CC BY
25
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК378:504:316 Доц. П.К. Динька, канд. екон. наук;
мол. наук. ствроб. О.П. Динька - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В КОНТЕКСТ ВИМОГ "ЗЕЛЕНО!" ТА "СИНЬОГ ЕКОНОМ1КИ (НА ПРИКЛАД1
ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В)
Дослщжено проблеми осв^и для сталого розвитку i обгрунтовано напрями еколо-пзацп навчального процесу в контекстi нацюнально! парадигми сталого розвитку, яка обумовлюеться поеднанням у його рамках двох рiвноцiнних складових - "зелено!" та "синьо!" економжи. Iмплементацiя принципiв "зелено!" економжи в навчальний процес передбачае оволодiння студентами методами оптишзацп еколого-економiчних ефектiв на загальнодержавному та галузевому рiвнях. Вивчення засад "синьо!" економiки по-винне сприяти розвитку творчих здiбностей студенпв щодо екологiчно! трансформацп виробничих процеав i створювати iнновацiйнi умови, як забезпечать максимально наближене до природного цишчне використання всiх компонента природних ресурсв та зосереджених у них речовин, що отримуються i утилiзуються на локальних рiвнях.
Ключовi слова: освгга для сталого розвитку, еколопзацш навчального процесу, "зелена" економжа, "синя" економжа, енергетичне використання лiсових ресурив.
Постановка проблеми. У "Порядку денному на ХХ1 столiття" були виз-наченi невiдкладнi завдання щодо переорieнтацií системи освiти на напрями сталого розвитку i забезпечення практично1 шдготовки всiх прошаркiв сусшль-ства для сталого управлшня територiями, ресурсами i галузями господарства [1]. Реалiзацiя цих завдань передбачае включения принцишв сталого розвитку в ус освiтнi програми, якi мають забезпечити постiйне i неперервне навчання та виховання i формування особливого освiтнього напряму - освiти в iнтересах сталого розвитку (ОСР). Основними складовими ОСР повинш стати екологiчна поiнформованiсть, висока сощальна та моральна вiдповiдальнiсть щодо природного довкшля, пропагування узгодженого з принципами сталого розвитку способу життя, загальна еколопзащя сусшльно1 свщомост!
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Методологiчною основою концепцií ОСР е Белградська хартiя (ЮНЕСКО-ЮНЕП, 1975), Ушверситетська хартiя зi сталого розвитку (Женева, 1994), Тбшська декларацiя (ЮНЕСКО-ЮНЕП, 1977), Салошкська декларацiя (ЮНЕСКО, 1997) [2], головш положення яких були консолвдоваш у "Порядку денному на ХХ1 столiття", прийнятому у 1992 р. в Рю-де-Жанейро [1]. Пкля проголошення Декади ООН "Освiта в ште-ресах сталого розвитку" на 2005-2014 рр. ОСР стала прюритетним напрямом формування освiтнiх програм багатьох краш свiту. II логiчним продовженням е Регiональна Стратегия з Освгги для сталого розвитку, пiдготовлена i прийнята у 2005 р. бвропейською Економiчною комiсiею (СЕК) ООН [3].
Аналiз мiжнародних документiв та наукових публiкацiй свiдчить, що у загальному вигляд система ОСР, як i сама концепцiя сталого розвитку, скла-
даеться з трьох р1внозначних шдсистем - еколопчно!, сощально! та економ1ч-но!. Первинною з цих шдсистем е еколопчна шдсистема. Вона повинна забез-печити вивчення еколопчних параметр1в сталого розвитку, загальних природ-ничих принцишв 1 закошв розвитку сусшльства на Земл1, а також причин 1 насладив розвитку глобальних еколопчних проблем взаемодп сусшльства 1 природного життевого довкшля. Головне завдання еколопчно!' шдсистеми в систе-м1 ОСР - навчання основам життя гармони з природою.
Проблеми ОСР дослвджуються в роботах Ю.Ю. Тунищ, М.Г. Адамовсь-кого, В.М. Боголюбова, Л.Д. Загвойсько', 1.П. Магазинщиково', 1.М. Синякеви-ча та шших науковщв. Проблеми стратеги розвитку Украши на засадах "зелено!'" економжи дослвджуються в роботах Б.В. Буркинського, Т.П. Галушкшо!, В.6. Реутова, В.Г. Потапенко та шших вчених. Основи "синьоГ економжи зак-ладеш в роботах Г. Паул! На жаль, в УкраЫ стратепя освгги для сталого розвитку, як 1 сама стратепя сталого розвитку, на сьогодш поки що не розроблеш та не затверджеш на загальнодержавному р1вш
1мплементащя в навчальний процес нацiональноí парадигми сталого розвитку. Система "викладання - навчання" е основою навчального проце-су. Метою викладання е оргашзащя ефективного навчання студенпв у процес1 передавання шформацц, контролю та оцшки 11 засвоення, взаемодя з1 студентами й оргашзашя !х сшльно! та самостшно! даяльносп [4].
Викладання як д1яльшсть науково-педагопчних прац1вник1в передбачае передавання шформацц, оргашзащю навчально-шзнавально! д1яльност1 студенпв, оцшювання !х досягнень, а також активне стимулювання !х защкавленосп до навчального матер1алу, самостшних наукових пошуюв 1 творчосп студенпв.
Необхщними умовами защкавленосп студенпв у оволоданш теоретич-ними знаниями та практичними навичками е актуальнкть та наукова новизна навчального матер1алу, прикладна значушдсть отриманих знань, умшь 1 навитв та перспектива реального працевлаштування фах1вц1в з вщповвдними компетен-тностями.
Актуальнкть навчального матер1алу визначаеться як сусшльним значен-ням проблем, для виршення яких можуть бути застосоваш набуп студентами знання, вмшня, навики, так 1 можливктю прикладного застосування навчального матер1алу для виршення завдань, як1 молод1 люди вважають прюритетними для себе в коротко- чи довгостроковш перспектив!. Прикладна значушдсть отриманих знань, умшь 1 навитв асоцдаеться для частини студенпв 1з актуальнк-тю навчального матер1алу.
Наукова новизна як одна з передумов защкавленосп студенпв полягае насамперед в шновацшнш складовш навчального матер1алу, яка повинна вщпо-ввдати сучасним свггоглядним критер1ям сталого розвитку 1 спрямовувати вик-ладачш та студенпв на використання результапв наукових досл1джень 1 розро-бок у виробничш чи комерцшнш д1яльност! Для молодих людей виключно важливе значення мае усввдомлення ними теоретично!' сутносп та перспектив прикладного застосування концепцл сталого розвитку.
У цьому контекста потр1бно зосередити увагу викладачш та студенпв на шплементацц у навчальний процес сучасно! парадигми сталого розвитку Укра-
!'ни, яка обумовлюеться поеднанням у його рамках двох ршноцшних складових - "зелено!" та "синьо!" економжи. "Якщо перша пов'язана ¡з проблемними пи-таннями еколопзацл економ1чно! д1яльност1 у галузевому розр1з1, то друга сто-суеться в основному територ1альних проблем сталого розвитку, охоплюючи ре-гюнальний та локальний просторов! р!вн!", - зазначено в проект! Наукових основ нащонально!' стратег!!' сталого розвитку Укра!'ни [5, с. 5].
"Озеленення" економiки як засiб i мета еколопзацп навчального процесу. Алгоритм ¡мплементацц принцип!в "зелено!" економ!ки в реальний сектор ¡з акцентуванням на важливосп завдань осв!ти обгрунтовуеться в Десяти умовах переходу до "Зелено! Економжи", розроблених ц!льовою групою М!ж-народно!' торговельно!' палати з питань "Зелено! Економ!ки", як! об'еднують со-ц!альн!, еколог!чн! та економ!чн! ¡нновацп [6].
Практичне впровадження таких шновацш можна розглянути на приклад! енергетичного використання л!сових ресурс!в (ЕВЛР), а це - еколого-екошмч-ш процеси, як! в!дбуваються у використанш л!сових екосистем як в!дновлюва-ного джерела ресурс!в для потреб сталого енергозабезпечення, а також як компонента бюсфери, що здатна безпосередньо чи опосередковано впливати на еколого-економ!чш процеси використання шших в!дновлюваних та невщнов-люваних енергетичних ресурс!в. ЕВЛР е ушкальним щодо "зелено!" економжи поеднанням використання в!дновлюваних енергетичних компонентов л!сових екосистем для потреб економши та побуту населення з депонуванням парнико-вих газ!в, що утворюються ввд спалювання ус!х вид!в оргашчного палива, як! у зростаючих обсягах використовуються для цих потреб [7].
Першою з Десяти умов переходу до " Зелено! Економ!ки" е забезпечення об!знаност! урядовц!в, м!журядових оргашв, б!знесу, громадянського сусшль-ства та споживач!в щодо складност! глобальних економ!чних, еколог!чних та соц!альних проблем, а також щодо нових можливостей "зелено!" економжи.
Другою умовою е освгта ! навики. Зокрема осв!та визнаеться першоряд-ним критер!ем для переведення " зелено!" економ!ки (сталого розвитку) в режим функцюнальност!. "Зелена економжа мае бути спрямована на набуття необхвд-них навик!в у сфер! науки, технолог!!', шженерп, математики та на розвиток м!жпредметних дисципл!н, набуття квал!ф!кацшних навик!в у сфер! людського та природного кап!талу, та сприяти сталому забезпеченню засоб!в до кнування та розвитку потенц!алу" [6, с. 4].
У контекст! ще!' умови актуальною е розроблення спец!ал!зованих освгт-н!х програм, зокрема включення до навчальних план!в вищих навчальних зак-лад!в з п!дготовки фах!вц!в лкогосподарського та л!сотехн!чного спрямувань ¡нтегровано!' навчально!' дисципл!ни "Л!сова б!оенергетика". До прикладу, така навчальна дисципл!на з 2008 р. викладаеться в л!сотехн!чних ВНЗ Рос!!' [8].
Третьою умовою "зеленого" зростання економши е забезпечення зайня-тост! населення, оск!льки достойна ! високооплачувана робота е нев!д'емною складовою економ!чного, еколог!чного та соц!ального розвитку. Оргашзування виробництва "зеленого" б!опалива забезпечуе створення у с!льських та лкових рег!онах додаткових "зелених" робочих мкць ¡з розрахунку 0,6-1,2 людино-дн!в
на одну тонну виробництва твердого бДопалива i 0,5-0,8 людино-днДв на одну тонну вирощування енергетично! сировини, тако! як швидкоросла верба.
Виключно важливими для переходу до "зелено!" економДки також е еко-логiчнi iнновацií, найважливДшими з яких е пiдвищення ефективностД викорис-тання ресурсiв i зменшення негативних наслiдкiв вiд господарсько! дiяльностi та суспiльного розвитку (четверта умова) i впровадження концепцл життевого циклу, яка передбачае подальшу мшмДзацда екологДчних впливДв вДд господарсько! дДяльностД завдяки застосуванню науки та визнанню важливостД знань (п'ята умова).
Серед наступних умов переходу до " зелено!" економДки варто зазначити економДчнД Днноваци: вДдкритД та конкурентоспроможш ринки (шоста умова); система показникДв, облДк та звДтнДсть (сьома умова); фДнансування та Днвестицц (восьма умова). Завершують десять умов "озеленення" економДки обфунтуван-ня необхДдностД комплексно! екологДчно!, соцДально! та економДчно! полДтики прийняття рДшень (дев'ята умова) та оргашзащя ефективних структур управлДн-ня Д партнерств на мДсцевому, регДональному, державному та глобальному рДв-нях (десята умова).
Особливу увагу розробники Десяти умов переходу до "зелено!" економДки зосереджують на застосуваннД нових шдходДв, якД сприятимуть ДнновацДйному ствробггництву мДж бДзнесом, урядом та громадянським сусшльством. Таке ствробггництво може вДдбуватися у багатьох формах, зокрема через державно-приватнД партнерства, через участь защкавлених партнердв у ланцюгах створення додатково! вартостД шдприемств та альянси з науковими колами Д споживачами.
У контекстД вимог "зелено!" економДки викладачД та студенти мають бути налаштоваш на пошук шляхДв оптишзацц еколого-економДчних ефектДв вДд використання первинних Д вторинних енергетичних лДсових ресурсДв. Ця опти-мДзацдя повинна вДдбуватися Дз врахуванням значення лДсу як важливо! компо-ненти бДосфери, що виконуе важливД для сусшльства вуглецеводепонувальнД, кисневоутворювальнД, енерготрансформувальнД та ДншД функцц.
Реалiзацiя мримцим1в "симьо!" екомомгки щодо екологiзацГí мав-чального мроцесу. Розвитку шновацшно! складово! викладання еколого-еконо-мДчних основ природокористування сприятиме вивчення студентами засад "синьо!" економДки, усвДдомлення яких буде орДентувати майбутнДх фахДвцДв на максимально наближене до природного циклДчне використання енергетичних компонентДв лДсових ресурсДв та зосереджених у них корисних речовин, що от-римуються Д утилДзуються на регДональних Д локальних рДвнях.
У загальному розумшш "синьою" визначають економДку, що базуеться на зменшеннД енергозатрат та забезпеченнД рДзномашття за рахунок шновацш, якД впроваджуються пДдприемцями, здатними враховувати принципи сталого розвитку та брати на себе вДдповДдш бДзнесовД ризики, прямуючи вДд дефДциту до надлишку [9, с. 52]. У такому розумДннД "синя" економДка виступае базисом поеднання креативного партнерства бДзнесу, влади та громадськостД щодо ре-алДзацц передових шновацш, якД здатнД захищати природш системи, забезпечу-вати сприятливД умови життедДяльностД та зростання духовного й культурного рДвня народу.
В основ1 "синьоГ економжи, як декларуе !!' основоположник Г. Паул1, е розумшня лопки функщонування екосистем [9]. Г. Паул1 пропонуе, грунту -ючись на законах природи, будувати таю виробництва, як1 не виробляють в1д-ходав, а виробляють речовини, як1 каскадно можуть бути використаш екосисте-мами або шшими виробниками. Щодо ЕВЛР фундаментальним е висновок Г. Паул1 про те, що у природ! вщходи, як1 з'являються внаслщок якогось проце-су, - завжди корисна речовина, матер1ал або джерело енергп для шших живих ктот [9, с. 8].
Цей висновок ще раз шдтверджуе важливкть розмежування потен-цшних лкових енергетичних ресурйв на первинш та вторинш як для "зелено!", так 1 для "синьоГ економши. Якщо первинш лков1 енергетичш ресурси мають подвшну природу як природне джерело поживних речовин та енергп для лко-вих екосистем 1 як потенцшне джерело енергп для побутових 1 промислових споживач1в, то вторинш лков1 енергетичш ресурси одночасно е як потенцшним джерелом енергп, так 1 потенцшним джерелом забруднення територш !х утво-рення 1 утил1зацп.
За умови залишення первинних лкових енергетичних ресурйв у мкцях !х утворення вони беруть участь в цшсних, гармоншно функцюнуючих при-родних системах без енергетичних втрат та утворення в1дход1в. Така ж регенеративна, цикл1чна, а не лшшна модель, зпдно з принципами "синьоГ економь ки, повинна бути застосована для вилучених 1з природного кругообку первинних 1 вторинних лкових енергетичних ресурйв.
Використання енергетично! лково! сировини як вщновлюваних енергетичних ресурйв в1дпов1дае загальним вимогам "зелено!" економжи. Однак не-упереджений анал1з щодо можливостей використання потенцшних первинних 1 вторинних в1дход1в деревини зпдно з принципами " синьоГ економжи дае змогу зробити висновок, що спалювання !х для отримання тепла не зовс1м в1дпов1дае основнш вимоз1 "синьоГ економши - максимальному наближенню до природ-них процейв.
Спалюючи вщходи деревини, не тшьки безповоротно втрачаеться для ль сових екосистем азот, вуглець та 1нш1 лети елементи та сполуки, але 1 забруд-нюеться довкшля штдливими речовинами, серед яких багато токсичних 1 на-виъ канцерогенних. Хоча склад бюпалива може ктотно р1знитися залежно вщ породи дерев, !х в1ку, умов зростання дерев, а також вщ способу отримання л1-сових енергетичних продуктов, основним компонентом бюпалива е целюлоза -складна вуглеводна сполука. Окр1м того, в бюпалив1 присутш в невеликих кшь-костях багат1 азотом рослинш бшки, а також шш сполуки, зокрема кухонна сшь - хлорид натрда [8].
За неоптимальних процейв спалювання бюпалива спостеркаеться утворення таких небажаних сполук, як смоли, шрени, терпеновди, як1 можуть стати причиною алергш та хвороб оргашв дихання людини, а згоряння нав1ть незнач-них кшькостей хлориду натрда призводить до видшення хлору, який спричиняе ланцюжок небажаних х1м1чних реакцш, одним 1з кшцевих продукпв яких е сильний канцероген - дюксин.
Максимальна кДлькДсть шрешв Д дюксишв утворюеться за температур, нижчих 450-500 тобто за неконтрольованих процесДв горДння зазвичай у побу-тових джерелах тепла Д використаннД дров та деревного вугДлля для приготуван-ня !жД. Для того, щоб повнДстю уникнути утворення шрешв Д дюксишв, необхДд-но забезпечувати контрольовану температуру згоряння бДопалива понад 900 °. Однак за таких температур стае реальною проблема утворення оксидДв азоту, що потребуе додаткових заходДв для очищения димових газДв [8].
Тобто екологДчно прийнятне використання енергетично! лДсово! сирови-ни, яке вДдповДдае вимогам " зелено!" економДки, може бути забезпечене тДльки за умови попередньо! пДдготовки бДопалива (пелети, брикети) Д застосування для отримання теплово! енергД! чДтко регламентованих технологДчних процесДв Д сертифДкованого екологДчно безпечного обладнання.
"Синя" економДка передбачае замшу енергоемних Д токсичних процесДв на операцп, якД вДдбуваються завдяки температурД довкДлля, використовують природнД цикли, в яких вДдходи стають ресурсом, а локально доступнД матерД-али об'еднуються в единий матерДальний потДк. ЕкономДчна система, яка прагне використовувати функцДональнДсть екосистеми, повинна працювати з тим, що доступно на мДсцевому рДвнД, тобто з енергетичними ресурсами та поживними речовинами, що отримуються та утилДзуються внаслДдок природних процесДв.
У " синш" економщД енергДя нДколи не е метою сама по собД, вона е засо-бом для досягнення мети. БДльшу частину часу енергДя приносить !жу Д воду, створюе житло, полегшуе транспортування Д сприяе здоров'ю. Екосистема гене-руе енергДю набагато ефективнДше, нДж виробленД людьми вДдходи. Загалом "синя" економДка пропагуе ДнновацД!, якД дають змогу робити щось дуже здоровим для людей, дуже корисним для природи, дае робочД мДсця Д не потребуе значних витрат [9]. Враховуючи це, прикладним вимогам "синьо!" економДки сьогоднД бДльше вДдповДдае використання вторинних вДдходДв деревини, насамперед хвойно!, для термомодершзацп будавель, що забезпечить за рахунок одноразо-вих Днвестищйних витрат тривалу економДю поточних витрат на опалення.
Також заслуговують уваги технологД! використання вторинних вДдходДв листяно! деревини як субстрату для отримання екологДчно чистого харчового бДлку шляхом вирощування грибДв-сапрофтв, найпоширешшими з яких е гли-ви та опеньки. ВДдпрацьований пДсля отримання тако! продукцД! субстрат може бути використаний для бюлопчного обДгрДву грунту теплиць Д примДщень для вирощування грибДв, а шзшше стати легкозасвоюваним оргашчним добривом, що забезпечуе повну природну циклДчнкть використання деревинних вДдходДв.
ЗазначенД напрями " синього" використання енергетичних лДсових ресур-сДв не е вичерпними Д не передбачають негайно! вДдмови вДд !х " зеленого" вико-ристання. Очевидно, що подальше " зелене" Д " сине" енергетичне використання лДсових ресурсДв буде розвиватися паралельними шляхами, поеднання Д прДори-тетнДсть яких визначатиметься комплексною екологДчною, соцДальною та еко-номДчною политикою в контекстД НацДонально! стратеги сталого розвитку.
Висновки:
1. Екологiчна пiдсистема в OTCTeMi триедино'1 концепцп ОСР у контекст Нащ-онально! стратеги сталого розвитку передбачае поеднання в його рамках двох рiвноцiнних складових - "зелено!" та "синьо!" економiки.
2. "Зелена" економша е складовою еколопзацп навчального процесу, яка передбачае виршення проблемних питань природокористування на загально-державному та галузевому рiвнях шляхом ошташзаци еколого-економiчних ефектiв вiд використання природних ресуршв iз застосуванням реальних механiзмiв еколопзацп традицшно! системи господарювання.
3. "Синя" економiка забезпечуе розвиток творчих здiбностей студентiв щодо еколопчно! трансформацп виробничих процесiв i створення шновацшних умов, як1 забезпечать максимально наближене до природного циклiчне використання вих компонентiв природних ресуршв та зосереджених у них речовин, що отримуються i утилiзуються на локальних рiвнях.
Лiтература
1. Програма дш "Порядок денний на 21 столтя" : пер. з англ.: ВГО "Укра!на. Порядок денний на 21 стсшття". - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 360 с.
2. Элиас В В. Обзор важнейших международных соглашений в области образования для устойчивого развития. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ecoaccord.org/edu/Ob zor-Int.agreements.htm
3. Стратегш СЕК ООН освпи для сталого розвитку : пер. з англ. - Одеса : Вид-во "Еколо-гм", 2005. - 44 с.
4. Ортинський В.Л. Педагогша вищо! школи / В.Л. Ортинський. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. - 471 с.
5. Науков1 основи национально! стратегй' сталого розвитку Украши. Проект. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ecos.kiev.ua/share/upload/reports/Naukovi_osnovy_stalogo_rozvyt-ku_2013.pdf.
6. Десять умов переходу до "Зелено! Економши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://iccua.org/sites/default/files/10_conditions_green_ economy_ ukr. pdf.
7. Туниця Т.Ю. Еколого-економ1чний шдхщ до удосконалення термшологи та класифшаци енергетичного використання люових ресурив / Т.Ю. Туниця, П.К. Динька, О.П. Динька // Науко-в1 пращ Лвдвничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 10. - С. 224-227.
8. Семенов Ю.П. Лесная биоэнергетика : учебн. пособ. / Ю.П. Семенов, Б. Хиллринг, М. Парикка и др.; под ред. Ю.П. Семенова. - М. : Изд-во ГОУ ВПО МГУ Л, 2008. - 348 с.
9. Паул1 Г. Синя економжа. 10 рокв, 100 шновацш, 100 миьйошв робочих мтсць. Доповвдь Римському Клубу : пер. з англ. А. Побережна. - К. : Вид-во Risk Reduction Foundation. - 2012. - 320 с.
Дынька П.К., Дынька О.П. Экологизация учебного процесса в контексте сочетания требований "зеленой" и "синей" экономики (на примере энергетического использования лесных ресурсов)
Исследованы проблемы образования для устойчивого развития и обоснованы направления экологизации учебного процесса в контексте национальной парадигмы устойчивого развития, которая обуславливается сочетанием в его рамках двух равноценных составляющих - "зеленой" и "синей" экономики. Имплементация принципов "зеленой" экономики в учебный процесс предполагает овладение студентами методами оптимизации эколого-экономических эффектов на общегосударственном и отраслевом уровнях. Изучение основ "синей" экономики должно способствовать развитию творческих способностей студентов по экологической трансформации производственных процессов и создавать инновационные условия, которые обеспечат максимально приближенное к естественным процессам циклическое использование всех компонентов природных ресурсов, и сосредоточенных в них веществ, получаемых и утилизируемых на локальных уровнях.
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, экологизация учебного процесса, "зеленая" экономика, "синяя" экономика, энергетическое использование лесных ресурсов.
Dynka P.K., Dynka O.P. Greening of the Educational Process in the Context of Green and Blue Economy (on the Example of the Energy Use of Forest Resources)
The problems of education for sustainable development are researched. The directions of greening of the educational process in the context of national sustainable development paradigm, which is determined by the combination of two interrelated components - green and blue economy are analyzed. Implementation of the principles of green economy in the learning process involves mastering techniques of optimization of eco-economic effects on the national and sectorial levels. Learning principles of blue economy should contribute to the development of creative abilities of students concerning environmental transformation of production processes and create innovative conditions to provide similar to a natural cyclical use of all components of natural resources and all included substances which are derived and utilized at the local level.
Keywords: education for sustainable development, greening of the educational process, green economy, blue economy, energy efficient exploitation of forest resources.
УДК378.96+621.81(07) Доц. В.О. Проценко, канд. техн. наук -
Херсонська державна морська академiя
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З
ЕКСПЛУАТАЦН СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК ЗАСОБАМИ ЗАГАЛЬНО-ШЖЕНЕРНО'1 П1ДГОТОВКИ
Проаналiзовано сучасш вимоги Мiжнародних оргашзацш до подготовки фахiвцiв з експлуатацн суднових енергетичних установок. Встановлено основш суперечносп, що склалися шд час забезпечення цих вимог у втизняних морських вищих навчальних закладах. Показано, що шдвищення якост шдготовки можна реалiзувати шляхом нас-^зно! спещально! шдготовки завдяки штеграцн загально-шженерно! та фахово! шдго-товки. Запропоновано основнi напрями доцiльних змш до навчальних плашв шдготов-ки майбутшх фахiвцiв з експлуатаци суднових енергетичних установок iз урахуванням майбутньо! професшно! дiяльностi та сучасних вимог роботодавщв.
Ключовi слова: компетентнiсний шдхщ, фахiвець, загально-шженерна пiдготовка, освiтнiй стандарт.
Актуальшсть теми. Вимоги до якост1 шдготовки шженерних кадр1в постшно ростуть. Це пояснюеться 1мпортом в Украшу закордонно! техшки та технологш внаслвдок збереження застаршо! матер1ально! бази власних шд-приемств та навчальних закладав. Для морських ВНЗ Украши значний вплив на ц вимоги мае працевлаштування випускниюв за кордоном, що потребуе забезпечення сучасних вимог до фахнвщв вщповвдного р1вня, встановлених заруб1ж-ними роботодавцями.
Аналiз останнiх публiкацiй. Обов'язков1 мшмальш вимоги до дипло-мування вахтових механшв суден встановлеш Кодексом М1жнародно! конвен-цц з шдготовки, дипломування моряюв та несення вахти (ПДМНВ) та Ма-шльськими поправками до нього. Серед шших встановлена вимога щодо в1дпо-ввдносп мехашка шсля проходження навчання та шдготовки стандартам компетентности визначеним у в1дпов1дних роздшах Кодексу ПДМНВ. Для вахтового
