CC BY
19
зовая, лобковая и промежностная эктопии мужских половых желез; изолированное расположение придатка яичка и яичка; киста придатка яичка; дистопия яичка и придатка яичка; удвоение придатка яичка; гипоплазия предстательной железы; однокамерная мошонка; гипоспадия; отсутствие влагалищного отростка брюшины и другие. В статье предложена классификация врожденных пороков развития внутренних и наружных мужских половых органов с учетом этапов эмбриогенеза и современных нормативов Международной классификации болезней. Представленные сведения заинтересуют специалистов в отрасли пренатальной диагностики и неонатологии.
Summary
CLASSIFICATION OF DISTURBANCES IN MALE GENITALIA MORPHOGENESIS Khmara T.V., Vasylchyshyn Ya.N., Vasylchyshyna A.V., Stroich N.M. Keywords: male genitalia, morphogenesis, failure, fetus, human.
The study was carried on 147 specimens of human embryos, prefoetuses and fetuses whose parietal-coccyx length (PCL) ranged from 6.0-375.0 mm by set of conventional anatomical methods of investigation. The study of the embryos of different age groups showed some congenital malformations of organs and structures of the male reproductive system: agenesis of the testis and epididymis; pelvic, pubic and perineal ectopic testicles; isolated location of the epididymis and testis; epididymal cyst; dystopia of testis and epididymis; doubling of the epididymis; hypoplasia of the prostate gland; unicameral scrotum; hypospadias; the absence of the processus vaginalis of the peritoneum, and others. The paper suggests the classification of congenital malformations of internal and external male genitalia in consideration of the stages of embryogenesis and the latest standards of the International Classification of Diseases. Submitted information may be helpful for professionals interested in the field of prenatal diagnosis and neonatology.
К 616-092.9:615.276:612.392.9
Хомич Н.М., Огоновський Р.З., Патерега 1.П.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕПАРАТУ «ДЕКСАМЕТАЗОН» ТА ЛОКАЛЬНО* Г1ПОТЕРМ11 ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЕННЯ, ВИКЛИКАНОГО ФЛОГОГЕНОМ КАРАГЕН1Н
Буковинський державний медичний уыверситет, м.Черывц
Серед медикаментозних засоб'т, як застосовують у амбулаторнш практиц х'рурги-стоматологи е як антибактер'альн'!, стероУдш та нестероУдш протизапальн'!, анальгезуючi, протинабряковi, так i гомеопатичн'!, iмуномодулюючi препарати, дiя яких спрямована на усунення пюляопера^йного болю, набряку i тризму жувальних м'яз'т. Але, незважаючи на наявнсть широкого арсеналу високоак-тивних лiкарських препарат'т, застосовуеться тради^йне лкування, яке не завжди дае бажан ре-зультати. Метою нашого досл'дження було вивчення антиексудативноУ далокальноУ гпотерми' та глюкокортикостеро'Удного препарату «Дексаметазон», а також визначення оптимальноУ його до-зи, яка максимально пригнчуе запальний процес, ¡'ндукований флогогенним фактором. У досл'джен-нi вивчали вплив локальноУ гпотерми' та мсцевого субплантарного введення дексаметазону на патогенез запально'У реакцИ на модел'1 карагеннового набряку у м'яких тканинах лапки щура. Найе-фективншим протягом всього перюду експерименту був комплексний метод лкування, про що св'дчить його р'тень антиексудативноУ активностi. Дози «Дексаметазону», як застосовували, були однаково ефективними.
Ключов1 слова: антиексудативна активнють, карагежн, дексаметазон, локальна ппотерм1я, запальний процес.
Дисертащя е фрагментом комплексноi НДР «Новi пiдходи до дiагностики, лкування та пропедевтики основних стоматоло-
гiчних захворювань рiзного Генезу в мешканц/'в Карпатського резону УкраГни № 0111 U006501».
Вступ
Допомогги хiрурrу-стоматолоrу у боротьбi iз запальними ускладненнями атипового видален-ня нижшх тре™ молярiв можуть медикаментозн середники загального та мюцевого впливу. Серед них антибактерiальнi, стероТдш та нестероТ-дн протизапальн^ анальгезуюч^ протинабряко-в^ гомеопатичы, iмуномодулюючi препарати, дiя яких спрямована на усунення шсляоперацшного болю, набряку i тризму жувальних м^в [8].
Особливо гостро проблема пюляоперацшноТ терапп розглядаеться в амбулаторнш стомато-лопчнш хiрурriТ, осктьки пюля проведення опе-
ративного втручання патент не знаходиться пщ контролем лкаря, тому медикаментозна терашя спрямована на попередження будь-яких можли-вих ускладнень [5, 7]. Але побiчнi ефекти, викли-кан препаратами, як застосовують лкар^ до-сить серйозн i небезпечы, серед них гастрити, виразки шлунка або кишшника, шлунково-кишковi кровотеч^ шюры алерпчш реакцп, брон-хоспазм, порушення згортання кров^ ураження печшки та нирок, затримка натрш i води в орга-нiзмi людини, що створюе додаткове наванта-ження на серце. Бтьше того, серед ускладнень при призначенн нестероТдних протизапальних
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
засобiв дiагностуються стоматити, гiнгiвiти, гло-сити, хейл^и, виразки слизовоТ оболонки порож-нини рота [8, 10]. Подiбнi змши, але з важчим перебiгом, спостер^али i пiсля проведення глю-кокортикостероТдноТ терапiТ, що викликае пригш-чення iмунного статусу i може зумовлювати ви-никнення виразок слизовоТ оболонки порожнини рота i шлунково-кишкового тракту, розвиток дисбактерiозу, кандидозу та шодерми. До цих препаратiв вiдносять «Еноксолон», «1ндомета-цин», «Диклофенак натрiю», «Проксикам», «Мо-валiс», «Димексид».
Тому, незважаючи на наявнiсть широкого арсеналу високоактивних лкарських препаратiв, застосовуеться традицшне лiкування, яке не завжди дае бажан результати [9].
Мета дослщження
Вивчення антиексудативноТ дiТ локальноТ п-потермiТ та глюкокортикостероТдного препарату «Дексаметазон», а також визначення оптималь-ноТ його дози, яка максимально пригшчуе запа-льний процес, iндукований флогогенним фактором.
Матерiали та методи
У дослiдженнi вивчали вплив локальноТ ппо-термiТ та мiсцевого субплантарного введення дексаметазону на патогенез запальноТ реакцп на моделi карагенiнового набряку у м'яких тканинах лапки щура. Для проведення експерименту були вобран безпородн б^ щурi рiзноТ статi одного вку з масою тiла 200±10г. Тварин утримували у вiдповiдно обладнаному вiварiТ з достатнiм хар-чуванням, освп"ленням i вентиляцiею.
За вихщну була обрана доза дексаметазону №рми «^Ка», Словенiя, ампули по 1,0мл -4мг препарату) для одноразового введення людин - 4мг, що мютиться в 1 мл розчину, у пе-рерахунку на масу щура вона склала 0,5 мг/кг. Це обумовлено морфо-функцюнальними особ-ливостями оргашзму тварини, а саме швидкютю бiотрансформацiТ лiкiв, спiввiдношенням розмiрiв печшки i всього органiзму, а також штенсивнютю фтьтрацшноТ здатностi нирок [1].
Всього в досл^д використовували 72 щурiв, якi були подiленi на шють груп по 12 тварин у кожнш. Тварин вводили в наркоз за допомогою ефiру.
Карагеншовий набряк викликали субплантар-ним введенням у лiву задню лапу щура 0,1 мл 1% розчину флогогену [4].
1-а група: контрольна, лкування не застосо-вували;
2-а група: для лкування запального процесу застосовували локальну ппотермш безпосеред-ньо шсля введення карагенiну одноразово про-тягом 30 хвилин;
3-я група: для лкування запального процесу
застосовували локальну ппотермш безпосеред-ньо пiсля введення карагеншу протягом 30 хв., 3 сеанси з перервою 60 хв.;
4-а група: для лiкування запального процесу вводили у задню лiву лапку щура 0,1 мг дексаметазону, вщразу шсля введення карагеншу;
5-а група: для лiкування запального процесу вводили у задню лiву лапку щура 0,2 мг дексаметазону, вщразу шсля введення карагеншу;
6-а група: для лкування запального процесу вводили у задню лiву лапку щура 0,1 мг дексаметазону, вщразу шсля введення карагеншу та застосовували локальну ппотермш протягом 30 хв., 3 сеанси з перервою 60 хв..
Вимiрювання об'ему лапки здшснювали за допомогою онкометра, побудованого за принципом переливання рщин у сполучених посудинах. Об'ем дослщжуваних лапок бтих щурiв визна-чали на початку експерименту, через 1, 2 та 4 години шсля введення флогогену.
Здатнють дослщжуваних методiв зменшувати набряк лапок тварин у порiвняннi з контрольною групою визначали за допомогою антиексудатив-ноТ активност (АА), яку виражали у вщсотках та розраховували за формулою:
де АА - антиексудативна активнють, %;
ДУд - AVk - рiзниця об'ему набрякло!' та здорово! лапи в досл^д та в контрол^З].
Результати обробляли методами варiацшно!' статистики з використанням критерпв Фшера-Ст'юдента за допомогою комп'ютерних програм [2].
Результати та 1х обговорення
Для вивчення протизапальних властивостей локально!' ппотерми та препарату «Дексаметазон» було проведено моделювання карагеншового набряку лапки у бтих щурiв. Рiз-номанiтнi протизапальн засоби можуть вплива-ти на окремi патофiзiологiчнi та бiохiмiчнi меха-нiзми запалення або на ктька одночасно. M. di Rosa et al [6], провiвши серiю дослав, встано-вили таку схему мехашзму карагенiнового набряку: у першi 30-90 хв у патогенезi запалення беруть участь пстамш та серотонш; в iнтервалi мiж 1,5-2,5 годинами - кшши, а мiж 2,5-5,5 годинами - простагландини. Для дано!' моделi ек-спериментального асептичного набряку харак-терним було поступове його збтьшення: на 1 год дослщження вiдмiчено збiльшення у 2 рази об'ему лапки в контрольнш груш, у якш не про-водилося жодного лiкування; на 2 год таке збтьшення в^^чаеться до 3 разiв. Пiк набряку спостер^ався на 4 год i досягав бтьше 4-разового збiльшення (Таб.1).
Прим1тка. р - достов1рнють щодо контролю
Використавши отримаш дат та рекомендо- та препарату «Дексаметазон» на моделi вану формулу, було визначено величину карагеншового набряку та порiвняно ïx застосу-антиексудативно!' активностi локально! ппотерми вання (Таб. 2).
Таблиця 2.
Показники антиексудативно)' активност'1 досл/'джуваних методе лкування
Таблиця 1.
Змна об'ему лапки експериментальних тварин на моделi карагешнового набряку, (M±m, n=12)
Об'ект дослщження Отримаш результати впродовж експерименту (умовш одиниц^
на початку на 1 год на 2 год на 4 год
Контроль 2,51±0,52 5,63±0,51 9,53±0,52 12,80±0,71
Гiпотермiя одноразово 2,70±0,75 р=0,357 4,01±0,51 р<0,05 8,36±0,65 р<0,05 10,81±0,71 р<0,05
Гiпотермiя 3 рази 2,73±0,62 р=0,291 4,03±0,67 р<0,05 7,25±0,62 р<0,05 10,01±0,79 р<0,05
Дексаметазон 0,1 мг 2,66±0,49 р=0,424 4,75±0,86 р<0,05 7,41±0,90 р<0,05 10,07±0,71 р<0,05
Дексаметазон 0,2 мг 2,85±0,71 р=0,208 4,66±0,77 р<0,05 7,58±0,79 р<0,05 10,27±0,75 р<0,05
Гiпотермiя 3 рази + дексаметазон 0,1 мг 2,56±0,51 р=0,690 3,64±0,51 р<0,05 6,90±0,66 р<0,05 9,15±0,57 р<0,05
Об'ект дослiдження Отримаш результати впродовж експерименту (%)
на 1 год на 2 год на 4 год
Гiпотермiя одноразово 58 19,3 21,1
Гiпотермiя 3 рази 58,3 35,6 29,2
Дексаметазон 0,1 мг 33 32,3 27,9
Дексаметазон 0,2 мг 41,9 32,6 27,8
Гiпотермiя 3 рази+дексаметазон 0,1мг 65,3 38,1 35,9
Антиексудативна активнють суттево змшюва-лася впродовж усього експерименту в уах тес-тованих методах. Починаючи i3 першо!' фази до-слщу, активнiсть комплексного методу лiкування (поеднання локально!' ппотерми' та препарату «Дексаметазон») становила 65,3 % i була найбн льшою. Також необхщно вщзначити значну ан-тиексудативну активнiсть локально! ппотерми, особливо на першу годину запального процесу, дат застосування холоду одноразово та тричi в^знялись на 0,3%, що можна вважати не сут-тевою рiзницею. В порiвняннi iз АА препарату «Дексаметазон» активнють локально!' ппотерми була значно вищою, хоча у наступнш фазi запального процесу ефект вщ одноразового застосування ппотерми рiзко зменшився, коли триразо-ва аплiкацiя холоду, а також ш'ек^я «Дексаметазону» збер^али Аа на сталому рiвнi протягом всього перiоду дослiду. Необхщно також заува-жити, що отримаш результати застосування глюкокортикостеро'щу вiдрiзняються саме у пе-ршiй фазi запального процесу, при чому бтьшу АА проявляе вища доза препарату.
Тобто, дш комплексного методу лкування можна пояснити активним безпосередшм впли-вом на метаболiзм медiаторiв запалення, особливо гютамш та серотонiн. Також необхщно вщ-мiтити незначну рiзницю антиексудативно!' акти-вностi 0,1мг та 0,2мг «Дексаметазону».
Висновки
1. Дослщжуваш методи лкування запальних ускладнень на моделi карагенiнового набряку виявляють високу антиексудативну активнють, зокрема у першш фазi дослiду.
2. Найефективнiшим протягом всього перюду експерименту е комплексний метод лкування, про що свщчить рiвень його антиексудативно!' активностi.
3. Препарат «Дексаметазон» виявляв одна-кову протизапальну активнють на другу та чет-верту годину експерименту i лише на першу годину дозування препарату 0,2мг виявилось ефе-ктившшим, що дозволяе зробити висновок про вщсутнють необхщносп введення бтьшо! дози глюкокортикостеро!'да.
4. Всi методи лкування активно впливають на медiатори першо! фази запалення (гiстамiн та серотонш).
Лiтература
1. Гриншпун К.И. Применение глюкокортикоидного препарата «Дексаметазон» при хирургических стоматологических вмешательствах для лечения и профилактики воспалительных осложнений : дисс. канд. мед. наук / К.И. Гриншпун. - Москва, 2004. - С. 31.
2. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / Реброва О.Ю. - [3-е изд.]. - М. : Медиа Сфера, 2006. - 312 с.
3. Стефанов А.В. Доклинические исследования лекарственных средств: Метод. рекоменд. / Под ред. Стефанова А.В. - К. : Авиценна, 2002. - 528 с.
4. Усенко В.Ф. Експериментальне дослщження антиексудатив-них властивостей препарату «Квертин» за умов розвитку за-палення, викликаного рiзними флогогенами / В.Ф. Усенко // Фармаколопя та лкарська токсиколопя. - 2011. - Т. 25, № 6. - С. 66-68.
5. Christian F. Influence of lower third molar anatomic position on postoperative inflammatory complications: original research / F. Christian, D. Timo // Journal of oral and maxillofacial surgery. -2012. - Vol. 70. - P. 1280-1285.
6. Di Rosa M. Studies of the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different sites by carrageenan and turpentine / M. Di Rosa, J.P. Giroud, D.A. Willough // The Journal of pathology. - 1971. - V.1, №104. - P. 15-29.
7. Figueiredo R. Delayed-onset infections after lower third molar extraction: a case-control study / R. Figueiredo // Journal of oral and maxillofacial surgery. - 2007. - Vol. 65. - P. 97-102.
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
8. Goforoushan F. Efficacy of vitamin E to prevent dermal complications of isotretinoin / F. Goforoushan, A. Hamideh, G. Mohamad // Pakistan Journal of Biological Sciences. - 2013. - Vol. 16 (11). -P. 45-48.
10. Song F. Methodological problems in the use of indirect comparisons for evaluating healthcare interventions: survey of published systematic reviews / F. Song // British Medical Journal. - 2009. -Vol.8. - P. 338-340.
Sisalli, C. Lalli, L. Cerone // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. -2012. - V. 25, № 3. - Р. 771-774.
9. Sisalli U. Amoxicillin and clavulanic acid vs ceftazidime in the surgical extraction of impacted third molar: a comparative study / U.
Реферат
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ АНТИЭКССУДАТИВНЫХ СВОЙСТВ ПРЕПАРАТА «ДЕКСАМЕТАЗОН» И ЛОКАЛЬНОЙ ГИПОТЕРМИИ В УСЛОВИЯХ РАЗВИТИЯ ВОСПАЛЕНИЯ, ВЫЗВАННОГО ФЛОГОГЕНОМ КАРАГЕНИН Хомич Н.М., Огоновский Р.З., Патерега И.П.
Ключевые слова: антиэксудативная активность, карагенин, дексаметазон, локальная гипотермия, воспалительный процесс.
Среди лекарственных средств, применяемых в амбулаторной практике хирургами-стоматологами, есть как антибактериальные, стероидные и нестероидные противовоспалительные, анальгезирую-щие, противоотечные, так и гомеопатические, иммуномодулирующие препараты, действие которых направлено на устранение послеоперационной боли, отека и тризма жевательных мышц. Но, несмотря на наличие широкого арсенала высокоактивных лекарственных препаратов, применяется традиционное лечение, которое не всегда дает желаемые результаты. Целью нашего исследования было изучение антиэкссудативного действия локальной гипотермии и глюкокортикостероидного препарата «Дексаметазон», а также определение оптимальной его дозы, которая максимально подавляет воспалительный процесс, индуцированный флогогенным фактором. В исследовании изучали влияние локальной гипотермии и местного субплантарного введения дексаметазона на патогенез воспалительной реакции на модели карагенинового отека в мягких тканях лапки крысы. Наиболее эффективным в течение всего периода эксперимента был комплексный метод лечения, о чем свидетельствует его уровень антиэкссудативной активности. Дозы «Дексаметазона», которые применяли, были одинаково эффективными.
EXPERIMENTAL STUDY OF ANTI-EXUDATIVE PROPERTIES PRODUCED BY PHARMACEUTICAL PREPARATION "DEXAMETHASONE" AND LOCAL HYPOTHERMIA ON PROGRESSION OF INFLAMMATION INDUCED BY CARRAGEENIN FLOGOGEN
Khomych N.M., Ogonovskiy R. Z., Paterega I.P.
Key words: antiexudative activity, carrageenan, dexamethasone, local hypothermia, inflammation.
Among the medicines used in outpatient practice by dental surgeons there are antibacterials, steroidal and non-steroidal anti-inflammatory agents, analgesics, decongestants as well as homeopathic, immunomodulators which effect is aimed to relieve post-operative pain, swelling and trismus of masticatory muscles. But despite the wide range of highly effective drugs the conventional therapy is applied as well but does not always produce the desired results. The aim of study presented is to investigate the antiexudative effect produced by local hypothermia and glucocorticosteroid medicine "Dexamethasone", as well as to determine its optimal dose, which maximally suppresses inflammatory process induced by flogogen factor. The study of the effects produced by local hypothermia and local subplantarly dexamethasone administration on the pathogenesis of inflammatory response was performed on the modelled carrageenin-induced edema in the soft tissues of the rats' paw. The study showed the integrated method of therapy was the most effective that was proven by the level of anti-exudative activity. The doses of Dexamethasone used in the experiment produced identical effects.
Summary
