CC BY
23
УДК 504.003.13:[620.9:630 *812] Acnip. О.П. Динька1 - НЛТУ Украни, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКО-РИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В У КОНТЕКСТ СУЧАСНО1 ПАРАДИГ-МИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Проаналiзовано 0CH0BHi проблеми та обгрунтовано напрями покращення енерге-тичного використання лiсових ресурив Украши у контекст сучасно! парадигми стало-го розвитку, яка обумовлюеться поеднанням в його рамках двох ршноцшних складо-вих - "зелено!" та "синьо!" економжи.
Ключовi слова: енергетичне використання люових ресурсiв, сталий розвиток, ста-ле енергозабезпечення, "зелена" економжа, "синя" економжа, еколого-економiчна ефек-тивнiсть.
Постановка проблеми. У Шдсумковому документi "Майбутне, якого ми прагнемо" Конференцй' Pio+20 звернуто особливу увагу на пiдвищення енергоефективносп, збiльшення частки вiдновлюваних джерел енергп, впрова-дження екологiчно чистiших та енергоефектившших технологiй, яш, за переко-нанням учасниюв конференцй', мають важливе значения для сталого розвитку, зокрема для боротьби зi змiною ктмату, яка мае глобальний характер i визнана однiею з найбiльших проблем сучасносп [1].
1стотною альтернативою традицшним джерелам енергп е бiомаса лку, яку у всезростаючих обсягах використовують для комерцiйного виробництва тепла i енергп, що може призвести до попршення стану лiсових екосистем, зни-ження ix загально! продуктивностi, конкуренцц з виробництвом iнших виробш iз деревини, вплинути на зменшення земель для виробництва кормш i продо-вольства.
Завдання, якi покладаються на лкове господарство як галузь, що забез-печуе сталiсть розвитку на глобальному, нацюнальному та регiональному рiв-нях, обумовлюють комплекснi дослiджения енергетичного використання лко-вих екосистем не тшьки як вiдновлюваного джерела ресурсiв для потреб сталого енергозабезпечення, а також iз врахуванням значення лку як важливо! ком-поненти бюсфери, яка виконуе вкрай важливi для сусшльства енерготрансфор-мацiйнi, киснеутворювальнi, вуглецеводепонувальш та iншi функцц.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Екологiчнi, технолопчш та економiчнi аспекти використання бюлопчно вiдновлюваниx енергетичних ресурсов, зокрема i лiсовиx, дослiджено в роботах ГГ. Гелетухи, Т.А. Железно!, Г.М Калетшка, П.1 Лакиди, О. Д. Приста! та iншиx авторiв. Еколого-економiчнi проблеми використання енергетичних лкових ресурсов щлеспрямовано досль джено в роботах I.B. Андайчука та А.В. Прокопа. Проблеми стратеги розвитку Украши на засадах "зелено!" економжи системно дослвджують у роботах Б.В Буркинського, Т.П. Галушкшо!', B.C. Реутова, В.Г. Потапенко та шших науков-щв. Основи "синьоГ економiки закладено в роботах Г. Паул1
Теоретико-методологiчнi засади. Еколого-соцiо-економiчний шдхвд до суспiльного виробництва, загалом, i природокористування зокрема, започатку-вав академш Ю.Ю. Туниця у 70-х роках ХХ ст. [2]. Вчений обфунтовуе, що
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.Ю. Туниця, акад. НАН Украши, ректор НЛТУ Украши, м. Львш, д-р екон. наук
"тшьки природне довюлля у його найширшому розумшт (ресурсна i нересурсна частини) дае змогу здiйснювати процес пращ людини i через цей процес створювати капiтал. Своею чергою, каштал вiдтворюе працю i мусить вдаво-рювати природне довюлля" [3, с. 26]. Тобто еколопчну складову розгля-дае Ю.Ю. Туниця як необхвдну умову iснування сучасного i прийдештх поко-лiнь, соцiальна складова забезпечуе пдне життя всiх верств населення, а еконо-мiчна складова е засобом для виртення соцiальних завдань i створення умов для ефективного використання та вiдтворення природних ресурсов i умов природного життевого довкшля.
Триедину концепцiю сталого еколого-соцiально-економiчного розвитку для Украши також обфунтовуе акад. М.З. Згуровський i водночас застеркае, що втшення концепцií сталого розвитку не гарантуватиме швидкого зростання добробуту людей, а потребуватиме напружено!' роботи й консолiдованих зусиль поттиюв, управлiнцiв, учених та всього прогресивного населення Украши [4].
Як вважають розробники проекту Нацiональноí стратегií сталого розвит-ку, сучасна парадигма сталого розвитку обумовлюеться поеднанням в його рамках двох рiвноцiнних складових - "зелено!" та "синьоГ економши. "Якщо перша пов'язана iз проблемними питаннями екологiзацií економiчноí даяльносп у галузевому розрiзi, то друга стосуеться в основному територiальних проблем сталого розвитку, охоплюючи регiональний та локальний просторовi рiвнi", -зазначаеться в проекта Наукових основ нащонально!' стратегií сталого розвитку Украши [5, с. 5]. Критерiям сучасно!' парадигми сталого розвитку мають вiдпо-вiдати всi напрями природокористування, зокрема i енергетичне використання лiсових ресурав (ЕВЛР), яке е складним мiжгалузевим процесом, що супрово-джуеться комплексом позитивних i негативних екологiчних, сощальних i еко-номiчних ефектш.
Забезпечення сталост ЕВЛР на засадах "зелено!" економжи. Важли-вим кроком до виртення еколого-соцiально-економiчних проблем використання бюпалива та вiдновлюваноí електроенергií е Директива 2009/28/ЕС вiд 23 квиня 2009 р. про стимулювання використання енергп з вiдновлюваних дже-рел [6].
Зпдно з цiею Директивою шсля 2017 р. вимогам щодо скорочення вики-дiв парникових газш щонайменше як на 60 % будуть вiдповiдати тiльки етанол, виготовлений з цукрового очерету, бiогаз iз побутових вiдходiв, бiогаз iз рдао-го та сухого гною, етанол з соломи пшенищ, а також етанол i дизель з вдаоддв деревини.
Що стосуеться первинних енергетичних лкових ресурсiв, то згiдно з Директивою 2009/28/ЕС для того, щоб вщповщати вимогам сталостi, бiопаливо не може вироблятися iз земель лкового фонду, якi мали чи мають один з таких статуав: 1) первинний лк та iншi лкисп територц; 2) територií, визначенi законом як природоохоронш; 3) луки з високим бiорiзноманiттям (природнi чи неп-риродш); 4) водно-болотянi упддя; 5) постiйно лiсистi територií, а саме терито-рií, площею понад 1 гектар з висотою дерев понад 5 м та листяним покривом понад 30 % або з деревами, ят здатш досягти цих показниюв на сво!'х мкцях; 6) територií площею понад один гектар з висотою дерев понад 5 м з листяним покривом ввд 10 % до 30 %; 7) торфовища станом на счень 2008 [6].
Також у Директивi встановлено завдання щодо розробки кригерш та нормативних документiв для забезпечення социально! сталостi бюпалива, що торкаеться питань конкуренцií з харчовими культурами, можливого негативного впливу на умови пращ, права на землю, бюбезпеку та шших ширших сощ-альних аспектш розвитку.
У контекста цих вимог для Украши важливим е еколого-економiчне роз-межування двох основних груп лiсових енергетичних ресурсiв. Перша група -лiсовi енергетичнi ресурси, якi утворюються в межах лкових екосистем, необ-хвдною умовою використання яких е наукове обгрунтування екологiчних обме-жень на загопвлю, адже разом з ними iз лiсових екосистем вилучаеться значна кшьккть бiологiчно активних елементiв, ят беруть участь у процесi природного кругообку лiсових бiогеоценозiв.
Друга група - потенцшш лiсовi енергетичш ресурси, що утворюються поза межами лкових екосистем, у використанш яких виртальне значения ма-ють еколопчно безпечнi та економiчно ефективнi технологи !х переробляння, якi повиннi забезпечувати максимальний еколого-економiчний ефект використання вилучено! з природного кругообiгу бюмаси. Отже, iз загального обсягу 48,5 ПДж енергетичного потенцiалу первинних i вторинних лiсових вiдходiв [7], зпдно з Директивою 2009/28/ЕС, дозволеними для енергетичного використання в УкраЫ можуть бути тшьки вториннi лiсовi вiдходи, енергетичний по-тенцiал яких становить 19,8 ПДж.
Алгоритм 1мплементацц принципе "зелено!" економiки в реальний сектор запропоновано у Десяти умовах переходу до "Зелено! Економки", розроб-лених щльовою групою Мiжнародноí торпвельно! палати з питань "Зелено! Економши", яш об'еднують соцiальнi, еколопчш та економiчнi iнновацií [8].
Загалом, розробники Десяти умов переходу до "Зелено! Економши" ви-окремлюють два системних рiвнi: "зелена" економiка (зверху-вниз) - стратепч-ний, системний рiвень та "зелене" зростання (знизу-вгору) - оперативний, про-цесуальний ршень.
Перший ршень розробники пропонують застосовувати щодо макроеко-номiчноí полiтики. Вiн охоплюе системнi проблеми поза межами валового внутртнього продукту, зокрема прийняття у розрахунок шкоди навколишньо-му середовищу в економiчному вираженнi внаслiдок реалiзацií окремих проек-тiв. Таким чином, сталий розвиток вводять через "зелену" економiку до числа складових макроекономiчноí полiтики.
Оперативний, процесуальний рiвень за сво!м змiстом передбачае марке-тинговi та виробничi функцií, якi здшснюють екологiчно орiеитованi суб'екти господарсько! д1яльносп, зокрема i державнi лiсовi господарства. Сюди нале-жить "озеленення" виробництва (тобто впровадження екологiчно чистiших про-дуктiв, процесiв, послуг, технологiй), забезпечення застосування практики ста-лого споживання i виробництва, "озеленення" сво!х ланцюпв постачання, спри-яння дослiджениям i розвитку у сферi "зелених" iнновацiй i рiшень, а також ш-тегрування моделей сталого розвитку у дiловi стратегií. Таким чином, оперативний, процесуальний ршень, окр1м традицшних елементiв "зелено!" економь ки, мктить також i окремi елементи, яю за своею сутнiстю вiдповiдають iннова-
цшним засадам "синьоГ економiки щодо використання у шдприемницькш да-яльносп моделей функцюнування екосистем.
Реалiзацiя мримцим1в "синьо!" економжи щодо енергетичного використання лкових ресурсiв. У загальному розумiннi "синьою" визначають еко-номiку, що базуеться на зменшенш енергозатрат та забезпеченш рiзноманiття за рахунок iнновацiй, ят впроваджуються пiдприемцями, здатними враховува-ти принципи сталого розвитку та брати на себе вiдповiднi бiзнесовi ризики, прямуючи вiд дефiциту до надлишку [9, с. 52]. У такому розумшш "синя" еко-номiка виступае базисом поеднання креативного партнерства бiзнесу, влади та громадськостi щодо реалiзацií передових iнновацiй, якi здатнi захищати при-роднi системи, забезпечувати сприятливi умови життедiяльностi та зростання духовного й культурного ркня народу.
В основi "синьоГ економiки, як декларуе И основоположник Г. Паулi, лежить розумiння логiки функцiонування екосистем [9]. Г. Паулi пропонуе, фунтуючись на законах природи, будувати такi виробництва, якi не виробля-ють вiдходiв, а виробляють речовини, якi каскадно можуть бути використаш екосистемами або шшими виробниками. Щодо ЕВЛР фундаментальним е вис-новок Г. Паулi про те, що у природа вдаоди, якi з'являються внаслiдок якогось процесу, - завжди корисна речовина, матерiал, або джерело енергii' для шших живих iстот [9, с. 8].
Цей висновок ще раз шдтверджуе важливiсть розмежування потен-цшних лiсових енергетичних ресурсiв на первинш та вториннi як для "зелено!", так i "синьоГ економiки. Якщо первиннi лiсовi енергетичнi ресурси мають под-вiйну природу як природне джерело поживних речовин та енерги для лiсових екосистем i як потенцшне джерело енерги для побутових i промислових спожи-вачiв, то вторинш лiсовi енергетичнi ресурси одночасно е як потенцшним дже-релом енерги, так i потенцiйним джерелом забруднення територiй íх утворення i утилiзацií.
За умови залишення первинних лiсових енергетичних ресурсiв у мкцях !'х утворення вони беруть участь у цшсних, гармонiйно функцiонуючих при-родних системах без енергетичних втрат та утворення вiдходiв. Така ж регенеративна, циклчна, а не лМйна модель згiдно з принципами "синьоГ економiки повинна бути застосована для вилучених з природного кругообку первинних i вторинних лiсових енергетичних ресурск.
Використання енергетично!' лiсовоí сировини як вiдновлюваних енергетичних ресурск вiдповiдае загальним вимогам "зелено!" економки. Однак не-упереджений аналiз щодо можливостей використання потенцiйних первинних i вторинних вiдходiв деревини згiдно з принципами " синьо!'" економiки дае змогу зробити висновок, що спалювання !'х для отримання тепла не зовам вiдповiдае основнiй вимозi "синьоГ економки - максимальному наближенню до природ-них процесiв.
Спалюючи вдаоди деревини, ми не тiльки безповоротно втрачаемо азот, вуглець та iншi леткi елементи та сполуки, але i забруднюемо довк1лля шкiдли-вими речовинами, серед яких багато токсичних i навiть канцерогенних. Хоча склад бюпалива може iстотно рiзнитися залежно вiд породи дерев, !'х вку, умов
зростання дерев, а також ввд способу отримання лкових енергетичних продук-тiв, основним компонентом бiопалива е целюлоза - складна вуглеводна сполу-ка. О^м того, в бiопаливi присутнi у невеликих кшькостях багатi азотом рос-линнi бiлки, а також iншi сполуки, зокрема вiдома всiм кухонна сшь - хлорид натрда [10].
За неоптимальних процесiв спалювання бюпалива спостерiгаеться утворення таких небажаних сполук, як смоли, пiрени, терпенощи, якi можуть стати причиною алергш i хвороб оргашв дихання людини, а згоряння навiть незнач-них кiлькостей хлориду натрда призводить до видшення хлору, який спричиняе ланцюжок небажаних хiмiчних реакций, одним iз шнцевих продуктiв яких е сильний канцероген - дюксин.
Максимальна кшькють трешв i дiоксинiв утворюеться за температур нижчих 450-500 градусiв, тобто за неконтрольованих процесiв горiння, зазвичай у побутових джерелах тепла i використаннi дров та деревного вуплля для приго-тування íжi. Для того, щоб повнiстю уникнути утворення пiренiв i дiоксииiв не-обхщно забезпечувати контрольовану температуру згоряння бюпалива понад 900 градуав. Однак за таких температур стае реальною проблема утворення ок-сид1в азоту, що вимагае додаткових заход1в для очищення димових газiв [10].
Тобто еколопчно прийнятне використання енергетично! лiсовоí сирови-ни, яке вiдповiдае вимогам "зелено!" економши, може бути забезпечене за умо-ви попередньо! пiдготовки бюпалива (пелети, брикети) i застосування для отримання теплово! енергií чггко регламентованих технологiчних процес1в i серти-фiкованого екологiчно безпечного обладнання.
Однак i таке використання енергетичних лiсових ресурсiв не завжди вiд-повщае принципам "синьо!" економiки, яка передбачае замiну енергоемних i токсичних процеав на операцií, якi вiдбуваються за рахунок температури дов-кiлля, використовують природнi процеси, в яких вiдходи стають ресурсом, а локально доступш матерiали об'еднуються в единий матерiальний потiк.
Економiчна система, яка прагне використовувати функцiональнiсть еко-системи, також повинна працювати з тим, що доступно на мiсцевому р1вш, тобто з енергетичними ресурсами та поживними речовинами, що отримуються та утилiзуються внаслiдок природних процеав.
У " синГй" економiцi енерпя нiколи не е метою сама по соб^ вона е засо-бом для досягнення мети. Бшьшу частину часу енерг1я приносить !жу i воду, створюе житло, полегшуе транспортування i сприяе здоров'ю. Екосистема гене-руе енергхю набагато ефектившше, нiж виробленi людьми вiдходи. Загалом "синя" економiка пропагуе шновацп, якi дають змогу робити щось дуже здоровим для людей, дуже корисним для природи, дае робочi мiсця i не вимагае значних витрат [9].
Враховуючи це, прикладним вимогам "синьо!" економiки сьогоднi бшь-ше вiдповiдае використання вторинних вiдходiв деревини, насамперед хвойно!, для термомодершзацц будiвель, що забезпечить за рахунок одноразових ^ес-тицiйних витрат тривалу економiю поточних витрат на опалення.
Також заслуговують уваги технологií використання вторинних вiдходiв листяно! деревини як субстрату для отримання еколопчно чистого харчового
бшку шляхом вирощування грибш-сапрофтв, найпоширенiшими з яких е гли-ви та опеньки. Вiдпрацьований пiсля отримання тако! продукцц субстрат може бути використаний для бюлопчного обiгрiву Грунту теплиць i примiщень для вирощування грибш, а шзшше стати легкозасвоюваним органiчним добривом, що забезпечуе повну циклiчнiсть процесу використання деревинних вiдходiв.
Зазначенi напрями "синього" використання енергетичних лiсових ресурсов не е вичерпними i не передбачають негайно! вiдмови вщ !х "зеленого" використання. Очевидно, що подальше "зелене" i "сине" енергетичне використання лiсових ресурсiв буде розвиватися паралельними шляхами, поеднання i прюри-тетнiсть яких визначатиметься комплексною еколопчною, соцiальною та еко-номiчною полiтикою в контекстi Национально! стратеги сталого розвитку. Висновки:
1. Триедина концепщя збалансованого еколого-соцiально-економiчного ЕВЛР у контекст национально!' стратеги сталого розвитку передбачае системне поеднання в його рамках двох рiвноцiнних складових - "зелено!" та "синьо!" економ^.
2. "Зелена" економiка е складовою макроекономiчно!' полiтики i передбачае виршення проблемних питань еколопзацн ЕВЛР на загальнодержавному та галузевому рiвнях шляхом оптимiзацi!' еколого-економiчних ефектiв вiд використання первинних i вторинних енергетичних лкових ресурсiв iз вра-хуванням значення лку як важливого компоненту бюсфери, який виконуе важливi для сусптьства вуглецеводепонувальнi, киснеутворювальнi, енер-готрансформацiйнi та iншi функцн.
3. "Синя" економка е регiональною та мiкрорiвневою складовою ЕВЛР i передбачае створення iнновацiйних умов, як1 забезпечать максимально наб-лижене до природного цикшчне використання енергетичних компонентiв л1сових ресуршв та зосереджених у них поживних речовин, що отримують-ся i утил1зуються на локальних р1внях.
Лггература
1. Будущее, которого мы хотим : Итоговый документ Конференции РИО+20 2012. . [Электронный ресурс]. - Доступный с http://rio20.un.org/sites/rio20. un.org/files/a-conf.216-l-1 _russian.pdf.pdf.
2. Тупыця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов / Ю.Ю. Тупыця. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1976. - 212 с.
3. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К., 2006. - 314 с.
4. Згуровський М.З. Украша у глобальних вимiрах сталого розвитку / М.З. Згуровський // Дзеркало тижня. - № 19, 20-26 травня 2006 р.
5. Науковi основи надiонально'í стратегй' сталого розвитку Украши. Проект. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ecos.kiev.ua/share/upload/reports/Naukovi_osnovy_ stalogo_rozvytku_2013.pdf.
6. Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the Council on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC. [Electronic resource]. - Mode of access http://faolex.fao.org/cgibin/ faolex.exe?rec_id=071840&database=faolex&search_type=link&table=result&lang=eng&format_nme =@ERALL
7. Енергетичний потенщал бюмаси в Укршш / Лакида П.1., Гелетуха Г.Г., Василишин Р.Д., та ш. / вiдповiд. наук. ред. П.1. Лакида. - К. : Вид. центр НУБЩ Украши, 2011. - 28 с.
8. Десять умов переходу до "Зелено'' Економши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iccua.org/sites/default/files/10_conditions_green_economy_ ukr.pdf.
9. Паулi Г. Синя економша. 10 роюв, 100 шновацш, 100 мшьйошв робочих мюць. Доповiдь Римському Клубу / Г. Паулi / пер. з англ. А. Побережна // Risk Reduction Foundation. - 2012. -320 с.
10. Лесная биоэнергетика : учебное пособие / Ю.П. Семенов., Б. Хиллринг., М. Парикка и др. / под ред. Ю.П. Семенова. - М. : ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. - 348 с.
Дынька О.П. Эколого-экономическая эффективность энергетического использования лесных ресурсов в контексте современной парадигмы устойчивого развития
Проанализированы основные проблемы и обоснованы пути улучшения энергетического использования лесных ресурсов Украины в контексте современной парадигмы устойчивого развития, которая обуславливается сочетанием в его рамках двух равноценных составляющих - "зеленой" и "синей" экономики.
Ключевые слова: энергетическое использование лесных ресурсов, устойчивое развитие, устойчивое энергообеспечение, "зеленая" экономика, "синяя" экономика, эко-лого-экономическая эффективность.
Dynka О.Р. Ecological and economic efficiency of forest resources energy use in the context of sustainable development.
The basic problems and areas of improvement of forest resources energy use of Ukraine are analyzed and justified in the context of sustainable development, which is determined by a combination of two interrelated components - the "green" and "blue" economy.
Keywords: energy efficient exploitation of forest resources, sustainable development, sustainable energy, "green" economy, "blue" economy, ecological and economic efficiency.
УДК504 (477.83) Здобув. Н.Я. Перун1 -
Львiвський нацональний аграрний ушверситет
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РЕПОНАЛЬНО'1 ЕКОЛОПЧНО1 МЕРЕЖ1 ЛЬВШЩИНИ
Розглянуто методолопчну та законодавчу основу формування екомереж^ Проана-лiзовано запроектоваш структуры елементи робочо! схеми екомереж^ Визначено основы помилки, як були допущеш шд час проектування еколопчно! мережi Львiвщини: 1) не запроектовано буферних зон навколо цшних природоохоронних територш; 2) шд час проектування вщновлюваних територш не було враховано еколопчного стану дег-радованих i малопродуктивних земель. Запропоновано мехашзм збереження бк^зно-машття i розвитку регюнально! екомережi.
Ключовi слова: природоохоронна дшлъшсть, екологiчна мережа, вщновлюваш те-риторн, ренатуралiзацiя.
Постановка проблеми. Людство на порозi третього тисячолитя зггкну-лося з новими викликами, пов'язаними з вичерпанням природних ресурсiв, можливостями i загрозами новггшх технологiй, активiзацiею кл1матичних змiн, всевладдям транснацiональних корпорацiй, принциповою нерiвномiрнiстю сус-тльного розвитку, глобалiзацiею. Вони загрожують у найближчiй перспективi увiйти в кожен д1м i змiнюють уявлення про майбутне свiту i перспективу цивь лiзацií. Глобалiзацiя, з одного боку, забезпечуе доступ до матерiальних благ i духовних ценностей в основному "захщного" свiту, водночас виступае потуж-ним чинником сощально! машпуляцц, орiентуючи населення на прогресивне
1 Наук кергвник: проф. М.С. Бопра, канд. екон наук
