CC BY
17
УДК 339.923:061.1ЕС Проф. Р.П. Параняк1, д-р с.-г. наук;
проф. МЛ. Латшко2, канд. екон. наук; доц. Н.В. Войтович, канд. екон. наук
ЕКОЛОГ13АЦ1Я ЕК0Н0М1ЧН01 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ НА ШЛЯХУ ДО еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Визначено поняття еколопзацн економiчно'i пол^ики краши, проаналiзовано ос-новнi напрями еколопзацн виробництва. Розкрито особливостi шшструктурно'! моделi реалiзацi'i екологiчно'i полiтики, проан^зовано характер та iнструменти екологiчного регулювання, що юнують у секторальних политиках ЕС, та визначено екологiчнi компонент горизонтальних полiтик ЕС. Виявлено ще нереалiзованi iнструменти економiчно-го регулювання стану природного середовища в Укрщш.
Визначено напрями eвроiнтеграцiйного розвитку в контекст актишзацн антикри-зових трансформацш ви^обничо!' сфери; розглянуто схему Европейсько! системи тор-гiвлi квотами на викиди та можливост й' адаптацн в УкраШ. Розглянуто дiяльнiсть ООН, СОТ, Европейського Союзу у виршенш глобальних екологiчних проблем.
Ключовг слова: еколопзацш, Европейський Союз, л1берал1зацш торгiвлi, еколо-гiчна политика, шшструктурна модель, екологiчна ефектившсть.
Актуальнiсть теми. Глобальне потеплшня, частi екологiчнi катастрофи та iншi природнi аномалii - це жорстока реакцк природи на недбале ставлення людей до не!, а як наслщок, численнi фiнансовi та економiчнi втрати. Протягом останнього десятилiття у свiтi дедалi бшьше уваги придшяють проблемам за-хисту природного середовища, еколопзацц усiх сфер економiчноl дiяльностi, зокрема пiд час формування зовнiшньоторговельноi полiтики, з метою уник-нення негативного впливу на навколишне середовище, здоров'я та добробут населения. Це завдання набувае особливого значення в контекстi глобально! еко-номiчноi iитеграцii, оскiльки уряди кра!н дещо частiше вiдмовляються вщ таких iнструментiв торгiвельноi полiтики, як митне регулювання та квотування, i вда-ються до iнших засоб1в захисту внутрiшнього ринку, використовуючи при цьому вимоги та стандарти еколопчно! полiтики.
Лiбералiзацiя торгiвлi змiнюе навантаження на довкiлля, i цей процес за-лежить вiд розмiру краши та величини доходу на душу населення, а також вiд торговельного режиму з шшими крашами. Актуальним стае питання, чи мож-ливо пом'якшити негативний вплив ироцес1в лiбералiзацii торгiвлi на довкiлля? Основне ускладнення, яке виникае у ироцесi лiбералiзацil торгiвлi, полягае в тому, що посилення конкуренцп може зумовили т. зв. екологiчний демпiнг, за якого краши послщовно знижують еколопчш стандарти з метою отримання по-рiвияльноl переваги над конкурентами в торгiвлi або залучення iноземного ка-пiталу. Особливу увагу цьому питанню иридiляють у крашах-членах СС.
Розроблення й застосовування крашами-членами СС економiчних iнструментiв i адмiнiстративних методiв дасть змогу привести !х зовшшньотор-говельну полiтику у вiдповiднiсть до сучасних вимог еколопзацп економiчного розвитку держав свиу. Вивчення досвiду взаемозалежностi торпвельно!' та еколопчно! полiтики та розроблення ввдповвдних програм розвитку економжи в крашах-членах СС дае змогу колишшм крашам з перехiдною економжою, до
1 Льв1вський НУ ветеринарно! медицини та бютехнологш 1м. С.З. Гжицького;
2 Ун1верситет банювсько! справи, м. Льв1в
яких належить й Украша, пiдвищити екологiчну ефектившсть свое!' зовшшньо-торговельно!' полтки, з урахуванням екологiчних вимог СС.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Свропейський Союз мае найвиразнiшi екологiчнi прюритети, серед багатьох кнуючих зараз мiжнарод-них iнтеграцiйних угруповань. Вiн пройшов тривалий шлях внутрiшньоí консо-лдацп та формування спiльних цшей, завдань, механiзмiв i iнструментiв еконо-мiчного регулювання стану природного середовища, а також вироблення на цiй основi збалансовано!' екологiчноí полтки, котра охоплюе: контроль, мошто-ринг, прогнозування та низку сшльних правових норм i фiскальних заходiв. Водночас екологiчна полггика Свросоюзу мае чiтко виражений вектор секторального i горизонтального регулювання, що робить виробничу сферу надзви-чайно чутливою до заходш регулювання з боку шституцш СС.
Проблеми еколопчно' полiтики та екологiчноí безпеки дослщжено у на-укових роботах О. Бшоруса, О. Арабей, Ю. Бута. На сьогоднi головним завдан-ням урядiв i мiжнародних оргашзацш стае створення единих мiжнародних стан-дартiв екологiчноí безпеки, розвиток мiжнародноí кооперацп щодо розроблення й виробництва ефективного обладнання для утилiзацií вiдходiв, застосування мiжнародного екологiчного монiторингу ^ головне, змiна мислення як праце-давцiв, так i всiх громадян [4].
На думку О. Арабей, сучасна екологiзацiя - це конвергентний полктрук-турний процес гармонiзацií дц механiзмiв i iнструментiв регулювання, який сприяе збереженню природи та зменшенню техногенного навантаження на не1 за допомогою глобальних i наднацiональних шституцш, урядш краш та íх реп-ошв через досягнення прямих та опосередкованих ефектiв соцiального й еконо-мiчного розвитку (заохочення компанiй, що спецiалiзуються на розробленнi екологiчних технологш, гармонiзацiя вiдносин мiж виробниками, урядами i громадянами) [3].
Основними напрямами подальшо1 екологiзацií виробництва мають стати: субсидiарний розподiл повноважень у суспiльствi та зумовлена цим центра-лiзацiя регулювання природоохоронних заходiв, наднащональна координацiя масштабних екологiчних проектiв, контроль i монiторинг стану забруднення, взаемодiя та спiвробiтництво нацiональних урядiв, вироблення сшльно1 гло-бальноí стратегií захисту навколишнього середовища, а це потребуе розроблення новоí парадигми [2]. У наукових працях К. Лещенко та Т. Оболенсько1 доведено, що упродовж останнiх двадцяти роюв iндикативна база еколого-економiч-них дослвджень зазнала значних змiн (табл.).
Якщо на початок 70-х рокiв XX ст. використовували спрощенi розрахун-ки стану пропонованого середовища, а економiчнi показники не ув'язувались зi збшьшенням навантаження на нього, то вже через 20 роюв таку диспропор-цiйнiсть було подолано у процеа розроблення низки "зелених рахунюв", що включали розрахунки еколопчно адаптованого чистого внутртнього продукту, варткну оцшку виснаження природних ресурсiв i оцiнювання завданоí еколо-гiчноí шкоди. На початок XXI ст. iз запровадженням у систему спостереження концепцiй глобального попиту та глобальноí пропозицп вiдбулося подальше ус-кладнення розрахункiв з метою забезпечення бiльш високоí об'ективiзацií еко-
лого-економiчних процеав, внаслiдок чого з'явилися високоiнформативнi ш-декси екологiчноi сталосп, "живо! планети", "тиску на природне середовище".
Табл. Економгчт i соцгальт домтанти сучасноЧ екологгчног парадигмы
Секторальна домшанта
Автор
Методолопчна сутн1сть
М1жнародна торг1вля
■ Birdsoll N., Wheeler D. (1992)
■ Kemp M.C. (1964)
■ Mc Guire (1982)
- Walter I. (1974)_
Анал1з умов виробництва шпортованих товарш; маркування, ф1зико-х1м1чт влас-тивостп, пакування, використання субси-дш при експортно-1мпортних операц1ях
Мехашзми регулювання
■ Conrad R. (1993)
■ Hoel M. (1993)
■ Kennedy P.W. (1994)
■ Бесси К., ФавроО. (2010)
Оц1нювання ефективносп застосуван-ня податкових, адм1н1стративних та ш-ших важел1в регулювання
Широке м1ж-народне ств-роб1тництво
■ Barrett S. (1990)
■ Hettige H. (1992)
■ Lucas R.D. (1992)
■ АгибаловС. (2010)
Прогнозування переваг та втрат в1д ук-ладання м1жнародних угод щодо охо-рони природного середовища. Обгрунтування створення наднаць ональних шституцш
Зв'язок з соц1альною сферою
■ Carraro C. (1993)
■ Jasay A.E. (1960) Sorsa P. (1994)
■ Porter M., Kramer M. (2006)
Виокремлення сощально! складово! процесу еколопзацп виробництва. З'ясування рол1 та впливу стану природного середовища на повноц1нне в1дтворення людського кап1талу
Взаемод1я в межах штег-
рац1йного угруповання
■ Bar S., Kramer R. (1998)
■ Braden J.B. (1996)
■ Oates W.E. (1998)
- Рубинштейн А. (2011)
Розроблення економ1чних мехашзм1в взаемодп краш щодо природозбере-ження та рац1онального використання природних ресурив. Стимулювання мон1торингових дослщжень_
*Джерело: складено на 0CH0Bi джерела [8 .
Метою роботи е дослiдження умов, факторiв i механiзмiв еколопзацп економiчноl полiтики Свропейського Союзу та Украши у процеа входження до спiльного европейського економiчного простору.
Виклад основного матерiалу. Регулювання розвитку економши в умо-вах збереження природи перiодично проводили через систему мошторингових дослiджень з боку мiжнародних органiзацiй та iнституцiй, серед яких чiльне мiсце посвдають Оргашзацк Об'еднаних Нацiй (ООН) та Свггова органiзацiя торгiвлi (СОТ). Проте, якщо перша з цих органiзацiй була орiентована на прове-дення системних дослiджень екологiчного стану та шдготовки вiдповiдних до-повiдей, то сферою компетенцц СОТ став ринок квот на парниковi гази та усу-нення суперечностей мiж торговельними та еколопчними угодами.
Встановлено, що сшльними принципами екологiчного монiторингу ООН, СОТ та €С е широке мiжнародне спiвробiтництво та узгодження угод, що укладаються з наступною 1х гармошзащею, автоматизацiею спостережень (мо-нiторингу) [5]. Водночас, вiдмiнним напрямом дiяльностi ООН стала генеращя iдей та селектування результатiв, СОТ - ризиковiсть квот, €С - превентивна д1я, заборони технологш, що порушують природний баланс.
На нашу думку, з-помiж усх регiональних iнтеграцiйних угруповань найбiльш системну еколопчну полiтику, котра спираеться на активний еколо-
гiчний мошторинг, проводить Свропейський Союз, в 0CH0Bi дiяльностi якого лежать найсучаснiшi принципи реалiзацii природоохоронних заходiв з позицн "забруднювач платить бшьше", зокрема: еколопчно! експертизи нових техноло-гiй, науковосп, узгодженостi нацiональних екологiчних проектiв, а також мiж-народноi коопераци, сшльний вплив яких забезпечуе необхiдну сталкть соць альних, економiчних та еколопчних процесiв в Gвропi [5].
Складна пол^ична та економiчна ситуащя в Украiнi останнi два роки мае негативi глобальнi економiчнi, сощальш та екологiчнi наслiдки i, безумов-но, внесла своi корективи в розвиток украшсько! програми екологiчного марку -вання. Загальна динамiка виданих сертифжапв знизилась, враховуючи складну економiчну ситуацию на багатьох пiдприемствах, переважно малого i середньо-го бiзнесу. Проте штерес виробникiв до еколопчно! сертифжацп не згасае, а навпаки, збшьшуеться i це зумовлено активiзацiею штеграцшних процесш Ук-раша - СС в рамках пiдписаноi Угоди про Асощацш, упровадженням в УкраЫ шдходу сталих державних закупiвель, пiдвищенням обiзнаностi споживача та усвiдомленням трагiчностi природних катаклiзмiв i 1х впливу на бiзнес.
Станом на сiчень 2015 р., 58 компашй сертифiкували сво! товари та пос-луги. Ддачих сертифiкатiв - 90, з яких у 2014 р. видано 28. Всього ввд початку кнування програми видано 407 сертифшатш. Лiдерами залишаються компани будшельно! та харчово! галузi [7]. Щораз бiльше компанiй придшяють увагу екологiчним аспектам власно! д1яльносп, зокрема й "озелененню" органiзацiй офкного типу. У цьому роцi вперше екологiчний сертифiкат на вiдповiднiсть стандарту "Зелений офк" отримало ТОВ "Сандора", яке входить до групи компанй' Pepsi Co.
Украша е одшею iз шести краш Схщно! Свропи (Бшоруск, Украша, Молдова, Вiрменiя, Грузия, Азербайджан), якi беруть участь на мiждержавному рiвнi в реалiзацil Мiжнародноi програми "Екологiзацiя економiки в крашах Схiдного партнерства СС" (EaP GREEN). Ця програма розрахована на перюд 2013-2016 рр. за фшансово! пiдтримки UNEP-UNIDO-EU-OBCE, i одним з ii компонентiв е розвиток сталих державних закупiвель i програм еколопчного маркування. Реалiзацiя цього компоненту координуеться Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP). Партнером UNEP по цьому компоненту визначено "Еколопчний союз" (С.-Петербург, Роск). В УкраЫ з квiтня 2014 р. у рамках реалiзацii програми EaP GREEN розпочав впровадження проекту "За-безпечення сталого розвитку i можливiсть переходу до бшьш екологiчноi еко-номжи на основi сталих державних закушвель". Нацiональною координацiйною органiзацiею проекту визначено Державну академда шслядипломно! освгги та управлiння Мiнiстерства екологн та природних ресурав Украши [7].
З метою еколопзацц закладiв освiти було розроблено та введено в дда стандарт "Зелений клас". Цей стандарт охоплюе основнi екологiчнi впливи зак-ладiв освiти на довкiлля, яю пов'язанi зi споживанням енергетичних та водних ресурсiв, управлiння вiдходами, зеленими закупiвлями. Але його головною складовою частиною е iнтеграцiя еколопчно! складово! до системи освiти та виховання, спрямовано! на рiзнобiчну пiдготовку шдростаючого поколiння й громадян, здатних визначати, розумгги й оптимально вирiшувати еколопчш та
соцiально-економiчнi проблеми регютв проживання на основi наукових знань принципiв сталого розвитку, здорового глузду, практичних навичок.
Досвiд укра'нських виробникiв, якi вже досягли певних успiхiв щодо впровадження енергоефективних i ресурсозберггаючих технологiй бiльш чистого виробництва та полшшили екологiчнi характеристики продукцп на всiх ета-пах життевого циклу був представлений на прикладах тдприемств харчово'* промисловостi - ДП "Сантрейд" (ТМ Олейна) та Компанп "Сан1нБев Украша" (Тм Чертпвське), якi е кращими щодо забезпечення комунiкацiй мiж виробни-ками еколопчно сертифiкованоí продукцп та споживачами.
Новий етап стратепчно'* гармотзаци еколопчно'* та економiчноí полiтик, що розпочався у 2014 р., передбачае реаизацш амбггно'' стратеги "Свропа 2020" та розширене застосування новiтнiх, насамперед "зелених" технологш, збере-ження природного середовища, а також переходу до низьковуглецево'**' економь ки. У сучасному Свропейському Союзi створено полютруктурну модель реатза-ц11 його екологiчноí полiтики; 11 функцiонування забезпечують наднацiональнi економiчнi iнструменти регулювання, що включають комплiментарну (на горизонтальному, секторальному та мiжнародному рiвнях) реалiзацiю взаемоузго-джених природоохоронних заходiв за допомогою фiнансових ресурсiв структур-них фондiв i вiдповiдних Мщатив, що скерованi на досягнення гармотзовано'* взаемодп економiчного, соцiального та еколопчного трендiв розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Сучасна модель €С для реалiзацií економ1чноИ та еколог1чноИ полiтики
(складено на основ! джерел [6, 9, 10])
Устшне функщонування фшансового iнструменту охорони навко-лишнього середовища "Ше+" протягом 2007-2013 рр. мало диверсифкований характер. Майже 78 % його фшансових ресурав було скероване на надання грантiв пiд проекти, в яких перевагу надавали заповiдним територшм та збере-женню бiорiзноманiття. Загальний бюджет "Ше+" становив 2,143 млрд евро,
фшансування ж спещально! шституци - Свропейського агентства з навко-лишнього середовища - 35,8 млн евро (2013 р.).
Одним i3 наступних механiзмiв надання допомоги новим крашам-учас-никам е допомога на розроблення ефективних програм та проходження всiх фь нансових i технiчних етапiв перед затвердженням. JASPERS (сушст заходи з тдтримки проектiв в европейських регiонах) - це можливосп, якi поеднують внески Свропейсько! Комiсií у формi фондiв, щоб можна було залучати експер-тiв i iнший персонал Свропейського швестицшного банку (European Investment Bank, EIB) та Свропейського банку реконструкци та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development).
Свропейська система торгiвлi квотами на викиди (ССТК) е основою за-гально! стратеги СС з виконання зобов'язань зидно з Кiотським протоколом з найменшими витратами для економiки кра!н. Зпдно з схемою торгiвлi, вводять новi сертифiкати для европейського ринку, як розподiляються урядами кра'1н СС серед конкретних пiдприемств. Тодi цi шдприемства, вiдповiдно до закону, зобов,язанi мати сертифжати на викид встановлено! кшькосп дiоксиду вугле-цю. Квоти у виглядi сертифiкатiв продають брокери, банки, бiржi. У Нiмеччинi, наприклад, квоти продають на Лейпщгськш електроенергетичнiй бiржi, а зага-лом по Сврош створено 6 мклiматичнихм бiрж. Сдина для кра!н СС бiржа вики-дiв, витрати на створення яко! становили близько 1,3 млрд евро щорiчно, пра-цюе з 2005 р. [10]. yd зобов'язання в рамках Кютського протоколу стають нащ-ональними зобов'язаннями. Тому самi компани без участi держави або посеред-никiв не можуть стати суб'ектами цього процесу.
На пiдставi дослщження сучасно! Свропейсько! системи торгiвлi квотами на викиди в рамках механiзмiв Кютського протоколу, розроблено схему (рис. 2), яка вщображае елементи системи за рiвнями регулювання.
Мета: Сприяння державам-членам GC у досягненш ix зобов'язань за Клотським протоколом Заходи: Гаранты енергоемних сектор1в скоротити викиди парникових газ1в
Основа для ССТК - Директиви СС Перюд: 2005-2007, 2008-2012, 2013-2017 i тлн.
Правила розглядання та затвердження ч Правила для мошторингу та зв1тност1 г Щор1чний зв1т вщповщно до Директив; Розподш квот, реестращя, ^ мошторинг, зв1тшсть Регулювання та стандарта, яюсть, прозорють; Центральне адмшютрування, ^реестращя угод
Держави-члени Нащональш плани розподшу Повноваження Реестр квот на викиди
Принцип розподшу та загальна кшыасть дозвол1в на викиди. Розподш квот: 2005-2007: 95% безоплатно 20082012: 90% безоплатно Лщензп на д1яльшсть завод1в Щор1чний розподш квот (до 28.02) Штрафи 40 та 100 г евоо за tohv СО„ т г Зв1ти оператор1в (до 31.03) Вщмова i переуступка квот (до 30.04) Ведения рахунюв з випуску, утримуванню, передач!, скасуванню квот г
Сектори: електроенергетика, нафтопереробка, чорна металурпя, целюлозно-паперова промисловють, а також виробництво буд1вельних матер1ал1в
Рис. 2. Схема Свропейськоi системи торг1вл1 квотами на викиди
(складено на ocuoei джерела [10])
Пiдводячи шдсумки, зазначимо, що ключовими рисами еколопчного компоненту секторальних полiтик СС е орiентацiя суспiльства на забезпечення сталого розвитку в умовах фiнансовоí нестабшьносп та несхильностi свiтових ринюв до еколопзацп виробництва; зростання стурбованостi европейського сустльства щодо подальших перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу, промислового сектору, транспорту та сшьського господарства, яю стали основними "забруднювачами" природи; удосконалення механiзму iнтеграцií екологiчних прiоритетiв в ус спiльнi полiтики СС.
На сьогодш в УкраЫ iнструменти та мехашзми управлiння станом нав-колишнього середовища е недосконалими i потребують не тiльки iстотноi' мо-дершзацц, а й глибокоi' системноí конвергенцп з тими, що дiють на цей час в Свропейському Союз! 1хня iдентифiкацiя та подальша iмплементацiя дають змогу ширше використати сшльш европейськi iнструменти збереження природи. Найбшьш привабливими для Укра'ни могли б стати: великомасштабна програма допомоги "Свропейський iнструмент сусiдства i партнерства", сшльне використання фондiв СС, позики Свропейського банку реконструкцii' та розвитку; надзвичайно важливим для реалiзацii' регiональних проектiв мiг би стати Глобальний екологiчний фонд, розширення шдприемниптва у селективних сферах (еколопчш послуги, виробництво обладнання для перероблення вiдходiв i рекультивацii' земель).
Висновки. Свропейський Союз мае гармонiзовану, полктруктурну сис-темну модель реалiзацii' свое' еколопчно'' полiтики, що грунтуеться на застосу-ваннi селективних економiчних механiзмiв збереження, монiторингу та управлш-ня природним середовищем, котрi охоплюють: встановлення единого "еколопч-ного податку" для основних забруднювачiв, iдентифiкацiю параметрiв попршен-ня екологiчного стану, визначення нацюнальних квот на викиди, встановлення обсяпв фiнансування спiльних проектiв i витрат з бюджету кра'н-учасниць.
Досвiд укра'нських виробникiв, якi вже досягли певних успiхiв щодо впровадження енергоефективних i ресурсозберiгаючих технологiй бiльш чистого виробництва та полшшили екологiчнi характеристики продукцл на всiх ета-пах життевого циклу був представлений на прикладах кшькох пiдприемств хар-чово'' промисловостi. Але, на жаль, цього недостатньо, щоб сучасна модель ре-алiзацií екологiчноi' полiтики СС запрацювала i в Украíнi.
Вiдмiнними рисами втизняно'' структури управлiння екологiчною поль тикою вiд европейсько'' е: ввдсутшсть пiдроздiлiв, що реалiзують европейськi програми, несуть вiдповiдальнiсть за перероблення вiдходiв, консервацiю та ра-цiональне використання ресурав, визначають стратегда сталого розвитку.
Прюритетами еколого-економiчноi' полiтики Укра'ни на перюд до 2020 р. могли б стати: повна лжввдащя наслвдюв аварií на Чорнобильськш АЕС, збереження балансу лкового та водного багатства, створення мережi переробних за-вод1в, що здiйснюють утилiзацiю смтя, орiентацiя пращвниюв пiдприемств на безввдходне виробництво, системний монiторинг та управлшня захистом повгт-ря, грунпв, водних ресурс1в, розвиток ресурсного менеджменту та ризик-мене-джменту в сферi еколопчно' безпеки, а також екологiчне просвтицтво.
Лггература
1. Закон Украши "Про 0CH0BHi засади (стратегию) державно! еколопчно'! полiтики Украши наперюддо 2020 року" вiд 21 грудня 2010 р., № 2818-VI.
2. Нащональний план дй з охорони навколишнього природного середовища на перюд 2011-2015 рр., затверджений розпорядженням Кабiнету Мiнiстpiв Украши вщ 25 травня 2011 р., № 557-р.
3. Арабей Е. Новая европейская стратегия "Европа 2020" / Е. Арабей // Право Европейского Союза : сб. науч. тр. - 2010. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://eulaw.ru/content/307.
4. Бшорус О.Г. Глобальш стратегй Евросоюзу : монографш / О.Г. Бшорус, Ю.М. Мацейко, I.I. Вiтеp / за наук. ред. О.Г. Бшоруса; 1н-т свiтовоi економши i мiжнаpодних вщноспн, вщдшення економши. - К. : Вид-во КНЕУ, 2009. - 528 с.
5. Бут Ю.С. Управлшня процесами використання природних ресурив в крашах Европейсь-кого Союзу: еколопчний аспект / Ю.С. Бут // Проблеми системного пiдходу в економшд : зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-jour-nals/PSPE/2011 _2/index.html.
6. Гусев А. А. Современные принципы и механизма: формирования экологической политики Европейского Союза / А.А. Гусев // Научное обозрение : сб. науч. тр. - М., 2009. - № 4. - С. 5-10.
7. Звгг про результати роботи за 2014 рж // Орган сертифшацй продукцй Всеукрашська громадська оргашзащя "Жива планета". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ecola-bel.org.ua
8. Leshchenko K. The Convergence of Economic Models of Environment Protection of Ukraine and European Union / K. Leshchenko, T. Obolenska // Nierownosci spoleczne a wzrost gospodarczy. Universytet Rzeszowski. - 2013. - № 34. - Pp. 409-417.
9. Leschenko K. Mechanism and Instruments for Realizing the Environmental-Economic Policies of the Post-Socialist countries of the Eastern Europe / K. Leshchenko, V. Chuzhykov, T. Obolenska // European Researcher. - 2014. - № 12-1. - Vol. 88. - Pp. 2069-2080.
10. The EU Emissions Trading System. [Electronic resource]. - Mode of access http://ec.europa. eu/clima/policies/ets/index_en.htm
ПаранякР.П., Лапишко М.Л., Войтович Н.В. Экологизация экономической политики Украины на пути к Европейскому Союзу
Определено понятие экологизации экономической политики страны, проанализированы основные направления экологизации производства. Выявлены особенности полиструктурной модели осуществления экологической политики, проанализированы характер и инструменты экологического регулирования, которые происходят в секторальной политике ЕС и экологические компоненты горизонтальной политики ЕС. Выявлены неиспользованные ранее инструменты экономического регулирования состояния окружающей среды в Украине.
Определены области европейской интеграции в контексте активизации антикризисного преобразования производственных структур; рассмотрена схема Европейской системы торговли квотами на выбросы и возможность ее адаптации в Украине. Проведен обзор деятельности ООН, МОТ, Европейского Союза в решении глобальных экологических проблем.
Ключевые слова: экологизация, Европейский Союз, либерализация торговли, экологическая политика, полиструктурная модель, экологическая эффективность.
Paranyak R.P., Lapishko M.L., Voytovich N. V. Greening of the Economic Policy of Ukraine on the way to the European Union
The concept of greening of the economic policy is defined. Some major trends of further greening production are analysed. The activities of the UN, the WTO, and the European Union in solving global environmental problems are considered. The features of polystruc-tural model for the implementation of environmental policy are highlighted. Some instruments and the nature of environmental regulation taking place in EU sectorial policies are analysed, and the environmental components of horizontal EU policies are identified. Unimplemented tools of economic regulation of the nature environment in Ukraine are reve-
aled. The directions of European integration in the context of intensified anti-crisis transformation of the production sector are elaborated. A scheme of the European system of emission quotas trading and the possibility of its adaptation in Ukraine is studied. The activities of the UN, the WTO, and the European Union in solving global environmental problems are considered.
Keywords: greening, the European Union, trade liberalization, environmental policy, polystructural model, ecological efficiency.
УДК504.61(477.44) Проф. М.М. Приходько, д-р географ. наук -
1тно-Франтвський НТУнафти iгазу
НАУКОВ1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ Л1СОВИХ ГЕОСИСТЕМ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГ10Н1 УКРА1НИ
Розглянуто науковi основи забезпечення еколопчно! безпеки люових геосистем у Карпатському регiонi Укра'ни. Проведено аналiз сучасного стану лiсiв, яким виявлено чимало прорахункiв у процес використання екологiчного потенцiалу лкових геосистем, що зумовило зниження рiвня 1х еколопчно' безпеки. Обгрунтовано принципи забезпечення еколопчно' безпеки люових геосистем, зокрема: 1) застосування басейново-ландшафтного пiдходу пiд час планування ведения лiсового господарства; 2) упрова-дження наближеного до природи лгавниитва; 3) ренатуралiзацii антропогенно змшених лiсових геосистем; 4) формування оптимального стввщношення мiж вiковими групами деревосташв; 5) збiльшения площi лiсових геосистем у басейнах гiрських рiчок до 7090 %, передгiрних - до 40-60 %, рiвнииних - до 20-30 %.
Ключов1 слова: еколопчна безпека, лiсовi геосистеми, ренатуралiзацiя, бiотичне рiзномаиiття, екологiчний потенцiал.
Вступ. Збереження й вiдновлення природного середовища, забезпечення еколопчно' безпеки геосистем (лкових, лучних, водних), якi формують навко-лишне середовище, е прiоритетними умовами реалiзацií панiвно'' суспiльно'' па-радигми - сталого (збалансованого) розвитку. Еколопчна безпека е складовою частиною нацюнально'' безпеки Укра'ни i повинна забезпечувати захищешсть життево важливих iнтересiв сусшльства вiд реальних або потенцiйних еколопч-них ризикiв. З огляду на це, збереження й ввдновлення на територп Укра'ни ль сових геосистем та забезпечення 'х екологiчно'' безпеки набувае особливого значення. Виникае потреба проведення дослiджень для обгрунтування заходiв, якi забезпечують формування екологiчно безпечних лiсових геосистем.
Цю проблему дослщжено у роботах Ф.Д. Гамора, М.А. Голубця, С.А. Ген-сiрука, 1.Ф. Калуцького, В.П. Кiчури, В.1. Парпана, С М. Стойка, 1.П. Терелi, П Р. Третяка, О.1. Фурдичка, М.В. Чернявського та iнших вчених. Проте у сучас-них моделях екологiчноí безпеки лкових геосистем недостатньо визначено фак-тори екологiчно безпечного 'х розвитку та функцюнування, не обгрунтовано нор-мативи освоения лiсових геосистем, яю забезпечували б збереження 'х цшсносп, природностi, здатностi до саморегулювання й самовщновлення. Не розроблено наукових основ стратеги забезпечення еколопчно' безпеки лкових геосистем.
Особливо актуальним е забезпечення еколопчно'' безпеки лкових геосистем в еколопчно вразливому Карпатському регюш Укра'ни (у межах За-карпатсько', Львiвсько'', Iвано-Франкiвсько'' та Чернiвецькоí обл.). Тривала гос-
