CC BY
14
3. Квасницька Р.С. Управлшня цшьовою структурою катталу пiдприeмства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Хмельницький : Хмельницький НУ, 2005. - 18 с.
4. Коваленко С.О. Сутшсть та економiчна характеристика операцiй з катталом // На-уковi працi НДФ1. - 2005. - Вип. 4 (33). - С. 189-194.
5. Ковальов В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 512 с.
6. Крашельницька Т.А. Вплив пол^ики управлшня катталом на шструменти управ-лшського облiку // Економша: проблеми теорп i практики. - Дншропетровськ, 2008. - Вип. 245. - С. 421-425.
7. Финансовый менеджмент: теория и практика : учебник / Г.Б. Полякова, И. А. Ако-дис, Т.А. Краева и др. / под ред. проф. Г.Б. Полякова. - М. : Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 518 с.
8. Яремко 1.Й. Управлшня катталом пщприемства: економiчний i фшансовий шстру-ментарш : монографiя. - Львiв : Каменяр, 2006. - 176 с.
9. Ф1нанси шдприемств : пiдручник / за ред. В.М. Поддерьогша. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2004. - 546 с.
10. Финансы / В.М. Радинова, Ю.Я. Вавилов, Л.И. Гончаренко и др. / под ред. В.М. Ра-динова. - М. : Финансы и статистика, 1995. - 432 с.
УДК 336.76 Здобувач 1.М. Бриндзя; здобувач Ю.А. Семеряк;
здобувач Г. €. Шпаргало - Львiвська КА
ЕФЕКТИВШСТЬ ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ШСТРУМЕНТАР1Ю ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розкрито прямi та непрямi методи грошово-кредитного регулювання, "х ств-вiдношення та практику застосування, "хш переваги та вади, швидкiсть та прогнозо-вашсть впливу на параметри грошового ринку, а також вщзначено взаемозв'язок застосування тих чи шших методiв i3 типом економiчноi системи та загальною макро-економiчною ситуацieю в кра'1'ш.
Competitor I.M. Brynzya; competitor Yu.A. Semeryak; competitor G. Ye. Shpargalo - L 'viv commercial academy
Effectiveness and practice of applying instruments of monetary regulation
Direct and indirect methods of monetary regulation, practice of their applying, their strengths and weaknesses, how quick and how precise their impact on money market is etc., is covered. Correlation between applying of different monetary instruments and type of economic system ai well as generaд macroeconomic situation is considered.
Вступ. Грошово-кредитне регулювання економши поряд з фокальною политикою традицшно належить до основних важелiв макроекономiчного регулювання. При цьому усшшне подолання свiтовоi фiнансовоi кризи вимагае застосування широкого кола дiевих шструмен^в грошово-кредитно" политики, що шдкреслюе актуальшсть порушено" тематики. Iнструментарiй грошо-во-кредитного регулювання економiки розкрито в працях украшських еконо-мiстiв: Б. Адамика, О. Любунь, В. Мщенка, А. Мороза, В. Козюка, М. Савлу-ка, В. Стельмаха [1-4]. Проте вони основну увагу придшили тим шструмен-там регулювання, як добре себе зарекомендували у крашах з розвиненою ринковою економiкою й стабшьним макроекономiчним середовищем. Водно-час особливост трансформацiйних економiк та, щонайважливше, умови свь тово" фiнансовоi кризи вимагають бшьш глибокого перегляду практики застосування рiзних монетарних шструмеш!в.
Постановка завдання. Враховуючи викладене, метою статтi е оцiнка ефективностi, переваг i вад у разi застосування рiзних методiв грошово-кре-дитного регулювання: як прямих, так i непрямих, - з урахуванням швидкост !х впливу на грошовий ринок та ступеня прогнозованост величини такого впливу. При цьому особливу увагу буде звернено на те, яким чином тип еко-номiчно! системи кра!ни, поточна макроекономiчна ситуацiя та ступiнь роз-витку ринкових вщносин визначають ефективнiсть застосування того чи ш-шого монетарного шструменту.
Виклад основного матерiалу. Теорiя i практика вирiзняе двi групи шструменлв, за допомогою яких здшснюють необхiдний комплекс заходiв у реашзаци головних цiлей економiки. Це шструменти прямого (адмшстратив-ного) i непрямого (економiчного) впливу на основнi параметри грошового обiгу. Найважливiшi традицiйнi засоби першо! групи: механiзм го^вково! емюи; встановлення максимально! межi кредиту центрального банку, що на-даеться урядовi та банкiвським установам; пряме регулювання позичкових операцш банкiв, фiксацiя марж^ обмеження споживчого кредиту. Методи прямого регулювання обсяпв i структури грошового обшу найчастiше засто-совуються у кра!нах з перехiдною економiкою, де мехашзми непрямого впливу ще не набули достатньо! зрiлостi. Вони ефективш у разi використання в комплекс iз заходами непрямого впливу на систему грошового обшу i в кра-!нах з розвиненою ринковою економiкою. Проте у цьому випадку !х штен-сивне застосування вщбуваеться лише в обмежений перюд часу. Теорiя i практика доводять, що тривале застосування iнструментiв прямого впливу на основш параметри грошового обшу спричиняе зниження !х дiездатностi.
Система непрямого регулювання грошового обшу е iншим важливим елементом економiчних методiв державного управлiння. До не! традицшно входять: операцi! на вщкритому ринку; регулювання норми банкiвських ре-зервiв; регулювання облiково! ставки вщсотка на позики, що надаються цен-тральним банком. Кожен iз перелiчених механiзмiв мае набiр власних шстру-ментiв, формування та вдосконалення яких тривае десятирiччями. 1нструмен-ти непрямого впливу на основш параметри грошового обшу найбшьше влас-тивi економщ ринкового типу. У наш час значна увага придшяеться досль дженню методiв державного регулювання грошово-кредитно! системи, вщ-мiнною ознакою яких е орiентацiя на рiзнi економiчнi системи. Межi регуля-тивних можливостей держави визначаються передуЫм економiчною ситу-ащею в кра!нi. Тому найважливiшою характеристикою регулювання е його динамiчнiсть. Не юнуе раз i назавжди визначених щеальних методiв i меж регулювання, вони постшно змiнюються, i головне завдання державних керiв-них органiв - усвiдомити, що тут мае залишатися вiдносно постiйним, а що -змшюватися вiдповiдно до вимог сучасность
Прямий вплив на грошовий ринок набувае особливого значення у ви-падках, коли в економщ складаеться критична ситуацiя, розгорнута структурна перебудова, а також коли немае достатшх умов, як б забезпечували ефек-тивне застосування шструменлв опосередкованого регулювання. Подаемо основш шструменти прямого грошово-кредитного регулювання (рис. 1).
Надання лщензш на банювську д1ялыпсть
Перев1рка зв^носп банюв
Контроль за дотри-манням еионом1чних норматив1в
Контроль за д1яльшетю кредитних шститупв
Регулювання д1яльноет! Центробанку
В становления л1мтв на загальш розм!ри кредитов або темни IX приросту
Кшьюсне обмеження креди^в комерцшннх банк1в
Обмеження або заборона прямого кредитувания Центробанком потреб бюджету
Субсидн та пшьги для кредитування певиих галузей
1нвестицшш вимоги (визначення частки актив1в у вигляд1 дсржавних цшних папер1в)
Ктынсне обмеження грошово-кредитних показниюв комерцшних банюв
Нормал1защя платожних розрахункт
Безпосереднш розподш ресурав для рефшансування комсрцшних банюв
Оргашзащя центральним банком взаемозалжу платеж1в
Контроль за д1яльшстю приватних юпрингових установ
Рис. 1. Сучасш шструменти прямого впливу на грошовий ринок
Щодо непрямих методiв грошово-кредитного регулювання та практики !х застосування, то найбшьший досвiд застосування обов'язкового резер-вування нагромадила банкiвська система США. В американськш економiцi його активно використовувала Федеральна резервна система з метою регулювання розмiрiв банювського кредитування залежно вiд фази дшового циклу. Зокрема, в 70-80-х роках ХХ ст. за допомогою шдвищення норм резервуван-ня вщбувалася сувора монетарна полiтика для запобшання посиленню шфля-цi!. У 90-х роках ХХ ст. зниження норми обов'язкового резервування сприяло пожвавленню дшово! активност внаслщок розширення можливостей банювського кредитування.
Грошово-кредитне регулювання за допомогою встановлення резер-вних вимог до комерцшних банюв вважають дуже потужним непрямим методом впливу на пропорцй грошового ринку. Значення цього шструменту особливо зросло з посиленням процешв дерегулювання в кредитнш сферi розви-нених кра!н. Наприклад, у США оновлення грошово-кредитно! полiтики суп-роводжувалося поширенням обов'язкового резервування навггь на тi кредитш установи, якi не входили до складу Федерально! резервно! системи.
Цей важшь почав активно використовуватися для змщнення позицш американських кредитних шститулв у мiжнароднiй конкуренцi! в банювсь-кiй сферi. З цiею метою половину вЫх депозитiв американських банюв було звiльнено вiд необхiдностi обов'язкового резервування. Зокрема, були скасо-ваш обов'язковi резерви щодо особистих вкладiв. За задумом авторiв рефор-ми, це мало сприяти залученню додаткових вкладiв вiд населення, оскiльки звшьнет вiд обтяжливих неприбуткових резервiв банки могли шдвишувати винагороду за цими вкладами [5, с. 228].
З точки зору ефективност впливу на грошовий обiг, особливого зна-чення набувае гнучкiсть встановлення ставок обов'язкового резервування за-лежно вiд виду активiв i пасивiв, !х термiнiв i розмiрiв. Згiдно з французьким методом (на сьогодш не поширений), обов,язковi резерви мають встановлю-ватись у вщсотках стосовно активiв - кредит1в, що надае банк. Проте найбшьше поширена практика визначення рiвнiв мшмальних резервних ви-мог щодо обсяпв пасивiв. Цi рiвнi залежать вщ термiнiв кредитування та !х розмiрiв. Чим бiльшi термiни, на яю залученi ресурси, тим менша небезпека 1х вилучення. Вiдповiдно, резервнi вимоги можуть встановлюватись на ниж-чому рiвнi i навпаки. Так, у США резервш вимоги щодо термшових вкладiв скасовано у 1980 р.
Значною мiрою рiвень резервних вимог визначаеться нащональними особливостями економiки кра1н, стану грошового обiгу, рiвня шфляци та ринково! ставки вiдсотка. Найвишд норми резервування характернi для Ггалй, 1спани, Австри, де вони становлять 25 %. Водночас у Швейцарй, Бельгп, Ш-дерландах, Люксембурзi вони зовЫм не застосовуються. При цьому вкладен-ня коштiв у банки саме цих кра!н багатьма вважаеться найбшьш привабли-вим. Банки тих кра!н, де обов'язкове резервування не застосовуеться або ставки його вщносно нижч^ мають конкурентну перевагу на свгговому ринку. Крiм того, диференщащя резервних вимог - важливий чинник тдтримки конкурентного середовища в межах нащональних економiк. Iнтеграцiйнi про-цеси в Gвропi та створення валютного союзу европейських держав з переходом до використання едино! европейсько! валюти актуалiзували проблему гармошзаци норм резервування в рiзних крашах.
Рiвень обов'язкових резервiв за останне десятилггтя мае тенденцiю до зниження внаслщок стабшзаци та вдосконалення нащональних банювських систем i свiдчить про поступове зменшення ролi обов'язкового резервування як шструменту грошово-кредитного регулювання на користь шших важелiв монетарно! полггики. Пояснення цьому варто шукати в особливостях впливу цього шструменту, адже через можливють швидких i потужних змш у грошо-вiй мас внаслiдок змiни в нормах резервування, виникае загроза непрогнозо-ваних ситуацш на грошовому ринку у короткотермшовому перiодi. Цей ва-жiль неефективний, коли необхщно зробити невелику корекщю грошово! ма-си. Крiм того, якщо змши в нормах резервування вщбуваються за рiзними видами депозита у неоднаковому напрямi, це дезорiентуе та дестабiлiзуе роботу комерцшних банкiв.
Якщо з метою скорочення грошово! маси пiдвишуються норми резервування, вщбуваеться зниження ступеня лжвщносп тих банкiв, якi не мають ютотних резервiв. Це, своею чергою, зумовлюе зниження прибутковост !х дь яльностi та зменшення конкурентоспроможностi. Поряд з цим, виникае потреба тдтримки таких банювських установ центральною монетарною владою за рахунок !х рефшансування та розширення купiвлi цiнних паперiв. Внаслiдок бажаного ефекту вщ пiдвишення норм резервування не буде досягнуто. Вади цього важеля монетарное' пол^ики проявляються також у небезпещ необгрун-товано! змiни в структурi банкiвських операцiй на користь тих, яю мають нижчий рiвень резервування або взагалi не введет в базу резервування.
Бшьш гнучко впливати на резерви комерцiйних банюв монетарнiй владi вдаеться за допомогою операцш на вiдкритому ринку. Сучасна тенден-
ц1я до зростання рол1 монетарного регулювання шляхом кушвл1 - продажу щнних папер1в зумовлена також ютотним розширенням можливостей ефек-тивного передбачення змш у монетарнш базь
Як прямий учасник операцш на вщкритому ринку центральний банк мае змогу безпосередньо впливати на розм1ри резерв1в банювсько! системи 1, отже, на р1вень ставки вщсотка. Змша в щш кредитних ресурЫв, своею чер-гою, безпосередньо впливае на попит на грошь На сьогодш в бшьшосп краш найпоширешшими е операци з короткотермшовими державними щнними па-перами, що дае змогу монетарнш влад1 швидко змшювати сшввщношення м1ж попитом 1 пропозищею грошей у бажаному напрямь Грошово-кредитне регулювання за рахунок операцш на вщкритому ринку, як 1 регулювання обов'язкових резерв1в, належить до шструменлв опосередкованого впливу на грошовий ринок.
Зазначимо, що загальна роль непрямого регулювання останшм часом дедал1 бшьше зростае, оскшьки воно значно гнучюше пор1вняно з прямим впливом монетарно! влади на грошовий ринок 1 бшьше вщповщае вимогам часу. До непрямих шструменлв монетарно! полггики входять також вщсот-кова поллика центральних банюв, рефшансування ними комерцшних банюв, а також валютне регулювання. Арсенал способ1в реал1заци непрямих важел1в регулювання досить широкий (рис. 2).
Дисконтна пол ¡тика
В становления ставки вщсотка за позичками для рефшансування комерцшних банюв
Рефшансування комерцшних банка в
ГИдсоткова полггика центрально!'о банку
Пряме кредитування комерцшних банклв
Персоблж всксел1в
Надання ломбардних кредштв
Кредитш аукцюни
Одноденш кредити та кредити "овернайт"
Визначення норм резервування щодо транс акцдйних депозитш
Встановлення норм резервування вщносно термшових депозитов
Операци на вщкритому ринку
Регулювання р!вня обов'язкових резерв!»
Кушвля-продаж цшних папср1в комерцшннми банками
Списан ня-зарахування кошпв комерцшних банюв
Змша ресурсно! бази кредитних установ
Змша обсяпв кредитних в к ла день в екопомжу
Використання валютних резерв1в та шоземних позик Валюте регулювання
Внутр1шня монетарна полггика
Валютш штервенцп (куп ¡вл я-продаж валюти)
Рис. 2. Сучаст шструменти опосередкованого грошово-кредитного регулювання
Дисконтна поллика передбачае opraHi4He поеднання впливу централь-них банкiв на ставки вщсотка, за якими монетарна влада може за потреби кре-дитувати комерцшш банки, з диференцiацiею умов надання кредштв та зу-мовлення напрямiв ïx використання, а також обсяпв кредитних ресурсiв. Зни-ження облiковоï ставки центрального банку заохочуе комерцшш банки до розширення своïx позичок. З часом це активно сприяе зростанню грошовоï маси внаслiдок збшьшення банкiвськиx резервiв та обсягу кредитних грошей у господарському кругообшу. Зворотна реакщя грошового ринку виникае в разi пiдвищення облiковоï ставки. Водночас вплив на вiдсотковi ставки роз-глядаеться як недостатньо гнучкий шструмент монетарного регулювання через несинхроншсть руху облiковоï ставки та ринкових вщсоткових ставок. Адже часто шдвищення вiдсотковоï ставки центральним банком вщбуваеться повiльнiше, нiж зростають вiдсотковi ставки за кредитами, що можуть надава-тися приватними структурами. У результат комерцшш банки знаходять аль-тернативш джерела отримання позичок. У таких випадках шдвищення облжо-во1' ставки не спроможне виршити проблему стримування грошово!" маси.
Ефективнiсть впливу регулювання ставки вщсотка може знижуватися також шд впливом псиxологiчниx чинникiв, передушм - iнфляцiйниx очiкувань учасниюв грошового ринку. Позичаючи в центральному банку грош^ комер-цiйнi банки порiвнюють рiвень встановлено1' ставки вiдсотка зi сподаваннями вiдносно майбутнього, тому в умовах прогнозування швидкого зростання номь нальних вiдсотковиx ставок на грошовому ринку навггь за пiдвищеноï облжово1' ставки попит на кредитнi ресурси з боку комерцшних банюв може залишатись високим. Отже, кiлькiсне регулювання вщсотково1' ставки потребуе доповнення у виглядi впливу на якiснi показники рефшансування комерцшних банюв.
Останшми роками шдвищуеться також увага до валютного регулювання. Воно передбачае двобiчний вплив на резерви банювсько1' системи i вщпо-вiдно, через ефект мультиплжаци, на грошову пропозицiю. Насамперед, це вщбуваеться через купiвлю та продаж (штервенцш) iноземноï валюти з метою обмеження кон'юнктурних змш на валютному ринку та шдтримання ста-бiльностi курсу нацiональноï валюти. Валютне регулювання - досить гнучкий i потужний шструмент у руках монетарно1' влади, але потребуе виваженого використання. Причиною цього е щшьний зв'язок ситуаци на валютному ринку з процесами, що вщбуваються на внутршшх товарних i ресурсних ринках, зокрема, з динамжою внутршшх цiн i купiвельною спроможнiстю населення.
Важливими позитивами регулювання рiвня обов'язкового резервування е рiвномiрнiсть впливу на вЫх суб'ектiв грошового ринку; висока швид-кiсть ди; можливють двобiчного впливу на грошову масу; потужшсть ди зав-дяки ефекту мультиплжаци. Водночас до вад цього шструменту варто вщнес-ти неможливють точного прогнозування змiн у грошовш масi; недоцiльнiсть використання для поточноï корекци грошовоï маси; зниження рiвня конку-рентоспроможностi, доxiдностi та прибутковост банкiв у зв'язку iз зростан-ням резервiв. Операцп з цшними паперами характеризуються такими сильни-ми сторонами як висока швидюсть ди; двобiчнiсть впливу; можливiсть досить точного прогнозу змiн у пропозици грошей; можливiсть корегування результата. Водночас ïx ефективне використання вимагае функцюнування роз-
виненого ринку цшних паперiв та наявшсть висо^ лiквiдностi державних цiнниx паперiв. Рефшансування комерцшних банюв забезпечуе можливють двобiчного впливу на грошову масу; чггюсть впливу на обсяги банкiвськиx ресуршв, досягнення визначених змiн у грошовш масi, однак потребуе шдви-щених вимог до структури банювських запаЫв цiнниx паперiв. Валютне регулювання дае можливють чiтко визначити змши у пропозици грошей; мае високу швидюсть впливу на пропозицiю грошей та потужну дш. Серед обме-жень валютного регулювання треба видшити такi: потреба у достатньому золотому запас та валютних резервах; необхщшсть взаемокоригування пропозици на грошовому та товарному ринках.
Висновки. Проаналiзувавши основш шструменти опосередкованого грошово-кредитного регулювання та способи ïx впливу на грошовий ринок, бачимо, що кожен з важелiв мае як переваги перед шшими шструментами, так i вимагае наявност певних передумов, за вщсутноси або недостатностi яких ефектившсть його застосування може ютотно знижуватись На практицi важе-лi монетарного регулювання найчастiше використовують центральш банки комплексно, при цьому монетарна влада намагаеться спрямувати ïx дш в од-не русло в узгодженому напрямь Тобто з метою стабшзаци грошовоï маси та запобшання розгортанню iнфляцiйниx процесiв в економщ, продаж центральним банком цшних паперiв, зазвичай, супроводжуеться певним шдвищенням облiковоï ставки i зниженням ставок, за якими реалiзуються державнi зо-бов'язання, а норма обов'язкових резервiв при цьому може зрости. Розширю-вальна грошова полiтика може вщбуватись комплексно за рахунок купiвлi центральним банком державних i приватних цшних паперiв, що супроводжуеться шдвищенням облжових ставок i зниженням норми обов'язкових ре-зервiв. Водночас полггика монетарноï влади шiльно пов'язана з курсом нащ-ональноï валюти. Шдкреслюючи роль непрямого монетарного регулювання, яка останшми роками зростае, варто зважати, що на практищ це регулювання, бшьше чи менше, доповнюеться безпосередшм прямим втручанням у форму-вання показниюв грошового ринку, зокрема у перюди макроекономiчноï нес-табiльностi. Тому, полем для подальших дослiджень може бути обгрунтова-нiсть та ефектившсть застосування прямих важелiв впливу на валютний та грошовий ринок у вггчизнянш економiцi в умовах фiнансовоï кризи.
Л1тература
1. Козюк В.В. Центральный банк i грошово-кредитна полггика / В.В. Козюк. - Терно-п1ль, 2003. - 213 с.
2. Грошово-кредитна полггика в Украш1 / ВС. Стельмах, АО. Стфанов, Н.1. Гребе-ник, В.1. Мщенко / за ред. В.1. Мщенка. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2003. - 421 с.
3. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуxовкiна М.Ф., Шамо-ва 1.В. / за ред. М.1. Савлука. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2006. - 744 с.
4. Любунь О.С. Нащональний банк Украши: основш функцн, грошово-кредитна поль тика, регулювання банкiвськоï д1яльност1 : навч. поабник / О.С. Любунь, 1.В. 1ванець, Б.П. Адамик / за ред. О.С. Любуня. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Ушверситет економши та права "Крок", 2005. - 512 с.
5. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. До-лан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл. - СПб. : Санкт-Петербург оркестр, 1994. - 448 с.
