CC BY
11
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 504:291.3+264-931 Наук. ствроб. М.М. Быанич - Закарпатський
краезнавчий музей; доц. О.М. Бокотей, канд. с.-г. наук - Ужгородський НУ; проф. Маркус Фогт, д-р теол. наук - Умверситет Людвиа МаксимШана,
м. Мюнхен, Нтеччина
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ БОЖЕСТВЕННО! ЛГГУРГН ТА ВИХОВАННЯ БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
Проаналiзовано i порiвняно мiж собою тексти Божественно! Л^ургл вiзан-тшсько-слов'янського та римо-католицького обрядiв щодо молитов, яю стосуються Божого Створiння - природи. Обгрунтовано можливiсть екологiчного виховання вь рникiв пiд час Служби Божо! через наголошування на еколопчш аспекти Л^урги i заохочення бережливого ставлення до довкшля пiд час проповвд.
Ключов1 слова: Божественна Л^урпя, молитви, Створiння, природа, довкiлля, еколопчне виховання, екологiчнi аспекти, вiдповiдальнiсть за Створшня.
Вступ. Вщомо, що християнська Церква мае багато завдань 1 цшей, що стосуються основно! мети - спасшня як сво!х в1рниюв, так 1 людей, як знаходяться поза Церквою. Це евангел1защя, катехизащя (формування у хри-стиян зршо! в1ри), л1турпя 1 диякошя (сощальне служшня Церкви). Щодо зо-вшшньо-церковно! цшеспрямованост д1яльност1 Церкви, то насамперед, це донесення Божого Слова у свгг, наслщком якого мае бути навернення люд-ства до свого Творця. Але водночас завданням Церкви Христово! е намагання поширювати в свт мир, добр1 справи, а також виршення багатьох проблем, як найбшьше загрожують людству 1 всьому Створшню Божому [11]. Виховання високо! християнсько! свщомост мютить особливий аспект вщповь дальност людства за Створшня - природу.
Доктрина Створшня нероздшьна вщ загального розвитку християнсь-кого богослов'я [7]. Ця доктрина висвгглена у Святому Письм1, Святому Переданы, тобто в уснш традици та повчаннях святих отщв Церкви, катехизм1 Католицько! церкви та катехизмах або загальних засадах \ принципах вчень шших християнських конфесш. Вщомо, що християнська позищя визначае Всесвгг як створений заради людини \ даний ш в користування та тклування. Людину християнство розум1е як вершину Створшня.
У Катехизм1 Католицько! церкви наголошуеться на пошануванш щ-люност Створшня: "Панування, дане Творцем людиш, над неживим \ живим свггом не е абсолютним; воно вим1рюеться тклуванням про яюсть життя ближнього, у тому числ1 - прийдешшх поколшь; воно вимагае релтйного пошанування цшсност творшня" [3].
Вщомо, що в християнста поширена позищя антропоцентризму. Досить щкаву думку щодо цього висловив вщомий православний богослов В.Н. Лос-кий: " .. .земля духовно центральна, тому що вона - плоть людини, тому що лю-дина - ютота центральна... У центр1 Всесвпу б'еться серце людини" [5]. Але на
погляд самих християн-антропоцентриспв, антропоцентризм - це не фшосо-фiя споживацтва i вседозволеност^ а швидше за все вона мютить в собi вщ-повщальшсть людсько! особистостi за усе, що вщбуваеться в цьому свiтi, i причетнiсть до всього, зокрема й шклування про дику природу [4].
Споглядаючи картини дико! природи, вiруюча людина передусiм вщ-чувае захоплення творчою могутнiстю i мудрiстю Творця, побожний страх Божий (потрiбно вiдрiзняти вiд земного страху) i тугу за Раем, втраченим людьми внаслщок ^хопадшня. Вiдповiдно до православно! традицп, дика природа, прекрасна i велична - це образ райського саду [8]: "Яка !х, Тво!х дш, Господи, сила! У мудростi усе Ти створив" (Пс. 104, 24).
Вчення Церкви Христово! про Боже Створшня вщображене не тшьки у Святому Письмi i Святому Переданш, але й у Божественнiй Лгтурги, яка формувалася протягом столiть. "Тут (у Божественны Л^урги) уже дiе вос-креслий прославлений Христос, що сидить праворуч Отця i зливае благодать Святого Духа на все Створшня. Це вже е повнота спасшня" [9].
Особливим чином шд час Лгтурги наголошуеться на спасшш за посе-редництва Тайни Свхаристи: "Ця подiя не наповнюе вже нас жахом i розпу-кою, як це було колись iз Христовими учнями; просвiченi Святим Духом, ди-вимось на не! очима вiри у свiтлi Воскресiння, П'ятдесятнищ та обновления цтоХ Вселенной [9].
Даш детальнiше розглянемо i проаналiзуемо, на чому наголошуеться в текстах Божественно! Лгтурги вiзантiйського i римо-католицького обрядiв стосовно Створiння Божого. Також осмислимо можливють навчання вiрникiв пошанi до Створiння та заохочення бережливого ставлення до довкшля шд час Лiтургi!, адже Служба Божа е прившейованим мiсцем для катехизи Божого народу [3].
Згадування 1 молитви за створшня п1д час Божественно! Лпур-
••• • »О • •
г11 в1зант1иського 1 римо-католицького обрядш
Анашзуючи тексти Свято! Лiтургi! св. 1оанна Златоуста, в яких зга-дуеться Боже Створiння - природа, помiчаемо, що насамперед природа зга-дуеться в контекстi !! створення Богом-Творцем:
1. Пiд час Малого входу:
Шсля того, як iерей зробивши поклiн, входить у святий вiвтар, кладе святе Gвангелiе на престол, а сшвщ спiвають: "Прийдiте поклошмся..." i тро-пар1, слiдуе молитва: "Боже святий, що в Святих перебуваеш, Тебе трисвятим голосом Серафими осшвують { Херувими славословлять, { вс Небесш Сили Тобi поклоняються. Ти з небуття в буття привiв усе, створив людину на Твт образ Ь подобу. " [1, 6].
2. У Символi Вiри: "Вiрую в единого Бога Отця, Вседержителя, Творця неба i землi, i всього видимого i невидимого".
3. Пiсля ^в: "Достойно i праведно е поклонятися Отцю, i Сину, i Святому Духов^ Тройцi единосущнiй i нероздшьнш" - йде молитва iерея, в якш величаеться Бог - Творець всш створть: "Владико всiх, Господи неба \ земл^ i всього видимого й невидимого створшня, Ти, що сидиш на престолi
слави 1 споглядаеш на безоднi - безначальний, невидимий, незбагненний, неописаний, незмшний ...".
Далi наголошуеться на тому, що через Сина Божого 1суса Христа все було створене: "А коли прийшла повнота часу, Ти говорив до нас через Самого Сина Твого, що Ним Ти 1 вжи сотворив". Це гармоншно зютавляеться зi сказаним в Бiблi!: "Вш е образ невидимого Бога, роджений перш усякого Творшня. Бо то Ним створено все на небi й на земл^ видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!. Бо вгодно було, щоб у Шм перебувала вся повнота, i щоб Ним поеднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне" (1 Кл. 1, 15-20).
Також в ходi Лгтурги звертаеться увага й на те, що Створшня прослав-ляе свого Творця: "Ним бо шдкршлене все Створшня, духовне 1 розумне, То-бi служить 1 Тобi повсякчасно возсилае славослов'я, бо все служить ТобГ'.
Недiльний антифон (антифон 1) також починаеться славним висло-вом: "Воскликнгть Господевi: вся земля, пойте же iменi вго, дадiте славу хва-лi вго". "Вся земля хай поклониться Теб^ i сшвае Тебi, хай спiвае iменi Твоему, Вишнш".
Як вiдомо, особливе мюце в християнськiй традицi! вщведене Дiвi Марi! - Богородицi. Тому шсля ешклези1, акцентуеться на зв'язку Створiння Божого i Пресвято! Богородищ. Взявши кадило, iерей виголошуе: "Особливо з Пресвятою, Пречистою, Преблагословенною, Славною Владичицею нашою Богородицею 1 Приснодiвою Марiею". Хор: "Тобою радуеться, Благодатная, все створшня, ангельський Собор 1 людський рщ..." [1]. Крiм того, в ектешях знаходимо благальт молитви за окремi елементи природи, наприклад, у ек-тенi! Мирнiй: "За добре полгття, за врожай плодiв земних i часи мирнi Госпо-довi помолiмося" [1, 6]. До речi, в ектени Сугубiй е особливе мюце, де свяще-ник може додавати особливi прохання, яких немае в каношчному текстi. I тут якраз можна рекомендувати iереям додавати особливi прохання про збере-ження i вiдновлення навколишнього середовища, про захист людства вiд еко-логiчних катастроф i стихiйних лих та ш.
I врештi-решт у Службi Божш наголошуеться, що Господь не вщвер-нувся вiд свого Створiння, а дбае про нього весь час. Шсля виголошення: "Переможну пiсню сшваючи, викликуючи, взиваючи i промовляючи..." йдуть слова "Бо не вщвернувся Ти до краю вiд Створшня Твого, що його Ти створив, Благий, аш не забув Ти дша рук Тво!х, але вщвщував !х на всi лади, ради милосердя благости Твое!".
I бшьше того, перед самою суттю Свято! Лiтургi! - Gвхаристiею - у переможнш пiснi спiваеться: "Свят, свят, свят Господь Саваот, повне небо I земля слави Твоег, осанна на высотах. Благословенный, хто йде в iм'я Господне, осанна на высотах". Тобто стае зрозумшим: Бог Славою Своею напов-нюе небо (свгт невидимий) i землю (свгт видимий), тобто все Свое Створшня,
1 Етклеза - це молитва, яка закликае Святого Духа зшти на евхаристшш хл1б 1 вино, а також на тих, що молиться, на все, що оточуе нас (включаючи все Створшня).
а особливо це здшснюеться шсля вщкуплення 1сусом Христом роду людсько-го. Щею самопожертвою Син Божий з'еднав людство, а разом з ним - все Створшня з Богом. I хоча повне спасшня здшсниться лише шсля Парузи1, але до того часу Церква мае завдання освячувати все Створшня.
Дал1 коротко розглянемо тексти Свято! Меси, яю стосуються Божого Створшня. Пор1вняно з Божественною Лггурпею в1зантшсько-слов'янського обряду, Свята Л1турпя римо-католицького обряду мютить менше згадувань про Створшня. У початковш частит Свято! Меси - Лггурги Слова, як { в Бо-жественнш Л1турги в1зантшського обряду, наголошуеться, що Бог е Творцем { Вседержителем всього Створшня: неба { земл1, видимого { невидимого. Дал1 згадування Створшня вщбуваеться на початку Свхаристшно! Л1турги, а саме в обряд1 приготування дар1в, який в сучасному Богослужшш починаеться словами: "Благословенний Ти, Господи, Боже Всесвпу, бо з Твое! щедрост ми отримали хл1б, який Тоб1 приносимо, - плщ земл1 й пращ рук людських. Нехай вш стане для нас хл1бом життя" [10]. У цих словах чггко вказуеться на перетворення, впорядкування людиною природи { залежшсть и вщ природи, осюльки з природи людство здобувае засоби для юнування.
Пщ час Служби Божо! священик згадуе про воду й вино, яю також е природними елементами { яю через певний час стануть матер1ею Ташства Свхаристи: "Через цю тайну води й вина дай нам, Боже, участь у божествен-нш природ! Того, Котрий прийняв нашу людську природу". Тут можемо на-голосити на еколопчному аспект!. Осюльки Бог змшюе суть вина на суть Кров1 Христово!, то вино як природний елемент освячуеться, а це вказуе на те, що вся природа - Свята { як Створшня Боже, { як зашб для спасшня людини. На слова священика миряни вщповщають: "Благословенний Ти, Господи, Боже Всесвггу, бо з Твое! щедрост ми отримали вино, яке Тоб1 приносимо, -плщ виноградно! лози й пращ людських рук. Нехай воно стане для нас духов-ним напоем". У цих словах знову наголошуеться на тому, що Бог - Творець Всесвпу, що Вш даруе людиш дари природи (зокрема, вино) через и працю -обробгток земл1, тобто перетворення { користування природою.
Ще один раз згадуеться Бог як Творець всього (неба { земл1) в юнщ Меси, якщо и проводить (целебруе) епископ, який виголошуе: "Допомога наша в !меш Господа", а в1рники доповнюють: "Котрий створив небо { землю".
Заохочеиия поваги 1 бережливого ставлеиия до навколишнього середовища у в1риик1в
Наявшсть в текстах Божественно! Лпургп елемент1в освячення природи, молитов за и правильне служшня людству та шших аспект1в, пов'язаних з1 Створшням Божим, може бути використане для виховання у в1рниюв поваги { бережливого ставлення до природи.
На наш погляд, для цього можна застосовувати р1зш методики: прове-дення Божественно! Лпургп з коментарем, наголошуючи на цих еколопчних аспектах Богослужшня; шд час Божественно! Лпургп потр1бно особливим
1 Паруз1я - за Б1блшним пророцтвом, Другий Прихвд Господа нашого 1суса Христа.
тоном i ритмом спiву видiляти молитви, що стосуються Створiння; повчання вiрникiв про вщповщальшсть за Створiння пiд час проповщ, яка найчастiше вiдбуваеться посеред Служби Божо! i в якш дуже доцiльно використовувати наочний матерiал, що знаходиться в храмi i пов'язаний з природою; в деяких Церквах юнуе традицiя: пiсля богослужшня проводити окремi молитви за здоров'я парафiян, за мир у свт та за iншi потреби, до яких можна додати також молитви за покращення стану навколишнього середовища.
За словами православного фшософа i богослова Т. Горичево!, правос-лав'я всю природу об'еднуе в едине, всесв^не Богослужiння, на це i потрiбно звернути увагу насамперед, вiрникiв традицiйних християнських церков, як зберiгають обрядову структуру Божественно! Лгтурги [2].
I, нарешт^ втшае те, що християнство не залишаеться осторонь еко-логiчних проблем i вже мае певний досвiд стосовно виховання еколопчно! свiдомостi людини в Лгтурги. Наприклад, ввропейська Християнська Еколо-гiчна Мережа (БСБК) спецiально до Дня i Перiоду Творiння в 2001 р. запро-понувала видання: "Керiвництво для християнських церков ввропи: елемен-ти Богослужiння". Це спещальш Богослужiння, якi мiстять молитви за збере-ження навколишнього середовища, проповщ, символiчнi дi!, пов,язанi зi Створшням Божим.
Висновки
1. Тексти Божественно! Лгтурги мютять рiзноманiтнi згадки про Створшня (живо! i неживо! природи, космосу): вiд молитви за окремi елементи природи до ^в, в яких наголошуеться на прославленш Створiнням Творця.
2. Божественна Лгтурпя вiзантiйського обряду багатша за сучасну ри-мо-католицьку Месу на тексти, в яких згадуеться Створiння.
3. Еколопчш аспекти Служби Божо! можуть бути використаш для за-охочення вiрникiв до поваги i бережливого ставлення до Створшня - природи як шд час здшснення Божественно! Лгтурги (наприклад, Служба Божа з коментарем), так i в процес катехизаци та паломництва (наприклад, до ш-ших парохiй, епархш i святих мiсць).
Л1тература
1. Божественна лггурпя Св. Йоана Золотоустого (Служба Божа). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.genova.boom.ru/Liturhia.htm.
2. Горичева Т. Собрать весь свет на литургию // Православный Санкт-Петербург. -2008 (ноябрь). - № 11 (203).
3. Катехизм КатолицькоТ Церкви. - Синод Укра!нсько! Греко-Католицько! Церкви. -2002. - 772 с.
4. Кулешова М. Е. С каким Богом Вы общаетесь? // Гуманитарный экологический журнал. - 2001. - № 3. - С. 97-100.
5. Лоский В.Н. Догматическое богословие: Очерк мистического богословия Восточной Церкви. - К., 1991. - 288 с.
6. Отче наш: Молитовник. - 3-е вид. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1995. - 351 с.
7. Протопресвитер Иоанн Мейендорф. Творение в истории православного богословия // Вестник ПСТГУ. - 1999. - № 4. - С. 5-19. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. pstgu.rU/download/1238238881.9.pdf.
8. Сельвицкий К. Православные комментарии к радикальному взгляду на заповедное дело // Гуманитарный экологический журнал. - 2000. - № 2. - С. 40-45.
9. Сус М. Святий Дух i Божественна Л^рпя // Вiльне життя плюс. - № 54 (15062) вщ 08.07.2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vilne.org.ua/index.php?option= com_content&view=article&id=l003: svatiyduh&catid=7: duhovnist&Itemid=4.
10. Християнський молитовник. - 7-е вид. - Ужгород, 2007. - 295 c.
11. St. Leontios of Cyprus. Orthodox Liturgy and the Care for Creation. Printed by: Orthdruk Orthodox Printing House, Bialystok, Poland, 1996. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.goarch.org/ourfaith/ourfaith8048.
Биланич М.М., Бокотей О.М., Фогт Маркус. Экологический аспект Божественной Литургии и воспитания бережливого отношения к природе
Проанализированы и сравнены между собой тексты Божественной Литургии византийско-славянского и римо-католического обрядов относительно молитв, которые касаются Божьего Создания - природы. Обоснована возможность экологического воспитания верников при Службе Божьей подчеркиванием на экологические аспекты Литургии и поощрения бережливого отношения к окружающей среде во время проповеди.
Ключевые слова: Божественная Литургия, молитвы, Создание, природа, окружающая среда, экологическое воспитание, экологические аспекты, ответственность за Создание.
Bilanych M.M., Bokotey O.M., Vogt Markus. Ecological aspect of divine liturgy and education of thrifty attitude toward nature
The texts of liturgies of the Byzantine-Slavic and Latin rites concerning prayers that deal with God's Creation - nature, are analyzed and compared. The possibility of ecological education of parishioners during worships by emphasizing the ecological aspects of the Liturgy and encouraging careful attitude toward the environment during the sermon, is substantiated.
Keywords: Liturgy, prayers, Creation, nature, environment, ecological education, ecological aspects, responsibility for Creation.
УДК388.4:504 (477.8) Астр. О.Ю. Бобало1 - НУ "Львiвська полтехтка"
МАРКЕТИНГ У ФУНКЦ1ОНУВАНН1 ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАД1В
Викладено основш завдання маркетингу у функцюнуванш вищих навчальних закладiв (ВНЗ). Аргументовано доведено, що маркетинг повинен стати впливовим чинником, який дасть змогу тдняти яюсний рiвень навчального та наукового аспек-тсв дiяльностi ВНЗ. Встановлено, що маркетинг може стати впливовим i допомiжним чинником у робот вищих навчальних закладiв, який допомагае тдняти його на яюс-ний рiвень.
Перед вищими навчальними закладами Украши стоять нагальш потреби забезпечення реал1заци результат !хньо! д1яльност1. Так, якщо рашше студенти ВНЗ знали, що шсля його закшчення вони обов'язково отримають роботу зпдно з державним розподшом, то тепер бшьшють випускниюв не мають жодного уявлення про те, що вони робитимуть по закшченш навчального закладу. У зв'язку з процесами глобал1заци, штеграци та вступом Украши до Болонського процесу перед впчизняними ВНЗ постало завдання вне-
1 Наук. кер1вник: проф. О.£. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полггехшка"
