CC BY
229
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ВОЛИНСЬКО! ОБЛАСТ1
Потапова Алла Геннадиевна
кандидат географiчних наук, доцент кафедри географа, Схiдноeвропейського нацiонального yHieepcumemy iMeHi
Ле& Украшки
Потапова Алла Геннадиевна, кандидат географических наук, доцент кафедры географии, Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки
Ph. D. in geography, associate professor, Eastern European National Lesya Ukrainka University
АНОТАЦ1Я
Розглянуто методологiчнi засади до^дження чинниюв формування, використання та вiдтворення економiч-ного потенцiалy регiонy та його складових з метою розробки методики та проведення анал1зу по виявленню резервiв тдвищення ефективностi його використання. Проведено анал1з основних складових економiчного потенцiалy Волинсь-ко'1 областi.
Ключовi слова: економiчний потенцiал, виробничий потенцiал, трудовий потенцiал, фтансовий потенцiал, iнве-стицтночнновацшний потенцiал, регюн.
Потапова А. Г. Экономический потенциал Волынской области. Рассмотрены методологические основы исследования факторов формирования, использования и воспроизводства экономического потенциала региона и его составляющих с целью разработки методики и проведения анализа по выявлению резервов повышения эффективности его использования. Проведен анализ основных составляющих экономического потенциала Волынской области.
Ключевые слова: экономический потенцiал, производственный потенциал, трудовой потенциал, финансовый потенциал, инвестиционно-инновационный потенцiал, регiон.
Potapova A. G. Economic Potential of Volyn Region. The essence of methodological principles of examined investigational factors offorming, use and recreation of economic potential of region and his components in particular with the purpose of development of methods and realization of analysis on the exposure of backlogs of increase of efficiency of his use. Analysed basic constituens of economic potential of the Volyn region.
Key words: economic potential, productive potential, labour potential, financial potential, investment and innovative potential, region.
Постановка проблеми. Кризовi явища в економщ Укра!ни, стереотипи управлшня репонами, негнучшсть управлшських методiв призвели до ряду негативних про-цеав у репонах та в кра!ш в цшому: спад виробництва, попршення динамiки демографiчних процеав, зростання безробптя, зниження якосп життя населения та ш. В цих умовах по-новому постае проблема оцшки ефективносп та рацюнальносп використання економiчного потенщалу репону та управлшня ним.
Соцiально-економiчний розвиток репошв значною мiрою залежить ввд величини та ефективносп використання наявного, на данш територп, економiчного потенщалу. Складнють i багатоаспектнють проблем репошв е одним з найб№ш важливих сучасних напрямшв аналiзу для розробки науково-методичних пiдходiв до рацюнальносп й ефективносп його використання. Саме тому, при всш складносп й багатоаспектносп репонально! проблематики, одним з найбшьш важливих сучасних напрямшв аналiзу е розробка науково-методичних пiдходiв до оцшки економiчного потенцiалу репону та ефективносп його використання.
1снуюча науково-методична база недостатня через вiдсутнiсть загальновизнано! методики комплексно! ощ-нки економiчного потенщалу репону, а також методики штегрально! оцшки ефективносп його використання. Крiм того, не проводився системний аналiз взаемозв'язк1в мiж складовими елементами економiчного потенцiалу, не враховувався вплив на штегральний рiвень його використання. Тому деяк аспекти проблеми комплексно! оцшки економiчного потенцiалу регiону та штегрально! оцшки ефективносп його використання вимагають подальшого теоретичного й методичного обгрунтування. У зв'язку з цим тема, присвячена дослiдженню економiчного потенщалу репону та ефективносп його використання, е актуальною.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Вичизня-ною суспiльно-географiчною та економiчною наукою
нагромаджено чималий досвiд iз розробки теоретичних i методологiчних основ дослщження питань економiчного потенцiалу регiону. Аналiзом проблем пов'язаних з оцiнкою окремих складових елеменпв економiчного потенщалу, ефективностi !х використання й розробкою тео-ретико-методичних та методологiчних основ вивчення да-ного питання займалося багато учених. Серед робiт вггчизняних учених щодо дослвдження економiчного потенщалу е пращ таких економюпв, як А. Задоя [8], С. Мо-черного та iнших. Значний внесок у розробку теоретичних основ географiчного вивчення зробили Б. М. Данилишин [3], Д. В. Клиновий [6], О. Климахша [7], Т. В. Пепа [2], В. П. Руденко [13], О. М. Тищенко [15] та ш
Проблемою сутносп та структури економiчного потенцiалу займався Б. М. Мочалов [4]. При оцшщ вар-тостi економiчного потенщалу вш пропонував розглядати !! як суму вартосп витрат минуло! пращ у виглядi основних виробничих фондiв та матерiальних витрат, яш вхо-дять до складу валового сустльного продукту, а також витрат пращ на створення нацiонального доходу плюс варпсна оцiнка природних ресурав. Цей пiдхiд до ро-зрахунку економiчного потенцiалу притаманний для по-глядiв соцiалiзму: при збiльшеннi розмiрiв i темпiв зростання потенщалу кра!ни, швидше зростае нацiональний дохвд, його фонди споживання та накопичення, як1 визна-чають рiвень народного споживання та темпи розшире-ного вщтворення.
Сучаснi ринковi вiдносини змшили пiдходи до оцiнки економiчного потенщалу. Серед класичних тд-ходiв популяршстю користуеться ресурсний пiдхiд щодо визначення економiчного потенцiалу, як економiчно! оцшки окремих видiв ресурсiв: землi, води, люу, корисних копалин.
В економiцi дослвджуються рiзноманiтнi методо-логiчнi подходи до оцшки природних ресурав: затратний шдхвд; результативний пвдхвд; затратно-ресурсний пiдхiд;
рентний шдхвд; вщтворювальний шдхщ; монопольно-вiдомчий пвдхвд.
О. Ф. Балацький при розглядi структури економiч-ного потенцiалу видiляe в його склащ активну та пасивну частини в залежностi вiд ступеня залучення в господарсь-кий оборот. Активна частина економiчного потенцiалу яв-ляе ресурси, як1 на момент облшу залученi в економiчну дiяльнiсть. Пасивна частина представлена економiчними ресурсами, яш е наявними, врахованими, але не задаш в державному оборот [2].
Дослiдженням методик оцiнки економiчного по-тенцiалу регiону займався О. М. Тищенко [15]. Вiн ро-зробив методику штегрально! оцiнки ефективносп вико-ристання ЕПР з урахуванням впливу складових його елементiв, яка грунтуеться на використаннi методiв таксо-номiчного аналiзу та моделi еластичносп [15].
Климахiна О. М. пропонуе розглядати вимiрювання економiчного потенцiалу як рiзницю м1ж об'емами вироб-ництва у перiод пiдйому та спаду, використовуючи лан-цюжок складових елеменпв: товар-група товарiв-mдпри-емство-регiон [7].
Видшення ранiше невирiшених частин загально! проблеми. Незважаючи на оцiнку окремих елеменпв еко-номiчного потенцiалу Волинсько! обласп, розрахунок су-купно! вартостi економiчного потенцiалу областi не про-водився.
Цшь статтi. Метою дослiдження е аналiз складових компонентiв економiчного потенцiалу Волинсько! обласп та !х вартiсна ощнка.
Виклад основного матерiалу. Аналiз та узагаль-нення результатiв теоретичних дослщжень i пiдходiв вгт-чизняних та закордонних вчених в областi визначення по-няття „економiчний потенцiал регюну" (ЕПР) дозволив виявити значнi розходження в його трактуваннi, розумiннi сутносп, видiленнi складових елементiв. Традицiйне кла-сичне значения термiну „потенщал" (ввд латинського слова „potentia") означае потужшсть, прихованi можли-востi.
Сучасний етап розвитку свпово! економiки знаме-нуеться появою так звано! ново! економiки, у яко! е вiдповiдний потенщал, що вимагае дослвдження й вщпо-вiдних оцiнок. Складовi економiчного потенщалу повиннi оптимально використовуватись з метою нарощування по-тенцiалу ново! економiки регюну, тобто пе! сукупностi нових можливостей регiону щодо виробництва та викори-стання знань, технологiй, iнформацi! з урахуванням ендо-i екзогенних факторiв з метою економiчного зростання регюну [14].
Проаналiзувавши подходи рiзних авторiв щодо визначення сутностi економiчного потенцiалу регiону, мож-на ЕПР трактувати, як сукупнiсть природно-ресурсних, виробничих, трудових, iнвестицiйних та iнновацiйних ре-сурсiв, при рацiональному використаннi яких регiон може досягнути максимально високого економiчного розвитку.
Базовою складовою економiчного потенцiалу регiону е природно-ресурсний потенщал. Вш е визначаль-ним чинником формування спецiалiзацi! економiки регi-ону в рамках господарського комплексу кра!ни, передумо-вою формування територiально-виробничих комплекав. Складовими частинами природно-ресурсного потенцiалу е ресурсний, рекреацшний та екологiчний потенцiал.
Площа земель Волинсько! обласп - 2014,45 тис. га. За ощнкою В. П. Руденка частка земельних ресурав об-ластi становить 55,2% величини сумарного природно-ре-сурсного потенцiалу [13]. Проте щ запаси складають лише 2,1% земельних ресурав Укра!ни. Найбiльш потужний зе-
мельний потенцiал мають лiсостеповi райони (Горохiвсь-кий, Iваничiвський, Луцький, Юверщвський, Локачинсь-кий райони), адже на !х територi! переважають родючi чо-рноземи (опiдзоленi та типов1). Найвища частка земельних ресурсiв у природно-ресурсному потенцiалi характерна для таких райошв, як Горох1вський i Локачинсь-кий - по 75,5%, Луцький - 75,2%, Iваиичiвський - 73,6%, Рожищенський - 72,3%.
За яшсною оцiнкою грунти Волинсько! обласп ста-новлять 32 бали (середнш бал по Укра!нi - 100). Найви-щий показник у Луцькому (51 бал), Горох1вському (50), Локачинському (48), Iваничiвському (46) i Володимир-Во-линському (44) районах. Це сввдчить про те, що даш райони мають найбiльш сприятливi грунтовi умови для розвитку рослинництва.
Волинська область володiе значними водними ресурсами, потенщал яких за В. П. Руденком становлять 9,3% ввд загальнодержавного. В компонентнш структурi iнтегрального природно-ресурсного потенцiалу Волинсько! обласп воднi ресурси займають друге мiсце за значен-ням i становлять 18,0%. Найбiльша питома вага даного ресурсу у Любешiвському (26,5% вщ загального природно-ресурсного потенцiалу району) i Маневицькому (25,6%) районах [13].
В регюш спостерiгаеться територiальна диферен-цiацiя потенщалу водних ресурав, яка зумовлена оро-графiчними i гiдрографiчними особливостями територп. За сумарним потенцiалом водних ресурав видшяють Ма-невицький i Ковельський райони, в яких зосереджено 11,0 i 8,7% оцiнки водних ресурав обласп. Найменший потен-цiал водних ресурав мають Iваничiвський (3,2% ощнки водних ресурсiв областi), Локачинський (3,4%) i Рожищенський (4,0%) райони.
У компонентнш структурi природно-ресурсного потенщалу лiсовi ресурси займають трете мюце i за оцi-нкою В. П. Руденка становлять 16,2% величини сумарного природно-ресурсного потенщалу [13].
Волинська область ввдноситься до областей Укра-!ни, яш добре забезпеченi люовими ресурсами. Площа лiсових уг1дь регюну складае 697,3 тис. га, люистють об-ластi - 34,3%. Найкраще забезпеченi лiсовими ресурсами полiськi райони - Маневицький (60,4 тис. га), Камшь-Ка-ширський (57,9 тис. га), Юверщвський (43,1 тис. га) та Ратшвський (42,1 тис. га) райони. Частка люових ресурсiв в штегральному потенцiалi територi! коливаеться вщ 33,0% до 21,6% (полiськi райони), найнижчий цей показник у люостепових районах областi (3,1 - 8,0%) [5].
Мшерально-сировинним ресурсами область забез-печена не в повнш мiрi. Важливе значення у структурi природно-ресурсного потенцiалу займають паливно-енер-гетичш ресурси. На територi! областi знаходиться частина Львiвсько-Волинського кам'яновугiльного басейну, в межах якого видшяють Волинське та Бубшвське родо-вища. Перспективними щодо експлуатаци розвiдаиих ву-гленосних площ е територп Володимир-Волинського, 1ва-ничiвського, Локачинського, Горохiвського, Луцького, Турiйського та Ковельського райошв. На територп обласп також е поклади газу (Локачинське родовище) та торфу (Любешiвський, Маневицький, Любомильський та Шаць-кий райони). Волинська область володiе значними запасами сапропелю. Найб№ше цiе! сировини знаходиться в озерних вщкладах полiсько! частини областi, а саме в Рат-нiвському (14,7 млн. т), Шацькому (9,9 млн. т), Старо-виж1вському (9,1 млн. т), Любешiвському, Любомильсь-кому i Турiйському районах.
Поклади самородно! мвд розвщаш у Ратнiвському районi, а фосфорипв у Старовиж1вському, Маневицькому i Ратнiвському районi [5].
У структурi мiнерально-сировинних запасiв значне мiсце посвдають будiвельнi кориснi копалини - тсок, суглинки, глини, базальти, карбонатш породи. В межах обласп нараховуеться 66 родовищ i 40 маловивчених ви-ходiв карбонатних порщ у тому числi 7 родовищ крейди.
В цiлому у компонентнш структурi природно-ресурсного потенцiалу мшерально-сировинш ресурси за оцiнкою В. П. Руденка становлять лише 1,0% величини су-марного природно-ресурсного потенцiалу. Найвища пи-тома вага мiнерально-сировинних ресурав в штеграль-ному природно-ресурсному потенщат в Маневицькому (2,6%), Ковельському (2,2%) та Любомильському (2,1%) районах.
У компонентнш структурi природно-ресурсного потенцiалу фаунiстичний потенщал, за оцiнкою В. Ру-денка, становлять лише 0,4% величини сумарного при-родно-ресурсного потенщалу. За сумарним потенцiалом фаушстичного природно-ресурсного потенцiалу видм-ються так1 райони: Маневицький (31,4% оцiнки фа-унiстичних ресурсiв областi), Володимир-Волинський (29,0%), Горохiвський i Шацький. Найменший показник в Любешiвському, Старовиж1вському i Ратшвському районах [5].
У фаушстичному потенцiалi область багата на ми-сливсьш, рибнi та медоноснi ресурси. За природними комплексами мисливсьш угiддя Волинсько! областi подм-ються на лiсовi (19%), польовi (45%), луговi (25%) та луго-болотш (11%), найвища частка яких розташована у Ковельському, Камiнь-Каширському, Любешiвському, Любомильському, Горох1вському та Туршському районах. Рибнi ресурси областi дуже рiзноманiтнi, що зумовлено сприятливими природними умовами для ведення рибного господарства. Промислове значения мають так1 види риб як короп, карась, щука, лящ, плтгка, сом, рiчковий вугор, красношрка. Волинська область майже повнiстю забезпе-чуе себе прiсноводною рибою. Найбiльшi рибоводнi господарства розташоваиi в Шацькому, Луцькому, К1ве-рцiвському i Маневицькому районах. У Горохiвському, Iваничiвському, Локачинському, Луцькому i Турiйському районах спостерпаеться значна зарибленiсть водойм.
Рекреацшш ресурси областi зпдно класифшацп Нудельмана М. С. можна подiлити на спецiалiзованi або цiльовi (лiкувальнi гряз^ мiнеральнi води) i багатоцiльовi (рослинш, воднi, клiматичнi ресурси, як1 виступають ресурсами комбiнованого використаиия). У компонентнш структурi природно-ресурсного потенцiалу природно-ре-креацiйнi ресурси за оцiнкою В. П. Руденка становлять 9,2% величини сумарного природно-ресурсного потен-щалу. Найбшьший природно-рекреацiйний потенцiал мають Юверщвський, Любомильський, Шацький, Маневицький i Луцький райони.
Отже, основними природними ресурсами Волинсько! обласп е земельш (55,2% величини сумарного природно-ресурсного потенщалу), лiсовi (18,0%), водш (16,2%) i природно-рекреацiйнi (9,2%). Потенщал фа-унiстичних (0,4%) i мшерально-сировинних ресурсiв (1,0%) е недостатнiм.
За розрахунками В. П. Руденка величина (ште-грального) сумарного природно-ресурсного потеншалу Волинсько! обласп становить 456,6 млн. грн.
Найвагомiшою складовою економiчного потенщалу е виробничий потенцiал. Стан та перспективи ро-звитку репону залежить передусiм ввд рiвия його еко-номiчного розвитку, зокрема ввд рiвия розвитку сфери виробництва матерiальних i нематерiальних благ.
Волинська область е одшею iз областей Украни, для яких характерний низький рiвень господарського розвитку. Протягом 2014 р. спостерпалося значне коливания в об'емах промислового виробництва. 1ндекс промисло-вого виробництва у сiчнi-березнi 2014 р. становив 101,4% у порiвняннi з аналопчним перiодом минулого року. У бе-резнi 2014 р. зростання становило 4,5% ввдносно березня 2013 р, а в ачш-лютому даний показник скоротився на 0,6% (в Укра!ш - зниження на 4,2%). У сiчнi-лютому тдприемствами областi реалiзовано промислово! продукци на суму 1,6 млрд. грн.
Волинська область мае достатнш виробничий потенщал для пропорцшного економiчного розвитку. 1з ма-терiального виробництва основними галузями, як1 визна-чають показники виробничого потенцiалу i масштаби виробництва промислово! продукци е харчова, легка, ву-гiльна, л1сова i деревообробна промисловiсть, машинобу-дувания i металообробка, хiмiчна промисловiсть та про-мисловiсть будiвельних матерiалiв. 1з нематерiального виробництва - послуги транспорту, складського господар-ства, телекомунiкацi! та операцi! з нерухомим майном. Вартiсть виробничого потенщалу Волинсько! обласп становить 5342,8 млн. грн. В обласп функцюнуе бшьше 1297 шдприемств, як1 займаються виробництвом промислово! продукцi! (1272 - шдприемства переробно! промисло-востi, 25 - добувно! промисловостi).
В межах обласп спостерпаеться значне регiо-нальне розподiления промислового виробництва, найбiль-ший промисловий потенцiал зосереджений у Луцькому, Iваничiвському та Володимир-Волинському районах.
Основною галуззю промисловостi, яка переробляе сшьськогосподарську продукцiю е харчова проми-словють. Наявнiсть потужио! сировинно! бази та широкий ринок споживача Волинсько! обласп створюе потужиу базу, яка забезпечуе майже 40% загального обсягу ре-алiзацi! промислово! продукци репону.
На сучасному етапi дедал1 бiльшого значения i прiоритетностi у склащ економiчного потенцiалу регiону набувае трудовий потенцiал. Це дуже складне поияття, яке характеризуеться чисельнiстю населения, режимом його ввдтворения, статево-вiковою структурою, особливостями системи розселения, рiвия урбашзацп, рiвия освiти i про-фесшно! квалiфiкацi!, доходiв та витрат, життевим рiвнем населения, забезпеченiстю соцiальними послугами тощо.
Станом на 01.01.2015 р. чисельшсть населения Волинсько! обласп становила 1043,0 тис. оаб. Найбшьша чисельнiсть населения спостерiгаеться в Луцькому (279 тис. оаб), Ковельському (110 тис. оаб), Iваничiвському (90 тис. оаб), Володимир-Волинському (64 тис. оаб) районах. Такий розподш населения був характерний протягом остаишх п'яти рошв (2010-2014 рр.) i пояснюеться така тенденцiя тим, що бшьш заселенi райони мають пот-ужиiший трудовий потенцiал, що в свою чергу притягуе населення.
У вжовш структурi переважае населения в1д 15 до 69 р., що у загальнш структурi населения становить при-близно 63%, населения вiд 0-15 р. - 19%, понад 65 р. -18%.
Основу трудового потенщалу Волинсько! обласп складае економiчно активне населения, чисельнiсть якого в 2014 р. становила 461,4 тис. оаб, рiвень економiчно! ак-тивносп населения стаиовив 61,7%. Число економiчно активного населения серед оаб чоловiчо! стaтi (68,9%) дещо вищий шж серед осiб жiночо! статп (61,0%). До 2013 р. в обласп спостерпалася тенденцiя пiдвищения частки еко-номiчно активного населения (2010 р. - 472,5 тис. оаб, 2013 р. - 483,6 тис. оаб), а вже iз 2014 р. спостерпаеться
рiзке скорочення населения дано! категорп, причиною якого стали економiчна криза та воeннi до в Украíнi. За даними Державно! служби статистики Укра!ни, в середнь-ому у 2014 р. чисельнють зайнятого населення економiч-ною дiяльнiстю, у порiвияннi з 2013 р., зменшилася на 29,8 тис. оаб та становила 415,9 млн. оаб. Рiвень зайиятостi населення знизився з 60,1% - 2013 р. до 57,9% - 2014 р. Середня заробпна плата у 2014 р. становила 2856 грн.
З 2013 р. почала спостертатися тенденщя до шдви-щения частки економiчно неактивного населення i вже у 2014 р. населення ще! категорií становило 286,2 тис. осiб, що на 23,5 тис. оаб бiльше шж в 2013 р.
Число зареестрованих безробiтних у 2014 р. збт-шилося порiвияно iз 2013 р. i становило 11,7 тис. оаб. Рiвень безробiття серед економiчно-aктивного населення в 2014 р. зрю до 8,6% (7,6% - 2013 р.). За вковими гру-пами найбшьша частка безробпних припадае на населення вшом вiд 20 до 29 рошв.
Вaртiсть трудового потенщалу Волинсько! облaстi стаиовить 13,2 млн. грн. За результатами розрахуншв можна стверджувати, що в 2014 р. рiвень використання трудового потенцiaлу був досить високим, проте цей напрям розрахунку е екстенсивним, що означае: чим бшь-ший вiдсоток зайнятих громадян суспiльно корисною дiяльнiстю, тим вищий рiвень використання трудового потенщалу регюну.
Iнвестицiйний потенцiaл вщображае нaявнi ре-сурси, зaлученi у господарську дiяльнiсть територii та вaрiaнти !х використання, виступае засобом мобшзаци усiх можливих джерел, що визначають здaтнiсть регiону формувати, оптимально розмiщувaти та ефективно вико-ристовувати швестицшт ресурси територп [4]. Одшею iз складових частин iнвестицiйного потенщалу е фшансовий потенцiaл, тому що фшанси опосередковують процеси пе-ретворення одних ресурсiв в iншi; виконують роль шль-шсно! оцiнки шших ресурсiв; дають iнвестору прерогативу вибору будь-якого бiзнесу для вкладення коштiв; забезпечують потенцiйнi можливостi диверсифшаци нaпрямiв iнвестувaния у цiлях мiнiмiзaцií ризику та мак-симiзaцií прибутшв.
Природно-геогрaфiчнi та суспiльно-геогрaфiчнi пе-редумови Волинсько! облaстi формують потужиий шве-стицiйний потенцiaл, при рaцiонaльному використанш якого область може значно покращити свою економiчну ситуaцiю.
Загальний обсяг каштальних iнвестицiй Волинсько! обласп в 2014 р. становив 2136,4 млн. грн. Ниш спо-стертаеться тенденцiя до скорочения !х обсяпв на 11,9 млн. грн. (2013 р. - 3327,1 млн. грн.). Найбшьша частка каштальних швестицш було вкладено в мiсто Луцьк (950,0 млн. грн.) i Луцький район (500,5 млн. грн.). Най-менше кaпiтaльних iнвестицiй вкладено в Старовиж1всь-кий (7,3 млн. грн.), Iвaничiвський (11,8 млн. грн.) i Лока-чинський (14,1 млн. грн.) райони.
За джерелами фiнaисувaння збiльшуеться частка каштальних швестицш за рахунок власних кошпв тдприемств та оргaиiзaцiй, кредипв бaнкiв та iнших по-зик [11]. Зменшуеться частка кaпiтaльних швестицш за рахунок державного бюджету, кошпв мюцевих бюджетiв, коштiв iноземних iнвесторiв, коштiв населения на iндивiдуaльне житлове будiвництво.
Обсяг прямих iноземних швестицш, внесених в економшу Волинсько! обласп на 01.01.2014 р., становив 339,3 млн. дол. США. Основними крашами-швесторами е: Юпр, Польща, Вiргiнськi Острови, Словаччина, Шмеч-чина, Великобритaиiя, Литва. Прямi iноземнi iнвестицi!
нaдiйшли на 266 тдприемств области Бiльше 57% внесе-ного з початку швестування iноземного кaпiтaлу зосере-джено на промислових пiдприемствaх. Зокрема, на тдприемствах з машинобудування, обробления деревини та виробництва виробiв з деревини, виробництва харчових продуктiв, виробництва меблiв i хiмiчного виробництва, виготовления гумових та пластмасових виробiв.
Складовою частиною швестицшного потенцiaлу е фiнaисовий потенцiaл. Фшансовий потенщал Волинсько! облaстi на даний час знизився, доходи обласп в 2014 р. становили 6460,9 млн. грн., а видатки - 8571,9 млн. грн., тобто в регют спостерйаеться бюджетний дефщит. Неспроможиiсть самостшно забезпечити себе фiнaнсо-вими ресурсами призводить до значного скорочення за-робiтно! плати та робочих мюць.
Вaртiсть швестицшного потенщалу Волинсько! обласп становить 3062,7 млн. грн. Зважаючи на наявний ш-вестицшний потенцiaл, Волинська область приваблива для iнвесторiв. Проте швестицшш можливосп сьогоднi використовуються недостатньо i потребують ряду змiн.
1нновацшний потенцiaл, як частина економiчного потенщалу, забезпечуе розвиток науки i техшки та !х впроваджень в економiчний розвиток регiону, забезпечу-ючи тим самим його зростання. Складовою частиною ш-новaцiйного потенцiaлу е науковий потенщал, який являе собою сукупнють ресурсiв i можливостей сфери науки будь-яко! системи (колективу, гaлузi, мюта тощо), що дае змогу за наявних форм оргашзацп та управлшня ефективно вирiшувaти господарськ завдання. Складовими на-укового потенцiaлу е кадри, кошти, мaтерiaльно-технiчнa база, шформацшне забезпечення, тощо. Складовими ча-стинами шновацшного потенцiaлу е освiтнiй, науково-технiчний та власне iнновaцiйний потенщал. Освггнш по-тенцiaл включае уа освiтнi заклади в межах Волинсько! обласп ввд дошк1льних до вищих навчальних зaклaдiв.
Протягом остaннiх рошв в обласп склалася позитивна тенденщя, щодо збiльшення дошк1льних начальних зaклaдiв. Щодо зaгaльноосвiтнiх шк1л обласп, то тут вже не така позитивна тенденщя, як iз дошшльними закладами, за 2010/11 - 2014/15 рр. !х чисельнють скоротилася близько на 14 заклащв. Враховуючи демогрaфiчну ситу-ац1ю, рiшениями оргашв мiсцевого самоврядувания, за згодою громад у 2015 р. було л^щовано одну, призупи-нено роботу 3-х початкових шшл.
Волинська область забезпечуе свое населення про-фесiйно-техиiчними i вищими навчальними закладами. В сучасних мшливих соцiaльно-економiчних умовах ро-звитку суспiльствa, коли суттево зменшився попит на ро-бочу силу, в обласп залишаються затребуваиими робiт-ничi професi!. Основними осередком професiйно-техшчних i вищих навчальних зaклaдiв е м. Луцьк, дещо менша !х шльшсть, проте значна, в таких мютах, як Ко-вель, Володимир-Волинськ, Кiверцi, Нововолинськ. Вищi нaвчaльнi заклади Ш-^ рiвня aкредитaцi! облaстi забезпечують реaлiзaцiю перспективних наукових та шновацш-них розробок, що ввдповвдають прiоритетним напрямам розвитку науки i технiки Укра!ни, здiйснюють патентно-лщензшну дiяльнiсть.
За 2000-2014 рр. в обласп спостертаеться збiль-шения чисельносп кaндидaтiв та докторiв наук, проте зменшилася частка асшранпв.
У 2014 р. в область на шновацшну дiяльнiсть було спрямоваио 196348,8 тис. грн., це на 104640,7 тис. грн. б№ше шж у 2013 р., проте недостатньо для щлковитого забезпечення шновацшно! дiяльностi. Основним джере-лом iнвестувaиия iнновaцiйно! дiяльностi е власш кошти пiдприемств та оргашзащй
Питома вага шдприемств, що впроваджували шно-ваци в 2014 р. становили лише 10% ввд сумарно! 1х кшь-косп. Цей показник досить малий 1 продовжуе спадати. За 2014 р. було впроваджено 25 нових технолопчних про-цеав (у т. ч. маловвдходних, ресурсозберпаючих процеав - 8), освоено 25 виробництв шновацшних вид1в продукци (з них нов1 види техшки - 3). Питома вага реал1зовано! ш-новацшно! продукци становить 3% в1д загального обсягу.
Волинська область мае значний шновацшний потенщал, проте не вистачае фшансувания для впро-вадження та розробки нових шновацшних проекпв.
Проанал1зувавши уа складов1 економ1чного потенщалу, можемо розрахувати його сумарну величину, яка становить 8875,3 млн. грн.
Висновки 1 пропозицп. Проведений анал1з показав, що урахування запропонованих складових потенщалу репону в управлшш економ1чним потенщалом територп може сприяти формуванню рацюнально! та збалансоваио! просторово! структури економши; розвитку ефективних конкурентоспроможних вид1в економ1чно! д1яльностц рацюнальному використанню трудових ресурав, вир1в-нюванню сощально-економ1чного розвитку репону. Пер-спективи подальших дослщжень 1з ц1е! проблематики по-лягають у бшьш детальнш оцшщ складових економ1чного потенщалу регюну, виявленш нових методик для його оцшки.
Лггература
1. Врублевський В. К. Сощальш аспекти адмшютра-тивно! реформи в Укрш'ш / В. К. Врублевський, I. В. Маринич // Вюник Р1вненського державного тех-шчного ушверситету: Зб. наук. праць. - Р1вне, 2001. - Вип. 2 (9). - С. 294-301.
2. Гришина Л. О. Оцшка економ1чного потенщалу репону при формуванш стратеги його розвитку / Л. О. Гришина, Г. В. £ф1мова, Н. В. Гришина [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу http://www. kntu.kr.ua/doc/zb 19 ekon/stat 19A6.pdf.
3. Данилишин Б. М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины / Богдан Михайлович Данилишин. - Ки1в: РВПС НАНУ, 1996. - 257 с.
4. 1нвестицшний потенщал регюну в систем! еколого-економ1чних ввдносин [Електронний ресурс] / А. Ю. Жулавський, Я. В. Говорун // http:// library.kpi.kharkov.ua/Vestnik/2010_7/statti/Zhylavsk yi_Govoryn.pdf.
5. Сврорегюн Буг: Волинська область / [за ред. Б. П. Кймчука, П. В. Луцишина, В. Й. Лажшк]. - Луцьк: Ред.-вид.ввдд. Волин. ун-ту, 1997. - 448 с.
6. Клиновий Д. В. Розмщення продуктивних сил та регюнальна економiка Укра!ни: навч. поабник / Д.
B. Клиновий, Т. В. Пепа. - К.: Центр навч. тт., 2006. - 728 с.
7. Климахша О. М. Використання потенцiалy регiонiв як чинник шдвищення рiвня ïx пропорцiйного розвитку: дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.01.01 „еко-TOMi4ra теорiя" / О. М. Климахша. - К.: КНЕУ îm. Вадима Гетьмана, 2006. - 197 с.
8. М1жиародш стратегiï економiчного розвитку: навч. поаб. / [за ред. А. О. Задоя.] - Кшв: Знання, 2007. -332 с.
9. Мочерний С. В. Свггове господарство в умовах гло-балiзацiï: монографiя / Мочерний С. В., Ларша Я.
C., Фомiшин С. В. - Кив: Нiка-Центр, 2006. -200 с.
10. Потапова А. Г. Оцшка економiчного потенщалу Волинського репону / А. Г. Потапова // Науковий вюник Волинського нащонального ушверситету iменi Лесi Украшки. Географiчнi науки. - 2012. - N° 9 (234). - С. 64-69.
11. Потапова А. Г. Характеристика швестицшного потенщалу Волинсь^' обласп / А. Г. Потапова, О. В. Гоць // Наyковi записки СумДПУ iменi А. С. Макаренко. Географiчнi науки. - Суми: Вид-во СумДПУ iменi А. С. Макаренко, 2015. - Вип. 6. - С. 81 - 86.
12. Потапова А. Г. Характеристика трудового потен-щалу Волинсь^' обласп / А. Г. Потапова, О. В. Гоць // Науковий вюник Схщноевропейського нащонального ушверситету iменi Лес Украшки. -2014. - № 11 (288). - С. 94 - 99.
13. Руденко В. П. Географiя природно-ресурсного потенщалу Украши / В. П. Руденко. - Чершвщ: Чершвецький нац. ун-т., 2010. - 552 с.
14. Семенова В. Ф. Дослщження рiвня використання економiчного потенщалу регюну: монография / за ред. В. Ф. Семенова, О. i. Руденко. - Одеса: Одесь-кий нацiональний економiчний yнiверситет, 2012. -150 с.
15. Тищенко О. М. Оцшка ефективносп використання економiчного потенцiалy / Тищенко О. М. - К.: ВНТУ, 2004. - 350 с.
ПОТЕНЦ1АЛ ВПЛИВУ П1ДЗЕМНИХ ВОД НА ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТОК СЕЛЬОВИХ ЯВИЩ У Г1РСЬКИХ РЕПОНАХ
Трофимова Олена Олексан^^^вна
астрантка кафедри геодезИ та картографы, Нацiонального утверситету 6iopecypcie i природокористування
Укра'ти
ПОТЕНЦИАЛ ВЛИЯНИЯ ПОДЗЕМНЫХ ВОД НА ФОРМИРОВАНИЕ И РАЗВИТИЕ СЕЛЕВЫХ ЯВЛЕНИЙ В ГОРНЫХ РАЙОНАХ
Трофимова Елена Александровна, аспирантка кафедры геодезии и картографии, Национального университета биоресурсов и природопользования
THE POTENTIAL EFFECT OF GROUNWATER ON THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF MUDFLOW PHENOMENA IN MOUNTAINOUS REGIONS
Trofimova E. A., post graduate student of the department of geodesy and cartography, National university of life and environmental sciences of Ukraine АНОТАЦ1Я
У статтi окреслено актуальтсть комплексного системного пiдходy до до^дження проблем селiв. Охарактеризовано доцшьтсть вивчення сельових процеав як природних системних 3D-об'eктiв з урахуванням механiзмiв
