CC BY
16УДК: 616-001.41: 616.01/-099: 616-06.
С. С. Полщук, к. мед. н., *В. Я. Скиба,д. мед. н., *А. П. Левицький, д. бюл. н.,
С. М. Шувалов, д. мед. н.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М. I. Пирогова *Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально! академп медичних наук Украши»
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ КВЕРТУЛ1НУ НА ПРОЦЕСИ ЗАГОеННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТУ ЩУР1В ПРИ ПОРУШЕНН1 ФУНКЦП ГЕПАТОБ1Л1АРНОГО ТРАКТУ
Мета: експериментально до^дити вплив квертулту на умови загоення травматичного пошкодження слизовог оболонки порожнини роту щурiв при порушенн гепато-бШарного тракту.
Матерiали та методи. Експеримент був проведений на 40 бших щурах-самцях лти Вктар, яким прово-дилося нанесення рани слизовог оболонки порожнини роту та порушення функцП жовчовивiдного протоку на фон використання квертулту та без нього.
Результати. При проведенi динамiчного спостереження за загоенням травм слизовог оболонки порожнини роту щурiв виявлено погiршення проце^в загоення у щурiв з перер1зкою загального жовчного протоку та прискорення - у групах тварин, як приймали квертулiн.
Висновки. При порушенн функци гепатобШарго тракту загоення ран слизовог оболонки порожнини роту щурiв погiршуеться на 3-4 доби. При використання квертулта загоення ран слизовог оболонки прискорюеться на 2-3 доби у групах щурiв з перер1зкою загального жовчного протоку та без перер1зки.
Ключовi слова: експеримент, щурi, травма слизовог оболонки порожнини роту, патологiя гепатобШар-ного тракту, квертулт.
С. С. Полищук, *В. Я. Скиба, *А. П. Левицький, С. М. Шувалов
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова, Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины»
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ КВЕРТУЛИНА НА ПРОЦЕССЫ ЗАЖИВЛЕНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ СЛИЗИСТОЙ ПОЛОСТИ РТА КРЫС ПРИ НАРУШЕНИИ ФУНКЦИИ ГЕПАТОБИЛИАРНОГО ТРАКТА
Цель: экспериментально исследовать влияние квертулина на условия заживления травматического повреждения слизистой оболочки полости рта крыс при нарушения функции гепатобилиарного тракта.
Материалы и методы. Эксперимент был проведен на 40 белых крысах-самцах линии Вистар, которым проводилось нанесения раны слизистой оболочки полости рта и нарушении функции желчевыводящих протоков на фоне использования квертулина и без него.
Результаты. При проведении динамического наблюдения за заживлением травм слизистой оболочки полости рта крыс выявлено ухудшение процессов заживления у крыс с перерезкой общего желчного протока и ускорение - у группы животных, которые принимали квертулину.
Выводы. При нарушении функции гепатобилиарного тракта заживления ран слизистой оболочки полости рта крыс ухудшается на 3-4 суток. При использование квертулина - ускоряется на 2-3 суток у групп крыс с перерезкой общего жёлчного протока и без перерезки.
Ключевые слова: эксперимент, крысы, травма слизистой оболочки полости рта, патология гепатобили-арного тракта, квертулин
© Полщук С. С., Скиба В. Я., Левицький А. П., Шувалов С. М., 2015.
«iHHoemu e cino.naino.u^ii», № 4, 2015
S. S. Polischuk, *V. Y. Skyba, *A. P. Levitskiy, S. M. Shuvalov
Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University * State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine»
EXPERIMENTAL STUDY OF THE EFFECT OF KVERTULIN ON THE PROCESSES OF HEALING OF TRAUMATIC INJURIES OF THE ORAL MUCOSA OF RATS IN VIOLATION OF THEHEPATOBILIARY TRACT
Summary. The wounds of soft tissues of the maxillofacial region is the leading face injuries. Clinic of wounds of soft tissues of the face and the course of the healing have their own characteristics and have complications. Appearance of complications of healing, in some cases, connected to the presence of comorbidities, such as diseases of the hepatobiliary tract.
The purpose of the study - to investigate experimentaly the effect of kvertulin on conditions of the healing processes of traumatic injuries of the oral mucosa of rats in violation of the hepatobiliary tract
The experiment was conducted on 40 white male rats Wistar, that were on the standard conditions of stay in the cells of the vivarium of the VNMU named by Pirogov. Age animals - 5 months. Weight rats ranged between 240-270 g
Rats were divided into 4 groups: control, research №1, 2, 3 groups
Clinical evaluations of condition of the wound surface of the cheeks were performed everyday from the 4th day of experiment. To evaluate the wound were used such characteristics: "Ulcer" - wound surface is a typical traumatic ulcer with inflammation, swelling and leukocyte infiltration; "Epithelialization " - restoring the epithelial layer of connective tissue of the mucous membrane ; "Healing" - the full restoration of the defect of the buccal mucosa.
Complete healing (100 %) of the standard traumatic wounds cheek in the control group occurred on the 12th day, in the first test group - on the 16th day, in the second test group - on the 10th day and in the third test group - on the 13 th day. Our results of daily observations of the dynamics of the processes of healing traumatic wounds buccal mucosa, show that dysfunction of hepatobiliary tract negatively effects on the healing processes of injuries of the oral mucosa of rats and using of kvertulin has a positive effect on the healing ofpost-traumatic injuries of the soft tissues and reduces the terms of the healing on 2-3 days
So, drug of choice should be kvertulin for improving the healing of consequences of injuries in complex treatment the because of its hepatoprotective effect.
Key words: the experiment, rats, the injury of the oral mucosa, pathology of hepatobiliary tract, kvertulin.
Рани м'яких тканин щелепно-лицево! дшян-ки займають провщне мюце серед травматизму обличчя. Ктшка ран м'яких тканин обличчя та протшання загоення мають сво! особливост -при ранах м'яких тканин щелепно-лицево! дшян-ки часто юнуе невщповщшсть зовшшнього ви-гляду та важкост травмування поряд розташова-них структур [1, 2]. Важливим моментом при цьому набувае яюсне неускладнене загоення ран обличчя, загоення первинним натягом. З усклад-нень, як можуть зус^чатися при ранах щелепно-лицево! дшянки, на перший план виходять на-гноення ран чи абсцедування, виразкування чи ерозування кра!в рани, розходження швiв, шсля-травматична запальна шфшьтращя [3]. Вщомо, що поява ускладненого загоення, у рядi випадюв, пов'язане з наявшстю супутньо! патологи (сер-цево-судинно!, легенево!, нирково! недостатнос-т1, захворювання ендокринно! системи, захворю-вання шлунково-кишкового тракту, порушення обмшу речовин тощо) [4, 6, 7, 10, 11]. Серед супутньо! патологи особливе мюце займае вражен-ня гепатобшарного тракту (ГБТ). Зокрема кшь-юсть хворих з жовчнокам'яною хворобою в Укра!ш у 2011 р. зареестровано на рiвнi 747,2 на
100 тис. дорослого населення. З 2006 р. вiдмiче-но !! зростання на 14,8 %. Клшщистам вщомо, що на тлi патологи ГБТ вiдмiчаеться попршення загоення ран [4, 5, 6, 8, 9, 12]. Але шформаци по загоенню ран щелепно-лицево! дшянки, у хворих з супутньою патолопею печшки, нами не знай-дено.
Завдання щелепно-лицево! хiрургi! в лшу-ванш ран полягае у профшактищ чи зменшенш загрози, яку складае рана чи !! ускладнення для оргашзму. Загоення рани вщбуваетъся завдяки здатносп живого оргашзму до регенераци де-яких тканин, насамперед сполучно! та ештелда, внаслшок чого або вшновлюеться попередня структура тканини, або (частше) рановi дефекти в тканинах заповнюються сполучнотканинними "латками", яю оргашчно зливаються з краями навколо дефекту (репарашя).
Оскшьки лшар^ поки що, не можуть приско-рити регенерашю та керувати цим процесом в повнш мiрi, лшування рани полягае в санацп та запобианш !! ускладненням, створенш оптима-льних умов для прояву власних сил оргашзму, спрямованих на загоення рани в рiзних умовах функцюнування оргашзму на фош супутньо! па-
тологи.
Нами було проведено дослшження впливу порушення функцп ГБС на умови загоення ран щелепно-лицево! д1лянки в експеримент для ви-значення тактики лшування.
Мета досл1дження. Експериментально дос-лшити вплив квертулшу на умови загоення травматичного пошкодження слизово! оболонки по-рожнини роту щур1в при порушенш гепато-бшарного тракту.
Матер1али та методи. Експеримент був проведений на 40 бших щурах-самцях лши Вю-тар. Тварини знаходилися на загальному рацюш харчування, мали вшьний доступ до води { !ж та стандартних умовах перебування в в1вар1ю ВНМУ ¡м. М. I. Пирогова. В1к тварин - 5 мюящв. Маса пацююв коливалася в межах 240-270 г.
З л1тературних даних вшомо декшька моделей нанесення ран на слизовш оболонщ порож-нини роту [2, 5. 7, 13-15]. Але не вс щ методики дають стандартизащю рани, що в подальшому буде заважати об'ективнш оцшщ. При нанесенш травми слизово! оболонки щоки щур1в за допо-могою очного трепана, дозволить отримати ста-ндартизовану рану площею [7].
Рану на слизовш оболонщ право! щоки утворювали з допомогою нанесення дозовано! травми гострим трепаном округло! форми з д1а-метром робочо! частини 3 мм, шляхом легкого натискання, пошкоджуючи при цьому слизову по лши змикання зуб1в. Травму наносили тд тюпе-нталовим наркозом (20 мг/кг внутршньоочере-венно). Площа отриманого дефекту слизово! оболонки (рани) дор1внював 7,07 мм2. Вшокрем-лений шматочок обережно вщикали ножицями, щоб пошкодити лише слизову оболонку щоки 1 не травмувати м'язи { судини. Ця модель досл1-дження рекомендована Фармаколопчним ком1-тетом МОЗ Укра!ни, як базова для дослшження препарапв, призначених для прискорення проце-с1в загоення ушкоджень слизово! оболонки по-рожнини роту [7]. Данна модель нами була виб-рана для дослшження, як найбшьш адекватна, шформативна, доступна та вщповшаюча мет нашого дослшження.
Порушення ГБС можуть бути у вигляд1 р1з-номаштних сташв, захворювань та на р1зних р1в-нях враження, тому е доцшьним вивчення впливу р1зних мехашзм1в порушення ще! системи на протшання процес1в регенераци м'яких тканин щелепно-лицево! дшянки. Нами в експеримент! на щурах блокування видшення жовч1 досягали -за допомогою перев'язки та перешчення м1ж двома лшатурами жовчного протоку [2, 5, 13, 14].
Щур1 були подшеш на 4 групи: 1 - контрольна група - 10 щур1в з травмою слизово! оболонки порожнини роту; дослщна група № 1 - 10 щур1в
з травмою слизово! оболонки порожнини роту та перешченням жовчного протоку; дослщна група № 2 - 10 щур1в з травмою слизово! оболонки по-рожнини роту, але без пошкодження жовчного протоку, в день травмування слизово! оболонки та послшуюч1 два тижш, добавляли до !ж1 квер-тулш в доз1 200 мг на кшограм маси щура; досл> дна група № 3 - 10 щур1в з травмою слизово! оболонки порожнини роту та перешченням жовчного протоку, в день проведення ирурпчного втручання та послщуюч! два тижш, добавляли до !ж квертулш в доз1 200 мг на кшограм маси щура.
Квертулш це комплексний препарат що мю-тить бюфлаванош кверцетин, пребютик шулш, цитрат кальщю (дозвш МОЗ Укра!ни №05.03.02. - 06/44464 в!д 17.05.2012 року). 1нул1ну надае антидисбютичну д1ю, стимулюючи зростання пробютично! мшрофлори { усуваючи явища дис-бактерюзу. Кверцетин володдачи Р-в1тамшною актившстю, мае антиоксидантну, мембранопро-текторну та гепатопротекторну д1ю. Цитрат кальщю е найбшьш легко засвоювання формою кальщю, стимулюе мшерал1защю юстково! ткани-ни, усуваючи явища остеопорозу.
Клш1чну оцшку стану раново! поверхш що-ки проводили щоденно, починаючи з 4 доби дос-лщу. Для оцшки загоення використовували таку характеристику: "виразка" - ранова поверхня яв-ляе собою типову виразку з травматичним на-бряком, рановим запаленням { лейкоцитарною шфшьтращею; "еттел1защя" - вщновлення еш-тел1ального пласта сполучно! тканини слизово! оболонки; "загоювання" - повне вщновлення дефекту слизово! оболонки щоки [7].
Результати та обговорення. Результати щоденного огляду стану раново! поверхш, показали, що вже на 4-й день експерименту спостер> галася наступна картина: в першш контрольнш груш тварин - процес загоювання у яких проткав спонтанно, без зовшшнього впливу, мав мю-це великий набряк, ранова поверхня була покри-та гншним нашаруванням. У першш дослщнш груш - процес загоення супроводжувався, ще б> льшим набряком слизово! травмовано! щоки та бшьшим густим гншним вмютом та нашаруван-нями на пошкодженш слизовш оболонщ, що майже не зшмалися. В той же час у тварин дос-лщно! друго! групи, яким не було проведено пе-решчення жовчного протоку, але був призначе-ний квертулш, процес загоювання рани слизово! оболонки порожнини роту, супроводжувався меншим набряком, шж у щур1в контрольно! гру-пи, а також ранова поверхня була покрита мен-шими гншними нашаруваннями, як легко зшмалися. У тварин дослщно! третьо! групи, яким було проведено перешчення жовчного протоку та
призначення квертулiну, процес загоювання су-проводжувався значно меншим набряком, нiж у тварин першо! дослщно! групи, але бшьшим нiж у тварин друго! дослщно! групи, при цьому ра-нова поверхня була покрита незначною кшьюс-тю гнiйних нашарувань, якi важко зшмалися.
Загоювання травматичних пошкоджень слизово! оболонки порожнини роту здшснюеться через розвиток запалення, формування добре ви-ражено! грануляцшно! тканини з послщуючою И епiтелiзацieю без утворення рубщв [7].
У щурiв контрольно! група - з травмою сли-зово! оболонки порожнини роту, але без пошко-дження жовчного протоку та без використання квертулiну, на 4-й день спостережень у деяких тварин спостериалась наступна картина: рани очистилися вщ гншного вмiсту, по !х краям з'явилася молода грануляцшна тканина, набряк щоки i дiаметр раново! поверхнi зменшився, що вказуе на початок процесiв епiтелiзацi!. Регене-руючий епiтелiй поступово поширюеться з пе-риферi! до центру, зменшуючи при цьому дiа-
метр раново! поверхш. Спостереження за дина-мшою процесiв загоення травматичного дозова-ного ушкодження слизово! порожнини роту щу-рiв свiдчить про те, що вже на 4-й день з моменту нанесення рани лише у 6-х iз 10-ти (60 %) тварин контрольно! групи вiдмiчався початок про-цеав епiтелiзацi!, а у тварин, дослщно! друго! групи, яким перорально вводили квертулiн початок процешв епiтелiзацi! спостерiгалися на 4-й день у 90 % щурiв та мiсцевi прояви запально! реакцi! були менш вираженi. У щурiв першо! до-слiдно! групи на 4-й день з моменту нанесення рани та перешчення протоку загального жовчно-го протоку лише у 3-х iз 10-ти (30 %) тварин вщ-мiчався початок процешв епiтелiзацi!, що явля-еться найгiршим показником з усiх груп, а у тварин, дослщно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш початок процесiв епiтелiзацi! спостериалося на 4-й день у 60 % щурiв та мю-цевi прояви запально! реакцi! були менш вира-женi (рис. 1, 2,3).
День дослщження
♦ Контрольна —■—Перша Друга Третя
Рис. 1. Динатка прояву виразки при загоювання травматичних ран слизово! оболонки щоки пацюкв усх груп дослщжен-ня (п=40).
12 -| 11
4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
День дослщження
Рис. 2. Динатка прояву ерозш при загоювання травматичних ран слизово! оболонки щоки пацююв уих груп (п=40).
День дослщження
- Контрольна Перша Друга Третя
Рис. 3. Динамка реестраци повно! еттел1зацп при загоюванш травматичних ран слизово! оболонки щоки пацююв уих груп (п=40).
В результат! спостережень за процесом за-гоювання травматичних ран слизово! оболонки порожнини роту нами було пом!чено, що кверту-л!н, позитивно опосередковано, через стабшза-ц!ю функцп гепатоб!л!арного тракту впливае на загоення ран. В груп! щур!в, котр! отримували квертул!н, процес загоювання мав бшьш швидку динам!ку, н!ж в груп! пацююв, як! не отримували препарапв.
На 5-й день з моменту нанесення рани у 7-х !з 10-ти (70 %) тварин контрольно! групи вщм> чався початок процешв ештел!зацп, а у тварин, дослщно! друго! групи, яким перорально вводили квертулш процеси ештел!зацп спостер!галося у 90 % щур!в та м!сцев! прояви запально! реакцп були менш виражен!. У щур!в першо! досл!дно! групи на 5-й день з моменту нанесення рани та перешчення протоку загального жовчного протоку лише у 5-х !з 10-ти (50 %) тварин вщм!чався початок процешв еп!тел!зац!!, що являеться най-г!ршим показником з ушх груп, а у тварин, дос-л!дно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш початок процешв ештел!зацп спостер!-галося на 5-й день у 70 % щур!в та мюцев! прояви запально! реакцп були менш виражен! (рис. 1, 2, 3).
На 6-й день з моменту нанесення рани у 9-х !з 10-ти (90 %) тварин контрольно! групи вщм> чалися процеси ештел!зацп, а у тварин, дослщно! друго! групи, яким перорально вводили кверту-лш процеси ештел!зацп спостерпалося у вс!х щур!в та мюцев! прояви запально! реакцп були менш виражен!, та у 1-о! тварини !з 10-ти (10 %) вщм!чалося повне загоення пошкодження. У щу-р!в першо! досл!дно! групи на 6-й день з моменту нанесення рани та перешчення протоку загального жовчного протоку лише у 7-х !з 10-ти (70 %) тварин вщм!чалася ештел!зацп, що являеться найпршим показником з ус!х груп, а у тварин,
дослщно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш процеси ештел!зацп спостерпалися у 9 (9 0%) щур!в та мюцев! прояви запально! реакцп були менш виражен!, загоення ран не спо-стерпалося (рис. 1, 2,3).
На 7-й день з моменту нанесення рани у 9-х !з 10-ти (90 %) тварин контрольно! групи спостерпалися процеси ештел!зацп, а у тварин, дослщ-но! друго! групи, яким перорально вводили квер-тулш - процеси ештел!зацп спостерпалися у вшх щур!в та мюцев! прояви запально! реакцп були менш виражен!, та у 2-х щур!в !з 10-ти (20 %) в> дм!чалося повне загоення пошкодження. Ранева поверхня цих 2-х тварин була повнютю вкрита тонким ештел!альним шаром, який не вщр!зня-еться в!д оточуючо! травму слизово! оболонки щ!чно! д!лянки. В!зуально товщина травмовано! щоки наближувалася до товщини контрлатера-льно! щоки, що св!дчить про вщсутнють прояв!в запально! реакц!! в товщиш вс!е! слизово! оболонки. У щур!в першо! досл!дно! групи на 7-й день з моменту нанесення рани та перешчення протоку загального жовчного протоку лише у 8-х !з 10-ти (80 %) тварин вщм!чалася ештел!защя рани, що зберпае тенденщю найпрших показник!в з ус!х груп, а у тварин, дослщно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш ештел!защя спостерпалася у вс!х щур!в, при цьому вщм1чеш процеси еп!тел!зац!! рани та мюцев! прояви запально! реакц!! були менш виражен! шж у попере-дш дн! дослщження, щур!в !з повним загоенням ран у данш груп! не спостерпалося (рис. 1, 2,3).
На 8-й день з моменту нанесення рани у 8-ми (80 %) тварин контрольно! групи спостерпалися процеси ештел!зацп, та у 2-х щур!в !з 10-ти (20 %) вщм!чалося повне загоення пошкодження, а у тварин, дослщно! друго! групи, яким перорально вводили квертулш - процеси ештел!зацп спостерпалися у 6-ти щур!в та мюцев! прояви запально!
реакци були менш виражеш, а у 4-х щурiв вщбу-лося повне загоення пошкодження, що свiдчить про позитивний вплив квертулшу на загоення пошкодження слизово! оболонки порожнини роту. Ранова поверхня тварин у яких вiдмiчене повне загоення ран була повшстю вкрита тонким епiтелiальним шаром, який не вiдрiзняеться вiд оточуючо! травму слизово! оболонки. Вiзуально товщина травмовано! щоки наближувалася до товщини контрлатерально! щоки, що свiдчить про вщсутшсть проявiв запально! реакцi! в тов-щинi всiе! слизово! оболонки. У щурiв першо! дослiдно! групи на 8-й день з моменту нанесення рани та перешчення загального жовчного протоку у 9-х iз 10-ти (90 %) тварин вiдмiчалася еште-лiзацi! рани, при цьому у одного щура (10 %) за-лишалося виразкування рани, що являеться най-пршим показником з ушх груп, а у тварин, дослано! третьо! групи, яким перорально вводили квертулiн епiтелiзацiя спостерiгалася у вшх щу-рiв i мiсцевi прояви запально! реакцi! були менш виражеш шж у попереднi дш дослiдження, та у 2-х щурiв цiе! групи вiдмiчено повне загоення рани та рееструвалася повна вщсутшсть проявiв запально! реакцi! в товщиш всiе! слизово! оболонки (рис. 1, 2, 3).
На 9-й день з моменту нанесення рани у по-ловини тварин контрольно! групи спостериалися процеси епiтелiзацi! та у 5-х щурiв (50 %) вщм> чалося повне загоення пошкодження. При цьому, у тварин дослщно! друго! групи, яким перорально вводили квертулш - процеси епiтелiзацi! про-довжувалися у 2-х щурiв iз 10-ти (20 %) та мю-цевi прояви запально! реакци були менш виражеш, i у 8-х щурiв (80 %) вщбулося повне загоення пошкодження. У щурiв яких ранова поверхня заго!лася, було вiдмiчено повне покриття тонким епiтелiальним шаром !!, який не вiдрiзня-еться вiд оточуючо! слизово! оболонки. Вiзуаль-но товщина травмовано! щоки нагадувала тов-щину здорово! протилежно! щоки, що свщчить про вiдсутнiсть проявiв запально! реакци в товщиш вше! слизово! оболонки та позитивний вплив квертулшу на загоення пошкодження сли-зово! оболонки порожнини роту.
У щурiв першо! дослщно! групи на 9-й день з моменту нанесення рани та перешчення загального жовчного протоку у вшх 10-ти щурiв вщм> чалася епiтелiзацiя рани, у жодного щура ше! групи виразкування рани не спостериалося так само, як i не спостериалося повне загоення ран, це е найпршим показником з ушх груп, що пока-зуе вплив функци гепатобiлiарного тракту на загоення пошкоджень м'яких тканин обличчя, а у тварин, дослiдно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш епiтелiзацiя рани спостер>
галася у 6-ти щурiв (60 %) та мiсцевi прояви запально! реакци були менш виражеш шж у попе-реднi днi дослщження, та у 4-х щурiв ше! групи (40 %), завдяки ди квертулiну, вiдмiчено повне загоення рани та вщсутшсть проявiв запально! реакци в товщиш вше! слизово! оболонки (рис. 1, 2, 3).
На 10-й день з моменту початку експеримен-ту у 3-х тварин (30 %) контрольно! групи, ще спостериалися процеси епiтелiзацi!, а у 7-х щу-рiв iз 10-ти (70 %) вiдмiчалося повне загоення пошкодження, на противагу тваринам у аналоп-чнш дослiднiй другiй групi, яким перорально вводили квертулш - у вшх щурiв було вiдмiчено повне (100 %) загоення пошкодження, це най-кращий результат регенераци пошкодження слизово! оболонки, що шдтверджуе позитивний вплив квертулiну на загоення травм слизово! оболонки порожнини роту. Ранова поверхня по-шкодження слизово! оболонки щоки тварин у яких вiдмiчене повне загоення ран була повшстю вкрита тонким епiтелiальним шаром, який не в> дрiзняеться вщ оточуючо! травму слизово! оболонки. Вiзуально товщина травмовано! щоки на-ближувалася до товщини контрлатерально! що-ки, що свщчить про вiдсутнiсть проявiв запально! реакци в товщиш вше! слизово! оболонки. У щурiв першо! дослщно! групи на 10-й день з моменту пошкодження слизово! оболонки порож-нини роту та перешчення загального жовчного протоку у 8-х iз 10-ти (80 %) тварин залишалася рееструватися епiтелiзацi! рани, при цьому у 2-х щурiв (20 %) вiдмiчене повне загоення травмова-но! рани слизово! оболонки щоки, що е все одно найпршим показником з ушх груп, шдтверджу-ючи при цьому негативний вплив порушення функцi! ГБТ на процеси загоення слизово!.
У тварин третьо! дослщно! групи, яким перорально вводили квертулш, процеси епiтелiзацi! вiдмiченi були у 4-х (40 %) щурiв. Мiсцевi прояви запально! реакци при цьому були менш виражеш шж у попередш дш спостережень. У 6-х щурiв (60 %) цiе! групи вiдмiчалось повне загоення ран та рееструвалася повна вщсутшсть про-явiв запально! реакцi! в товщиш вше! слизово! оболонки (рис. 1, 2, 3).
На 11 -й день з моменту нанесення рани у одно! тварини контрольно! групи (10 %) ще спостериалися процеси епiтелiзацi! а у 9-х щурiв в> дмiчалося повне загоення травматичного пошкодження слизово! оболонки щоки.
У тварин, дослщно! друго! групи, яким перорально вводили квертулш - мiсцевi прояви запально! реакци були вщсутш, що шдтверджува-ло повне загоення пошкодження, дшянка якого не вiдрiзняеться вщ оточуючо! слизово! оболон-
ки та контрлатерально! слизово! оболонки щоки. У тварин першо! дослщно! групи на 11-й день з моменту нанесення рани та перешчення загального жовчного протоку у 6-ти щурiв вiдмiчалася епiтелiзацiï рани, та лише в 4-х щурiв (40 %) ще! групи спостершалося повне загоення рани, це т-дтверджуе про важливий вплив функцн гепато-бiлiарноï системи на загоення пошкоджень м'яких тканин порожнини роту, а у тварин, дослщно! третьо! групи, яким перорально вводили квертулш, спостерпалися лише у 2-х щурiв процеси епiтелiзацiï рани (20 %) та мiсцевi прояви запально! реакцп були менш виражеш шж у попередш дш дослiдження, та у 8-х щурiв цiеï групи (80 %), завдяки дн квертулiну, вiдмiчено повне загоення рани та вщсутшсть проявiв запальноï реакцп в товщиш всiеï слизовоï оболонки, яка не вiдрiзняеться вiд симетричноï дiлянки порожнини (рис. 1, 2, 3).
На 12-й день з моменту початку експеримен-ту у вшх тварин (100 %) контрольноï групи та другоï дослiдноï групи спостерпалися ознаки по-вного загоення травматичного пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту щурiв. Нами помiчено що рани слизовоï оболонки роту щурiв дослiдноï другоï групи, яким перорально вводили квертулш - загошися на 2 дш ранiше, що по-казуе позитивний вплив квертулшу на процеси регенераци пошкодження слизовоï оболонки та м'яких тканин порожнини роту. У вшх щурiв на-званих груп ранова поверхня була повнютю вкрита тонким епiтелiальним шаром, який не в> дрiзняеться вщ оточуючоï травму слизовоï оболонки та протилежноï сторони. При цьому вiзуа-льно товщина травмованоï щоки аналопчна до товщини контрлатеральноï щоки, що свщчить про вiдсутнiсть проявiв запальноï реакцп в товщиш всiеï слизовоï оболонки. У щурiв першоï дослiдноï групи на 12-й день з моменту пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту та перешчення загального жовчного протоку у 5-х iз 10-ти (50 %) тварин ще вiдмiчаеться епiтелiза-щя рани, при цьому лише у 5-ти щурiв (50 %) в> дмiчене повне загоення травмованоï рани слизо-воï оболонки щоки, що е ознакою уповiльнення процесiв регенераци пошкодження та найгiршою зi вшх груп дослiдження. У тварин, аналогiчноï дослiдноï третьоï групи, яким перорально вводили квертулш процеси епiтелiзацiï вiдмiченi тшь-ки у 1-го (10 %) щура та мiсцевi прояви запаль-ноï реакцп при цьому були менш виражеш шж у попередш днi дослiдження, у 9-х щурiв (90 %) цiеï групи вiдмiчено повне загоення травмованоï рани та вiдсутнiсть проявiв запальноï реакцп в товщинi всiеï слизовоï оболонки травмованоï щоки, яка мало чим вiдрiзнялася вiд симетричноï дшянки щоки тварин (рис. 1, 2,3).
На 13-й день з моменту початку експеримен-ту у вшх тварин (100 %) контрольно].', другоï та третьоï дослiдноï групи спостерпалися ознаки повного загоення травматичного пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту. У вшх щурiв названих груп ранова поверхня була повнютю вкрита тонким епiтелiальним шаром, який не в> дрiзняеться вiд оточуючоï травму слизовоï оболонки та протилежноï сторони. Товщина травмо-ваноï щоки аналогiчна до товщини контрлатера-льноï щоки, що свiдчить про вщсутшсть проявiв запальноï реакцп в товщi слизовоï оболонки. У щурiв першоï дослiдноï групи на 13-й день з моменту пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту та перешчення загального жовчного протоку у 4-х iз 10-ти (40 %) тварин ще вiдмiча-еться епiтелiзацiï рани, при цьому лише у 6-ти щурiв (60 %) вiдмiчене повне загоення травмова-ноï рани слизовоï оболонки щоки, що е ознакою сповшьненого процесу регенераци пошкодження та найпршою зi вшх груп дослiдження, але при цьому мiсцевi прояви запальноï реакцп були менш виражеш шж у попередш дш дослiдження (рис. 1, 2, 3).
На 14-й день з моменту початку експеримен-ту у щурiв першоï дослiдноï яким проводили пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту та перешчення загального жовчного протоку вже у 2-х iз 10-ти (20 %) тварин залишаеться еш-телiзацiï рани, i у 8-ми щурiв (80 %) вiдмiчене повне загоення травмованоï рани слизовоï оболонки щоки, при цьому мiсцевi прояви запальноï реакцп були ще менш виражеш шж у попереднi дш дослiдження (рис. 1, 2, 3).
На 16-й день у щурiв першоï дослiдноï групи, яким проводили пошкодження слизовоï оболонки порожнини роту та перешчення загального жовчного протоку, у вшх тварин (100 %) завер-шився процес загоення травматичноï рани щоки. Ранова поверхня цих тварин була повнютю вкрита тонким епiтелiальним шаром, який не в^^з-няеться вщ оточуючоï травму слизовоï оболонки щiчноï дiлянки. Вiзуально товщина травмованоï щоки наближувалася до товщини контрлатера-льноï щоки, що свiдчить про вщсутшсть проявiв запальноï реакцп в товщиш всiеï слизовоï оболонки (рис. 1, 2, 3).
Повне загоення (100 %) стандартних травматичних ран щоки у контрольнш груш тварин вщ-булося на 12-й день, у першш дослщнш груш -на 16-й, другш дослщнш груш - 10-й та у третш дослщнш груш - 13-й. Отримаш нами результата щоденних спостережень за динамшою проце-ив загоення травматичних ран слизовоï оболонки щоки, доводять те, що у тварин, яю щоденно отримували препарати квертулш, швидюсть процесiв епiтелiзацiï була значно вища, нiж у
тварин контрольно! групи iз спонтанним загою-ванням рани слизово! оболонки порожнини роту. Аналопчна тенденщя вiдмiчаеться у групi щурiв з травмою слизово! оболонки порожнини роту та перешченням жовчного протоку, що свiдчить про позитивний вплив квертулша на загоення рани черз норматзащю функцi! гепатобшарно! системи. Квертулiн ефективно впливае на показ-ники видiлення жовчi, що обумовлено його позитивною гепатопротекторною дiею. Отже, препаратом вибору для покращення загоювання на-слiдкiв травм, в комплексному лшуванш, мае бути - квертулш.
Висновки. Порушення функцi! гепато-бiлiарного тракту негативно впливае на процеси загоення травм слизово! оболонки порожниш роту щурiв.
2. На фонi порушення функци гепато-бiлiарного тракту процеси загоення м'яких тканин порожнини роту щурiв попршуються та по-довжуються термiни загоення на 3-4 доби.
3. Використання квертулiну позитивно впливае на загоення тсля травматичних пошко-джень м'яких тканин порожнини роту та скоро-чують термши загоення на 2-3 доби.
Список лтератури
1. Бабак О. Я. Фиброз печени: современные представления о механизмах, способах диагностики и лечения / О. Я. Бабак, Е. В. Колесникова, Н. А. Кравченко // Сучасна гастроентеролопя. - 2009. - № 2 (46). - С. 5;17.
2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В., О. А. Макаренко [и др.]. Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.
3. Боднар П. М. Неалкогольна жирова хвороба печшки у хворих на цукровий д1абет типа 2: патогенез, д1агностика та лжування / П. М. Боднар, Г. П. Михальчи-шина, Н. М. Кобиляк // Ендокринолог1я. - 2012. - т. 17, № 1. - С. 94;101.
4. Бунтш С. €. Дискшез1я бшарного тракту (клшжо-шструментальна, лабораторна д1агностика [ питання лжування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. - М., 1992. - 20 с.
5. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия ли-
пополисахарида / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.] // Вгсник морсько! медицини. - 2012. -№ 4 (58). - С. 99-103.
6. Диагностика и хирургическое лечение изолированных и сочетанных травматических повреждений печени / А. Е. Борисов, К. Г. Кубачев, Н. Д. Мухуддинов [и др.]. // Вестник хирургии. 2007. - № 4(166). - С. 35-39.
7. Докштчне вивчення засобiв для лжування та профшактики захворювань слизово! оболонки порожнини рота / Скиба В. Я., Косенко К. М., Левицький А. П. [та ш] -Кшв: Державний фармаколопчний центр МОЗ Укра!ни, 2002. - 19 с.
8. Желiба М. Д. Гншт ускладнення операцшно! рани пiсля апендектоми та !х запобггання // Тези доповщей Першого (XVII) з'!зду хiрургiв Украши. - Льв1в: Свiт. -1994. - С. 389.
9. Желiба М. Д. Порiвняльна характеристика мюцевого лiкування гншно-запальних процесiв м'яких тканин // Матерiали V республжансько! учбово-методично! та науково! конференци зав^ючих кафедрами загально! хирурги медвуз1в Укра!ни. - Тернопiль, 1996. - С.70-72.
10. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротек-тор / Левицкий А. П., Макаренко О. А., Селиванская И. А. [и др.]; Одесса: КП ОМД, 2012. 20 с.
11. Механизмы антиэндотоксиновой защиты печени / Л. Ф. Панченко, С. В. Пирожков, Н. Н. Теребилина [и др.] // Пат. физиол. и экспер. терапия. - 2012. - № 2. - С. 62-69.
12. Хрошчш хвороби печшки: Проблеми прогресу-вання цирозу / I. В. Свспгнеев, В. I. Чорний, О. М. Капшу-ченко [та ш] // Сучасна гастроентеролог1я. - 2008. - № 2 (40). - С. 103-107.
13. Шульгай А. Г. Морфологические паралели изменений ацинарной ткани и артерш околоушной слюнной железы при экспериментальной механической желтухе / А. Г. Шульгай, М. О. Левкив // Математическая морфология. Электронный математический и медико-биологический журнал -2012. - Т. 11. - Вып. 4. - URL.
14. Экспериментальное изучение влияния биополимеров на течение воспалительного процесса слизистой оболочки полости рта // Л. А. Хоменко, Б. В. Антонишин, Ж. И. Рахний // Стоматология. - 1992. - № 2. C. 20-23.
15. Экспериментальное обоснование эффективности применения рекомбинантного эпидермального фактора роста в лечении ран слизистой оболочки полости рта при иммунодефицитом состоянии // А. И. Воложин, В. В. Гемо-нов, Д. В. Кабалоева [и др.] // Стоматология. - 2010. - №4. C .4-6.
Надшшла 07.12.15
