CC BY
36
УДК 630*181.426:630*15 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шейгас, канд. с.-г. наук;
1.М. Гудзь - Степовий фiлiал УкрНДШГА
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ У ПЕР1ОД
РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗ1
Розглянуто сучасш особливостi та перспективи розвитку мисливського госпо-дарства Украши на сучасному етапi. Виконаний аналiз динамiки основних показни-KiB, якi уособлюють базу вiтчизняного мисливства. Означеш деякi шляхи оптимiзащï стану галузь
Ключов1 слова: мисливське господарство, користувач мисливських упдь, чи-сельнють диких тварин, нормативнi документи, чинники впливу.
Senior research worker I.M. Sheigas; M.I. Gudz - Steppe Branch of URIFFM
Features and prospects of development of the hunting facilities of Ukraine
during reforming branch
The modern features and prospects of development of the hunting facilities of Ukraine at the present stage are considered. The analysis of dynamics of the basic parameters is executed which personify base of a domestic hunt. Some ways of optimization of a condition of branch are outlined.
Keywords: the hunting facilities, user hunting lands, number of wild animals, normative documents, factors of influence.
Сучасне мисливське господарство Украши перебувае у перюд1 актив-них реформацшних процешв. Св1дченням тому е, насамперед, державна галу-зева законотворча динамжа: ухвалення у 1996 р. Кабшетом Мш1стр1в Украши "Положення про мисливське господарство та порядок здшснення полю-вання" [1], згодом, у 2000 р., Верховною Радою Украши - "Закону Украши про мисливське господарство та полювання" [2]. Позитивний характер ходу реформ був зафжсований Постановою розширеноï колеги Державного комь тету люового господарства Украши вщ 24 квггня 2003 року. Колепя конста-тувала, що в Украш1 створюеться законодавча база для ефективноï д1яльност1 та розвитку мисливського господарства. Вона визначае правов^ економ1чш та оргашзацшш засади д1яльност1 юридичних та ф1зичних оЫб у галуз1 мисливства та визнае р1вш права вЫх користувач1в мисливських упдь у взаемо-вщносинах з органами державноï влади щодо ведення мисливського господарства, оргашзаци охорони та вщтворення тваринного свггу. Указ Президента Украïни вщ 23 травня 2005 р. "Про невщкладш заходи у сфер1 збереження, вщтворення та рацюнального використання мисливських тварин" [3] шдкрес-лив в1ршсть напряму реформ i окреслив невщкладш заходи у сфер1 збереження, вщтворення та рацiонального використання мисливських тварин, що по-лягають у вдосконаленш нормативно-правовоï бази, державноï полггики в цiй сферi, пiдвищеннi ефективност правового забезпечення ïï реалiзацiï^
Рацюнальне ведення мисливського господарства неможливе без його на-укового обгрунтування, яке здшснюеться через наyково-дослiднi iнститyти Державного комггету лiсового господарства - УкрНДШГА та УкрНД1Г1Ртс, а та-кож регiональнy мережу (Наказу ДКЛГ Украïни за № 372 вщ 12 липня 2005 р.) досвщних лiсомисливських господарств центрального пiдпорядкyвання.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Мисливське господарство Укра1ни на площi 47,2 млн. га ведуть 868 юридичних оЫб (державнi шдприемства, громадськi мисливськi оргашза-цп, шдприемства та оргашзаци приватно! форми власност^. За перевагою площ наданих угiдь (34,8 млн. га) основне мюце посщае УТМР (Укра1нське товариство мисливцiв та рибалок), яке займае 73,7 % мисливських територш кра1ни. Держкомлiсгосп Укра1ни веде мисливське господарство на плошд угiдь у 6,5 млн. га (13,7 %о) [4]. Продовжуе зростати загальна кшьюсть спещ-алiстiв, зайнятих у системi мисливського господарства кра1ни. Станом на 2005 р. у галузi було зайнято всього 5887 чоловж (порiвняно з 2002 р. -5388 чоловж). З них: 4135 штатних егерiв (у 2002 р. - 3790); 598 мислив-ствознавцiв (у 2002 р. - 566). У розвиток мисливського господарства держави вкладено, вщповщно, у 2002 р. - 30,5 млн. грн., а у 2005 р. - 58,1 млн. грн., в т.ч. - 7,4 млн. грн. бюджетних кош^в. Частка надходжень до витрат станови-ла у середньому по користувачах мисливських упдь Украши 44 % [4].
1ншим персошфжованим показником, який вщдзеркалюе принципи ведення та юторичний характер шдходу до оргашзаци мисливства в упддях кожного з суб,ектiв господарювання, е результативнiсть боротьби певного ко-ристувача мисливських угiдь з порушниками правил полювання.
Приймаючи, як безальтернативний варiант той, якщо кiлькiсть прото-колiв при сучасному рiвнi незаконних полювань прямо пропорцiйна ефектив-ност егерсько! служби, проведемо короткий порiвняльний аналiз. Вiдносна кiлькiсть протоколiв, складених працiвниками Держкомлiсгоспу, постiйно зростае: вщ 41,9 % - у 1995 р. до 63,6 % - у 2003 р. [4].
Поряд з тим, природоохоронна актившсть громадських користувачiв (а це 75,5 % мисливських упдь держави) невпинно падае: з 33,3 % - у 1995 р. до 27,3 % вщ числа складених прототшв у 2003 р. У т.ч. найнижчий по-казник дiевостi егерiв та мисливствознавщв з охорони мисливських упдь ма-ють спещалюти УТМР: тд час контролю за недопущенням порушення правил полювання (73,7 % упдь), ними було складено 1913 прототшв. Це тшьки 26,3 % вщ загально! чисельностi порушень, як були зафiксованi у дер-жавi протягом 2003 р. [4].
Ще одним еколого-економiчним показником, який уособлюе базу су-часного мисливства, е динамжа загально! чисельностi, шiльнiсть населення та структурна врiвноваженiсть популяцiй основних ратичних мисливських тварин - зубра, рiзних видiв оленiв (благородного, плямистого, лося, лат, ко-зулi), кабана, муфлона.
Цей комплексний та рiзноплановий показник е одним iз базових у практищ мисливства, бо специфша ведення вiтчизняного мисливського господарства е такою, що вщ стану популяцш основних видiв ратичних звiрiв залежить успiх мисливства взагалi у багатьох регюнах та лiсомисливських областях. За останш 5 рокiв (2001-2005 рр.) загальна сумарна чисельшсть диких ратичних шдвищилася з 177301 до 195005 особин, тобто на 9,1 %. Мош-торинг складових частин динамiчних змiн показуе, що найбшьший прирiст поголiв,я спостерiгаеться протягом вказаного термшу у популяцiях кулана (64,0 %), ланi (57,0 %) та кабана (16,4 %). Бшьш стабiльними за загальною чи-
сельнiстю е стан популяцiй оленя благородного та оленя плямистого, де шдйо-ми чисельностi значно меншi (8,7 та 10,0 %) [3]. Ситуащя з чисельшстю лося у кра1ш може вважатися стабiльно критичною - прирют поголiв,я за останнi п'ять рокiв склав всього близько половини вщсотку. Криза стану популяцп лося в останш роки характерна для всiеï пiвденноï частини його ареалу, включаючи Росiю та Бiлорусь.
Окремим питанням втизняного мисливства е збереження фаушстич-ноï окраси мисливських упдь держави, якою е найкрупнiшi (тому i найвраз-ливiшi) дикi тварини, насамперед - зубр та ведмщь.
Украшська мегапопуляцiя зубрiв найбiльшоï чисельност досягала на кiнець 1994 р., коли вона нараховувала 664 особини (за шшими даними -685). Вщповщно, за десять останнiх роюв сучасне поголiв,я зубрiв на Укра1'ш скоротилося вдвiчi. Але тривае виконання програми збереження зубра. Та тшьки за умови здшснення усiх ïï складових частин - вiд облтв сучасно!" чи-сельностi вiдокремлених груп тварин, вибору популяцп-донора, обстеження можливих мiсць для ix переселення, аж до практичного формування та трива-лого мониторингу за станом новостворених мжропопуляцш - можливе збереження вггчизняного зубра.
За останнi 30 роюв чисельшсть бурого ведмедя у Карпатах знизилась у 3,5 раза i становить тшьки близько 300 особин. Враховуючи низьку чисельшсть звiра, вш шдлягае посиленiй охорош. Зважаючи на низький вщтворю-ючий потенцiал виду, нерацiональну статево-вiкову структуру популяцп, потребуе на державному рiвнi кардинальних заxодiв охорони як самих тварин так i мюць ix перебування у регiонi, бо навiть своечасне занесення ведмедя на сторшки "Червонох' книги Украши" не гарантуе збереження цього фа-ушстичного раритету.
Чисельнiсть мисливського поголiв,я росте, але кiлькiсть добутих мисливських тварин на Укршт за останш 5 роюв майже не змшилася (+0,9 %), вщсоток вилучення частини стада е вкрай низьким. Примiром, стосовно кабана, у 2005 р. вш досяг тiльки 7,2 % шсляпромислово! чисельностi, тобто у 8-10 разiв менше загально прийнятих у розвинутих мисливських господарствах норм необхщно! елiмiнацiï диких тварин. Фактична екстенсившсть господа-рювання потенцiйно можлива тiльки за умови довготривалоï хрошчно! дп двох основних негативних причин: через нерегульований прес незаконних полювань, шд час яких руйнуеться структура популяцп, або ж за умови злов-живання вилученням дорослих особин рiзниx статей шд час проведення вщстршв. В обох випадках результат один. Не виконуються основнi профе-сiйнi закони мисливського користування, за якими насамперед повинт вилу-чатися з групи молодi тварини-цьогорiчки, ймовiрнiсть загибелi яких у першi ж суворi зими дуже висока. Стосовно до тварин з репродуктивного ядра популяцп найбшьш прийнятним е режим мтмального вилучення. У такш ситу-аци за умови низько! щiльностi популяцiй дичини проблематичним постае необхщшсть проведення трофейних полювань, особливо у перюд гону. За умови вщсутносп дiевого егерського контролю за ходом таких полювань реальною виступае загроза добування найкращих особин-плщниюв. Це, безу-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
мовно, може призвести у дуже обмежений термш до деградацн всього стада. I хоча вилучення самщв оленя благородного, козул^ ланi з високими тро-фейними показниками е загальноприйнятою практикою, подiбнi полювання у шлюбний перюд з професiйноï точки зору е найбшьш складними та вщповь дальними. На жаль, загальнi офiцiйнi кшьюсш данi з видовоï чисельностi ра-тичних за вiдсутностi вiдомостей щодо ïx статево-вiковоï структури не пов-ною мiрою характеризують стан видових популяцш.
Поряд з негативною статистикою щодо незаконних полювань, ще одним негативом, який гальмуе зростання поголiв,я диких ратичних, у вгтчизня-них мисливських угiддяx виступае неухильний рют чисельностi вовкiв. Нез-важаючи на те, що об'еми добування цих типових професiоналiв-xижакiв -активних консуменпв вищого бiогеоценотичного порядку, звиклих до умов рiзноманiтниx природних та географiчниx зон ростуть, ïx чисельшсть за ос-таннi 5 роюв постiйно зростае: з 2378 голiв у 2001 р. до 2543 голiв у 2005 рощ. Зростання досягло за останню п,ятирiчку 6,5 %.
Тривалi спостереження за бюлопею та динамiкою чисельностi хижих звiрiв (зокрема - вовкiв) в упддях рiзниx лiсомисливськиx областей показали, що падшня чисельностi у популящях xижакiв починаеться тiльки з пев-ноï, мкритичноïм, межi. Такою межею, за якою спостер^аеться стабшзащя щiльностi населення та наступне ïï значне зниження, яке призводить до початку руйнацн репродуктивного ядра, е вилучення 45-55 % числа загального вовчого поголiв,я. Тобто, щоб припинити у майбутньому зростання чисель-ностi xижакiв на Украïнi, потрiбно, щонайменше, у пiвтора рази збшьшити кiлькiсть ïx вилучення. За наявност на модельований час, у 2003 рощ, вовчо1' "зграГ розмiром 2500 особин та за умови ïï цьогорiчного поповнення на 7501000 молодих вовченят, для стабшзацн чисельност потрiбно вiдстрiляти (вiдловити) за рж бiля 1625-1750 хижих (в тому чи^ - значну частину до-рослих) особин репродуктивного вiку обох статей.
Хоча багато уваги у мисливському господарствi придшяеться проблемам збереження та штенсивного використання диких ратичних тварин, су-часне мисливство опираеться на експлуатащю iще десятюв видiв мисливських звiрiв та птаxiв. Ними е - xутровi тварини, насамперед заець-русак, рiзнi хижаки, а також водоплавш та iншi птахи. Це, в основному - мiсцевi види. Але е, ^м таких тварин, особливо пернатих, багато перелгтних видiв та тих, що кочують. Великий штерес у мюцевих та закордонних мисливцiв викликае, наприклад, проведення полювань на перепiлку та вальдшнепа, а також на гусей шд час ïx перельо^в. Характерна позитивна особливють проведення таких полювань полягае в тому, що вони значно шдвишують додаткову про-пускну спроможшсть мисливських господарств. Але на мюцях, у господар-ствах, необxiднi знання специфiки конкретних умов, ефективних прийомiв та оргашзаци здобування дичини. 1сторично сформованим недолжом проведення таких полювань е недостатня вивчешсть видовоï бiологiï, мисливських можливостей та меж використання поголiв,я популяцш гусей, перепшки або люового кулика у вiтчизняниx угiддяx.
Взагалi ми вважаемо, що пiдвищення ефективност ведення мисливського господарства тшьки шляхом господарського вдосконалення - справа не-
реальна. Беззаперечно, потрiбно на базi нового Закону Украши "Про мисливське господарство та полювання" створити "працюючу" нормативну базу, яка вщповщала би впчизняному законодавству стосовно усix мисливських ко-ристувачiв Украïни. Окремi шдзаконш вiдомчi мисливськi iнструкцiï та наста-нови виходять за галузевi границ i потребують професiйного узгодження на державному рiвнi. Це, наприклад, питання законодавчого забезпечення порядку ведення мошторингу та державного Кадастру мисливських тварин, як по-виннi бути ушфшоваш з аналоговими порядками Академи наук та iншиx вь домств, щоб стати складовою частиною загальнодержавного Кадастру тощо.
Окремо стоять питання мисл^сь^ кiнологiï та вдосконалення кшо-логiчноï Федераци. Тривала iсторична практика культурного мисливства на межi мистецтва переконала сучасних вiтчизняниx мисливствознавщв-профе-сiоналiв у тому, що проведення по-справжньому красивих та результативних полювань без використання рiзноманiтниx порщ мисливських собак немож-ливе. Щоб виконати "Закон", потрiбно розробити та впровадити у мисливсь-ку практику 26 нових кшолопчних концепцiй та положень (деяк акти затвер-дити у новш редакци, деякi - анулювати). Крiм того, важливi питання щодо порядку використання у мисливськш сучасностi шших ловчих звiрiв i птаxiв взагалi не розглянутi. А вони, безперечно, мають велике професшне, естетич-не та мисливсько-господарське значення.
Прийняття Закону Украши "Про мисливське господарство та полювання" поставило крапку невизначеност та шюдливим дискуЫям про доцшь-шсть ведення мисливського господарства у кршт. I хоча деякi тези Закону з плином часу та перевiркою "практичним мисливством" вже потребують уточнень, його преамбула та стаття I визначили мисливське господарство га-луззю народного господарства, яке е сферою громадського виробництва. За-конодавче визначення мисливства забезпечило рiвнi права вЫх користувачiв у вщносинах з органами державноï влади. Закон чгтко визначив права i вщпо-вщальшсть державних органiв всix рангiв, що регулюють галузь, а також статус рядових мисливщв. Законодавчо визначеш такi поняття, як "право на полювання", "способи проведення полювань", "полювання шоземщв", "лiмiти використання мисливських тварин", "вартють полювань", "термiни полювань", "заборони вщносно полювань", "упорядкування мисливських угiдь", "вiдлов та вщстрш хижих тварин", "здобування тварин з науковою метою", "використання собак мисливських порщ та шших ловчих звiрiв i шж^в", "продукцiя полювання, мисливсью трофеï", "державний та громадський контроль за полюванням", "права, правовий та сощальний захист працiвникiв, уповноважених здшснювати контроль у галузi мисливського господарства та полювання", "вщповщальшсть за порушення законодавства у галузi мисливського господарства та полювання" тощо.
Як шдсумок, стверджуемо, що перспективи ведення високоефектив-ного мисливського господарства в Украш реальш. Основою такоï думки е те, що природний боштет мисливських угiдь Украïни, тобто ïx кормова емнiсть та захисш властивостi знаходяться на високому рiвнi, який не поступаеться, а iнодi перевищуе европейськi взiрцi. Маемо цьому досить вгтчизняних прикла-дiв, особливо у недержавних мисливських господарствах. Але фактичш мож-
^цшнальний л^техтяний yнiвeрситeт Украши
ливoстi бiльшoстi, oсoбливo гpoмaдських, гoспoдapств знецшюються чеpез негaтивнy дда низки фaктopiв впливу, як мaють, в oснoвнoмy, ampo^re^ ний (незaкoннi пoлювaння, ypбaнiзaцiя кpaщих мисливських теpитopiй, низь-кий piвень ведення мисливськoгo гoспoдapствa) тa бютичний (зaсилля хижэ-юв - вoвкiв, бpoдячих сoбaк тa кoтiв, вopoнoвих) хapaктеp.
Ввaжaeмo, щo зa yмoви, якщo бyде ствopенa дieвa нopмaтивнa бaзa га-луз^ пpaктики-мисливствoзнaвцi тa pядoвi мисливщ мaють дoдaткoвo вига-pистaти пеpевipений виpoбничим дoсвiдoм бaгaтьoх кpaïн спoсiб "pеaнiмaцiï" мисливських упдь шляхoм пpoведення piзнoплaнoвих бioтехнiчних зaхoдiв. Системи тaких зaхoдiв вже poзpoбленi тa oпyблiкoвaнi [5]. Oснoвне ïx знэ-чення пoлягae у впpoвaдженнi в гoспoдapчy пpaктикy мисливствa низки ^и-йoмiв тa poбiт, яю, зaлежнo вiд pегioнy тa стэну мисливствa, включaють у себе, ^м елементapнoï' oxopoни yгiдь тa бopoтьби з xижaкaми, кopoткo- тa дoв-гoтеpмiнoвi зaxoди, щo пoкpaщyють кopмoвi тa зaxиснi yмoви пpoживaння мисливських твapин. Звичaйнo, тaкi зaxoди пoтpебyють вклaдaння немэлих кoштiв. Це тaк, эле poзpoбленi нa ту^вт oснoвi тa мaючи силу нopмaтивнo-гo дoкyментy, бioтеxнiчнi системи po6^ нэдэдуть змoгy oпеpaтивнo шдвищи-ти ефектившсть ведення мисливствэ зэ нэйменших зaтpaт.
Лiтeратyра
1. Пoлoжeння npo мисливське гoспoдapствo тэ пopядoк здшснення пoлювaння// noCTa-нoвa Kaбiнетy МЫс^в Укpaïни вiд 20.07.1996 p. № 780. - 16 с.
2. Заодн Укpaïни "npo мисливське гoспoдapствo тэ пoлювaнням// мГoлoс Укpaïни" зэ 28.03.2000 p. - С. 6-9.
3. Указ Пpезидентa Укpaïни вщ 23 тpaвня 2005 poкy "npo невщклэдш зaxoди у сфеpi збеpеження, вiдтвopення тэ paцioнaльнoгo викopистaння мисливських твapин".
4. Статистичний бюлетень. npo ведення мисливськoгo гoспoдapствa в Укpaïнi у 1998-2005 pp. (фopмa 2-тп (мисливствo)). - К: ЦСУ, 2005.
5. Шeйгас I.M., ^нчак М.С. Бioтеxнiчнi зaxoди зменшення впливу негативних чинникiв та мисливську фэуну// Лiсiвництвo i aгpoлiсoмелiopaцiя. - Xap^. - 2002, вип. 100. - С. 4-12.
УДК575.827:582.475 Проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук; доц. В.К. ЗаТка, канд. с.-г. наук; доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши
Р1СТ I ПРОДУКТИВШСТЬ П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ
СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Дослщжено динам^ росту твабсових родин сосни звичайно'1' бусько! i страд-чансько! популяцш протягом 20-22^чного перiоду та формування ними запасу стов-бурово! деревини. Встановлено, що основш закономiрностi росту потомств, яю спосте-рiгались на початковому етапi формування (до 8-10-роюв), збереглись i при досягненнi ними 20-22^чного вiку. Виявлено дерева рiзних селекцiйних категорiй, потомства яких незалежно вiд рокiв репродукцп, характеризуються високою iнтенсивнiстю росту.
Ключов1 слова: сосна звичайна, пiвсiбсовi потомства, рiст
Prof. H.T. Krynytskyy; doc. W.K. Zaika; doc. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine
Growth and production of half-sibs progenies of Pinus sylvestris L.
We investigated dynamics of growth of Pinus sylvestris half-sibs genus from Bysk and Stradch populations for 20-22 years period and forming of resourse of timber. It was
