктiв (наприклад, урядових будiвель) у соцiумопросторi за допомогою християнських релшйних сим-волiв, а також пожвавлення щкавостей до фактоприкладiв супроводження таких сигшфшацш символами рiзних iнохристиянських релшй (символами рiзносвiтових релiгiй: буддизм, шду!'зм, iслам, iудаiзм тощо) у !'х взаемото-пологiчних корелятивних сигнiфiкативних маркероконструкцiях.
Також, на нашу думку, вивчення екумешзму, екуменiчних iнтенцiй та праксисодiяльностi (акцiональностi) католицько!' церкви в аспект нала-годження мiжрелiгiйного, мiжетнiчного та мiжкультурного дiалогiв мiж рiзними релшями, конфесiями, народами (етносами) i нащями потребуе сучасномайбутнiх перманентних грунтовних полшорелятивних, мiждисци-плiнарних, контент-аналiтичних та меташтерконтекстуальних, форсайтин-гових та соцiоевалюацiйних наукових дослщжень сигнiфiкативних полiв рiзних етнорелшйних просторiв, якi опцiонально можна зреалiзовувати зокрема i в рамках етносощологп релш!'.
Отже, актуальнiсть обрано'1 теми статтi випливае iз проблемы, що скла-лася в даному напрямi дослiджень, а саме: протирiччя мiж наявнiстю мно-жини джерел, присвячених теоретичним засадам католицизму та малою представленiстю цшсних теоретичних праць з етносощологп релш!', при-свячених дослiдженню етнорелiгiйних маркерiв акщонально!' сигшфшатив-но'1 пiдсистеми сигшфшополя католицького етнорелiгiйного простору у сощумоформацшному суб'ектноконструентному життеполi.
Аналiз остантх джерел i публшацш. Тематики дослiдження дано!' статл стосуються катехизм Католицько!' церкви, концептуально-теоретичш працi таких дослiдникiв, як: В. Аракелова (етнорелшйш спiльноти), Ф. Барт (етшчш кордони), В. Вайс (етнорелшйш маркери), Г. Геллей (етнорелшй-
на семантика), В. Свтух (етносоцюлопя, соцюлопя, етнолопя, етноiсторiя), Ю. Каптен (основи медитацп) О. Картунов (етнополполопя), А. Колодний (релшезнавство), В. Лубський (релiгieзнавство), Н. Луман (соцюлопя со-цiальних систем), С. Малeшевiч (соцiологiя етнiчностi), Е. Нюстрем (рель гieзнавство), В. Остроухов (нетрадицшш релiгiйнi та мiстичнi культи Украши, шформацшна безпека), М. Шрен (соцiологiя релш!, етнопсихологiя), Ю. Романенко (синергетика, соцюлопя сощальних систем, соцюлопя bí-зуального символiзму, вiзуальна анал^ика), М. Сiнгх (аналiз етнорелiгiйних символiв та обрядiв), Л. Филипович (етнолопя релшЛ), А. Хiслоп (етнорелшйш маркери), К. Юнг (етносимволи) та ш., а також численнi iнфомедiа-ресурси, якi пов'язанi Í3 етнорелшйною проблематикою, зокрема: www.vati-can.va, www.amazingdiscoveries.org,www.religion.in.ua,www.risu.org.ua, www.credo-ua.org,www.catholicnews.org.ua,www.catholic-info.at.ua, www.katolik.ru,www.catholic-media.org,www.ethnoencyclopedia.info, www.evaluation.com.ua,www.bible-lessons.in.ua,www.faithology.com, www.catholicencyclopedia.in.ua,www.kak-meditirovat.info, www.living-rosary.org.ua, www.molytva.at.ua,www.pewforum.org,www.top-antropos.com, www.truechristianity.info,www.christusimperat.org тощо.
Метою cmammi е експшкащя етнорелшйних маркерiв акщонально! тдсистеми католицького сигшфшополя як познакосистеми етнорелшйно-го простору католицизму в контекст етносощологп релшЛ.
Виклад основного Mamepiany. Вiзуалiзованi (опредметненi) у сощаль-ному просторi етнорелiгiйнi формоiдентиненти та маркероелементи (еле-ментоконструкти) католицького сигнiфiкативного поля складають (утворю-ють), як ми вважаемо, конкретний набiр-конструктосхему (структуру, профiль), зразкополе, паттерносистему, до складу яко! входять рiзнi куль-турнi, релiгiйнi, етшчш, сощальш тощо семiополя та символоформацп со-цiального простору, сигнiфiкативнi (знако-познаков^ елементи та маркери яких можуть виявлятись у сигшфшативнш системi (конструктопол^ католицизму. Тобто пiд сигшфшативним полем католицизму в етносощологп релш! ми пропонуемо розумiти систему експшкованих (виявлених, вiзуа-лiзованих) та позасвщомочмплщитних (вiд. лат. implícito — спштати) етнорелiгiйних католицько-референтних формоiдентинентiв-маркерiв (ш-фощентифшабельних познакоелементiв) у соцiальному просторi. Таким чином, вiзуалiзоване в соцiоетнорелiгiйному просторi функцiонування рiзних соцiальних, а також етнорелшйно-референтних суб'ектiв та спiльнот, сигшфшативне поле католицизму включае в себе релшйш, етнiчнi, куль-турнi, сощальш та iншi маркери, якi складають i е елементами системи маркерiв релшйного, етнiчного, культурного, соцiального та шших про-сторових полiв, пов'язаних iз людською життедiяльнiстю, у межах чи на
перетиш опредметнень та знакозон (символополiв) яких ми можемо спо-стер^ати «видимо» та означенi символоконструкти католицизму як сощо-peлiгiйного феномену та сигшфшосистеми (системи конкретних виявлених символiв-сигнiфiкaтiв). У paкуpсi наших дослiджeнь сигшфшативне ет-ноpeолiгiйнe поле католицизму ми пропонуемо вивчати зокрема i за до-помогою аутоконструйованих, самореферентних, метадисциплшарних, контекстуальних та вiзуaльно-peпpeзeнтaтивних тeхнологiй та мeтодiв етносощологп релтх (наприклад, методотехнологп етнорелшйнох сощо-евалюацп) [14; 25; 47].
Етносощолопя релшх у нашому концептуальному ii pозумiннi — опщо-нальна наука, яка може вивчати ситуативно-процесуальш штерконтексту-aлiзaцii (в аспект деяко'1 екстраполяцп теоретичних констpуктiв та шстру-мeнтотeхнологiчних моделей iз проксемши Едварда Холла, наприклад, отримання додаткових шформацп, даних, смислових змiстiв iз контексту piзних ситуaцiй) та штеркореляцп (мiжспiвпaдiння, спiльнозaлeжностi, рос. «созависимости») мiж piзними peлiгiйними та eтнiчними елементоконструк-тами-маркерами (iнфотpaнсмiттepaми, мeдiумaми (вiд англ. medium — носш шформацп, посередник; шфоноаями-посередниками), етнотрансм^-терами, peлiгiйними маркероелементами-трансм^ерами) сигнiфiкaтивних систeмополiв, якi вiзуaлiзовaнi у сощопростор^ вiзуaльнiй культуpi (екс-пл^анти духосвiдомостi) чи мiстяться у колективному позасвщомому piзносуб'ектоiдeнтичнiсних духовних та психоформацш, включаючи piзнi eгpeгоpiaльнi iнфокоди та apхeтиповi шфоконструкцп (eксплiкaнти духо-позасвщомосп). Тобто eтносоцiологiя релшх (у ракурс наших концепто-рефлексп та опщотеоретизування) — опцiонaльнa наука, дослiджeння у рамках яко'1 можуть бути направлен на iдeнтифiкaцiю та соцiоeвaлюaцiю елемешив та структур eтнiчного в релшйному та peлiгiйного в eтнiчному за допомогою соцiологiчних iнстpумeнтiв та технологш (соцiологiчного апарату), а також iз застосуванням piзних iснуючих та можливомайбутшх мeтодiв (наприклад, фpaкцiонaлiзaцii та деконструкцп) мультидисциплшар-но-полшонтекстуально:1, штерполшодово:1, сигшфшативно-трансгресивнох та трансцендентально! евалюацп (у paкуpсi контекстуального навчання (англ. contextual learning)) етнорелшйних та сощокультурних контeнтiв (змiстiв), пласпв, моделей та систем у сощальному пpостоpi. Таким чином, eтносоцiологiя релшх — можливомайбутня наука, iнстpумeнтaтивнe осна-щення яко'1 опцiонaльно-опepaцiонaльно може використовуватись у контекстуальному навчанш (англ. contextual learning) при дослщженш штеракцп (взаемодп) peлiгiйного та eтнiчного у сощолопчному paкуpсi.
Етноpeлiгiйнa соцiоeвaлюaцiя (як одна iз iнстpумeнтaтивних соцiодiaг-ностичних методотехнологш етносощологп релшх) антропоморфних фор-
мощентинентв католицького етнорелтйного сигшф^опростору може базуватись на нижченаведенш 12-тдсистемнш модели яку можна викорис-товувати у рiзних науках та мультидисциплшарних дослiдженнях як платформу для конструювання та iмплементацii сощоанал^ичних, соцiодiаг-ностичних, соцiофорсайтингових та сощоевалюацшних iнструментiв (моделей) та технологiй щентифшацп корелятивних i асоцiативних зв'язкiв мiж рiзними етнорелiгiйними та соцiокультурними системами у сощумо-просторi. 1накше кажучи, в етносощологп релт' ми пропонуемо структуру сигшфшативного поля католицизму як експшкативну сигнiфiкосистему (знако-познакову конструкцiю-систему) рiзних релiгiйних, культурних, етнiчних, соцiальних та шших маркерiв, пов'язаних iз простором функщо-нування та взаемодп людських iндивiдiв i спiльнот, типологiзувати щонай-менше за такими базовими сигшфшативними (символопознаковими) струк-турними пiдсистемами: 1) антропоморфна сигшфшативна пiдсистема, до яко! належать людиноподiбнi символоконструкцп (iкони (образи) та скуль-птури Матерi Божо'', репрезентованi в мистецтвi (живописi, скульптур^, пам'ятках культури та архiтектурних ансамблях) та познаки частин (оргашв) тша людини (наприклад, чоловiче начало у рiзних етнокультурах та етно-релшйних просторах символiзуеться зазвичай фалосоподiбними об'ектами: стрша, конус, спис, лiнгам (санскрит. «знак», «мтка»), обелiск, стовп, колона, жердина, плуг, прут, лопата, тка, меч, факел тощо), а також 1'х комбша-цп та сигнали; 2) зооморфна сигшфшативна тдсистема, до яко'' входять твариноподiбнi познакоконструкци та знаки окремих 1'х оргашв (символ лева з крилами), а також символи продуктв 1'х життедiяльностi (молоко, мед); 3) вегетоморфна сигшфшативна пiдсистема, до яко'' належать рослиноподiб-нi сигнiфiкоелементи (фльор-де-лi) та продукти харчування; 4) геоморфна сигшфшативна тдсистема (вогне-, водо-, метало-, камене-, мiнералоподiбнi сигшфшоконструкцп, явища природи як символи); 5) геометрична сигшфь кативна тдсистема (наприклад, хрестоподiбнi, трикутноподiбнi, колоподiб-ш, овалоподiбнi, пiрамiдоподiбнi, конусоподiбнi конструктоелементи); 6) астральна сигшфшативна пiдсистема (сонцеподiбнi (солярш), мюяцепо-дiбнi, зореподiбнi символи); 7) колористична сигшфшотдсистема (кольори, якi найчаспше виявляються у католицькому етнорелiгiйному простор^; 8) топосоiнсталяцiйна сигнiфiкопiдсистема (мiсцезнаходження тих чи шших об'екпв (предметiв, конструкцш) у просторi); 9) предметно-шструментатив-на сигшфшативна пiдсистема (знаряддя, одяг (наприклад, митра (головний убiр), ряса тощо), аксесуари (атрибути) (вервиця) та iншоподiбнi предмети); 10) арх^ектурна екстер'ерно-iнтер'ерна сигшфшативна пiдсистема ^зно-види храмових конструкцш, жертвенники, капища); 11) абстрактна сигшфь кативна тдсистема (тлумачення етнорелiгiйними та сощальними суб'ектами
i спiльнoтами таких nora^, як ютина, пpавда, дoбpo, дух тoщo), 12) акцю-нальна (активнiснo-дiяльнiсна) сигшфшативна пiдсистема [1; 2; 3; 5; 6; 7; 10; 12; 13; 15; 16; 17; 18; 19; 21; 22; 24; 26; 28; 29; 30; 31; 32; 34; 37; 38; 39; 40; 41; 43; 51; 53; 54; 55].
На мшу думку, дo акцioнальнoï сигнiфiкативнoï тдсистеми маpкеpiв (елеменпв, фopмoiдентинентiв) сигнiфiкoсистеми (стpyктypи
катoлицькoгo сигнiфiкoпoля) у сoцiальнoмy та етнopелiгiйнoмy пpoстopах належать piзнi людськi (сoцioсyб'eктнi) pелiгiйнi, етнiчнi, сoцiальнi, пoлi-тичнi (напpиклад, зyстpiчi Папи Римськoгo з пoлiтиками piзних деpжав) активнoстi, заняття, дп (дiяльнoстi), oбpяди, pитyали, музика, стви тoщo. Напpиклад, такi етнopелiгiйнi дп (фopми пoбoжнoстi) piзних сoцiальних суб'ектв, як: poзважання (медитацiя), кoнтеплятивна мoлитва, eвхаpистiя, хpещення дiтей, вшанoвyвання мoщей, вiдвiдyвання святинь, пpoщi, npo-цесп, Хpесна дopoга, pелiгiйнi танцi, нoсiння медаликiв, пoчитання (пoша-нoвyвання) святих rno^ мoлитва пеpед iкoнами, мoлитва на веpвицi, вiзyа-лiзyвання oбpазy пiд час мoлитви, кpoплення свяченoю вoдoю (для нагадування npo хpещення) тoщo [4; 8; 11; 12; 20; 27; 36; 42; 43; 46; 54].
У ^mmen експшкацп етнopелiгiйних маpкеpiв катoлицькoï сигшфша-тивнoï системи як кoнстpyктoпoля, яке, як ми вважаeмo, пoв'язане iз piзнo-етнopелiгiйнo-каyзальними стpyктypoелементами piзних сoцiальних суб'ектв та спiльнoтoсистем, ваpтo зазначити, щo pелiгiйний oбpяд o^o^ лення людей вoдoю мав мiсце, напpиклад, сеpед фiлiстимських священикiв бoга Дагoна ^p. «даг» — pиба), якi нoсили, як вiдoмo, гoлoвний yбip у фop-мi гoлoви pиби. Цей гoлoвний yбip, у свoю чеpгy (як етнopелiгiйний маpкеp фiлiстимлян), пoдiбний дo митpи (мiтpи) — гoлoвнoгo yбopy Папи Римсьш-гo та католицьких священикiв. Нагадаeмo такoж, щo Мiтpа (авест. «дoгoвip», «згода») — давньoipанський (пеpсидський) бoг сoнця, а у ведшськш (шдш-ськiй) мiфoлoгiï — бoг, пoв'язаний iз ^нцем (в шдухзм^ згiднo з Рiгведoю, сoнце — це oкo Мири i Ваpyни) [1, c. 178; 18; 19; 43].
To6to, на нашу думку, в католиць^му сигнiфiкативнoмy пoлi мoжyть бути пpисyтнi етнopелiгiйнi маpкеpи ф^стим^^:!, ipанськoï, ^дт^т!, а та^ж eгипетськoï та iнших етнiчнoстей, якщo, звичайнo, вpахoвyвати лшг-вoсемантичний та геpменевтикo-етимoлoгiчний аспекти, а та^ж пoшиpен-ня м^ах^му у Римськш iмпеpiï щoнайменше дo V ст. no Р. Х. та пoдiбнiсть pефеpентнo-катoлицьких маpкеpiв дo наступних етнopелiгiйних маpкеpiв вищезазначених етнoсистем: 1) шдухстсью та бyддiйськi жести pyк (мyдpи), якi пoдiбнi, напpиклад, дo благoслoвляючoгo катoлицькoгo двyпеpстя; 2) веpвиця ^oto^ бyддiйських мoнахiв, яку мoжна пoмiтити i в pyках ка-толицьких священикiв; 3) poзважання (медитацiя), ^ш^пля^! (^onra-дання, мoлитви сеpця), ям pекoмендyються в катoлицизмi у кoнтекстi
пракси^мплементацп духовних вправ (технолопя уявлення) св. 1гнапя Лойоли; 4) восьмиспицеве сонячне колесо (яке вiзуалiзоване (викарбуване) на площi св. Петра у Рим^: колесо сансари (вщ др.-шд. «самсара» — блу-кання, перехiд через рiзнi стани, коловорот, колооб^) — уявлення про не-скiнченний цикл страждань (народжень, хвороб, смертей, решкарнацш, трансмiграцiй, переселень) людських душ (метемпсихоз) у релшйно-фшо-софських системах буддизму, шду1зму, джайшзму, сикхiзму та iнших дхар-мiчних релiгiй (у контекстi християнства, натомють, варто констатувати, що в Бiблii у Посланнi до евре1в 9:27 написано: «людям визначено один раз умерти, а потм суд», тобто зпдно з Бiблieю в християнсга людина одноразово помирае i немае нiякого перевтiлення душ!); атрибут сонячних (со-лярних) богiв, бопв сонця у рiзних етнорелiгiйних системах (наприклад, в шду'1'зм^, де сонце — центр, а спищ колеса — промеш сонця; за тверджен-ням К. Юнга (Тевiстокськi лекцп), розп'яття на колесi-сонцi вважалось жертвою, за допомогою яко'' суб'екти жертвоприношення мали намiр уми-лостивити сонячного бога; дхармачакра («колесо дхарми», «колесо закону») — символосигшфшант (символомаркер, сигнiфiкоелемент) дхарми (вчення Будди про шлях до просв^лшня, звшьнення вiд кармiчних пере-роджень у сансар^, який зустрiчаеться, наприклад, в шдуютських та буд-дшських храмах (храм сонця в Конарку в 1ндп), вiзуалiзований на прапорi 1ндп, гербi Монголп, гербi ШрьЛанки тощо; 5) гало (солярний сигшфшант египетського бога сонця Ра (до реч^ на iвритi «ра» означае «зло»), Ыди а також шдуютського бога Крiшни та iнших бопв та богинь сонцепоклон-ництва), яке подiбне до нiмба над головою Дiви Марп та рiзних святих на католицьких шонах, фресках тощо. У християнському ракурсу натомiсть, доцшьно констатувати, що в Бiблii шде не написано, що вiруючi в Бога ^вр. «Елогейну») й 1суса Христа (iвр. «Йешуа гаМашiах») повинш поклонятись матерi 1суса Христа Марп (Божiй Матерi, Дiвi Марп), а натомють у Бiблii у Свангелп вiд Матфея (4 глава, 10 вiрш) написано: «Господу Богу твоему поклоняйся i Йому Единому служи» [3, с. 1084]. Тому твердження протестантизму стосовно того, що поклоншня Божш Матерi (яке присутне у ритуалах, догматищ, вченш, iнтенцiесхемi та праксисодiяльностi суб'ектiв-членiв Католицько1 та Православно1 церков) суперечить написаному у Бiблii, на нашу думку, може входити до базотдставово1 системи теоретико-концептуального умовиводу про те, що поклоншня «вознесенш» (згщно з католиць-кою догматикою) Дiвi Марп як небеснш царицi, богинi неба е етшчним, етнодiяльнiсним, етнорелiгiйним маркером католицько1 сигнiфiкосистеми. До того ж у Бiблii богинею неба названо вавилонсько-фштйську богиню Астарту (древньоiвр. «Ашера»; iвр. «Ашторет»; араб., асиро-вавил. «1штар»; перс. «1стар» (до слова, Пасха англ. Easter — 1стер)), якш було жертвувано
печива з тюта у фopмi мiсяця-мoлoдика (пiвмiсяця) [30, с. 920]. Тут oдpазy дoдамo, щo симвoл пiвмiсяця як етнopелiгiйний маpкеp (симвoл жiнoчoгo начала, сигнiфiкант бoгинi Iштаp, симвoлoатpибyт pимськoï бoгинi Дiани, eгипетськoï бoгинi Iзiди (poги-пiвмiсяць)) та дoбpе вiдoмий етнopелiгiйний сигнiфiкант iсламy мoжна зyстpiти такoж i в католи^^му сигнiфiкативнo-му маpкеpoпoлi як сигнiфiкoатpибyт Дiви Маpiï, щo звичайнo не мoже не наштoвхyвати на думку ^o iснyвання певних етнopелiгiйних сигшфшатив-них кopелятивних спiвпадiнь та спiльнoзалежнoстей мiж елементами като-лицькoï сигнiфiкoсистеми та маpкеpами iнoкатoлицьких етнopелiгiйних стpyктypних симвoлoфopмацiй piзних сoцioспiльнoт у сoцiyмoпpoстopi.
У кoнтекстi експлшацп акцioнальних маpкеpiв сигнiфiкативнoï тдсис-теми катoлицькoгo сигнiфiкативнoгo пoля в етнopелiгiйнoмy pакypсi, на нашу думку, ваpта уваги та^ж iнфopмацiя, яку кoнстатye В. Остpoyхoв у свoïх наyкoвих пpацях, кoнстатyючи фактoпpиклад стoсoвнo тoгo, щo на-вiть у таких дoнедавна кoнсеpвативних ^а^нах, як Iспанiя та Iталiя, ««p^-тиянський дзен-буддизм» yспiшнo пpoникаe чеpез засoби масoвoï iнфopма-цп дo паpафiï Римo-катoлицькoï цеpкви. Koлективнi заняття йoгoю стають звичайнoю пpoцедypoю на щopiчних жiнoчих катoлицьких зЧздах. Дзен-буддизм беpеться за oснoвy для паpафiяльних pелiгiйних кypсiв, а ченщ пoчинають yдoскoналювати технiкy тpансцендентнoï медитацп замiсть келiйнoгo мoлитoвнoгo давила [21, с. 122]. Не вдаючись дo дискyсiй i за-лишаючи мiсце для сoцioсyб'eктнoï теopетикo-кoнцептyальнoï pефлексiï на дану тему, далi пpoпoнyeмo для кpащoгo poзyмiння пpoблематики дoслi-дження oпцioнальних кopелятивних спiвпадiнь мiж piзними етнopелiгiйни-ми маpкеpами piзних етнopелiгiйних систетемoлiв, для пoдальшoгo ауто-кoнстpyювання сoцioдiагнoстичних iнстpyментoтехнoлoгiй щентифшацп етнopелiгiйних елементiв-маpкеpiв у катoлицизмi, а та^ж з метoю пoдаль-шoгo аyтoсyб'eктнoгo кoнстpyктoвитвopення та iмплементацiï iнстpyмен-тативних метoдoтехнoлoгiй етнopелiгiйнoï сoцioевалюацiï в етнoсoцioлoгiï pелiгiï дещo експлiкyвати в хpистиянськoмy pакypсi, для пpикладy, такi акцюнальш (активнiснo-дiяльнiснi) маpкеpи катoлицькoï сигнiфiкативнoï системи, як «poзважання», «медитацiя», «пoшанoвyвання Дiви Маpiï Мате-pi Бoжoï».
У катехизмi катoлицькoï цеpкви вiдзначенo, щo poзважання (медитацiя) — це пеpедyсiм пoшyк, i щo метoди poзважання мoжyть бути настiльки ваpiа-тивними, наскшьки piзними e дyхoвнi наставники. Ташж хpистиянин-катo-лик згiднo з католицьким вченням пoвинен вiдчyвати пoтpебy в пoстiйнiм poзважаннi, адже вoнo задiюe думку, уяву, емoцiï i бажання. Католицьш-хpистиянська ж мoлитва oхoче намагаеться poзважати пpo «Ташства Хpиста»,
як, наприклад, у духовному читанш (Lectio divina) чи у вервищ. Розважання зпдно з катехизою можливе також тд час тако! контемплятивно! молитви (споглядально! молитви), входження у яку аналопчне до входження в Свха-ристiйну л^урпю [12, с. 614-615]. У контекст ж експшкацп спшьнозалеж-ностей мiж рiзноетнорелiгiйно-референтними маркерами-сигнiфiкантами конкретних соцiоспiльнот та культуросистем зазначимо, що використане в католицькому катехизмi слово «медитащя» (вщ лат. meditor, що означав «розмiрковувати», «розважати», «роздумувати», «розмислити». Крiм того, синошмами медитацп е поняття «споглядання», «самоспоглядання», «транс» тощо. Свамi Бхактиведанта, наприклад, визначае медитащю як «мисленневе споглядання». Тобто медитацiя — довготривале роздумування про якийсь предмет, явище чи процес, яке вщбуваеться в сташ поглиблено! зосередже-ностi психши i розуму, при якому вс iншi, стороннi об'екти не проявляються у свiдомостi того, хто медитуе [10, с. 15-16]) мае, як вщомо, етноспецифшо-ване та етнорелшйно-каузальне «забарвлення», адже е щонайменше шдо-буддiйським етнорелiгiйним маркером.
Спробуемо також дещо експлiкувати акцiональний католицький сигшфь кативний маркер «пошановування Дiви Марп Матерi Божо!», використову-ючи текст катехизму католицько! церкви та порiвнюючи текст католицького катехизису iз написаним та видрукуваним текстом Бiблii (у Синодальному переклад^. У католицькому катехизмi вiзуалiзованi такi текстофрагменти: «...тсля Устння роль Марп у спасiннi не перериваеться: Сво!м постiйним заступництвом Вона продовжуе сприяти отриманню нами дарiв, якi забез-печують наше вiчне спасiння. Тому Благословенну Дiву величаемо в Цер^ як Заступницю, Помiчницю, Сподвижницю i Посередницю». Далi по тексту йдеться про спасенний вплив Благословенно! Дiви, про благоговшня Церкви перед Пресвятою Дiвою, а також про те, що католики Пресвятш Дiвi слушно вiддають особливу шану. Адже, вiд найдавнiших часiв Благословенна Дiва вшановуеться iменем «Богоматiр»; вiрнi вдаються до ii заступництва, мо-ляться до не!' в уах сво!х небезпеках i потребах тощо [12, с. 241]; «Марiя — Мати Божа й наша Мати; ми можемо довiрити !й ус нашi турботи й нашi прохання. Благаючи Марiю молитися за нас, ми звертаемось до "Матерi милосердя", до Пресвято!'. Ми покладаемось на не!' "ниш"...щоб у годину нашого кiнця вона прийняла нас, як наша Мати, щоб привести нас до свого Сина 1суса до раю. Ми можемо молитися з нею i до не!» [12, с. 608-609].
Натомють у Бiблii у Свангелп вщ 1оанна 14:6 написано: «1сус сказав йому: Я е путь, i ютина, i життя; нiхто не приходить до Отця, як тшьки через Мене», i в 1 Посланш до Тимофiя 2:5 написано: «Бо единий Бог, единий i Посередник мiж Богом i людьми, чоловш Христос 1сус». Це означае, що зпдно з Бiблiею мiж Богом Отцем i людиною е тшьки один Посередник i це
Син Божий 1сус Христос, а не Марiя Богоматр (мати 1суса Христа). Тобто до Бога згщно з Бiблiею (Священним Писанням) кожна людина може прийти тшьки через 1суса Христа, а про посередництво i заступництво Дiви Марп перед Богом нiде в Бiблii не написано. В Бiблii у Свангелп вiд 1оанна 14:13-14 написано: «I коли чого попросите у Отця в iм'я Мое, те зроблю, щоб Отець прославився в Сиш. I коли чого попросите в iм'я Мое, Я те зроблю». Також у Бiблii у Свангелп вщ 1оанна 14:20 написано: «Я в Отщ Моему, i ви в Менi, i Я в вас», у Свангелп вщ 1оанна 15:5 написано: «без Мене не можете робити шчого», у Свангелп вщ 1оанна 15:7 написано: «Якщо пере-буватимете в Меш, i слова Мо'1 у вас будуть, то, чого б ви не захотши, про-сггь, i буде вам», у Свангелп вщ 1оанна 15:16 написано: «щоб, чого не попросите в Отця в iм'я Мое, Вш дав вам». Отже, згщно з написаним у Бiблii вiруючим християнам заповщано просити безпосередньо у Бога Отця в iм'я Сина Божого 1суса Христа, i в Бiблii не написано заповiдей просити щось у Дiви Марп (Богоматерi) як посередника мiж Богом i людиною, бо посеред-ником мiж Богом Отцем i людиною згiдно зi Священними Текстами Бiблii е 1сус Христос Син Божий.
Загалом, вищеекспшковаш у статтi семантикосигнiфiкати-маркери та символоатрибути (сигшфшативш конструктоелементи) пошановуваних у католицизмi релiгiйних акцiоактивностей в етнорелiгiйному ракурсу а також невiдповiдностi мiж деякими елементами католицьких катехизмiч-них текспв i текстом Бiблii можуть, на нашу думку, сприяти концептуаль зацп теоретично'' базизосхеми-системопрофiлю (платформомоделi-системи, яка складаеться iз структурного набору теоретичних конструктв) опцю-нальних науковоприпущень щодо присутносп рiзних етнорелшйно-рефе-рентних маркерiв не тшьки в акцюнальнш пiдсистемi сигшфшативного поля католицизму, яка сигнiфiкативно пов'язана з шшими сигнiфiкативними пiдсистемами останнього, але й у сигшфшативнш католицькш системi як iнтегративнiй полiконтекстуальнiй штегративно-штеракцшнш системофор-мацii рiзноетнорелiгiйних структурних елементоконструктв у цiлому.
Таким чином, як висновок зазначимо, що деякi етнорелшйш сигнiфiка-ти рiзних релiгiйних, етшчних, культурних соцiоспiльнот присутнi як етнорелшйш маркери в акцюнальнш сигшфшативнш структурнш пiдсистемi сигнiфiкативного поля католицизму i складають конкретний системний структуронабiр етнорелiгiйних познакоконструктiв та сигнiфiкоелементiв, яю доцiльно, на нашу думку, дослщжувати в теоретично-наукових фреймах етносоцiологii релт' щонайменше у контекстi 12 субполiв-сигнiфiкопiд-систем символопознаково'' (сигнiфiкативноi) системи католицизму. Також експлшоваш (вiзуалiзованi у сощумопростор^ статичнi та динамiко-акцiо-нальнi маркероконструкти католицько'' сигнiфiкосистеми, якi корелюють
(взаемощентичш, взаемоспшьнозалежать, спшьновзаемод^ть та спшьно-впливають у контекст взаемоiмпактивностi елементiв рiзних етнорелiгiйних сигшфшосистем та символосистем у соцiопросторi) iз складовими елемен-токонструктами структур рiзних етнорелiгiйних просторiв можуть, як ми вважаемо, виступати етнорелшйними маркерами конкретних релшй, ет-нiчностей, символополiв та сигшфшосистем.
л1тература
1. Бауэр В. Энциклопедия символов / В. Бауэр, И. Дюмотц, С. Головин ; [пер. с нем. Г. Гаева]. - М. : Крон-Пресс, 2000. - 504 с.
2. Библейский справочник Геллея / [пер. с англ. О. А. Рыбакова]. - СПб. : Библия для всех, 2012. - 787 с.
3. Б1бл1я. Видання Кшвсько! Патр!архп Укра!нсько! Православно! Церкви Кшвсько-го Патр1архату / [пер. Патр1арха Фшарета (М. А. Денисенка)]. - К. : Преса Украши, 2009. - 1416 с.
4. Вервиця у повчаннях Пап Римських [Електронний ресурс] // Промшь Любовь -2004. - № 2. - Режим доступу: http://promin-lubovi.narod.ru/pubHc/2/pub2st5.htm.
5. Дюлей М. Християнсью символи: Катехиза та Б1бл1я (I-VI столггтя) / М. Дюлей ; [пер. з фр. М. Горшно!]. - Л. : Св1чадо, 2010. - 232 с.
6. Свтух В. Б. Етшчшсть: енциклопедичний довщник / В. Б. Свтух ; нац. пед. ун-т ¿меш М. П. Драгоманова, Центр етноглобалютики. - К. : Фешкс, 2012. - 396 с.
7. Свтух В. Б. Етносоцюлопя : довщник / В. Б. Свтух. - К. : Вид-во НПУ ¿меш М. П. Драгоманова, 2011. - 205 с.
8. Загальна вервиця [Електронний ресурс] // Молитва - могутнш зас1б спасшня. -Режим доступу: http://molytva.at.ua/index/zagalna_vervicja/0-59.
9. Как медитировать [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kak-mediti-rovat.info/vidy-meditatsii/dzhapa-meditatsiya-na-chetkakh.
10. Каптен Ю. Л. Основы медитации / Ю. Л. Каптен. - СПб. : Андреев и сыновья, 1991. - 333 с.
11. Катех1зм Католицько! Церкви [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.catechismus.org.ua/.
12. Катех1зм Католицько! Церкви / [Синод Украшсько! Греко-Католицько! Церкви]. -Л. : ВВП «Мююнер», 2002. - 772 с.
13. Коннер К. Дж. Тлумачення символ!в та прообраз!в : [пер. з англ.] / К. Дж. Кон-нер. - 2-е вид. - К. : Варух, 2013. - 144 с.
14. Крячко В. I. Соцюд!агностичний ракурс украшсько! ментальносп : монограф!я / В. I. Крячко. - К. : Вид-во ТОВ «НВП "1нтерсервю"», 2012. - 248 с.
15. Лубський В. I. 1стор!я релшй / В. I. Лубський, М. В. Лубська. - [2-ге вид.]. - К. : Центр учб. л-ри, 2009. - 776 с.
16. Лубський В. I. Релшезнавство : тдручник / В. I. Лубський, В. I. Теремко, М. В. Лубська. - Вид. 2-ге, допов. - К. : Академвидав, 2008. - 464 с.
17. Людство i в1ра: Всесвггня ютор1я народ1в i ретгш : енцикл.-довщ. вид. : [у 4 т.] / [авт.-уклад. Г. Щоюн]. - К. : МАУП, 2002. - Т. II. - 2005. - 640 с.
18. Мифология. Энциклопедия / [гл. ред. Е. М. Мелетинский]. - М. : Большая Рос. энцикл., 2003. - 736 с.
19. Мифы народов мира. Энциклопедия : в 2 т. / [гл. ред. С. А. Токарев]. - М. : Сов. Энцикл., 1991. - Т. 1. А-К. - 671 с.: ил; 1992. - Т. 2. К-Я. - 719 с.: ил.
20. Молись на Вервиц щодня [Електронний ресурс] // The Workers of Our Lady. -Режим доступу: http://www.ourlady.ca/translations/Ukrainian/RosaryUkr.htm.
21. Нетрадицшш релшйш та мютичш культи Украши : навч. пос1б. / В. М. Петрик, С. В. Сьомш та ш. ; [за заг. ред. В. В. Остроухова]. - К. : Росава, 2003. - 336 с.
22. Нюстрем Э. Библейский словарь / Эрик Нюстрем [пер. со швед. под ред. И. С. Свенсона]. - СПб. : Библия для всех, 2011. - 537 с.
23. Ирен М. I. Соцюлопя релпп : тдручник / М. I. Ирен. - К. : Вид. д1м «Персонал», 2008. - 344 с.
24. Полная энциклопедия символов / сост. В. М. Рошаль. - М. : АСТ ; СПб. : Сова, 2007. - 515 с.
25. Про нас [Електронний ресурс] // Центр евалюацп науково-освггшх та сощальних програм. - Режим доступу: http://evaluation.com.ua/pro-nas/.
26. Релшезнавчий словник / [за ред. А. Колодного i Б. Лобовика]. - К. : Четверта хвиля, 1996. - 392 с.
27. Розарш, Вервиця [Електронний ресурс] // Храм Р1здва Пресвятоi Богородиц села Зар1ччя. - Режим доступу: http://bogizernjata.wix.eom/gods-grains#lrosary/ccf1.
28. Романенко Ю. В. В1зуал1заци в медшно-комушкацшному простора соцю-систе-молопчний тдхщ : монограф1я / Ю. В. Романенко, I. О. Святненко, А. А. З1нчен-ко. - К. : Вид.-полпраф. центр !н-ту м1жнар. вщносин, 2014. - 487 с.
29. Романенко Ю. В. Мехашзми символ1чно' штеракци в комушкащях, полчищ, мистецга: в1зуально-анал1тичний та соц1осимвол1чний аспекти / Ю. В. Романенко, Л. О. Скщш. - К. : Вид-во ДУЖТ, 2011. - 301 с.
30. Святе Письмо Старого i Нового Зав1ту. - Вид-во Отщв Васил1ян «Мююнер», 2007. - 1477 с.
31. Сербский Н. Символы и сигналы / Николай Сербский ; [пер. с серб. Натальи Феофановой]. - Симферополь : Родное слово, 2012. - 128 с.
32. Сонина Т. В. Италия. XIII - начало XVI века: Биографический словарь (Художники Западной Европы) / Т. В. Сонина. - СПб. : Издат. Группа «Азбука-классика», 2010. - 720 с.: ил.
33. Соцюлопя : тдручник / за ред. В. Г. Городяненка. - К. : ВЦ «Академ1я», 2008. -544 с.
34. Токарев С. А. Ранние формы религии / С. А. Токарев. - М. : Политиздат, 1990. -622 с.: ил.
35. Тридцять питань до кардинала Йозефа Ратцшгера про мапю i окультизм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.christusimperat.org/uk/node/15729.
36. Християнський свггогляд [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrys-tyjany.at.ua/index/pro_molitvu_na_vervici/0-45.
37. Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов / Е. Я. Шейнина. - М. : АСТ ; Харьков : Торсинг, 2003. - 591 с.
38. Энциклопедия символики и геральдики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.symbolarium.ru.
39. Юнг К. Г. Йога и Запад : сборник / [пер. с нем. и составл. П. П. Максимы]. -Львов : Инициатива ; Киев : Airland, 1994. - 230 с.
40. Юнг К. Г. Либидо, его метаморфозы и символы / К. Г. Юнг ; [под общ. ред. А. И. Белкина, М. М. Решетникова]. - СПб. : Вост.-Европ. ин-т психоанализа,
1994. - 416 с.
41. Юнг К. Г. Тэвистокские лекции. Аналитическая психология: ее теория и практика / К. Г. Юнг ; [сост., предисл. и пер. с англ. В. Менжулина]. - Киев : СИНТО,
1995. - 236 с.
42. Як молитися на вервиц [Електронний ресурс] // TrueChristianity.Info. - Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/prayers_ua/yak_molytysia_na_ vervytsi.php.
43. Amazing Discoveries Albums [Електронний ресурс] // Amazing Discoveries. - Режим доступу: http://amazingdiscoveries.org/albums.
44. Arakelova V. Ethno-Religious Communities: To the Problem of Identity Markers / Victoria Arakelova // Iran and the Caucasus 14 (2010) 1-18, Koninklijke Brill NV, Leiden, 2010. - 17 p.
45. Campbell W. Religion, identity and ethnicity: the contribution of Paul the Apostle / William S. Campbell // Journal of Beliefs & Values, Vol. 29, № 2, 2008. - P. 139-150.
46. How to recite the Holy Rosary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newadvent.org/images/rosary.pdf.
47. Korporowicz L. Rozwojowa misja ewaluacji / Leszek Korporowicz // Animacja Zycia Publicznego. Analizy i rekomendacje, Nr. 4 (11), 2013. - S. 4-7.
48. http://www.lingvo.ua/uk.
49. Malesevic S. The Sociology of Ethnicity / Sinisa Malesevic. - London : SAGE Publications, 2004. - 208 р.
50. Marti G. Fluid Ethnicity and Ethnic Transcendence in Multiracial Churches / Gerardo Marti // Journal for the Scientific Study of Religion, № 47 (1), 2008. - P. 11-16.
51. Most Say Religious Holiday Displays on Public Property Are Ok [Електронний ресурс] // Pewforum, 2014. - Режим доступу: http://www.pewforum.org/2014/12/15/ most-say-religious-holiday-displays-should-be-allowed-on-public-property/.
52. Safran W. Language, Ethnicity and Religion: a Complex and Persistent Linkage / William Safran // Nations and Nationalism, № 14 (1), 2008. - P. 171-190.
53. Sayce A. H. Assyria, Its Princes, Priests and People. By-Paths of Bible Knowledge VII [Електронний ресурс] / Archibald Henry Sayce. - Режим доступу: http://www.gutenberg.org/files/42033/42033-h/42033-h.htm.
54. The Holy See: Official web-site [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w2.vatican.va/content/vatican/en.html.
55. What the Public Knows - In Pictures, Maps, Graphs and Symbols [Електронний ресурс] // Pewforum, 2013. - Режим доступу: http://www.people-press.org/2013/02/05/ what-the-public-knows-in-pictures-maps-graphs-and-symbols/.
этнорелигиозные маркеры
акциональной подсистемы католического
сигнификативного поля
Крячко В. И.
Предпринята попытка экспликации этнорелигиозных маркеров акциональной сигнификативной подсистемы католического сигнификополя в контексте исследования интеракции и корреляции структурных элементов различных этнорелигиозных пространств и систем в этносоциологии религии. Проанализирована часть современных научных и информационных ресурсов, связанных с визуальной культурой, религиозными обрядами и догматикой католицизма, а также выявлены некоторые сходства между определенными сигнификантами акциональной атрибутики католиков и некоторыми маркерами-паттернами различных этнорелигиозных сообществ прошлого и современного социумопространства.
Ключевые слова: акциональная сигнификативная подсистема, католицизм, маркер, религия, сигнификант, сигнификативное поле, система, социология, соци-умопространство, структура, этничность, этнорелигиозный маркер, этнорелигиозное пространство, этносоциология, этносоциология религии.
ethoreligious markers of actional subsystem of catholic significative field
Kryachko V. I.
The paper deals with an attempt to explicate the ethnoreligious markers of the actional significative subsystem of Catholic significative field in the context of the study of interaction and correlation of the structural elements ofvarious ethnoreligious spaces and systems in the ethnosociology of religion. A part of the modern scientific and information resources related to visual culture, religious rites and dogmas of Catholicism is analyzed, as well as some similarities between certain significants of the actional attributes of Catholics and some identificative markers-patterns of different ethnoreligious communities of the past and modern sociospace are explicated.
Ethnosociology of religion may be regarded as an integrative construct, which is builded on the theoretical and methodological basis of sociology, sociology of religion, and ethnosociology. One of the main aims of the ethnosociology of religion is expedient to consider the investigation of the interaction between ethnic and religious it the social space in the light of sociology (identification, study and research of ethnic in religious (different religions) and religious in ethnic (different ethnicities) using the sociological methods, technologies and instruments (sociological apparatus).
Ethnoreligious socioevaluation (in the context of ethnosociology of religion) - sociological system of research, assessment (evaluation) instruments and technologies of scientific-advisory monitoring and support of interaction between religious spaces and ethnic
spaces in the social space of functioning of the social subjects. Ethnoreligious socio-evaluation may be linked with the technologies of contextual learning.
The differentiative sets of identificative ethnoreligious markers of the actional significative subsystem of the significative field of Catholic ethnoreligious space are the structured part of the developed by the author basic Model of the structure of significative field of Catholicism as the exposed System of religious, cultural, ethnic, social and other markers, which consists of the following 12 basic significative structural subsystems: 1) anthropomorphic significative subsystem, which includes human-similar (manlike) and personifi-cated symbolic constructions, monuments and architectural ensembles, as well as symbols of human body parts, their combinations and signals; 2) zoomorphic significative subsystem, which includes animal-similar significative constructions and signs of their separate bodyparts, as well as symbols of their lifeproducts; 3) vegetomorphic significative subsystem, which includes plant-similar significative elements andfood products; 4) geomorphic significative subsystem; 5) geometric significative subsystem; 6) astral-referent significative subsystem; 7) coloristic significative subsystem; 8) topos-instalative significative subsystem; 9) objective-instrumental significative subsystem; 10) architectural exterior-interior significative subsystem; 11) abstractive significative subsystem; 12) actional significative subsystem.
The structure of actional significative subsystem of markers (patterns, elements, significative formations) of Catholic significative field (Catholic significative system) in social and ethnoreligious spaces consists of different human (sociosubjective) religious, ethnic, and social acts, actions, activities, ceremonies, rituals, music, singing, dancing etc. For example such ethnoreligious actions (forms of worship) of various social subjects (humans, communities) as: meditation (musings), contemplative prayer, the Eucharist, baptism of children, veneration of relics, visits to sanctuaries, pilgrimages, processions, Way of the Cross, religious dances, wearing medallions, veneration of holy icons, prayer before the icons, prayer on the rosary, visualization of image during prayer, sprinkling with holy water (in the context of reminding about the baptism), veneration to Virgin Mary etc. Such significative markers (elements-patterns) of actional significative subsystem of Catholic significative field (of which the Catholic significative system is being constructed and structured) as praying on rosary (which is used by Buddhist monks), sun wheel symbol usage, contemplative meditation, veneration to woman (Mother of God, Queen of Heaven, almost goddes) may point out on their interrelation with the significative systems of different ethnoreligious spaces, religions, ethnicities, cultures. For example, Indian, Egyptian, Buddhistic, Hinduist, Babylonian etc. significative ethnoreligious systemic-structural formations.
Key words: actional significative subsystem, ethnicity, ethnoreligious marker, ethnore-ligious space, ethnosociology, ethnosociology of religion, Catholicism, marker, religion, significant, significative field, system, sociology, sociospace, structure.
