CC BY
95
УДК 17:291.5
Мишв Р.М., кандидат екон. наук, доцент, ®
OripKO О.В., кандидат фiз.-мат. наук, доцент (E-mail: Ohirko@yandex.ru)
Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1
Духоено-моральне еихоеання студентськог молодi е формуеанням духовного i тыесного життя молодi на осноеi абсолютних цшностей, якими напоенена християнська культура. Воно Трунтуеться на утеерсальному моральному закон людстеа - десяти Запоеiдях Божих i деох голоених запоеiдях Любоеi, а також на дыах милосердя щодо душi та тыа ближнх, ееангельських радах i блаженстеах.
Ключовi слова: духоешсть, моральшсть, Бог, Сеятий Дух, еихоеання, тыо, душа, дух, християнська етика, Запоеiдi Божi, соекть, чесноти.
Вступ. Проблема духовно-морального виховання е ieрархiчною, що мктить абсолютний, нацюнальний, громадянський, родинний та особистий piBrn, i визначаеться вщношенням людини до Свого Творця, до шших людей i до само! себе. Для Укра!ни, що перебувае в умовах духовного i морального вщродження, найважлившими завданнями е гармоншний розвиток душевних i фiзичних сил молодг Обгрунтовано термiн духовнiсть на основi фшософсько-богословського вчення. Сформульоваш аспекти духовно-морального виховання у навчальних закладах, проаналiзованi основнi принципи християнсько-етичного формування молодi на основi унiверсального морального закону "чини добро - уникай зла". Проблеми формування духовност розглядались в роботах М.Рупшка [1], Т.Шпiдлiка [2].
Матерiал i методи. Враховуючи потреби Укра!ни у вщродженш духовностi молодi, усвiдомленнi свое! нащонально! належностi, навчальнi заклади повинш забезпечити наповнення всiх ланок навчально-виховного процесу змiстом християнсько! моралi та нащонально! духовности який би допомагав формувати свщомих украшщв, для яких первинними е Бог i Укра!на, виховувати !х душi, чеснi i сильнi характери, сумлiння, громадянськi, моральш i надприроднi чесноти, спонукав би молодих людей у ствпращ з Богом вирости корисними своему народов^
Досвiд багатьох кра!н свiту переконливо показуе, що запорукою процвiтання будь-яко! наци е !! здорова духовна сфера, бо висока духовшсть формуе людину. Позбавлення народу його духовност призводить до поширення зневiри, бездуховности аморальностi, зростання злочинностi, пiдлостi та пщступноси, ненавистi. Для Укра!ни, що перебувае в умовах духовного i морального вщродження, найважлившими завданнями е гармоншний розвиток душевних i фiзичних сил молодi.
® Мишв Р.М., Опрко О.В., 2011
Результати дослщження. За останш 20 роюв в навчальних закладах Галичини чи не вперше серед укра!нських навчальних закладiв опрацьована цiлiсна система вивчення проблем християнсько! етики. Мета вивчення предмету - плекання духовности духовно-моральне виховання молодi на основi християнсько-етичного вiровчення, прищеплення доброти, людяноси, милосердя, чесностi, працьовитостi, виховання духовно-багато! особистостi, яка б усвiдомлювала свою вщповщальшсть перед Богом та Батьювщиною. Навчальнi заклади повиннi наповнювати вс ланки виховно! роботи духовним змктом, бо лише iнтелектуальний розвиток не принесе повноти щастя людинi. Христос не випадково навчав: "Яка користь людиш, як свiт цiлий здобуде, а занапастить власну душу?" (Мт.16,26).
Проблеми духовностi людини й суспшьства завжди були i е в центрi фiлософських систем. Це цшком закономiрно. У практицi поняття "духовний" та "духовнiсть" мають зараз декшька тлумачень i використовуються в рiзних контекстах, але завжди забуваеться !х первинне - святе походження - вщ Духа Святого. Святий Дух е Третьою Особою Божою, i, отже, самим Богом. Вiн вiчний, всюдисущий, всезнаючий i всемогутнiй. Святий Дух, який провадить нас як християн, творить у нас нове життя, щоб зробити вибiр вщповщний до Господньо! думки.
Бог е Любов (1 1в.4,7-8). Кожна людина, маючи в собi Бога е джерелом любовi для iнших. Духовно-моральне виховання формуе духовшсть людини. Християнська духовнiсть - це причетшсть людини до Божественного через вiру, надiю й любов. Духовшсть - це збереження моральних i духовних традицiй предкiв. Духовшсть - це життя людини у Святому Дуа. Людина -ктота духовна, бо народилася вщ Бога Духа. Як така, вона дозволяе вести себе Духом. Бог сотворив Духа в людиш. Тому духовна людина - та, яка вiрить, любить i шукае Бога - джерело добра. Чим частший, мщшший зв'язок людини з Богом, тим багатшою е !! душа, тим мщшшим е осердя духовност в людиш. Яка душа людини, яке в не! серце, таким е !! життевий шлях, !! поведшка. Ось чому щея Бога повинна бути пашвною у людськiй свщомоси, в !! душi. Духовне життя людини - це життя !! з Богом ("Бог е Дух"), зi Святим Письмом, з християнською вiрою у безсмертя душi та день Страшного Суду Божого. Воно починаеться у душi i вщноситься до душi та й прямуе до Найвищого Духа -Бога у Тршщ Святiй Gдинiй.
Духовшсть може бути тшьки в таких людей, що визнають наявнiсть, нетшесшсть та безсмертнiсть душi та !! залежнiсть вiд вищо! iстоти - Господа Бога. Отже, духовшсть - це стиль релейного життя, гармоншна дiя богословських та моральних чеснот в особ^ яка спричиняе гщну вiдповiдь людини дарам Божо! благодат й харизмам Святого Духа та вшьною волею йде Божiй волi на зустрiч, прагнучи щоденно наслщувати 1суса Христа та Його Пресвяту Маир. Духовнiсть - це рел^шна або моральна культура душi, тобто коли людина вщповщае за сво! вчинки перед собою, ближнiм i Богом. Духовнiсть допомагае людинi усвщомити свою гiднiсть i вартiсть як особи, створено! на образ i подобу Божу, та необхщшсть переходу вщ homo sapiens
(людина розумна) до homo animus (людина духовна - носш високоморальних духовних цшностей).
В умовах становлення i розбудови незалежно! Украшсько! держави особливо гостро постае проблема духовного вщродження народу на основi засад християнсько! морали Християнство е традицшною релiгiею украшського народу i вже бшьше 1000 лiт формуе духовну культуру украшщв. Без духовних потреб, морально! вщповщальност перед ближнiм i уЫм народом, без патрiотичних почувань не може набрати одухотвореност i освггньо-виховна дiяльнiсть.
В преамбулi Конституци Укра!ни, прийнято! 28.06.1996 р., наголошуеться на усвiдомленнi вiдповiдальностi перед Богом, власною совiстю, попереднiми, нинiшнiми та прийдешшми поколiннями, а тому слщ знати, який е Бог i Його закон, щоб реалiзувати цю вiдповiдальнiсть на практицi.
Духовнi цшносп пов'язанi з релiгiею як зв'язком, так i зустрiччю та життям людини з Богом, Який е один для вах, i тому людина повинна правильно будувати сво! вщносини з Творцем, вбачати у Ньому найвищий сенс свого юнування. Кожна людина мае природне право на тзнання Бога i Його закошв, тому це право не можна обмежувати в навчальних закладах.
Духовшсть людини плекаеться на основi морального виховання, яке е безперервною працею над формуванням душi й тша людини для досягнення нею повно! злуки з Богом. Метою християнського етичного виховання е виявлення, формування та розвиток природних та надприродних задатюв душi й тша, до осягнення едност життя людини з Божими законами. Християнське виховання е складовою частиною нацюнального.
Християнська етика е наукою про моральне добро людини на основi абсолютних цшностей, якими наповнена християнська культура. Основи ïï висв^леш у творах учителiв Церкви святих Василiя Великого, Августина ще в IV ст. та у творi киïвського князя Володимира Мономаха "Поучення дгам" в 1117 р. Традицшними рисами украшського iдеалу людини е: вiра в Бога, в Боже Провидшня, пошана до старших, лагiдна вдача, щиркть, гостиннiсть, працелюбнiсть, духовний аристократизм (не визнавання над собою жодного володаря, о^м Господа Бога), гуманне ставлення навт до воропв, перевага духовного над фiзiологiчним у родинному житп, любов до своеï Батькiвщини i народу.
Християнська етика - це вiра, надiя та любов людини у добро. Християнська етика - це наука про моральне добро людини на основi Божого Об'явлення, що мютиться у Святому Письмi ^бли) i Святому Переданнi (Традици Церкви).
Християнська етика е наукою про моральне добро людини на основi абсолютних вартостей, якими наповнена християнська культура. Християнська етика грунтуеться на ушверсальному моральному закош людства - десяти Заповщях Божих i двох головних заповiдях Любовi, а також на дшах милосердя щодо душi та тiла ближнiх, евангельських радах i блаженствах. Вона закликае шанувати Бога думками, словами, дшами, а також шанувати батькiв, власне i
чуже життя, чистоту, майно, честь, славу, гщшсть i почуття. Християнська етика базуеться на "золотому" моральному npaBani 1суса Христа: "Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чишть 1м" (Мт. 7,12) та на первкному моральному закош "Не роби другому того, що TO6i не миле" [3].
Найважлившими завданнями у духовно-моральному вихованш студентсько! молодi е: формування розуму; творення на основi розуму та вiри власних iдеалiв та чеснот; осягнення стану, в якому: у розумi людини пануватиме вiра i вона керуватиметься чеснотою мудростi, що наставляе розум розважно шукати правду; у волi - любов, що керуватиметься чеснотою справедливости що наставляе волю бажати знайдену розумом правду; у почуттях - надш, яю керуватимуться чеснотами мужност i здержливостi, якi керують почуттями у небажанiй ситуаци i стримують нахили злих почуттiв; утвердженням стану, за якого розум, вiра i совкть управлятимуть всiма порухами волг
Засобами християнсько! етики формуються: досконала совiсть (сумлiння), що вщзиваеться на кожен злий вчинок i скеровуе людину направити заподiяне зло; Богословсью (Божi, надприроднi, влитi) чесноти: вiра, надiя, любов; моральнi чесноти (природш, набутi): мудрiсть, мужнiсть, стримашсть i справедливiсть; громадянськi чесноти: чесшсть, ощаднiсть, дисциплiнованiсть, точнiсть, чемнiсть, прощення, патрiотизм.
Категори християнсько! етики, таю як: добро, зло, гщшсть, честь, щнноси, щастя, вiдповiдальнiсть, справедливiсть, совкть, чесноти, грiх, свобода та вщповщальшсть е вiдображення особливостей нацiональноï самосвщомостг
Християнська етика закликае шукати найвище добро (благо) не тiльки своею розумовою дiяльнiстю, але й на основi формування духовного свiтогляду, який вщкриваеться у вiчних правдах, об'явлених Богом у Святому Письму зокрема, у правдах про: створення св^у; створення людини на образ i подобу Божу; вщкуплення (спасшня) людства; останш речi (смерть, суд, пекло, рай). Християнська етика - це етика беззастережного послуху волi Божш, об'явленш через 1суса Христа.
Християнська етика е вченням спшьним для вах християнських конфесiй в Украм та мае за цiль: шформувати слухачiв про моральне вчення християнства, яке мктить у собi загальнолюдсью цiнностi; виховувати молодь на засадах: правди - "i стзнаете правду, i правда вас визволить" (1в. 8,32); свободи, про що наголошував наш Кобзар: "в своïй хаи своя й правда i сила, i воля" та екумешзму за принципом: "Один Господь, одна вiра, одне хрещення" (Ефес. 4,5); прищеплювати молодi низку моральних чеснот: мудрють, мужнiсть, справедливiсть, стриманiсть, милосердя, миролюбшсть [3].
Християнська етика е могутшм виховним засобом у формуваннi богословських, моральних i громадських чеснот. Вона сприяе для осягнення людиною Бога як найвищого добра. Особиста християнська етика наголошуе на вiрi та вшануваннi Бога. Вона вщкривае шлях до мети через молитву, через любов до Бога i ближшх. Християнська етика сприяе утвердженню
нацiональноï свщомост та належно оцшюе гщшсть людськоï особи. Вона вивчае поведшку людини як свобiдноï ютоти у напрямi до остаточно1' мети -осягнути Царство Боже, про що наголошуе наш Спаситель: "Шукайте перше Царство Боже та його справедливкть, а все те вам докладеться" (Мт.6,33). Основою цiеï науки е вщповщальшсть перед Творцем за превеликий дар свободи [3].
Християнська етика - це вiра, надiя й любов у добро. Вона, визнаючи об'ектившсть добра й зла, чеснот i вад, може бути тзнана та визнана неупередженим природним розумом. Фактично всяка об'ективна етика е одночасно християнською.
Духовно-моральне виховання е альтернативою до сощуму, який оточуе нашу молодь. 1нформащя, яку отримуе молодь вщ мас-медiа, телебачення, сучаснох' л^ератури, штовхае ïï до насильницьких, агресивних методiв вирiшення сво1х проблем. Наркотики, алкоголь, розпуста е втечею вщ дшсност^ Тому християнська етика може стати для них шляхом до реальноï дшсносп, дотримуючись Божих закошв.
Християнська етика сприяе формуваннi духовност як життя людини у Святому Дуа. Духовнiсть - це визнання людиною семи дарiв Святого Духа: мудркть; розум; рада; крiпость; знання; побожшсть; страх Божий (1с.11,2). Вона допомагае людиш збер^ати дев'ять плодiв Святого Духа: любов; радiсть; мир; терпеливкть; добротливiсть; милосердя; вiра; лагщшсть; помiркованiсть (Гл. 5,22-23). Духовнiсть - це приналежшсть людини до святост й досконалостi. Духовна людина усвщомлюе себе як образ i подобу Божу. Духовшсть - це розумшня людиною себе як едност тша, душi та духа. З допомогою сформованоï духовностi людина усвiдомлюе свою ^ховшсть, необхiднiсть покаяння i навернення до Бога.
Духовшсть - це дотримання i виконання Заповщей Божих, дш милосердя щодо душi i тша ближшх. Вона проявляеться в християн, яю постiйно розважають над Словом Божим, вшановують його, читають Святе Письмо i реалiзовують його настанови у житп. Духовшсть - це життя християнина у молшв та добрих дшах.
Духовною е людина, яка на перше мюце у своему житп ставить Бога, бо знае, що без Бога - ш до порога. До духовних належать люди, яю щиро вiрять в Бога, тобто беззастережно приймають все те, що Вш об'явив у Святому Письму а Церква додала до цього. Духовною е людина, яка визнае i шануе Христову Церкву як маир, яка веде нас до Царства Небесного. Нею е людина, яка готова бшьше давати, ашж брати. Духовною е людина, яка постшно шукае правди, шукае Бога i вщкривае Його у свт та в шших людях.
Духовною е людина, яка надмiрно не прив'язуеться до матерiальних благ; намагаеться бути смиренною, тихою, поюрною, лагщною, скромною; йде в житп середньою дорогою, визнаючи свою гршшсть, внутршньо оплакуючи своï ^хи, якими зневажаемо Бога i ближшх; прагне жити в милосерд^ чистой серця, в мирi з Богом, ближшми i самим собою; прагне бути голодною i
спраглою правди i справедливости не лякаючись переслщувань, гоншь, зневажань та обмовлянь.
Справжня духовшсть грунтуеться на здорових розумових началах та мщних тдвалинах вiри. Тому духовшсть покладена в основу реформування освiти за державною нацiональною програмою "Освiта" (Украïна - XXI ст.). Духовшсть покликана вщродити шляхетнiсть, допомогти кожнш людинi стати морально зршою, досконалою та вiдповiдальною людиною, а наци - нащею.
Християнська етика е ушверсальним засобом духовно-морального виховання молодо тому так важливо сьогодш християнам всiх конфесiй прикласти максимум зусиль до ïï реалiзацiï в навчальному процесi. Тим бiльше, що з 2010 р. предмет та його програма вже мае схвалення Мшстерства освгги i науки Украши для поширення в усiх класах загальноосвiтнiх навчальних закладiв Украши.
Згщно з результатами опитування 1нституту Горшенша на тему "Мораль i життевi цiнностi украшського суспiльства", проведеного 13.12.2009 р., найбшьше украïнцiв турбують таю змши суспiльноï моралi, як: вживання наркотиюв (62,4%), алкоголiзм (61,9%), грубкть у стосунках з людьми (58,7%) i хабарництво (56,1%). Наступними за значущктю е таю проблеми, як: збагачення за рахунок бщних (43,2%), нешанобливе ставлення до старших (42,7%), байдужкть до чужих бщ (35,7%), проститущя (30,2%). Приблизно кожного п ятого украшця турбуе аморальнiсть на телебаченш (22,4%) й зростання кiлькостi розлучень (21,8%).
На високому рiвнi духовно-моральне виховання студентсько1' молодi, що сприяе здоровому способу життя, здшснюеться в Нацюнальному унiверситетi "Острозька академiя", Украшському католицькому унiверситетi, Львiвському нацiональному медичному ушверситет iменi Данила Галицького, Львiвському нацiональному унiверситетi ветеринарно1' медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та Нацюнальному люотехшчному унiверситетi Укра1'ни.
Висновки. У результатi проведених дослiджень сформульованi мета, концепцiя духовного виховання, розглянуи основнi принципи духовно-морального формування молод^ якi полягають у збереженш та дотриманнi студентською молоддю ушверсального морального закону людства - Десяти Заповщей Божих, якi е конститущею Царства Божого. Запропонованi духовнi цшноси духовно-морального виховання допоможуть викладачам враховувати 1'х в навчально-виховних закладах i усвщомлювати вимоги духовного, морального виховання та власнох' вiдповiдальностi у переданш 1'х молодi. Сподiваемося, що духовно-моральне виховання допоможе нашш молодi дотримуватися морально доброï поведiнки в щоденному житп та бути вiрною Богов^ Украïнi, народовi.
Л1тература
1. Рупшк М.1. Духовне життя. - ЛБА. - Львiв, 1995.- 118 с.
2. Spidlik T. U zrodel swiatlosci. - Warszawa, 1991.- 295 s.
3. Опрко О.В. Християнська етика для вЫх: Словник християнсько-етичних терммв. - Львiв: Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. С.З. Гжицького, 2009. - 272 с.
Summary
Spiritually-moral education of student young people is forming of spiritual and corporal life of young people on the basis of absolute values that a Christian culture is filled with. It is base on universal moral law of humankind that is Ten Commandments of God and Two Fundamental Commandments of Christian Love and on Seven Corporal and Spiritual Works of Mercy, Evangelical Counsels and Beatitudes.
