CC BY
13
УДК 332.142:338.246.8+330.341.2
Г. Ю. Попова,
кандидат економ!чних наук, Донбаська национальна академ1я буд1вництва 7 арх1тектури,
м. Краматорськ
ПОДОЛАННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ПРОТИР1Ч В УМОВАХ В1ДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМ1КИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми. Розглядаючи про-блеми вiдновлення економiки Донбасу, ми не мо-жемо залишити поза увагою глобальнi питання ре-формування продуктивних сил i виробничих ввдно-син у частинi модершзаци технологiй управлiння економiчним потенцiалом регюну, ринком послуг, iнфраструктурою. Потрiбнi системш iнституцiйнi реформи, i завдання теоретичного осмислення цих процесiв стоять перед в1тчизняною наукою i грома-дянським суспiльством як нiколи гостро. Подолання iнституцiйних протир1ч протшае на тл1 спроб нового бренд-позицюнування Донецького репону, яке поки що мае декларативно-фрагментарний, експеримен-тальний змют. Перспективи цього процесу активно обговорюються на сторшках фахових видань, але потребують грунтовних розробок. Нараз1 форму-ються нормативно-правов^ органiзацiйнi, соща-льно-економiчнi передумови ввдродження територш Донецько! 1 Лугансько! областей [1-4 та ш.]. Але проблеми подолання шститущйних протир1ч потребують всеб!чного дослiдження.
Аналiз останнiх дослщжень. Зазначенi питання активно обговорюються у працях проввдних фахiвцiв з державного та регюнального управлш-ня - В.Г. Ковальчук [5], Н.Л. Гавкалово!, Г.М. Шум-сько!, Т.А. Власенко та 1нших [6].
Натомють визначення перспектив подолання шститущйних протир!ч розвитку старопромисло-вого регiону в умовах стр!мко! зм1ни геополiтичних реалш та ведення военних дш поки що залишаеться дискусшним i актуальним питанням.
Метою статтi е розгляд можливостей подолання шститущйних протир!ч в умовах вiдновлення економiки Донецького регюну.
Виклад основного матерiалу дослщження. Визначаючи перспективи розвитку ситуащ!, дощ-льно перш за все дати ввдповвдь на питання: як проблеми Донецько! та Лугансько! областей слад роз-глядати в контекст! сощально-полгтично! кризи ! вшськово! агресп, а як породженi структурними та сутнюними протир1ччями розвитку старопромисло-вого регюну? 1нституцшт умови економiки Дон-басу як частини пострадянсько! економ!чно! сис-теми характеризуються дисбалансом економ!чних iнтересiв мiсцевих елiт, галузевою асиметр!ею, кон-сервацiею традицiйних технологiй, слабшстю гро-мадянського суспiльства, деградащею господар-ського потенщалу, яка призвела до вимушено! м1-
грацi!' значних мас населения, деiндустрiалiзацi!' економiки. Наразi склалася ситуащя, коли, з одного боку, в Укра!ш налiчуеться в1д 5 до 7 млн м!жна-родних мiгрантiв, що становить 11-16% ввд кшькост наявного населення), значна частина яких - це неле-гальш мiгранти, а з другого боку - у 2015 р. Укра!на ув!йшла до 10 найбiльших щукач!в притулку у кра!-нах - членах Свропейського Союзу [7] та вважаеться одшею 1з найбiльш небезпечних кра!н для прожи-вання !! громадян.
Спробуемо згрупувати шститущйш протир!ччя за характером. На нашу думку, дощльно видшити як основш там групи: вiдтворювальнi, щльов1, терито-р!ально-галузев! та просторов! (рис. 1).
Як бачимо, епщентр протир1ч знаходиться в ш-ститущйному протистоянш i взаемодп рутин та iнновацiй, якщо використовувати трактовку шсти-тупв по Т. Веблену, як «усталених навичок мис-лення, загальних для бшьшост людей» [8].
Розв'язання вищезгаданих протир1ч полягае у площиш подолання шститущйних обмежень, як притаманнi економiцi пострадянського типу. Слад зазначити, що ряд дослвднишв, характеризуючи ш-ститущйш обмеження iнновацiйного розвитку укра-!нсько! економiки, використовують поняття «поль тична рента» [9]. При цьому категорiя полгтично! ренти описуе прагнення отримати матерiальнi ви-годи в1д пол1тичного процесу. Але дана категорiя в1-дома у свгтовш теорi! iнституцiоналiзму як статусна рента - частина доходу, що отримуеться суб'ектом економiчних вщносин у результат монополiзацi! та приватизацi! посадових функцш i в1д використання свого статусу. Статусна рента вщноситься до специ-ф1чних активiв, що не тдлягають верифiкацi! та ви-никають 1з само! системи економiчних вщносин, як !хнш результат [10, с. 26]. Макроекономiчнi ефекти статусно! ренти - це мультиплшативний ефект (рен-тоорiентована поведiнка одних провокуе таку ж по-ведiнку 1нших у все зростаючому о6сяз1) та кумуля-тивний ефект (поширення ренти в економiчному простор! по горизонталi i по вертикалi призводить до зниження ризишв отримання статусно! ренти). Специфiчнiсть ринку статусно! ренти полягае в тому, що на ньому немае вшьного товарообмiну, як на 1нших ринках, найчастше тут виникають персо-нiфiкованi вщносини. кр1м того, характерною озна-кою е виникнення легитимно! приватно! власностi з нелегiтимного процесу присвоення функцш: отри-
ЗРОСТАЮЧ1 ПОТРЕБИ В ОНОВЛЕНН1 ТЕХНОЛОГ1Й
ТА ВИРОБНИЧО1 БАЗИ
МОЖЛИВОСП ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСУВАННЯ
1СНУЮЧА ПРАКТИКА НЕПРОЗОРОГО РОЗПОД1ЛУ РЕСУРС1В
16РАРХ1ЧНИЙ ХАРАКТЕР ВИРОБНИЧИХ В1ДНОСИН У ТРАДИЦ1ЙНИХ ГАЛУЗЯХ
ВИМОГИ 1НФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СУЧАСНОГО Б1ЗНЕСУ
Потреби в залученш ресуров у галузях
1З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ ПРОДУКТИВНОСТ1
ТЕНДЕНЦ1Я ДО ЗРОСТАННЯ БАГАТОПРОФ1ЛЬНОСТ1 НАЙМАНО1 ПРАЦ1
I £
«5
I
о;
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВШ ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ
ДОВГОСТРОКОВ1 СТРАТЕГ1ЧН1 Ц1Л1
г
I
50 .У § ^
||
невщповщшсть
МЕХАН1ЗМУ 1СНУЮ ЧИХ ВИРОБНИЧИХ В1ДНОСИН ПОТРЕБАМ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СУСПШЬСТВА
V
I
Реальш можливост1 пщприемств
РЕГ1ОНУ
1НВЕСТИЦ1ЙН1 ПОТРЕБИ
оБ'еКТивш ринков1 закони КОНКУРЕНЦП
ШВИДКИЙ РОЗВИТОК МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР
НАЯВНИЙ Р1ВЕНЬ РОЗВИТКУ 1НФРАСТРУКТУРИ РЕГ1ОНУ
ОБ'еКТИВНА НЕОБХ1ДН1СТЬ П1ДТРИМКИ ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИРОБНИЦТВ
ЗДАТН1СТЬ СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ КАДР1В ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДЕКВАТНОГО ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
РЕГЮНАЛЬНО-ЛОКАЛЬН1 Ц1Л1 М1СЦЕВИХ ЕЛ1Т
ПОТОЧН1 ЗАВДАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 АКТИВНОСТ1
Териmорiально-галузевi nротирiччя
М1Ж МОЖЛИВОСТЯМИ Р1ЗНИХ РЕГ1ОН1В ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Г1ДНОГО Р1ВНЯ ЖИТТЯ ТА СОЦ1АЛЬНИХ СТАНДАРТ1В
М1Ж УМОВАМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНК1В, КОНЦЕНТРОВАНИХ
У ОКРЕМИХ АГЛОМЕРАЦ1ЯХ, ТА РЕШТИ РЕПОНАЛЬНИХ СЕГМЕНТ1В
ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ
М1Ж ПРОПОРЦ1ЯМИ РОЗВИТКУ
ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ
М1Ж ТЕРИТОР1АЛЬНИМ РОЗПОД1ЛОМ I СПЕЩАЛ1ЗАЦ1еЮ ТА ВИМОГАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В
ЗРОСТАЮЧЕ УРБАН1СТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛОКАЛЬН1 РИНКИ
РИНКОВИЙ ХАРАКТЕР
ТЕРИТОР1АЛЬНО-ГАЛУЗЕВОГО
РОЗПОД1ЛУ РЕСУРС1В
£1
МОЖЛИВОСТ1 РЕПОНАЛЬНИХ КОМПЛЕКС1В ЩОДО СТВОРЕННЯ АДЕКВАТНИХ УМОВ ЖИТТеЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОПОРЦ1ЙНОСТ1 РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Рис. 1. Iнституцiйнi протирiччя розвитку старопромислових регiонiв (складено автором)
муючи дохвд y виглядi cтaтycноï pенти, cyб'eкт може на цшком законних пiдcтaвax мaтеpiaлiзyвaти його в акци компaнiй, неpyxомicть, piзнi фiнaнcовi ак-тиви тощо, тобто з нелептимних джеpел доходу ле-гiтимiзyвaти влacнicть.
Поняття iнcтитyцiйниx обмежень тpaктyeтьcя pядом доcлiдникiв, нaпpиклaд, В.М. Полтеpовичем, в тpьоx оcновниx нaпpямкax недоcконaлоcтi ^аво-вого pегyлювaния бiзнеc-дiяльноcтi: завищених ви-могах ноpм пpaвa, диcкpецiйниx повноваженнях (повноважения, як поcaдовa оcобa може здiйcню-вати на влacний pозcyд), i вiдcильниx ноpмax (така ноpмa нaзивae в зaгaльнiй фоpмi, як пpaвилa необ-xiдно виконувати, а кон^етний змicт цих пpaвил да-eтьcя в iншиx ноpмaтивниx актах, як давило, тдза-конних [11; 12]. Iнcтитyцiйнa недоcтaтнicть ^ояв-ляeтьcя також у cиcтемi неефективних ноpм або в тому, що В.М. Полтеpович нaзивae iнcтитyцiйними пacткaми. До 1'х чиcлa вiдноcятьcя: cлaбкicть нових ноpм, 1'х безcиcтемнicть, недоcтaтнi взaeмоmдтpим-ка i взaeмодiя мiж новими iнcтитyтaми, ефектив-ними ноpмaми.
Фоpмaм пpоявy iнcтитyцiйниx пpотиpiч ^и-cвячено багато наукових доcлiджень. Зокpемa, В.1. Ляшенко та Г.Ф. Толмачова зазначають, що о^ новними cеpед них e: обмежения cвобод пад^жм-ницько! дiяльноcтi (нaявнicть бюpокpaтiï, коpyпцiï, зapегyльовaнicть дозвiльниx пpоцедyp, cклaднicть пpоцедypи бан^ута^); обмеження iнвеcтицiйноï cвободи; cлaбкий захист пpaв влacноcтi; cфеpa cво-бод тpyдовиx вiдноcин вiдзнaчaeтьcя знижениям зайнятост! та погipшениям умов пpaцi, низький pi-вень зaxиcтy тpyдовиx ^ав; обмеження фicкaльноï cвободи пpоявляeтьcя у зpоcтaннi податкового тя-гapя, cклaднiй пpоцедypi aдмiнicтpyвaння подaткiв, неефективноcтi пеpеpозподiлy [13, c. 23]. Сеpед за-xодiв щодо зменшения впливу на п^^темни^^ вiдноcин cтaтycноï pенти aвтоpи пpопонyють здешняя paдикaльного пеpеглядy теxнологiï надання aдмiнicтpaтивниx поcлyг на оcновi методологiï pa^-онaлiзaцiï бiзнеc-пpоцеciв; поcиления зaxодiв анти-коpyпцiйноï cпpямовaноcтi за paxyнок pозшиpення cфеpи пpоведення aнтикоpyпцiйноï екcпеpтизи rop-мaтивно-пpaвовиx агатв та ï^ пpоектiв.
Якщо xapaктеpизyвaти Донбac як чacтинy по-cтpaдянcького економiчного пpоcтоpy, то не можна не зупинтжя на теоpiï pетpо- i некpоекономiкi, ав-тоpом яко! e вiдомий гpyзинcький вчений В. Папава [14]. На його думку, cyraicra не^ое^ном^, тобто ммеpтвоï економiки", полягae у викоpиcтaннi заста-prn^ теxиологiй для випycкy пpодyкдiï, яка не ко-pиcтyeтьcя попитом чеpез низьку якicть i/або за-надто вшом витpaти на ïï в^об^ит^. Попит на таку пpодyкдiю штучно cтвоpюeтьcя деpжaвою. Вiдcyтнicть конкypенцiï в багатьох галузях пpизвелa до втpaти економiчноï зaцiкaвленоcтi в оновленнi теxнологiчноï бази пiдпpиeмcтв. Як зaзнaчae В. Па-
пава, «попеpедницею "меpтвоï економши" виcтyпae "вмиpaючa економiкa", в якш виpобляeтьcя ^одук-щя, попит на яку знижyeтьcя чеpез зacтоcyвaния за-cтapiлиx теxнологiй. Тип економiки, в якому тд-пpиeмcтвa викоpиcтовyють вiдcтaлi в поpiвияннi з cyчacними cвiтовими доcягненнями теxнологiï, але, незважаючи на це, в^облена ними пpодyкдiя вcе одно коpиcтyeтьcя попитом, отpимaв назву pетpо-економши» [14].
В у^а^^ких pеaлiяx piзнi гpyпи, що володь ють полiтичним i гpомaдcьким впливом, активно пiдтpимyють збеpеження нежиттeздaтниx тд^и-eмcтв, а гpyп, що в^ажають iнтеpеcи ще не cтвоpе-них галузей або пiдпpиeмcтв, пpоcто не ic^e. У щй cитyaцiï eдиним лобicтом потенцшних галузей i тд-пpиeмcтв може бути тальки деpжaвa, що вимaгae вiд ïï кеpiвництвa полiтичноï волi в подолaннi впливу лобютських гpyп. 1накше модеpнiзaцiя економiки cтae неможливою.
Важливою умовою забезпечення конкypенто-cпpоможноcтi як нaцiонaльноï економiки в цiломy, так i о^емих pегiонiв, ycпiшноï' iнтегpaцiï Укpaïни у cвiтовий економiчний пpоcтip e ст^теич^ ба-чения вектоpa cтaлого cоцiaльно-економiчного pоз-витку, що дозволяe здiйcнювaти cиcтемнi пеpетво-pения з paцiонaльним викоpиcтaниям наявних pе-cypciв, поcтyпово pyxaтиcя в бажаному для cycmль-cтвa нaпpямкy [15, c. 126]. Так, у Деpжaвнiй cтpaте-riï pегiонaльного pозвиткy на пеpiод 2Q14-2Q2Q pp. визначено cтpaтегiчне бачення pегiонaльного pоз-витку та кpaïни в цшому, що полягae в pозв'язaннi icнyючиx пpоблем шляхом викоpиcтaния внyтpiш-нix та зовнiшнix можливоcтей pегiонiв та теpитоpiй i e pезyльтaтом cтpaтегiчного cпpямyвaния деpжaв-ноï pегiонaльноï полiтики, метою якоï' e pозвиток та eднicть, оpieнтовaнi на людину; доcягнения еконо-мiчного зpоcтaння pегiонiв шляхом викоpиcтaння влacного потенц1алу та pеaлiзaцiï ефективноï деp-жaвноï pегiонaльноï полiтики i, як нacлiдок, тдви-щення piвия життя нacелення; iнтегpaцiя pегiонaль-ного економiчного, iнфоpмaцiйного, оcвiтнього, ку-льтypного пpоcтоpy до зaгaльноyкpaïнcького пpоc-тоpy, в якому отоба мae можливicть caмоpеaлiзaцiï та тдвищення якоcтi життя незалежно вiд мюця пpоживaния (eднicть зaгaльноyкpaïнcького пpоc-TOpy) [16]. Вiйнa i пов'язaнi з нею нacлiдки cтaли ка-тaлiзaтоpом фоpмyвaння гpомaдянcького cycпiль-cтвa, яке нaдae вcе бiльш помiтний вплив на вci ac-пекти життя. Тому дуже cвоeчacною e постановка питания пpо нaйбiльш ефективнi точки докладання цього впливу i надання цьому пpоцеcy cиcтемного xapaктеpy. Ввдновлення та pозвиток теpитоpiï Дон-бacy можна пpедcтaвити як пpоцеc cтpyктypyвaння економiчного пpоcтоpy i змiцнения pинковиx пpин-цип1в гоcподapювaння, pозглядaючи не стельки мacштaби пpоcтоpовиx pозмipiв теpитоpiй, cкiльки чинники взaeмодiï агентов попиту та пpопозицiï на
визначених територiях. Цей простер необхiдно роз-глядати як умовну багатомiрну локал1зовану прос-торову систему, вимiрниками яко! виступають сощ-альнi, економiчнi й оргашзащйш категорi!.
Для подолання шституцшних протир1ч у про-цес1 розвитку локальних ринк1в Донецького регiону, на наш погляд, доцшьно запропонувати там на-прями:
1) розроблення медiаполiтики територiального бренду;
2) забезпечення транспарентности регулятивно! пол1тики мiсцевих органiв державно! влади щодо економiчного управлiння;
3) вивчення мiжнародного досв1ду регюналь-ного розвитку креативно! 1ндустри та можливостей його адаптащ! до умов вiдтворення економши Дон-басу;
4) використання iнформацiйних систем i техно-логш як напряму державно! тдтримки умовно-де-пресивних регюшв.
Розглянемо докладнiше щ напрями.
Одним з найбтьш перспективних е форму-вання медiаполiтики територiального бренду. Чому це так? Усвiдомлення масштабности завдань щодо розвитку Донецького регюну ставить перед нами питання про джерела ресурс1в, необх1дних для вир1-шення цих завдань. Держава не мае можливост! ф1-нансування скшьки-небудь серйозних проектiв, не-сучи тягар вшськових витрат, зовшшшх i внутр1ш-шх борпв i перебуваючи в сташ системно! кризи. Допомога мiжнародних донор1в i благодiйних орга-нiзацiй за сво!ми масштабами i спрямованiстю не може розглядатися як стабшьне джерело на перспективу. Тому единий шлях - це залучення швес-тицш на взаемовигiднiй ринковш основу пропону-вання iнвесторам таких умов, як1 б окупали ризики тдприемницько! д1яльност1 в зош конфл1кту.
Розроблення ефективно! медiаполiтики терито-рiального бренду - це шлях компенсащ! занадто ви-соких ризик1в вкладання кашталу в економiку де-пресивного регюну. Багато фахiвцiв зараз прид1ля-ють увагу цим питанням. Наприклад, у робот! [17] розглядаеться медiатизацiя (mediatization) сучас-ного суспiльства як неввд'емна частина глибоких со-цюкулыурних змш, що розгорнулися в епоху постмодерну, коли виробництво i поширення символ1ч-них продуктов е основним змютом комунiкацiйних потоков м1ж тдприемствами, органiзацiями та 1нди-вiдами. У свою чергу С. Анхольт тдкреслював, що брендинг територiй е одним з найпотужшших ш-струменпв довгострокового пiдвищення конкурен-тоспроможност1 мют та регюшв з численними сощ-альними ефектами. Симбюз кондепцiй мед1а-пол1-тики та територiального брендингу в перспективi здатний стати драйвером нового витка сталого розвитку територiй [18; 19]. Тому перед компашями, що працюють на локальних ринках, кр1м усього
сто!ть завдання формування простору, в якому буде устшно функцiонувати бренд, тобто !м належить створити культуру споживання свого бренду. Поки що регiональний ринок Донбасу характеризуе як мала кшькють реальних пропозицш, так i низька ку-пiвельна спроможшсть населення. При цьому ц1 дв1 якост одна з одшею пов'язанi. Взагалi на локальних ринках ввдзначаеться як шдвищення р1вня конку-ренцi!, так i змiна стандартов ведення бiзнесу, пов'я-зана з появою на цих ринках крупних гравцiв, зо-крема, у сферi торпвл! Бтьшють тдприемств мю-цевого масштабу не готов1 з ними конкурувати. При цьому мюцева фiрма на в1дм1ну в1д великих корпо-рацiй мае можливють використовувати для сшлку-вання 1нш1 комунiкацi! та 1ншу мову, що ближч1 спо-живачевi !! продукци. Запропонувавши бшьш персо-налiзованi послуги 1 встановивши теплi 1 стшш в1д-носини з людьми, вона може цшком устшно конкурувати з великими тдприемствами. Шдвищення конкурентоспроможност! тдприемств мюцевого масштабу пов'язано також 1з формуванням та за-хистом бренду територп на комушкативних 1нтер-нет-майданчиках - форумах, блогах, сощальних мережах, як1 все бшьше випсняють традишйш засоби масово! шформащ! з шформащйного простору, ста-ючи як трансляторами шформащ!, так 1 !! шщато-рами, складовими т1е! штерактивно! платформи, на якш вщбуваеться сшлкування найбшьш активно! частини сусшльства, до яко! в1дноситься, перш за все, молодь. Саме вона задае тон 1 формуе думку про т! чи 1нш1 сусшльш шститути 1 явища, 1 саме вона е основним об'ектом сучасно! шформащйно! пол1-тики. Системна взаемод1я з адекватною частиною штернет-спшьноти, роз'яснення 1 юридичне обгрун-тування свое! позицп, створення позитивних 1м1дже-вих контенпв е запорукою устшного територ1аль-ного функцюнування 1 розвитку, виходу територп на нов1 ринки, створення потенцшного позитивного пулу користувач1в серед 1нтернет-аудиторп. Для цього необх1дно здшснення мошторингу форушв, блопв, оглядових сайт1в, сощальних мереж, вияв-лення джерел шформащ!, як1 формують опНпе-репу-тащю територп; участь представник1в мюцево! гро-мади та оргашв влади в обговоренш д1яльност1 територп на комушкативних штернет-майданчиках, формування позитивного вектора дискусп; створення позитивних 1м1джевих текстових контенпв на комушкативних 1нтернет-майданчиках.
Наступним кроком е забезпечення транспа-рентност! регулятивно! пол1тики мюцевих оргашв державно! влади щодо економ1чного управл1ння. Це поняття розглядалося нами стосовно буд1вельно! га-луз! [20], але за своею сутшстю ця властивють може бути (або не бути) притаманна будь-якш д1яльност1, у тому числ1, регуляторн1й. Поняття транспарентно-ст1 поеднуе низку як1сних характеристик б1знесу та шформащ!, яку суб'ект надае партнерам 1 користу-
вачам: це пpозоpicть, доcтовipнicть, зpозyмiлicть, змютовнють, доpечнicть. Тpaнcпapентнicть cтae ключовою cклaдовою pегyлятоpноï дiяльноcтi влади, тому що тшьки повнота i доcтовipнicть iнфоpмa-цiï забезпечать довipy yчacникiв локального pинкy та iнвеcтоpiв.
Пеpcпективним нaпpямом у подолaннi шститу-цiйноï недоcтaтноcтi e вивчения мiжнapодного до-cвiдy pегiонaльного pозвиткy кpеaтивноï iндycтpiï та можливоcтей його aдaптaцiï до умов вiдтвоpення економiки Донбacy. Цьому питанию ^жвачена дуже цiкaвa публшащя I.В. Тypcького [21], який pозкpивae знaчyщicть меpежевиx вiдноcин, появи нових видiв пiдпpиeмництвa та нових ^офеай на фонi pозквiтy поcтiндycтpiaльноï цившзацп, що по-тpебye бiльш докладного pозглядy у контекcтi ви-вчення кpеaтивноï економiки та економiки знань з позицш ix впливу на cтpyктypy pегiонaльного еко-номiчного пpоcтоpy та пpоцеcи тpaнcфоpмaцiï пpодyктивниx cm як оотови pозвиткy п^^жмии-цтва. Автоp пiдкpеcлюe, що нapaзi дiяльнicть ^еа-тивних клacтеpiв cтae стимулом для тдвищення iнновaцiйного потенцiaлy економши в цiломy та кpеaтивноï економiки зокpемa, cеpйозною aльтеpнa-тивою cиpовинномy економiчномy pозвиткy. «Ви-значаючи ^еат^и iндycтpiï пpiоpитетним на^я-мом, уряди зapyбiжниx кpaïн пеpетвоpюють цей cектоp у важливе джеpело доxодiв. Уте це веде до загального pезyльтaтy: оpендa зaводiв, якi пycтyють, облаштування теpитоpiй, офоpмления мicького cе-pедовищa, pеaлiзaцiя твоpчиx iнiцiaтив, пpитiк туристов» [21, c. 72]. Поpяд з економiчними вигодами кpеaтивнa економша cтвоpюe немaтеpiaльнi щнно-cтi та зaбезпечye cтaлий pозвиток, оpieнтовaний на людину.
В Укpaïнi cпоcтеpiгaeтьcя в^ут^ть повно-цiнноï iнфоpмaцiï пpо ^еат^и iндycтpiï. Погоди-моcь з aвтоpом також й у тому, що ^облемою e i caме pозyмiння кyльтypи, ïï значения в cyчacномy cвiтi та тieï pолi, яку вона може грати в модеpнiзaцiï cycпiльcтвa й економiки. «I навгть caме тpaктyвaння кyльтypи, яке викоpиcтовyeтьcя в Укpaïнi, e заст^ь лим i чacто дуже вузьким, тому що опиpaeтьcя на концепци XIX столгття або iдеï клacичноï культури з домiшкaми paдянcького фольклоpy. С^тнят-тя i фоpмyлювaння кyльтypи й ниш зaлишaeтьcя pa-дянcьким, що cтвоpюe pеaльнi пеpешкоди для тих можливостей, як! можуть забезпечити в ^arni ^еа-тивнi iндycтpiï», - зaзнaчae I.В. Тypcький. На його думку, пеpепоною e й те, що питания захисту пpaв iнтелектyaльноï влacноcтi вcе ще не виpiшене, що ^изводить до cклaднощiв pеaлiзaцiï aвтоpcького пpaвa: необxiднi змши на piвнi пcиxологiï, тощаль-ноï моделi поведшки, caмозaйиятоcтi, а iнiцiaтивa мae йти знизу ввеpx. До того ж, pозвиток кpеaтивниx пpоектiв в Укpaïнi потpебye вpaxовyвaння i загаль-ноyкpaïнcькиx пpоблем, як! cповiльнюють даний
^оце^ низький дохвд бiльшоcтi нacелення; стойке ментальне пpотиpiччя м!ж твоpчicтю i комеpцieю; cлaбоpозвинений малий i cеpеднiй бiзнеc; ввдтш тво-pчо обдapовaниx людей в !нш! кpaïни.
Пpоектyючи виcновки I.В. Тypcького на ^о-блематику pефоpмyвaння pегiонaльного економ!ч-ного пpоcтоpy Донбaccy, ввдзначимо, що cтвоpення у pегiонi ефективноï модел! кpеaтивного в^обни-цтва можливе у paзi cтвоpення бази, яка допоможе ощнити економ!чний потенщал piзниx фоpм ^е-ативних iнcтитyцiй. Необхвдне cтимyлювaння шно-вацшного потенщалу кyльтypи та mдтpимкa м!жна-pодного i мiжpегiонaльного cmвpобiтництвa aвтоpiв кpеaтивноï пpодyкцiï на оотов! cтвоpения поля, де культ-ypa буде пpоcтоpом для комyнiкaцiï. Стpaте-пчними заходами щодо pозвиткy кpеaтивниx кла^ теpiв можуть cтaти ввдповвдш ^^pm^ra кyльтyp-ноï полгтики в pегiонi, pозpобкa конкpетниx ^оек-■пв i ^о^ам, вiдкpиття apт-iнкyбaтоpiв, cтвоpення cпpиятливого iнвеcтицiйного ктмату, фшажово-податкових стимул!в як умови взaeмодiï кpеaтивно-cri та бiзнеcy. Кpеaтивнi iндycтpiï cпиpaютьcя на pе-ал!защю кpеaтивного катталу (cинеpгiйне поeд-нання людcького, культурного, тотального й шсти-туцюнального катталу).
Викоpиcтaння iнфоpмaцiйниx cиcтем i техноло-гш як нaпpямy деpжaвноï тдтримки умовно-де^е-cивниx pегiонiв - ще один на^ям подолания шсти-тyцiйноï недоcтaтноcтi, який мicтить доcить ш^оке коло пpоблем, одна з яких - pегyлювaння piвия без-pобiття пpaцездaтного нacелення за paxyнок деp-жaвноï пiдтpимки шляхом cтвоpения c^mmm^ умов для caмозaйнятого нacелення - фpiлaнcеpiв. Доcлiдження доводять коpиcнicть фpiлaнcеpiв для pегiонaльноï економ!ки, навгть незважаючи на мож-ливicть ухилення ïx ввд податшв [22]. Пpи цьому найважлив!шу коpиcнicть cеpед фpiлaнcеpiв станов-лять пpогpaмicти, концентpaцiя яких у певному pе-гют може ^извести до появи мультиплшатйного ефекту ввд pеaлiзaцiï шновацшних пpоектiв у cфеpi IТ-теxнологiй.
Узагальнимо вищеcкaзaне за допомогою p^. 2.
Таким чином, ефективне pегyлювaния локаль-них pинкiв Донбacy та подолания iнcтитyцiйниx пpотиpiч може компешувати pизики mдпpиeмни-цькоï дхяльност! на пpифpонтовiй теpитоpiï та забезпечити ycmx економ!чних pефоpм в умовах децент-paлiзaцiï. Розpобкa економ!чного мехашзму взaeмо-дп влади та бiзнеc-cтpyктyp на локальних pинкax повинна стати оотовним нaпpямом подальших доcлi-джень.
Висновки та перспективи подальших дослъ джень. Iнcтитyцiйнi умови економши Донбacy як чacтини поcтpaдянcькоï економiчноï cиcтеми xapa^ теpизyютьcя диcбaлaнcом економ!чних iнтеpеciв мicцевиx елгт, галузевою acиметpieю, конcеpвaцieю тpaдицiйниx технологш, cлaбкicтю гpомaдянcького
Залучення meecmopie
Розроблення медiаполiтики територГального бренду
|П= ==|---- Й1
"Вплие на структуру регюна-N льного економгчного прос- || II тору та процеси трансфер -и маци продуктивных сил як \\основи розвитку шдприемни ,, цтва
Використання шформацшних
систем i тe\нoлoгiй як напряму державно! щдтримки умовно-депресивних peгioнiв
З лучення iHeecmopie
НАПРЯМКИ ПОДОЛАННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ПРОТИР1Ч в ПРОЦЕС1БРЕНД-ПОЗИЩОНУ-ВАННЯ ДОНЕЦЬКОГО РЕПОНУ
Вивчення м1жнародного досвщу регю-нального розвитку креативно! щдуст-рГ! та можливостей його адаптацп до умов вщтворення eкoнoмiки Донбасу
I
Забезпечення транспарент-ност регулятивно! полГ-тики мгсцевих оргашв державно! влади щодо еко-номГчного управлшня
Ефективш комушкацп з потенцшними замовниками
=u
Дшльшсть креативних кластерГв стае стимулом для шдвищення шновацшного потенщалу економжи в цглому та креативно! економжи зокрема, серйозною альтернативою сировинному економГчному
розвитку умовно-депресивного регюну
Рис. 2. Напрямки подолання iнституцiйних nporapi4 в умовах вiдновлення економiки
Донецького регшну (складено автором)
суспiльства, деградащею господарського потенць алу, яка призвела до вимушено! м^ацп значних мас населення. 1снують певнi iнституцiйнi протирiччя, якi доцiльно згрупувати за характером та видшити такi групи: ввдтворювальш, цiльовi, територiально-галузевi та просторов^ Для подолання шституцш-них протирiч у процесi економiчного вiдтворення Донецького регюну запропоновано розроблення ме-дiаполiтики територiального бренду; забезпечення транспарентностi регулятивно! полгтики мiсцевих органiв державно! влади щодо економiчного управ-лiння; вивчення мiжнародного досвiду регюналь-ного розвитку креативно! iндустрi! та можливостей його адаптаци до вiтчизняних умов; використання шформащйних систем i технологiй як напряму державно! тдтримки умовно-депресивних регiонiв. Ко-жен з цих напрямiв потребуе конкретизацi! форм i iнструментiв його практичного використання.
Л^ература 1. СхщноукраТнський конфлiкт в контекст! глобальних трансформацiй: зб. статей. Вип. 2. Ки!в : Укра!нський шститут стратегiй глобального розвитку i адаптацi!, 2016. 270 с. 2. Сшгова О. Ю. Можливост формування постiндустрiальних конку-рентних переваг старопромислових регiонiв Укра-!ни. Економгчний вгсник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 39-52. 3. Беззубко Л. В., Беззубко Б. I. Розвиток стратегш старопромислових регюшв. Економгчний в1сникДонбасу. 2018. № 1 (51). С. 40-45. 4. Концеп-щя Державно! цшьово! програми вiдновлення та
розбудови миру в схвдних регюнах Укра!ни : схва-лено розпорядженням Кабiнету Мшют^в Укра!ни вiд 31 серпня 2016 р. № 892 - р. URL : http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/892-2016-%D1%80. 5. Ковальчук В. Г. Державне та регюнальне управлшня в сощальнш сферi: монографiя / за заг. ред. А.О. Дегтяря. Харшв : С.А.М., 2015. 552 с. 6. Забезпечення регюнального розвитку еколопчного сус-пшьства засобом створення системного базису син-тезованого катталу : монографiя / Н. Л. Гавкалова, Г. М. Шумська, Т. А. Власенко та in ; за заг. ред. докт. екон. наук, професора Гавкалово! Н. Л. Харшв: ХНЕУ. 304 с. 7. М^рацшна криза в Сврот: пошуки шляхiв розв'язання та наслвдки для Укра!ни. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/ 2266/. 8. The Place of Science in Modern Civilisation and Other Essays. Author, Thorstein Veblen. Edition, reprint. Publisher, B.W. Huebsch, 1919. Original from, the New York Public Library. Digitized, Apr 15, 2008. Length, 509 pages.
9. Мосшчук Т. К. 1нституцшш обмеження вибору пол^ики шновашйного розвитку економши Укра!ни. Бизнес 1нформ. 2015. № 3. С. 102 - 110.
10. Alexandrova N. Status rent in a new developing economy. Business School. Science Magazine. 2012. № 1. Р. 24 - 37. 11. Polterovich Victor M. Rationing, Queues and Black Markets. Econometrica. 1993, № 1.
12. Полтерович В. М. Институциональные ловушки и экономические реформы. Экономика и математические методы. 1999. Т. 35, № 2. С. 3-20.
13. Ляшенко В. I., Толмачова Г. Ф. Ощнка проце-ав дерегуляцл тдприемницько! дгяльностг в Укра-
irn. Економгчний вгсник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 23 - 31. 14. Papava V. Necroeconomics : the political economy of post-communist capitalism (lessons from Georgia) New York, NY : iUniverse, Inc., 2005. Physical description ix, 201 p. 15. Рудченко О. Ю., Столетова I. Г. Особливос-ri розроблення стра-тепчних документов регюнального розвитку та ix íh-формацiйно-аналiтичного забезпечення. Бгзнес 1н-форм. 2017. № 10. С. 126 - 133. 16. Державна стратегия регюнального розвиткуУкра'ни на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 6 серпня 2014 р. № 385. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/385-2014-n 17. Фролов Д. П., Стрекалова А. С. Медиаполитика территориального бренда: концептуальная рамка. Маркетинг в России и за рубежом. 2018. № 1. 18. Anholt S. Competitive Identity: the New Brand Management for Nations, Cities and Regions. Palgrave Macmillan, 2007. 160 р. 19. Анхольт С. Идентичность, имидж и репутация мест. Издательство "Палгрейв Макмиллан", 2009. 256 с. 20. Попова Г. Ю., Токарева Л. М. Концепция транспарентности як складова маркетингу будiвельниx тдприемств Донбасу. Економгчний в1сник Донбасу. 2017. № 4 (50). С. 4 - 10. 21. Турсь-кий I.B. Мшнародний досввд регюнального розвитку креативних iH^CTprn. Бгзнес 1нформ. 2017. № 12. С. 72 - 79. 22. Моргачов I. В. Використання шформащйних систем i технологш як напряму державно' тдтримки умовно-депресивних регюшв. Бизнес 1нформ. 2017. № 12. С. 403 - 408.
Попова Г. Ю. Подолання шституцшних про-t^Í4 в умовах вщновлення економiки Донець-кого регiону
Дана характеристика шститутйних умов розвитку економiки Донбасу як старопромислового ре-гiону - частини пострадянсько' економiчноi сис-теми. Iдентифiковано i згруповано основнi ввдтво-рювальнi, цiльовi, територiально-галузевi та просто-ровi протирiччя. Надана порiвняльна характеристика категорiй полгтично' та статусно' ренти. Роз-глянуто макроекономiчнi ефекти статусно' ренти в контекст! iнституцiйниx протирiч iнновацiйного розвитку. Запропоновано шляхи подолання цих про-тирiч: розробка медiаполiтики територiального бренду, забезпечення транспарентности регулятив-но' дхяльносп мiсцевиx органiв державно' влади щодо економiчного управлiння, вивчення мiжна-родного досвiду регiонального розвитку креативно' iH^CT^n i можливостей його адаптацл до впчизня-них умов, використання шформацшних систем i теxнологiй як напрямiв державно' пiдтримки умовно-депресивних регiонiв.
Ключовi слова: шституцюнальш протирiччя, креативна економша, статусна рента, ретроеконо-мша, територiальний бренд, транспарентнiсть регу-лятивно' дiяльностi.
Попова А. Ю. Преодоление институциональных противоречий в условиях восстановления экономики Донецкого региона
Дана характеристика институциональных условий развития экономики Донбасса как старопромышленного региона - части постсоветской экономической системы. Идентифицированы и сгруппированы основные воспроизводственные, целевые, территориально-отраслевые и пространственные противоречия. Дана сравнительная характеристика категорий политической и статусной ренты. Рассмотрены макроэкономические эффекты статусной ренты в контексте институциональных противоречий инновационного развития. Предложены пути преодоления этих противоречий: разработка медиа-политики территориального бренда, обеспечение транспарентности регулятивной деятельности местных органов государственной власти в отношении экономического управления, изучение международного опыта регионального развития креативной индустрии и возможностей его адаптации к отечественным условиям, использование информационных систем и технологий как направления государственной поддержки условно-депрессивных регионов.
Ключевые слова: институциональные противоречия, креативная экономика, статусная рента, ре-троэкономика, территориальный бренд, транспарентность регулятивной деятельности.
Popova A. Overcoming of institutional contradictions in conditions of economic recovery in Donetsk region
The characteristics of the institutional conditions for the development of the economy of the Donbas as an old industrial region - part of the post-Soviet economic system is given. The main reproductive, target, territorial-sectoral and spatial contradictions are identified and grouped. The comparative characteristics of the categories of political and status rent are given. The macroeco-nomic effects of status rent in the context of institutional contradictions of innovative development are considered. The ways of overcoming these contradictions are proposed: the development of the media policy of the territorial brand, ensuring the transparency of the regulatory activity of local government bodies with regard to economic management, studying international experience in the regional development of the creative industry and the possibilities of its adaptation to domestic conditions, the use of information systems and technologies as a direction of state support for conditionally-depressed regions.
Keywords: institutional contradictions, creative economy, status rent, retroeconomics, territorial brand, transparency of regulatory activity.
Стаття надшшла до редакци 26.04.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
