CC BY
26
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.2:616.3-021.5-053.2-08:615.331 DOI: 10.22141/2224-0551.12.5.2017.109271
Охотнкова О.М., Черниш Ю.Р.
Нацональна медична академя пслядипломноi осв'ии мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на
Ефективнють пробютичноТ терапп
■ ■■ | ■■ ■■■ ■ W
гастроiнтестинальноl форми харчово! алергп в дiтеи
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:562-8. doi: 10.22141/2224-0551.12.5.2017.109271
Резюме. Актуальтсть. Остантми роками багато дослгджень зосереджен на розумтт мехатзм1в ви-никнення алерг1чно1 реакцИ Кишкова мжробюта бере участь у розвитку оральноi толерантносш1, тому виникае защкавлешсть у використант проботитв, ят сприятимуть колотзаци кишечника та станов-ленню кишкового гомеостазу, та кнуе потреба в досл1дженнях ефективност1 застосування пробштик1в з метою профлактики та лкування алерг1чних захворювань у дтей. Мета до^дження: оцшити ефективтсть застосування бюпрепарату, створеного на основ1 спороутворюючого мжроорганшму Bacillus subtilis, у комплексны терапп дтей ¡з гастроЫтестинальними проявами харчово'1' алергп. Матерiали та методи. Обстежен 34 дитини вком вгд 3,5 до 12ротв ¡з харчовою алерг1ею зг скаргами з боку шлунково-кишкового тракту. Основна група — 18 дтей, група пор1внятя — 16 дтей. Дти основно'1' групи додат-ково отримували споровий проботик на основ1 Bacillus subtilis по 1 дозi 2 рази на день протягом 20 дтв. Ефективтсть терапп оцнювалась за швидкстю й повнотою згасання гастроЫтестинальних симптомiв та проявiв коморбiдноi алергiчноi патологи. Результати. У пацiентiв основно'1' групи згасання симптоматики з боку шлунково-кишкового тракту та симптомiв супутньо'1' алергiчно'i патологи вiдзначалося швидше, тж у пацiентiв групи порiвняння. Через 10 дтв використання спорового проботика на основi Bacillus subtilis вiдмiчалося поступове зниження рiвня специфiчних IgEяк до харчових, так i до iнгаляцiйних алергетв на 25—30 % у дтей, ят отримували комплексну тератю, а через 21 добу — на 35—40 %. При бактерiологiчному доЫджент випорожнень у вах дтей були виявлет змни за рахунок дефщиту бiфiдо- i лактобактерШ, збльшення кiлькостi умовно-патогенно'1' флори i змн ii видового спiввiдношення. При повторному доЫдженн калу на дисбактероз у дтей основно'1' групи нормалiзацiя мжробшценозу кишечника вiдзначалася в 78 % випадшв. Споровий пробштик на основi Bacillus subtilis добре переносився вама патентами без будь-яких ускладнень. У подальшi 3 мсяц абдомнального болю та порушень Ь боку випорожнень у 83,33 % пацiентiв основно'1' групи не спостергалося, а в дтей групи порiвняння продовжували вiдзначатися етзоди абдомнального болю та порушень випорожнень. Протягом 3-тижневого курсу застосування спорового проботика на основi Bacillus subtilis вiдзначалося помiрне покращання клтчно1' симптоматики коморбiдноi'патологи — алергiчногоришту та атотчного дерматиту, а загострень бронхiально'i астми не було зовам на противагу груш порiвняння, у якш не вiдзначалося суттево'1' позитивно'1' клжчно1' динамки коморбiднихзахворювань. Висновки. Застосування спорового проботика на основi Bacillus subtilis у комплекстй терапи дтей з гастроiнтестинальною формою харчово'1' алергп сприяе швидкому регресу клжчних проявiв з боку шлунково-кишкового тракту та покращанню загального стану хворих. Ключовi слова: дти; Bacillus subtilis; гастронтестинальна харчова алергiя
Вступ
Упродовж останнього десятирiччя в розвинутих крашах свиу спостерпаеться тенденц1я до поширен -ня харчово! алергп (ХА), i це вважаеться серйозною проблемою сучасно! медицини [1]. Вщзначаеться зростання частоти алерпчних захворювань серед да-тей, у 34,2 % вони проявляються тшьки гастроштес-
тинальнимим симптомами [3]. Особливо актуальна дана проблема в педiатричнiй практищ. Адже саме в дитячому ввд формуеться сенсибшзац1я оргашзму до рiзноманiтних алергешв, i провщну роль у цьому вщграе харчова гшерчутливють. Харчова алерпя — це опосередкована iмунними мехашзмами (за рахунок як ^Е-залежних, так i ^Е-незалежних реакцш
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Черниш Юл1я Ростиславшна, кафедра педштрп № 1, Нацюнальна медична академю шслядипломноТ освгти ¡меш П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Yuliia Chernush, Department of Pediatrics N 1, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
та ix комбшацп) гiперчутливiсть до харчових про-дуктiв [2].
Останнiми роками багато дослщжень зосере-дженi на розумшт iмунного клiтинного та молекулярного мехашзму виникнення алерriчноi реакцп. Зокрема, було показане значення мжрофлори кишечника не тшьки для пщтримки нормального його функцiонування, але i для правильного розвитку iмунноi системи та шдукцп оральноi толерантность Накопичуються св1дчення того, що так1 фактори, як проб1отики, преб1отики, антиоксиданти, полшена-сичен1 жирн1 кислоти, фол1ева кислота та в1там1ни, позитивно впливають на 1мунн1 функци. Так, про-б1отичн1 штами показали здатн1сть вщновлювати р1вновагу кишковоi м1кроб1оти та активувати 1мунн1 кл1тини, що може бути корисним у терапп багатьох захворювань, у тому числ1 й у лжуванш алергiчноi патологи [5, 14].
Оральна толерантшсть встановлюеться в ран-ньому дитинств1 й викликае пригшчення мiсцевоi та системноi iмунноi вщповщ на xарчовi алерге-ни та бактерп ендогенноi м1кроФлори кишечника. 1мунна система слизовоi оболонки травного каналу здатна пригтчувати вщповщь на нешкщлив! анти-гени (наприклад, сим61отичн1 бактерп, харчовий 61лок), зберiгаючи при цьому можливють виявляти активну захисну реакщю при зiткненнi з ентеропа-тогенами [4, 6].
Гастроштестинальний тракт е найбшьшим в1д-д1лом iмунноi системи оргашзму людини, що тд-даеться щоденнш дй екзогенних алергенiв [7]. Mi-крофлора кишечника вiдiграе центральну роль у регуляцп шлунково-кишковоi стабшьносп, Ф1зю-лог1чного функцiонування й цшсносп слизовоi оболонки кишечника. Кишкова мжробюта е най-важливiшим джерелом мiкробноi стимуляцп й в1-дiграе головну роль у дозр!ванш iмунноi системи й пщтриманш кишкового гомеостазу. 1нформац!я, що надходить в1д м1кро61ому, штерпретуеться через сигнали в1д ТоП-Ике-рецептор!в, як1 вiдiграють важливу роль у становленш кишкового гомеостазу, поxодженнi Т-регуляторних кл1тин, а тому й у ви-никненнi алергiчниx захворювань [8].
Пдвищена проникн1сть слизовоi оболонки кишечника й раннш вплив екзогенних алергешв вва-жаються причиною сенсибшзацп дiтей раннього в1ку. Алергiчнi реакцй в сенсибiлiзованиx ос16 е на-слщком втрати оральноi толерантностi й дисрегуля-цй реакцп Т-кл1тин [6].
При народженш шлунково-кишковий тракт людини е стерильним, а ii !мунна система — недо-сконалою. Приблизно через один тиждень п1сля народження завершуеться колонiзацiя численни-ми р!зновидами мiкроорганiзмiв органiв травлен-ня. Кишкова мжрофлора людини складаеться з Bacteroides, Clostridia, Enterobacteria, Bifidobacteria i Lactobacilli, що значно в!др!зняються в новонаро-джених, як1 знаходяться на грудному та штучному вигодовуванш. У дорослих оаб кишкову флору ста-новить понад 1014 мiкроорганiзмiв, а щентифжовано
на сьогоднi менше н1ж 50 % [9]. Бактерп мжробюти можуть як сприяти перетравлюванню поживних ре-човин, так i запобiгати колошзаци кишечника пато-генними мiкроорганiзмами.
Оскшьки кишкова мiкробiота бере участь у розвитку 1мунно! толерантностi, виникае защкавле-нiсть у використаннi пробютиюв, що сприятимуть колошзацп кишечника та становленню кишкового гомеостазу. Вимогами до якюних про61отик1в е: здатшсть прилипати до епiтелiальних кл1тин кишечника для запобпання адгези патогешв, сприяти утворенню умов для вироблення кислот, пероксиду водню та бактерiоцинiв проти патогенного росту мжроб!в. Про61отичний препарат мае бути безпеч-ним, нешвазивним, неканцерогенним, непатоген-ним i здатним до агрегаци для формування нормально! збалансовано! м1кроФлори [10].
До складу пробютиюв входять бактерп або др1ждж1, що здатнi повторно колошзувати та вiдновлювати сим61оз м1кроФлори в кишково-му трактi. Про61отичн1 бактерп зазвичай належать до груп Lactobacillus i Bifidobacterium, а саме Lactobacillus acidophilus i Bifidobacterium bifidus, яю включають рiзноманiтнi штами (L.rhamonusus, L.bulgaricus, L.salivarius, L.plantarum, L.casei, B.infantis, B.longum, Streptococcus thermophilus). Деяю загальш пробютики, такi як Saccharomyces boulardii, е др!жджами [11].
Добре вщомо, що мiкросередовище слизово! оболонки кишечника вщграе вирiшальну роль у дозр!ванш 1мунно1 системи з моменту народження. Зокрема, баланс м1ж Th1- i ^24мунною вщповщ-дю та шдукщею 1мунно! толерантностi регулюеться в кишечнику взаемод!ею бактерiальних антигенiв м1кро61оти та !мунних кл1тин. Висновок про те, що змши в складi кишково! м1кро61оти беруть участь у патогенез! алерпчних захворювань, привернув ува-гу досл1дник1в до використання про61отик1в для лжування або профiлактики алерпчно! патологи. Клшчш ж дослщження в пащенпв з алергiею дали суперечливi результати щодо ефективностi застосу-вання пробютиюв як протиалерпчно! терапп [5, 12], тому дощльно проводити дослщження, спрямоваш на з'ясування цих моментiв.
Доведено, що пробютики мають певнi проти-запальнi й протиалергiчнi властивостi, пов'язаш !з впливом на експресго цитокшв, посиленням Т1-хелперно! 1мунно! вщповщ (Th1) i потен-ц1йною можлив1стю зменшення проалерпчно! Т2-хелперно! 1мунно! в1дповщ (Th2) та продукций алергiчних антитш (IgE). Вщомо, що розвиток алерпчних захворювань частково пов'язаний з по-рушенням Thl/Th2-цитокiнового балансу в бж ак-тивацп Th2-клiтин, що призводить до збшьшення продукцп Th2-цитокiнiв, таких як штерлейкш (IL) 4, IL-5 та IL-13, що, у свою чергу, зумовлюе шдук-ц1ю синтезу IgE i IgA, активацiю тучних кл1тин i ео-зиноФ1л1в, яю спричинюють 61льш1сть симптом1в алергп. Пробютичш бактерп здатнi iнгiбувати Th2-та активiзувати Th1-вiдповiдь, а також продукщю
ними ТЪ1-цитоюшв, таких як iнтерферон гамма, IL-2 i IL-12 [12].
Сенсибiлiзацiя в дiтей пов'язана 3i змшами вiдносноï кiлькостi конкретних видiв кишковоï мiкробiоти на початку життя. Разом з тим низка дослщжень виявила деюлька факторiв ризику, пов'язаних iз розвитком алерriчноï сенсибшзацж прийом протимжробних препаратiв жiнками пщ час ваптносп, народження дитини шляхом кесарського розтину, ранне застосування протим1кро6них препарата i штучне вигодовування дитини [13].
У бшьшосп дослiджень визначений позитивний профшактичний i лiкувальний ефект пробютичних препаратiв при використаннi в дггей. Кращий про-фiлактичний ефект спостерпаеться при пренаталь-ному й постнатальному призначенш про61отик1в. Кл1н1чний ефект при лжувальному застосуваннi залежить вщ штаму пробiотика, дозування, трива-лост1 терапïï, особливостей алергiчних захворювань. Вщсутнють кл1н1чного ефекту в1д призначення про-61отик1в у частинi дослiджень може бути зумовлена особливостями органiзацïï дослщження, викорис-танням малоефективного штаму бактерш, недостат-ньою дозою, значною тривалютю хвороби [12].
З огляду на вищезазначене iснуе потреба в про-довженнi кл1н1чних дослiджень щодо вивчення ефективностi застосування про61отик1в з метою профшактики та лiкування алергiчних захворювань у дггей. Важливим лишаеться з'ясувати питання безпеки при ЗСх застосуванш, а саме: як1 про61отичн1 штами бактерш можна використовувати в дггей на тл1 iмунодефiцитних станiв, тривалих тяжких захво-рювань.
З урахуванням вищевказаного видаеться доцшь-ним вивчення ефекту використання бiопрепарату, створеного на основ! спороутворюючого мжроор-ганiзму Bacillus subtilis виробництва ТОВ «ФЗ «Бю-фарма» (Украша) в комплекснiй терапïï харчовоï алергïï з гастроiнтестинальними проявами. Меха-н1зми пробiотичноï дïï представникiв роду Bacillus, зокрема Bacillus subtilis, пов'язаш iз синтезом про-тим1кро6них речовин, посиленням неспецифiч-ного й специфiчного iмунiтету, стимуляцiею росту нормальноï мжрофлори кишечника та видiленням травних ферменпв. Посилення неспецифiчного iмунiтету забезпечуеться активащею макрофагiв i вивiльненням з них прозапальних циток1н1в, пщ-вищенням бар'ерноï функцïï слизовоï оболонки кишечника, видшенням вiтамiнiв i амiнокислот. Посилення специфiчного iмунiтету проявляеть-ся активацiею Т- i В^мфоциив i вивiльненням з останнгх 1муногло6ул1н1в — IgG та IgA. Мжроор-ганiзми Bacillus subtilis належать до транзиторно! нормальноï мжрофлори та сприяють нормалiзацïï як1сного й юльюсного складу кишковоï облпатно! мжрофлори, зокрема бактерш род1в Lactobacillus i Bifidobacterium, а також збшьшують рiзноманiтнiсть м1крофлори кишечника, видшяють у просви" кишки вс1 основн1 травнi ферменти, яю руйнують антихар-чов1 фактори та алергенш речовини, що мютяться
в спожит1й !ш. Bacillus subtilis не мютить факторiв патогенностi, не е в!рулентною, токсигенною, токсичною. При пероральному ii застосуваннi не вщ-бувалося патологiчниx зм1н нормобюценозу мжро-флори кишечника [15].
Мета дослщження: ощнити ефективнiсть застосування бюпрепарату, створеного на основ1 спороутворюючого мжрооргашзму Bacillus subtilis, у комплекснш терапи дiтей 1з гастроштестинальними проявами xарчовоi алергп.
Матерiали та методи
Для досягнення мети проведено вщкрите рандо-мiзоване дослщження методом випадкового вщбо-ру, у якому взяли участь 34 дитини вжом вщ 3,5 до 12 роюв, хвор1 на харчову алергiю, з1 скаргами з боку шлунково-кишкового тракту, серед яких д!вчаток було 15, а хлопчиюв — 19.
Обстеження хворих дiтей включало: опитування батьюв щодо скарг i даних шдивщуального та амей-ного алергоанамнезу, ощнку об'ективного статусу д1-тей у динамщ спостереження, аналiз даних харчово-го щоденника, лабораторне обстеження (загальний анал!з кров1 i сечi, 6юх1м1чний аналiз кров1, копро-грама, анал!з калу на дисбактерiоз) до призначення препарату (0-й день), на 10-й день i тсля закiнчення лжування (21-й день), бактерюлопчне дослщження випорожнень, визначення р1вня загального й спе-циф1чних 1муногло6ул1н1в класу Е (IgE) до харчових продукт1в у сироватщ кров1 за допомогою методу !му-ноферментного аналiзу, ультразвукове дослщження оргашв черевно'i порожнини, фiброгастродуоденос-коп1ю i ректороманоскопiю (за показаннями) з бю-паею слизово! оболонки верxнix i нижн1х вщдшв га-строiнтестинального тракту.
Ус1 34 пацiенти отримували тератю основного захворювання. Основну групу становили 18 дiтей, групу пор1вняння — 16 дггей. Д1ти основно! групи додатково отримували споровий про61отик на осно-в1 Bacillus subtilis по 1 доз1 2 рази на день протягом 20 дшв. Ефектившсть терапи оцiнювалась за швид-юстю й повнотою згасання гастроiнтестинальниx симптом!в та прояв1в комор6щно! алергiчноi патологи.
Критер!ями ефективностi були перш за все кль н1чн1 прояви хвороби — полшшення загального стану, позитивна динамжа гастроiнтестинальниx прояв1в xарчовоi алерги, тривалiсть загострення алергiчного процесу, вплив на коморбщш захворювання, меншою м!рою — рiвень загального i специ-ф1чних IgE, стутнь дисбактерiозу.
Лiкування уск пацiентiв, яю брали участь у до-слщженш, проводили п1сля пщписання батьками iнформованоi згоди на участь ix дггей у дослщжен-н1. Батьки також здшснювали елiмiнацiйнi заходи, спрямованi на зменшення впливу причинно-значу-щих фактор!в.
Статистична обробка отриманого матерiалу проводилась за допомогою програми Microsoft Excel та Statistica 6.0.
Результати та обговорення
За даними опитування, у 36 % хворих дггей був обтяжений з алергп амейний анамнез. Родичi цих дiтей страждали: вiд алергiчного ринiту — 31,5 ± ± 11,0 %, бронхiальноl астми — 45,3 ± 10,0 %, атотч-ного дерматиту — 47,2 ± 13,0 %, ангюнабряку (набряк Квiнке) — 10,0 ± 4,7 %, кропив'янки — 13,0 ± ± 7,1 %, медикаментозное алергп — 7,5 ± 6,5 %. Отже, сiмейний анамнез дитини дае вагому пщста-ву для пщозри щодо спадково! схильност алерпч-но! патологи шлунково-кишкового тракту у хворих з алерпчними хворобами, що також е дiагностично значущим.
З коморбщно! патологи найчастiше були наяв-нi бронхiальна астма, алергiчний ришт, атотчний дерматит.
Серед скарг iз боку шлунково-кишкового тракту найчаспшим був абдомшальний бгль (82,35 %), метеоризм спостерпався в 61,76 % пащенпв, пога-ний чи знижений апетит — у 58,82 %. 88,23 % дггей скаржилися на порушення випорожнення, з них у 47,06 % були запори, у 41,18 % — неоформлеш ви-порожнення.
Об'ективне обстеження дггей виявило змiни з боку гастроштестинального тракту — болючiсть рiзного ступеня при пальпацп живота, а саме: в ет-гастрп — у 23,5 %, у навколопупковш дглянщ — у 44,12 %, по ходу кишечника — у 35,29 %.
Випорожнення в дггей з гастроштестинальною алерпею мали рiзнi характеристики: у 72,9 ± 10,1 % хворих вони були оформленими й регулярними (1—3 рази на день), схильшсть до запор1в спостергалась у 21,83 % обстежених, а схильшсть до даре! — у 5,9 % дггей.
У 61,7 % дггей кгльюсть еозинофшв дорiвнюва-ла 4,6 ± 0,6 %, а у 40,5 % була вище вщ 5 %. Рiвень загального сироваткового ^Е у хворих на поеднану алерпчну патологiю свiдчить про високий стутнь сенсибiлiзацГl дiтей iз коморбiднiстю ХА та iнших алерпчних захворювань.
При ендоскотчному обстеженнi змши слизово! оболонки гастроiнтестинального тракту були вияв-ленi в 76,47 % пащенпв.
На жаль, вiзуальна ощнка верхнiх вщдшв шлун-ково-кишкового тракту за допомогою ендоскопп не дае можливост чiтко пщтвердити алергiчний характер патолопчних змiн.
Особливий штерес становили результати морфо-логiчного дослщження бiоптатiв слизово! оболонки
верхнiх вщдшв травного каналу. Так, з боку страво-ходу запальних змiн не було виявлено в жодного об-стеженого, проте в усiх дггей, яким було проведене пстолопчне дослщження, у шлунку мали мГсце не-рГвномГрний мгжклгганний набряк, вогнища про-лГферацП ямкового епГтелГю та шфгльтрацгя плазма-тичними клiтинами, лiмфоцитами. Що стосуеться слизовог оболонки дванадцятипалог кишки, то в уах обстежених дггей виявлено помiрну атрофiю ворсинок Гз вкороченням та розширенням крипт, не-велику кгльюсть келихоподГбних клгтн, вогнища псевдобагатошаровосп покривного ентероепiтелiю, на поверхнг якого був щiльний оксифгльний секрет, у власнш пластинщ слизовог оболонки — не-рГвномГрна помГрна шфгльтрацгя плазматичними клгтинами з поодинокими лгмфоцитами з еозино-фглами, у 80 % у просвт окремих залоз — щгльний оксифгльний секрет г в 70 % — вогнища гшерплазп дуоденальних (брунерових) залоз, що свщчить про наявнгсть хронгчного гмуноалерггчного запального процесу в гастродуоденальнгй зонг.
У 64,57 % дггей кгльюсть еозинофшв дор1внюва-ла 4,8 ± 0,7 %, а в 40,8 % — була вище вгд 5 %.
Аналгз даних харчових щоденникгв засвгдчив, що в усгх пацгентгв була пгдозра на певний при-чинний продукт, причому найчастгше гнформацгя стосувалася коров'ячого молока (21,8 %), цитрусо-вих (11,3 %), шоколаду (9,7 %) г полунищ (8,5 %), волоських горшв (5,1 %) тощо.
Пдвищена ж концентрацгя специф1чних IgE до харчових алергешв (коров'яче молоко, куряче яйце, пшеничне й в1всяне борошно, риба, морква, персик, картопля) виявлена в 55,88 % з уах дггей. Ргвень загального IgE у сироватщ кровг хворих був тдвищений у 41,18 % дггей, що, можливо, свщчить про р1зш мехашзми виникнення харчовог алергп, як IgE-залежш, так г IgE-незалежш.
На фош проведено! терашг вщзначалося покра-щання загального стану вах дггей. Слщ зазначити, що в пацгентгв основног групи згасання симптоматики з боку шлунково-кишкового тракту та симп-томгв супутньог алерггчног патологгг вгдзначалося швидше, нгж у пацгентгв групи поргвняння.
Аналгзуючи отриманг данг до та пгсля лгкуван-ня, вгдмгтили, що прийом спорового пробготика на основг Bacillus subtilis значно зменшив прояви з боку шлунково-кишкового тракту пор1вняно з патентами другог групи (рис. 1).
Таблиця 1. Характеристика моторно/ функци шлунка в д'ией iз харчовою алерпею
Вщдш шлунка Ознака Частота, %
Кардiя Достатньо змикаеться 67,0 ± 12,1
Змикаеться неповнютю (гастроезофагеаль-ний рефлюкс) 25,0 ± 11,2
Пролапс слизово''' шлунка в стравохiд 5,0 ± 5,6
Пторус Наявнiсть жовчi в шлунку (дуоденогастраль-ний рефлюкс) 30,0 ± 11,8
Пщвищення вм1сту загального IgE вiдзначено в 41,18 % хворих, а збшьшення р1вня специфiчних IgE до харчових алергешв — у вс1х пащенпв, але р!зно-го р1вня (високий — у 27 %). Через 10 дшв викорис-тання спорового пробютика на основ! Bacillus subtilis вщм!чалося поступове зниження р1вня специф!чних IgE як до харчових, так i до шгаляцшних алергенiв на 25—30 % у дггей, як отримували комплексну те-рапiю, а через 21 добу — на 35—40 %, що вщображе-но на рис. 2, де на матерiалi змш р1вня специфiчного IgE до 61лк1в коров'ячого молока наведено найбшь-шу позитивну динамiку щодо харчових алергешв.
При бактерюлопчному дослщженш випорож-нень дисбактерiоз кишечника був виявлений у вс1х дiтей, але вш був р1зного ступеня (за рахунок дефь циту 61ф1до- i лактобактерш, збшьшення кшькос-т1 та змш видового сшввщношення умовно-пато-генноï флори). Тобто були наявнi показання для призначення пробютиюв. У динамвд обстеження вiдзначено вiрогiдне пiдвищення до нормального р1вня популяцïï 61ф1до- i лактобактерш у дггей, як1
приймали споровий про61отик на основ! Bacillus subtilis i мали вих1дний знижений рiвень цих бакте-р1й (рис. 3). Поряд з цим виявлено чиху позитивну динамiку щодо представниюв умовно-патогенноï м1крофлори фекалiй. При повторному дослщженш калу на дисбактерiоз у дггей, як1 отримували споровий пробютик на основ! Bacillus subtilis, нормал!за-ц1я мiкробiоценозу кишечника вщзначалася в 78 % дiтей, що тдтверджуе позитивний вплив препарату на склад кишковоï м1кро61оти.
Споровий пробютик на основ! Bacillus subtilis добре переносився вама патентами, як1 його приймали, без будь-яких ускладнень. Поб!чних явищ у вигляд! диспепсИ та алергчних реакцш п1д час застосування не спостерпалося. Сл1д вщзначити добр! органолептичш якост даного пробютика. Дии, на-в1ть молодшого в!ку, не вщмовлялися в1д прийому. Патолопчних змш з боку гемограми, урограми, бю-х1м1чних показниюв кров! тсля закшчення терапïï у вск дггей, як1 брали участь у дослщженш, не вщ-значалось.
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
JL
riL
АбдомЫальний бть Поганий апетит Метеоризм Запори Неоформлеш випорожнення
■ 1-ша група до лжування 83,33 66,67 61,11 50 44,4
□ 1-ша група пюля лжування 11,1 22,2 22,2 5,55 5,55
■ 2-га група до лжування 81,25 50 62,5 43,75 37,5
■ 2-га група пюля лкування 25 25 31,25 37,5 31,25
п II IЛI л
-¿ил
ь
Низький
Пов/нрний
Високий
□ До застосування ■ ГИспя застосування
Рисунок 1. Динам1ка гастро1нтестинальних симптом1в у групах пац1ент1в на фон терапй, %
Стутнь дисбактерюзу
□ До застосування ■ Пюля застосування
Рисунок 2. Динамка р1вня специф1чних IgE до бшюв коров'ячого молока на тлi застосування спорового пробютика на основ'1 Bacillus subtilis
Рисунок 3. Динамка ступеня дисбактерозу в д'ией i3 гастро'штестинальною формою харчовоï алергп на тлi використання спорового проботика на основi Bacillus subtilis
На тдставГ результатiв катамнестичного спосте-реження обстежених пaцieнтiв було показано, що в подaльшi 3 мicяцi абдомшального болю та порушень i3 боку випорожнень у 83,33 % пащентш основно! групи не cпоcтерiгaлоcя, а в дГтей групи порiвняння продовжували вiдзнaчaтиcя епiзоди aбдомiнaльного болю та порушень випорожнень. Стад вiдзнaчити, що у перюд 3-тижневого курсу застосування спорового пробiотикa на оcновi Bacillus subtilis вщзнача-лося помiрне покращання клшГчно! симптоматики коморбщно! патологи — алерпчного ринiту та ато-пiчного дерматиту, а загострень бронхГально! астми не було зовciм на противагу дггям, якi не приймали споровий пробютик, у яких не вщзначалося суттево! клшГчно! позитивно! динамжи коморбiдних захво-рювань.
Отже, застосування спорового пробютика на оcновi Bacillus subtilis у комплекснш терапГ! дiтей iз гacтроiнтеcтинaльною формою харчово! алергГ! сприяе швидкому регресу клГнГчних проявГв з боку шлунково-кишкового тракту та покращанню за-гального стану хворих.
Висновки
1. Споровий пробютик на основГ Bacillus subtilis мае ушкальш влacтивоcтi й добру переносимють дь тьми будь-якого вГку.
2. Включення спорового пробГотика на основГ Bacillus subtilis до складу комплексно! терапГ! гастро-штестинально! форми харчово! алергГ! е патогене-тично обГрунтованим i клГнГчно доцгльним.
3. Ефектившсть спорового пробГотика на основГ Bacillus subtilis переконливо доведено у хворих зГ значущою харчовою алерпею скороченням трива-лостГ гострого перюду хвороби, зниженням рГвня специфГчного IgE до бГлкГв коров'ячого молока, швидким покращанням стану шлунково-кишко-вого тракту.
4. Безпечшсть використання спорового пробГотика на основГ Bacillus subtilis разом з його ефектив-шстю дозволяють рекомендувати його до бГльш частого застосування в дгтей Гз харчовою алергГею.
Конфлiкт штерес1в. Не заявлений.
References
1. Prescott S, Allen KJ. Food allergy: riding the second wave of allergy epidemic. Pediatr. Allergylmmunol. 2011;22(2):156-60. doi: 10.1111/j.1399-3038.2011.01145.x.
2. Boyce JA, Assa'ad A, Burks AW, et al. Guidelines for the diagnosis and management of food allergy in the United States: report of the NIAID-sponsored expert panel. J Allergy Clin Immunol. 2010;126(60):S1-S58. doi: 10.1016%2Fj.jaci2010.10.007.
3. Morita H, Nomura I, Matsuda A, et al. Gastrointestinal Food Allergy in Infants. Allergology International. 2013;62(3):297-307. doi: 10.2332/allergolint.13-RA-0542.
4. Prescott SL, Pawankar R, Allen KJ, et al. A global survey of changing patterns of food allergy burden in children. World Allergy Organ J. 2013;6:21. doi: 10.1186/1939-4551-6-21.
5. Castellazzi AM, Valsecchi C, Caimmi S, et al. Probiotics and food allergy. Ital J Pediatr. 2013;39:47. doi: 10.1186%2F1824-7288-39-47.
6. Dahan S, Roth-Walter F, Arnaboldi P, et al. Epithelia: lymphocyte interactions in the gut. Immunol Rev. 2007;215:243-53. doi: 10.1111/j.1600-065X.2006.00484.x.
7. Round JL, Mazmanian SK. The gut microbiota shapes intestina limmune responses during health and disease. Nat Rev Immunol. 2009;9(5):313-23. doi: 10.1038%2Fnri2515.
8. Holt PG, Strickland DH. Soothing signals: transplacen-tal transmission of resistance to asthma and allergy. J Exp Med. 2009;206:2861-4. doi: 10.1084%2Fjem.20092469.
9. Caffarelli C, Baldi F, Bendandi B, et al. EWGPAG. Cow's milk protein allergy in children: a practical guide. Ital J Pediatr. 2010;36:5. doi: 10.1186/1824-7288-36-5.
10. EFSA. EFSA Scientific Colloquium Summary Report. QPS: qualified presumption of safety of microorganisms in food and feed vi aCarlo Magno 1A-43126 Parma, Italy: EFSA (Autoritá Europea Si-curezza Alimentare); 2004. Available from: https://www.efsa.europa. eu/en/supporting/pub/109e
11. Iannitti T, Palmieri B. Therapeutical use of probiotic formulations in clinical practice. ClinNutr. 2010;29(6):701-25. doi: 10.1016/j.clnu.2010.05.004.
12. Niankovsky SL. Ivakhnenko OS. Role and place of probiotics in prevention and treatment of allergy in children. Ditjachii Likar. 2013;4(25):24-31. (In Ukrainian).
13. Ann AT, Susan V. Gut Microbiota and Allergic Disease. New Insights Soc. 2016 Mar; 13(Suppl 1):51-4. doi: 10.1513/ AnnalsATS.201507-451MG.
14. Lezhenko GO, Pashkova OYe. Place of probiotics in therapy and prevention of secondary acetonimic syndrome development. Zdorov'ye. 2015;3(63):31-4. (In Ukrainian).
15. Savustyanenko AV. Mechanisms of action ofprobiotics based on Bacillus subtilis. Aktual'naya Infektologiya. 2016;2(11):35-44. (In Russian). doi.org/10.22141/2312-413x.2.11.2016.77529.
OTpuMaHO 25.08.2017 ■
Охотникова Е.Н., Черныш Ю.Р.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Эффективность пробиотической терапии гастроинтестинальной формы
пищевой аллергии у детей
Резюме. Актуальность. В последние годы много исследований сосредоточены на понимании механизмов возникновения аллергической реакции. Кишечная микробиота участвует в развитии оральной толерантности, поэтому возникает заинтересованность в использовании про-биотиков, которые будут способствовать колонизации кишечника и становлению кишечного гомеостаза, и существует потребность в исследованиях эффективности применения пробиотиков для профилактики и лечения аллергических заболеваний у детей. Цель исследования:
оценить эффективность применения биопрепарата, созданного на основе спорообразующего микроорганизма Bacillus subtilis, в комплексной терапии детей с гастроин-тестинальными проявлениями пищевой аллергии. Материалы и методы. Обследованы 34 ребенка в возрасте от 3,5 до 12 лет с пищевой аллергией с жалобами со стороны желудочно-кишечного тракта. Основная группа — 18 детей, группа сравнения — 16 детей. Дети основной группы дополнительно получали спорообразующий пробиотик на основе Bacillus subtilis по 1 дозе 2 раза в день в течение
20 дней. Эффективность терапии оценивалась по скорости и полноте угасания гастроинтестинальных симптомов и проявлений коморбидной аллергической патологии. Результаты. У пациентов основной группы угасание симптоматики со стороны желудочно-кишечного тракта и симптомов сопутствующей аллергической патологи отмечалось быстрее, чем у пациентов группы сравнения. Через 10 дней использования пробиотика на основе Bacillus subtilis отмечалось постепенное снижение уровня специфических IgE как к пищевым, так и к ингаляционным аллергенам на 25—30 % у детей, получавших комплексную терапию, а через 21 дней — на 35—40 %. При бактериологическом исследовании стула у всех детей были обнаружены изменения за счет дефицита бифидо- и лактобакте-рий, увеличения количества условно-патогенной флоры и изменений ее видового соотношения. При повторном исследовании кала на дисбактериоз у детей основной группы нормализация микробиоценоза кишечника отмечалась в 78 % случаев. Пробиотик на основе Bacillus subtilis хорошо переносился всеми пациентами без каких-либо
осложнений. В последующие 3 месяца абдоминальной боли и нарушений со стороны стула у 83,33 % пациентов основной группы не наблюдалось, а у детей группы сравнения продолжали отмечаться эпизоды абдоминальной боли и нарушений стула. На протяжении 3-недельно-го курса применения спорообразующего пробиотика на основе Bacillus subtilis отмечалось умеренное улучшение клинической симптоматики коморбидной патологии — аллергического ринита и атопического дерматита, а обострений бронхиальной астмы не было совсем в отличие от группы сравнения, в которой не отмечалось существенной положительной клинической динамики коморбидных заболеваний. Выводы. Применение спорообразующего пробиотика на основе Bacillus subtilis в комплексной терапии детей с гастроинтестинальной формой пищевой аллергии способствует быстрому регрессу клинических проявлений со стороны желудочно-кишечного тракта и улучшению общего состояния больных.
Ключевые слова: дети; Bacillus subtilis; гастроинтести-нальная пищевая аллергия
O.M. Okhotnikova, Yu.R. Chernysh
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Effectiveness of probiotic therapy allergy in
Abstract. Background. Intestinal microbiota is involved in the development of oral tolerance. Therefore, there is interest in using probiotics that will contribute to colonization of the intestine, as well as to the development of intestinal homeostasis. There is also a need for studies on the effectiveness of probiotics for the prevention and treatment of allergic diseases in children. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of using biopreparation created on the basis of the spore-forming microorganism Bacillus subtilis in the comprehensive therapy of children with gastrointestinal symptoms of food allergy. Materials and methods. We examined 34 children aged 3.5 to 12 years with food allergies with gastrointestinal complaints. The main group included 18 children, the comparison group consisted of 16 patients. Children of the main group in addition to basic therapy received probiotic on the basis of Bacillus subtilis (1 dose 2 times a day for 20 days). The effectiveness of therapy was assessed by the rate and completeness of reduction of gastrointestinal symptoms and manifestations of comorbid allergic pathology. Results. In patients of the main group, the reduction of gastrointestinal symptoms and symptoms of comorbid allergic pathology was faster. A gradual decrease in the level of specific IgE to food and in-
for gastrointestinal forms of food children
halant allergens by 25—30 % was noted after 10 days of using comprehensive treatment, and by 35—40 % — in 21 days after taking the probiotic based on Bacillus subtilis. All children had changes in the bacteriological examination of the stool (the lack of bifido- and lactobacilli, an increase in the number and changes in the species ratio of the opportunistic flora). Normalization of the intestinal microbiocenosis was noted in 78 % of cases after repeated bacteriological study of stool in children of the main group. After taking the probiotic based on Bacillus subtilis, there were no complications or side effects in all patients, while episodes of abdominal pain and stool disorders were observed in children of the comparison group. There was a moderate improvement in the clinical symptoms of co-morbid allergic pathology (allergic rhinitis, atopic dermatitis, bronchial asthma) during the 3-week course of using probiotic on the basis of Bacillus subtilis. Conclusions. The administration of the probiotic based on Bacillus subtilis in the comprehensive therapy of children with gastrointestinal form of food allergy promotes rapid regression of gastrointestinal manifestations and improves general condition of patients. Keywords: children; Bacillus subtilis; gastrointestinal food allergy
