CC BY
13
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-210-214 УДК 611.12-076:611.013:616-092.9:669.018.674
В.Ф. Шаторна, О.О. Нефьодова, В.1. Гарець, О.1. Гальперш, Г.В. Дефорж,
В.В. I ру ;i, Л.В. А б iy.i-Oi.iii Д i «Дн1 пропе I ровська мi дпчиа ака ii М1О) У кра1нм», и1,н1мро
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЦИТРАТ1В МЕТАЛ1В НА ЕМБР1ОТОКСИЧН1СТЬ СОЛЕЙ КАДМ1Ю В ЕМБР1ОГЕНЕЗ1 ЩУР1В
E-mail: [email protected]
Метою дослщження було експериментальне визначення стутню накопичення кадмiю в оргашз]ш ембрюшв та вплив на загальний хвд ембрiогенезу солей кaдмiю при iзольовaному введеннi та в комбшаци з цитратами метaлiв у щурiв. Експериментaльнi дослiдження були проведенi на самицях щурiв лiнii Wistar. OKpiM контрольно! групи було 2 груп тварин кaдмieвоi iнтоксикaцii: iзольовaне введення хлориду кадмш або цитрату кадмто у дозi 1,0 мг/кг. Групи комбшованого введення - хлорид кадмш або цитрат кaдмiю з цитратами церто, гермашю, нанокомпозиту сiркa+йод. Результати експерименту виявили бшьш виражений ембрютоксичний ефект впливу хлориду кaдмiю у порiвняннi до впливу цитрату кадмш при !х однaковiй дозi та способу введення в експеримент на щурах. Комбшоване введення хлориду/цитрату кадмто з цитратами церiю/гермaнiю/йоду+сiркa виразно знижуе ембрiотоксичний ефект кaдмiю, що виражаеться в збiльшеннi кiлькостi ембрiонiв в послвд та зниженнi покaзникiв як загально! так i доiмплaнтaцiйнiй та пiсляiмплaнтaцiйнiй ембрiонaльноi смертностi на 13-й та 20-й добi ембрiогенезу щура. Результати вимiрювaнь вмiсту кaдмiю в серщ ембрiонiв свiдчaть про зниження вмюту кaдмiю в оргaнiзмi ембрюшв при комбiновaному введеннi солей кадмто з цитратом церiю / цитратом гермашю / цитратом йоду+сiркa при внутршньошлунковому введеннi в експериментах на щурах i цi елементи можуть розглядатися як новi бiоaнтогонiсти кадмто.
Ключов! слова: ембрюгенез, кадмш, церш, германш, йод, cipxa.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъний стан оргатв i тканин експерименталъних тварин та людини в онтогенезi в нормi та nid впливом зовтшшх i внутрштх чиннитв», номер державноi реестрацн 0117U003181.
До тепершнього часу, незважаючи на значну кшьюсть морфолопчних робгг, що присвячен вивченню впливу важких меташв на пренатальний розвиток, залишаеться низка невиршених питань щодо розумшня змш основних морфогенетичних подш розвитку ембрюна та кардюгенезу. Результати численних дослщжень шдтверджують, що одшею з етюпатогенетичних причин нешфекцшних хвороб е вплив еколопчних фактор1в: викиди промислових шдприемств i автотранспорту, ращацшне забруднення, х1м1защя сшьського господарства та in. [1,2]. Проте вплив сполук кадмда на розвиток ембрюна та органогенез е малодослщженою галуззю як в експериментальнш морфологи так i в медициш. У ряд1 дослщжень [8] встановлено, що при тривалому шдвищеному надходженш в оргашзм потенцшно токсичних елеменпв (сурми, ртуп, кадмда) спостерпаеться змша роботи серцево-судинно! системи з вираженою кардютоксичною д1ею важких меташв по катехоламшовому мехашзму [7,12]. Проведет дослщження пор1вняння вмюту мщ, цинку, кадмда i свинцю в кров1 вагггних жшок в першому триместр1 ваптносп та шсля полопв в залежносп вщ наявносп загрози переривання ваптносп у жшок. Доведено, що при спшьнш д1! мшроелеменпв кадмш i свинець мають провокуючу дда на ймов1рнють розвитку загрози переривання ваптносп, тод1 як мщь i цинк мають превентивну дда щодо появи дано! патологи у вагггних жшок. Кадмш i цинк мають под1бш електронш конфпурацп i валентнють, вщповщно, вони мають i под1бш бюлопчш впливи. Кадмш може замшити цинк у багатьох бюлопчних системах, тому вважаеться антиметабол1том цинку. Отримаш результати рекомендовано використовувати при комплексному спостереженш за жшкою шд час ii ваптносп з метою попередження загрози переривання ваптносп [5,6,9]. Сучасними дослщженнями експериментально визначен мшмальш концентрацп цинку, при яких можливий достатнш р1вень хорюнального гонадотротну для збереження i розвитку ваптносп. Вмют цинку в кров1 в д1апазош нижче 6-7 мкмоль/л ставить шд сумшв можливють накопичення хорюнального гонадотротну в оргашзм1 матерь [3]
Для пошуку можливих б1антогошспв досить перспективними е бютехнолопчш препарати, до складу яких включають мшроелементи, котр1 за результатами сучасних дослщжень учених, виконують низку життево важливих функцш в оргашзм1, е еколопчно безпечними та не справлятимуть негативного впливу на здоров'я i морфо-функцюнальний статус та продуктившсть тварин [10,11]. Доведено, що в оргашзм1 оргашчш сполуки (цитрати) гермашю та церда беруть участь у транспортуванш кисню до тканин, попереджуючи розвиток гшоксп на тканинному р1вш, зокрема, результати дослщжень вказують на стимулюючий вплив цитрапв церда та гермашю,
© В.Ф. Шаторна, О.О. Нефьодова, 2019
отриманих методом нанотехнологн, на iмунобiологiчну реактившсть оргашзму самиць щурiв i ix репродуктивну i детоксикацiйну функцiю [4,10].
Таким чином, актуальним напрямком морфолопчних експериментальних дослiджень е виявлення спектру порушень загального ходу ембрiогенезу при солями кадмiю на ваптну
самицю та за умов компенсацп цитратами металiв.
Метою роботи було експериментально визначити стушнь накопичення кадмда в органiзмi ембрiонiв та вплив на загальний xiд ембрiогенезу солей кадмда при iзольованому введеннi та в комбшацн з цитратами металiв у щурiв.
Матерiал i методи дослщження. Експериментальнi дослiдження були проведеш на самицях щурiв лшн Wistar (розплiдник «Дат», м. Кшв). Для моделювання впливу i токсично! дн експозицii солями кадмiю ми протягом Bciei' вагггносп самицям щурiв лшн Wistar щодня ентерально вводили розчини дослщжуваних речовин. Bei щури були роздшеш на 8 груп:
1 група - контрольна; 2 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмда у дозi 1,0 мг/кг; 3 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмда у дозi 1,0 мг/кг; 4 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмда у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату церда у дозi 1,3мг/кг; 5 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмда у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату церда у дозi 1,3мг/кг; 6 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмда у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату германда у дозi 0,1 мг/кг; 7 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмда у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату германда у дозi 0,1 мг/кг; 8 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмда у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитра^в шрки та йоду у дозi 0,003мг/кг.
Вщповщно до умов i вимог проведення ембрюнальних експерименпв ми забезпечили повноцшний харчовий рацюн, воду для пиття i ретельний догляд самицям; введення розчишв метaлiв (зондуванням) проводили з першого дня ваптност щоденно в один i той же час доби (з 10 до 12 години). Про можливу негативну дда дослщжуваних речовин на ембрюнальний розвиток судили за здатшстю пiдвищувaти рiвень ембрiонaльноi смертностi (ембрiолетaльний ефект), обраховуючи загальну, доiмплaнтaцiйну та пiсляiмплaнтaцiйну ембрюнальну смертнiсть на 13-й та 20-й добi ембрiогенезу.
Цiлих ембрiонiв 13-то! доби ембрiогенезу та серця ембрюшв 20-i доби фiксувaли у розчиш 10%-ного забуференого формaлiну, зневоднювали у спиртах зростаючо! концентраций просочували хлороформом та заливали у парапласт для подальших пстолопчних дослiджень. Частина ембрюшв заморожувалась для вимiрювaння вмiсту метaлiв (кaдмiю) в ембрiонaльних пробах методом полiелементного aнaлiзу. Полiелементний aнaлiз бюлопчних мaтерiaлiв методом атомно! емiсii з електродуговою aтомiзaцieю проводився в Державному пiдприeмствi «Украшський нaуково-дослiдний iнститут медицини транспорту» Мшютерства охорони здоров'я Украши (м. Одеса) згiдно договору про науково-творче сшвроб^ництво (2018р.). Пробопiдготовкa i вимiрювaння вмiсту метaлiв проводилося вщповщно до ГОСТ 30823-2002.
Отриманi результати обробляли методом варiацiйноi статистики. Оцшку вiрогiдностi статистичних дослiджень проводили за допомогою t-критерiю Ст'юдента.
Дослiдження на тваринах проводили вщповщно до «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах» (Кшв, 2001), якi узгоджуються з Свропейською конвенцieю про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985).
Результати дослщження та Тх обговорення. При введенш зазначених доз експериментальним тваринам нами не виявлено зовшшшх кaлiцтв, ектопш, кили та iнших вад ембрюшв, тобто тератогенного ефекту солi кадмда та iншi дослiджувaнi речовини при такому способi введення не викликали. Вс експериментaльнi сaмицi вижили.
Полiелементний aнaлiз за методом aтомноi емюи з електродуговою aтомiзaцieю виявив, що вмiст кaдмiю в серцях ембрюшв 20-i доби розвитку в контролi (група №1) складав 0,00042мкг/г, а в груш введення кадмда хлориду (група №2) цей показник вдвiчi перевищував контрольш значення i дорiвнювaв 0,00098мкг/г, що свiдчить про проходження хлориду кaдмiю через плаценту та опосередковану штоксикацда плодiв щура при введенш самищ щоденно дослiджувaного чинника в дозi 1,0 мг/кг внутршньошлунково. Такi данi не суперечать дослщженням останнix рокiв вiдносно здатностi сполук кадмiю проходити плацентарний бар'ер i накопичуватись в органах ембрiонiв та плодiв [5,8]. Змiна вмiсту кадмда в тканинах серця ембрюна призводила до перерозподiлу вмiсту ессенцiального металу - цинку. Якщо в контролi рiвень цинку визначався 6,042 мкг/г, то введення хлориду кадмда змшювало вмют цинку в сторону збшьшення i цей показник дорiвнював 14,36мкг/г. 1зольоване введення кадмiю цитрату (група №3) призводило до накопичення кадмда в серщ до 0,0507 мкг/г, що в 12 разiв
перевищувало контрольш значення. Такий результат ми пояснюемо тим фактом, що цитрат кадмда мав нанорозмiри i в меншому ступенi затримувався плацентою, тобто минав плацентарний бар'ер i в бшьшш мiрi накопичувався в тканинах ембрюшв, в тому числi i в серцi. При цьому рiвень цинку був нижчий за контрольш значення i дорiвнював 4,62мкг/г, що майже на 25% нижче норми. Отримаш результати не суперечать визначеним тенденщям порушень мiкроелементного балансу в органiзмi [10].
Полiелементний аналiз в груш №5 комбшованого впливу хлорид кадмда+цитрат церiю виявив, що вмют кадмiю в серцях ембрiонiв 20-i' доби розвитку складав 0,00044мкг/г, тобто не мав достовiрноl рiзницi з контролем (0,00042мкг/г). Такi результати свщчать про модифiкуючий вплив цитрату церда на здатнiсть хлориду кадмiю накопичуватись в ембрiональних тканинах та долати плацентарний бар'ер. Рiвень цинку був також наближеним до контрольних значень i складав 5,49мкг/г. В rpyni №6 комбшованого введення цитрату кадмда з цитратом церiю piBeHb кадмда складав 0,00086мкг/г, що у ropiB^HHi до групи iзольованого введення цитрату кадмда в 5,8 разiв менше. Таким чином, цитрат церiю зменшуе накопичення кадмiю в ембрiональних органах (серце) при його комбшованому введенш в експериментi на щурах.
В груш №6 (введення кадмда хлориду+цитрат германiю) вмiст кадмiю в 1,3 рази перевищував контрольнi значення i дорiвнював 0,00053мкг/г, а цинк визначався на рiвнi 5,76мкг/г ( в контролi 6,042 мкг/г) В комбшацн цитрат кадмiю+цитрат германiю (7 група) вмют кадмда був достовiрно бшьший i дорiвнював 0,00068мкг/г, при цьому вмют цинку шдвищувався до 8,7588мкг/г. Такi данi свiдчать про компенсаторну роль цитрату германда на здатнють кадмiю накопичуватись в ембрiональних структурах.
Полiелементний аналiз в групi № 7 виявив, що вмют кадмда в серцях ембрюшв 20-1 доби розвитку в груш комбшованого впливу хлорид кадмда+ йод+шрка складав 0,00061 мкг/г, i в 1,45 разiв перевищував контрольш значення, при цьому показник вмюту цинку в тканинах ембрюнального серця також перевищував контроль i показник складав 7,1205 мкг/г. В груш №8 комбшованого введення цитрату кадмда з йодом та шркою рiвень кадмда складав 0,00074мкг/г, що у порiвняннi до групи iзольованого введення цитрату кадмiю в 7,7 разiв менше, а вмют цинку збшьшувався до 10,8511мкг/г, тобто нанокомпозит шрки та йоду зменшуе накопичення кадмда в серщ ембрюшв при його комбшованому введенш в експерименп на щурах. Порiвняння результат змiн вмiстy мiкроелементiв в групах комбшованого введення з даними шших дослщниюв для визначення можливих суперечностей не представляеться можливим у зв'язку з вщсутнютю даних про одночасний вплив солей кадмда з гермашем, церiем, або композитом йод+сiрка.
Таким чином, використання полiелементного аналiзу з використанням атомно! емюи довело зниження вмюту кадмда в органiзмi ембрюшв при комбшованому введенш солей кадмда з цитратом церда / цитратом германда / цитратом йоду+шрка при внутршньошлунковому введенш в експериментах на щурах i щ елементи можуть розглядатися як нов1 бюантогонюти кадмда.
Пор1вняння результат! в ембрютропно! дп низьких доз хлориду кадмiю з показниками контрольно! групи виявило його ембрютоксичнють: при практично однаковш
кiлькостi жовтих тiл вагiтностi в яечниках самиць в груш контролю та груш впливу хлоридом кадмда спостернаеться дост^рне (р<0,05)
зниження кшькосп живих плодiв на 11,7% на 13-й добi та на 17,3% на 20-й добi ембрюгенезу (рис.1).
Цитрат кадмiю виявляе меншу ембрiотоксичнiсть у порiвняннi до хлориду кадмда, зменшення середнiх показникiв чисельносп ембрiонiв по вiдношенню до групи контролю складае 9,14% на 13-ту добу та 7,9% на 20 добу (рис. 1, 2). Такий результат експерименту не суперечить
13-та доба ембрюгенезу
I контроль
I ХЛОРИД КЭДМ1Ю
цитрат кадмго I кадмм хлорид +церш I кадмм цитрат+церм кадмм хлорид +германт кадмм цитрат +германш кадмм хлорид+йод, арка
Рис. 1. Показники середшх значень кшькосп живих ембрюшв щурiв в контрольны та експериментальних трупах на 13-ту добу ваггтностт
опублшованим даним експериментальних дослщжень в ряду класичних ембрюнальних робiт [1,2,4]. При комбшованому введеннi хлориду кадмiю та цитрапв металiв, зниження показникiв середшх значень кiлькостi плодiв у порiвняннi до груп iзольованого введення хлориду кадмда залежало вiд термiну впливу.
Так в груш комбшованого введення хлориду кадмда + цитрат церда на 13-й добi середнi значення кiлькостi ембрiонiв на 1 самицю дорiвнювали таким в групi iзольованого впливу хлоридом кадмiю, а на 20-й добi на 13,2% перевищували даний показник групи iзольованого впливу хлориду кадмда. Таю результати свщчать про компенсаторний вплив цитрату церда на ембрютоксичнють хлориду кадмда при !х комбшованому введенш. При комбшованому введенш хлориду кадмiю та нанокомпозиту, (йоду + сiрка) кiлькiсть плодiв у порiвняннi до контрольних значень знижувалась: на 13-й добi на 7,8%, а на 20-й добi на 3,9%, але цi показники були достовiрно вищими нiж у груш iзольованого впливу хлориду кадмда, що теж розцiнювалось нами як модифшуючий вплив нанокомпозиту на ембрютоксичш властивосп кадмда. (рис. 1, 2).
При комбшованому введенш цитрату кадмда та цитрату церда в зазначених дозах зниження кшькосп плодiв у порiвняннi до контрольних значень було наступним: на 13-й добi на 7,8%, а на 20-й добi на 5,3%, але достовiрно вищими шж у групi iзольованого впливу цитрату кадмiю, що також свщчить про модифiкуючий вплив цитрату церда вщносно до кадмiю цитрату. Комбшоване введення
Рис. 2. Показники середшх значень кшькост! живих ембрюшв щур1в в ХЛОриду/ Цитрату Кадм1ю 3 контрольны та експериментальних групах на 20-ту добу ваптносп. цитратом гермаШЮ також знижу-
вало показники ембрютоксичносп кадмiю. Якщо iзольоване введення хлориду кадмда знижувало середнi показники кшькосп живих ембрiонiв на 13-ту добу на 11,7%, то в комбшацп з цитратом германiю лише 9,1%. На 20-добу вiдповiднi показники складали в групi кадмieво! штоксикацп -17,3%, а при комбшованому впливi - 10,5%. Розрахунок загально! ембрюнально! смертностi наприкiнцi вагiтностi продемонстрував, що найвищою компенсаторною властивiстю щодо ембрiотоксичностi хлориду кадмiю володie нанокомпозит йод+шрка - 12,73±2,51. В групах комбшованого введення цитрату кадмда з цитратами металiв до таких показниюв на 20-ту добу розвитку наближаються показники в груш №7 - 13,32±1,74 та групи №5 - 11,16±1,37, але в груш iзольованого введення цитрату кадмда загальна ембрюнальна смертнiсть на дослiджуваному термiнi вже була достовiрно нижчою (13,43±2,50) у порiвняннi до групи впливу хлоридом кадмда в 1,7 разiв. Загалом в групах впливу цитрату кацмда з цитратами металiв простежуеться зменшення показникiв загально! ембрiональноi смертностi на 20-й добi розвитку ембрiонiв, що ми пояснюемо дiею компенсаторного фактору (цитрату металу) на ембрiотоксичнiсть кадмда Так в груш комбшованого введення цитрату кадмда з цитратом германда дослщжуваний показник з 16,82±2,45 на 13-тш добi знизився до 13,32±1,74 на 20-ту добу. А в груш цитрат кадмда+ цитрат церда (група №5) з 13,24±1,62 (13 доба) знизився до 11,16±1,37 на 20-ту. У зв'язку з вщсутшстю даних щодо впливу на загальний хiд ембрiогенезу комбiнацii дослiджуваних цитрапв з кадмiем, можливiсть порiвняння результат вiдсутня.
1. Результати експерименту виявили бiльш виражений ембрiотоксичний ефект впливу хлориду кадмда у порiвняннi до впливу цитрату кадмда при !х однаковш дозi та способу введення в експерименп на щурах.
2. Комбшоване введення хлориду/цитрату кадмда з цитратами церда/германда/йоду+шрка виразно знижуе ембрютоксичний ефект кадмiю, що виражаеться в збiльшеннi кiлькостi ембрiонiв в послед та зниженш показникiв як загально! так i доiмплантацiйнiй та mсляiмплантацшнш ембрiональноi смертностi на 13-й та 20-й добi ембрiогенезу щура.
3. Результати вишрювань вмiсту кадмда в серщ ембрiонiв свiдчать про зниження вмюту кадмiю в органiзмi ембрiонiв при комбiнованому введеннi солей кадмда з цитратом церда /
хлорид КЭДМ1Ю цитрат кадм!ю кадмт хлорид +церзй кадмШ цитрат+цер!й кадм1й хлорид +германш кадмж цитрат +германш кадмш хлорид+ йод, арка
20-та доба ембрюгенезу
цитратом гермашю / композитом йод+cipKa при внутршньошлунковому введенш в експериментах на щурах i щ елементи можуть розглядатися як новi бiоантогонiсти кадмда.
Перспективи подалъших дождженъ полягають у проведены iмуногiстохiмiчного дождження оргатв eM6pioHie тсля впливу хлоридом кадмЮ та за умов корекци цитратами з метою прогнозування можливих змш базових гктогенетичних процеав при кадмieвiй ттоксикаци вагтних самицъ.
Список . ик|>;||\|>11.
.......................................*.......* ........
1. Avtsyn AP, Zhavoronkov AA, Rish MA. Mikroelementozy cheloveka: etiologiya, klassifikatsiya, organopatologiya. M.: Meditsina; 1991. 496 s. [in Russiаn|
2. Belmer SV, Gasilina TV. Mikroelementy i mikroelementozy i ikh znacheniye v detskom vozraste. Voprosy sovremennoy pediatrii. 2008;7(6):91-6. [in Russian]
3. Budko EV, Fedorov EO, Yampolskyy LM, Khabarov A.A. Korelyatsiya mizh vmistom zahalnoho tsynku i khorionichnoho honadotropinu v krovi vahitnykh ye ryzykom nevynoshuvannya v pershomu trymestri. Sovremennaya medytsyna: aktualnye voprosy: sb. st. po mater. LIV-LV mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Novosybyrsk: SybAK, 2016; 4-5(49): 171-181. [in Ukrainian]
4. Chekunova MP, Frolova AD. Sovremennyye problemy profilakticheskoy toksikogii. M., 1991: 36-45. [in Russian]
5. Gzhegotskiy MR, Sukhodolskaya NV. Vliyaniye medi, tsinka, kadmiya i svintsa na veroyatnost' razvitiya ugrozy preryvaniya beremennosti u zhenshchin. Reproduktivnoye zdorov'ye Vostochnaya Yevropa. 2014; № 1 (31): 43-49. [in Russian]
6. Khasanov AA. Orlov YuV. Rol dismikroelementozov v formirovanii akusherskoy patologii u beremennykh v usloviyakh antropogennoy nagruzki na okruzhayushchuyu sredu. Inter-Medikal (Yezhemesyachnyy nauchnyy meditsinskiy zhurnal). Moskva: Izd-vo Mezhdunarodnogo Nauchnogo Ob"yedineniya "Inter-Medical". 2014; 4: 27-31. [in Russian]
7. Loboda AM. Mikroyelementni porushennya u ditey. Sovremennaya pediatriya. 2009;1(23):81-92. [in Ukrainian]
8. Oberlis D, Skalnyy AV, Skal'naya MG. Patofiziologiya mikroelementozov. Patogenez. 2016; V14(2): 20-27. [in Russian]
9. Pykhteyeva YeG. Otsenka vozmozhnosti ispol'zovaniya integral'nogo soderzhaniya metallotioneinov v eritrotsitarnoy masse pri analize obespechennosti tsinkom vo vremya beremennosti. Mikroelementy v meditsine 2013; 14(1): 32-36. [in Russian]
10. Shatorna VF, Nefodova OO, Harets VI. Eksperymentalne vyznachennya kombinovanoho vplyvu atsetatu svyntsyu ta tsytratu sribla na kardiohenez shchuriv Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny. 2016; 16, V 4(56):294-298. [in Ukrainian]
11. Hays SM, Nordberg M, Yager JW, Aylward L Biomonitoring Equivalents dossier for cadmium (Cd). Regul. Toxicol. Pharmacol. 2008; Vol. 51(3): 4956.
12. Järup L, Akesson A. Current status of cadmium as an environmental health problem. Toxicol Appl Pharmacol. 2018; 238(3): 201-8.
АМН^^
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ЦИТРАТОВ МЕТАЛЛОВ НА ЕМБРИОТОКСИЧНИСТЬ СОЛЕЙ КАДМИЯ В ЭМБРИОГЕНЕЗЕ КРЫС Шаторна В.Ф., Нефедова Е.А., Гарець В.И., Гальперин А.И., Дефорж А.В., Грузд В.В., Абдул-Оглы Л. В.
Целью исследования было экспериментальное определение степени накопления кадмия в организме эмбрионов и влияние на общий ход эмбриогенеза солей кадмия при изолированном введении и в комбинации с цитратами металлов у крыс. Экспериментальные исследования были проведены на самках крыс линии Кроме контрольной
группы было 2 группы животных кадмиевой интоксикации: изолированное введение хлорида кадмия или цитрата кадмия в дозе 1,0 мг/кг. Группы комбинированного введения - хлорид кадмия или цитрат кадмия с цитратами церия, германия, нанокомпозита сера + йод. Результаты эксперимента выявили более выраженый ембриотоксический эффект влияния хлорида кадмия по сравнению с влиянием цитрата кадмия при их одинаковой дозе и способе введения в экспериментах на крысах. Комбинированное введение хлорида / цитрата кадмия с цитратами церия / германия / йод + сера снижает ембриотоксичний эффект кадмия, что выражается в увеличении количества эмбрионов в помете и снижении показателей как общей так и доимплантационной и постимплантационной эмбриональной смертности на 13-й и 20-й сутки эмбриогенеза крысы. Результаты измерений содержания кадмия в сердце эмбрионов свидетельствуют о снижение содержания кадмия в организме эмбрионов при комбинированном введении солей кадмия с цитратом церия / цитратом германия / цитратом йод + сера при внутрижелудочном введении в эксперименте на крысах и эти элементы могут рассматриваться как новые биоантогонисты кадмия.
Ключевые слова: эмбриогенез, кадмий, церий, германий, йод, сера.
Стаття надшшла 19.09.18 р.
EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE INFLUENCE OF CITRATES OF METALS TO EMBRYOTOXICITY OF CADIUM SALTS IN EMBRYOGENESIS OF RATS Shatorna V.F., Nefodova E.A., Harets V.I., Halperin A.I., Deforzh A.V., Gruzd V.V., Abdul-Ogly L.V.
The purpose of the study was to experimentally determine the degree of accumulation of cadmium in the body of embryos and the effect on the general course of embryogenesis of cadmium salts when administered alone and in combination with metal citrates in rats. Experimental studies were conducted on female Wistar rats. In addition to the control group, there were 2 groups of animals of cadmium intoxication: isolated administration of cadmium chloride or cadmium citrate at a dose of 1.0 mg / kg. Combined injection groups - cadmium chloride or cadmium citrate with citrates of cerium, germanium, nanocomposite sulfur + iodine. The results of the experiment revealed a more pronounced embryotoxic effect of cadmium chloride compared with the effect of cadmium citrate at the same dose and method of administration in experiments on rats. Combined administration of cadmium chloride / citrate with cerium / germanium citrates / iodine + sulfur reduces the embryotoxic effect of cadmium, which results in an increase in the number of embryos in the litter and a decrease in both total and pre-implantation and post-implantation embryonic mortality on the 13th and 20th day of embryogenesis of rats. The results of measuring the content of cadmium in the heart of embryos indicate a decrease in the content of cadmium in the body of embryos with the combined administration of cadmium salts with cerium citrate / germanium citrate / iodine + sulfur citrate with intragastric administration in rats, and these elements can be considered as new bio-antagonists of cadmium.
Key words: embryogenesis, cadmium, cerium, germanium, iodine, sulfur.
Рецензент Срошенко Г. А.
