CC BY
26
О.В. Логачова
ЕКОНОМ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО КОМПЛЕКСНОГО ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ СКОРОЧЕННЯ ВИКИД1В В АТМОСФЕРУ
Стан атмосферного повпря е од-нieю з найгострiших проблем Донецько'1' областi. Ситуацiя з штенсивними забрудненнями повiтряного басейну обумовлена структурою промисловосп.
Найбiльшими забруднювачами атмосферного повпря е пiдприемства обробно'1 та добувно'1 промисловостi - це, зокрема, пщприемства чорно'1 металурги та вугшьно'1" промисловосп, а також тепловi електростанцГi. У 2005 р. ними було викинуто у повпря 91% уах шкщливих речовин, хоча 1'х частка у загальнш кiлькостi пiдприемств становить усього 12%. Тому найбшьше забруднення атмосфери спостер^аеться в тих мiстах, де розташоваш пiдприемства цих галузей, а саме: у Марiуполi -припадае чверть сумарних обсяпв викидiв по Донецькш областi, у Донецьку - десята частина, у Дебальцевому, Макпвщ, Мар'шському та Старобешiвському районах (по 6-8%).
Викиди шкщливих та
забруднюючих речовин по Донецькш обласп скоротилися за перюд 19902005 рр. у 1,66 раза iз 3090,1 тис. т у 1990 р. до 1863,0 тис. т у 2005 р. Тенденци скорочення викидiв по Донецькш обласп аналопчш тенденщям скорочення викидiв у цiлому по Украшь При цьому питома вага викидiв вiд стацiонарних джерел та пересувних засобiв у Донецькiй обласп в атмосферне повпря Украши складае в середньому 27,2%, у той час як 35,6% уах викидiв в Укра'1'ш вiд стацiонарних джерел забруднення припадае саме на Донецьку область (рис. 1).
Щшьнють викидiв вiд стацiонарних джерел забруднення у розрахунку на 1 км2 територи Украши у 2006 р. склала
© Логачова Олена BiKTopiBHa - acnipaHT. Нацiональний ушверситет, Донецьк.
7,9 т шкщливих речовин, а на душу населення - 101,8 кг. Проте в окремих регюнах щ показники значно перевищили середнш р1вень по краш1. Зокрема, у Донецькш обласп обсяги викид1в у розрахунку на 1 км2 були бшьшими у 7,8 раза, а на душу населення - у 3,5 раза; у Дншропетровськш -вщповщно у 4,4 та 3,1 раза; Луганськш -у 2,5 та 2,1; 1вано-Франк1вськш - у 2,4 та 1,9; Запор1зькш обласп - бшьше у 1,2 та 1,4 раза [1].
На територи Донедько! обласп, яка займае всього 4% площ1 Украши, скондентровано майже третину вс1х шкщливих та забруднюючих атмосферне повпря викид1в. На окремих територ1ях обласп обсяги викид1в забруднюючих речовин у розрахунку на 1 км у 2005 р. перевищують середньообласний
показник у десятки раз1в: у Дебальцевому - у 41 раз, Мар1упол1 - у 28 раз1в, Димитров! - у 19, Красноармшську - у 16, в Авдивд1 - у 13 раз1в.
Населення Донедько! обласп - де 10% усього населення Украши. Таким чином, на кожного мешканця Донедько! обласп припадае у 2,74 раза бшьше викид1в, шж в середньому по Украшь
При дьому обл1к викид1в шкщливих та забруднюючих речовин здшснюеться без урахування парникових газ1в, як1 викликають парниковий ефект, поглинаючи теплове випромшювання Земл1 в атмосфер!. Вважаеться, що змша кл1мату, яка спостер1гаеться останш 30 роюв, спричинена збшьшенням антропогенних емюш парникових газ1в до атмосфери. Усвщомлюючи нагальну загрозу екологи Земл1 та економ1чному розвитку людства, представники 150
ISSN 1562-109X
краш
тдписали
Рамкову
14000,0 12000,0 10000,0 8000,0 6000,0 4000,0 2000,0 0,0
1985 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
□ Викиди по УкраТн
□ Викиди по Донецьюй облает
Рис. 1. Викиди в атмосферу вгд стацюнарних джерел забруднення по Донецькт област1 та Украгт у 1985, 1990-2005 рр., тис. т
конвенщю ООН про змшу ^мату, до яко! приедналася i Укра!на [2].
До парникових газiв прямо! ди, яю безпосередньо викликають парниковий ефект, належать вуглекислий газ (СО2), метан (СН4), закис азоту (N20) та озон (О3). Хоча цi гази постшно виробляються в атмосферi природним чином, збшьшення !х концентраци останнiм часом е значною мiрою наслiдком людсько! дiяльностi [3]. Таке зростання концентраци парникових газiв вплинуло на атмосферний баланс Землi та в майбутньому може суттево змiнити клiмат планети. У 1800 р. концентращя вуглекислого газу в атмосферi збiльшилась бшьш нiж на 25%, концентрацiя метану подво!лась, концентрацiя закису азоту збiльшилась на 8% [4].
Бiльше того, у результат антропогенно! дiяльностi з'явилися парниковi гази прямо! дп, яю ранiше не спостерiгались. До них вщносяться хлорфторвуглецi (CFCs), !х замшники гiдрофторвуглецi (HFCs) та iншi сполуки, як наприклад, перфторвуглещ (PFCs) [3].
Кютський протокол до Рамково! конвенци ООН про змiну клiмату -
мiжнародний правовий документ для ви-рiшення задач стабiлiзацГ! змiни ^мату за рахунок зниження антропогенних викидiв парникових газiв. Згiдно iз цим документом викиди шкщливих газiв в атмосферу, яю створюють парниковий ефект, треба скорочувати. Задля розв'язання ще! проблеми, у документi запропоновано три гнучю ринковi механiзми, а саме - мехашзм чистого розвитку, проекти спшьного
впровадження та мiжнародна торгiвля квотами на викиди парникових газiв.
Проекти спiльного впровадження передбачають торгiвлю одиницями скорочення викидiв, яю отримано в результатi виконання проекпв, що мають на метi скорочення викидiв парникових газiв. Вигоди, повязаш з реалiзацiею цих проектiв детально обгрунтовано у статтi [5]. Таким чином, ефективш механiзми для скорочення емюп парникових газiв, обумовлено! антропогенними факторами, знайдено, проте, застосування цих механiзмiв стримуеться !х iзольованiстю вiд iнших економiчних регуляторiв у сферi охорони довкшля.
Мета даног статт1 полягае в обгрунтуванш необхiдностi
запровадження eK0H0MÏ4H0ro мехашзму комплексного вирiшення проблеми скорочення викидiв як забруднюючих речовин, так i парникових ra3iB.
1з пiдписанням Кiотського протоколу до Рамково'1 конвенци ООН про змiну ^мату Украшою були взятi на себе зобов'язання щодо обмеження викидiв таких парникових ^iB, перелiчених у Додатку А до Кютського протоколу: двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гiдрофторвуглецi (ГФВ), перфторвуглещ (ПФВ), гексафторид арки (SF6).
До обов'язкових докумеш^в, якi Укра'ша мае пщготувати для участi в мехашзмах Кiотського протоколу, належать нацiональнi повщомлення щодо питань змiни клiмату. Пщготовка цих документiв передбачена ст. 4.2 та 12 Рамково'1 конвенци. Нащональш повiдомлення держав-учасниць
подаються до Секретарiату Рамково'1 конвенци ООН про змшу ^мату.
Данi щодо структури викидiв парникових газiв у 1990 р. в Укра'1'ш, наведенi у Першому та Другому нацiональних повiдомленнях Украши щодо питань змiни клiмату, дещо вiдрiзняються. Вiдповiдно до Першого нащонального повiдомлення Украши викиди вуглекислого газу склали 75% вщ загального викиду парникових газiв, в основному за рахунок спалювання
органiчного палива. Частка метану досягла 24%, вона включае, зокрема, викиди вщ сшьськогосподарсько!' дiяльностi та вiдходiв. Викиди закису азоту - менш значнi, i складають близько 1% вiд загально'1 кiлькостi викидiв парникових газiв по Укра'1'ш в 1990 р. [3].
Згщно iз Другим нацiональним повщомленням Украши щодо питань змiни ^мату найбiльша частка викидiв парникових газiв у 1990 р. належить вуглекислому газу - 77,7%, питома вага викидiв метану складае 16,3, а закису азоту - 5,9%. [6].
Таке суттеве розходження у даних пояснюетсья даними рiзних кадастрiв викидiв парникових газiв, згiдно з якими розроблялись нащональш повщомлення. Перше нащональне повщомлення було розроблено за результатами першо'1 швентаризаци викидiв та поглинання парникових газiв для базового 1990 р., яке виконувалось у 1995 р. У наступному, Другому нащональному повщомленш, наведеш данi щодо викидiв парникових газiв, отриманi на основi даних кадастру за 1990-2004 рр. [6].
На рис. 2 наведено дiаграму викидiв двоокису вуглецю, метану та закису азота в Укра'1'ш (за винятком чистого поглинання секторами
землекористування та люового господарства) за 1990-2004 рр.
1000 1
900 - -
800 -- -
700 --_—-— -
600 -- —_—-—--
500 -- —------¡=j-
400 --------—-—- - ——————
300 -- — — — — — —----—_— — —_—_—_-
200 -- — — — — — — — — — - — — — — -100-- — — — — — — — — — - — — — — -0 -M—M—M—M—M—M—M—M—M—M—M—M—M—M—M--
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
□ Двоокис вуглецю
■ Метан □ Закис .азоту
Рис. 2. Викиди парникових газ1в прям
У 1990 р. викиди парникових ra3iB Ï3 врахуванням поглинання складали 891,5 млн. т СО2-е^валенту. За перюд Ï3 1990 по 2004 р. викиди парникових ^ïb скоротились у 2,2 раза, у тому чист викиди вуглекислого газу - у 2,3, метану - у 2 рази, закису азоту - у 2,5 раза. Зниження викидiв парникових ^ïb обумовлено скороченням обсяпв виробництва. Наведена на рис. 2 структура викидiв свщчить, що переважна бшьшють викидiв парникових ^ïb припадае на вуглекислий газ (близько 76% вщ загально'1 кшькосп викидiв).
Антропогенш викиди СО2 до атмосфери обумовлеш, головним чином, використанням викопного палива (кам'я-ного вугшля, природного газу, нафти). У 1990 р. при спалюванш оргашчного палива уама крашами до атмосфери Землi потрапило 21 920 млн. т СО2. Украша знаходилась на 6 мющ серед краш, яю найбшьш енергшно ,^г^вали" земну кулю у 1990 р.
За минулi роки в Укра'1'ш було вжито заходiв iз пiдвищення енергоефективностi економжи, а також змiнилась структура енергобалансу -збшьшилась частка споживання природного газу для спалювання (iз 46,8% у 1990 р. до 61,9% у 2004 р.).
'' diï в Украш, млн. т СО2-екв1валента. Економiчний спад, який був тсля розпаду СРСР, ^roBÎB до значного скорочення енергоспоживання, як наслщок, викиди СО2 в енергетичному секторi з 1990 по 2004 рр. зменшились на 367 млн. т. Проте вщновлення енергетики Украши останшми роками призвело до збшьшення
енергоспоживання та вiдповiдно викидiв вуглекислого газу.
Це також тдтверджуеться даними щодо викидiв вуглекислого газу по Донецькiй область За 2004-2005 рр. викиди СО2 в обласп зросли майже вдвiчi - iз 35,9 до 51,9 млн. т СО2, що становить вщ 12 до 15% викидiв СО2 в Украшь Вiдповiдно зростае щшьшсть викидiв СО2 на
1 км2 територи Донець^' областi iз 1354,1 до 1958,4 тис. т, а у розрахунку на душу населення - з 7645,6 до 11174,5 тис. т [8, 9].
За даними Другого нащонального повщомлення щодо змши кшмату, сумарш викиди парникових ^ïb в Укра'Ы в 1990 р. (без урахування поглинання СО2 у секторi землекористування, змш у
землекористуваннi та лiсового господарства (ЗЗЗЛГ)) складали 925,4 млн. т СО2-е^валента (рис. 3). Саме такий обсяг викидiв е встановленою
кшькютю для Украши при розрахунках Кютського протоколу. можливо'1' квоти для учасп в механiзмах
1 000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
-100
□ ЗЗЗЛГПЕнергетикаи Промисловють пСтьськегосподарство ■ Всходи
Рис. 3. Викиди/поглинання парникових
млн. т СО2-Як видно з рис. 3, найбшьший внесок у викиди парникових газiв в Укра'1ш робить енергетичний сектор -74,3% вщ загального обсягу викидiв у 1990 р.
Зютавлення даних щодо викидiв парникових газiв, наведених у Другому нацiональному повщомленш щодо змiни клiмату, iз даними офщшно! статистики Украши не можливе через те, що групування джерел викидiв за секторами суттево вiдрiзняeться. Так, данi щодо викидiв парникових газiв розраховано згiдно iз класифшащею секторiв та категорiй джерел викидiв, наведеною у Додатку А до Кютського протоколу. Згщно iз щею класифiкацiею до сектору енергетики входять таю категори джерел викидiв парникових газiв:
спалювання палива: енергетична промисловють, обробна промисловiсть та будiвництво, транспорт, ш.;
витоки при видобутку та транспортуванш палива: твердого палива, нафти та природного газу тощо.
До промислових процеав вiднесено продукцiю прничодобувно!
промисловостi, хiмiчноi промисловостi, металургiю, виробництво гексафториду арки тощо.
газ1в в Украш за джерелами викидгв, еквгвалента
У свою чергу, за даними держкомстату, аналiз викидiв шкiдливих речовин в атмосферне повпря вiд стащонарних джерел забруднення проводиться за такими видами дiяльностi: сiльське господарство, добувна промисловють, обробна промисловють, виробництво
електроенерги, газу та води, будiвництво, транспорт та iншi види економiчноi дiяльностi.
Таким чином, фактично даш щодо викидiв парникових газiв вщ енергетичного сектору по сутi е викидами вщ обробно'1' промисловостi, транспорту, будiвництва та енергетично'1' промисловостi, до яко'1' можна вiднести вугiльну галузь та виробництво електроенерги, - найбшьших
забруднювачiв атмосферного повiтря.
Результати аналiзу викидiв шкiдливих речовин в атмосферне повпря вiд стацiонарних джерел забруднення в розрiзi видiв дiяльностi свщчать, що Донецькiй областi належить дуже помiтне мiсце у впливi на стан атмосферного повпря. Це
пщтверджуеться такими даними: у Донецькш обласп розташовано 11,4% пiдприемств, якi малюють викиди, при
цьому !х частка становить 36,8% у загальному обсязi викидiв.
Викиди вщ об'eктiв промисловостi, розташованих у Донецькш областi, складають 42%. При цьому частка добувно! та обробно! промисловостi Донецько! областi складае вiдповiдно 55 та 35% загально! кiлькостi викидiв пiдприемств цих галузей промисловостi Укра!ни. За даними офщшно! статистики Укра!ни, викиди вiд пiдприемств енергетичного сектору, розташованих на територи Донецько! обласп, складають третину всiх енергетичних викидiв Укра!ни.
Отже, Донецька область
знаходиться серед найбшьших областей-емiтентiв викидiв як забруднюючих речовин, так i парникових газiв. Саме цей фактор треба врахувати при виборi швестицшних проектiв, спрямованих на скорочення викидiв. Перевага мае надаватись проектам iз модершзаци пiдприемств Донецько! областi, тому що ситуацiя з викидами критична за
багатьма показниками. При реалiзаци швестицшних проекпв згiдно з Кютським протоколом держава не повинна залишатись осторонь. Лише за державно! тдтримки подiбних проектiв можна досягнути реального полшшення екологiчного стану регiону. При цьому отримаш внаслiдок скорочення викидiв квоти можна продати так, щоб використати цi кошти як прямi екологiчнi iнвестицГ!.
Поточнi витрати тдприемств Донецько! областi на охорону навколишнього природного середовища зросли iз 2000 по 2005 р. у 2,2 раза. При цьому залишаеться дуже великою частка власних кош^в iз фактичних витрат тдприемств на охорону довкшля - 99%. Витрати на охорону атмосферного повпря становлять приблизно чверть витрат на охорону довкшля, i за 20002005 рр. !х частка майже не змшилась (рис. 4).
10 0 0 9 0 0 8 0 0 7 0 0 6 0 0 5 0 0 4 0 0 3 0 0 2 0 0 1 0 0 0
997
69 1,34 1 7 17,181
446,8 02 258,645
171 ,636
98,28 6
13,9 ---- __5 6 , 1—♦- -5 9 ,4—»- -6 3 ,4—»
2000
2003
2004
2005
Н а д й й ш л о коштчв д о фонд1в охорони навколи шнього природного середовища ■Поточн1 оитрат и п!дпроемстгв на охоро н у навколишноого природного середови щл ■ I з них но охорону аомосферного пов1тря
Рис. 4. Спгввгдношення витрат тдприемств на охорону довкглля та коштгв мгсцевих фондгв охорони навколишнього природного середовища Донецьког област1 за 2000, 2003-2005рр., млн. грн.
Тенденци, що склалися iз надходженнями кош^в до фондiв охорони навколишнього природного середовища (НПС) можна
охарактеризувати, як позитивш, через постшне зростання кош^в, що надходять
до фондiв. За 2000-2005 рр. надходження зросли у 4,6 раза.
Пщприемства Донецько! обласп у 2005 р. витратили на охорону НПС майже 1 млрд. грн., у тому чист на охорону атмосферного повпря 258,6 млн.
грн. У той же час надходження кош^в до фондiв охорони НПС були майже у 16 разiв меншими, а загальнi швестици на охорону довкшля становили близько 150 млн. грн. Сума швестицш i кошти, що надходили до фондiв НПС, були значно бiльшими, шж у попереднi роки. Це пов'язано iз кiлькома причинами, головна з яких - збшьшення викидiв через зростання обсяпв промислового виробництва в крш'ш i як наслiдок -збшьшення природоохоронних платежiв. Також можна вщмпити змiну стуктури викидiв через змши у структурi промислового виробництва. Наслщком цього стало збiльшення надходжень кош^в вiд платежiв за позанормативш викиди забруднюючих та шкiдливих речовин.
Аналiз iнвестицiй на охорону навколишнього природного середовища за перюд 1996-2005 рр. показуе, що загальна кшькють iнвестицiй на охорону довкшля зросла за цей перюд у 3,5 раза (рис. 5). Проте частка швестицш,
спрямованих на охорону атмосферного повггря, навпь не досягае 50% вщ загального обсягу швестицш, вона становить у середньому 42%.
1нвестици на охорону атмосферного повпря зросли в перюд 1996-2005 рр. у 3,7 раза. Останшми роками тенденци складаються таким чином, що обсяги швестицш саме на охорону атмосферного повпря лщирують серед шших видiв природоохоронних швестицш. Проте слщ констатувати недостатнють такого iнвестування навпь при високих темпах зростання швестици на охорону атмосферного повпря.
Нестачу кош^в на полшшення стану атмосферного повпря внаслщок промислового забруднення можна компенсувати за рахунок упровадження ринкових механiзмiв Кютського протоколу. Реалiзацiя проекпв спiльного впровадження, спрямованих на скорочення антропогенних викидiв парникових газiв,
2005
2004
2000
1996
J 42,1 5 40,13
J 64,52
38,90
] 42,74
Ц 88,01
Ц 149,49
60
80
100
120
1 40
1 60
а Усього
^Охорона атмосферного повпря
®Охорона та рафональне еикоринтання водних pexypciB
Прафональне виоориставвя, зберкавня, знеешзводжрввя рiдхядiв виробавитва та побутових вiдхoдiв
Рис. 5.1нвестици по Донецькгй областг на охорону навколишнього природного середовища (у пор1внянних щнах 1996р.), тис. грн.
дозволить за рахунок шоземних iнвесторiв провести модершзацш устаткування. Позитивним прикладом реалiзацiï таких проекпв виступае
модершзащя, проведена на заводi „1СТ1Л (Украша)", унаслiдок яко'' щорiчнi викиди парникових газiв скоротились на 130 тис. т СО2-е^валента. Вартiсть
модершзаци складала 250 млн. дол. США, проте цша угоди мiж заводом та Свропейським банком реконструкци та розвитку склала 3 млн. евро за скорочення 652,2 тис. т СО2-е^валента, тобто 4,6 евро за 1 т на рж протягом чотирьох роюв [10].
Одним iз наймасштабшших проекпв спiльного впровадження, зафiксованих Секретарiатом Рамково'1 конвенци ООН про змiну кшмату, е проект, що реалiзуеться шахтою iм. О.Ф. Засядька спiльно iз японською торговою фiрмою Marubeni Corporation [11]. У межах проекпв спшьного впровадження передбачаеться придбання у шахти 1,6 млн. од. скорочення викидiв до 2008 р., а також 10,7 млн. од. скорочення викидiв на перюд 20082012 рр.
Висновки. Скорочення викидiв вимагае iнвестицiй, проте навiть збшьшення обсягiв iнвестування в охорону довкшля не впливае на зафшсоваш обсяги викидiв. Зростання викидiв як шкщливих i забруднюючих речовин, так i парникових газiв вiдбуваеться повiльними темпами, проте якщо цi темпи будуть збер^атись i надалi, то Украша втратить можливiсть отримувати кошти вщ реалiзацiï механiзмiв Кiотського протоколу.
Наявнють квоти Украши на викиди парникових газiв вимагае грамотного розпорядження нею. Реалiзацiя механiзмiв Кiотського протоколу дозволить комплексно виршити проблему як скорочення викидiв парникових газiв, так i нестачi коштiв на скорочення викидiв шкiдливих речовин.
Упровадження механiзмiв
Кютського протоколу вимагае пiдтримки з боку держави. Маючи на метi реальне скорочення викидiв та полiпшення стану атмосферного повпря, держава не мае морального права залишатись на вщсташ вщ екологiчних проблем свого народу.
Лггература
1. Довкiлля Донеччини у 2005 р.: Стат. зб. № 36/144. - Донецьк, 2006. -145 с.
2. Закон Украши «Про ратифкацш Рамково'1 конвенци ООН про змшу кшмату» вiд 29 жовтня 1996 р. № 435/ 96-ВР // Вщомосп Верховно'' Ради Украши.
- 1996. - № 50. - Ст. 277.
3. Перше нацюнальне повщомлення щодо питань змiни клiмату. - www.cli-mate. org. ua/ ghg_emi s/1 nat_com_1ua.
4. IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change). Climate Change 1992: The Supplementary Report to the IPCC Scientific Assessment // Cambridge University Press. - Cambridge, 1992. - 200 p.
5. Александров 1.О., Логачова О.В. Аналiз напрямюв регулювання викидiв парникових газiв // Теоретичш та прикладнi питання економжи: Зб. наук. пр. / за ред. Ю.1. Сханурова, А.В. Шегди.
- К.: ВПЦ "Кшвський ушверситет", 2006.
- Вип. 9. - С. 70-76.
6. Друге нацюнальне повщомлення. Пщгот. в рамках нацюнального плану заходiв щодо реалiзаци положень Кютського протоколу до Рамково'' конвенци ООН про змшу кшмату (затв. Кабшетом Мiнiстрiв Украши вiд 18.08.2005 р. № 346-р.). - К., 2006. - 83 с.
7. Национальный отчет о кадастре выбросов парниковых газов и их поглощении в Украине за 1990-2004 гг. -К., 2005. - 270 с.
8. Викиди шкщливих речовин в атмосферне повпря вщ стацюнарних джерел забруднення по пщприемствах Донецько'' обласп у 2004 р.: Стат. бюл. № 21/67. - Донецьк: Головне управлшня статистики у Донецькш обласп, 2005. -85 с.
9. Викиди шкщливих речовин в атмосферне повпря вщ стацюнарних джерел забруднення по пщприемствах Донецько'' обласп у 2005 р.: Стат. бюл. № 15/62. - Донецьк: Головне управлшня
статистики у Донецькш обласп, 2006. - 11. Новости углеродного рынка
103 с. подготовлены компанией Point Carbon. -
10. Прудка Н. Заработали на квотах http://www.pointcarbon.com. // Эксперт. Укр. деловой журн. - 2007. -№ 7. - С. 30.
