CC BY
18
день в вариантах опыта общее количество бактерий, актиномицетов и азотобактерий было выше варианта контроля. В ходе вычислений было выяснен, что гербициды примененные на виноградниках не оказывали отрицательного влияния на полезную фауну. Примененные гербициды положительно повлияли на показатели качества винограда, показатели содержания сахаристости изменялись от 0,4% до 0,9%, кислотность от 0,1 до 0,5 г/л. На вегетативных органах растений и на урожае не было обнаружено остатков примененных гербицидов. Биологическая эффективность гербицидов, примененных на виноградниках против всех видов малолетних и многолетних сорняков составила 91,3-95,3%.
2. Гербициды, примененные в наших исследованиях на основе вышеуказанных примеров эффективны и с экологической, и с экономической точки зрения.
1. Dolzhenko V. I. Ekologicheskaya osnova formirovaniya sovremennogo assortimenta v sredstve zaschityi rasteniy / V. I. Dolzhenko, L. A. Burkova //- Agrohimicheskiy vestnik. -2001.-No.5.-S.5-6.
2. Dudkin I. V. Biologicheskie faktoryi borbyi s zasorennostyu posevov / I. V. Dudkin // - Zemledelie.-2004.-No.3.-S.34-35.
3. Zaharenko A. B. Gerbitsidyi / A. B. Zaharenko //-M.:Agropromizdat, - 1990, 240 s.
4. Sergeev G. E. Metodicheskie aspektyi otsenki vredonosnosti vidov sornyih rasteniy / G. E. Sergeev, V. I. Kondratenko // -Izhevsk: Udmurtskiy Gosudarstvennyiy Universitet, - 1988. - S.108-109.
5. Sokolov M. S. Ustoychivost sornyakov k gerbitsidam i ee preodolenie. Agro HHI.-2000. - S.2-4.
6. Shpanev A. N. O kompleksnoy vredonosnosti parazitov, bolezney i sornyakov na posevah prosa yugo-vostoka Tsentralno chernozYomnoy zonyi / A. N. Shpanev // - S.-h. Biologiya.-2009. -No.5.-S. 94-102.
АГРОЕКОЛОГ1ЧНОГО ОЦ1НКА ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБ1ЦИД1В НА ВИНОГРАДНИКАХ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКО1 РЕСПУБЛ1КИ Гаджieва е. А.
На виноградниках, правильно вибравши видовий склад бур'ятв i гербiцидiв, потрiбно вести хiмiчну боротьбу до юнця вегетацй правильно тдкоряючись регламенту гербiцидiв. Вчасно застосована хiмiчна боротьба разом зi зниженням еколопчного ризику збшьшити врожайшсть винограду в значнш мiрi. Разом з врожайшстю збшьшилася i рентабельшсть.
Ключовi слова: посадки винограду, бур'яни, гербщиди, еколопя, агроценоз, корисна фауна, харчово! режим, мжрофлора, залишкова юльюсть, урожай.
Стаття надшшла 2.01.2017 р.
AGROECOLOGICAL ASSESSMENT OF USE OF HERBICIDES IN THE VINEYARDS OF AZERBAIJAN REPUBLIC Hajiyeva E. A.
Selecting the correct species composition of weeds and herbicides in the vineyards, it is necessary to conduct a chemical fight to the end of vegetation correctly obeying the rules of herbicides. At the period of application of chemical struggle together with the reduction of environmental risks increase the yield of grapes to a large extent. Together with increased productivity and profitability.
Key words: vineyards, weeds, herbicides, ecology, agrocenosis, useful fauna, feeding regime, microflora, the residual amount, yield.
Рецензент Кущ О.Г.
УДК 616.993(477.72)
ЕКОЛОГО-ЕП1ЗООТИЧН1 АСПЕКТИ 1СНУВАННЯ ПРИРОДНИХ ОСЕРЕДК1В ЛЕПТОСП1РОЗУ В АРИДНО- СТЕПОВ1Й М1СЦЕВОСТ1
Територiя аридно-степово! мюцевост по к^матичшчним та ландшафтно-сощальним умовам в значнш Mipi визначае потенщал i актившсть локальних осередюв лептострозу. Особливост ензоотичного функщонування осередюв в ландшафтно-вщмшних мюцевостях мають ключове значення в епiдемiчнiй ощнщ територп, що потребуе детальних знань еколопчно!, бюценотично! i ландшафтно-географiчноi' специфжи юл циркуляцп збудника лептострозу. На основi результата серолопчного контроля гризушв i комахо'дних та звiтних даних лабораторш СЕС о результатах аналтчних дослiджень, був виконаний аналiз еколопчно-сощально! сутностi епiзоотичних проявiв природно! шфекцп у регiонi i установлено, що ключову роль зберiгають господарськi i соцiально-економiчнi фактори, дiя яких охоплюе весь дослiдницький регiон i мшяе просторову, видову i етiологiчну структуру природних осередюв лептострозу.
Ключевые слова: Аридно -степова мюцевють, природнi осередки лептоспирозу, грызуны, комахо'дш.
Лептостри е звичайними паразитичними компонентами природних екосистем, виконуючи роль потужного 1нфекц1йного регулятору стану популяцш теплокровних тварин та цшюних 61оценоз1в. Природними хазяями лептосшр виступають переважно види, м1сцев1 популяцп яких п1ддаються пер1одичним зм1нам щшьност1 з широким ампл1тудним кл1ренсом. Звичайно це гризуни, комахо!дн1 та окрем1 види хижак1в, як1 формують природш резервуари видоспециф1чних (вузькогостальних) штам1в лептосшр [1]. Таким чином, у реальносп едине термшолопчне поняття
«природний осередок лептосшрозу» е умовною назвою дискретного комплексу локально-популяцiйних кiл циркуляци екологiчно та гостально рiзних штамiв мiкроорганiзмiв виду Leptospira interrogans. Тобто, одночасна, але ензоотично незалежна циркулящя гостально рiзних штамiв лептоспiр на певнш територи набувае ушфшовано! назви «природного осередку лептосшрозу» [1]. При цьому мають мюце випадки, коли вс (або бiльшiсть) ензоотично-самостшш кола циркуляци лептоспiр набувають активност^ тож завдяки рiзкому збiльшенню частот шфекцшного контакту до них «включаються» iншi види теплокровних тварин.
Дуже важливо, що при цьому штами лептоспiр не втрачають гостально! залежносп, тож !х мiжвидова мiграцiя е не наслщком здолання гостальних бар'ерiв, як це сприймаеться [1], а спричинена ефектом надпорогово! кiлькостi шфшувань рiзновидових об'ектiв, якi поеднанi бюценотичними та середовищними взаемозв'язками з природними хазяями iнфекцiйних паразитiв [7]. Ця ситуацiя е закономiрною i вщображае складнiсть та цiлiснiсть еколого-епiзоотичного мехашзму шфекцшно! саморегуляци популяцiй (за принципом прямого взаемозв'язку щшьност та етзоотично! активностi) i цiлiсних бiоценозiв (за принципом трофiчно! взаемозалежностi компонентiв). Розумшня сутностi таких тонких еколого-епiзоотичних механiзмiв пояснюе специфiку прояву лептоспiрозiв диких i свiйських копитних, якi виникають на територи природних осередкiв i можуть бути iнiцiйованими рiзними (або однаковими) штамами лептоспiр багатьох серогруп.
Незважаючи на значну варiативнiсть розвитку вище описаних процесiв i явищ, всi вони мають загальну рису - природш кола циркуляци лептоспiр явно тяждать до зволожених мiсцевостей та суто пдроморфних утворень типу рiчкових долин. Це також зрозумшо i пояснюеться гiдрофiльною специфiкою лептоспiр, якi еволюцшно пристосованi до етзоотично! циркуляци (оргашзменно! ланки за Коренбергом, 1989) через водт об'екти (фактор передачi) [4]. За таких умов цшком не зрозумшою е екологiчна сутнiсть i епiзоотичний механiзм забезпечення самого юнування природних осередкiв лептоспiрозу в ариднш зонi Пiвдня Укра!ни. Бiоклiматичнi та ландшафтш умови ще! мiсцевостi практично унеможливлюють функцюнування типових механiзмiв циркуляци лептосшр, побудованих на ланцi водного фактору передачi i взагалi ставлять шд сумнiв можливiсть навiть короткочасного виживання лептоспiр у зовнiшньому середовищi [1].
Метою роботи було еколого-ешзоотичних механiзмiв забезпечення персистенци природних осередюв лептоспiрозу в ариднiй мiсцевостi.
Матерiал та методи дослiдження. У якост робочо! гiпотези були використанi еколого-теоретичнi закономiрностi щодо безальтернативно! залежност складних бiоценотичних побудов вiд багатокомпонентних i рiзнорiвневих механiзмiв iнфекцiйно! самостабшзацп, пiдкрiплених безперечними фактами фiксацi! !х прояву саме в умовах сухо-степових бiотопiв на прикладi прибережних райошв Тилiгуло-Бузького межирiччя в Микола!вськiй область
Зона дослiджень е досить специфiчною i в цiлому охоплюе аридш степо-польовi територи центрально! частини Причорноморсько! низини в межах прибережних райошв Микола!всько! областi. По сутi це приморська територiя Тилiгуло-Бузького межирiччя (Рис.1).
Рис.1. Територ1я зони дослщження (А) та !! кл1матичш характеристики (Б).
Дослщжувана територiя являе собою прибережну денудацiйну рiвнину, яка покраяна рiчковими долинами i балками. Грунтовий покрив представлений каштановими i пiвденними суглинковими чорноземами, мюцями солонцюватими. Вздовж бор^в рiчкових долин i схилiв балок часто вщкриваються шари глини, глинист мергелi та вапняки меотiсу.
У ландшафтному плат вся ця мюцевють являе приклад трансформаци типчаково-ковилових сухих стешв у рiвнинно-польовий агроландшафт моза!чного типу. Залишковi дiлянки первинно-степових бютошв збереженi лише в балках i в середньому !х площi не перевищують 5%, ще 4,5% площ займають лiсосмуги, до 6,2% припадае на перелоги, пасовища, чагарники та iншi бiотопiчнi дiлянки iнтразонального типу [9].
Ктматичш характеристики територи загалом бiльше тяжiють до мюцевостей напiвпустельного типу - середньорiчна температура сягае +11,0-11,8°С, середня тривалють днiв iз температурою вище 0°С перевищуе 290, рiчна сума опадiв коливаеться в межах 260-310 мм, сума активних температур - 340°С. Влiтку деннi температури поверхнi грунту сягають 70°С i навiть 83°С (9 серпня 2012 року). Через це рiчна абсолютна амплiтуда температур складае майже 60°С, що бшьш характерно для континентально! клiматично! зони [9].
Основш матерiали, використанш в якостi базисних для шдготовки дано! статтi, були отриманi в результат власних польових i лабораторних дослщжень. Метою останнiх був пошук та контроль епiзоотичних параметрiв природних осередкiв лептоспiрозу в дiлянках степового ландшафту прибережних районiв Микола1всько1 област (аридно-степова пiдзона). Дослiдженнями вказаного плану охоплено перюд 2014-2016 рр. У якост базисного фактичного матерiалу для порiвняльних аналiтичних узагальнень були використанш рiзноманiтнi ретроспективнi данi перiоду 1992-2009 роюв [10], а також звггш i лiтературнi матерiали [9].
Вщповщно поставлено! мети, дослiдження носили комплексний характер, що зумовило необхщнють використання рiзноманiтних загально-бiологiчних пiдходiв i спещальних наукових методiв (польовi, бiоклiматичнi, зоолопчш, популяцiйнi, мiкробiологiчнi, серологiчнi) дослiджень. 1х проведення базованi переважно на стандартних, загальноприйнятих методиках. Додатково, в незначнш кiлькостi, були використанi окремi спещальш методики (пошук антитiл класу О тощо).
За перiод 2014-2016 рр. виконано 71 маршрутних облiки загальною довжиною бiльше 100 км, дослщжеш зоологiчнi, стацiальнi, епiзоотичнi та ландшафтно-бютошчш характеристики зони дослiджень. Найбiльшi обсяги фактичного матерiалу були отриманi завдяки комплексним польовим дослщженням та обстеженням степових бiотопiв у !х сезоннш i багаторiчнiй мiнливостi. Для отримання первинних облiкових даних щодо видового складу та щшьност гризунiв використовували два основних методи - облш на стрiчковiй трансектi та облш на пробних майданчиках (дiлянках). Ощнки результатiв вiдповiдають критерiям, вiдображеним у спещальних шструкщях, настановах та рекомендащях [1].
Результати дослiдження та Тх обговорення. Наявнi умови середовища аридно-степово! смуги Тилiгуло-Бузького межирiччя досить суворi i явно несприятливi для юнування таких гiдрофiлiв, як лептоспiри, а також i для !х теплокровних хазя!в - мишоподiбних гризунiв. Останш, знаходячись в критичних умовах середовища, проявляють украй високу залежнiсть вщ !х сезонних змiн та високу чутливють до коливань температур i опадiв. Вплив цих факторiв постшно потенцiйований дiею агрогенного фактору, який загалом не мае ч^ких природних закономiрностей прояву. Вiдповiдно, наявнi умови зони дослщження заперечують можливiсть спонтанного юнування природних осередюв лептоспiрозiв степового типу.
В процес польових дослщжень степо-польових бiотопiв рiвнинного агроландшафту були виконаш досить детальнi обстеження щодо видово! структури мишоподiбних гризунiв та шших потенцiйних носi!в лептоспiр. 1х результати наведенi в таблицi 1. Наведет в таблиц 1 усереднеш показники видово! структури дрiбних ссавщв, облiкованих в межах зони дослщження, загалом вiдображають частоти вiзуально! фшсаци живих особин певного виду, або !х трупiв. У реальностi щ показники, особливо в планi розрахункового облшу та видового домiнування, проявляють значну локальну вiдмiннiсть, але в цшому показують украй «бщний» фаушстичний комплекс. При цьому потрiбно враховувати, що проникнення та юнування мишi люово!, бурозубки i бiлозубки в зош плакорних рiвнин забезпечено наявнютю лiсосмуг [6]. Тобто, наявнi даш прямо показують, що единими постшними мешканцями сучасного степо-польового ландшафту е полiвка та курганчикова миша, яю можуть слугувати носiями лептоспiр. Устшнють виживання цих гризунiв у сухих рiвнинах зумовлена бiотопiчною моза!чнiстю мюцевост, завдяки яко! вони можуть реалiзувати мiжстацiальнi, переважно сезонно-зумовленi мiграцi!, уникаючи цим повного знищення при агротехшчних роботах.
Дослiдження щодо виявлення циркуляци лептоспiр базованi на серологiчному контролi потенцiйних хазя!в iнфекту. В якост первинного матерiалу для отримання зразюв кровi слугували трупи гризунiв, зiбранi в полях навеснi та восени - при масових сшьськогосподарських роботах (оранка, посiв, збирання врожаю, обробка пестицидами тощо). Вщбраш проби дослщжували в
стандартнш постановщ реакцн мшроаглютинацн та лiзису (РМАШ) в розведеннях 1:10 i 1:25 i3 використанням тест-штамiв лептоспiр 7 серогруп: 1. штам 493 Poland серогрупи Sejroe; 2. штам Kabura серогрупи Hebdomadis; 3. штам Perepelicin серогрупи Tarassovi; 4. штам Pomona серогрупи Pomona; 5. штам Moskva V серогрупи Grippotyphosa; 6. штам Hond Utrecht IV серогрупи Canicola; 7. штам M20 серогрупи Icterohaemorrhagiae. Результати цих дослщжень наведенi в таблиц 2.
Таблиця 1
Видова структура мишоподiбних гризунiв та комахо'щних рiвнинно-польових 6ioToniB
Тилiгуло-Бузького межирiччя за першд 2014-2016 рр.
№ Вид тварин 1дентифковано, особин Середня частота облку, оаб/1 км маршруту Вщносне домшування %
1 Полiвка звичайна (Microtus arvalis) 311 3,21 62,2
2 Миша хатня (Mus musculus) 29 0,29 5,8
3 Миша курганчикова (Mus sergii)* 128 1,28 25,6
4 Миша лiсова (Apodemus silvaticus) 18 0,18 3,6
5 Бурозубка звичайна (Sorex araneus) 3 0,03 0,6
6 Бшозубка мала (Crocidura suaveolans) 11 0,1 2,2
Всього, особин 500 0,85 100
*Примiтка: по факту знаходження в курганчиках
Таблиця 2
Результати серолопчного контролю гризушв i комахо'щних щодо антитiл до лептоспiр 7
Вид тварин Дослщжено, особин Серопози-тивних Серогрупова спрямовашсть антитш до:
Grippotyphosa Pomona Icterohaemor-rhagiae Tarassovi Canicola Hebdomadis Sejroe 'S Й в 's CO
особин %
П^вка звичайна M. arvalis 114 19 16,6 17 - - - - - 1 1*
Миша хатня M. musculis 19 2 10,5 - - - - - 2 - -
Миша курганчикова M. Sergii 37 1 2,7 - - - - - - 1 -
Миша лiсова Ap. Sylvaticus 7 1 14,3 - - - - - - 1**
Бшозубка мала Cr. Suaveolans 5 1 20,0 - 1 - - - - - -
Бурозубка звичайна S. Araneus 1 0 0 - - - - - - - -
Всього, особин 153 24 15,7 17 1 0 0 0 2 2 2
Серопозитивш, % за серогрупами 70,8 4, 1 0 0 0 8,3 8,3 8,3
Примака: *Sejroe + Grippotyphosa; ** Hebdomadis + Pomona
Отримаш результати, вщображеш даними таблищ 2, свщчать про безперечну наявнють природно1 циркуляцн лептосшр в межах дослщжувано1' мюцевосп, при цьому середш р1вн1 специф1чного антигенного напруження серед ïx природних носив досить значш (15,7%). Звичайно, що останш е лише достов1рним показником факту контакту i3 збудником, не шдтверджуючи цим стан носшня чи стан хвороби, спричиненого лептоспiрами.
Дуже важливо, що навт при досить обмеженiй виборщ проб матерiалу, чiткий прояв мае шдтвердження гостальноï iзольованостi кiл циркуляци лептоспiр рiзниx серогруп, кожен i3 яких забезпечений окремим резервуарним видом. Так, циркулящя лептоспiр групи Grippotyphosa цшком очiкувано забезпечена сiрою полiвкою, лептоспiр Hebdomadisа - мишею хатньою, лептоспiр Sejroe - мишею курганчиковою. Закономiрно, що за вiдсутностi в сухих рiвнинаx типових носiïв лептосшр Icterohaemorrhagia, якими е воднi та навколоводш гризуни - сiрий пацюк i миша польова [6], антитш до цих збудникiв у обстежених гризунiв i комаxоïдниx не виявлено. ïx вiдсутнiсть також е свщченням вiдсутностi мiжвидовиx контактiв мешканцiв аридного степу з мешканцями зволожених бютошв, що прямо вказуе на еколого-видову та бютошчну уособленiсть степо-польових осередюв циркуляцiï моногостальних рiзногруповиx штамiв лептосшр.
1. Отримаш результати свщчать про наявнють та стiйке збереження в умовах аридних степо-польових бютошв прибережно1' смуги Тилiгуло-Бузького межирiччя природних осередюв лептоспiр, як мiнiмум 3-х серогруп. Ц iнфекцiйнi паразити зберпають гостальну залежнiсть вiд
природних хазя1в, яка утримуеться навт за умов постшних прямих i опосередкованих мiжвидових контактiв.
2. Важливо, що коло таких контакта е стацiально обмеженим мешканцями аридних степо-польових бiотопiв, що обмежуе можливють проникнення лептоспiр i3 осередкiв водно-болотного типу.
3. Таким чином, отримаш попереднi результати дослщжень природно! циркуляцiï лептоспiр на територи аридно-степовоï мiсцевостi прямо вказують на лiмiтуючий вплив механiзмiв системноï саморегуляци на всi параметри епiзоотичного процесу лептоспiрозiв.
4. Саме факт бiотопiчно-мозаïчноï структури дослiдженоï територiï визначае стащальш, популяцiйнi, iмунологiчнi та гостальнi умови поширення iнфекту, а також величину бюценотичного опору щодо функцiональноï активносп даного регулюючого чинника.
5. Сезонш та багаторiчнi змiни структурно!' мозшчносп степо-польових бiотопiв в умовах аридносп територiï постiйно дестабiлiзують мiсцевi бюценотичш угруповання та пiдтримуванi ними шфекцшш осередки лептоспiрозiв.
1. Ananina Yu. V. Prirodno-ochagovyie bakterialnyie zoonozyi: sovremennyie tendentsii epidemiologicheskogo proyavleniya / Yu. V. Ananina // ZhMEI. -2002. - No. 6. - S. 86-90.
2. Kucheruka V. V. Meditsinskaya teriologiya: Gryizunyi / V. V. Kucheruka // - M.: Nauka, - 1979. - 330 s.
3. Karaseva E. V. Telitsyina A.Yu. Metodyi izucheniya gryizunov v polevyih usloviyah / E. V. Karaseva, A. Yu. Telitsyina // -M.: Nauka, - 1996. - 227 s.
4. Korenberg E. I. Osnovyi sovremennyih predstavleniy o prirodnoy ochagovosti bolezney / E. I. Korenberg // Zh. RET-INFO. -2000. - No. 3. - S. 18-20.
5. Nakonechniy I.V. Riven vplivu klimatichnih faktoriv na stan i chiselnist populyatsiy mishopodibnih grizuniv u Pivnichnomu Prichornomoryi / I. V. Nakonechniy // Naukoviy Visnik Volinskogo derzhavnogo universitetu. - 2007. - No 5. - S. 120-126.
6. Nakonechniy I. V. Ekologiya patogennih leptospir iz prirodnih dzherel v stepoviy zoni pivdnya Ukrayini / Nakonechniy I. V. // Visnik problem biologiyi i meditsini. -2007. - Vip. 2. - S. 26-30.
7. Nakonechniy I. V. Vidova struktura grizuniv ta zagalna spetsifika formuvannya yih ugrupovan u suchasnih agrotsenozah stepovoyi zoni Pivnichnogo Prichornomorya / I. V. Nakonechniy // Visnik Zhitomirskogo natsionalnogo agroekologichnogo universitetu. - 2012. - No.1.(30). - T.1. - S.45 -54.
8. Novikov N.P. Polevyie issledovaniya po ekologii nazemnyih pozvonochnyih / N.P. Novikov // - L.:Sov. nauka,-1979. - 602 s.
9. Marinich A. M. Priroda Ukrainskoy SSR. Landshaftyi i fiziko-geograficheskoe rayonirovanie / A. M. Marinich, V. M. Paschenko, P. G. Shishenko // - K.: Naukova Dumka, -1985. - 224 s.
10. Elektronniy resurs: Sayt Daily Global Historical Climatology Network. Rezhim dostupa-https://www.ncdc.noaa.gov/oa/climate/ghcn-daily.
ЭКОЛОГО-ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СУЩЕСТВОВАНИЯ ПРИРОДНЫХ ОЧАГОВ ЛЕПТОСПИРОЗА В АРИДНО-СТЕПНОЙ МЕСТНОСТИ Сушко С. В., Наконечный А. И.
Территория аридно-степной местности по тматичшчним и ландшафтно-социальным условиям в значительной степени определяет потенциал и активность локальных очагов лептоспироза. Особенности ензоотичного функционирования очагов в ландшафтно-отличных местностях имеют ключевое значение в эпидемической оценке территории, что требует детальных знаний экологической, биоценотической и ландшафтно-географической специфики кругов циркуляции возбудителя лептоспироза. На основе результатов серологического контроля грызунов и насекомоядных и отчетных данных лабораторий СЭС о результатах аналитических исследований, был выполнен анализ экологически-социальной сущности эпизоотических проявлений естественной инфекции в регионе и установлено, что ключевую роль сохраняют хозяйственные и социально-экономические факторы, действие которых охватывает весь регион исследований и меняет пространственную, видовую и этиологическую структуру природных очагов лептоспироза.
Ключевые слова: Аридно -степная местность, природные очаги лептоспироза, грызуны, насекомоядные.
Стаття надшшла 24.12.2016 р.
ECOLOGICAL AND EPIZOOTOLOGICAL ASPECTS OF THE EXISTENCE OF NATURAL FOCI OF LEPTOSPIROSIS IN THE ARID-STEPPE AREA Suhko S. V., Nakonechnij O. I.
The territory of arid-steppe area according to climate and landscape - social conditions to a certain extent determines the capacity and activity of local foci of leptospirosis. Features of enzootic operation of foci in the landscape - distinguishable areas are of key importance in the epidemiological assessment of areas that requires detailed knowledge of the ecological, biocenotic and landscape - geographical specificity of circulation laps of leptospirosis pathogen. Based on the results of serological control of rodents and insectivores and reporting data of SES laboratories about the results of analytical studies, was performed the analysis on the eco - social nature of epizootic manifestations of natural infection in the region and was found that the key role retain economic and social - economic factors, the effect of which covers the entire research area and changes spatial, species and etiological structure of natural foci of leptospirosis.
Key words: Arid-steppe area, dry-steppe zone, natural foci of leptospirosis, field rodents, insectivores.
Рецензент Байрак О.М.
