CC BY
47
о
I
)
УДК 616.216-002-085.035.6.06-085.276:616.155-074-099
СМ1ЯН О.1., МОЩИЧ О.П., БИНАА Т.П., АИЧКО м.м. Сумськийдержавний унверситет, м. Суми, Укра/на
Нацюнальна медична академ'^ пюлядипломно!освти ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на
ЕФЕКТИВНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРАУМЕЛЮ С У КОМПЛЕКСНОМУ ЛкУВАНЫ ГОСТРОГО СИНУСИТУ В Д1ТЕЙ
Резюме. У сmаmmi наведет результати до^джень з вивчення впливу комплексного бшрегуляцшного препарату Траумель С [32], який застосовували у виглядi ш'екцШ, на клжчну ефектившсть терапп го-строго синуситу в дтей на фон базисноголжування. Оцнка ефективностi терапп проводилася шляхом визначення нтегральних гематологiчних Шдекав, розрахованих на основi показнишв клжчного аналЬзу кров^ та маркерiв запалення (загальний блок та його фракцп, С-реактивний блок). Включения до схем терапп препарату Траумель С у пацiентiв з гострим синуситом показало вiрогiдно швидше зниження лейкоцитарних ндекав штоксикацn та завершення запалення. Даний препарат ефективний i добре переноситься патентами.
Ключовi слова: гострий синусит, дти, синдром ендогенно'1 штоксикацn, лейкоцитарний ндекс штоксикацn, ндекс зсуву лейкоцитiв кровi, С-реактивний блок, Траумель С.
Актуальнгсть
Синусит — запальне захворювання навколоно-сових пазух бакт^ально!, вiрусноl, грибково! або алерпчно! природи. Це одне з найбшьш частих за-хворювань, з якими мають справу лiкарi загально! практики й оториноларинголог^ [6, 7]. Гострий бага^альний синусит е найбшьш частим ускладнен-ням гострих ресшраторних вiрусних шфекцш i з од-наковою частотою зусщчаеться в усгх вiкових групах [14, 18, 19]. Щорiчно кожна дитина хворiе 6—8 разiв на гостру респiраторну вiрусну шфекцш (ГРВ1). У 5—13 % випадов ГРВ1 у датей ускладнюеться синуситом [5]. Синусит посщае п'яте мiсце серед захво-рювань за потребою в призначент антибiотикiв [17]. Рiвень поширеносп гострого синуситу в даний час не знижуеться, навпаки, е тенденщя до збшьшення числа хворих, зокрема дитячого вжу. Захворюванiсть на гострий синусит за останш 10 роыв збшьшилася у 2 рази, а питома вага госпiталiзованих iз цього приводу зростае щорiчно на 1,5—2 %. У лор-вщдаленнях лжувальних установ пацiенти iз захворюваннями додаткових пазух носа (ДПН) домшують, становлячи 62 % [4].
У запальний процес може бути залучена будь-яка з навколоносових пазух, проте найчастше в дорос-лих i датей вжом понад 7 роюв уражаеться верхньо-щелепна, потiм решiтчаста, лобова пазухи, не так часто — клиноподабна. Процес може розвинути-ся одночасно у двох i бшьше пазухах одне! або обох сторш: гаймороетмощит, гемiсинусит, пансинусит або полюинусит [8]. Приблизно в 10—15 % хворих ри-носинусит, що виник на тлi ГРВ1, набувае хрошчного перебцу [9].
Отже, враховуючи все вищевикладене, особливого значення набувае комплексний шдх1д до терапц гострого й пщгострого синуситу в датей, що повинен забез-печувати не тшьки ерадикацiю збудника (вщновлення стерильносп синуса), а й запобгання розвитку усклад-нень i переходу захворювання в хротчну форму.
Оск1льки основними компонентами кожного запалення е альтеращя з видаленням медаатор1в, судин-на реакц1я з ексудацiею та пролiферацiя, призначення загально! протизапально! терапп гострого синуситу е доц1льним. При наявносп лихоманки та больового синдрому, а також при бага^альних формах доцшьно використовувати нестерощт протизапальнi препарата (НПЗП). Ефект вщ гх прийому настае швидко, хворий вщчувае полегшення, але ненадовго, i лжи доводиться приймати знову й знову. У цей час оргашзм сам намагаеться впоратися iз запаленням. Слщ також враховувати, що при тривалому прийомi НПЗП пщвищуеться ризик розвитку побiчних ефектiв [27— 31]. У людей, органiзм яких досить мiцний i здоровий, запальний процес у тканинах поступово завершуеться. У решти ж, як правило, повного завершення запального процесу не настае, i вш набувае хротчного перебцу, що характеризуеться перiодичними загостреннями.
Адреса для листування з авторами: См1ян Олександр 1ванович Е-шаП: [email protected]
© См1ян О.1., Мощич О.П., Бинда Т.П., Дичко М.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
З метою змДни пiдходу до лiкування запален-ня, забезпечення комплексно! терапп та зниження ризику розвитку несприятливих реакцiй викори-стовуються препарати бюлопчно! медицини [2, 3, 10, 13, 33]. З погляду бюлопчно! медицини про-цес запалення — це в першу чергу доцДльна захисна реакцДя, спрямована на усунення шкiдливого фактора й викликаних ним наслiдкiв. I тому так важ-ливо тдтримувати фiзiологiчний перебiг процесiв запалення з метою природного його завершення, а не пригнДчувати запальний процес, що зазвичай вДдбуваеться при використаннi традицiйних проти-запальних препаратiв та антибiотикiв.
Препарат Траумель С, широко вДдомий в УкрашД та свiтi, е комплексним бюрегуляцшним препаратом iз доведеними регуляцшними протизапальними механiзмами ди [25, 26]. Уже понад 60 рокДв його широко застосовують у лжуванш пацiентiв iз запальни-ми процесами рДзно! етюлогп та локалДзацп. В УкрашД накопичений великий досвщ його клiнiчного засто-сування [2, 3, 10, 12].
Мета дослдження: вивчення впливу застосування комплексного бюрегуляцшного препарату Траумель С виробництва компани «Бюлопше Хайльмiттель Хеель ГмбХ» на клшДчну ефективнiсть терапп го-строго синуситу на фонi базисного лДкування.
Матер1али й методи
На базi лор-вщдшення КУ «Сумська мiська дитяча клiнiчна лiкарня Св. ЗДнащи» було проведено вщкрите контрольоване дослДдження ефективностД препарату Траумель С у 52 пащенпв вiком вДд 6 до 18 рокДв iз верифДкованим дiагнозом гострого синуситу. Препарат Траумель С застосовували як доповнення до базисно! терапц, його дози не змшювалися впродовж усього перiоду спостереження.
Дiагноз гострого синуситу встановлювався на пщставД клiнiчних проявiв та використання методу передньо! риноскопи, за допомогою яко! визнача-лися патологiчнi видлення в дшянщ середнього або верхнього носових ходДв. Для уточнення дiагнозу та встановлення поширеностД ураження на додатковД пазухи носа застосовувалися такД нешвазивш методи дослДдження: рентгенологДчне дослщження ДПН, ендоскопДчне дослДдження порожнини носа й носоглотки, пальпацДя стДнок ДПН, ультразву-кове дослДдження ДПН. У ддагностичний алгоритм гострого синуситу в 7 (13,5 %) ддтей була включена лДкувально-ддагностична пункцДя верхньощелепно! пазухи з наступним мДкробюлопчним дослДдженням видлень.
Комплексне обстеження проводилося при госпДталДзацД! хворих (до початку курсу лДкування — 1-й день), на 7-й день захворювання Д на 14-й день — пДсля проведеного лДкування.
Залежно вДд методу лДкування пащенпв шляхом рандомДзаци розддлено на двД групи, що були порДв-нянними за клДнДчною картиною захворювання та вД-ком: 25 хворих (основна група), якД на фонД базисно! терапц гострого синуситу отримували лДкування препаратом Траумель С, Д 27 дДтей (контрольна група), якД отримували тДльки базисну терашю.
При виборi методики лiкування основна увага була придшена протизапальному ефекту препарату Траумель С. Траумель С мютить комплекс речовин, що мають протизапальну, знеболюючу, iмунокори-гуючу та репаративну дш. Цей препарат у розчит вводили щоденно внутрiшньом'язово 1 раз на добу по 2,2 мл першi 7 дшв, попм через день до виписки зi стацiонару — ще 3 рази. Переносимють препарату оцiнювали на пiдставi даних про побiчнi реакцИ або побiчнi явища, вивчення динамiки зазначених лабо-раторних показникiв i шляхом оцшки суб'ективних скарг пацieнта.
Статистичну обробку результатiв дослщження проводили з використанням прикладного пакета комп'ютерних програм Microsoft Excel. Розраховува-ли й анатзували середнi величини (М) та гх стандартнi похибки (m). Вiроriднiсть розб1жностей середнк величин оцшювали за t-критерieм Стьюдента.
Критерп оц1нки
З метою комплексно! оцшки акгивносп запального процесу, ступеня прояву штоксикацИ були вивченi по-казники лейкоцитарно! формули й швидкостi осщання еритроципв з подальшим розрахунком штегральних гематолопчних показникiв, зокрема таких:
1) щдекс зсуву лейкоцитiв кровi (1ЗЛК) [1];
2) лiмфоцитарний iндекс (Л1). або шдекс вщно-шення лiмфоцитiв до нейтрофшв [11];
3) iндекс iмунореактивностi (IIP) [15];
4) iндекс реактивно! вщповщ нейтрофiлiв (РВН) [16];
5) модифжований лейкоцитарний iндекс штокси-кацИ Б.А. Рейса (Л11р) [20];
6) iндекс резистентностi органiзму (IPO) [21];
7) гематолопчний показник iнтоксикацïï (ГП1) [22];
8) iндекс загально! штоксикацшно! активностi (З1А) [23, 24].
Крiм того, усiм хворим проводилося бiохïмiчне дослщження кровi з визначенням загального бiлка та його фракцiй, рiвня аланiнамiнотрансферази, аспартатамiнотрансферази та С-реактивного бшка (СРБ).
Резудьтати
Обстеженi хворi на момент госпп^зацИ скар-жилися на утруднене носове дихання (100 %), ппос-мiю (76,9 %), головний бшь (73,1 %), слизово-гнiйнi (71,15 %) або слизовi (28,85 %) видшення з носових ход1в, кашель (67,3 %), загальну слабюсть (63,4 %), закладешсть вух (51,9 %), бшь у дiлянцi гайморових пазух (63,5 %), пщвищену втомлюванiсть (48,1 %), зниження апетиту (42,3 %). Даш симптоми однаково часто виявлялися як у хворих основно! групи, так i в дней групи контролю (табл. 1).
Показники Л11р до початку лжування свщчили про наявнють у хворих обох груп штоксикацИ середнього ступеня тяжкостi (5,86 ± 0,92 ум.од. i 5,78 ± ± 1,10 ум. од., р > 0,05) зi сформованим шфекцшним процесом. У динамiцi лжування Л11р зменшувався в дiтей обох груп, але у хворих основно! групи зни-
ження показника було швидшим Д бДльш значним. На 7-й день лДкування в дДтей основно! групи вДн стано-вив 3,22 ± 0,31 ум.од. (р1 < 0,01), а в дДтей контрольно! групи — 4,89 ± 1,84 ум.од. (р > 0,05). На 14-й день за-хворювання показники Л11р продовжували знижува-тися — 2,69 ± 0,86 ум.од. (р < 0,05) Д 3,64 ± 0,36 ум.од. (р > 0,05) вщповщно. Це свщчило про швидке завер-шення запального процесу, хоча за перДод спостере-ження показники не досягли норми (табл. 2).
1ЗЛК у дДтей обох груп на початку захворюван-ня знаходився в межах норми (1,90 ± 0,20 ум.од. Д 1,95 ± 0,98 ум.од., р > 0,05), що свщчило про вДдсутнДсть значних порушень ДмунологДчно! реактивностД в дДтей Дз гострим синуситом. На 7-й день лДкування 1ЗЛК у дней основно! Д контрольно! груп знижувався (1,13 ± 0,12 ум.од. Д 1,15 ± 0,30 ум.од. вщповщно, р < 0,05), хоча вДрогщно й не вщрДзнявся вДд показникДв при госпДталДзацД!. На 14-й день даний показник у дДтей основно! групи вДрогДдно знижував-ся Д становив 1,11 ± 0,19 ум.од. (р3 < 0,01), а в дней контрольно! групи — 1,13 ± 0,20 (р > 0,05) (табл. 2).
Л1 вщображае сшввщношення лДмфоцитДв Д нейтрофшв, у нормД становить 0,5—0,65. ЗбДльшення показникш Л1 вказуе на пщвищення вщносного вмДсту лДмфоцитДв Д е сприятливою ознакою. В основнДй групД вДдзначалося бДльш швидке Д значне пДдвищення показникДв Л1, що поеднувалося з позитивною динамДкою клДнДчного статусу. У дДтей контрольно! групи змДни Л1 не були вДрогДдними.
1ндекс ДмунореактивностД в дДтей основно! групи в динамщД захворювання збДльшувався, що свщчило про пщвищення Дмунолопчно! реактивностД органДзму дней (р < 0,05) (табл. 2).
ГП1 у хворих Дз гострим синуситом, якД отримували Траумель С, у процесД лДкування зменшувався в 2 рази (р < 0,05), а в дней, якД отримували тДльки традицДйне лДкування, — в 1,5 раза (р > 0,05), що свщчить про бДльш повДльне завершення запального процесу в останнДх.
Л11р у хворих на гострий синусит у динамщД хво-роби поступово зменшувався: на 7-й день обстеження й при виписцД зД стацДонару в пацДентДв основно! гру-пи вДн був вДрогДдно меншим, нДж при госпДталДзацД!
до стацДонару. У дДтей контрольно! групи була лише тенденцДя до зменшення цього показника (р > 0,05) Д навДть на 14-й день лДкування вДн вДрогщно не вДдрДзнявся вДд показника при госпДталДзацГ! (табл. 2).
За даними Дндексу РВН, ступДнь ендогенно! ДнтоксикацД! на початку лДкування в дДтей обох груп був компенсованим. У процесД лДкування вДн знижу-вався майже у 2 рази (р < 0,05) Д досягав норми, тобто прояви ендогенно! ДнтоксикацД! у хворих на гострий синусит при виписцД з лДкарнД були вiдсутнi в обох гру-пах хворих.
При оцДнцД стану неспецифДчного захисту органДзму за Дндексом резистентност органДзму вста-новлено, що даний показник на 1-шу добу пДсля госпiталiзацГl в пацiентiв обох клшДчних груп був низь-ким Д вДрогДдно не вДдрДзнявся. У процесД лДкування спостерДгалася позитивна динамДка: на 7-му добу пДсля госпiталiзацГl 1РО в дней контрольно! групи зрДс незначною мДрою порДвняно з першою добою та становив 0,21 ± 0,02, тодД як в основнДй групД вДн зрДс до 0,24 ± 0,04. ВДд 7-! до 14-! доби 1РО в обох групах зрДс Д становив 0,23 ± 0,04 у дДтей контрольно! групи та 0,28 ± 0,10 — у хворих основно! групи. У процесД лДкування зменшувались явища iнтоксикацГl, стан хворих покращувався, що зумовило зростання 1РО на 14-ту добу пДсля госпДталДзацДх, але показник у хворих основно! групи був на 14,3 % бДльшим, що свщчить про вищий неспецифДчний захист органДзму пДсля перенесеного гострого синуситу (табл. 2).
1ндекс З1А у хворих на гострий синусит був висо-ким у 1-й день пДсля госпiталiзацГl та поступово знижувався в процесД лДкування. У хворих, якД на фонД базисно! терапГ! отримували Траумель С, даний показник до 14-го дня зменшився майже в 2 рази Д був вДрогщно нижчим, нДж при госпДталДзацДх. У дДтей контрольно! групи виявлялася тДльки тенденцДя до зниження даного показника (р > 0,05).
У хворих обох груп при госпДталДзацГ! до стацДонару вщмДчалося пщвищення рДвня СРБ у сироватцД кровД понад 6 мг/л (72,0 ± 9,17 % Д 63,0 ± 9,47 % вщповщно), що свщчило про наявнДсть гостро! запально! реакцГ!. СРБ належить до бДлкДв гостро! фази запалення, а
Таблиця 1. Кл1н1чн1 прояви гострого синуситу в дтей
Усього Основна група Контрольна група
Симптом (п = 52) (п = 25) (п = 27)
п Р ± в п Р ± в п Р ± в
Загальна слабшсть 33 63,46 ± 6,74 17 68,00 ± 9,52 16 59,26 ± 9,64
Пщвищена втомлюванють 25 48,08 ± 7,00 12 48,00 ± 10,20 13 48,15 ± 9,80
Зниження апетиту 22 42,31 ± 6,92 11 44,00 ± 10,13 11 40,74 ± 9,64
Головний бть 38 73,31 ± 6,21 18 72,00 ± 9,17 20 74,07 ± 8,59
Утруднене носове дихання 52 100 25 100 27 100
Слизовi видтення 15 28,85 ± 6,34 6 24,00 ± 8,72 9 33,33 ± 9,25
Слизово-гнiйнi видiлення 37 71,15 ± 6,34 19 76,00 ± 8,72 18 66,67 ± 9,25
Бiль у дтянц гайморових пазух 33 63,46 ± 6,74 16 64,00 ± 9,80 17 62,96 ± 9,47
Гiпосмiя 40 76,92 ± 5,90 21 84,00 ± 7,48 19 70,37 ± 8,96
Закладенiсть вух 27 51,92 ± 7,00 12 48,00 ± 10,20 15 55,56 ± 9,75
Кашель 35 67,31 ± 6,57 17 68,00 ± 9,52 18 66,67 ± 9,25
Таблиця 2. Динамка гематолопчних ¡ндекс1в у хворих на гострий синусит (р > 0,05)
<ь ю х Основна група (п = 25) Контрольна група (П = 27) <ь ю х Основна група (П = 25) Контрольна група (П = 27)
о X .0 2 P он ■а £ P
М ± m М ± m ч М ± m М ± m
1ЗЛК Л11р
1-й 1,90 ± 0,20 1,95 ± 0,98 > 0,05 1-й 5,86 ± 0,92 5,78 ± 1,10 > 0,05
7-й 1,13 ± 0,12 Р1 < 0,01 1,15 ± 0,30 > 0,05 > 0,05 7-й 3,22 ± 0,31 р, < 0,01 4,89 ± 1,84 р! > 0,05 > 0,05
14-й 1,11 ± 0,19 1,13 ± 0,20 > 0,05 14-й 2,69 ± 0,86 3,64 ± 0,36 > 0,05
Р2 > 0,05; р3 < 0,01 р2 > 0,05; р3 > 0,05 р2 < 0,001; р3 < 0,05 р2 > 0,05; р3 > 0,05
Л1 РВН
1-й 0,65 ± 0,07 0,55 ± 0,08 > 0,05 1-й 11,44 ± 2,56 12,39 ± 2,08 > 0,05
7-й 1,06 ± 0,09 Р1 < 0,001 1,06 ± 0,34 > 0,05 > 0,05 7-й 4,82 ± 0,66 < 0,05 4,99 ± 1,44 < 0,01 > 0,05
14-й 1,13 ± 0,25 р2 < 0,001; р3 > 0,05 1,01 ± 0,33 р2 > 0,05; р3 > 0,05 > 0,05 14-й 3,46 ± 1,44 р2 < 0,01; р3 > 0,05 3,99 ± 1,12 р2 < 0,001; р3 > 0,05 > 0,05
11Р 1РО
1-й 19,86 ± 2,48 20,92 ± 3,78 > 0,05 1-й 0,16 ± 0,02 0,19 ± 0,11 > 0,05
7-й 35,13 ± 3,19 Р! < 0,01 35,5 ± 3,81 < 0,01 > 0,05 7-й 0,24 ± 0,04 р! > 0,05 0,21 ± 0,02 р! > 0,05 > 0,05
14-й 37,36 ± 7,62 35,80 ± 4,10 > 0,05 14-й 0,28 ± 0,03 0,23 ± 0,04 > 0,05
р2 > 0,05; р3 < 0,05 р2 < 0,05; р3 > 0,05 р2 < 0,01; р3 > 0,05 р2 > 0,05; р3 > 0,05
ГП1 З1А
1-й 6,32 ± 0,99 5,97 ± 2,08 > 0,05 1-й 18,68 ± 2,89 16,28 ± 3,08 > 0,05
7-й 3,09 ± 0,30 < 0,01 4,63 ± 1,80 > 0,05 > 0,05 7-й 12,55 ± 1,69 > 0,05 10,64 ± 2,16 > 0,05 > 0,05
14-й 3,00 ± 1,12 р2 < 0,05; р3 > 0,05 3,87 ± 1,10 р2 > 0,05; р3 > 0,05 > 0,05 14-й 10,42 ± 1,53 р2 < 0,05; р3 > 0,05 10,56 ± 1,10 р2 > 0,05; р3 > 0,05 > 0,05
Примтки: р — в1рогщн1сть р1зниц1 мж показниками в дтей основно)' й контрольно/ групи; р 1 — в1ропднють р1зниц1 мж показниками в дтей, отриманими на 1-й i 7-й день обстеження; р2 — в1рогщн1сть р1зниц1 мж показниками в дтей, отриманими на 1-й i 14-й день обстеження; р3 — в1рогщн1сть р1зниц1 мж показниками в дтей, отриманими на 7-й день i на 14-й день обстеження.
ргвень його у сироватщ вГдображае штенсивнють запального процесу, i контроль за ним важливий для мотторингу захворювання. У процес лжування у хворих основно! групи вже на 7-й день рiвень даного показника опустився нижче вщ 6 мг/л, тодГ як у дней контрольно! групи вiн все ще залишався вищим. При виписщ зi стацiонару (на 14-й день) концентрацгя СРБ у дiтей обох груп нормалiзувалася.
Отже, призначення препарату Траумель С як допо-внення до базисно! терапп гострого синуситу призво-дило до бГльш швидкого оборотного розвитку гостро! шфекцшно-запально! реакцГ! у дiтей.
При госшталГзаци до стацюнару у хворих обох груп виявляли пiдвищення рГвня а1-глобулшГв, що свГдчило про гостру фазу захворювання. На 7-й день лжування рiвень даного показника знижувався, при виписщ зГ стацiонару у хворих основно! групи вГн нормалiзувався (р < 0,05), а в дней контрольно! групи продовжував знижуватися (р > 0,05). Отримаш ре-зультати свГдчать про те, що включення до комплексу лГкування препарату Траумель С пришвидшуе завершення запального процесу (табл. 3).
КрГм того, використання в схемах лГкування Трау-мелю С не супроводжувалося виникненням побГчних ефектгв.
Отже, можна стверджувати, що включення до тра-дицшно! терапевтично! схеми лгкування гострого синуситу препарату Траумель С суттево зменшуе прояви ендогенно! штоксикацц, особливо у першГ 7 днгв лгкування, коли препарат вводили щоденно. Останне мае важливе значення для подальшого прогнозу щодо сприятливого наслГдку лжування.
Отримаш результати свГдчать про ефективнють, добру переносимють г безпеку препарату Траумель С у ль куванш гострого синуситу в датей.
Висновки
1. Додаткове призначення препарату Траумель С суттево покращуе динамГку перебГгу гострого синуситу в датей.
2. ПершГ ознаки покращення клшГчно! картини гострого синуситу в пащентгв, яю додатково отримували препарат Траумель С, у цГлому з'являлись рангше, нгж у хворих, якГ отримували тГльки базисну терапГю.
Таблиця 3. Динам1ка змН фракц1й глобул1н1в у б1ох1м1чному анатз! кров! дтей, хворих на гострий
синусит
Показник Основна група (n = 25) Контрольна група (n = 27)
1-й день 7-й день 14-й день 1-й день 7-й день 14-й день
ai 6,27 ± 0,55 5,94 ± 0,53 4,16 ± 0,48 6,29 ± 0,98 5,96 ± 1,01 4,36 ± 0,86
a2 9,05 ± 0,89 8,00 ± 0,71 7,60 ± 0,98 9,21 ± 0,79 8,97 ± 0,96 8,04 ± 1,11
ß 11,64 ± 0,79 12,61 ± 0,97 11,90 ± 0,89 12,71 ± 0,99 11,97 ± 1,02 12,10 ± 1,04
Y 17,32 ± 1,01 18,17 ± 0,87 16,90 ± 0,76 17,68 ± 0,93 17,66 ± 1,10 17,10 ± 1,21
3. Ефектившсть лжування в rpyni, що отримувала Траумель С, за BciMa показниками перевищувала гаку в датей контрольно! групи або ж була жрвнянною з нею.
4. Комплексна оцшка гематолопчних щдексДв е б1льш iнфоpмагивною, шж вивчення просто! гемогра-ми. Вона дозволяе оцiниги розвиток, тяжюсть, переб1г запального процесу й ендогенно! штоксикащ!, оцшига ефекгивнiсгь призначено! терапц.
5. Включения до схеми терапц препарату Траумель С приводить до бшьш швидкого й б1льш суттевого зменшення гемагологiчних показнишв штоксикацц.
6. У дней, яю отримували Траумель С, не виявлено побiчних ефекгiв.
7. Отримат результати свщчать на користь бшьш широкого застосування препарату Траумель С у дней з гострим синуситом з метою прискорення зменшення запалення й симпгомДв штоксикащ!, запобцання по-дальшому хpонiчномy перебцу синуситу.
Список лператури
1. Андрейчин М.А. Методи до^дження ендогенноt штоксикащ оргатзму: Методичт рекомендацИ/ М.А. Андрей-чин, М.Д. Бех, В.В. Дем'яненко, А.З. Ничик, Н.А. Ничик. — К., 1998. — 31 с.
2. Биологише Хаймиттель Хеель Гмбх, Баден-Баден, Германия. Результаты исследования TAASS при остром растяжении связок голеностопного сустава // Биологическая терапия. — 2012. — № 3-4. — С. 30-32.
3. Ван Брандт Б., Хайне Хартмут. Регуляторная блокада: определение, значение и терапия // Биологическая медицина. — 2006. — № 2. — С. 4-5.
4. Гаращенко Т.И., Радциг Е.Ю. Особенности ведения больных с риносинуситами в амбулаторных условиях // Мат-лы XVII съезда оториноларингологов России. — Нижний Новгород, 2006. — 432 с.
5. Wald E.R. Sinusitis. Pediatric Infectious Diseases Principles and Practice / Ed. by H.B. Jenson, R.S. Baltimore. — 1st ed. — 2002. — V. 1. — P. 760-70.
6. Каманин Е.И., Стецюк О.У. Инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов: Практическое руководство по анти инфекционной химиотерапии / Под ред. Л.С. Страчунского, Ю.Б. Белоусова, С.Н. Козлова. — Смоленск: МАКМАХ, 2007. — С. 58-248.
7. Крюков А.И. Рациональная антибиотикотерапия при ангине и хроническом тонзиллите/ А.И. Крюков, Ю.В. Лучшева, А.В. Баландин // СотШит Medicum. — 2005. — № 4. — С. 297300.
8. Лучихин Л.А. Диагностика и лечение острого синусита / Л.А. Лучихин, Т.С. Полякова // Рус. мед. журн. — 2004. — Т. 12, № 4. — С. 199-203.
9. Богомильский, М.Р. Актуальные вопросы оториноларингологии детского возраста в фармакотерапии болезней ЛОР-органов/ М.Р. Богомильский, Л.С. Страчунский. — М, 2001. — 21-3.
10. Монография по препарату Траумель С: Пер. с англ. — М.: Арнебия, 2011. — 53 с.
11. Кобец Т.В., Некрасов В.Н., Мотрич А.К. Роль лейкоцитарных индексов в оценке адаптационно-компесаторных возможностей чукотских детей, больных рецидивирующим бронхитом, на этапе санаторно-курортного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2003. — С. 47-48.
12. Хайне Хартмут. Регуляторная блокада: определение, значение и терапия /Хартмут Хайне// Биологическая медицина. — 2006. — № 2. — С. 4-5.
13. Фразе Вернер. Воспалительные процессы и альтернативные методы лечения / Вернер Фразе// Биологическая терапия. — 1998. — № 3. — С. 60-61.
14. Янов Ю.К. Практические рекомендации по антибактериальной терапии синусита / Ю.К. Янов, С.В. Рязанцев, Л.С. Страчунский, О.У. Стецюк, Е.И. Каманин, А.А. Тарасов, И.В. Отвагин, А.И. Крюков, М.Р. Богомильский // КМАХ. — 2003. — № 2. — С. 167-174.
15. Шабалова Н.Н., Иванов Д. О., Курзина Е.А. Лейкоцитарные индексы клеточной реактивности при двух вариантах сепсиса. — Режим доступу: http://www.medicina-online.ru/ articles/40841/
16. Хабиров Т.Ш. Уровень реактивного ответа нейтрофилов как показатель степени тяжести эндогенной интоксикации при абдоминальном сепсисе// Труди IXКонгресу СФУЛТ. — Лу-ганськ, 2002. — С. 223.
17. Piccirillo J.F. Impact of first-line vs second-line antibiotics for the treatment of acute uncomplicated sinusitis / J.F. Piccirillo, D.E. Mager, M.E. Frisse, R..H. Bophy, A. Goggin//JAMA.. — 2001. — № 286. — Р. 1849-56.
18. Sinus and Allergy Health Partnership. Antimicrobial treatment guidelines for acute bacterial rhinosinusitis// Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2000. — № 123. — S.132.
19. Sinus and Allergy Health Partnership. Antimicrobial treatment guidelines for acute bacterial rhinosinusitis// Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2004. — № 130. — S. 1-45.
20. Рейс Б.А., Полуэктов Л.В. Выделение токсичного полипептида средней молекулярной массы при экспериментальном разлитом перитоните//Бюл. эксп. биол. мед. — 1983. — №7. — С. 128-130.
21. Кочнев О. С. Лимфологические принципы лечения перитонита / О.С. Кочнев, Н.А. Велиев, Р.И. Литвинов, Б.Ф. Ким// Современные методы диагностики и лечения при острой хирургической патологии органов брюшной полости: Респ. сб. науч. труд. — М, 1991. — С. 668-669.
22. Васильев В.С., Комар В.И. Критерии оценки тяжести болезни и выздоровления // Здравоохранение Белоруссии. — 1983. — № 2. — С. 38-40.
23. Островский В.К., Мащенко А.В., Янголенко Д.В., Макаров С.В. Показатели крови и лейкоцитарного индекса интоксикации в оценке тяжести и определении прогноза при воспалительных, гнойных и гнойно-деструктивных заболеваниях // Клин. лаб. диагностика. — 2006. — № 6. — С. 50-53.
24. Сперанский И.И., Самойленко Г.Е., Лобачева М.В. Общий анализ крови — все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения // Здоровье Украины. — 2009. — № 6 (19). — С. 51-57.
25. Хайне Хартмут. Запуск иммунологических вспомогательных реакций при проведении антигомотоксической терапии воспалений суставов // Биологическая терапия. — 1998. — № 4. — С. 12-14.
26. Хайне Хартмут. Иммунологическая вспомогательная реакция, вызванная антигомотоксической терапией воспалительных заболеваний суставов // Биологическая медицина. — 1999. — № 1. — С. 5-8.
27. Laine L. GIrisk and riskfactors ofNSAIDs//J. Cardiovasc. Pharmacol. — 2006. — 47, Suppl. 1. — S60-6. Review.
28. Laine L., Smith R., Min K., Chen C, Dubois R.W. Systematic review: the lower gastrointestinal adverse effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006 Sep 1. — 24(5). — 751-67. Review.
29. Rostom A., Muir K., Dube C., Jolicoeur E, Boucher M, Joyce J. et al. Gastrointestinal safety of cyclooxygenase-2 inhibitors: a Cochrane Collaboration systematic review // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2007Jul. — 5(7). — 818-28.
30. Leong R.W., Chan F.K.. Drug-induced side effects affecting the gastrointestinal tract // Expert Opin. Drug Saf. — 2006 Jul. — 5(4). — 585-92. Review.
31. Fortun P.J., Hawkey C.J. Nonsteroidal antiinflammatory drugs and the small intestine // Curr. Opin Gastroenterol. — 2007 Mar. — 23(2). — 134-41.
32. Клименко В.Г. Основные положения патогенетического биорегуляционного подхода в общей терапевтической практике //Биологическая терапия. — № 1. — 2013. — С. 8-11.
33. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология. — К.: Заповт, 2003. — С. 136-137.
Отримано 05.05.16 ■
Смиян А.И., Мощич А.П., Бында Т.П., Аычко М.М. Сумской государственный университет, г. Сумы, Украина
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ТРАУМЕЛЯ С В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ОСТРОГО СИНУСИТА У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье приведены результаты исследований по изучению влияния комплексного биорегуляционного препарата Траумель С производства компании «Биологише Хайльмит-тель Хеель ГмбХ» [32], который применяли в виде инъекций, на клиническую эффективность терапии острого синусита у детей на фоне базисной терапии. Оценка эффективности терапии проводилась путем определения интегральных гематологических индексов, рассчитанных на основе показателей клинического анализа крови, и маркеров воспаления (общий белок
и его фракции, С-реактивный белок). Включение в схемы терапии препарата Траумель С у пациентов с острым синуситом показало достоверно более быстрое снижение лейкоцитарных индексов интоксикации и завершение воспаления. Данный препарат эффективен и хорошо переносится пациентами.
Ключевые слова: острый синусит, дети, синдром эндогенной интоксикации, лейкоцитарный индекс интоксикации, индекс сдвига лейкоцитов крови, С-реактивный белок, Траумель С.
Smiian O.I., Moshchych O.P., Bynda T.P., Dychko M.M. Sumy State University, Sumy, Ukraine
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
EFFICIENCY OF TRAUMEEL S APPLICATION IN COMBINED THERAPY OF ACUTE SINUSITIS IN CHILDREN
Summary. The article presents the results of researches on the effect of combination bioregulatory drug Traumeel S, manufactured by Biologische Heilmittel Heel GmbH, on the clinical efficacy of treatment for acute sinusitis in children on the background of basic therapy. Evaluation of treatment efficacy was performed by determining the integrated hematological indices, calculated on the basis of indicators of clinical blood tests and markers of inflammation (total protein and its frac-
tions, C-reactive protein). The inclusion of Traumeel S into the treatment regimens in patients with acute sinusitis showed significantly more rapid decline in leukocyte index of intoxication, and the completion of inflammation. This medicine is effective and well tolerated by patients.
Key words: acute sinusitis, children, syndrome of endogenous intoxication, leukocyte index of intoxication, index of white blood cells shift, C-reactive protein, Traumeel S.
