CC BY
26
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Слободяник О.В. Елементи методики використання со^альних мереж nid час самостйноi роботи з ф/'зики //Ф/'зико-математична осв'та : науковий журнал. - 2016. - Випуск 4(10). - С. 131-134.
Slobodyanyk O.V. Elements Of Methodology Of The Use Of Socialnetworks Are During Independent Work Physics // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2016. - Issue 4(10). - Р. 131-134.
УДК 372.853:004
ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ МЕРЕЖ П1Д ЧАС САМОСПЙНОТ РОБОТИ З Ф1ЗИКИ
Вплив Ыформацмних технолопй на сусптьство приводить до змши традицмних 3aco6iB комунтацп бтьш сучасними, такими як вщео дзвЫки (Skype), електронна пошта, конференцп та iH. На сьогоднiшнiй день найпопулярншим засобом спiлкування е соцiальнi мережГ
Постановка проблеми. Соцiальнi мережi (СМ), ям з'явилися не так давно, стали невщ'емною частиною життя
кожно1 третьо! людини. Вплив СМ на формування особистостi пiдростаючого поколiння вивчають вченi рiзних краш, адже сучасш дiти часто отримують перший досвщ роботи з комп'ютером ще в дошктьному вiцi, спочатку це вщео^ри, потiм 1нтернет та СМ. В сучаснш школi, коли головним завданням кожного вчителя - формування всебiчно розвинено! особистостi, актуальним стае застосування сучасних технолопй навчання, що враховують iндивiдуальнiсть кожного школяра.
Аналiз актуальних дослiджень. Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свiдчить, що психолого-педагогiчнi
особливост використання соцiальних сервiсiв у процес навчання дослiджувалися в роботах багатьох учених, зокрема В. Бикова, Н. Морзе, М. Жалдака, Н. ТверезовськоУ, Б. Гершунського, М. Голованя, О. Ляшенка, В. Лапшського, П. Маланюка та iнших, аспекти впровадження дистанцмноУ освiти школярiв дослiджували Ю. Богачков, С. Литвинова, О. Пшчук, П. Ухань. А Думанський Н., Голощук Р., Гуревич Р., Клименко О., Ломаюн Д., Патаракiн Е., Фещенко А., розглядають можливостi впровадження вiртуальних соцiальних мереж у навчальний процес.
Метою статт е доведення можливост використання соцiальних мереж п^д час оргаызацп самостiйноí роботи учнiв з природничо-математичних дисциплЫ у загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Виклад основного матерiалу. Можливост соцiальних мереж (СМ) е безмежними, наприклад, Ух можна використовувати як зааб комунiкацií для пiдтримки зв'язюв з друзями, рiдними, колегами; з допомогою засобiв СМ можна створювати тематичнi групи для учнiв одного, дектькох класiв або навiть рiзних навчальних закладiв; навчаючись в СМ, учн оволодiвають сучасними засобами i способами комунiкацií з iншими людьми, а також методами пошук-аналiзу шформацп в епоху iнформацiйного суспiльства; можливкть постiйноí взаемодп вчителя з учнями в мережк
Перевагами комунiкацií з учителем за допомогою сощальних мереж е такг 1) можливiсть виршувати важливi
питання безпосередньо з учителем в комфортних для учыв умовах, без зовншнього тиску; можливiсть створювати особистий навчальний контент (це може робити як учень, так i вчитель); створення власних каталопв вщео- та аудю файлiв; розширенi перспективи спткування з однолiтками в со^альних групах; можливiсть бути постiйно в кура новин через пщписку на оновлення сощальних груп, наприклад „5 интересных фактов", „Вокруг света" та Ы.; можливкть отримання iнформацií з навчальних дисциплш у формi гри, Ытерактиву, використовуючи соцiальнi додатки ВКонтакт — наприклад „Лшгвомаыя", „Репетитор з математики" та ш.. Учитель стае на пщсвщомому рiвнi „ближчим" до учня, адже вiртуальний простiр сприяе Ытеграцп рiзних груп населення, як рiзняться за вiком, iнтересами, статтю тощо; може створити так званий ,^ртуальний навчальний проспр", який сприяе спткування з учнями до, тд час i пiсля навчального процесу; перебувае в „зон досяжносп" постшно, оскiльки учень може звернутись до свого наставника в будь-який зручний час; мае можливкть спткування зi сво'(ми колегами з iнших мкт або краíн; розсилае опитування, матерiали для закрiплення отриманих знань, проводить вiртуальнi фокус-групи з обмiну враженнями i дискусп з того чи Ышого навчального питання; мае змогу одразу проаналiзувати, для кого з його учыв дана тема е цтавою (за допомогою статистики СМ щодо активностi того чи Ышого користувача, наприклад у Fаcebook); отримуе доступ до вiртуальноí бiблiотеки Ытерактивних матерiалiв (аудiо, вiдео), якi розмщен в хмарних сховищах, що можна використовувати в структурi уроку тощо. За аналопею школа за допомогою СМ може: створювати сощальну групу для вах учнiв, якi навчаються у даному заклад^ а по™ мати доступ до бази випускниюв; створювати соцiальнi групи для спткування учительського складу закладу; отримувати вщгуки про роботу того чи Ышого учителя, мати доступ до зворотного зв'язку з учнями.
О.В. Слободяник
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украша
Використання СМ в навчально-виховному процеа сприяе обмшу шформащею, стимулюе розвиток творчих здiбностей, пiдвищуе мотиващю навчання. Думка щодо цiнностi со^альних мереж в навчальному процесi на сьогодн е неоднозначною. Багато викладачiв, методистiв вiдносяться досить скептично щодо використання со^альних мереж як засобу навчання. Проте, в СМ е можливкть оргаызацп плiдноí спiвпрацi учыв та викладачiв шляхом створення груп, в яких можна оргаызовувати Ыдивщуальну роботу кожного м учасника. [3]
На сучасному етат запровадження 1КТ з використанням соцiальних мереж i онлайнових засобiв, вчитель мае можливкть подавати нову iнформацiю таким чином, щоб задовольнити iндивiдуальнi потреби кожного учня. Ефективысть такого навчання залежить вщ вмiлоí органiзацií викладачем навчального процесу як на заняттях, так i в позаурочний час i в^д того, як кожний учень умiе самостiйно працювати, опановуючи необхщну iнформацiю. [6]
Провiвши опитування серед учыв 7-8 клаав ЗОШ №1 м.Киева, було отримано таю результати: серед 80 респондент - 13% взагалi не мають доступу до мережi 1нтернет; 87% активно користуються «всесвтьою павутиною» та зареестрованi в сощальних мережах. Найпоширенiшими виявилися Вконтакт - 58%, Facebook - 23%, Однокласники - 13%, 1нстаграм - 6% (рис. 1); було прийнято ршення створити закриту вiртуальну сптьноту (групу) в соцiальнiй мережi «ВконтактЬ>. [6]
3%
□РасеЬоок □ Однокласники Вконтактч 1нстаграм
Рис. 1. Рейтинг найпопулярн1ших соц\альних мереж серед учн\в (ЗОШ №1 м.Киева)
^м того, в ходi опитування учням було запропоновано визначити найважливш функци со^альних мереж (рис. 2). Серед багатьох функцм соцiальних мереж Садигова Т.С. видтяе п'ять основних со^ально-психолопчних функцiй - iдентифiкацiйна, розважальна, комунтацшна, iнформацiйна та соцiальна. [4]
6% 4%
■ комунжацтна
■ розважальна ¡нформац1йна социальна
■ ¡дентиф1кац1йна
Рис. 2. Функци соц1альних мереж
З дiаграми видно, що трете мкце посiдае iнформацiйна функцiя, тобто учн розглядають соцiальнi мережi не ттьки як засiб комунiкацií та сервк для розваг, а й як зааб пошуку iнформацií в тому чи^ i навчальнок Саме це стало передумовою для створення груп в мережГ Приклади таких груп можна побачити в со^альый мережi «ВконтактЬ>, перейшовши за посиланням: https://vk.com/club129233664 Мета створення тако( групи: оргаызащя, контроль та оцiнювання iндивiдуальноí роботи учыв з природничо-математичних дисциплiн, зокрема з фiзики. Учнi можуть застосовувати створений ресурс (групу в со^альнш мережО у вiдповiдностi зi своими iндивiдуальними потребами на рiзних етапах роботи й у рiзних аспектах проявiв тих чи iнших функцй якi реалiзовуються засобами 1КТ. Зокрема, завдяки можливостям реалiзацií функцiй вчителя, комп'ютер часто використовуеться в процеа сaмостiйноí та домашньоí роботи учыв, у ходi сaмостiйного вивчення закошв, з метою заповнення прогалин у знаннях учыв, якi з рiзних причин вiдстaли у нaвчaннi. У цш ситуацп доцiльно використовувати тренувальн й нaвчaльнi комп'ютернi програми, що спе^ально створенi для цих навчальних цтей. Посилання на тaкi ресурси дуже зручно розмЩувати в роздЫ «Посилання».
Учням було запропоновано Ыдивщуальы експериментaльнi завдання, вибравши одне завдання з перелту, кожен виконуе його в домашых умовах, а фото- або вщео- пiдтвердження виконання дослщу завантажуе в групу в со^альнш мережi. При цьому iншi учасники групи мають можливкть прокоментувати результати дослщу. Ми погоджуемось з теорiею соцiaльного навчання, яка остaннiм часом стае досить поширеною на зaходi i полягае в припущеннi, що учн навчаються нaйбiльш ефективно, якщо вони взaемодiють один з одним в межах одного предмету або теми. Докази необхщносп соцiaльноí взаемодп п^д час навчання викладен в дослщжены Рiчaрдa Лайта. Вiн виявив, що одним iз фaкторiв устху у нaвчaннi це здaтнiсть створювати або приймати участь в невеличких дослщницьких групах. Учы, якi навчалися хоча б один раз на тиждень в групах були краще пщготовленими, шж тi, якi займалися самоспйно [1; 7] Перелiк завдань, як ми пропонуемо учням виконати Ыдивщуально (або в пaрi), а результати розмктити у вiдповiднiй грут, ми наводимо нижче:
1. Саморобний телефон. Для цього варто знайти двi плaстиковi скляночки, довгу мотузку (майже п'ять метрiв) i пластилш. Для початку зробiть отвори на дн обох склянок. Просилiть один юнець нитки в отвiр i зaв'яжiть вузлик. Щоб вiн надшнше тримався, зaкрiпiть його плaстилiном. Те ж саме зробпъ з шшою склянкою. Телефон готовий! Аби вЫ запрацював, потрiбно натягнути нитку. Тепер, приклавши склянку-слухавку до вуха, можна почути все, що каже стврозмовник на тому кiнцi "дроту", тримаючи другу слухавку. Плaстиковi склянки виконують роль мтрофона i динaмiкa водночас, а нитка слугуе телефонним дротом. Звук проходить по натягнутш нитц у виглядi поздовжнiх звукових хвиль.
2. Незвичайш квiти. Для цього купiть букетик бiлих гвоздик. Поставте кожну в прозору вазочку чи склянку, попередньо зробивши на стеблi надрiз (знизу). Пiсля цього додайте у вазочки харчових барвни^в рiзного кольору. Тепер наберiться терпцю, i за день-два бiлi квiти стануть кольоровими!
3. Яйце-кораблик. Для цього дослщу знадобиться сiль, велика посудина, сире яйце i вода. Найперше заповнiть посудину до половини водою i обережно занурте туди яйце. Воно, звичайно ж, потоне. Шсля цього виймпъ яйце, насипте у воду побтьше солi та розмшайте. Тодi знову покладiть яйце, i воно... спливе. Чому?
4. Невидиме чорнило. Вiзьмiть аркуш бiлого паперу, пензлик, молоко або лимонний ак i свiчку. В маленьку посудину налийте трохи молока чи лимонного соку. Вмочпъ туди пензлик i намалюйте або напишпъ "таемне послання" на бiлому паперi. Коли малюнок (чи лист) висохне, то... зникне. Тепер запалпъ свiчку i потримайте аркуш паперу над полум'ям на вщстаы не менш нiж 10 сантиметрiв. Аби напис проявився, постшно рухайте аркушем i стежте, щоб вiн не загорiвся. Через ктька хвилин "таемне послання" з'явиться знову.
5. Соляш малюнки. Знадобляться горнятко з гарячою водою, сiль, чорний або темний картон i пензлик. Всипте у воду ктька чайних ложок солi i помiшуйте розчин пензликом, доки сть не розчиниться. Додавайте солi й далi, постшно мшаючи розчин до тих тр, поки не сформуються кристали. Тепер можна починати малювати картину, на якш розчин солi слугуватиме фарбою. Пiсля цього залиште шедевр на ыч у теплому й сухому мкцГ Коли папiр висохне, з'явиться оригшальний об'емний малюнок iз кристали^в солi.
6. Вулкан у домашшх умовах. Для цього дослiду знадобиться харчова сода, оцет i посудина. Всипте у посудину столову ложку соди i налийте трохи оцту. Харчова сода (бтарбонат натрю мае властивкть лугу, а оцет - кислоти. Взаемод^чи, вони утворюють натрiеву сiль оцтово! кислоти. Сам процес вщбуваеться дуже активно, створюючи справж-нiсiнький вулкан.
7. Чарiвнi пашрцк Цей дослiд проводили ще нашл батьки. Надуйте звичайну повiтряну кульку, пщготуйте маленькi шматочки паперу. Потрпъ кульку до вовняно! тканини або до волосся i пiднесiть и до папiрцiв - вони притягуватимуться до кульки. Пiсля цього можна пояснити, що це маленьке диво сталося завдяки статичнш електрицi.
8. Робимо хмаринки. А чи знаете ви, що в хатых умовах можна створювати хмари? Для цього налийте в трилпрову банку гарячо! води (приблизно на 2,5 сантиметра), накрийте и аркушем паперу, на який покладпъ ктька куби^в льоду. Повпря всерединi банки, пiднiмаючись вгору, почне охолоджуватися, i водяна пара утворюватиме хмаринку. Цей експеримент моделюе процес формування хмар при охолодженн теплого повпря. А звщки ж береться дощ? Виявляеться, краплi, наевшись на землi, також пiднiмаються вгору. Там !м стае холодно, i вони туляться одна до одно!, утворюючи хмари. Зустрiчаючись, хмари збтьшуються, стають важкими i падають на землю у виглядi дощу.
9. Блукаюча вода. Для цього експерименту знадобляться двi склянки, щiльна паперова серветка чи рушник, харчовий барвник i вода. Наповнпь одну склянку водою, а другу залиште порожньою. Розчинпъ будь-який барвник у склянц з водою. Скрутпъ паперовий рушник трубочкою. Один кшець опустiть у склянку з пщфарбованою водою, другий
- в порожню склянку, щоб вийшов паперовий "мкток".
Тепер наберпъся тертння i спостерiгайте, як вода з повно! склянки перетiкатиме в порожню. Це диво вщбуваеться завдяки каптярним силам, якi виштовхують воду зi склянки. Для того, щоб експеримент минув швидше, використовуйте теплу воду. На весь процес знадобиться близько трьох годин, але вже через 15 хвилин ви зможете побачити, як спочатку забарвиться "мкток", i вода почне переттати в порожню склянку. Процес цей зупиниться ттьки тод^ коли в обох склянках буде однакова ктьккть води!
10. Змшуемо кольори. Для цього експерименту знадобляться двi склянки, щтьна паперова серветка чи рушник, харчовий барвник i вода. Наповнпь одну склянку водою, а другу залиште порожньою. Розчинпъ будь-який барвник у склянц з водою. Скрутпъ паперовий рушник трубочкою. Один кшець опустпъ у склянку з пщфарбованою водою, другий
- в порожню склянку, щоб вийшов паперовий "мкток". Але тепер вiзьмемо двi склянки з рiзними кольорами води. Змшавшись, два кольори утворять третш.
Результати виконання експериментальних завдань можна знайти в рашше зазначенш грут в со^альнш мережi «Вконтактi».
* х 4*
у/1
шш
а
Рис. 3. До завдання№3.
Рис. 4. До завдання №9
Рис. 5. До завдання №6
Висновок. З усього вище сказаного можна зробити висновок, що навчальний процес у якому використовуються шформацшш технологи, 1нтернет-ресурси мае ряд переваг над традицшними формами навчання, зокрема: матерiал краще засвоюеться учнями, розвиваються творчi здiбностi, зростае зацтавлешсть предметом у зв'язку з динамiчним та мобiльним подання матерiалу, використання аудiовiзуальних засобiв сприяе пщвищенню активностi учнiв; легше створювати умови для самостшно!, iндивiдуально! та групово! роботи, а у вчителя розширюються можливосп для оцiнювання таких форм роботи.
Використання шформацшно-комунтацшних технологiй, зокрема, со^альних мереж в навчально-виховному процеа стимулюе розвиток творчих здiбностей, пщвищуе пiзнавальний iнтерес та мотивацiю до навчально! дисциплiни, сприяе обмiну шформа^ею, забезпечуе зворотний зв'язок з батьками. На сьогодышнш день останнiй позитивний
аргумент e дуже важливим, осктьки батьки не завжди можуть проконтролювати успiшнiсть своУх дiтей, а СМ дають можливкть приймати участь у навчальному процеа.
Список використаних джерел
1. Richard J. Light. Making the Most of College: Students Speak Their Minds. Cambridge: Harvard University Press, 2001
2. Жук Ю.О Використання 1нтернет технологш для дослщження природних явищ у шктьному кура фiзики / Поабник /[Авт. кол.: Ю.О. Жук, О.М. Соколюк, Н.П. Дементieвськa, О.В. Слободяник, П.К. Соколов; За редак^ею Ю.О. Жука ]; 1н-т iнформaцiйних технологш i зaсобiв навчання НАПН УкраУни. - К.: Атiкa, 2014. - 172 с.
3. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесса [Текст] // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). - СПб.: Реноме, 2012. - С. 405-407.
4. Садыгова Т.С. Социально-психологические функции социальых сетей / Т.С. Садыгова. - Вектор науки ТГУ., 2012. -№ 3(10). - С. 192-194.
5. Слободяник О.В. Компоненти моделi методично! системи самоспйноУ роботи з фiзики учыв старшоУ школи в iнформaцiйно-освiтньому середовиш^/О.В.Слободяник //Нaуковi записки. - Випуск 10. - Серiя: Проблеми методики фiзико-мaтемaтичноУ i технолопчноУ освiти. Частина 1. - Кропивницький: РВВ КДПУ iм. В.Винниченка, 2016. - 238 с.
6. Слободяник О.В. Сощальы мережi як зааб оргаыза^У самоспйноУ дiяльностi учыв/ О.В.Слободяник // Нaуковi записки. - Випуск 9. - Серiя: Проблеми методики фiзико-мaтемaтичноУ i технологiчноУ, освiти. Частина 2. - Кiровогрaд: РВВ КДПУ iм..В.Винниченкa, 2016. - 310 с. - С. 50-57.
7. Фещенко А.В. Социальные сети в образовании: анализ опыта и перспективы развития / А.В. Фещенко // X Международная научно-практическая конференция-выставка «Единая образовательная информационная среда: направления и перспективы развития», 28-29 сентября 2011 г., Томск. - Режим доступа: https://ido.tsu.ru/files/pub2011/19_Feschenko.pdf.
Анота^я. Слободяник О.В. Елементи методики використання со^альних мереж nid час самостшноi роботи з ф'зики.
Автором порушуеться питання щодо доцiльностi використання со^альних мереж як засобу навчання при eue4eHHi дисципл'ш природничо - математичного циклу,зокрема ф'зики. Наведено «плюси» та можливост'1 застосування со^альних мереж в навчально-виховному процесi, в тому числ'1 i для органiзацi¡ та контролю самост'шно)'роботи учн'ю. У вигляд'1 дiаграм наведено результати опитування учшв щодо користування со^альними мережами в повсякденному житт'1 та як найважливш функци вони видляють. Наведено приклади можливих 1'ндив1'дуальних або групових завдань та можлив'сть контролю виконання учнями цих завдань за допомогою сервiсiв со^альних мереж. Пролюстровано зразки виконання таких завдань у вигляд'1 скрiншотiв. Зазначено, що використання iнформацiйно - комун/'кацшних технологiй, зокрема, со^альних мереж в навчально-виховному процеа стимулюе розвиток творчихзд'бностей, п/'двищуе Ызнавальний iнтерес та мотива^ю до навчально¡'дисципл'ни, сприяе обмiну iнформацiею, забезпечуе зворотний зв'язок з батьками.
Ключовiслова: со^альнамережа, самост'шна робота, '¡ндив'дуальнiзавдання, методика навчання ф'!зики.
Аннотация. Слободяник О.В. Элементы методики использования социальных сетей во время самостоятельной работы по физике
Автором затрагивается вопрос относительно целесообразности использования социальных сетей как средства учебы при изучении дисциплин естественно - математического цикла, в частности физики. Приведены "плюсы" и возможности применения социальных сетей в учебно-воспитательном процессе, в том числе и для организации и контроля самостоятельной работы учеников. В виде диаграмм приведены результаты опроса учеников относительно пользования социальными сетями в повседневной жизни и какие важнейшие функции они выделяют. Приведены примеры возможных индивидуальных или групповых заданий и возможность контроля выполнения учениками этих заданий с помощью сервисов социальных сетей. Проиллюстрированы образцы выполнения таких заданий в виде скриншотов. Отмечено, что использование информационно - коммуникационных технологий, в частности, социальных сетей в учебно-воспитательном процессе стимулирует развитие творческих способностей, повышает познавательный интерес и мотивацию до учебной дисциплины, способствует обмену информацией, обеспечивает обратную связь с родителями.
Ключевые слова: социальная сеть, самостоятельная работа, индивидуальные задания, методика обучения
физике.
Abstract. Slobodyanyk O.V. Elements Of Methodology Of The Use Of Socialnetworks Are During Independent Work
Physics.
An author is affect a question in relation to expediency of the use of social networks as means of studies at the study of disciplines naturally - mathematical cycle, in particular physicists. "Pluses" and possibilities of application of social networks are driven to the educational-educator process, including for organization and control of independent work of students. As diagrams results over of questioning of students are brought in relation to using social networks in everyday life and what major functions they distinguish. Examples of possible individual or group tasks and checking of implementation of these tasks students feature are made by means of services of social networks. The standards of implementation of such tasks are illustrated as photo. It is marked that the use informatively - of communication technologies, in particular, social networks in an educational-educator process stimulates developing creative flairs, promotes cognitive interest and motivation to educational discipline, assists an exchange information, provides a feed-back with parents.
Key words: social network, independent work, individual tasks, methodology of studies of physics.
