CC BY
53
на бших щурах складае 7385 ( 6189,3 — 8580,7) мг/кг, на мишах - бшьше 25000 мг/кг вщповщно, а за дшчою речовиною - 1477 (1416,7-1716,14) мг/кг та бшьше 5000 мг/кг вщповщно.
Таблиця 4
Величини середньосмертельних доз препарату стрептоветин _залежно вщ виду та шлях1в введения_
Середньосмертельна доза (DL50), мг/кг
Внутршньом'язове введения
Методи шдрахуншв за Щури, n=45
За препаратом У перерахунку на дшчу речовину
Г. Кербером 7083,3 1416,7
Б. Штабським 7385 (6189,3 - 8580,7) 1477 (1416,7-1716,14)
Ж. Личфшьдом i Ф. Ушкоксоном 6950 (4343,7-11120,0) 1390 (868,7-2224,0)
Mnmi, n=21
СОУ 85.2-37-736:2011 Бшьше 25000 Бшьше 5000
Внутршньошлункове введения
Щури, n=36 Mnmi, n=21
За препаратом (мг/кг) У перерахунку на дшчу речовину(мг/кг)
Бшьше 25000 Бшьше 5000 Бшьше 25000 Бшьше 5000
Л1тература
1. Ветеринарна фармаколопя / Г. О. Хмельницький. В. С. Хоменко, О. I. Канюка - Харюв: Тр1ада. - 1994.- 479 с.
2. Докшшчш дослщження лжарських засоб1в : Методичш рекомендаци / Л^вшова Н. В., Фшоненко-Патрушева М. А., Французова С. Б., Храпак В. В. / Пщ ред.О. В .Стефанова. - К.: Авщенна, 2001. - 527 с.
3. СОУ 85.2-37-736:2011 "Препарата ветеринарш. Визначення гостро! токсичност!". - К: Мшагропол1тики, 2011. - 16 с.
4. Беленький М. Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Л. 1963. - 152 с.
Стаття надшшла до редакци 31.03.2015
УДК 636.5:619:616.981.459:615.33
Плис В. М., к. вет. н. © E-mail: [email protected]
Державна установа1нститут сшъсъкого господарстеа степовогзоны Нац1ональногакадемИ'аграрных наук Украгны, м. Днтропетроесък, Украша
ЕФЕКТИВШСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ЗАСОБ1В ЗА ПАСТЕРЕЛЬОЗУ (ХОЛЕРИ) ПТИЦ1
У cmammi наведено результаты експерименталъних досл1джень з визначення чутливост1 до видшеног культуры Pasteurella multocida з патолог1чного матер1алу тръох загиблих гол1в мускусных качок pinnozo вту, прыватного сектору Мыколагвсъког облаетi до р1зных груп антыбактер1ыных npenapamie, якг
© Плис В. М., 2015
137
застосовуютъся у птахгвничих господарствах i приватному секторг для профилактики та л1кування пастерелъозу (холери) птищ.
Резулътати проеедених досл1джень св1дчать про те, що видыена культура Pasteurella multocida мае еисоку чутлив1сть до anmu6iomuKie цефалоспориноеих, фторх1нолонових i гл1копептидних груп. Зона затримки росту станоеила eid 24 до 18 мм. При цъому, ця культура пастерели була недостатньо чутлиеою до макрол1д1в, тетрациклтв та пол1пептид1в, зона затримки росту яких станоеила 18-19 мм i резистентною до anmu6iomuKie груп ам1ногл1козид1в, пенщилотв, азал1д1в, л1нкозам1д1в, xлopaмфeнiкoлiв та сулъфатламодних i мтрофуранових антибактер1йних npenapamie.
Ключовг слова: антиб^отикорезистентшстъ, пастерелъоз (холера) птищ, чутлив1сть, антибактер1альна активность, культура Pasteurella multocida.
УДК 636.5:619:616.981.459:615.33
Плыс В. Н., к. вет. н.
Государственноеучреждение Институт сельского хозяйства степной зоны Национальной академии аграрных наук Украины, Днепропетровск, Украина
ЕФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫХ СРЕДСТВ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗЕ (ХОЛЕРЕ) ПТИЦЫ
В статье приведены результаты экспериментальных исследований по изучению чувствительности к выделенной культуре Pasteurella multocida из патологического материала от трех павших мускусных уток годовалого возраста из частного сектора Николаевской области кразным группам антибактериальных препаратов, которые используются в птицеводческих хозяйствах и частном секторе для профилактики и лечения пастереллеза (холеры) птицы.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что выделенная культура Pasteurella multocida чувствительна к антибиотикам цефалоспориновых, фторхинолоновых и гликопептидных групп - зона задержки роста составила 24-18 мм. Недостаточно чувствительная к макролидам, тетрациклинам и полипептидам, зона задержки роста которых составила 1819 мм, ирезистентная каминогликозидам, пенициллином, азалидам, линкозамидам, хлорамфениколам, сульфаниламидам и нитрофуранам.
Ключевые слова: антибиотикорезистентность, пастереллез (холера) птицы, чувствительность, антибактериальная активность, культура Pasteurella multocida.
UDC 636.5:619:616.981.459:615.33
Plys V. N., candidate vet. sciences
State Institute of Agriculture of the Steppe zone of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, c. Dnepropetrovsk, Ukraine
EFFICIENCY APPLICATION OF ANTIBACTERIALS MEANS PASTEURELLOSIS (CHOLERA) OF POULTRY
The article contains results experimental studies to determine the sensitivity to isolated cultures of Pasteurella multocida of pathological material three dead heads musk ducks years of age, the private sector Mykolayiv region to different groups of antibacterial medicines used in poultry farms and the private sector for the prevention and treatment of pasteurellosis (Cholera ) of poultry.
138
Results of these studies indicate that isolated Pasteurella multocida the culture is highly sensitive to the cephalosporin antibiotics, glycopeptide and fluoroquinolones groups.
The zone stunted growth ranged from 24 to 18 mm. However, this culture of Pasteurella was not sensitive to macrolides, tetracyclines and polypeptides, stunted growth zone of which was 18-19 mm and resistant to aminoglycoside antibiotics, penicillins, azalides, linkozamides, chloramphenicol, nitrofuran and sulfanilamide of antibacterial preparations.
Key words: antibiotic resistance, pasteurellosis (cholera) of poultry, sensitivity, antibacterial activity, culture Pasteurella multocida.
Вступ. Птах1вництво в бшьшосп держав свпу займае провщне мюце серед шших галузей сшьськогосподарського виробництва, забезпечуючи населения повноцшними д1етичними продуктами харчування. Для отримання продукцп bhcokoï саштарно1 якосп необхщно забезпечити стабшьне благополуччя у птах1вництв1 щодо шфекцшних захворювань. Ресшраторш та шлунково-кишков1 захворювання шфекцшно1 етюлогп в птахогосподарствах i приватному ceKTopi Украши досить поширеш i проявляються значними збитками, а саме вщ зниження продуктивное^, загибел1 птищ i затрат на проведения лшувально-профшактичних та оздоровчих заход1в, що знижуе рентабельнють галузг
Серед бактер1альних шфекцш птищ особливе мюце займае пастерельоз (холера), який е р1зномаштний за формою, характером nepeôiry, ктшчним проявом, що спричинюють 6aKTepiï роду Pasteurella [1, 2, 4, 6].
Резистентшсть збудниюв шфекцшних захворювань до антибютиюв стае нагальною проблемою у ветерпнарнш медицин! попри впровадження у ветеринарну практику нових антимшробних препарата, розробку нових схем xiMiorepaniï. Ефективнють багатьох антибактер1альних препарапв, що традицшно застосовуються проти шфекцшних захворювань тварин i птищ, знижуеться через зростаюче поширення стшких штам1в бактерш. Фактором, що сприяе виникненню резистентносп, е, в першу черту, неправильна i нерацюнальна антибютикотерашя -недотримання термшв лшування, невщповщне дозування препарату, невиправдана замша одного антибютика шшим, одночасне застосування препарат1в-антагошспв тощо [3, 5].
Використання антибютиюв за лшування шфекцшних хвороб птищ може бути причиною появи стшких бактерш, яю потенцшно можуть викликати нове захворювання. Иого збудником е вже штам бактерп, що внаслщок мутацш або позахромосомного (плазмщного) обмшу генетичною шформащею м1ж окремими бактер1альними кттинами волод1е високою ошршстю до антибютика, до того ж вш може дал1 зазнавати мутацп, яка призводить до появи резистентносп до шших антибютиюв [5, 6, 7].
Для лшування пастерельозу здебшьшого використовують антибютики, сульфаншамщш препарата та iHmi лшарсью засоби. Ефективнють застосування антибютиюв залежить вщ чутливосп до них видшених вщ птищ етзоотичних культур роду Pasteurella [7].
Мета робота полягала у визначенш чутливосп до антибютиюв ешзоотично1 культури Pasteurella multocida, видшено1 вщ мускусних качок.
Матер1али i методи. Експериментальна частина роботи виконувалась у лабораторп ветеринарно! медицини (бактер1альна патолопя) Державно! установи 1нститут сщьського господарства степово! зони Нацюнально1 академп аграрних наук Украши.
139
Предметом дослщжень був патолопчний матер1ал, вщбраний у 2014 рощ вщ 3 трушв загиблих мускусних качок р1чного в1ку з приватного сектору Микола!всько! области Патолопчний матер1ал вщбирали вщ особин, яким не проводили лшування антибактер1альними препаратами \ не шзшше шж через 23 години теля загибелг
Лабораторну д1агностику здшснювали згщно з чинною настановою з лабораторно! д1агностики пастерельоз1в тварин \ птищ, що включае мшроскошю мазюв ¿з первинного патолопчного матер1алу, видшення \ щентифшащю культур пастерел та постановку бюлопчно! проби на птищ 80-120-добового в1ку. Культивування пастерел проводили на звичайних (МПА, МПБ) \ збагачених (перевар Хоттшгера, бульйон Хоттшгера, ХЬБ, МПА з додаванням 2-3 % глюкози та МПА з додаванням 2 % сироватки кров1 велико! рогато! худоби) твердих та нашвтвердих повнокомпонентних живильних середовищах.
Визначення чутливосп до антибютиюв \ х1мютерапевтичних препарата видшено! культури Pasteurella тиЫоаёа проводили диско-дифузним методом, виходячи ¿з р1зних д1аметр1в затримки росту ще! бактерп навколо дисюв з антибютиками. Пюля пос1ву культури Pasteurella тиЬоаёа на чашки Петр1 з МПА !х пщсушували за юмнатно! температури упродовж 10-15 хвилин. Диски з антибютиками розмщали шнцетом на р1внш вщсташ один вщ одного ¿на 2 см вщ краю чашки Петр1, в однш чашщ помщали не бшьше 6 дисюв, пот1м чашки Петр1 помщали в термостат вверх дном для шкубацп за температури 35-37 °С упродовж 18-20 годин. Для облшу результата чашки Петр1 помщали доверху дном на темну матову поверхню \ освщали настшьною лампою пщ кутом 45°. За допомогою лшшки вим1ряли д1аметри зон затримки росту м1крооргашзму навколо дисюв з антибютиками, включаючи д1аметр дисюв з точнютю до 1 мм. Для визначення чутливосп застосовували таю диски антибютиюв: амшоглшозидш антибютики (канамщин, неомщин, стрептомщин, гентамщин, тобрамщин, нетилмщин, амшацин, нетромщин); пенщилши (ампщилш, амоксицилш, карбенщилш, оксацилш, сульбактам); цефалоспорини (цефалотин, цефазолш, цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон, цефоперазон, цефалексин, цефаклор, ципрофлоксацин); макролщи (еритромщин, олеандомщин, сшрамщин); азалщи (азитромщин); лшкозамщи (лшкомщин, клшдамщин); тетрациклши (окситетрациклш, тетрациклш, доксициклш); хлорамфешколи (хлорамфешкол (левомщетин), синтомщин); глшопептидш антибютики (ванкомщин); полшептидш антибютики (колютин, пол1м1ксин-В, пол1м1ксин-М, бацитрацин); фторхшолони (ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин, ломефлоксацин, енроксил, енрофлоксацин, енрокс, байтрил, флоксатрил). Сульфаншамщш антибактершш препарата (сульфадиметоксин, бюептол, сульфацил, суметролш). Нггрофуранов1 антибактершш засоби (фуразолш, фурадонш).
Результата дослщження. За бактерюлопчних дослщжень патолопчного матер1алу (серце, легеш, печшка, кишечник) видшили культуру пастерели. Пос1ви ставили в термостат \ культивували упродовж 18-20 годин за температури 37 °С. На м'ясопептонному бульйош вщм1чали рют у вигляд1 р1вном1рного помутншня, пот1м спостершали просвплшня середовища з утворенням на дш проб1рки слизового осаду, який при струшуванш пщшмався у вигляд1 «юски». На м'ясопептонному агар1 вщм1чали рют др1бних, прозорих, росинчатих, округло! форми колонш випукло! форми з гладенькими краями. В пол1 зору мшроскопа вщм1чали грамнегативну, нерухому паличку, наявнють оболонки \ капсули та вщсутшсть спор.
140
1дентиф1кащю видшено! культури проводили за загальиоприйиятою методикою. Визначення в1рулентносп видщено! культури проводили шляхом шдшюрного введения лабораторним бщим мишам в доз1 0,2 см3 1 птищ в доз1 0,5 см3 20-годинно! бульйонно! культури, що спричиняло загибель бщих мишей 1 птищ вщ 18 годин до 2 д1б.
Для пщвищення ефективносп антибактер1ально! терапп у птахогосподарствах \ приватному сектор^ нами проведено експериментальш дослщження щодо визначення ефективносп антибактершних препарата за пастерельозу (холери) птищ, а саме до видшено1 культури Pasteurella тыиоаёа ¿з патолопчного матер1алу вщ мускусних качок у 2014 рощ. В дослщах застосовували диско-дифузний методом. Для отримання в1рогщних результата дослщження проводили не менше трьох раз1в. Результата дослщжень щодо чутливосп мшрооргашзму до антибактер1альних препарата наведеш в таблицях 1, 2, 3.
Наведеш в таблиц! 1 результата дослщжень свщчать про високу чутливють культури Pasteurella тиЬоаёа до антибютиюв цефалоспоринового ряду, зона затримки росту яких становила вщ 24 до 18 мм. Разом з тим вщм1чено пом1рну чутливють ще! культури до антибютиюв групи макролщ1в \ тетрациклшв. Культура Pasteurella multocida е резистентною до антибютиюв амшогл1козид1в, пенщилшв, азалщв 1 лшкозамщ1в.
Таблиця 1
Чутливкть видшеноТ культури Pasteurella тиЫоайа до амшоглжозидних антибютик1в, пенщилЫв, цефалоспоринового ряду, макролщ1в, азалЫв, _лшкозамщ1в та тетрациклш1в_
Антибютик Зона затримки росту (мм)
I. Чутлива до:
цефатоксиму 24
цефазол1ну 21
цефтриаксону 21
ципрофлоксацину 21
цефоперазону 21
цефаклору 20
цефалотину 20
цефалексину 19
цефуроксиму 18
II. Пом1рно чутлива до:
окситетрациктну 19
тетрациктну 18
еритромщину 17
олеандомщину 16
сшрамщину 16
доксициктну 14
III. Не чутлива до:
канамщину -
неомщину -
гентамщину -
тобрамщину -
стрептомщину 5
нетилмщину -
нетромщину 5
ам1кацину 7
141
амшцитну -
амоксицил!ну -
карбен!цил!ну -
оксацил!ну 9
сульбактаму -
азитром!цину -
л!нком!цину -
кл!ндам!цину -
Результаты досл1джень в таблиц! 2 свщчать про выражений ефект на культуру Pasteurella multocida фторхшолонових \ глшопептидних антибютиюв, зона затримки росту яких становила вщ 24 до 18 мм. Цей мшрооргашзм виявив пом1рну чутливють до полшептидних антибютиюв, зона затримки росту складала 18-19 мм, а до антибютиюв хлорамфешколового ряду був резистентним.
Таблиця 2
Чутливкть видшеноТ культури Pasteurella тыква-йа до антибютик1в групи
хлорамфешкол1в, гл1копептид1в, полшептид1в та фторх1нолон1в
Антибютик Зона затримки росту (мм)
I. Чутлива до:
ванкомщину 24
енроксилу 24
енроксу 24
енрофлоксацину 23
байтрилу 23
флоксатрилу 22
ломефлоксацину 21
офлоксацину 20
норфлоксацину 18
II. Пом!рно чутлива до:
кол!стину 19
пол!м!ксину-В 19
пол!м!ксину-М 19
бацитрацину 18
III. Не чутлива до:
хлорамфешколу 5
синтом!цину -
Одержан! результати проведених досл!джень в таблиц! 3 свщчать про те, що культура Pasteurella multocida е толерантною до сульфаншамщних ! н!трофуранових антибактер!йних препарат!в.
Таблиця 3
Чутливкть вид1леио1 культури Pasteurella тиЬоайа до сульфаншамщних 1
Антибютик Зона затримки росту (мм)
I. Чутлива до: -
II. Пом!рно чутлива до: -
III. Не чутлива до:
сульфацилу 5
сульфадиметоксину -
бюептолу -
суметрол!ну -
фуразол!ну -
фурадошну -
142
Висновки. Результаты проведених дослщжень i спостережень свщчать про те, що культура Pasteurella multocida мае високу чутливють до антибютиюв цефалоспоринового ряду, фторхшолонових i глшопептидних антибютиюв. При цьому, Pasteurella multocida була недостатньо чутливою до антибактешних засоб1в, таких груп як макролщи, тетрациклши та полшептиди i резистентною (толерантною) до антибютиюв групи амшоглшозид1в, пенщилшв, азалщв, лшкозамщ1в, хлорамфешкол1в та сульфаншамщних i штрофуранових антибактершних препарата.
Для ефективносп лшувальних заход1в, яю плануються в птахогосподарств1, фермерському господарств1 i приватному ceKTopi за виникнення пастерельозу (холери) птищ та корекцп схем профшактичних заход1в, доцшьно попередньо визначати чутливють видшено! культури до препарата.
Перспективи подальших дослщжень. Одержан! результата щодо резистентносп Pasteurella multocida до антибактер1альних препарата можна використовувати для проведения подальших експериментальних досл1джень з ¿дентиф1кац11 фактор1в ризику, оц1нки визначення чутливост1 бактер1! до антиб1отика та високо! резистентност1 м1кроорган1зму до препарата.
Лггература
1. Буткин Е. И. Пастереллез (холера) птиц / Е. И. Буткин. - М.: Колос, 1972. С. 141-152.
2. Гаркавенко Т. О. Антибютикорезистентнють м1кроорган1зм1в / Т. О. Гаркавенко, О. М. Неволько, Д. О. Ординська, Н. А. Меженська, Т. Г. Козицька // Журн. ветеринарна медицина Украши. - 2015. - № 3 (229). -С.13-16.
3. Гудзь Н. В. Вивчення чутливосп ¿золят1в, вид1лених в1д хворих тварин, до антиб1отичних препарат1в у пор1внянш з тест-м1кроорган1змами / Н. В. Гудзь // Журн. вюник Сумського нац1онального аграрного ун1верситету. - 2014. - № 6 (35). - С. 136-138.
4. Коршенко Л. G. 1нфекцшш хвороби птиц1 / Л. G. Коршенко, Л. I. Наливайко, В. В. Недосеков [i iH.]; п1д заг. ред. Л. €. Корн1енка. - Херсон.: Гршь Д. С., 2012. - С. 305-309.
5. Косенко М. Проблема антибютикорезистентносп / М. Косенко, В. Музика, О. Чайковська, Т. Стецько // Журн. ветеринарна медицина Украши. - 2015. - № 1. -С.38-39.
6. Хвороби птищ: навчальний пос1бник / А. В. Березовський [та iH.]. К.: Д1А, 2012. - С. 119-122.
7. Болезни домашних и сельскохозяйственных птиц / Б. У. Кэлнек [и др.]; под. общ. ред. Б. У. Кэлнека [и др.]. - М.: Аквариум, 2003. - С. 183-184.
Стаття надшшла до редакци 1.04.2015
УДК 502.175:578:597.2/.5(477.81)
Полтавченко Т. В1., к.вет.н., ст. викл., Грицик О. Б2., к. вет. н., доцент, Парфенюк I. О1., здобувач кафедри eKonorii', ст. лаборант E-mail: [email protected]
1Нац10налънийумверситет водного господарства та природокористування,
м. Пене, Украгна.
2PieneHCbKUU державный гумамтарнийумверситет, м. Piene, Украгна
КОНТРОЛЬ БАКТЕР1АЛБНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ CTABOBOI РИБИ В ГОСПОДАРСТВАХ PIBHEHCbKOI ОБЛАСТ1
В cmammi подано результаты досл1дження етзоотичного стану рибницъких господарств Р1вненськог облаетi щодо бактер1альних захворюванъ риби у 2008-
© Полтавченко Т. В., Грицик О. Б., Парфенюк I. О., 2015
143
