CC BY
19
4. Грабинський 1.М. Еколого-економiчна система Украши: порiвняльний аналiз. -Львш: НТШ, 1997.
5. Гринiв Л.С. Еколопчно збалансована економiка: проблеми теорц. - Львiв: ЛНУ 1м. I. Франка, 2001. - С. 205.
6. Деребо С., Ясвин В. Две модели экологии// Человек. - 1998, № 1. - С. 34-40.
7. Дискуссионный клуб: стратегия выживания/ А. Урсул, В. Сухомлинова, Ю. Шкопенко// Общественные науки и современность. - 1994, № 4. - С. 140.
8. Кочергин А., Марков Ю., Васильев Н. Экологическое знание и сознание.-Ново-сибирск,1987. - С. 130.
9. Материальное и духовное в социальном развитии/ А. Лысенко, А. Горак, Т. Ящук и др. - К.: Вища школа, 1986.
10. Моисеев Н. Человек и биосфера. - М.: Молодая гвардия,1990. - С. 257.
11. Основи сощоеколопС За ред. Г. Бачинського. - К.: Вища школа,1995. - С. 31.
12. Пегов С., Пузаченко Ю. Природа и общество на пороге XXI века// Общественные науки и современность. - 1994, № 5. - С. 149.
13. Фшософы. Курс лекцш/ За ред. Г. Горак. - К.: Либщь,1993.
14. Яницкий О. Энвайронментальная социология вчера и сегодня// Общественные науки и современность. - 1993, № 2. - С. 76.
УДК339.138.001.76 Доц. А.М. Bi4eeu4, канд. екон. наук
асист. Т.В. Вайданич - УкрДЛТУ
М1СЦЕ ОСВ1ТИ В СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СВ1ДОМОСТ1 СПОЖИВАЧ1В
Обгрунтовуеться необхщшсть у неперервнш багатоступеневш еколопчнш ос-вт. Формулюються завдання освгги з метою формування еколопчно! свщомост споживачш.
Doc.A.M. Vichevych, T.V. Vaydanych
The place of education in the system of consumers' environmental awareness formation
The necessity for continuous multi-stage ecological education is substantiated in the article. Educational tasks are established in order to form environmental awareness of consumers.
Досввд розвинутих кра!н зарубiжжя свщчить, що для стшкого розвит-ку сусшльства, забезпечення конкурентноздатносп краши на свиовому ринку, необхвдш значнi зусилля у напрямку розвитку економiчноí та екологiчноí освiти. Попередити i не допустити екологiчнy безвщповвдальнкть можливо тiльки за умови формування на Землi "критично! маси" людей, що усвщом-люють наявнiсть еколопчних проблем, знають шляхи ix виртення та гото-вих до подальших дiй. Очевидно, що домiнyюча роль у шдготовщ таких спе-щатстав повинна належати теxнiчним yнiверситетам, що володдать достат-нiм iнтелектyальним потенщалом. Це диктуеться логiкою вирiшення еколопчних проблем, що потребують не тшьки фундаментального, але й техшчно-го практичного пiдxодy [1]. Однак, в УкраМ досi не прийнятий закон про не-перервну еколопчну освiтy. Метою тако! освiти мае бути формування еколо-гiчного свгтогляду, заснованого на едностi людини та природи. Завдання
2. Прикладш аспекти глобалiзацlí та репонально! еколопчно! безпеки
113
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
екологiчноí освiти: формування високо1 культури вадношення до природи i ново!' системи щнностей змалку; виховання соцiально-екологiчноí активностi населения; розвиток здатностД моделювання та прогнозування наслiдкiв дд-яльностi по вщношенню до навколишнього середовища; забезпечення мож-ливостi отримання основних уявлень про природш екосистеми та шляхи без-печно!' взаемодц людини та навколишнього середовища. Найважливiшi принципи екологiчноí освДти:
1. Неперервнiсть. В Украíнi вДдчуваеться iстотна невiдповiднiсть мiж рiвнем розвитку еколопчно!' освiти i наростанням негативних змiн у навколишньому середовищi. Змiнити цю ситуацiю можна через ство-рення системи неперервно' екологiчноí освгги: сДм'я, дитячий садочок, середнi та вишд навчальнi заклади, пiслявузiвська освДта, просвiта на-селення, громадськi оргашзацп, екологiчне навчання на шдприемст-вах та в оргашзащях.
2. Цшкшсть. Такий пiдхiд передбачае постiйне поповнення знань про навколишне середовище, про можливДсть запобiгания екологiчним катастрофам, про захист вiд екологiчноí небезпеки, про новi досягнення у наущ i техиiцi та можливостi ведення екологiчного тдприемництва.
3. Мiждисциплшаршсть. Глобальний характер екологiчних проблем розмивае межi мiж конкретними областями знань, Д, вiдповiдно, пот-ребуе нового тдходу до охорони навколишнього середовища на осно-вi екологiзацií всiх наук, як природничих, так i гумаштарних. Еколо-гiчна освiта повинна бути штегрована в усi областi екологДчного виховання. Причому не необхДдно обмежуватись викладенням суто еколо-гДчних дисциплiн на екологiчних спецдальностях, необхiдно включати екологiчнi задачi, проблеми та питання у кожну дисциплДну (фунда-ментальну, спецДальну, iнженерно-технiчну чи гумаштарну).
4. Зв'язок глобального i регюнального та взаемозв'язок поколiнь. Екологiчна освДта мае охоплювати всД, без винятку, вДковД Д соцiальнi групи населення, всД регДони Д населеш пункти. Взаемозв'язок еколо-гДчного виховання та освДти дозволить закласти та розвинути екологДч-ш принципи мислення на рДвш емоцДй.
Отже необхДдно сформувати систему еколопчно1 освДти (рис. 1). Фундамент еколопчно1 освДти будуеться за допомогою:
1. Держави (державш, регюнальш та мДсцевД органи). Державш органи забезпечують цДльовим фiнансуваниям програму еколопчно1 освДти; забезпечують контроль за п виконанням.
2. Освiтнiх закладiв (дошкшьш установи, школи, лще1, коледжД, пм-нази, вузи). Заклади освДти забезпечують насичення дисциплш проблемами Д шдходами до розв'язку питань охорони навколишнього середовища Д рацД-онального природокористування. На другш Всеукрашськш конференцп еко-лопчно1 громадськостД "ЕкологДчна полДтика та впровадження принцишв ста-лого розвитку в УкраЫ: участь громадськостД" (14-16 грудня 2001р. у КиевД) було запропоновано ввести до базового курсу навчальних закладДв всДх рДвшв курс з екологп, забезпечити нормативно-правовий, навчально-методичний Д
114 Концепцiя еколопчно! конституцп Землi - правова основа стратеги сталого розвитку
фiнaнсово-економiчний розвиток освiтньо-виховних зaклaдiв, прiоритетними шпрямоми дiяльностi яких e екологiчнa освиа; припинити процес лiквiдaцiï Ta об'едшння позошк1льних зaклaдiв освiти еколого-нaтyрaлiстичного шп-рямку; створити при Мiнiстерствi освии i туки Укроши Громодську роду неyрядових оргaнiзaцiй природоохоронного спрямувоння, що процюють y сферi екологiчноï освии.
Рис. 1. Система екологiчноï освШи
3. 3aco6ÍB масово'1 iнформацГí (родю, телебочення, ггзети, журнгли то 1нтернет). ЗМ1 створюють прогргми (освiтнi, ^зновгльш, реклaмнi) по екологiчних проблемох, вкозують реaльнi шляхи !'х вирiшення.
4. Громадських оргашзацш. Громaдськi оргaнiзaцiï розвивоють досвiд екологiчноï освiти, роблять його мосовим то високоефективним.
5. Полггичних партiй. Полiтичнi порти повиннi регулярно зоймотись роботою, вводити в сво' прогрши екологiчнi питания i naM^ara про них не тiльки шд чос передвиборно' боротьби.
6. Cïm'ï. Ботьки, чосто но влосному прикгад^ повиннi богато увоги при-дшяти екологiчномy виховонню дiтей.
7. Церкви. Церкво може зокликоти до надежного стовлення до охорони новколишнього середовишд, рaцiонaльного використоння природних ресурс1в.
2. Прикладш аспекти глoбaлiзaщï та регioнaльнoï екoлoгiчнoï безпеки
115
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
8. Еколопчно'' освiти на пiдприeмствах та в оргашзац1ях. Процеси свДтово1 сощально-економДчно1 перебудови породили цДльову настано-ву дДяльноста менеджерДв на еколого-орДентоване управлДння. Вияви-лось (це пДдтверджуеться прикладами бДльше 50 основних свДтових компанш), що вирДшувати еколопчш проблеми, якД виникають у про-цесД функцiонувания шдприемств, можна тальки за допомогою впро-вадження екопрограм в промислову, торгову Д фДнансову дДяльшсть, тДсно взаемоддючи з урядом Д сусшльними структурами. У Шмеччиш, наприклад, вДд 20 до 25 % загального промислового виробництва -продукцДя, покликана вирДшувати еколопчш проблеми. На ЗаходД, щоб завоювати конкурентну перевагу, багато фДрм видДляють значнД кошти для Днтенсивно1 еколопчно1 шдготовки персоналу. Це вДдбу-ваеться у формД спещальних екологДчних курсДв на фДрмах, фДнансу-вання навчання або одержання ступеня в унДверситетах Д школах бДз-несу Д т.д. Заохочуеться наставництво з боку самих пращвникДв, а та-кож íхиiй особистий внесок в екологДчне рацюналДзаторство. Викорис-тання цього досвДду було б, на наш погляд, корисним для украшських шдприемств.
Але для досягнення максимального екологДчного ефекту недостатш тальки законодавчД зусилля в напрямку еколопчно1 освДти, необхДдними пере-думовами е еколопчш, добровшьш Ыщативи шдприемств та оргашзацш Д сформоваш еколопчш потреби сусшльства. Без попиту на екологДчно-орДен-товану продукцДю, шдприемства не сконцентрують свою увагу на екологДза-цп виробництва. Система неперервно1 еколопчно1 освДти може допомогти сформувати новий тип споживача - екологДчно свДдомого та вимогливого. Адже, як свДдчать дослДдження, типовий споживач еколопчно-чисто1 продук-цп - заможна, освДчена жДнка з малими дДтьми, що бажае зберегти здоров'я свое, родини Д майбутнДх поколДнь [1]. ДДти являють собою не тальки серйоз-ну кушвельну силу, але й можуть впливати на рДшення батькДв щодо покупок. Вони е найперспектившшими споживачами Д посередниками мДж вироб-ником та батьками. БДльш нДж третина батькДв в США змДнюють свою куш-вельну поведДнку щодо екологДчного товару через те, що цього вимагають íх-ш дДти [1]. ОскДльки 54 % споживачДв читають шформацда на етикетках [1], вони змалечку повиннД бути пошформоваш, як вДдрДзнити екологДчно-безпеч-ний товар. ДослДдження, проведеш у Великобританп в торговш сДтцД супер-маркетДв ТБ8СО, показали, що понад 50 % споживачДв згтдш заплатити за то-вари додаткову цДну, знаючи, що вони е безпечнД для довкДлля. У США така група споживачДв становить понад 30 %. Але в реальнДй ситуацц у цих кра-шах тальки 10 % споживачДв погодились фактично звернути увагу Д заплатити за екологДчно орДентоваш товари при íх кушвлД [2]. ОсновнД причини, якД по-яснюють малу актившсть споживачДв при кушвлД цих товарДв - еколопчш знаки невДдомД споживачам Д не Дснуе едино1 системи нанесення еколопчно1 шформацп.
Отже, тальки об'еднання зусиль сусшльства, держави, шдприемниць-ких структур, освДти та науки допоможуть вирДшити проблеми гармошзацп
116
Концепцiя еколопчно'! конституцй Землi - правова основа стратеги сталого розвитку
взаемозв'язюв з природою. I в стратеги розвитку освiти та науки в УкраМ екологiчний блок повинен займати одне з чiльних мiсць.
Лггература
1. Концепция экологического образования в техническом университете. Санкт-Петербургский государственный технический университет, 2000.
2. J. Ottman. Green marketing. NTS Business Books, 1994.
3. A. Donald. Sustainable marketing. London, 1999.
УДК331.024.2: 658 Доц. B.I. Сабадош, канд. екон. наук. - УкрДЛТУ
1НФРАСТРУКТУРА ТА ÏÏ ВПЛИВ НА РОЗМ1ЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
Наведено визначення основних тишв шфраструктури та вшив транспортно! iH-фраструктури на розвиток i розмщення продуктивних сил.
Doc. V.I. Sabadosh - USUFWT
Infrastructure and its effects on the allocation of productive forces
The definition of the main types of infrastructure and effects transport infrastructure on the development and allocation of productive forces has been given
У словнику шшомовних слв [1, ct. 293] подаеться таке поняття iH-фраструктури: 'Инфраструктура (ввд лат. Infra - нижче, шд i структура) - су-купшсть галузей та видав дiяльностi, що обслуговують як виробничу, так i невиробничу сфери економiки".
Класик теорiï iнфраструктури шведський вчений Р. 1ох1мсен пiд iH-фраструктурою розумiе сукупнiсть матерiальних, персональних та шститу-цiйних вид1в дiяльностi та ïx органiзацiй, що сприяють створенню госпо-дарсько1 едностi територiï та шдвищенню рiвня господарсько1 дiяльностi [2, ct. 14; 3, ct. 99].
Матерiальна шфраструктура створюе матерiальнi передумови госпо-дарського розвитку в розумшш надання бази послуг. Р. !охшсен до цiеï iH-фраструктури вщносить:
• сукуптсть споруд, обладнання i 3aco6iB пiдприeмств i органiзацiй у сферi енергозабезпечення, транспортного обслуговування та телекомушкацш;
• споруди для захисту i полшшення природних ресyрсiв, а саме греблi та засо-би захисту вщ припливiв, системи осушення та зрошування, заходи для запо-бiгання ерозн земель (лiсозахист i люонасадження);
• заклади державного управлшня, освiти та дослiдницькi, а також оздоровчого та сощального забезпечення.
Р. 1ох1мсен зазначае, що матерiальна шфраструктура представляе собою значну частину реального капiталу.
Функцiï iнституцiйноï шфраструктури за Р. !охшсеном полягають у виробленш такого внутрiшнього правопорядку в умовних рамках якогось господарського оргашзму, за якого результати господарсько!' даяльносп всix суб'ектiв забезпечували б рiвнiсть ефекту для них.
2. Прикладш аспекти глобалiзашï та регiональноï еколопчно*! безпеки
117
