CC BY
13
Важливють вирiшення цих проблем полягае в тому, що формування регюнально! полггики повинно сприяти не тiльки бшьш повному використан-ню ресурсного потенщалу територп, але й забезпечувати виршення питань саморегуляци розвитку нацюнально! економжи.
Лiтература
1. Осипов Г.М. Методические вопросы измерения и оценки эффективности регионального научно-технического потенциала. - Владивосток, 1980. - 42 с.
2. Духанов В.И. Проблемы организации науки. - М.: Наука, 1988. - 205 с.
3. Атаров Н.З., Менахир Н.А. Научно-технический прогресс - фактор повышения эффективности производства в регионе. - Владивосток, 1980. - 256 с.
4. Гапоненко А. Управление НТП в условиях перехода к рынку: новый вызов// Вопросы экономики. - 1991, № 11. - С 39-42.
5. Концепщя державно! регионально! пол1тики (проект)// Региональна економша. 1998, № 2. - С. 5-19.
УДК 130.2:712.253 Acnip. А.В. Шлапак - УкрДЛТУ
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА IX ОСОБЛИВ1СТЬ
Проаналiзовано структуру надходжень кош^в Карпатського нащонального природного парку в po3pi3i бюджетного фшансування та спецкоштсв. Запропоноваш перспективы шляхи збшьшення надходжень вщ власно! дiяльностi.
DoctorateA.V. Shlapak- USUFWT
The sources of financial provision of Carpathian national nature park
and their peculiarities
The structure of financial receipt of Carpathian national nature park in the aspect of budget finance and specialists supply is analyzed. The perspective ways of park income increase from the own activity are given.
Природно-заповщний фонд (ПЗФ) Украши внаслщок кризового стану економжи, дефщиту фшансових ресуршв та вщсутност шфраструктурного забезпечення перебувае у вкрай незадовшьному сташ. Його мережа станом на 1 Ычня 2003 року становить 7087 територш та об'екпв загальною площею 2718,3 тис.га, що становить 4,5 % вщ плошд територп Укра!ни [3]. Нацюналь-m природш парки, як одна з категорш ПЗФ загальнодержавного значення, нараховують 12 об'екпв загальною площею 632,1 тис.га, що у структур! ПЗФ становить 22,4 % вщ його площд та трохи бшьше 1,0 % вщ площд Укра!ни. З кожним роком вщсоток заповщних земель збшьшуеться (вщповщно до Закону Укра!ни "Про загальнодержавну програму формування нацюнально! еко-лопчно! мереж1 Укра!ни на 2000-2015 роки" до 2015 року площа земель ПЗФ мае становити 10,4 % вщ площд держави), а !х становище в бшьшосл випад-юв не покращуеться. Вихщ криеться в реструктуризаци економ1чного меха-шзму його функцюнування, адаптаци цшних об'екпв природи до ринкових умов з гарантуванням еколопчно! безпеки. У структур! економ1чного меха-шзму ПЗФ особливе мюце посщае проблема удосконалення фшансового за-
безпечення. Ще за часiв жорстко! планово! економжи фiнансування ПЗФ зав-жди здшснювалося за залишковим принципом, тому в умовах ринково! еко-номiки не варто навггь надiятися, що ПЗФ зможе усшшно iснувати за раху-нок державного бюджету. Подальший розвиток ПЗФ повинен грунтуватися на обов'язковому залученнi його об'екпв у сферу ринкових товарно-грошо-вих вiдносин та збалансованост фiнансування, включаючи фонди еколопч-ного призначення, з необхiдними витратами для реашзаци заходiв, спрямова-них на збереження та ефективне використання об'екпв ПЗФ.
Метою ще! роботи е аналiз структури грошових надходжень Кар-патського нацiонального природного парку (КНПП) задля пошуку перспек-тивних джерел отримання власних кош^в. У робот використанi статистичнi та математичш методи.
Карпатський нацiональний природний парк, створений у 1980 рощ на плошд 50,3 тис.га, розкинувся помiж чудових Карпатських пр у цен^ Свро-пи. Парк створений з метою збереження, вщтворення та ефективного використання природних комплекЫв та об'екпв, якi мають особливу природоохо-ронну, оздоровчу, наукову, освiтню та естетичну щнность Першочерговим завданням парку е збереження та охорона природи, особливо найбшьш великих природних комплекЫв, об'екпв особливо! цiнностi, рщюсних рослин i тварин, а також культурних ландшаф^в з пам'ятками ютори i культури, будь вель та споруд, як мають етнографiчну або архггектурно-юторичну цiннiсть. Парк забезпечуе ращональне використання i розширене вiдтворення природних ресурЫв.
Для рекреацiйних, освггтх, наукових та культурних цiлей особливо щнними е сприятливi поеднання природних та культурних ландшаф^в Кар-патського парку. Кожен куточок Карпат мае власну, неповторну красу. Гори ваблять своею мальовничютю i рiзноманiттям. Кожна з вершин укра!нських Карпат - г. Говерла (2061 м. н.р.м.), Пш 1ван (2020 м. н.р.м.), Ребра (2001 м. н.р.м.), Брескул (1911 м. н.р.м.), Пожижевська (1822 м. н.р.м.), Данцеж (1855 м. н.р.м.), Туркул (1937 м. н.р.м.) - е окрасою та гордютю карпатського краю i парку зокрема. Саме тут знаходяться найцiкавiшi в Укра!нських Карпатах релiктовi давньольодовиковi елементи рельефу - двоступiнчастi кари, гос-трi мiжкаровi гребенi, що сформувались у мiсцях контакту плейстоценових льодовиюв, каровi озера, найбiльшi у Карпатах прсью породи i водоспади.
На живописних схилах Карпатських пр парку бере початок i протжае багато рiчок, якi об'еднуються в рiчцi Прут та захiдних притоках ржи Чорний Черемош. Крiм рж i потокiв, на територi!' парку е щнш мiнеральнi джерела Ырководнево! води, невеликi озера льодовикового походження, а також хло-риднi, вуглекисл^ сульфатнi та гiдрокарбонатнi мiнеральнi води типу "Бор-жомiм, "Нарзану", "Ссентуюв".
Багатий i рiзноманiтний рослинний i тваринний свiт Карпатського на-щонального парку. У найвищому секторi Укра!нських Карпат, де розташова-нi надзвичайно щнш з ландшафтно-еколопчно!, ботанiко-зоогеографiчно! та природоохоронно! точок зору гiрськi системи, зосереджено бшьше 200 енде-мiчних видiв i пiдвидiв рослин та 78 видiв вищих судинних рослин, як зане-
248
Збiрник науково-техшчних праць
сеш до Червоно! книги Украши. Серед них на особливу увагу заслуговують аршка ripcbKa, рододендрон схiднокарпатський, едельвейс альпшський, сон бiлий, Шафран Гейфеля. Загалом рослиннiсть парку представлена буковими, ялицево-буковими, смереково-ялицево-буковими лiсами, зустрiчаються угру-повання берези та сосни звичайноь Серед чагарникiв поширенi брусниця, чо-рниця, журавлина, наскельниця.
З метою регулювання природоохоронно!, рекреацiйноï та господарсь-ко1 дiяльностей парку проведене функщональне зонування його територiï. У результат на територп КНПП видiляють 4 функщональш зони i 11 шдзон:
• Заповiдна зона:
■ тдзона абсолютно'1' заповiдностi,
■ пiдзона строго'1' заповiдностi,
■ пiдзона регульовано'1' заповщносп
■ пiдзона резервно'1' заповiдностi;
• Захисно-рекреацшна зона:
■ охоронна тдзона навколозаповщних територiй,
■ захисна тдзона;
• Рекреацшна зона:
■ тдзона активного (масового) вщпочинку,
■ тдзона тихого прогулянкового вiдпочинку i туризму,
резервна рекреацшна тдзона;
• Рекреащйно-господарська зона:
■ тдзона мюьких i сшьських ландшафтiв,
■ агрогосподарська тдзона.
Розглядаючи фiнансовий стан парку, потрiбно зазначити, що КНПП е бюджетною неприбутковою науково-дослщною установою. Фiнансування парку здшснюеться за рахунок коштiв державного бюджету, який подь ляеться на загальний та спецiальний фонди. Поповнення останнього вщбу-ваеться за рахунок власноï дiяльностi парку; при цьому спещальш кошти, от-риманi вщ надання платних послуг (згiдно з Постановою КМ Украши №1913 вщ 28.12.2000), зараховуються до складу кошторису (на спещальний рахунок) на утримання парку i використовуються виключно на фшансування видаткiв даного кошторису [4].
Бюджетне фшансування Карпатського нацюнального природного парку здшснюеться вщповщно до щорiчно затверджуваного виробничо-фiнансо-вого плану заходiв зi збереження природно-заповщного фонду парку (табл. 1-3). Фшансування здшснюеться з трьох джерел: державного бюджету, державних цшьових фондiв та за рахунок спещальних коштiв.
Фактичне надходження коштiв з рiзних джерел за окремими роздша-ми виробничо-фшансового плану характеризуе табл. 1. Загалом у 2002 рощ для виконання роб^ на вЫх роздiлах фактично надшшло 2732,8 тис. грн., що на 1066,0 тис. грн. (164,0 %) бшьше, нiж у 2001 рощ i на 1371,5 тис. грн (200,7 %) бшьше за надходження 2000-го року.
Табл. 1. Динамша фактичного виконання виробничо-фшансового плану по
КНПП, тис. грн.
Назва заход1в 1 робгг 2000 2001 2002
Всього з джерел Всього з джерел Всього з джерел
державний бюджет спещальт кошти державний бюджет спещальт кошти державний бюджет державт фонди спещальт кошти
Роботи, що ви-конуються сто-роншми органь защями - - - 80,0 80,0 - 64,6 - - 64,6
Науково-дос-лщш роботи 2,8 2,1 0,7 6,6 5,1 1,5 6,1 3,7 - 2,4
Поширення еколопчних знань 2,1 1,1 1,0 6,2 1,8 4,4 17,2 1,4 - 15,8
Люогоспо-дарсью роботи 115,2 108,8 6,4 108,5 94,5 14,0 220,2 177,2 - 43,0
Природозахисш роботи 29,5 17,1 12,4 29,8 22,5 7,3 118,4 26,7 83,0 8,7
Протипожежш роботи 24,0 19,7 4,3 23,6 23,6 - 48,8 41,3 - 7,5
Рекреацшш роботи 37,8 20,4 17,4 47,2 31,3 15,9 79,5 37,2 - 42,3
Охорона тва-ринного св1ту 10,2 6,6 3,6 15,8 10,7 5,1 20,3 15,3 - 5,0
Вщновлення екосистем 18,9 18,4 0,6 27,1 26,6 0,5 41,0 34,1 - 6,9
Загальновироб-нич1 витрати 509,1 147,0 362,1 471,8 213,0 258,9 956,7 199,6 20,0 737,1
Всього: 749,6 341,2 408,5 816, 6 509,0 307,6 1572,7 536,5 103,0 933,2
Утримання служби охоро-ни, апарату управлшня 611,7 557,2 54,5 850,2 813,0 37,2 1160,1 1052,4 - 107,7
Разом: 1361,3 898,4 462,9 1666,8 1322,0 344,8 2732,8 1588,9 103,0 1040,9
Збшьшення загальних сум е результатом збiльшення сум за такими роздiлами заходiв та робiт:
• науково-досл1дш роботи; организация мониторингу (з 2,8 до 6,1 тис. грн.): придбання матер1ал1в для лабораторп; закладка та поновлення постшних пробних площ, оргатзащя мотторингу; оргатзащя еко- та метеопоспв; ек-спедищйт та польов1 дослщження; формування та поповнення гербарш; закладка та утримання дшянок рвдшсних вид1в рослин та грунтових розр1з1в; облаштування феномаршрут1в; облш форелц
• поширення еколог1чних знань I формування еколог1чног культури населення (з 2,1 у 2000 рощ до 17,2 тис. грн. у 2002 рощ): проведення семшар1в, бесщ; оргатзащя теле- 1 радюпередач; придбання науково-техтчно! л1тератури; щд-готовка буклетов, лиспвок, плакатов; оргатзащя природоохоронних акцш; виготовлення стенд1в;
250
Збiрник науково-технiчних праць
• лкогосподарсъю роботи (з 115,2 до 220,2 тис. грн.): включають р1зт види ру-бань;
• природозахисш роботи (з 29,5 до 118,4 тис. грн за рахунок кошт1в цшьових фонд1в охорони навколишнього середовища): улаштування гребель; ремонт i буд1вництво моспв, перехвдних мштюв, перепад1в, шлагбаум1в, тдтрних стшок; впорядкування природних джерел, розчистка потоюв; розселення му-рашниюв, виготовлення та улаштування штучних гтзд;
• протипожежш заходи (з 24,0 до 48,8 тис. грн.): ремонт та утримання дор1г протипожежного призначення; придбання протипожежного швентарю; утримання пожежних сторож1в;
• рекреацтш роботи (з 37,8 до 79,5 тис. грн.): улаштування зон i м1сць вщпочинку, туристичних маршруив, оглядових майданчишв, стоянок автотранспорту; благоустрш садиб л1сництв; рекламно-шформацшне забезпечення;
• охорона тваринного свту (з 10,2 до 20,3 тис. грн.): улаштування год1вниць та солонщв; створення кормового поля та загот1вля корм1в; утримання вольерного господарства; ремонт мисливських стежок та год1вниць; огорожа 6î-олопчних полян;
• в1дновлення екосистем (з 19,0 до 41,0 тис. грн.): утримання селекцшного пункту "Пщлктв"; догляд за плантациями, розсадником, рослинами в теплищ, культурами; подготовка грунпв для створення насаджень; посадка i доповнен-ня насаджень та культур; щеплення плодових та укоршення деревних порщ;
• загалъновиробничi витрати (з 509,1 до 956,7 тис. грн.): утримання власного автотранспорту; придбання основних фонд1в; поточний ремонт виробничих примщень та утримання адмшстративних примщень; каттальне буд1вниц-тво; придбання матер1ал1в, канцтовар1в, спецодягу, ремонт швентарю; кому-нальт послуги та послуги зв'язку;
• утримання служби охорони, апарату управлшня та тших штатних пращв-ник\в (з 611,7 до 1160,1 тис. грн.): оплата та нарахування на заробггну плату; витрати на ввдрядження; придбання форменого одягу;
• роботи, що виконуютъся стороншми оргашзащями, установами за договорами (з 40,0 до 64,6 тис. грн.): проект оргатзацп територи, люовпорядкування. У 2002 рощ з обласного фонду охорони навколишнього природного
середовища було видшено 20,0 тис. грн. на придбання основних фондiв i 83,0 тис. грн. з державного фонду охорони навколишнього середовища на ук-ршлення берепв р. Прут (улаштування гребель, будiвництво тдтрних сть нок). Загалом з фондiв надшшло 103 тис. грн. при запланованих 253,4 тис. грн. (на укршлення рiчки планувалося видшити 233,4 тис. грн.).
У цшому фактичнi надходження як за бюджетними, так i за спещаль-ними коштами дещо нижчi вiд запланованих (табл. 2); так, на зароб^ну плату фактична сума надходжень з кожним роком наближаеться до плановой якщо у 2000 рощ вщхилення становило 88,2 тис. грн., то у 2001 та 2002 роках воно зменшилось до 31,5 та 9,0 тис. грн. Питому вагу окремих джерел надходжень коштв у загальнш сумi КНПП за 2000-2002 рр. характеризуе табл. 3.
Вдаилення фактичних сум коштв вщ запланованих по окремих роздь лах показано в табл. 4. Так, у 2000 рощ це вдаилення перебувало в межах 0,1-7,6 тис. грн.; загально-виробничi витрати були недофшансоваш на 137,0 тис. грн. вщ запланованоï суми, а утримання служби охорони, апарату управлшня та шших штатних пращвниюв - на 42,1 тис. грн. Щодо робгг, якi
