CC BY
11
• необхвдно розрiзняти iнформацiю релевантну i неввдповщну;
• у процесi прийняття ршень в аудит! необхiдно видiляти шформащйт проце-дури, оцiночнi процедури та критерп оцiнки BapiaHTiB рiшень;
• основою шформащйних процедур на початковш фaзi процесу прийняття pi-шень в аудит! е отримання шформаци про iснувaння проблем, розроблюючо! фази - збip та обробка шформаци, завершально! - вибip шформаци для оцш-ки ефективност piшень в аудит!;
• важливим аспектом оцшочних процедур розроблюючо! фази процесу прийняття ршень е те, що для спiвстaвлення вapiaнтiв piшення необхщно мати стандарт, вiдносно якого i вимipяють ймовipнi результати pеaлiзaцil кожно! можливо! альтернативи;
• найкраще система критерйв оценки вapiaнтiв ршень розроблена для структуро-ваних проблем, яю дають змогу застосовувати економiко-мaтемaтичнi методи.
Лггература
1. Гительман Л.Д. Преобразующий менеджмент: Лидерам реорганизации и консультантам по управлению: Учебн. пособ. - М.: Дело,1999г. - 496 с.
2. Литвак Б.Г. Управленческие решения: Учебник-М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", ЭКМОС,1998г. - 248 с.
3. Мескон М. и др. Основы менеджмента. - М.: Дело ЛТД, 1994г. - 702 с.
4. Менеджмент организации: Учебное пособие/ Под. Ред. З.П. Румянцевой, Н.А. Са-ломатина. - М.: ИНФРА. - 1995г. - 432 с.
УДК630.323 Доц. О.А. Валюх, канд. техн. наук; А.О. Мокрицький - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧАСТОТИ КВАНТУВАННЯ НА СТ1ЙК1СТЬ ЦИФРОВИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ
Зпдно з методом Z-перетворення встановлюсться залежшсть стшкосп цифро-вих систем керування вщ частоти квантування. Дано рекомендацп щодо вибору перь оду квантування.
Doc. O.A. Valyuh, A.O. Mokryts'kyj- USUFWT
Research into influence of quantization frequency on stability of digital
control systems
According to a method of Z-transformation dependence of stability of digital control systems on frequency quantization is discovered. Recommendation for choice of period of quantization are offered.
1нтенсивний розвиток сучасних засобiв обчислювально! техшки приз-вiв до широкого розповсюдження цифрових систем керування, як на цей час використовуються в piзних галузях виробництва. Впровадженню цифрових систем керування значною мipою сприяло створення мiкpопpоцeсоpiв та по-будованих на !х основi мжроЕОМ. Методи проектування подiбних систем суттево вiдpiзняються вiд класичних мeтодiв, що використовуються для ана-лiзу та розрахунку систем неперервного типу.
На рис. 1 наведена цифрова система автоматичного керування об'ек-том, робота якого описуеться аперюдичною ланкою першого порядку.
298
Збiрник науково-техшчних праць
ЦП
Рис. 1. Цифрова система автоматичного керування об'ектом:
Wo6(S) - передавальна функця об'екта керування; Жф(3) - передавальна функця ф1к-сатора нульового порядку (запам'ятовуючого елемента); ЦП - цифровий пристрш
Ключ К1 здшснюе квантування у виглядi ампштудно - iмпульсноl мо-дуляцп (AIM) i таким чином перетворюе аналоговий сигнал у дискретш iM-пульси, як подаються на вхiд цифрового пристрою з перюдом То. Перiоду То вщповщае кутова частота квантування (модуляци) ®о:
2п
(1)
со =
T
-L f\
Ключ К2 дискретний вихiдний сигнал цифрового пристрою подае на фiксатор Жф(5), який перетворюе дискретний сигнал в аналоговий, що керуе об'ектом.
Приймаемо, що програма роботи ЦП вщповщае аналоговому П1-регу-лятору з передавальною функщею
^ (5) = ^, (2)
який дозволяе компенсувати велику сталу часу Т об'екта (оскшьки чисельник Шр (5) та знаменник Wоб (5) скорочуються), а знаменник (5) у виглядi
штегруючо! ланки дозволяе отримати остаточну систему керування.
Для дослщження стшкосп системи застосовуемо метод 2-перетво-рень. 2 - передавальна функщя, що вщповщае послiдовному з'еднанню фж-сатора WФ (5) i об'екта Жоб(5), мае вигляд:
w06(z)=z
K
=Z
S TS+1
K -z~1z<
K
>=Z< Z
S(TS+1)
e
-ToS
K S(TS+1)
Z^
K
S(TS+1)
= K • Res
S(TS+1) 1
K
(3)
1
= K-
1
1 - zvox x(tx+1) 1
S(TS+1)
+ K • Res
1
1
X=0
1 - Z ~leToX x(Tx +1)
X
+ K-
1
1 - ZVoX x(TX + 1) 1
1 - Z "1eToX X(TX +1)
X=0
1
X + -
1
X=у
5. Iii(|)()|)Maiiiiini технологи галузi
299
(
К2
= К
1
1 - 2 -1
К
1
К2
К2
-т°\
1 - е т V
1 - 2 _1е т 2 - е' (2 -1)
Пiсля нескладних перетворень вираз (3) мае вигляд:
Кб (2) =
2 -1 =т°-2 - е т
г
-т«Л
2 - е т V У
(4)
( -т° ^ ( -т° ^ ( -т° ^
К2 1 - е т К 1 - е т К 1 - е т
V
у
У
{
(2 -1)
-тЛ
2 - е т V У
г
(2 -1)
-тЛ
2 - е т V У
2-е
(5)
2-передавальна функщя цифрового пристрою ЦП: Жцп (2) = 2 Визначаемо окремо доданки виразу (6):
-т°5 ~
е° Г8 + 1 =2 Г1 -т° 5 1 1 - е ° + 1 - е ° 1 ^
5 Г8 ^ 5 5 Г8
(6)
2
1-е
5
= 21}
2!е"т.' • 11 = 2\I
2-•2151
5
5
2 ^ 5
= Яе л-
1
1
1 - 2 _1ет°х х У результат (7) дае:
2
1
х=°
1 - 2 _1ет°х х
X
2
х=°
1 - 2"1 2 -1
(7)
(8)
1 -т°5 1 - е 0
5
2
1
2
1 -т°5 1 - е 0
1
5 т5
= 2
1
21 1
1
[75
= —• Яе я
т
ГБ2 1
21 е ~т°8
2 -1 2 - 1 1
=1
1 - 2"1ет°х х2
Г82
1 а
= 2 \
1
т52 1
2 - • 2<
(9) ;(1°)
1 2-1т° е
т°х
т (1 - 2-1ет°х )2
х=0 1
т ах 1 - 2 -1ет°х х2
х
х=°
2
т2 1
х=°
т (1 - 2- )2 т (2 -1)2
Шсля пiдстановки вираз (1°) набувае такого вигляду:
2
1 -т°5 1 - е °
1
5 Г8
1
т2 1
1
т
^ л
1 т°
т (2 -1)2 т (2 -1)2 т 2 -1
(11)
Беручи до уваги (9) i (11), отримуемо передавальну функцiю цифрового пристрою ЦП:
т
°
т
°
1
1
1
1
1
1
3°°
Зб1рмик' науково-технiчних праць
ЖцП (2) = 1 +
2 -
Т
Т
1 -^
Т
2 -1 2 -1 ' (12)
де 2 - передавальна функщя розiмкненоl системи на основi (5) i (12) запи-суеться:
2
Ж (2) = (2) • Жоб (2) =
Т
1 - ^ Т
г
К
-ТЛ
1 - е Т V У
2-1
2 - е
-То.
Т
(13)
2 - передавальна функщя замкнено! системи:
Ж (2) =
Ж (2) 1 + Ж (2)
К
2
Т
1 - ^ Т
г
-ТЛ
1 - е т V У
( -То ^ - (
(2 -1) 2 - е Т + К • 2 - 1
V У _ V
Т
1 - е т V У
У результат 2-характеристичне рiвняння системи мае вигляд:
То
\
1
г
-ТЛ
(14)
г
(2 -1)
-ТЛ
2 - е Т V У
+ К
2-
Т
1 -
Т
/
-тЛ
1 - е Т V У
= 0
(15)
Приймаемо числове значення ^=1:
-То
-То
-То /
22 - 2 - 2е Т + е Т + 2 - 2е
Т
1 - ^
Т
л
г
-То -То А
'2 Л, „ т
2 - 2е Т • 2 + е Т -
V
Т
1 - ±0
Т
V \(
-То Л
1 - е Т V У
То Л
= о
1 - е Т V У
= о
(16)
Система буде стшкою, якщо кореш 2-характеристичного рiвняння (16) будуть на комплексны площинi знаходитись в одиничному тш, тобто модуль цих корешв буде меншим за одиницю:
Щ < 1; |22| < 1.
При рiзних спiввiдношеннях То / Т рiвняння (16) дае таю кореш:
То/Т о,25 о,5 1,о 1,5 2,о 3,о
и о,78 о,64 о,6 о,78 1,о 1,4
\2 2 о,78 о,64 о,6 о,78 1,о 1,4
Т
Як видно з таблищ, при сшввщношенш
• То 2
стiйкостi, а при — > 2 система стае нестiйкою.
Т
2 система е на граш
Т
5. 1нформацшш технологи галузi
3о1
Отриманi результати дозволяють зробити такi висновки: Стшюсть цифрово! системи регулювання суттево залежить вiд часто-ти квантування (перюду квантування т°).
При низькiй частой квантування (великий перiод квантування т°) система може виявитись нестiйкою.
Якщо система неперервного регулювання з об'ектом регулювання у виглядi аперюдично! ланки першого порядку i П1-регулятором завжди е стш-кою, то ця ж система з цифровим регулятором, що реалiзуе аналогiчний П1-
2п п
регулятор, при частой квантування = — < — (7° > 2т) стае нестiйкою.
Т° Т
При побудовi цифрових систем регулювання перюд квантування слiд приймати значно меншим, нiж стала часу об'екта регулювання.
УДК 674: 621.928.93 А.В. Ляшеник - Коломийський
noRÎm£XM4H^ коледж
ДО ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ОЧИЩЕННЯ ПОВ1ТРЯ У Ф1ЛЬТРУВАЛЬНИХ ЦИКЛОНАХ
Описано дослщження, якi проводилися з метою вивчення ефективностг цикло-нгв ЦН-15 та фiльтрувального циклону. Показано позитивний вплив фшьтрувально'1 стiнки на ефективнють сепараторiв. Виведено оптимальнi спiввiдношення геомет-ричних розмiрiв фiльтрувального циклона.
A.V. Liashenyk - Polytechnical college of Kolomiya
To the question of efficiency of clearing of air in filter cyclone
This article describes researches concerning the study of the efficiency of clearing of air in the cyclone ЦН-15 and filter cyclone. It shows positive filter wall influence on the efficiency of clearing of air.
Астрацшне повпря у сум1ш1 з матер1алами, що видаляються вщ тех-нолопчного обладнання, е одним Гз вид1в технолопчних викид1в в атмосферу на сучасних деревообробних шдприемствах. Деревний пил, що мютиться в цих викидах, забруднюе атмосферне повггря, що наносить значну шкоду нав-колишньому середовищу. Кр1м того, деревш в1дходи, що входять до складу асшрацшних викид1в, - тирса, пил, - будучи вщходами вщ одних технолопч-них процеЫв, можуть служити сировиною для шших. Тому на сьогодтшнш день гостро стопъ проблема ефективност пиловловлюючих пристро1в, як е частиною асшрацшних систем деревообробних шдприемств. Одночасно перед шдприемствами стопъ проблема зменшення енерговитрат на асшращю технолопчного обладнання. Основним пристроем сучасних астрацшно-по-впроочисних систем е циклон. Створення нових бгльш ефективних конструк-цш стикаються з таким протир1ччям: Спроби мш1м1зувати спад тиску супере-чать спробам шдвищити ефектившсть вловлювання частинок. Будь-який кри-терш, спрямований на збгльшення ефективност пов'язаний з1 значним збшь-шенням енергетичних затрат. У ряд1 статей [1-3] вже було описано фгльтру-
302
Збiрник науково-технiчних праць
