CC BY
22
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК37.018 (430) : 37 (477)
I. М. ГРЕЧИН
ЕКСТРАПОЛЯЩЯ Н1МЕЦЬКОГО ДОСВ1ДУ З П1ДГОТОВКИ УЧН№СЬКО1 МОЛОД1 ДО БАТЬК1ВСТВА В ОСВ1ТНЮ СИСТЕМУ УКРА1НИ
Розкрита специф^а сучасно! тмецькоi системи тдготовки учтвськоi Monodi до вiдповiдального батьювства. Висвтлет основш принципи та тдходи щодо формування батьювських компетенцш в учтв, методи ттерактивного навчання, роль медiа-oсвiти у тдготовц та специфiка використання навчальних програм у просвтницькш рoбoтi. Показан шляхи впровадження ефективних навчально-освттх технологш зарубiжнoгo дoсвiду з батьювства у нащональну школу.
Ключовi слова: вiдnoвiдальне батьювство, тмецька система тдготовки до батьювства, тмецький дoсвiд, формування батьювських компетенцш.
И. М. ГРЕЧИН
ЭКСТРАПОЛЯЦИЯ НЕМЕЦКОГО ОПЫТА С ПОДГОТОВКИ УЧЕНИЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ К РОДИТЕЛЬСТВУ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНУЮ
СИСТЕМУ УКРАИНЫ
Раскрыта специфика современной немецкой системы подготовки учащейся молодежи к ответственному родительству. Освещены основные принципы и подходы к формированию родительских компетенций в учеников, методы интерактивного, роль медиа-образования в подготовке и специфика использования учебных программ в просветительской работе. Показаны пути внедрения эффективных учебных технологий зарубежного опыта по проблеме родительства в национальную школу.
Ключевые слова: ответственное родительство, немецкая система подготовки к родительству, немецкий опыт, формирование родительских компетенций.
I. М. HRECHYN
EXTRAPOLATION OF GERMAN EXPERIENCE OF PREPARATION OF STUDENTS TO PATERNITY INTO EDUCATIONAL SYSTEM OF UKRAINE
The specifity of the modern German system ofpreparation of students to responsible paternity is exposed. The basicprinciples and approaches concerning formation of paternal competence of students, methods of interactive , role of mediaeducation in preparation and specifity of on-line tutorials usage in elucidative workare explained. The ways of implementation of educational technologies of parenthood patterns of foreign experience into national school are shown.
Keywords: responsible parenting, German system of preparation to paternity, German experience, forming of paternal competence.
В умовах глобалiзацil особливо! значущосп в европейському полшультурному освиньому просторi набувають крос-культурш до^дження зарубiжного досвiду з
культурогенези батьшвства та тдготовки молодi до батьк1вства, що зумовлено свиовою економiчною та демографiчною кризою, попршениям репродуктивного здоров'я населения взагалi та молодi зокрема, знецiнениям родинних цшностей, зростанням неповних сiмей, девiантного батък1вства та материнства, жорстокого поводження з дiтъми тощо. Як1стъ батьшвсько-дитячо! взаемодп, усвiдомлене виконання батък1всъких ролей молодим поколшиям визначаютъ стан розвитку суспiлъства, виховний потенцiал iнституту майбутньо! им'! та психологiчне здоров'я особистосп.
Аналiз зарубiжиого досвiду з тдготовки учшвсько! молодi до сiмейного життя та батък1вства свiдчитъ, що в сучасному свiтi не iснуе едино! ушфшовано! моделi пiдготовки молодi до виконання у майбутнъому батьювських ролей, домiнуе вузъка спецiалiзацiя i несистемний характер роботи школи з ще! проблеми, що зумовлюе важливiстъ li дослiджения. Розгляд пропедевтично! пiдготовки молодi до батьшвства в стiнах школи в контекст! компетентшсно! парадигми передбачае вивчення проблеми та адаптацiю навчалъно-виховних практик зарубiжного досвiду в нацюнальну школу.
Це зумовило мету статт - висвiтления пiдготовки учшвсько! молодi до виконання батък1всъких обов'язк1в у Шмеччиш та екстраполяцiя прогресивних вдей нiмецъкого досвiду у вiтчизняну систему освгти.
Батъкiвству як соцiалъному та психолого-педагопчному феномену присвяченi працi укра!нських (Т. Алексеенко, I. Братусъ, Н. Гусак, Т. Говорун, О. Юзь, О. Юшнежда, В. Кравецъ, Д. Луцик, Л. Яценко й ш.) i нiмецъких вчених (Р. Еггерса, H. Клюге, Б. Швенке та ш.). Специфiка та напрямки шмецько! системи прокреативно! пiдготовки учшвсько! молодi вiдображенi в працях А. Гопфа, П. Мшьгоффера та iнших науковщв. Теоретичнi засади пiдготовки сучасних дiвчат та юнакiв до вiдповiдалъного батьшвства розробленi У. фон Аппеном та М. Р. Текстором. Питания мониторингу впровадження в систему освiти шшльних навчалъних програм з пiдготовки учнш до батък1вства висвiтленi в працях К. Баха, А. Гшьгерс та Ц. Шгрсманна.
Батък1вство як штегративне соцiалъно-педагогiчне явище вченi визначаютъ як сукупшсть ц1нн1сних орiеитацiй, установок i очiкуванъ, батъкiвсъких почутлв, позиций, вщповвдальносп i стил1в амейного виховання, формування яких перебувае п1д впливом культурних моделей батъювсько! поведаки [1], [4], [5]. Шмецький психолог Б. Калщш акцентуе серед найважливiших характеристик батьшвства на комплексностi та соцiалънiй детермшованосп даного феномену [4, с. 168].
У Шмеччиш юнують р1зн1 модел! батьшвства/материнства, як1 в р1зн1 юторичш перiоди i в р1зних соцюкультурних ситуацiях мали сво! осо6ливост1. У контекста сощально! имейно! пол1тики держава придме значну увагу захисту дитинства та материнства, спрямованому перш за все на турботу про здоров'я матер^ та дитини|дитяти| за рахунок перерозподiлу доходов на користь имей 1з|1з| д1тьми, як правило, з|1з| акцентом на !х шльюсть. Омейна полiтика Нiмеччини орiентована насамперед на традицiйну модель родини та обмежене втручания держави в имейне життя, хоча характерною тенденщею сьогодн1 е перехiд до бшьш широко1 п1дтримки вс1х тип1в имей з боку держави. Сучасна Шмеччина е яскравим прикладом реалiзацil концепцп сiмейно-орiентовано! пол1тики, побудовано! за принципом гендерно! р1вност1 (Gender Mainstreaming), зпдно з яким впроваджуеться гнучка, цшеспрямована та обгрунтована пiдтримка имейних та батьшвських обов'язшв прац^вникам незалежио в1д !х статi [6, с. 360].
Шдготовка нiмецъкоi молод1 до виконання батьшвських обов'язшв мае законодавчу базу, осшльки грунтуеться на законi про надания допомоги д1тям та молод1 в1дпов1дно до § 16 Сощального кодексу VIII (Sozialgesetzbuch) Нiмеччини тд заголовком «Сприяння вихованню у им'!» [9]. Поряд 1з Соцiалъним кодексом VIII Шмеччини 1снують адмiнiстративнi приписи земельних мiнiстерств щодо сприяния тдготовщ молод1 до батьшвства, а також федеральш закони про осв1ту для подальшого навчания дорослих як важливо! основи становления молодо! с1м'! (неперервна освиа).
Просвiтницъка робота з батьшвства у Шмеччиш побудована на засадах: систематично! профеийно! тдготовки вчителiв та !х сертифiкацi! з правом викладания курсу з батьшвства, забезпечения методичними матерiалами, поибниками; розробки мон1торингу ощнювания знань учнiвства з даних курив; поширения iнформацi! для молодих имей та молод1 через 1нтернет
(canrn, ввдео, веб-логи); кopекцiя пpoгpaм ввдповвдно до мicцевих ocoбливocтей тa iндивiдyaльних потреб шкш, федеpaльних земель тощо [8, c. 145].
Aнaлiз диpективних дoкyментiв й нaвчaльних плaнiв мiнicтеpcтвa ocвiти i кyльтypи ФРH пoкaзaв, що пiдгoтoвкa до шлю6у, имЧ тa мaйбyтнiх бaтькiвcьких poлей e cклaдoвoю нaвчaльних плaнiв зi cтaтевoгo вихoвaння i включae нacтyпнi блоки: фopмyвaння в yчнiв уявлень ^о вiдпoвiдaльне бaтькiвcтвo, poзвитoк пoвaги до шших тa caмoпoвaги, oзнaйoмлення з ocнoвaми пеpинaтaльнoï педaгoгiки тa пcихoлoгiï.
Федеpaльне мiнicтеpcтвo нaдae caмocтiйне пpaвo шкoлaм виpiшyвaти нa мicцях, як i де пpoвoдити виклaдaння Hyp^ з пiдгoтoвки до бaтькiвcтвa. Щ вapiaтивнi кypcи e лoкaльними, не тдлягають деpжaвнoмy oцiнювaнню; y вих федеpaльних землях мicцевi школи caмocтiйнo виpiшyють кiлькicть нaвчaльних годин чи кшькють мoдyлiв, неoбхiдних для тдготовки до бaтькiвcтвa [8, с. 256]. Haвчaльнi шкiльнi пpoгpaми poзpoбленi як для caмocтiйних кypciв, тaк i e модульним вapiaнтoм в обов'язкових диcциплiнaх. Зoкpемa, деяк1 теми виклaдaютьcя пiд чac вивчення бioлoгiï, етики, пpиpoдoзнaвcтвa, кpaïнoзнaвcтвa, icтopiï, pелiгiï, coцioлoгiï тa iн. 3a cтpyктypoю пpoгpaми з пiдгoтoвки до бaтькiвcтвa пoдiляютьcя нa oбoв'язкoвi тa вapiaтивнi. кнують тaкoж iнтегpoвaнi кypcи, як1 можт пpoвoдити в нaвчaльнiй тa пoзaшкiльнiй poбoтi, гpoмaдcьких ycтaнoвaх, мoлoдiжних opгaнiзaцiях тощо. Пеpевaжнo тaкi кypcи чигають квaлiфiкoвaнi фaхiвцi - лiцензoвaнi вчител^
3aзнaчимo, що cиcтемa пiдгoтoвки до бaтькiвcтвa в Укpaïнi знaхoдитьcя да cтaдiï зaпoчaткyвaння, тoдi як тмецьга нayкa (Г. Айхгофф, I. Деголь, Л. Кляйншмiдт, М. Р. Текcтop, В. Е. Фтенaкic тa ш.) нaпpaцювaлa знaчний дocвiд щодо poзpoбки метoдoлoгiчних зacaд пpoкpеaтивнoï пiдгoтoвки учин^ко!' мoлoдi [8, c. 67]. Сеpед ocнoвних нaпpямкiв cиcтеми пiдгoтoвки мoлoдi до викoнaння мaйбyтнiх бaтькiвcьких poлей y ФРH вiдзнaчимo:
- фopмyвaння мopaльнo-пcихoлoгiчнoï гoтoвнocтi yчнiвcтвa до викошння бaтькiвcьких фyнкцiй в cтiнaх школи (пpoгpaми «Ввдповдальне бaтькiвcтвo i нapoдження дитини», «4ac нa poздyми ^о дией», «Сильт бaтьки - отльт дии» тощо);
- oзнaйoмлення з ocнoвaми пеpинaтaльнoï педaгoгiки тa пcихoлoгiï;
- poзшиpення зaнять з вадповдального бaтькiвcтвa зaлyченням бaтькiв y нaвчaльнo-виховний пpoцеc школи;
- iнфopмaцiйнa пiдтpимкa школи i ciм'ï, poль 3MI y фopмyвaннi ocoбиcтocтi мaйбyтньoгo бaтькa чи мaтеpi;
- впpoвaдження cтaтевo-пpocвiтницькoï poбoти y дoшкiльнi нaвчaльнi зaклaди як cклaдoвoï пpoкpеaтивнoï тдготовки;
- cтвopення меpежi нaвчaльних цен^в нa кypcaх пiдвищення квaлiфiкaцiï вчителш в yмoвaх безпеpеpвнoï ocвiти;
- впpoвaдження мac-медiйних тa iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивних технологш y пiдгoтoвкy cтyдентiв тa пеpепiдгoтoвкy педaгoгiв;
- poзшиpення coцiaльнoï меpежi кoмплекcних ocвiтнiх пpoгpaм з тдготовки yчнiвcькoï мoлoдi до бaтькiвcтвa ^яльнють гpoмaдcьких opгaнiзaцiй, нapoдних yнiвеpcитетiв, цеpкoвних гpoмaд, центpiв coцiaльних cлyжб для мoлoдi, кoнcyльтaцiйних центpiв тощо;
- пpocвiтницькi aкцiï блaгoдiйних тa гpoмaдcьких opгaнiзaцiй, piзнoгo poдy центpiв тa oб'eднaнь, фoндiв для мoлoдi з огабливими пoтpебaми, «^уп prnrny» тощо.
Як пoкaзaв aнaлiз cиcтеми тдготовки yчнiвcькoï мoлoдi до бaтькiвcтвa y Шмеччит, пpocвiтницькa дiяльнicть e ефективною зa умови дoтpимaння певних пpинципiв ïï pеaлiзaцiï, зoкpемa: oб'eктивнocтi, даукового пoяcнения фaктичнoгo мaтеpiaлy, вмiле пoeднaния педaгoгiчнoгo кеpiвництвa з iнiцiaтивoю i caмoдiяльнicтю учтв, пoвaгoю до ocoбиcтocтi yчнiв, poзyмнoю вимoгливicтю до них, вiдпoвiднicтю вiкoвим мoжливocтям, вpaхyвaния ocoбиcтoгo життeвoгo дocвiдy, cиcтемaтичнocтi тa пocлiдoвнocтi, позитивного cтaвления до пpoявiв cекcyaльнocтi, пpиpoдoвiдпoвiднocтi тощо [3, c. 34].
Як пpaвилo, cтpyктypa aкaдемiчних нaвчaльних пpoгpaм («Швички paнньoгo вихoвaния дией» (Сaкcoнiя-Aнгaльт, Тюpiнгiя), «Сильт бaтьки - стльш дии» (Гaмбypг, Шлсзви1-Гольштейн), «Фopмyвaния ycвiдoмленoгo бaтькiвcтвa» (Бaвapiя, Гегсен), «4ac нa poздyми пpo дией» (Бaден-Вюpтембеpг, Бpемен)) включae ocвiтнi, виховш тa oздopoвчi цiлi, що вiдпoвiдae вiкoвим зaпитaм тa нacyщним пoтpебaм yчнiвcькoï мoлoдi. Тaк, ocвiтия цшь пoлягae y нaбyттi ними здань пpo ocнoви пеpинaтaльнoï кyльтypи ^зюлопчш мехaнiзми дiтoнapoджения, ocoбливocтi pежимy i хapчyвaния, викoнaния пpaвил гiгieни тд чac вaгiтнocтi, пoлoгiв i в
тсляпологовий перюд, правилах догляду за дитиною у раннш перюд тощо). Виховною метою програм е виховання ставлення до рiдних людей та розвиток почуття материнства/батьк1вства через формування духовного зв'язку мiж батьками i ще ненародженою дитиною. Оздоровчi цiлi програм передбачають валеологiчнi знания та ощнку стану здоров'я юнаками i д1вчатами, ведения здорового способу життя. Широко використовують на тематичних заняттях наочт матерiали (книги, шюстрацд, планшети, муляжi, плакати) та засоби медiа-освiти (к1но- та вiдеофiльми).
Значний штерес представляють наступнi навчальнi програми, як1 слiд запровадити у нацюнальну школу. Програма «ЕФЕКТ - навчання вихованню у им'!», спрямована на молодших школяр1в, як1 на заняттях в штерактивнш грi обмiнюються сво!ми почуттями та навчаються безконфлiктному спшкуванню, подоланню перешкод у дитячо-батьк1вських стосунках. Метою треншгу е зменшения проблемних ситуацiй у взаемодп дiтей з батьками та позитивного виршения конфлштних ситуацiй. Метою програми для юнацтва «Ввдповвдальне батьк1вство i народження дитини» е усвiдомления учиями цiнностей батьшвства та ввдповвдального ставлення до виконання батьшвських ролей, набуття знань про дитячий розвиток i обов'язшв, розвиток практичних умшь та навичок у доглядi за дiтьми. Серед завдань програми: допомога тшейджерам в оволодшш навичками самовихования, научiннi догляду за дитиною; вдосконалення вмiния учнiв у виршенш життевих проблем та конфлштних ситуацiй. Проектна технологiя «Час на роздуми про дiтей» надае реальш можливостi для дiвчат та хлопщв проживания чотирьох днiв з правдоподiбним «iмiтатором немовляти». Його потреби е вдентичш потребам справжнього немовляти. При цьому мова йде про життевосконструйоваш ляльки, котрi хочуть, щоб !х годували, пеленали й заспокоювали, вони можуть задоволено гикати, кашляти або вiдригувати. Такий проект iмiтащ! батьшвства, запрограмований на цiлодобовий догляд, е близьким до реального. Метою даного проекту поряд iз запобтаниям небажаних ваптностей, усвiдомления пiдлiтками щоденних батьшвських обов'язшв, е також попередження жорсткого ставлення до дитини. Крiм того, дана навчальна програма включае теми дитячого здоров'я, безпеки життедiяльностi, стилiв вихования тощо.
Особлива роль у шдготовщ учшвсько! молодi до виконання батьшвських обов'язшв в Шмеччиш належить дошшльним закладам, осшльки складовою тдготовки дией до сiмейного життя та батьшвства е статеве вихования. Шмецьш вчеш Ш. Аманн та З. Щнсер у 2004 р. розробили медiа-пакет для ДНЗ пiд назвою «Ввдкрити, бачити, вiдчувати!», який е навчально-методичною розробкою, унiкальною медiа-технологiею, спрямованою на проведения статевого вихования i пiдготовки до майбутнього батьшвства у дошшльних навчальних закладах кра!ни. Дана технологiя мiстить як матерiали для вихователiв, так i для дтай з багатьма креативними вдеями та iнновацiйними методами для ^ор, а також е засобом самореалiзащ! особистостi, iнструментом шдив^ально! творчостi, що стимулюе дитину краще пiзнати саму себе, дiзнатися про вiдмiнностi у будовi статевих органiв чоловiка та жшки та !х фiзiологiчних процесах, проявити свою iндивiдуальнiсть, ознайомитися iз сексуальнiстю, народжениям дитини та знайти ввдповвд на запитания: «Що таке кохания, шлюб, вагiтнiсть i народжения дитини, як1 е фактори забезпечения успiшного дитячого розвитку?».
Досвiд застосувания подiбних мас-медiйних навчальних технологiй у ДНЗ Шмеччини показав позитивний ефект за умови доцшьного та педагопчно вивiреного !х застосувания. Iнновацiйнiсть такого методу полягае у розвитку здорово! мотивацп в дией до переживань та дiй, пов'язаних iз статтю та сексуальшстю як передумови розумшия ними майбутнiх батьк1вських ролей, розвиток рефлексп з метою правильного реагування на реальш життевi ситуацi!.
1нтерактивш технологi! медiа-освiти забезпечують також адекватне сприйияття дошк1льиятами «табуйованих» тем, сприяючи розвитку у них моральних почутпв, розширенню пiзнавально!, емоцiйно!, моторно! та естетично! сфери, побудовi доброзичливих взаемоввдносин у дiадах «дiти - дии», «вихователь - дитина», «батьки - дии» тощо [2, с. 36].
Заслуговуе на увагу також досввд Нiмеччини щодо побудови статевапросвiтницько! дiяльностi та системи пiдготовки пiдлiткiв з обмеженими фiзичними чи розумовими можливостями до майбутнього батькiвства. Цi питания включеш в iнклюзивну освiту, яка здшснюеться згiдно з вимогами постшно дiючо! конференцi! мiнiстрiв освiти i культури федеральних земель [5, с. 49]. Програми з тдготовки до виконания батьшвських обов'язшв для
ще! категорп пiдлiткiв дiють протягом цшого циклу шшльно! освiти, починаючи з дошкольного закладу. Морально-статева iнклюзивна освиа до 5 класу здiйснюеться в контекст! вивчення основ природознавства, з 5 до 8 класу - на уроках бюлоги, у 9-11 класах - на уроках суспiльствознавства. Програма з тдготовки до майбутнього батьшвства для тдл^шв з особливими потребами е частиною програми «Здоровий спосiб життя» та складаеться з наступних роздшв: «Я сам/я сама», самообслуговування, особиста гтена, фiзiологiчнi потреби, самосприйняття; «Я та сощальне оточення», дiяльнiсть у сощальному та природному середовищi, поведанка в екстремальних ситуацiях.
Серед перспектив розвитку нiмецькi вченi (З. Цшсер, Г. Толле, Т. Рорманн) ввдзначають збагачення змiсту медiа-освiтою школьно! тдготовки до батьшвства, розробку та апробащю li iнтерактивних методiв (вiдео, CD, сайти 1нтернету, пiдручникiв i робочих зошилв, iгрових вправ та практичних завдань) [8, с. 67]. Крiм того, державне телебачення кра!ни розробило низку навчальних програм («Абетка батьшвства» (Die ABC-Elternschaft), «Школа батькiвства» (Die Elternschaftschule), «Наш! дiти» (Unsere Kinder), «Супер няня» (Die Super Nanny), «Дии на прокат» (Kinder zum Ausleihen) тощо), як систематично транслюе на всiх каналах. Так, наприклад, суть програми «Супер няня» полягае в тому, що дипломований педагог вiдвiдуе сiм'ю, яка мае проблеми з дитиною (наприклад, проблеми з вихованням чи доглядом за нею), причому для кожно! передачi ввдбираються дiти рiзного вiку, що робить програму цiкавою та актуальною. «Супер няня» допомагае батькам виршити рiзнi проблеми, надаючи квалiфiкованi поради !м та телеглядачам.
Серед методiв научшня учнiвськоi молодi до свiдомого виконання батькiвських обов'язкiв переважають iнтерактивнi та розвивальш форми i методи, як от: проблемш лекци, презентацiя мшьлекцш, творчi завдання, сюжетно-рольовi iгри, дискуси, методи «мозкового штурму» й ш. Дамо бiльш детальну характеристику таким шновацшним методам як метод колажу та метод есе.
Метод колажу як один iз штерактивних методiв е iнструментом для пошуку учнями шляхiв вирiшення життевих стресових ситуацiй чи моральних внутрiшнiх колiзiй, якi можуть бути зробленi в безпечних комфортних умовах в школi в процеа тренiнгу. Вiн розширюе творчi можливосл учасникiв тренiнгу, розвивае вмiння рiзноманiтними засобами виражати сво! почуття i думки, дозволяе проявити оригiнальнiсть та унiкальнiсть особистостi учшв, загалом розширюе рамки «батькiвського» бачення молоддю дитини.
Презентацiю коложу здшснюе один представник вiд кожно! групи, який розповiдае, якi вде! i за допомогою яких художнiх засобiв були втiленi у колажi. Iншi члени групи можуть доповнювати та уточнювати сказане. Наприклад, пропонувались наступш питання: «Яким е вплив батьшвства на твое майбутне життя?», «Що означае для тебе батьшвство?», «Що повинш знати майбутт батьки про розвиток дитини, щоб стати гарними батьками?», «Яш кроки слiд зробити до позитивного батьшвства?» тощо.
Формуванню креативносп учнiв та !х критичному мисленню ефективно сприяе метод есе, який ще не мае широкого застосування. Есе - це твiр-мiркування невеликого обсягу з вiльною композищею, в якому кожен може виразити сво! особист!, мiркування та погляди з конкретного питання чи проблеми [7, с. 78]. Застосування есе на заняттях курсу з тдготовки до батьшвства сприяе бшьш чикому й грамотному формулюванню думок, допомагае позитивному та критичному мисленню, розвивае лопку, допускае вшьне володшня мовою термшв i понять, розкривае глибину й широту навчального матерiалу, вчить використовувати приклади, цитати, знаходити необхвдт аргументи «за» i «проти» з певно! проблеми. В нiмецькiй школ! вид!ляють чотири форми застосування цього методу:
1) есе як самостшне творче домашне завдання ¡з запропонованою вчителем темою. (Наприклад, «Насшльки Ви готов! стати батьком/мапр'ю i нести ввдповвдальтсть за виховання i догляд за дитиною?», «Яко! стал дитину Ви б хотши мати: д!вчинку чи хлопчика? Чому?»);
2) есе - 30-хвилинна самостшна робота з узагальнення вивченого матер!алу (наприклад: «Яш фактори забезпечують устшний розвиток дитини?», «Яку позицш спшкування Ви оберете у Вашому майбутньому батьшвств!?», «Чи можливо конструктивним спшкуванням виршити конфлшти у дитячо-батьк1вськ1й взаемоди?»);
3) есе - 10-хвилинний вшьний тв!р для актуал!зацп опорних знань та вияву штересу до нового матер!алу (зазвичай подаеться в середин! уроку, наприклад: «Хто, на Вашу думку, повинен бути ввдповщальним за виховання д!тей?», «Хто, у Вашш майбутнш им'!,
виконуватиме бшьшють обов'язшв, пов'язаних з вихованням та доглядом за д1тьми? Ви, Ваш партнер чи пор1вну?»);
4) есе - 5-хвилинний в1льний тв1р з метою пiдведення п1дсумк1в уроку й фшсувания сформульованих на урощ думок i висновк1в за темою (найчастше подаеться для рефлексп заняття учиями 1з наступним запитанням, на яке не було одержано ввдповвд, наприклад: «Виберт деталька навичок, яш, на Вашу думку, е найважлившими у батъкiвствi?», «Як даний курс змшив Вашi погляди чи думки про батьшвство?», «Що означае для Вас майбутне батьшвство?»).
Отже, застосування методу есе забезпечуе: активiзацiю потенцшних можливостей учн1в для !хньо! самореатзацп i творчого зростання; розвиток творчого мислення, iндивiдуалъних здатностей, науково! штущп, глибини мислення, уяви й творчо! фантазп, подолання iнерцi! мислення i стереотипов; формування досл1дницьких ум1нь i навичок; становления творчого п1дходу до сприйияття знань i творчого 1'хнього застосувания.
Заслуговуе уваги система багатогранного досв1ду ФРН щодо оргашзацп ствпращ школи з батьками, що сприяе пiдвищенню батъкiвсъко! компетентностi у питаниях вихования i навчания дитини, гармошзацп имейних та батьшвсько-дитячих стосуншв. Сощальна мережа включае iнформацiйно-комунiкативнi технологи ствпращ з батьками, а саме: телефонш розмови з учиями, вчителями та батьками; шдиввдуальи розмови; розмови м1ж вчителями, батьками та учиями про виховш проблеми; о6м1н iнформацiею через 1нтернет, вiдеофiлъми; кругл1 столи батьшв з учителями; зустр1ч1 на шшльних проектах та шшльних святах; допомога батьшв у позашшльних заходах. Серед факторiв ефективного впроваджения курив з тдготовки до майбутнього батъкiвства вчеш виокремлюють: партнерську взаемодiю батьшв та педагопчного персоналу, спiвпрацю з медичними клiнiками та громадськими, молод1жними, релтйними органiзацiями, благодiйними фондами, рiзноманiтними проектами мшстерства осв1ти i культури федеральних земель. [8, с. 267].
У ввдповвдносп до цього укра!нським учиям можиа запропонувати на ви61р рiзноманiтнi елективнi курси i гнучк1 навчальш ресурси з метою активiзацi! !х участi та особиспсно! зацiкавленостi в нових ситуащях, як1 потребують значного напружения сил у вирiшуваннi життевих проблем. Ц1нним е впроваджения урошв етики, права у осв1тн1 програми, модул1в та 1нших варiативних компонеипв з курсу батьшвства, його модифшацп 1з врахуваниям мiсцевих особливостей населення.
Вивчения шмецького досв1ду доводить ефективнiстъ запроваджения в практику в1тчизняних закладiв осв1ти елективних навчальних курив з тдготовки до батьшвства, в основу якого покладеш науковi доробки в1тчизияних, так i зарубiжних вчених. Ефективному впровадженню шшльних програм з батьшвства сприяе тдвищения квалiфiкацi! вчителiв, спiвпраця батьшв з1 школами, мiсцевими (релiгiйними i етшчними) громадами, о6м1н досв1дом тощо. Створюються цш сери комп'ютерних навчальних програм, яш пропонуються для дистанцiйного навчания, додатковi можливост1 для навчания школяр1в за межами школи в мшрорайош, розробляються iнтерактивнi он-лайновi навчалънi програми.
Вищезазначеш осо6ливост1 ц1л1сно! системи прокреативно! п1дготовки молод1 у Нiмеччинi заслуговують впроваджения в нащональну школу. Це, зокрема, навчальш програми для ДНЗ («Св1т знань для п'ятир1чних», «Казка про н1с, жив1т та попу»), загальноосвишх шк1л («Ждповвдальне батьшвство i народжения дитини», «ЕФЕКТ - навчания вихованню у с1м'!», «Час на роздуми про дiтей» тощо), мас-медшш навчалънi технологи, iнклюзивна освiта, сощальна мережа пропозицш для учшвсько! молодо навчалънi курси для учн1в з сощально незахищених прошаркав населения та для дией мiгрантiв. Виявлення та впроваджения позитивних надбань нiмецъкого досв1ду на в1тчизияний грунт сприятиме ефективносп п1дготовки учшвсько! молод1 до батьшвства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Говорун Т.В., Кравець В.П., Юкшежда О.М., Кюь О.Б. Гендерш аспекти усвiдомленого
батъювства: навчальний поибник - Тернопiлъ: Навчальна книга-Богдан, 2004. - 142 с.
2. BZgA (Hrsg.): Forum Sexualaufklärung und Familienplanung 4/2003 Sexualerziehung im Kindergarten.
Köln: BZgA, 2003.
3. Hilgers A. Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung. - Köln, 2004. - 250 S.
4. Kalicki B., Peitz G., Fthenakis W. Subjektive Elternschaftskonzepte und faktische Rollenausübung: Theoretische Überlegungen und empirische Befunde. Mutterschaft, Vaterschaft Herausgegeben von Wassilios E. Fthenakis und Martin R. Textor Weinheim/Basel: Beltz Verlag, 2002.
5. Kluge N. Sexualerziehung in der Grundschule / Norbert Kluge. - Bad Heilbrunn: Klinkhardt, 1996. -200 S.
6. Pfau-Effinger B., Geissler B. Institutioneller und soziokultureller Kontext der Entscheidung verheirateter Frauen fur Teilzeitarbeit. 2002, Vol. 25, N. 3, S. 358 - 370.
7. Schäfer Gerd E. (Hrsg.): Bildung beginnt mit der Geburt. Förderung von Bildungsprozessen in den ersten sechs Lebensjahren. - Weinheim: Beltz, 2003.
8. Schuliche Gesundheitserziehung und Gesundheitsförderung. Grundsätze und Anregungen für die Schulpraxis. - Magdeburg, 1998. - 390 S.
9. Sozialgesetzbuch [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.Sozialgesetzbuch.de
УДК 377.14(436)
Н. Я. КРЕДЕНЕЦЬ
СОЦ1АЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ДУАЛЬНШ СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ Н1МЕЧЧИНИ ТА АВСТРИ
np0aHani30eaH0 мехатзми ствпращ со^альних napmHepie в peani3a^i освтньо-виховно!, навчально-виробничо1, навчально-MemoduHHoi та фiнaнсово-eкономiчноi дiяльносmi. Со^альне партнерство розглянуто як заЫб виршення суперечностей мiж освтою та ринком прац i як мехатзм розвитку та адекватного функцiонувaння системи npофeсiйноi освти. З'ясовано ключeвi piвнi соцiaльного партнерства в дуальнш сисmeмi npофeсiйноi освти в Нiмeччинi та Австрп.
Ключовi слова: дуальна система npофeсiйноi освти, со^альне партнерство, профестне навчання на виpобницmвi, неперервна професшна освта.
Н. Я. КРЕДЕНЕЦ
СОЦИАЛЬНОЕ ПАРТНЕРСТВО В ДУАЛЬНОЙ СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ГЕРМАНИИ И АВСТРИИ
Проанализированы механизмы сотрудничества партнеров в реализации образовательно-воспитательной, учебно-производственной, учебно-методической и финансово-экономической деятельности. Социальное партнерство рассматривается как средство разрешения противоречий между образованием и рынком труда, как механизм развития и адекватного функционирования системы образования. Определены ключевые уровни социального партнерства в дуальной системе профессионального образования в Германии и Австрии.
Ключевые слова: дуальная система профессионального образования, социальное партнерство, профессиональное обучение на производстве, непрерывное профессиональное образование.
N. YA. KREDENETS
SOCIAL PARTNERSHIP IN DUAL SYSTEM OF EDUCATION IN AUSTRIA AND
GERMANY
The article is devoted to mechanisms of cooperation of social partners in the implementation of educational and educative,educational and industrial, educationa land methodological, financial and economic activity. The author analyses the key levels of social partnership in dual system of vocational education. Social partnership is considered as a means of resolving differences between education and labour markets as a mechanism of development and adequate functioning of the education system in Germany and Austria.
