Научная статья на тему 'Дослідження вертикальних коливань дволанкового автовоза'

Дослідження вертикальних коливань дволанкового автовоза Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

CC BY
60
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по механике и машиностроению, автор научной работы — О В. Житенко, Л В. Крайник

Розроблено математичну модель руху автовоза як багатомасової системи з метою дослідження випадкових коливань у вертикальній площині при рівномірному русі по дорозі, що характеризується заданою спектральною функцією мікропрофілю, при цьому основну увагу було спрямовано на визначення коливань при випадковому збуренні дороги.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Research of vertical vibrations of car hauler

The mathematical model of motion an autocart is developed as a multimass system with the purpose of research of casual vibrations in a vertical plane at even motion on a road which is characterized the set spectral function, here basic attention was directed on determination of vibrations at to casual indignation of road.

Текст научной работы на тему «Дослідження вертикальних коливань дволанкового автовоза»

УДК 629.113.001 Acnip. О.В. Житенко; проф. Л.В. Крайник,

д-р техн. наук - НУ "Львiвcька полтехшка"

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНИХ КОЛИВАНЬ ДВОЛАНКОВОГО АВТОВОЗА

Розроблено математичну модель руху автовоза як багатомасово! системи з метою дослщження випадкових коливань у вертикальны площинi при рiвномiрному pyci по дороз1, що характеризуеться заданою спектральною функцieю мiкропрофiлю, при цьому основну увагу було спрямовано на визначення коливань при випадковому збyреннi дороги.

Post-graduate O.V. Zhytenko; prof. L.V. Krainyk - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Research of vertical vibrations of car hauler

The mathematical model of motion an autocall is developed as a multimass system with the purpose of research of casual vibrations in a vertical plane at even motion on a road which is characterized the set spectral function, here basic attention was directed on determination of vibrations at to casual indignation of road.

Значний прирют виробництва i продажу легкових автомобшв зумов-люе проблему !х транспортування. На сьогодш широкого застосування набу-ли дволанковi автовози, як е тягачем i причшом iз складним навюним устат-куванням [1]. Застосування цього виду техшки iз високою продуктивною потребують глибоких наукових дослiджень з метою покращення !х характеристик. Проектування, вибiр i оцiнка головних параметрiв i показникiв [2] ди-намiки, прохiдностi, плавностi руху та стшкосп тiсно пов'язанi з вертикальною динамжою автовоза, що активно впливае на швидюст, ваговi, компоно-вочнi i мiцнiснi параметри, бшьше того, для деяких iз них характер та штен-сивнiсть вертикальних коливань дано! системи е визначальним.

На сьогоднi з викладено! проблематики було проведено дуже мало наукових дослщжень, здебiльшого вони велися для вантажних автомобшв i ав-топо!здiв загального призначення [3-5], математичш моделi складалися за за-гальними принципами [7], переважно для тривюних автопо!здiв [6].

Дволанковий автовоз е складною багатомасовою мехашчною системою з багатьма ступенями вшьносл. При цьому задача за визначення деяких параметрiв коливань системи е дуже трудомюткою, проте для шдвищення якост проектування i конструкторсько! доводки автовозiв потрiбно застосо-вувати високу точшсть i багатоiнформацiйнiсть розрахyнкiв при побyдовi ма-тематично! моделi, яка повинна визначати основш групи динамiчних пара-метрiв. Тому головною проблемою е оптимiзацiя коливних процесiв i !х пога-шення з врахуванням високих вимог мiжнародного стандарту 1СО 2631 -74 i ГОСТ 12.1.012-78, як визначають обмеження з вiбрацiй та коливань, а також шших важливих показникiв, пов'язаних iз плавшстю руху, стiйкiстю та керо-вашстю.

Дослiдження динамiки автовоза (рис. 1) будемо проводити на основi математичного описування його спрощено! схеми (рис. 2). Схема вщображае з загальноприйнятими у динамiцi коливаннями АТЗ, що допущеш [8], особ-ливостi конструкцп i взаемозв'язок окремих його частин.

Науковий вкник, 2007, вип. 17.5

Рис. 1. Розрахункова схема дволанкового автовоза

Математичну модель динамжи будемо описувати диференщальними рiвняннями з допомогою рiвнянь Лагранжа 2-го роду, якi отримуються на ос-новi кiнематичного i динамiчного аналiзу конструкци дволанкового автовоза. При введет лагранжiана (1):

Ж дЬ дЬ (1)

5 V"*"/

Ж

д д,

д ч,

де: Ь = Т - и - функщя Лагранжа; Т,и, Я - вiдповiдно кiнетична, потенщ-альна енергiя та дисипативна функцiя; д, - узагальнена координата (, = 1...4).

ч <

| я.,

Щ Р? V '

21. *0Г 4 5

1-11 [2]

ц

4

Рис. 2. Спрощена розрахункова схема дволанкового автовоза

Змщення вщраховуемо вщ положення статично! рiвноваги, тодi вид рiвнянь не змiниться при ди сили ваги i И можна явно не вказувати.

Запишемо функщю (1) для руху автовоза вибираючи за координати вертикальнi перемiщення шдресорених г i непiдресорених мас ^з вщповщ-ними iндексами згiдно з рис. 1, збурювальна функцiя д мае вигляд перешко-ди типу "сходинка", що е бiльш актуальним для дослiдження цього питання з-за iмпульсного характеру збурення [9]. Позначимо також: т1-4 - нетдресо-ренi маси вiдповiдних мостiв; М1-2, J1-2 - пiдресоренi маси тягача i причепа, i !х моменти шерци вiдносно центрально! осi, що проходить перпендикулярно до площини рисунка; Ср1-4, Сш1-4, кр1-4, кш1-4 - вiдповiдно е^валентш

жорсткостi пiдвiсок i коефiцiенти в'язкого тертя (еквiвалентнi значення взятi

з метою зменшення погрiшностей при розрахунках i е Се = уаг(С < Ср < да) [10]); Ь1, и2, /11, /12, /1, /23, /24,/2, вь в - вщповщними геометричними i коливними

параметрами автовоза.

Кшетична енергiя системи матиме вигляд:

1 2 1 2 1 2 1 2 2

т = — М1101+--М2 г 02+— Jl в + - J2 в2+ т, С,-

2 2 2 1 2 2 ]

де значення змшних згiдно з рис. 2. будуть мати вигляд:

(2)

г01 ='

и

г02 = г01 - ¡в/1 + в/2 г - ^2

в =

в2 =

и

г3 - г4

(3)

123 - 124

Потенщальна енергiя системи буде мати вигляд:

п=2 ср, - ^)2+1сш- (- я, )2.

Дисипативна функщя (функцiя Релея) буде мати вигляд:

Я =1 к

р,

г, -С,

V

+1 к

Ш]

У

( У

с- я

V У

(4)

(5)

Використовую стандартний Лагранжiв формалiзм (1)-(2), (4)-(5), i про-пускаючи промiжнi математичнi викладки, що е досить громiздкими, рiвнян-ня руху дволанкового автовоза отримаемо в наступному виглядг

с \

= 0

V У

г \

= 0

#1121+ #12 г2+ #13 г3+ #14 г4+ Ср1 ( - £ ) + кр1 и-

V

.. .. .. .. ( .. #2111+ #22 г2+ #23 г3+ #24 г4+ Ср2 (2 - & ) + кр2 г2- ^

V

.. .. .. .. ( .. ..

#31Х1+ #32 г2+ #33 г3+ #34 г4+ Ср3 (3 - ) + кр3 г3-

V

.. .. .. .. ( .. ..

#41Х1+ #42 г2+ #43 г3+ #44 г4+ Ср4 (4 - ^4 ) + кр4 г4-

У

= 0

0

( л (.. .. л

+ кш] ¿Г Я] = 0

(6)

т- С - + ср( - ) + СШ ( - Я] ) + кр]

V У

де узагальнеш маси #, якi приведенi вiдповiдно до шдвюок причiпа i тягача, а також пов'язаш через зчiпний пристрш, мають наступний вигляд:

^уковий iticiiiiK, 2GG7, вип. 17.5

ßll = M1 Ш. + M 2 ^ ;

L2 L]2

Д/Г /12/11 -pl2 , д ^

ßl2 = Ml---+ M2

Li

(/12 - /1 )(ii - /1 )

L2

ßl3 = -ßl4 = ß23 = -ß24 = ß3l = ß4l = M2

/2 ((12 - /l ) . L1 (/23 - /24 )

Д/Г /12/11 -pl2 , д ^

ß2l = Ml---+ M 2

Ll

(/12 - /1 )((11 - /l).

L2

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ßn = Ml /2±p2 + M 2 írf; L\ h

ß32 = ß42 = M 2

/2 (ll - /l) , L1 (/23 - /24 )

ß33 = -ß34 = -ß43 = ß44 = M 2

/2 + P22

(/23 - /24 )

де p- рaдiус iнерцil вщповщних ланок системи.

(V)

O1 23456789 1O

t,sec

O 1 23456789 1O

t,sec

O 1 23456789 1O O1 234567 89 1O

Рис. 3. Графики тливань в^дмв^днихмocтiв двoланкoвoгo автoвoза

Zo(t)

z,(t)

O.O6

O.O4

O.O2

Е O

Е O

z„(t)

^(t)

O.O6

O.O4

O.O2

E O

O

Рiвняння, яю входять у систему (6) не е незалежними, що обумовлено наявшстю мас зв'язку, якi у загальному випадку е вiдмiнними вiд нуля. За до-помогою комп'ютерного моделювання, при середнiй експлуатацiйнiй швид-кост автовоза V = 15 м/с, отримаемо графiки коливань ще! системи (рис. 3).

Для аналiзу попередшх залежностей (рис. 3) представляе штерес про-цес пере!зду через перешкоду, який можна описати наступним чином (рис. 4):

0.151-1-1-[-1-[-1-1-1-1-,

0.1

Рис. 4. Графк, що iMimye перешкоду в чаЫ

"■""0 1 23456789 10

t,sec

Отже, у цш робот на 0CH0Bi лагранжевого формалiзму отримано систему piBMHb динашки вертикальних перемщень дволанкового 4-вюного автовоза. 1стотним е те, що за рахунок юнування жорстко! в'язi мiж ланками автовоза, всi щ коливання не е незалежними, так наприклад z4 (t) е суперпози-

цiею Z1 (t), Z2 (t), Z3 (t).

Як вхщне збурення (що вщповщае профiлю дороги q (x)) вибрано

прямокутний iмпульс - перешкода типу "сходинка". Тут реакцiя системи е простою i цiкавою для аналiзу, надалi доцiльно проводити дослщження з оп-тимiзацil коливних параметрiв автовоза, використовуючи прямокутний iм-пульс як стандартний вхщний вплив.

Форма та амплггуда коливань iстотним чином залежать вiд геометри системи. Це дае змогу надалi проводити оптимiзацiю геометричних парамет-рiв автовоза (напр. бази тягача i причiпа) за критерiем мiнiмуму сумарних коливань при стащонарному вхiдному збуреннi та вщповщний пiдбiр конструк-тивних характеристик шдвюки.

У цiй роботi також приймалося загальноприйняте [3-5] жорстке та ста-тичне крiплення вантажу, однак при перевезенш автомобiлiв жорстко фшсують-ся тiльки колеса, коливання кузовiв автомобiлiв на пiдвiсцi очевидно потребу-ють квалiфiкацiйноl оцiнки впливу на загальну динамiку коливань автовоза.

Лггература

1. Чеботарев А.А., Кийченко И.М. Тенденции развития специализированных автомобилей и автопоездов. - М.: Транспорт, 1974. - 129 с.

2. Ипатов М.И. Технико-экономическая оценка конструкций автомобилей при проектировании. - М.: Машиностроение, 1972. - 184 с.

3. Яценко Н.Н., Прутчиков О.К. Плавность хода грузовых автомобилей. - М.: Машиностроение, 1968. - 219 с.

4. Высоцкий М.С., Жуков А.В., Мартыненко Г.В., Кадолко Л.И., Смеян А.И. Динамика длиннобазных автопоездов. - М.: Наука и техника, 1987. - 199 с.

0.05

Науковий вкник, 2007, вип. 17.5

5. Фаробин Я.Е., Овчаров В.А., Кравцева В.А. Теория движения специализированного подвижного состава. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1981. -160 с.

6. Савушкин Е.С., Курылев В.Ф. Собственные колебания в продольной плоскости тягач - полуприцеп// Автомобильная промышленность. - 1963, № 9, - С. 14-15.

7. Кондрашкин С.И., Контанистов С.П., Семенов В.М. Принципы построения математических моделей динамики движения автомобиля// Автомобильная промышленность. -1979, № 7, - С. 24-27.

8. Хачатуров А. А. Динамика системы "дорога - шина - автомобиль - водитель ". - М.: Машиностроение, 1976. - 535 с.

9. Барбашин Е.А. Введение в теорию устойчивости. - М.: Наука, 1967. - 223 с.

10. Дербаремдикер А.Д. Амортизаторы транспортных машин. - 2-е изд. перераб. и доп. -М.: Машиностроение, 1985. - 206 с._

УДК 621 Проф. €.В. Харченко, д-р техн. наук; Л.В. Семчук -

НУ "Львiвська полiтехнiка"

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ СТАНУ ШАХТНИХ ШДШМАЛЬНИХ

КАНАТ1В

Охарактеризовано pi3Hi методи контролю стану шахтних тдшмальних канатсв: вiзуальний, мехашчний, електромагштний. Наведено результати експериментально-го i теоретичного дослщження динамiчних навантажень у пружних ланках моделi шахтно! тдшмально! установки i розглянуто порiвняльний аналiз.

Ключов1 слова: Методи, контроль, шахтш тдшмальш канати, експериментальш, теоретичш, дослiдження.

Prof. E.V. Kharchenko; L.V. Semchuk - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Control methods of mining elevating ropes state

The characteristics of different control methods of mining elevating ropes state: visual, mechanical, electromagnetic is given. The results of experimental and theoretical research of dynamic loading resilient sections of mining elevating plant model are provided and comparative analysis is given.

Keywords: Methods, control, mining elevating ropes, experimental, theoretical, research.

Загальна характеристика проблеми. У шахтних тдшмальних установках, яю споруджуються для транспортування на поверхню корисних ко-палин, опускання i тдшмання людей та шахтного обладнання, одним з найбшьш вщповщальних елемеш!в е канат.

Канати, яю використовуються на шахтах, мають складш конструкци. У сучасних умовах використовують велику юльюсть р1зномаштних тишв ка-нат1в, виготовлених з1 стальних дротин. Таю канати набули широкого засто-сування завдяки велиюй довжиш, гнучкост i пор1вняно малш погоннш маЫ.

Однак доволi часто канати мають низький коефщент надiйностi. У процес експлуатаци канат зношуються, внаслщок чого коефiцiент надiйностi ще бшьше знижуеться. Крiм цього, на мщшсть каната iстотне значення мають коливальш явища у механiчнiй системi, яю виникають пiд час встановлення кшток на посадочнi кулаки, входження i виходу скiпа з розвантажувальних кривих, пуску та гальмування приводу, електромагштш явища в асинхронному двигуш тощо.

Точнiсть i доступнiсть методiв контролю стану канатiв мае дуже важ-ливе значення з точки зору безпеки й економiчностi використання. Несвоечас-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.