CC BY
30
УДК: 930.1+308.37.013.3
Приймак О.Г., кандидат фшософських наук, доцент (ansk2002@mail.ru) ® Кигвський кооперативный тститут б1знесу i права м.Кигв, Украгна Мудрак В.1., кандидат фшософських наук, доцент (nauka1961@mail.ru) Нацюнальний утверситет бюресурЫв i природокористування Украгни, м. Кигв
ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ ГУМАН1ТАРНИХ НАУК У ФОРМУВАНН1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 СВ1ДОМОСТ1, ДУХОВНОСТ1 ТА КУЛЬТУРИ
СТУДЕНТ1В
Зроблено спробу проаналiзувати мкце i роль гумантарног складовог в системi сучасног вищог освти в умовах новог соцюкультурног парадигми.
Ключовi слова: освта, наука, культура, техтка, студент, творчкть.
«ПРЮРИТЕТОМ СУЧАСНО1 ОСВ1ТИ е ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ РОЗУМУ I МУДРОСТ1, ЯКА МАе ЗДАТН1СТЬ ЕФЕКТИВНО I НАД1ЙНО Д1ЯТИ У НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ.»
(П.М. Таланчук)
Кризовий стан сучасно! цившзаци поставив людство перед необхiднiстю переусвщомлення iснуючих цiнностей iндивiда та суспшьства, напрацювання ново! стратеги розвитку, котра вбачала б людину в оргашчнш eдностi 3i свiтом. Створюеться нова сощокультурна парадигма, яка актуалiзуe суттeвi ознаки само! людини, духовнi тдвалини !! буття, становлення яких можливе тiльки в контекстi культури. Гумашстичш свiтогляднi орiентири вимагають швидко! змши iснуючих норм, принципiв, та засобiв оргашзаци рiзних сфер суспiльства.
Це значною мiрою стосуеться системи освгги та виховання, завдання яких безпосередньо пов'язаш з формуванням iндивiдуальних людських засад на пiдвалинах культурного досвщу. Значущiсть ще! проблеми очевидна i для нащонально! системи освiти i виховання в сучаснiй Укра!ш на rai докорiнних змiн в загальних засадах нашого суспiльства.
У державнш нацiональнiй програмi „Освгга. Укра!на XXI стол^тя", де чiтко сформульованi основш завдання та способи реформування освгги в Укра!ш, наголошуеться, що в центрi навчально-виховно! роботи стоять проблеми не просто розвитку особистоси, а цшком конкретнi завдання з формування !! свiтогляду, культури, iндивiдуального досвщу, творчих нахилiв, виховання соцiально! та еколопчно! вiдповiдальностi, глобально! самосвiдомостi [3, 6-9].Нова соцiокультурна парадигма спонукае шукати вiдповiднi чинники як на сьогодення, так i в стратегiчнiй перспективi з втiлення тенденци прiоритету особисто людських засад життедiяльностi, вiльного та творчого розвитку студентсько! молодi, формування в не! штелектуального i морального потенщалу суспiльства. Тому визначальною в усш системi вищо! освiти Укра!ни повинна стати людино-творча функцiя, створення умов для самовдосконалення особистостi як студента, так i викладача. А це, в свою чергу, безпосередньо пов'язане з проблемою становлення шдивщуального життя в культура виявом факторiв, котрi зумовлюють цей процес,
® Приймак О.Г., Мудрак B.I., 2011
у першу чергу культуротворчо! функци знання, через яке студенти залучаються до культури в умовах навчального закладу.
Питання про шляхи i способи яккного тдвищення рiвня осв^и в нашiй молодш украшськш державi вимагае чiткого усвщомлення того, що цей рiвень визначатиметься, зрештою, рiвнем освоення в процес виховання i навчання загально! i нацюнально! культури. Обсяг i глибина знань, розвинеш творчi здiбностi майбутшх фахiвцiв повиннi поеднуватись з високою культурою, вищими духовними злетами, запитами та штересами, устремлiнням служити загальному Добру. Саме тому вся система освгги повинна будуватись так, щоб вона готувала не просто високоосвiчених, а й висококультурних громадян нашо! суверенно! Укра!ни. Слiд зазначити, що цього вимагаюсь як умови нашого сучасного нацiонального буття, так i тi процеси, якi вiдбуваються в сучасному взаемозв'язаному свт. Одночасно з небувалим розвитком наукових знань i фахово! освiченостi вiдбуваеться глибокий занепад духовних i культурних цiнностей, а нещадне руйнування природи доповнюеться таким самим руйнуванням культури - зростае злочиншсть, споживацький паразитизм, моральний цишзм i т.п. явища. Ось чому проблема едност освiти i культури набула в останш десятилiття особливо! гостроти, актуальности та трансформувалась у проблему людяносп i гуманностi культури та культурносп освiти, як визначив !! свого часу В. I. Шинкарук [6,9].
Г.С. Сковорода ж вважав, що через засвоення духовного змюту культури людина проходить друге народження. Дшсно, соцiальне народження людини вiдбуваеться через культуру й осв^у, в культурi й освiтi. Культура е осв^ою в найширшому !! розумiннi. Назрiла необхiднiсть подолати уявлення про освiту як про сферу здобуття знань шляхом вивчення системи певних наук ( математичних, природничих чи гумаштарних). Необхщно повернутись до витоюв у розумiннi науки, до спадщини Г. Сковороди: наука - це те, що навчае нас бути людиною. [5,339]. Бо таки дшсно найпотрiбнiшою наукою е наука про щастя, про шляхи його досягнення. Освгга мае бути обернена не лише до холодного ращо, але й до гарячого серця, до смисложиттевих предмета нашо! любовi i наших людських почутпв. I тут не обштись без фшософського пiдходу, бо тiльки фiлософiя забезпечуе культурi самопiзнання, а людському життю - смисловi орiентири.[2, 24-25] Справедливо вважаеться, що ктинна фiлософiя е духовною квштесенщею епохи, живою душею культури. I саме завдання побудови незалежно! укра!нсько! держави викликае гостру необхщшсть перебудови системи вищо! осв^и, зокрема викладання соцiально-гуманiтарних наук та активiзацi! навчально-виховного процесу.
Створення умов для самоактуалiзацi! можливе лише в межах ново! моделi освiти, iнтегровано! з глобальними модернiзацiйними процесами в суспшьств^ На цьому шляху чимало перешкод: тут i подолання негативних наслщюв авторитаризму, «гвинтиково!» моделi навчального процесу (коли той, кого навчають, розглядаеться тшьки як об'ект), i подолання монополiзму держави в освiтнiй дiяльностi i т.п. Звiдси випливае мета ново! освггньо! полiтики: перехiд вщ просвiтницько! до антропологiчно! парадигми в освт, до культуроцентризму, вирiшення проблеми розвитку нацюнально! культури i самосвщомост в умовах глобалiзацi!, iнтеграцiйних процеЫв, формування ново! концепцi! людини i цiннiсного базису культури. На мюце старих методiв i пiдходiв приходять нов^ що грунтуються на принципах демократизаций гуманiзацi!, гуманiтаризацi!,
безперервноси, BapiaraBHOCTi навчального процесу, гармоншного поеднання в ньому традицшного i модеpнiстичних aспектiв, досягнень нацюнально1 культури та свiтовоï шформацшно1 революци. Новi концептуaльнi засади розвитку нaцiонaльноï системи освiти викликають до життя TOBi форми навчально-виховного процесу - модульне навчання, штегроваш курси, полiвapiaтивнiсть навчальних програм та ряд шших новaцiй. Вищезазначене е особливо актуальним для викладання сощально-гумаштарних навчальних дисциплiн, мiсiя яких у процес пiдготовки спецiaлiстiв всiх напрямюв освiти е таки унiкaльною.
Для системи осв^и гумaнiтapнa складова дшсно е особливо важливою, тобто це ri нaвчaльнi дисциплiни, якi дають i формують знання про людину i суспiльство, iстоpiю i культуру, моралью i естетичнi цiнностi. Важко навт пеpеоцiнити 1х значення та роль в навчально- виховному процесс Гумaнiтapний блок освiти спричиняе особливий вплив на формування св^огляду, цшшсних оpiентaцiй, зaгaльноï культури та морально-громадянсь^' позицiï особистостi.
В СРСР вся гумаштарна освiтa базувалася на монощеологи мapксистськоï методологiï. Пiзнaння та практика останшх десятилiть зумовлюють необхiднiсть оновлення принцитв соцiaльного пiдходу i трансформаци всiеï системи гумaнiтapноï освiти. Завдання це дуже складне - тут, вочевидь, не обштись простою замшою марксизму шшими <шмами». Як справедливо зазначае В.П. Андрущенко, принципово неприпустимим е огульно-заперечувальне ставлення до марксизму, оскшьки ця теоpiя е складовою часточкою соцiогумaнiтapноï культури людства i мае свох' межi евpистичностi i свое поле застосування до практики. I це бажано зрозум^и в науковому плаш (але не в iдеaлiзовaному як було paнiше). Цього потребуе нова епоха радикальних суспшьних тpaнсфоpмaцiй. [1, 122-123]
У сучасних умовах з'явилась потреба звернути увагу на пошук i впровадження в навчальний процес piзномaнiтних форм i методiв викладання гумaнiтapних наук у вищих навчальних закладах, як вaжливоï компоненти в пpоцесi формування св^огляду мaйбутнiх фaхiвцiв. В попеpеднi десятил^тя у виклaдaннi циклу соцiaльно-гумaнiтapних дисциплш застосовувався переважно iнфоpмaцiйно-описовий метод. Зараз здшснюеться пеpехiд до активних методiв навчання. При цьому важливо враховувати психологш сприйняття сучaсноï молодi, яка здебшьшого позбавлена консерватизму, вipи в авторитети, готовi iстини. Сучасному студентству притаманне критичне ставлення до навчання. Водночас молодь дуже чутливо ставиться до нового, до aнaлiтичноï шформаци.
У студенев зростае iнтеpес до ктори Украши, фiлософiï, соцiологiï, культурологи та шших гумаштарних дисциплiн. Саме тому у викладанш цих дисциплш слщ запроваджувати piзномaнiтнi методи i форми навчання. У студенев зараз кнуе потреба у тiсному взаемозв'язку мiж теоретичними курсами та практикою реального суспшьного буття, вимогами i запитами суспшьства. Розв'язання реальних проблем i завдань викликае стiйкий штерес, aктивiзуе увагу, дае можливiсть поглибленого вивчення мaтеpiaлу. В пpоцесi викладання слщ дотримуватись таких принцитв: наближення змкту лекцш i семiнapiв до тих умов, у яких живуть i навчаються студенти, навчально-виховний процес повинен бути насичений завданнями, як хвилюють студенев, студенти мають ч^ко засвопи, що вони здобувають знання, необхщш в ïхнiй мaйбутнiй професшнш дiяльностi i в 1хньому суспшьному буттi.
Зараз в Укpaïнi вщбуваеться модеpнiзaцiя вищоï освiти в контекст вимог Болонськоï конвенци, iнтегpaцiя науки й осв^и у вищому навчальному зaклaдi,
йде процес впровадження здобутюв педагопчно! науки в освГтню практику. Головне завдання педагопчно! роботи - формування у студенев почуття вщповщальност за все те, що вони можуть творити, як у стшах ВНЗ, так i в майбутньому на виробництвг При цьому необхщно враховувати професшш особливостi випускниюв рiзних спецiальностей, а також створити сприятливГ умови для реалiзацi! щей сощально-етичного та гуманicтичного розвитку ушверситетсько! науки. I тут cвiй внесок повинш зробити викладачi, якi читають як гуманiтарнi курси - кторш, фiлоcофiю, етику, теорiю cвiтово! та вГтчизняно! культури, так i спещальш диcциплiни - бiологiю, хiмiю, фiзику, математику, анатомiю, гicтологiю, фiзiологiю, екологш i т.п.
Доречним буде згадати роздуми великого вченого, фiлоcофа B.I. Вернадського про оcвiту, який вважав, що освгга, в тому числГ i профеciйна, повинна бути вcебiчною. Це узгоджуеться з його вченням про ноосферу, в якому здшснено синтез природничих i гуманiтарних наук. Надшним захистом на шляху утилiтаризму та однобГчност освГти може бути, на думку B.I. Вернадського, викладання фшософи та близьких до не! наук - ктори фшософи, ктори науки, ктори технiки. Як вщомо, неповне, односторонне знання породжуе однобГчш ди, що в умовах загострення загальних проблем сучасност може призвести i призводить до катастрофГчних наслщюв. У цьому зв'язку все бшьш актуальними стають питання людсько! дГяльност та спроможност фахГвщв передбачати !х. Виховувати таких спещалктГв можуть лише творчг широко ерудоваш i рГзнобГчно пщготовлеш педагоги. До речг B.I. Вернадський вважав, що хороший професор е бшьшою рщкктю в суспшьствг ашж гарний ствак чи актор.
Важливим завданням вищо! освГти е здатшсть швидко i повно передавати досягнення науки, техшки, культури, сприяти розвитку свщомост широких верств населення. Адже тшьки освГчений i культурний народ е найнадшшшою гаранткю безпеки i могутност держави.
Л1тература
1.Андрущенко В.П. Гумаштарна освгга на зламГ тисячолГть: пошук нових пГдходГв. К., 1ЗМН, 1997. - 544с.
2. Вернадський B.I. Вибраш пращ. К., Наукова думка, 2005, 299 с.
3. Державна нащональна програма „Освгга. Укра!на XXI ст.." К., Райдуга, 2000. - 62 с.
4.Интеграция науки и образования - ключевой фактор общества, построенного на знаниях. Материалы международного симпозиума. Киев, 25-27 октября 2007 г, Киев.- 2008.
5. Сковорода Г.С. Повне зГбрання творГв у 2 т.-К.: Наукова думка, 1973- т.1
- 531 с.
6. Шинкарук В.1. Культура i освГта в сучаснш Укра!нг К.: 1ЗМН, 1997. - 544 с.
Summary
The attempt ofphilosophical comprehension of new public realities of Ukrainian sotsyuma, which determinate the necessity of creation of the integral system of education, is undertaken. The role of liberal sciences opens up in forming of national consciousness, spirituality and culture of the students.
