CC BY
15
зования, что дало возможность обосновать основные направления выведения его из кризиса. Проанализирован механизм активизации деятельности высшего учебного заведения и прослежены проблемы реформирования системы образования в Украине.
Ключевые слова: высшее образование, образовательные услуги, высшее учебное заведение, система образования, образовательный комплекс, структура.
Bashnyanyn G.I., Svincov O.M., Potynskyy M.L., Babiychuk T.P., Dunas O.I. Modern higher education: tendencies and prospects of development
The world tendencies and prospects of development of higher education are explored. The structure and the current state of the national higher education are considered, allowing us to prove the main directions of withdrawing her of the crisis. The mechanism of activation of work of school for higher education is analyzed and the problems of reforming the education system in Ukraine are traced.
Keywords: higher education, educational services, school for higher education, education system, educational complex, structure.
УДК331.2.(477) Проф. С.Й. Майовець, д-р екон. наук;
здобувач 1.В. Бтик - Львiвський НУ м 1вана Франка
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРАШ1
Проаналiзовано вплив шституцшних чиннигав на формування ринку пращ в Укра1ш. Здшснено дослщження впливу шститупв на поведшку незайнятого насе-лення та на формування ефективного втизняного ринку пращ. Розглянуто можливi шляхи тдвищення ефективност державного регулювання ринку пращ в Укра!щ.
Ключовг слова: ринок пращ, шституцшщ чинники, зароб^на плата, Державна служба зайнятосп Укра!ни, мотиващя пращ.
Постановка проблеми. Проблему шституцшного розвитку ринку пращ дослщжено у працях вггчизняних 1 заруб1жних економ1спв, його теоре-тичш засади було розроблено у фундаментальних дослщженнях Дж. Бьюке-нена, Т. Веблена, О. Вшьямсона, Дж. Гелбрейта, Р. Коуза, Д. Норта, А. Шас-тико, О. Сухарева та ш. В украшськш економ1чнш наущ шститущональний напрям тшьки набувае значного поширення. Серед впчизняних дослщниюв ще! проблеми варто зазначити А. Гальчинського, А. Гриценка, Б. Кваснюка, П. Леоненка, В. Тарасевича, А. Чухна, П. Мазурка, Е. Л1банову, Д. Богиню, О. Пищул1ну та ш.
Проблема взаемозв'язку шституцюнальних засад 1 динашки розвитку ринку пращ в Укра!ш е вщносно новою 1 теоретично не розробленою у вгт-чизнянш економ1чнш л1тератур1. Тому необхщшсть теоретико-методолопч-ного осмислення р1зних аспекпв ще! проблеми на загальнонацюнальному та регюнальних ринках пращ виступае прюритетним загальнодержавним зав-данням щодо формування конкурентоспроможно! економжи Укра!ни.
Методика дослiдження. Метою наукового дослщження е анал1з та обгрунтування шституцшного тдходу до формування, функцюнування та розвитку ринку пращ в Украш. Об'ектом дослщження е ринок пращ як са-мостшна економ1чна тдсистема нацюнально! економжи. Предмет досль дження - формування та розвиток шституцшних основ ринку пращ в Укра-
!ш. Для реалiзащL використовують такi методи, як функщонально-системний метод - пiд час аналiзу iнституцiйних перетворень i впливу шститупв ринко-во! iнфраструктури на розвиток ринку пращ, метод економiчного аналiзу -пiд час ощнювання кiлькiсних показникiв функцiонування ринку пращ та його впливу на зайнятють.
Результати дослщження. Психологiчнi передумови й культурш тра-дици в суспiльствi як фактор сприяють орiентащl населення розвинених кра-1н на пошук соцiальних компромiсiв, вирiшення суспiльних проблем ращона-лютично, без крайнiх заходiв, на основi правил, визначених законами. Рiзно-манiтнiсть факторiв впливу на процес пошуку прийнятного мiсця роботи з пдною оплатою i сощальними преференцiями вiдображаe як складнiсть су-часного життя, так i потреби й прагнення людини. Дослiдження нащонально-го ринку працi, здiйсненi 1нститутом пiдготовки кадрiв Державно1 служби зайнятосп Укра1ни за 2011 р., дали змогу виявити чинники, що найбшьшою мiрою впливають на поведiнку незайнятого населення. Серед них: рiвень за-робггао! платнi (71 %); рiвень професшно! пiдготовки (63 %); вмшня швидко пристосовуватися до нових умов (35 %); соцiальна захищенiсть в суспiльствi (28 %); комунiкативнi здiбностi (27 %); загальнокультурний та освинш рь вень (23 %); допомога з боку держави (18 %) [3].
Перше мюце серед факторiв належить рiвню заробггао! плати, яка певною мiрою, виконуючи сво1 основш функцп (вiдтворювальну, регулятив-ну, мотиващйну, стимуляцiйну та соцiальну), пов'язана iз задоволенням потреб i вщтворенням життeдiяльностi людини. Також актуальним на сьогодш для незайнятих осiб залишаеться питання рiвня професшно! пiдготовки, а от-же, квалiфiкацil, що зумовлюе прагнення людини мати таке мюце роботи, яке давало б 1й можливiсть повною мiрою реалiзувати свш трудовий потенцiал.
На нижчих щаблях iерархiчноl мотиващйно! пiрамiди розташованi со-цiальнi чинники, якi мають як загальний характер (соцiальна захищенiсть у суспшьст), так i особистiснi якосп (вмiння швидко пристосовуватися до нових умов, комушкативш здiбностi, загальнокультурний та освинш рiвень). Причому адаптащйний потенцiал щодо нових умов життедiяльностi виконуе досить важливу роль у регуляцп поведiнки незайнятого контингенту, що за-безпечуе багатоманiтнiсть установок, гнучюсть потреб, професiйних штере-сiв та орiентацiй пiд час пошуку роботи.
Оргашзащйний чинник - допомога з боку служби зайнятост - в сис-темi прiоритетiв незайнятого населення посщае останне мiсце, що характери-зуе цю iнституцiю як не досить ефективно дж>чу на ринку пращ й не завжди спроможну допомогти у працевлаштуваннi згiдно з уподобаннями конкретно! людини.
Проведет дослщження свщчать, що вiковi групи по-рiзному ощню-ють вагомiсть факторiв впливу на рiвень працевлаштування. Досить негативно ощнюють сво! можливосп, а також допомогу служби зайнятосп представ-ники старшо! групи на вггчизняному ринку працi. На цьому фонi молодшi вь ковi групи значно впевнешше себе почувають щодо можливосп працевлаштування. Так, представники наймолодшо! групи надають перевагу рiвню про-
фесшно! тдготовки (50 %) i загальнокультурному та освггаьому рiвню (49 %) i найменш замислюються над такою перспективою, як сощальна захи-щенiсть (39 %). Середня вiкова група пощновуе таку особистiсну характеристику, як вмшня швидко пристосовуватися до нових ринкових, а отже, i сощ-альних обставин (52 %), але представникiв ще! групи не дуже турбуе набутий ними загальнокультурний та освггаш рiвень (38 %), який, на !хню думку, е достатшм для пошуку робочого мiсця [3, 4].
Освггаш рiвень е досить впливовим фактором тд час пошуку нового мюця працi. Найбiльшi шанси на працевлаштування мають особи iз се-редньою спецiальною та вищою освiтою. Невпевненими в позитивному результат пошуку часто е п, що мають загальну середню освпу. Взагалi, роз-глядаючи проблему працевлаштування ^зь призму освiтнього рiвня, можна зазначити, що, наприклад, для незайнятих оиб iз середньою спецiальною ос-вiтою (40 %) головними причинами устшного працевлаштування е такi: вмшня адаптуватися до нових соцiально-економiчних реалш, допомога з боку служби зайнятосп, та рiвень заробггао! плати. Для оиб, якi мають вищу освiту, головними причинами е таю: загальнокультурний i освiтнiй рiвнi (42 %); комунiкативнi здiбностi (40 %); соцiальна захищенiсть (40 %) [3]. Проаналiзувавши данi дослiджень, можна зробити висновок про те, що найбшьш невпевнеш, а отже, найменш сощально захищенi - це особи, яю мають неповну середню загальну та незаюнчену вищу освiту. Такий висновок тдтверджуеться результатами дослiджень багатьох вчених [2, 3].
Важливою особистюною психолопчною рисою людини, яка вдаграе провiдну роль пiд час пошуку роботи, е мотиващя до пращ. Трудова мотива-цiя е одшею з найактуальнiших проблем, що постають у процеш трансформа-цп економжи та формування якiсного стану зайнятосп, притаманно! ринко-вим вiдносинам. Мотиващя формуеться за ринкових умов не автоматично, а лише за наявносп багатьох сприятливих обставин, особливо тих, яю насам-перед впливають на сощальне самопочуття населення, зокрема незайнятого. Тому важливо зрозумiти мотивацiйнi стимули поведiнки громадян на ринку пращ, а також виявити структуру трудово! мотивацп економiчно активного населення та особливосп його ставлення до отримання роботи. Отже, в ни-шшшх ринкових реалiях доцiльно розглядати можливосп рiзних iнституцi-ональних структур саме в контексп мотивацil трудово! поведшки.
Незайняте населення на вiтчизняному ринку пращ у пошуках роботи здебшьшого спираеться на сво! сили, власну активнiсть та пiдприемливiсть. Однак сьогодш iснують особистiснi перешкоди на шляху пошуку роботи незайнятого населення, а саме: вщсутшсть професшних знань та комушкатив-них навичок, невпевнешсть у власних силах, вiдсутнiсть умшь пристосувати-ся до нових соцiально-економiчних умов, небажання працювати, вiдсутнiсть готовносп нести вiдповiдальнiсть за свое життя, вщсутнють активно! життево! позицil, недостатнш рiвень самоповаги.
Центри зайнятостi як шститущональш структури, що виконують роль регуляторiв "попиту-пропозицil" на ринку пращ, мають поидати чiльне мiсце у виршенш завдань працевлаштування незайнятого населення. Вони, за но-
вих умов господарювання, покликанi не лише втшювати якiснi змiни в рамках традицшно реалiзованих функцiй сощально! политики у сферi пращ, а й брати участь у формуванш та реалiзацп нових стратегiй. Найвагомiшими е: забезпечення соцiальних гарантiй для громадян, якi опинилися без роботи; посилення сощального захисту неконкурентоспроможних груп населення на ринку пращ; шдвищення конкурентоспроможносп робочо1 сили на основi адекватного вимогам ринку пращ розвитку системи безперервно! профе-сшно! освпи, що охоплюе базову й додаткову освпу, а також професiйну тд-готовку; динамiчний розвиток системи робочих мюць i забезпечення вiльного перемiщення робочо! сили мiж галузями й регюнами; створення умов для приведення у вщповщшсть iз наявним попитом обсягу пропозицп на робочу силу; забезпечення галузей економiки працiвниками i фахiвцями необхiдних професiй та квалiфiкацiй; прогнозування потреби у робпниках i фахiвцях за видами економiчноl дiяльностi й окремими регюнами, зв'язування потреб з обсягами тдготовки пращвниюв i фахiвцiв у системi професшно! освiти [1].
Процес працевлаштування - це досить складне явище в життi незайня-то1 особи, за яке несе вщповщальшсть передусiм вона сама, а також певш дер-жавнi та сощальш шституцп. Те, як людина сприймае роль держави у забезпе-ченнi роботою сво1х громадян, ютотно впливае на мотивацiю до пращ. Якщо людина впевнена, що держава - це та шститущя, яка мае забезпечувати сво1х громадян ушм необхiдним, це радше не спонукатиме 11 працювати, докладати зусиль, щоб знайти пристойну роботу з високим заробгтком. I навпаки, якщо особа в забезпеченш себе та свое1 шм'1 покладаеться головним чином на себе, оскшьки переконана, що це 11 справа, то вона буде самостшно виявляти шщь ативу, шукати рiзнi шляхи для забезпечення себе та свое1 родини.
Результати нашого аналiзу дають можливiсть зробити висновок, що у процеш працевлаштування зовшм незначну роль вiдiграють роботодавцi, мю-цевi органи та профспiлки, вщ яких мало що залежить у справi працевлаштування. Щодо дiяльностi центрiв зайнятостi, то 77 % опитаних вважають 1х роботу малоефективною. На 1хню думку, щ структури лише надають шформа-щю щодо вакансiй, можливостей для перетдготовки, проводять консультацп про перспективи влаштування на гiдну роботу.
Проведенi дослщження показують розбiжностi у ставленнi до ролi держави у розрiзi гендерно! приналежностi. Так, чоловiки бiльш негативно ставляться до держави, що не забезпечуе працевлаштування (41 %); профсш-лок (99 %); служб зайнятосп (36 %). Жiнки незадоволенi рiвнем активностi та ефективностi щодо працевлаштування оргашв мюцево! влади (86 %); робо-тодавцiв (68 %); служби зайнятосп (64 %). Загалом жшки бiльш негативно оцiнюють роль перешкод на своему шляху до нових мюць роботи. Це е по-казником певно! дискримшацп жiнок у процеш працевлаштування.
За сучасних соцiально-економiчних умов важливе значення мае нова трудова мотиващя, позначена прагненням особи, яка шукае роботу, до ращ-онально! зайнятосп, яка може бути реалiзована за наявносп сприятливих об-ставин i передусiм тих, що впливають на соцiальне самопочуття людей.
Висновки. Результати нашого aHani3y дають можливiсть стверджува-ти, що у процесi працевлаштування 30BciM незначну роль вiдiгрaють робото-давщ, мiсцевi органи самоврядування та профспшки, вiд яких мало що зале-жить у процесi працевлаштування. Отже, полиика у сферi зайнятосп, що ре-aлiзyeться державою, покликана якнайповшше використовувати робочу силу, стимулювати мехaнiзми адаптацп до сучасних вимог ринку пращ (насампе-ред сприяти розвитку виробничо1 та сощально! шфраструктури), тобто задь яти весь спектр чинниюв, якi визначають yспiх у процеш працевлаштування.
Сучасна полiтикa у сферi зaйнятостi мае Грунтуватися на багатомашт-ностi чинниюв, якi визначають устх у ll реaлiзaщi. Необхщно стимулювати мехaнiзми адаптацп до сучасних вимог ринку пращ, забезпечувати сощальш гаранта для громадян, якi опинилися без роботи, тдвищувати конкурентос-проможнють робочо1 сили на основi системи безперервно! професшно! освь ти, що охоплюе базову й додаткову освпу, а також професiйнy пiдготовкy, забезпечувати динaмiчний розвиток системи робочих мюць i вiльного перемь щення робочо! сили мiж галузями й регюнами.
Л1тература
1. Про зaйнятiсть населення: Закон Укра1ни вiд 01.10.2011 р., № 803-XII. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Мазурок П. Особливосп формування соцiaльно-iнститyцiонaльного ринку пращ у трансформацшнш економiцi Укра!ни / П. Мазурок, А. Шахно // Укра1на: аспекти прaцi. -2010. - № 5. - С. 3-10.
3. Мiжнaроднa тристороння науково-практична конференцiя. Ринок прaцi та державна служба зайнятосп в епоху глобальних змiн i новiтнiх виклиюв : матер. Мiжнaр. тристо-ронньо! наук.-практ. конф. (14-15 грудня 2010 року, м. Ки1в) / упор.: М.В. Туленков, О.Ю. Вшкова, Л.Г. Новаш. - К. : Вид-во 1н-ту шдготовки кaдрiв Державно! служби зaйнятостi Укра1ни (1ПК ДСЗУ), 2011. - 374 с.
4. Науково-практична конференщя. Державна служба зайнятосп Укра!ни на ринку пра-цi в умовах свпово! фшансово-екож^чно! кризи: питання теори та виклики практики : матер. наук.-практ. конф., 23 грудня 2008 р. / за заг. ред. Ю.М. Маршавша. - К. : Вид-во 1н-ту тдготовки кaдрiв, 2009. - 252 с.
Майовец Е.И., Билык И.В. Исследование влияния институциональных факторов на формирование рынка труда в Украине
Проанализировано влияние институциональных факторов на формирование рынка труда в Украине. Осуществлено исследование влияния институтов на поведение незанятого населения и на формирование эффективного отечественного рынка труда. Рассмотрены возможные пути повышения эффективности государственного регулирования рынка труда в Украине.
Ключевые слова: рынок труда, институциональные факторы, заработная плата, Государственная служба занятости Украины, мотивация труда.
Mayovets Ye. Yo., Bilyk I.V. Investigation of institutional factors influencing labor market in Ukraine
The main purpose of this research is an analysis of institutional factors on the labor market in Ukraine. Investigation of institutions influence on the behavior of the unemployed and on the formation of an effective national labor market is considered. Possible ways to increase the efficiency of state regulation of the labor market in Ukraine are proposed.
Keywords: labor market, institutional factors, wages, State Employment Service of Ukraine, work motivation.
