CC BY
9
Н.О. Подлужна, к. е. н.
ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОГРЕСУ В УКРА1Н1 ТА II РЕГ1ОНАХ НА ОСНОВ1 ДИВЕРСИФ1КАЦП ФОРМ ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ I ПРОЯВУ ЕФЕКТУ МЕЛ1ОРИЗМУ
Останнiм часом в Укра!ш все частiше проявляються елементи стимулювання економiки знань (ЕЗ), основними серед яких е державна тдтримка високотехнологiчних галузей, реформування освггньо! сфери, зростання якостi навчання дтей i дорослих, мож-ливостi реалiзащ! iдей через стартапи, мiжнароднi й нащональш гранти з отриманням спрямовано! фшансово! пiдтримки, впрова-дження е-технологш у держрегулюваннi та повсякденному житп людини. Кожен iз зазначених елеменпв е невiд'емним проявом постiндустрiального етапу розвитку економiки кра!ни, яка прагне пiдвищити добробут i якiсть життя населення та досягти за цих умов економiчного зростання на репональному й нацiональному рiвнях на основi iнновацiйного i людського розвитку. Отже, вини-кае необхiднiсть подальшо! розробки програми дш, спрямовано! на формування ЕЗ за рахунок реатзаци багатовекторносп 11 форм в Укра!ш.
Такий тип поспндус^ально! економiки, як ЕЗ, у свою чергу, також складаеться з рiзних форм економiки [1, с. 51], яю мають певш вiдмiннi ознаки i характеристики розвитку, а саме: шновацш-но! [2-5], цифрово! [6; 7], креативно! [8; 9], мережево! [10-12] та зелено! економш [13; 14] (табл. 1).
Однак, незважаючи на значну кiлькiсть наукових публiкацiй, присвячених дослщженню поширення постiндустрiальних типiв економiк, залишаються невирiшеними проблеми пошуку шлях1в формування ЕЗ в Укра!ш, встановлення основних напрямiв знанне-вого розвитку та можливi методи використання iнтелектуального потенщалу нацi!.
Метою статтi е обгрунтування можливих шляхiв пiдвищення рiвня економiчного розвитку Укра!ни за рахунок формування стану ЕЗ на нащональному та репональному рiвнях, що вiдбуваеться на основi комплексно! диверсифiкацi! !! форм та ефекту мелюризму.
Iндустрiальна економша перетворюеться на iншi типи постш-дустрiально! економiки або на зовшм нову економiку, як !! часто на© Н.О. Подлужна, 2017
Таблиця 1
Основн типи пост'шдустр'шлык)!економиш 1_
Термш Автор термша Першi згадки, рш
1нформацшна економiка (The Information Economy) М. Порат (M. Porat) 1977
Економша знань (Knowledge economy) Ф. Махлуп (F. Machlup) 1962
шновацшна економша (The Innovation Economy) И. Шумпетер (J. Schumpeter), П. Друкер (P. Drucker) 1911 1985
СП цифрова економша (The Digital Economy) Д. Тапскотт (D. Tapscott) 1996
W S м креативна економша (The Creative Economy) Дж. Хокшс (J. Hawkins), Р. Флорида (R. Florida) 2001 2002
о © мережева економша (The Network Economy) И. Бенклер (Y. Benkler) 2006
зелена економша (The Green Economy) Дж. Рiфкiн (J. Rifkin), Конференцiя ООН з пи-тань сталого розвитку (Рiо+20) 2011 2012
SMART-eKOHOMiKa (The Smart Economy) Сеульський сашт «Ве-ликоï двадцятки» 2010
nporpaMOBaHa eKOHOMÏKa (The Programmable Economy) Дослщницько-консал-тингова компанiя Gartner 2014
1 Систематизовано за даними джерел [2; 4; 6; 8-10; 14-18].
зивають дослщники, яка розвивасться та мае новггш прояви i характеристики за рахунок потужних рiзноспрямованих шновацшних проривiв, зосередження уваги на людському розвитку та активiзащl iнвестицiйних вливань у науку i технологи. Для того щоб встано-вити межi й особливост типiв постшдус^ально! економiки, необ-хщно визначити 1х сутнiсть, окреслити яюсш характеристики та в> дповiсти на досить складне питання: яким чином кожен тип сприяе всебiчному спрямованому розвитку краши?
Iнформацiйна економiка е першим етапом, який вщкривае епоху постшдус^ально! економiки. М. Порат акцентуе увагу на тому, що економша набувае рис шформацшно! за умови, що «обсяг послуг iнформацiйного сектору починае домiнувати над обсягом виробництва шших секторiв економши» [15]. При цьому спостерь
гаються тенденци розробки та поширення hobîthîx шформацшно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) у Bci сфери життeдiяльностi кра-ши, прискоренi темпи зростання сектору послуг, що стае основою для подальшого розвитку i трансформацiï iнформацiйноï економши в ЕЗ та переходу вщ п'ятого до шостого технологiчного укладу.
1нформацшне суспiльство е пiдrрунтям для створення шфор-мацiйноï економiки, його становлення може вiдбуватися виключно завдяки штенсивному використанню 1КТ на вшх рiвнях управлiння економiкою, що е характерною ознакою для п'ятого технолопчного укладу. За таких умов розвиток ЕЗ вщбуваеться в суспiльствi знань, першу згадку про наявнiсть якого зробив П. Друкер та охарактери-зував його як суспiльство, що «визначае тип економiки, в якш знання вiдiграють вирiшальну роль, а ïx виробництво стае джерелом розвитку» [4]. Тобто можна констатувати, що шформацшна еконо-мiка е стартовою платформою для створення ЕЗ.
За сучасних економiчниx умов ЕЗ мае супроводжуватися ефектом мелюризму, що шдвищить якiсть i швидкiсть процесiв со-цiально-економiчного розвитку краïн. Поняття мелюризму (вщ лат. melioratio - полшшення) використовуеться у фiлософiï i соцюлоги та е близьким за сутшстю до поняття «мелiзм» (вiд лат. melior -краще), що походить зi сфери вокальноï теxнiки. Поняття мелiзму розглядаеться як iнструмент мелодшного покращення у вокальнiй та шструментальнш музицi. Мелiоризм являе собою шструментарш спрямування людських зусиль на всебiчне полiпшення свiту, напри-клад, полшшення якост земель, що може бути досягнуто за допо-могою комплексу робгг у межах мелiорацiï у сшьському господар-ствi. Цей термш було введено у Х1Х ст. англшською письменницею Дж. Елiот (G. Eliot) i французьким фшософом Дж. Селлi (J. Sully). Прихильники теори мелiоризму вважають, що покращити св^ можна лише шляхом «iндивiдуального вдосконалення та просвггни-цтва» [19]. При цьому сучасний погляд на ще1" мелiоризму дае розвиток його сутност та вказуе на можливють покращення свiту за рахунок розумного втручання людини в будь-якi процеси i сфери. Такого покращення та прогресу можна досягти виключно комплек-сним шляхом через поеднання пол^ичних, економiчниx i мораль-них важелiв управлiння [20]. Саме таю процеси мелюризму прита-манш становленню ЕЗ у краïнi, обов'язковою умовою результатив-ностi яких е поширення зазначених принципiв на вс сфери госпо-дарювання та переконання населення в доцiльностi таких змш.
Досягнення соцiально-економiчного розвитку та людського прогресу можливе завдяки поступовому прогресивному переходу
вщ одше! форми ЕЗ до шшо! за умови прояву ефекту мелюризму. Мелiоризм ЕЗ може вiдбуватися за рахунок шновацшного та креативного розвитку суспшьних процесiв у кра!ш, регулювання всiх явищ i прийняття управлiнських рiшень з урахуванням еколопчно! безпеки, людського розвитку та економiчноl доцiльностi, розповсю-дження 1КТ i мережевих взаемозв'язкiв тощо. Такi змши мають та-кож вiдбуватися за умови переконання людей у доцшьносп кардинально! змiни прiоритетiв життя, набуття оптимiстичного погляду на майбутне, що поступово дозволить досягти процвтання наци та суспшьства. При цьому прояв ефекту мелюризму змшюватиметься залежно вщ форми ЕЗ (табл. 2).
Першою формою ЕЗ е шновацшна економша, яка кардинально вiдрiзняеться вiд И iндустрiального типу. Саме вона револю-цiйним чином змшила прiоритети у виробничо-господарськiй дiя-льност з прагнення максимального володiння контролем за дефь цитними матерiальними ресурсами, збшьшення обсягiв !х корис-ного використання та зростання доходiв власниюв вiд регулювання цiн на них на розумшня цiнностi знань, розробку i поширення шно-вацiйних продукпв i технологiй, бiзнес-моделей, послуг, нов^шх форм виробництва тощо [3]. Першою згадкою про iнновацiйну еко-номiку можна вважати дослiдження Й. Шумпетера, який ще у 1911 р. розглядав шноваци як фактор економiчного зростання [2]. 1х змют i конкретизацiю особливостей у 1985 р. розкрив П. Друкер. Вш також схематично окреслив характеристики iнновацiйноl еко-номiки, основними серед яких е «новi рiшення та безперервш шно-вацiйнi змiни; активiзацiя малого i середнього бiзнесу; розвиток економши за рахунок самостiйних рiшень кожно! людини; визнання знань як переважаючого фактора економiчного розвитку; штелек-туалiзацiя працi та iнтелектуальна власнiсть; орiентацiя на метаеко-номiку, що враховуе чинники демографп, освiти, нових технологш, екологи, психологи людей, культури нацш» [4].
Основою шновацшно! економiки стае шноващя, iдея, ви-думка, яю перетворюють погляди та мислення людини, концентру-ють увагу на якосп, вимогах споживачiв, зростаннi корисностi то-варiв i своечасностi !х надання. Ефект мелiоризму ЕЗ у формi шновацшно! економiки проявляеться у створенш новiтнiх iдей та доведены !х до кiнцевого впровадження. При цьому такi iде! мають бути корисними для зростання якосп життя людини, орiентуватися на И споживчi потреби. Iнновацiйна економiка мае грунтуватися на ком-плекснiй державнш пiдтримцi, супроводжуватися активною ш-
Характеристика форм економши знань (йдпоеЛдио до прояву ефекту мелюризму 1
Таблщя 2
1нновацшна економжа | Цифрова економжа | Креативна економжа
Мережева економжа
Зелена економжа
Прояв ефекту мелюризму ЕЗ
Покращення житгя за рахунок прояв1в дш вщ вироб-лення щей та доведения 1х до ¡нноващй
Покращення житгя та пщ-вищення ефективносп б1знесу за рахунок вико-ристання нов1тшх цифро-вих технологи
Покращення житгя за рахунок прояв1в новизни процеспв, креативносп, творчосп, оригшальносп, свободи думки та мис-лення
Покращення житгя за рахунок вщкритосп, легкосп доступу, необмеженого використання та розповсюдження знань у чаи, простор! та обсягах, згла-джування асиметрп знань
Прояв турботи про дов-кшля, попередження загроз для його юнування та пода-льшого сталого розвитку
Характеристика форми ЕЗ
Диверсифжована форма ЕЗ, яка базуеться на використанш знань 1 таланту людини для розробки щей та втшення 1х V нових товарах, послугах, тех-нологгях, б1знес-процесах на основ1 актив1заци пщприем-ницько! д1яльносп для забез-печення довгострокового еко-ном1чного розвитку та пщви-щення якосп житгя населения
Диверсифжована форма ЕЗ, заснована на оцифру-ванш шформацн та знань, в1ртуашзаци процеав, робота з «великими да-ними», хмарних обчис-лень 1 технолопй тощо
Диверсифжована форма ЕЗ, яка базуеться на вико-ристанш шновацшних знань, креативносп, ¡нноващй та творчосп для сприяння економ1чному розвитку
Диверсифжована форма ЕЗ, яка е и основним шструмен-том для генерацн та розповсюдження знань на основ! широких мережевих можливостей Internet та IKT
Диверсифжована форма ЕЗ, «спрямована на покращення добробуту 1 сощаль-но1 р1вносп при одночас-ному значному зменшенш ризиюв для довкшля та еко-лопчного дефщиту» [21]
Загальт результата й ефекти, притаманш вЫм формам ЕЗ
Пщвшцення добробуту та якосп житгя населения. Всеб1чний людський розвиток.
Затребувашсть робочо! сили (як низько-, так 1 висококвашфжовано!). Пщвищення культурного р1вня населения.
Поширення позитивних ефекпв на вс1 секгори економжи. Ьггенсивне зростання економжи кра1н.
Створення додаткових робочих мюць, у т.ч. сощально значущих та шновацшних. Змша стереотишв мислення на довгостроков1 проекцп для майбутшх поколшь. Примноження багатства за рахунок створення та реашзаци нових щей, ¡нноващй.
Потреба у знаниях, яга передбачають базовий 1х запас 1 процедуру постшного оновлення, ор1ентащя осв1тшхзаклад1в на нов1 шдходи в навчанш, що базуються на розвитку вмшня приймати своечасш й яюсш управлшсыа ршення та розробляти нов1 шновацшш ще1; абстрактному мис-ленню, самовпевненосп, поваги оточуючих.
Прагнення людей до придбання корисних знань, ¡х накопичення, дощльного використання та розповсюдження_
1 Узагальнено автором.
вестицшною пол^икою у HanpHMÎ науки, освгги, дослiджень i роз-робок та aKrnBÎ3a^^ дiяльностi пiдприeмництва у сферi нововве-день. Знання, якi становлять основу шновацш та без яких немож-ливе ïx створення, реалiзуються в нових продуктах, технологiях, процесах. 1нноващя вимагае знань, винаxiдливостi та, перш за все, зосередження уваги та докладанш зусиль у розробку нов^шх шд-xодiв до виробництва й управлiння. Саме iнновацiï е потужним ш-струментом для економiчного розвитку та прогресу суспiльства, вони формують новi знання, якi е тдгрунтям для ïx подальшого ге-нерування.
У 1996 р. з'являеться теорiя про юнування бiльш розвиненоï форми ЕЗ - цифровоï економiки, засновником якоï слiд вважати ка-надського вченого Д. Тапскотта. Вiн довiв ефективнiсть проник -нення цифровоï економши на всi рiвнi управлiння та обгрунтував, що «цифровi теxнологiï е одним iз важливих iнструментiв знанне-вого розвитку». Крiм того, Д. Тапскотт стверджував, що цифрова економша потребуе «реалiзацiï процесiв комп'ютеризацiï на дуальному рiвнi; використання комп'ютерних теxнологiй - на рiвнi робочих груп, створення сучасно1' iнформацiйноï структури - на рiвнi об'еднань шдприемств; функцiонування мiжкорпоративниx комп'ютерних мереж - на рiвнi органiзацiй якi ствпрацюють; ди-намiчноï дiяльностi у мереж Internet - на рiвнi цифрового суспшьства» [6]. Вш також тдкреслював економiчну доцiльнiсть процесiв комп'ютеризацп та доступу до мережi Internet i широкого використання нов^шх технологш з метою вшьного отримання та обмiну знань на мiжособистiсному рiвнi, мiж суб'ектами господарювання, галузями, репонами тощо.
Сучаснi науковi тдходи до трактування сутностi та складо-вих цифрово1' економiки пiдтверджуються бурхливим розвитком таких напрямiв, як: збереження знань у цифровому вимiрi, оцифру-вання рiзнорiдноï iнформацiï, обробка великих масивiв даних, за-стосування методiв хмарних обчислень, що надае потенцiйнi мож-ливостi для поступового поширення переваг ЕЗ. При цьому нов^ш теxнологiï дозволяють не лише надавати вiльний доступ широкому колу споживачiв до рiзноспрямованиx знань, але i здiйснювати в реальному чаш ïx розширений пошук, обробку й використання зале-жно вщ поставлених виробничих завдань. До того ж у доповщ Ор-гашзаци економiчного спiвробiтництва та «Цифрова економша -2017» окреслено перспективи розвитку цифрово1' економiки, якi грунтуються на «мобшьному використаннi даних для обмшу пов>
домленнями, транспорту, картування, банкiвськиx транзакцiй, потокового мультимедiа» тощо [7, с. 160]. Виходячи з цього можна стверджувати, що завдяки цифровш економщ вщбуваеться приско-рення та спрощення процедур поширення знань у чаш та просторi при одночасному скороченш витрат на ïx здiйснення, що стае дiе-вим резервом для формування ЕЗ. Ефект мелюризму цифровоï еко-номiки базуеться на можливосп використання новiтнix теxнологiй, якi швидко розвиваються та активiзують розповсюдження, використання i генеращю знань, сприятимуть iнновацiйному прогресу.
Наступною формою ЕЗ е креативна економша, про яку вперше у 2001 р. зазначив Д. Хокшс [9], а у 2013 р. вш вже впевнено стверджував про ïï iснування та констатував, що iнновацiйна твор-чють стае найбiльш швидко зростаючим бiзнесом у свiтi. У сучаснiй економщ виграють лише тi, хто культивуе основш домiнанти кре-ативноï економши, до яких належать унiкальнiсть, знання, уява, можливють виробляти новi думки, вмшня трансформувати нацюна-льнi iдеï тощо. Реалiзацiя цих домiнант може проявлятися виключно за умови постшного розвитку особистосп, набуття нею знань само-стiйно або через запозичення iз зовнiшнього середовища шляхом спшкування з iншими людьми з креативним мисленням. Пщприем-ства, якi осягли цшшсть цього твердження, спрямовують своï зу-силля на залучення таланов зi всього свiту, що обов'язково несе ус-пix у бiзнесi та необмеженi можливостi конкурентних переваг. Отже, ЕЗ при цiй формi набувае таких векторiв розвитку, як твор-чiсть i креативнiсть у дiяльностi, необxiднiсть виховання та всебiч-ноï пiдтримки талантiв, мотивування людини до творчих проявiв у професшнш дiяльностi та ïï безперервний особистюний i професiй-ний розвиток.
Р. Флорида, який розглядае парадигму ЕЗ iз позицш реалiзацiï творчого контенту та новизни вироблених iдей, вказуе на юнування «креативного класу» в суспiльствi [8]. Зпдно з результатами його дослщження ключовим фактором успiшного економiчного розвитку мют i регiонiв е творча елта. При цьому велике значення для народження та культивування креативу й оригiнальностi е вщкрите i толерантне дiлове середовище, яке створюе сприятливi умови для самовираження талантiв. Тобто для ЕЗ важливим завданням е роз-виток керованоï креативностi та реалiзацiя ïï на практищ, чого можливо досягти при створенш доброзичливого i мотивуючого ото-чення та товариств спiвдружностi.
Розвиток креативноï економiки в загальнiй структурi ЕЗ сприяе пiдвищенню якостi життя людства, змш змiстовноï напов-
неност дiяльностi людини, noHBÎ iнновацiйних робочих мiсць за рахунок розширення креативного сектору, забезпеченню розвитку культурного рiвня економiчного зростання. Креативна економша проникае не лише в нов^ш сектори, а у Bcix сферах може реатзо-вуватися талантами рiзного рiвня квалiфiкацiï. При цьому суб'екти господарювання мають значну потребу в генеруванш новiтнiх кре-ативних щей, розробщ альтернативних пiдходiв до розв'язання ко-мандних проблем i прийнятп ефективних управлiнських рiшень. Активiзацiя креативносп та iнновацiйностi у виробництвi та сферi послуг краïни мае забезпечити тенденци зростання рiвня оплати i продуктившсть працi, що в результат дозволить пiдвищити куш-вельну спроможшсть населення i стимулювати споживчий попит.
Наступною формою ЕЗ е мережева економша, назву якоï було започатковано Й. Бенклером у 2006 р. [10]. Дж. Торрент, дослщжу-ючи симбютичш вiдносини мiж 1КТ i знаннями стверджував, що саме «розвиток 1КТ е основоположним фактором появи економши та суспiльства, заснованих на знаннях». У роботi Т. Дзядуку роз-крито вiдмiнностi мiж iндустрiальною та мережевою економiками, якi полягають у змiнi акцентiв iз прогнозованого на непередбачува-ний розвиток; орiентацiï на людськi ресурси замiсть фшансових; зростаннi мережевих зв'язкiв та превалюванш гнучких i ситуатив-них дшових вiдносин [12, с. 26]. При цьому одшею з умов функщо-нування ЕЗ е досягнутий рiвень використання 1КТ у краïнi, що е продуктом мережево1' економiки. Саме за допомогою 1КТ спрощу-еться доступ до нагромаджених у суспшьсга знань, що е однiею з головних переваг ЕЗ. До того ж отримати знання та мати до них по-стшний доступ користувачi можуть у зручний для себе час та неза-лежно вщ мiсця свого знаходження, що значно поширюе можливо-стi людини до розвитку. Швидка адаптацiя до таких змш дае мож-ливють «стимулювати iнновацiï та мати конкуренты переваги» [24]. Отже, поширення мережево1' економiки сприятиме пожвавленню ш-теграцiйних процесiв, завдяки чому на мшро-, мезо- та макрорiвнях прискоряться тенденци економiчного оздоровлення.
Мережа - це певний вид штерактивно1' зручно1' бiблiотеки з додатковими привiлеями для користувачiв, такими як необмежений обсяг шформаци, швидкий предметний пошук ресуршв, добовий режим роботи та спшкування за iнтересами вiдповiдно до поставле-них цiлей. При цьому мережева економша будуеться на рiвностi прав ушх користувачiв у мережах, нейтралiзуе iерархiчну тдпоряд-кованiсть, що посилюе стушнь свободи у використаннi шформацш-
них ресуршв та створенш на ïx основi нових iдей i знання. Вщкри-ваються широкi можливостi для участ у мережевих спiльнотаx, яю несуть новий потiк знань та корисного професшного спiлкування. Усi щ процеси пов'язанi з високою швидюстю отримання та роз-повсюдження великого обсягу знань, що потребуе доступу корис-тувачiв до вщповщних мереж i критичного мислення, спрямованого на пошук достовiрниx i корисних знанневих ресурсiв. При цьому мережева економша не мае жодних меж для отримання та дифузи знань, руйнуе будь-якi обмеження користувачiв, якi мають бажання отримати корисш знання.
Саме мережева економiка, як одна з форм ЕЗ, дозволяе згла-дити асиметрда знань, тобто лшвщувати нерiвнiсть у володiннi знаннями мiж людьми рiзного вiку, економiчного статусу, нацюна-льностi, мiсця проживання тощо. Дiйсно, кожен користувач може за допомогою шформаци, що мютиться, наприклад, у мережi Internet, поповнити рiвень власних знань за тематикою, яка для нього е важ-ливою в конкретний момент часу. Таким чином, мережева еконо-мша виступае дiевим iнструментом для досягнення краïною стану ЕЗ за рахунок подолання знанневоï нерiвностi людства та мае необ-межений потенщал для придбання знань при розумному викорис-таннi мережевих ресурсiв.
Мережева економша несе в собi бiльшi можливостi й для бiз-несу, оскшьки грунтуеться на переосмисленнi меж нового бiзнес-середовища в умовах постiндустрiальноï епохи, набуття ним ознак глобалiзацiï [23, с. 201]. У цьому контекст О. Кравчук зазначае, що «на вiдмiну вiд iндустрiальноï економiки, яка е нацiональною за своïм масштабом, мережева економiка мае глобальний характер, що iстотно розширюе кшьюсть постачальникiв, замовникiв, партнерiв i конкурештв» [11, с. 166]. Тобто мережева економша усувае всi межi й обмеження у бiзнесi завдяки поширенню шфраструктури 1КТ i Internet-технологш. До того ж помiтно змшюються умови та правила бiзнес-процесiв, вони стають багатогранними i бшьш дина-мiчними, що потребуе систематичного i безперервного оновлення знань вщ шдприемщв для своечасного професiйного прийняття управлшських рiшень.
Висока ефективнiсть мережевоï економши для бiзнесу та сус-пшьства в цiлому пояснюеться теорiею мережевих ефекпв або екс-терналiй, до яких вiдносять переваги, «пов'язанi зi зростанням кiль-костi користувачiв мережц орiентованi на стандартизацiю продукц^' та ринюв; отриманi на основi навчання у мережi при знайомствi з думкою експерив» [24, с. 13-17]. Дослщжуваш ефекти дозволяють
кра1'ш отримати додатковi преференци в ЕЗ вщ поширення принци-пiв мережевоï економiки, розвитку 1КТ та мережi Internet.
Найвищою формою ЕЗ е зелена економша, сутнiснi меж якоï було закрiплено на конференци Оргашзацп Об'еднаних Нацiй з пи-тань сталого розвитку (Рю+20) у 2012 р., проте цш поди передувала значна кшьюсть заxодiв, якi також сприяли становленню цiеï форми ЕЗ. Нова модель сталого економiчного розвитку об'еднуе двi пара-дигми - ЕЗ та безпечноï економiки, тобто спостертаеться змiщення акцентiв ЕЗ убш екологiзацiï економiки, зеленоï економiки, розум-ноï зеленоï економiки або зеленоï цифровоï економiки (Green Knowledge Economy, Smart green economy, Smart green digital economy) [13; 14].
Стратепя «Свропа-2020», прийнята Свропейською Радою €С, визначае флагманськi компоненти зеленоï економiки, серед яких е «розумний розвиток, що заснований формування ЕЗ; сталий розвиток, що досягаеться при орiентацiï на ресурсоощаднi, низько-вуглецевi технологи та конкурентнi цiнностi; шклюзивний розвиток, побудований на концепци соцiально зорiентованоï i територiа-льно единоï економiки з подоланням проблем безроботя та створен-ням достатньоï наявностi соцiально значущих робочих мюць» [25, с. 3]. Отже, парадигма зеленоï економiки передбачае генерацiю знань про стан екосистеми на планет^ потенцiйниx загроз для не", розробку методiв ïx запобiгання й зменшення негативних наслщюв; поширення набутих таким чином знань серед сучасного i майбут-нього поколiнь з метою перемщення уваги до збереження навко-лишнього середовища та формування культури, заснованоï на тур-бот про довкiлля та людство.
При реалiзацiï концепци зеленоï економiки вщбуваеться змi-щення глобальних прiоритетiв вщ нагромадження нематерiального капiталу до його використання для збереження природних багатств, вщ цшьових установок зростання конкурентоспроможносл краïн до сталого зростання, вщ зосередження уваги на секторах послуг i високих теxнологiй - до шших секторiв економiки. Тобто цшшсть природи i необxiднiсть ïï збереження мають бути покладеш в основу прийняття будь-якого управлiнського ршення на всix рiвняx управлiння економшою. Змiнена цiльовиx установок концепц^ ЕЗ убш зеленоï економiки мае сприяти набуттю тенденцiй сталого людського розвитку i тдвищення добробуту населення. Орiентацiя на зелену економiку дозволяе посилити яюсний компонент розвитку краш i планети в цiлому при забезпечент оптимальних умов регулювання взаемовщносин соцiуму з довкiллям.
Висновки. Таким чином, визначено мюце i значимють ЕЗ у змш титв постiндустрiальних економiк, що зосереджуе увагу на цшносп знанневих ресурсiв, юнуванш iнновацiйних проривiв, люд-ському розвитку й активiзацiï iнвестицiйних вливань у науку та ви-сокорозвиненi технологи в Укршш.
Доведено, що процеси становлення ЕЗ мають супроводжува-тися ефектом мелюризму, дiя якого проявляеться в шновацшному та креативному розвитку краши, регулюванш суспiльних явищ i прийняттi управлшських рiшень на пiдrрунтi екологiчноï доцшь-ностi, розповсюдження цифрових технологiй i мережевих взае-мозв'язкiв. Такi трансформаци можуть вiдбутися за умови переко-нання людини в доцiльностi кардинально!' змши прiоритетiв ïï життя, що забезпечить процвгання суспiльства та набуття оптимю-тичного погляду на майбутне. Отже, врахування визначених векто-рiв формування нового типу економiки, основними серед яких е ор> ентащя на цiнностi та значущiсть життя людини, фактори ïï формування за рахунок мелюризму, необхщшсть активiзацiï процешв у суспiльствi для знанневого розвитку на вшх рiвнях управлшня, по-требують розробки перспективних стратегш i програм щодо ста-новлення в Украш рiзних форм ЕЗ. Удосконалення сутнiсного на-повнення ЕЗ внесе корективи в розумшня, що мае стати шдгрунтям формування мехашзму забезпечення знаннево-iнтелектуального розвитку краïни [26]. Подальшими напрямами дослiдження мае стати розробка стратегш, програм i дорожньоï карти, орiентованих на прискорення темтв формування знанневоï економiки в Украш на нацiональному та регiональному рiвнях.
Лiтература
1. Araya D. Rethinking US Education Policy. Paradigms of the Knowledge Economy. New York: Palgrave Macmillan 2015. 184 р.
2. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия: пер. с нем. и англ. Москва: Эксмо, 2007. 862 с.
3. McKinney Р. Understanding the Innovation Economy and Its Impact on Our World. URL: http://philmckinney.com/understanding-in-novation-economy-impact-world/.
4. Drucker P.F. Innovation and entrepreneurship. New York: Harper & Row, Publishers, 1985. 278 p.
5. Drucker P.F. The Discipline of Innovation. Нагуагё Business Reviev. 2002. URL: https://hbr.org/2002/08/the-discipline-of-innovation #comment-section.
6. Tapscott Don The digital economy: promise and peril in the age of networked intelligence. New York; Montreal: McGraw-Hill, 1996. xviii, 342 p.
7. OECD (2017) OECD Digital Economic Outlook 2017. URL: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/science-and-technology/ oecd-digital-economy-outlook-2017_9789264276284-en#. WlfiF65l_IU#page8.
8. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure and Everyday Life. N.Y.: Basic Books, 2002. 464 р.
9. Howkins J. The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. L.: Penguin, 2001.
10. Benkler Y. The Wealth of Networks: How Social Production Transforms Markets and Freedom. New Haven, Conn: Yale University Press, 2006. 515 р.
11. Кравчук O.I. Мережева економша - домшанта розвитку eKOHOMi4H^ i сощально-трудових вщносин. Соцгально-трудовг ei-дносини: теорiя та практика. 2016. № 2. С. 108-114.
12. Дзядук Т.В. Мережева економша як елемент формування сучасно! св^ово! господарсько! системи. URL: http://www.economy. in.ua/pdf/7_2008/9.pdf.
13. HEC4Climate: «We are heading towards a smart green digital economy» Jeremy Rifkin. URL: http://www.hec.edu/Knowledge/News/ HEC4Climate-We-are-heading-towards-a-smart-green-digital-economy -Jeremy-Rifkin.
14. Rifkin J. How the Third Industrial Revolution Will Create a Green Economy. URL: http://www.huffingtonpost.com/jeremy-rifkin/ third-industrial-revolution-green-economy_b_ 8286142.html.
15. Porat Mark Uri The Information Economy: Definition and Measurement. // Washington: Office of Telecommunications, U.S. Department of Commerce. 1977. URL: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ ED142205.pdf.
16. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / пер. с англ. Москва: Прогресс, 1966. 462 с.
17. Будущее, которого мы хотим. Решение Конференции ООН по устойчивому развитию. 19 июня 2012 р. URL: https: //rio20.un.org/sites/rio20.un.org/files/a-conf.216-l-1_russian.pdf.pdf.
18. Gartner Says the Programmable Economy Has the Potential to Disrupt Every Facet of the Global Economy. URL: http://www.gart-ner.com/newsroom/id/3146018.
19. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. Москва: Политиздат, 1981. 445 с.
20. Graebner А. The Limits of Meliorism In Foreign Affairs. VQR. 2000. №1. Т. 76. URL: http://www.vqronline.org/essay/limits-melio-rism-foreign-affairs.
21. Towards a Green Economy: Pathways to Sustainable Development and Poverty Eradication. UNEP, 2011. URL: https://sustainable development.un.org/content/documents/126GER_synthesis_en.pdf.
22. Revolution in Progress: The Networked Economy. URL: https://www.technologyreview.com/s/530241/revolution-in-progress-the-networked-economy/.
23. Barabasi A.-L. Network Economy. URL: http://barabasi. com f/634.pdf351.
24. Torrent J. Knowledge, networks and economic activity. Revisiting the network effects in the knowledge economy. e-Journal on the Knowledge Societe. 2009. URL: http://www.uoc.edu/uocpapers/8Zdt/ eng/torrent.pdf.
25. European Commission. EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. COM (2010) 2020 Brussels, 3.3.2010. 37 p.
26. Захарова О.В., Подлужна Н.О. Систематизащя mдходiв до оцшки ступеня досягнення економшою краши стану економши знань. Сощалъно-mpydoei eidnocunu: теор1я i практика: зб. наук. праць ДВНЗ «КНЕУ iM. В. Гетьмана». Ки1в, 2016. №2. С.91-99.
27. Антонюк В. П., Шамшева Л. Л. Оцшка ефективност використання трудового потенщалу промисловост з урахуванням р> вня наукоемносп ii галузей. Економтний eicnrn Донбасу. 2017. № 2 (48). С.196-206.
Надшшла доредакцП 29.09.2017р.
С.С. Турлакова, к.э.н.
ИНСТРУМЕНТЫ РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ СТАДНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ АГЕНТОВ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ
Отличительной особенностью социально-экономических систем является то, что составляющие их элементы (человек, группа, коллектив и т.д.), в отличие от элементов технических систем,
© С.С. Турлакова, 2017 133
