CC BY
23
Украшою структур у цшснш системi глобально:' еколопчно1" безпеки, яка вь дображена у CxeMi реформування оргашв ООН з метою реалiзацiï положень Екoлoгiчнoï Конституци Землi [2, с. 289]. 1шщативу Фpaнцiï пiдтpимaли 45 кpaïн свггу, якi вважають, що така оргашзащя могла би об'еднати Bci держави св^у навколо iдеï екoлoгiчнoгo порятунку людства, контролювати i керувати багатьма еколопчними iнiцiaтивaми. Проте iнiцiaтиву Франци не шдтриму-ють краши, як нaйбiльше забруднюють атмосферу Землi. Зокрема, щею Свь тово1' екoлoгiчнoï оргашзаци не пoдiляють США. Ця краша тpaдицiйнo вдаи-ляе будь-якi схеми мiжнapoднoгo контролю над власним суверенитетом в га-лузi охорони природи. Згадаймо негативне ставлення США до ратифжаци шщшованого i paнiше тдписаного ними ж Кioтськoгo протоколу. Таких пpиклaдiв можна навести багато. Фактом залишаеться те, що великi краши з огляду на нaцioнaльнi екoнoмiчнi iнтеpеси, часто вiдмoвляються вiд укладе-них ними мiжнapoдних екoлoгiчних домовленостей.
Деяк краши, наприклад Бpaзилiя, Iндiя та Китай, бурхливо розвиваючи свою економжу, та iстoтнo забруднюючи атмосферу i створення парникового ефекту, теж не сприймають украшсько1" та французько1' iдей про створення Агентства ООН з довкшля.
Таким чином, piвнoпpaвнiсть норм ЕКЗ для всiх краш свiту, як це не парадоксально, може стати реальною перешкодою для ïï схвалення.
Л1тература
1. Мир словарей. Экономический словарь <http://mirslovarei.com/category_eco/ INSTI-TUCIONALNAJA-SREDA-38401.html.
2. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Кoнституцiя Землi. 1дея. Кoнцепцiя. Проблеми. - Л.: ВЦ ЛНУ iм. I. Франка, 2002. - Ч. 1.
3. Гарантувати еколог1чну безпеку планети: Виступ Президента Украши на 19-й спе-цiaльнiй сесп Генерально'1 Асамбле'1 ООН для всебiчнoгo огляду та оцшки ходу здiйснення "Порядку денного на XXI столггтя"// Урядовий кур'ер. - 1997, № 114-115.
4. Center for International Earth Science Information Network (CIESIN). Environmental Treaties and Resource Indicators (ENTRI). Palisades, NY: CIESIN, Columbia University. < http:// sedac.ciesin.columbia. edu/ entri/.
5. Статистичш дан1 доступно: http://www.freedomhouse.org/ або http://earthtrends.wri.org
6. Статистичш даш доступно: http://www.cidcm.umd.edu/inscr/polity/index.htm або http:// earthtrends .wri. org
7. Статистичш даш по викидах СО2 на душу населення доступно: http://earthtrends.wri.org
УДК 330:502.4 Ст. викл. А.Ю. Якимчук, канд. екон. наук - НУ водного
господарства та природокористування, м. Рiвне
ЕКОНОМ1ЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ У КОНТЕКСТ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦ11 ЗЕМЛ1
На основi узагальнення наукових публшацш та власних вишукувань здiйснено еколого-економiчне обгрунтування розвитку природно-заповщного фонду у контек-стi тдготовки Еколопчно}! Конституци Землi.
Ключов1 слова: Екологiчна Конституцiя Землi, еколого-економiчна оцiнка, природно-заповiдний фонд.
Senior teacher A. Y. Yakymchuk - National University of Water
Management and Nature Usage, Rivne
The economic stimulation of the nature-protection fund's development in the world ecological constitution conception
The ecology-economical substantiate of the development of nature-protection fund in the World Ecological Constitution conception has been made on the basic of scientific publications.
Keywords: World Ecological Constitution, ecological-economical estimation, nature-protection fund.
Сьогодш культурa свггово1" спшьноти дедэш бшьше повертaeться до щнносл природи, як незaперечноï умови iснувaння людсько1' цивiлiзaцiï, як основного чинникэ людського життя. Розвиток зaповiдноï спрaви, створення нових зaповiдних об'eктiв е прaктичним втiленням екологiчноï полiтики дер-жaви в чaстинi збереження уткэльних i типових лaндшaфтiв, бiологiчного рiзномaнiття, вiдповiдaючи вимогэм Kонвенцiï ООН з бiорозмaïття, Конвен-цй' щодо збереження Свропейсько1" природи тэ природного середовищэ юну-вэння, Зaгaльноeвропейськiй стрaтегiï бюлопчного тэ лэндшэфтного рiзно-мaнiття, a тэкож основним положенням Екологiчноï Конституци Землi.
З метою зaбезпечення екологiчноï рiвновaги нэвколишнього природного середовищэ, зменшення рiвня його зaбруднення, збереження бюлопчного i лэндшэфтного рiзномaнiття створюються природоохороннi територи з рiзними функцiями тэ режимом охорони, серед яких нaйвaжливiше мiсце зэймэють природно-зэповщш територи тэ природно-зaповiднi об'екти. Особливо эктуэльним ix створення, стэло для Укрaïни, жоднэ облэсть я^ зэ ток-сикомутэгенними покэзникэми стэну здоров'я нэселення не отримедэ безпеч-ну оцiнку, a домiнуючими е тэга оцiнки як конфлiктнi тэ зaгрозливi.
У соцiaльному сенсi безперечно вэжливою е роль природно-зэповщ-них об'егав у формувaннi фiзичного i духовного здоров'я будь-я^ тщ". Стэвлення нэц^ до природно-зaповiдного фонду е штегрэльним покэзником ïï дуxовностi. Це дэвно усвiдомилa свiтовa спiльнотa, нэдэючи великого знэ-чення оxоронi природи шляхом створення природоохоронних територш рiз-ного рiвня. У деяких крэ^эх Свропи (Hiмеччинi, Австри, Швейцэр^, Лixтен-штейнi) чэсткэ зaповiдниx земель сягэе 18,2-37,5 % територи держэви. При-родно-зaповiдний фонд (ПЗФ) Укрaïни нэшчуе у своему склaдi 7040 об'еклв, що стэновлять лише 4,5 % вщ територи Укрaïни. Ha сьогодш в Укрaïнi ще немэе чггко нaуково-обгрунтовaноï мережi природно-зaповiдного фонду. Ор-гaнiзaцiя природно-зaповiдниx об'eктiв (ПЗО) тэ природно-зaповiдниx тери-торiй (ПЗТ) здiйснювaлaся здебiльшого зэ iндивiдуaльними для кожноï зэпо-вiдноï територи критерiями, без нэлежного обгрунтувэння. Hерiдко спостерь гэеться неузгодженiсть в ïx розмiшеннi. Природно-зэповщний фонд внэсль док тривэлого кризового стэну економiки, дефiциту фiнaнсовиx ресурЫв тэ вiдсутностi iнфрaструктурного зэбезпечення, знэходиться нэ низькому шaблi розвитку. Вихщ iз тэкого стэну можливий лише зэ умови здiйснення реструк-туризэц^ економiчного меxaнiзму його функцiонувaння, впровэдження еко-номiко-екологiчноï оцiнки, эдэптэц^ щнних об'eктiв природи до ринкового
середовища вщповщно до принципiв розвитку Еколопчно! Конституци Зем-лi. Тому е потреба у розробщ державно! системи економiчного захисту ПЗФ, стимулюваннi його розвитку.
Створюючи ПЗФ, не враховували i не проводили економiчну оцiнку об'еклв. Оцiнювали лише екологiчнi критери, та й т вимагають вiдповiдного доповнення. Ниш офщшно! методики економiчноl ощнки природно-заповщ-них об'ектiв не юнуе. Вiдсутнiсть цiни багатьох природних благ призводить до шнорування 1хньо1 значимост i, як наслiдок, деградаци екосистем. Як альтернатива, збереження бiорiзноманiття постшно програе сiльському, люово-му i рибному господарствам, добувнiй промисловостi, транспортному будiв-ництву, де вигоди зримi та мають цiну. Чим вища економiчна цiннiсть природних об'еклв, тим бiльша ймовiрнiсть, що прийнятi економiчнi рiшення, втiленi в рiзних проектах i програмах, будуть екологiчно збалансованими та враховуватимуть штереси як охорони довкiлля, так i економи природних ре-сурсiв.
Наявшсть проблем, що викладенi вище, вимагае розробки i наукового обгрунтування еколого-економiчного розвитку заповщно! справи в Укршт та Пiвнiчному регiонi зокрема. На сьогодш вже юнують чисельнi напрацювання щодо проблем сталого еколого-економiчного розвитку Украши та управлiння ПЗФ, його економшо-еколопчно! оцiнки, окремi аспекти яких висвгглеш в працях [1-11] та багатьох шших. Науковi розробки у бшьшосл випадкiв вирь шують окремi завдання щодо еколого-економiчноl оцiнки ПЗФ i формування системи управлiння ним, а також мюця регiону в и здiйсненнi. Оскiльки у перспективi ПЗТ мають стати зеленими осередками або ядром при розбудовi Еколопчно! Конституци Землi, то через це виникае потреба продовження комплексних наукових дослщжень з методологи та методики еколого-еконо-мiчноl оцiнки функцiонування ПЗФ, а також виявлення чинниюв, як сприяють формуванню ефективно! системи управлшня ПЗФ, i впровадження яких сприяло б активiзацil його розвитку, вщтворенню заповiдних ресурсiв та пiдвищенню частки ПЗФ у природно-ресурсному потенщаль Все це зумо-вило вибiр теми, окреслило основш напрями пошуку, визначило мету, завдання дослщження.
У дослщженш розглянуто процес функцiонування ПЗФ Швшчного ре-гiону Украши (ПРУ), видшений згiдно з новим шдходом до регiонального економiко-географiчного подiлу територи Украши (табл. 1). У межах ПРУ функцюнуе 1895 заповщних територш i об'ектiв, що становить близько 27 % вщ загально! кшькосп природно-заповiдних територiй i понад 30 % вщ площi ПЗФ Украши. Показник заповщносл регiону становить 5,4 %, що бшьше, шж по УкраАт (4,5 %). У розрахунку на одного жителя регюну площа ПЗФ становить близько 0,1 га, що удвiчi менше европейського значення. Швшч-ний регiон за багатьма показниками розвитку ПЗФ - загальною площею, кiлькiстю, показником заповiдностi, яюсним складом - випереджае 1х значення по УкраАт, проте вони не е оптимальними i значно вщстають вiд мiжна-родних стандар^в. Тому формування природно-заповщно! мережi Швшчного регюну Украши не можна вважати завершеним.
Табл. 1. Загальна характеристика природно-заповiдного фонду _Швшчного регюну Украти_
Область Всього ПЗО Зокрема Показник заповвд-ност1, кз, %
загальнодержав-ного значення мшцевого значення
кшь-шсть площа, тис. га кшь-шсть площа, тис. га кшь-шсть площа, тис. га
Волинська 392 20,7 170,8 20,5 24 16,7 59,8 28,6 368 21,1 110,9 17,7 8,46
Ивненська 269 14,2 167,5 20,0 26 18,0 59.2 28.3 243 14,0 108,3 17,3 8,33
Житомирська 181 9,6 79,4 9,5 19 13,2 27,2 13,0 162 8,6 52,2 8,3 2,66
Кшвська 134 7,07 31,6 3,8 20 13,9 14,8 7,1 114 6,6 16,7 2,7 1,12
м. Ки1в 91 4,8 9,4 1,1 16 11,1 34 1,6 75 4,3 6,0 1,0 11,7
Чертпвська 647 34,1 220,2 26,4 21 14,6 9,88 4,7 626 35,9 210,3 33,6 6,9
Сумська 182 9,6 156,2 18,7 18 12,5 34,7 16,6 164 9,4 121,5 19,4 6,6
Разом 1895 100,0 835,0 100,0 144 100,0 209,0 100,0 1751 100,0 625,92 100,0 5,4
Примпка: * у чисельнику - абсолютне значения величини, у знаменнику - вщносне.
Для того, щоб мережа ПЗТ набрала рис репрезентативное!!, необхщно забезпечити заповщниками та нащональними природними парками вс области провшци чи шдпровшци ф1зико-географ1чного районування, а шшими ка-тегор1ями - нижч1 одинищ районування. Д1евою система на мюцевому р1вш стане тод1, коли кожний об'ект буде реально забезпечений у науковому, правовому, адмшютративному, оргашзацшному, фшансовому аспектах тощо.
Узагальнення матер1ал1в дослщжень Нащонального ушверситету водного господарства та природокористування, шших в1тчизняних та заруб1ж-них наукових установ, власш вишукування автора дали шдставу сформулю-вати таю висновки.
1. Дослщження проблеми сутшсних функцш природних { штучних ка-тегорш ПЗФ показало, що дотепер у державнш пол1тищ оргашзаци ПЗФ в Укра!ш переважае парадигма монофункщональносп ПЗФ, а саме - збережен-ня бюлопчного { ландшафтного р1зномашття. Проте, вона повинна бути до-опрацьована прюритетом пол1функщонально1 парадигми, яка враховуе кр1м традицшно! природоохоронно! та генетично! й шш1, але не менш важлив1 функци - еколопчну, ресурсну, сощальну, економ1чну, освггню, що вщповь дае сутшсним характеристикам ПЗФ. До того ж, кр1м функци збереження природних комплекс1в, охорони здоров'я населення, як свщчить заруб1жний досвщ, ПЗТ можуть бути важливим джерелом поповнення бюджету { тим самим вносити ютотний вклад у розвиток мюцево! економши.
Наприклад, прибутки вщ восьми нащональних парюв Австрали у 33,3 раза перевищують затрати держави на 1х утримання (2,5 млрд. та 60 млн. австралшських долар1в вщповщно). Коста-Рша щор1чно витрачае близько
12 млн. доларiв США на утримання нащональних парюв, прибутки вiд туризму покривають цi витрати у 27,5 раза i становлять понад 330 млн. дол. США. Туризм у нащональних парках - друга за величиною галузь економжи ще! краши [6, с. 10]. За тдрахунками вiдомого американського економiста Е. Свансона (ушверситет Швшчно! Каролiни), доходи вщ туризму у нацiональних парках США у 5 разiв перевищують видатки на 1х утримання. На по!здки у цi музе! природи американщ щорiчно витрачають близько 7 млрд. доларiв [11].
Цшьове спрямування сутшсних функцш природно-заповвдного фонду
Еколопчне
Забезпечення еколопчно!
р1вноваги, збереження бюлопчного * ландшафтного бюр13номашття
£коном1чне
Пщвищення економ1чно\' ефективносп природно-ресурсного потенщалу
Сощальне
Забезпечення й щцвищен-ня сощально!' значущосп природних територш
Перспективы! напрями 1шляхи розвитку ПЗФ
Збереження бюлопчного р1зномашггя
Збереження рщюсних вщцв флори 1 фауни
Збереження типових 1 ушкальних ландшафпв
Збереження пдролопч-них об'еюпв, 1х бюр1зно-манптя та запаздв
Збереження типових та ушкальних люових 1 ш. екосистем, 1х ресурс1в
Вдосконалення форм, методов та способ1в збереження довкшля
Розбудова еколопчних мереж
Удосконалення системи категорш ПЗФ
Шдвищення р1вня ефективносп використання бюлопчних ресуршв
Комплексне використання водних ресурс1в
Становления приватного пщприемницького сектора
Впровадження прогре-сивних форм господарю-вання в умовах ринкових вщносин
Формування конкурентного середовища на ринку природних ресурсов
Поширення науковог шформацй
Удосконалення управлшня ПЗТ
Впровадження шновацшно-швестищйних проекпв
Оздоровления населения шляхом розвитку рекре-ацп та зеленого туризму
Створення нових робочих мюць
Вщновлення юторичних, етнограф1чних цшнос-тей, розвиток юсцевих _ремесел_
Еколопчне виховання населения
Розвиток еколопчно!" освгги та просвтшцько! _д1яльносп_
Продукування життево необхадного елемента -кисню
Наповнення мюцевих бюджета (обласних, мюьких, селищних)
Формування громадсь-ких оргашзацш еколопчно! спрямованоеп
Рис. 1. Комплекс заходiв i шляхи забезпечення реалiзацu сутшсних функцш ПЗФ
Проведене дослщження сутнiсних функцш ПЗФ дае змогу 1х узагаль-нити (рис. 1). Основними напрямками функщонування ПЗТ е: 1) еколопчний, спрямований на збереження бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття; 2)
екoнoмiчний - на шдвищення екoиoмiчиoï ефективнoстi; 3) сoцiaльиий - на забезпечеиия ^щадь^!' зиaчyщoстi кoжиoï ПЗТ. Завдяки oпрaцювaнню гам-плексy зaхoдiв, спрямoвaних на виявлеиия сyтиiсиих фyикцiй ПЗФ всташв-леиo, щo дoцiльиiсть ствoрення та ефективиiсть фyикцioиyвaиия ПЗФ oбy-мoвлюeться oптимaдьиим забезпечеииям реaдiзaцiï трьoх иaпрямкiв - етго-гiчиoгo, екoнoмiчнoгo, сoцiaдьиoгo.
Нaзрiлa иеoбхiдиiсть iитегрaцiï вiтчизнянoï мережi прирoдиo-зaпoвiд-иих теритoрiй y свггову, щo вимагае здiйсиеиия адаптаци клaсифiкaцiï при-рoдиo-зaпoвiдиoгo фoидy Украши вiдпoвiдиo дo клaсифiкaцiï прирoдиo-зaпo-вщиих теритoрiй Мiжиaрoдиoгo сoюзy oхoрoии прирoди, щo yмoжливить пoвиy реaдiзaцiю сутшсних функцш ПЗФ Украши.
2. Вартюна o^rna реaдiзaцiï фyикцiй ПЗФ фoрмye йoгo екoиoмiчиy цiииiсть. Узагальиеиия юиуючих иayкoвих иапрацюваиь дaлo змoгy визначи-ти низку метoдoлoгiчиих пiдхoдiв дo екoиoмiчиoï oцiики фyикцioиyвaиия ПЗФ, а саме: екoнoмiчнa oцiикa ПЗТ за кшцевими иaрoдиoгoспoдaрськими результатами фyикцioиyвaиия; сoцiaдьиo-екoиoмiчиa oцiикa; експертиа o^^ ка; затратш метoди oцiики; реитиий пiдхiд дo oцiики ПЗТ. Прoте, як ^казаго пoглиблеие дoслiджеиия, дaиi oцiики ледве вдабражають реальиий фшаиш-вий стаи, мають иечiткi чaсoвi межi, занадто трyдoмiсткi у викoиaииi та, як прaвилo, не врaхoвyють iифляцiйиих прoцесiв. Для цiлoï низки регioиiв Украши, де вщсутш квaдiфiкoвaиi менеджери-е^^м^ти у сферi прирoдoкoрис-туваиия, а тагаж iсиyють певиi прoблеми з вихщшю екoиoмiчиoю iифoрмa-цieю, yd щ метoди вaжкo втiлити у практику. При цьoмy, метoди oцiики o^ римаиия вaртiсиих пoкaзиикiв рiзних прирoдиих ресyрсiв, якi викoристoвy-ються у цих методах, не базуються на принципах цiлiсиoï метoдoлoгiчнoï o^ иoви i мають специфiчиo галузевий характер. На сьoгoдиi в Укра1ш вiдсyтиi иапрацюваиия щoдo екoиoмiкo-екoлoгiчиoï oцiики ПЗТ, oсoбливo иерoзрoб-леиими залишаються питания екoиoмiчиoï ефективиoстi фyикцioиyвaиия ПЗФ. Екoнoмiчнa ефективиiсть фyикцioиyвaиия ПЗФ мoже бути визиачеиа на oсиoвi што екoиoмiчиoï oцiики. У дoслiджеииi узагальнеш результати двoх спoсoбiв oцiики прирoдних зaпoвiдиикiв (ПЗ) та иaцioиaдьиих прирoд-иих пaркiв (НПП) Пiвиiчиoгo регюну за витратиим та за реитиим шкодами. Отримaиi екoиoмiчиi oцiики ПЗ i НПП Кв^ч^го регioиy тшьки oрieитoвиo вiдoбрaжaють реальиий фiиaисoвий стаи фуикцюиуваиия цих прирoдиих oб,eктiв та ix вaртiсть, oскiльки рoзрaхyики за згадаиими вище метoдaми у винтит зaиaдтo трyдoмiсткi.
3. Нayкoвим прoдyктoм дoслiджеиия е вперше рoзрoблеиa методика екoнoмiчнoï oцiики фyикцioиyвaиия прирoдиo-зaпoвiдиoгo фoндy (див. рис. 2).
Перспективиiсть методики шдтверджуеться тим, щo екoиoмiчиa щн-иiсть ПЗТ oxoплюe як прямi ресyрсиi функци, так i oпoсередкoвaнi - регулю-ючi, aсимiляцiйиi функци та прирoднi пoслyги. Ця методика врaxoвye тaкoж вплив фyикцioиyвaиия ПЗТ на здoрoв,я населения. Отримaиi результати зю-тaвиi iз oцiикaми ПЗТ у шших крашах свiтy. Прoте, значения вiтчизияиoï oцiики ПЗТ занижеш через иизький рiвеиь дoxoдiв та щи, щo, иасамперед, пoзиaчaeться на шказииках прямoï вaртoстi викoристaиия, вартосп iсиyвaиия.
Крок 5]
Крок 4
Крок 3
Крок 2]
Крок 1
Розрахунок загалыкн економ1чно! цшноста природно-заповщшл територп Езаг=Ед+Елр+Е1ш+Ем+Ер+Ерд+ Елб+Ез,5+Е1;
Визначення вартоста юнування природно-заповщшн територп Е1
Ефект оздоровления вщ рекреацшноТ д1яльносп Ез,5
Визначення загально! чисельносп людей життсдаяльшсть яких забезпечуеться продувуваннм бсисню люами та болотами Чн
Визначення величини вартосп невикористання природних комплекЫв ПЗТ
Ен=В=2/ЗЧн;
Ефект вщ депонування вуглецю болотами (очищения атмосфери)
Ео.а.б.
Ефект вщ депонування вуглецю люами (очищения атмосфери) Ео.а.л.
Визначення величини економ1чного ефекту вщ непрямого використання природно-заповщюм територп Енв=Ео.в.б.+Ео.а.л.+Ео.а.б.+Ез^;
Ефект вщ водоочисно! функцп болп Ео.в.б.
Визначення величини еконо\пчного ефекту в1д прямого використання природно-заповщшм територп
Еп=Ед+Елр+Епп+Ем+Ер+Ерд;
Ефект вщ оргашзацп рекреацшно!' даяльносп Ерд
Ефект вщ вщлову рибних ресурсш Ер
Ефект вщ мисливського полювання (де це дозволено законом) Ем
Ефект вщ збору поб1чних продукт! в (ягщ, плод1в, насшня, гриб1в) Енп
Ефект вщ збору лпсарських рослин Елр
Характеристика показника загально!' економ1чшн щнносп (ЗЕЦ) та методика його визначення
Е);1Г Ен 1 Ни >Е(;и Еп 1 Нин 1 Е;1' Ни
Ефект вщ прямого використання деревини Ед
• Зб1р даних для розрахунку ЗЕЦ
• Загальна характеристика ПЗО
Рис. 2. Покрокова схема методики розрахунку економiчно'i оцтки ПЗТ
Надаш, за умови економiчного зростання та пщвищення рiвня добробу-ту населення Укра!ни, економiчна щншсть ПЗТ та !х послуг збереження бь орiзноманiття збiльшуватиметься. На основi запропоновано! методики вперше здiйснено економiчну оцiнку функцiонування природних заповiдникiв та нащ-ональних природних парюв ПРУ. Так, розрахована рiчна економiчна цшшсть функщонування 3,4-56,9 млн. грн.; а чистий рiчний ефект функцiонування 1 га плошд перебувае у межах 0,6-1,1 тис. грн. Методика враховуе сощальне зна-чення ПЗ та НПП, котре полягае у забезпеченш суспшьства необхiдним для життя елементом - киснем. За проведеними результатами розрахунюв визна-чено загальну чисельшсть людей, якi отримують користь вщ функцiонування природних заповiдникiв, що для Швшчного регiону становить таку чисельшсть, як усе населення Волинсько! область Доведено, що функщонування ПЗ та НПП е економiчно вигщним, сощально необхiдним та життево важливим.
4. Зiставлення отриманих результатiв економiчноl оцiнки функщону-вання ПЗ та НПП ПРУ за фактичними методами (затратним, рентним) iз результатами запропоновано! методики за основним показником !х функщону-вання - чистим ефектом у розрахунку на 1 га у рш - показало, що отримаш значення економiчно ефекту функщонування ПЗТ е значно вишд, шж !х аналоги за затратним та рентним шдходами - у 10-34 разiв. До того ж нова методика враховуе вигоду вщ безпосереднього функщонування ПЗТ, а не вщ !х ресурсного виснаження чи альтернативного використання (табл. 2).
К^м цього, продемонстрована перевага ново! методики над юнуючими методами ощнки ПЗТ пiдтверджуеться обгрунтовашстю та реальшстю вихщ-них даних, а також урахуванням соцiального чинника (вплив ПЗТ на здоров'я
людини, оздоровчий ефект вiд рекреаци, депонування вуглецю). Оцiнка ПЗФ за створеною методикою значно зростатиме завдяки урахуванню нових чинни-кiв (ефекту вщ очищення води болотами, депонуванню вуглецю). До того ж впровадження методики надасть змогу розвитку нового шдходу до реструкту-ризаци системи вщшкодування збиткiв, завданих природним комплексам ПЗТ.
Табл. 2. Лставлення чистого ефекту вiд функщонування ПЗ та НПП за фактичними (затратним i рентним) методом та новою методикою
№ з/п Назва ПЗТ Чистий ефект 1 га за витрата-ми (утрачена виго-да), грн./га Чистий ефект за рентним тдходом (за-микаюч1 зат-рати), грн./га Чистий ефект за запропонованою методикою еко-ном1чно! ощнки функщонування ПЗФ, грн./га Зштавлення ефек-т1в ново! методики з фактичними методами, раз1в
затратним рентним
1. Полшький ПЗ 65,9 50,3 668,0 + 10,0 + 13,3
2. Пвненський ПЗ 51,6 49,3 1318,1 +25,5 +26,7
3. Черемський ПЗ 73,8 31,7 1099,0 +14,9 +34,7
4. Шацький НПП - 373,9 117,7 - -3,2
5. У дослщженш поняттям "еколопчна ощнка" окреслено комплекс певних дш для визначення загальних статистичних та спецiалiзованих показ-никiв, якi враховують низку еколопчних чинникiв, що характеризують стан ПЗФ. Доведено, що еколопчну ощнку ПЗФ доцiльно доповнити розрахунка-ми таких показниюв, як коефщент еколопчно! стiйкостi та коефщент еколопчно! стабшзаци ландшафту (рис. 3). На основi запропонованих показникiв можна не лише робити висновки щодо дiевостi iснуючого режиму охорони, а й стосовно вибору найбшьш ефективних проектувальних заходiв, спрямова-них на облаштування як РЛП, так i шших категорiй ПЗФ.
Рис. 3. Покрокова схема проведення екологiчно'i оцтки ПЗТ
Проведення презентовано! еколопчно! ощнки не е надто складним завданням, але потребуе копiткого збору та опрацювання первинно! статис-тично! iнформацi!, що цшком доступно для працiвникiв середнього управ-лiнського рангу вiдповiдних природоохоронних державних структур.
6. Новггшм методом еколопчно! ощнки стану територп е визначення шдексу природного капiталу (1ПК), який вiдбивае змiни бiорiзноманiття да-
но! територи. Спираючись на методику його розрахунку, в дослщженш впер-ше проведене оцшювання iндексу природного капiталу флористичних i фа-унiстичних ресурсiв природних заповщниюв i нацiональних природних пар-кiв ПРУ за перiод 1998-2004 рр. Отримане значення дещо вище 1ПК природ-но-заповiдних ресурсiв Укра!ни (0,54 %), що пояснюеться багатством флористичних ресурЫв обраного для дослщження регiону. Проте варто зазначи-ти, що вiдбуваеться катастрофiчне зменшення ресурсiв ПЗФ як загалом в дер-жавi, так i в регюш. На майбутне 1ПК слщ ураховувати як чинник змiни еколопчних активiв ВНП. Перерахований ВВП за шдексом природного капiталу демонструе процес екосистемно! деградацi! (вiдновлення), тобто показуе до-цiльнiсть проведених економiчних заходiв. Вважаемо за доцiльне робити на-далi розрахунки 1ПК для шших категорiй ПЗФ.
7. З метою прийняття зважених державних ршень стосовно доцшь-ностi розширення ПЗФ, висунуто тезу необхщносп екологiчного обгрунту-вання розвитку ПЗФ. Визначено, що за основу еколопчного обгрунтування розвитку ПЗФ необхщно брати узагальнений показник - фiзико-географiчне районування, для якого враховуеться цший комплекс показникiв (заповщнос-тi, клiматичнi, геологiчнi, гiдрологiчнi тощо). Доведено необхiднiсть збшь-шення кшькосп та площi усiх категорiй ПЗФ у межах дослщжуваного реп-ону. Так, для позитивного впливу на здоров'я населення, площа ПЗФ регюну потребуе iстотного розширення iз поступовим доведенням до нормативного значення (10-12 %). У дослщженш здшснено розрахунок кшькосп та площi природних заповщниюв та нацiональних природних паркiв з урахуванням фь зико-географiчного районування - 12 об'екпв загальною площею 176, 5 тис. га. Загальна площа ПЗФ регюну повинна бути поступово доведена до 1540-1848 тис. га, тобто збшьшена удвiчi, а на перспективу розвиватися до оптимального значення - 3 млн. га.
8. Значний рiвень негативних впливiв i !х зростання свiдчать про не-достатню ефектившсть управлiння та функцiонування ПЗТ. У ходi оцiнки ви-явлено окремi ПЗТ з вiдносно ефективним управлшням i такi, що практично не мають органу управлшня, а також основш чинники й умови, що знижують ефектившсть управлшня на вЫх рiвнях. Встановлено, що уЫ iснуючi ПЗО за характером управлшня умовно подшено на двi групи: активного та пасивно-го управлшня. У Швшчному регiонi Укра!ни лише 2,9 % ПЗО активного управлшня i режиму охорони, тодi як пасивного - 97,1 %, становлячи за площею вщповщно - 47,6 % i 52,4 %. Саме ПЗТ iз пасивним управлшням потре-бують реорганiзацi! управлшня, знаходяться у повнш залежностi вщ землеко-ристувачiв, якi не мають матерiально! зацiкавленостi у збереженнi цих тери-торiй, хоча звiльненi вщ земельного податку.
9. Проведений структурно-динамiчний аналiз фiнансування витрат де-яких установ ПЗФ, таких як Рiвненський, Полюький, Черемиський ПЗ, Дес-нянсько-Старогутський та Шацький НПП за перюд 2000-04 рр. показав, що 80-95 % витрат здшснювалось в основному на заробггну плату та придбання паливно-мастильних матерiалiв, а на науковi дослiдження кошти або видiля-лись незначш, або узагалi не надходили. Дослiдження стiйкостi фiнансового
стану установ дало шдстави сформулювати висновок про те, що !х фшансова залежнiсть вiд державного бюджету зменшилась: ПЗ на 28 %, НПП на 16 %-40 %. Одночасно спостершаеться збiльшення показника фшансово! автономи для природних заповiдникiв - утрич^ для НПП - у 1,6-6 разiв. Цей факт свщ-чить про значний та вимушений розвиток господарсько! дiяльностi ПЗ та НПП iз залученням власних кош^в, а також про пiдвищення рiвня !х фшан-сово! стiйкостi.
10. Розраховано питомi показники фiнансування ПЗ та НПП, отримаш значення порiвнюються iз фiнансуванням на 1 га iз держбюджету та iз се-редньосвiтовим значенням. Витрати на 1 га НПП значно меншi шж витрати на заповiдники. Аналiз розрахованих питомих показниюв фiнансування природних заповщниюв та нацiональних природних парюв показав, що хоча се-редня щорiчна сума на утримання 1 га заповщниюв Укра!ни щорiчно зроста-ла (вiд 47 до 140 грн./га), проте спостерiгаеться значне зменшення питомо! ваги заповiдникiв у загальному обсязi фiнансування Пiвнiчного регiону iз кожним наступним роком (iз 48 % до 23 %). Як свщчить аналiз, кошти iз держбюджету видшялись украй нерiвномiрно та не в повному обсяз^ отже !х не вистачае на утримання усiх категорiй. Потрiбно затвердити ч^ко диферен-цiйованi нормативи витрат на утримання ПЗТ iз державного бюджету Укра-!ни, розробляти якi слщ виходячи iз площi, статусу i суворостi режиму охоро-ни категорш ПЗФ.
11. Обгрунтовано нормативи витрат на утримання ПЗТ на основi опти-мiзацiйноl економжо-математично! моделi. Визначено розрахункову норму на утримання природних комплекЫв установ ПЗФ регюну, що вщповщно у 1,9 та 1,7 раза бшьше за фактичне значення фшансування. Збшьшення обся-гiв щорiчного фiнансування ПЗФ е виправданим та дощльним для держави, оскiльки економiчна ефективнiсть при вкладеннi одше! гривш у фшансуван-ня, наприклад заповщниюв Пiвнiчного регiону, становить щонайменше 4,0 грн. ефекту, розрахованого на основi запропоновано! методики економiч-но! ощнки !х функцiонування. До того ж вплив функщонування об'еклв ПЗФ неможливо переощнити з точки зору збереження здоров'я населення, його генофонду. Осюльки дослiдження фактичного фiнансування показало його не-достатнiсть у деюлька разiв, то проведенi обрахунки для ПЗ та НПП регюну за розробленою методикою довели бшьш реальну потребу у фiнансуваннi.
Висновки. Результатами дослщження доведено значимiсть та необ-хiднiсть iснування ПЗФ та його вплив на стабшзащю здоров'я людини. Зап-ровадження запропоновано! методики економiчноl оцiнки функцiонування ПЗФ дасть змогу визначити його економiчну цiннiсть та забезпечити конку-рентоспроможнiсть ПЗФ шд час прийняття економiчних рiшень нарiвнi iз ш-шими галузями господарства. Обгрунтовано необхщшсть збiльшення площi ПЗФ регюну iз поступовим розвитком до нормативного значення, розраховано, що для виконання природно-заповщним фондом свое! ролi на належному рiвнi його площа повинна бути збiльшена щонайменше удвiчi. У дослiдженнi удосконалено юнуючу методику еколопчно! оцiнки ПЗТ на основi урахуван-ня комплексу показниюв. Визначено потребу доповнення еколопчно! ощнки
ПЗФ таким показником, як шдекс природного кашталу, який був розрахова-ний для природних заповщниюв та нацюнальних природних парюв Швшчно-го регiону Украши. Виявлено особливостi формування фiнансового мехашз-му функцiонування ПЗФ, запропоновано концептуальш положення удоскона-лення управлiння та системи фшансування ПЗФ на основi розроблених нор-мативiв витрат на утримання iз державного бюджету. Доведено необхщшсть урахування нових чинникiв при фшансуванш ПЗФ та збiльшення його за-гального обсягу на базi розроблено! оптимiзацiйноï економiчноï моделi. Зап-ровадження результатiв даного дослiдження значно пщвищило б еколого-економiчну ефектившсть функщонування ПЗФ, використання та вщтворення природно-заповiдних ресурсiв, що вщповщае сучасним вимогам та положен-ням Екологiчноï Конституцiï Землi.
Л1тература
1. Врублевська О.В. проблеми формування теоретичних засад економ1чно'1' оцшки природних благ// Региональна економша. - 2004, № 2. - С. 153.
2. З1нь Е.А., Якимчук А.Ю. Удосконалення системи управлшня природоохоронною дь яльнютю на региональному р1вн1 (на приклад1 Р1вненсько'1' области)// Вюник УДУВГП. - Р1вне,
2003, вип. 1 (20). - С. 409-415.
3. Кислова Т.А. Экономические категории в лесном хозяйстве (себестоимость, дифференциальная рента, эффективность). - Львов: Вища шк., 1988. - 166 с.
4. Кислый В.Н. К проблеме оптимизации воспроизводства и использования ресурсного потенциала лесов в условиях многоцелевого лесопользования// Вюник Сумського державного утверситету: Науково-методичш основи природокористування. - Суми: "Ризоцентр" Сум-ДУ. - 1995, № 4. - С. 44-56.
5. Клементова Е., Гейниге В. Оценка экологической устойчивости сельскохозяйственного ландшафта// Мелиорация и водное хозяйство. - 1995, № 5.
6. Смаль В.В., Смаль 1.В. Св1товий досвщ розвитку еколопчного туризму// Украшсь-кий географ1чний журнал. - 2003, № 4. - С. 58-64.
7. Стадницький Ю.1. Економшо-оргашзацшш проблеми управлшня оздоровленням довкшля// Региональна економша. - 2000, № 4. - С. 132-140.
8. Туниця Ю.Ю. Екологична Конститущя Землк 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в: ЛНУ, 2002. - 298 с.
9. Якимчук А.Ю. Методичш тдходи до визначення економ1чно'1' оцшки б1ор1зноман1т-тя на приклад1 природно-заповщних територш Р1вненсько'1' области// Вюник УДУВГП. - Р1вне,
2004, вип. 2 (26). - С. 624-629.
10. Якимчук А.Ю. Анашз фшансування природно-заповщних установ як суб'екпв регионально'!' економши (на приклад1 Швшчного региону Украши)// Матер1али IV м1жнародно'1' на-уково-практично'1' конференцп "Динамша наукових дослщжень 2005". - Дншропетровськ,
2005, - С. 60-65.
11. Economic Values of Protected Areas: Guidelines for Protected Areas Managers. Adrian Phillips, series editor. - 1998. - JUCN. - 72 р._
