УДК 630*914 Астр. Р. С. 1ваницький; проф. В.К. ЗаТка, д-р бюл. наук;
проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ УкраТни, м. Львiв
ДО ПИТАНИЯ ПРИРОДНОГО Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ I ФОРМУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ НА ПОКИНУТИХ СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ ПЮНШНО-ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
Дослщжено, що в умовах Швшчно-Захщного Подшля вщбуваеться iнтенсивне природне заростання покинутих староорних земель деревною рослиннiстю. Тут пе-реважно формуються насадження з рiзною участю сосни i берези, або ж чист дере-востани цих порiд. Стан сосни i берези в насадженнях здебшьшого залежить вщ спiввiдношення цих порiд у складi деревостанiв. Встановлено також iнтенсивне наг-ромадження люово'1 пiдстилки пiд наметом насаджень.
У першш половит 90-х роюв у сшьському господарст шсля переходу на нов1 економ1чш вщносини значна частина земель сшьськогосподарсь-кого призначення залишилась не використаною. Це, зазвичай, еродоваш, гор-бист 1 найбшьш вщдалеш вщ дор1г 1 населених пунклв дшянки. Приблизно з середини 90-х роюв почалось iх активне заростання деревною 1 чагарнико-вою рослиншстю. У багатьох випадках воно е корисним, особливо на дшян-ках, зад1яних ерозшними процесами або забруднених довгоживучими радь онукшдами. Однак процеси iх заростання часто вщбуваються неоднозначно, оскшьки залежать вщ багатьох фактор1в, як в р1зних природних умовах про-являються по-р1зному. Здебшьшого на таких землях залюнення здшснюють шляхом створення люових культур [2-4, 6-9].
Дослщження процешв та встановлення законом1рностей природного люовщновлення на покинутих староорних землях е вельми актуальним особливо в районах з низькою люиспстю та високим ступенем розораносп тери-торп. Сформоваш насадження виконують тут важливу фггомелюративну роль, запоб1гаючи розвитку ерозшних процеЫв, впливають на формування мшрокшмату на прилеглих до них дшянках сшьськогосподарських угщь та регулюють водний режим територи [1, 9]. У майбутньому не виключено i економ1чного значення цих насаджень. Тут можуть сформуватись високопро-дуктивш з високою яюстю деревини л1сов1 фггоценози.
Метою нашоi роботи було вивчення законом1рностей проходження природних люовщновних процеЫв i формування насаджень на покинутих староорних дшянках пiвнiчно-захiдноi частини швшчного Подшля.
Ми дослщжували лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень на староорних землях на початкових етапах формування, стан дерев рiзних порщ у насадженнях та особливосп нагромадження лiсовоi пiдстилки. Тип люорос-линних умов С2. Дослщження виконували в листопадi 2009 р. Для вивчення лiсiвничо-таксацiйних показникiв закладали пробнi площi розмiром 100-200 м в насадженнях рiзного породного складу та визначали висоту, дь аметр, вiк i стан кожного дерева. О^м цього, у сосни вимiрювали поточний лiнiйний прирiст пагошв за висотою за 2008 i 2009 рр. Усi живi дерева за зов-нiшнiм виглядом роздшяли на чотири категорii стану: здоров^ неiстотно ос-
лаблi, середньо i сильно ослаблi. Окремо на кожнш дiлянцi рахували юль-юсть вiдмерлих дерев. Лiсову пiдстилку вщбирали з площадок розмiром 25^25 см у п'ятикратнш повторностi, яку висушували до абсолютно сухого стану. 1мпеданс i поляризацiйну емшсть прикамбiальних тканин лубу вимь рювали приладом Ф4320 на висот дерев 1 м [5].
Дослщження показують, що покинув староорнi землi на швшчно-за-хщному Подiллi iнтенсивно заростають деревною рослиншстю (табл. 1). Тут формуються насадження, в складi яких переважають сосна звичайна (С) i береза повисла (Бп) з незначною домшкою верби козячо! (Врк), граба зви-чайного (Г), дуба звичайного (Д), клена гостролистого (Кл) i явора (Яв), гру-шi звичайно! (Гр), ялини европейсько! (Яе). Можуть також формуватися чис-тi сосновi i березовi насадження. Густота таких насаджень у районi досль дження становить 9,1-19,7 тис. шт./га. Середнiй вш сосни перебувае в межах 8-11 роюв. Запас стовбурово! деревини в насадженнях становить 23118 м3/га.
У разi спiльного зростання сосни i берези проявляеться iстотний !х взаемовплив на ростовi процеси (табл. 1). Так, сосна найбшьшо! висоти дося-гае за зростання у чистому насадженш (дiлянка 1 - 263 см, вж 8 роюв) або незначно! участi берези (дшянка 2 - 295 см, вж 9 рокiв i дiлянка 3 - 461 см, вж 11 роюв). Зi збiльшенням участi берези у складi деревостану спостерь гаеться пригшчення росту сосни звичайно! (дшянки 4, 5, 6). Тут сосна у вщ 8-10 рокiв досягае висоти всього 105-215 см.
Взаемовплив деревних порщ у насадженнях на початкових етапах формування ютотно проявляеться на величин поточного лшшного приросту пагошв у сосни. Так, у 2008 р. прирют пагонiв сосни за висотою на рiзних дослщних дiлянках перебував у межах 20-77 см, а в 2009 р. - 10-60 см. Вста-новлено чггке закономiрне зниження приросту пагошв сосни зi зменшенням 11 частки в сосново-березових деревостанах. Максимальш прирости сосна формуе на дшянках з 11 участю 7-10 одиниць, а мтмальш - в насадженнях з поодиноким представленням. Загалом, величина приросту пагошв ютотно за-лежить вщ погодних умов. Видно, що погодш умови 2009 р. виявились для росту сосни менш сприятливими, шж 2008 р. (табл. 1).
СамоЫв берези на таких дiлянках, очевидно, мае бшьший вiк, нiж сосна. Середня висота берези на бшьшосл дослщжуваних дiлянок становить 423-803 см i переважае за висотою сосну в 1,5-4,0 рази. Вона формуе стшкий перший ярус, тодi як сосна виявляеться в другому ярусь Можливо, надалi тут вщбудеться значний вiдпад сосни. Тiльки на дшянщ 2 висота берези досягае лише 267 см, що виявилось в 1,7 раза менше вщ висоти сосни. Ймовiрно, за значно! переваги в насадженнях сосни створюються несприятливi умови для росту берези. При подальшому формуваннi таких насаджень посилюються тенденци до випадання берези зi складу деревостанiв.
У молодих насадженнях процеси формування вщбуваються дуже ш-тенсивно. У цей перюд посилюеться внутрiшньовидова i мiжвидова конку-ренцiя, що впливае на стан певно! частини дерев у насадженнях (табл. 2).
Табл. 1, Лшеничо-тиксац!нн/ показншш насаджень на староорних землях
№ ПП Склад насадження Порода Густота, шт./га Середж показники Запас, м^/га
вж, рок1в Н, см [)[ з, мм ^КНЖ, см ^20091 СМ
1 ЮС С 11075 8,1 ±0,2 263±9 27+2 61+2 48±3 23
2 10С+Бп,Д,Г,Яв С 7709 11Д±0Д 46!±11 52±3 77±3 60±3 75
Бп 528 8,5±0,6 267±41 N±2 — — —
д 317 1 10,0±1 — — — —
1 317 6,0±1,0 57±12 - - - -
Яв 211 4 35 — — — —
Разом - 9082 - - - - - 75
3 7СЗБП+Д С 11504 9,5±0,1 295±11 26±2 63±2 56±3 23
Бп 2402 9,0±0,4 431±35 30±5 — — 9
Д 126 ! Ю - - - -
Разом - 14032 - - - - - 32
4 7БпЗС+Яс, Ос,Гр С 8847 8,4±0,1 215±9 23±1 51+2 44±3 10
Бп 4951 10,4±0,5 468±13 35±2 — — 25
Яе 81 8 40 - - - -
Ос 81 — 370 16 — — —
Гр 162 — 218 9 — — —
Разом - 14122 - - - - - 35
5 9Бп1С+Врк,Г С 6821 9,7±0,2 210± 11 16=1=1 42±4 33±3 4
Бп 11733 9,8±0,4 482+15 28±2 45
Врк 819 - 413±48 23±5 2
Г 136 8 50 6,0 —
Разом 19509 — — — — — 51
6 ЮБп+С.Кл, Яв,Ос,Врк.Г С 7217 7,8±0,1 105±3 - 20±1 10±1 -
Бп 12171 9,6+1,1 423±12 25+1 — — 43
Кл 47 3 100 — — — —
Яв 47 3 102 - - - -
Ос 47 3 160 — — —
Врк 47 3 120 — — — —
Г 94 7 115 - - - -
Разом — 19670 — — — — — 43
7 9Бп1Врк+Яв Бп 8182 13,0±0,7 803+19 50+3 — — 1 12
Врк 1591 — 407±54 23±5 — — 6
Яв 227 5 128 6 — — —
Разом - 10000 - - - - - 118
Примака: Н — е исота, 0|,ч- д1аметр на висо п 1,3 м, г2(юк, Ъжю - поточи ИЙ ЛНПЙНИЙ пр ир1Ст за висотою вщповщно в 2008 ! 2009 рр.
Табл. 2. Стан дерев у насадженнях на староорних землях
№ ПП Порода Категор1я стану дерев, % Сух1, %
здоров1 нештотно ослабл1 середньо ослабл1 сильно ослабл1
2 Сосна 37,5 9,7 25,0 27,8 54,8
Береза 0,0 0,0 0,0 100,0 0,0
3 Сосна 34,1 1,1 20,9 44,0 13,2
Береза 42,1 5,3 5,3 47,4 26,3
4 Сосна 18,3 3,7 28,4 49,6 7,3
Береза 72,6 3,2 8,1 16,6 1,6
5 Сосна 8,2 2,1 22,4 67,3 8,0
Береза 50,6 4,8 10,8 33,7 60,5
7 Береза 27,8 13,9 19,4 38,9 63,9
Прим1тка. Кшьюсть сухих дерев показано у вщсотках вщносно живих.
Ми виявили, що кшьюсть здорових i неiстотно ослаблих дерев сосни бшьша в насадженнях з незначною участю берези (35,2-47,2 %), шж у дере-востанах з и переважанням (10,3,3-22,0 %) - див. табл. 2. Кiлькiсть сильно ос-лаблених дерев сосни в цих групах насаджень вщповщно складае 27,8-44,0 i 49,6-67,3 %. Найнесприятливiшi умови для функцiонування берези створились на дшянщ 2, де вона повшстю перебувае в сильно ослаблому сташ i, очевидно, найближчими роками повшстю випаде зi складу деревостану. На дшянщ 4 i 5 бiльше половини дерев берези належать до категори повнiстю здорових або неютотно ослаблених.
Унаслiдок посилення конкурентних та ф^оценотичних взаемовщно-шень в насадженнях спостер^аеться iнтенсивний вщпад дерев. Причому найбiльш iнтенсивно вш вiдбуваеться у чистих соснових або березових дере-востанах. Так, у сосновому насадженш (дiлянка 2) кшьюсть сухих дерев сосни становить близько 55 % вщносно живих, а в березових (дшянка 5 i 7) вщ-пад берези досягае 60,5-63,9 %. Водночас, на дшянщ 2 не виявлено сухих дерев берези, а на дшянщ 5 вщпад сосни становив всього 8 %. Найменше вщ-мерлих дерев сосни i берези виявлено на дшянках 3 i 4. Вщпад сосни на них вщповщно становить 13,2 i 7,3 %, а берези - 26,3 i 1,6 %. Очевидно, масовий вщпад дерев сосни i берези на дшянщ 3 i сосни на дшянщ 4 буде спостер^а-тись найближчими роками. Це пов'язано з тим, що вщ 44,0 до 49,6 % дерев цих порщ перебувають в дуже ослаблому сташ.
О^м цього, стан деревних порщ визначали на основi вивчення дь електричних показникiв прикамбiальних тканин лубу. Показники iмпедансу i поляризацшно1" емностi у сосни i берези на експериментальних дiлянках знач-но змшюються навiть у перiод фiзiологiчного спокою дерев (табл. 3).
Найнижчi показники iмпедансу (17,8 кОм) i високi поляризацшно1" емностi (0,77 нФ) у сосни зафжсовано на дшянщ 2 з мшмальною участю берези в складi насаджень. 1з збiльшенням участi берези в складi насаджень показники iмпедансу дерев сосни значно збшьшились (21,2-25,0кОм), а поляри-зацiйноi емностi вiдповiдно зменшились (0,59-0,74 нФ). Щ данi свщчать про
погiршення стану сосни загалом зi збiльшенням у складi насаджень кiлькостi дерев берези.
Табл. 3. Дiелектричнi показники дерев у насадженнях _на староорних землях (22-23.10.09 р.)_
№ ПП Склад насадження Порода Дiелектричнi показники
iмпеданс, кОм поляризацiйна емтсть, нФ
2 10С+Бп, Д, Г, Яв С 17,8±0'8 0,77±°'°3
3 7С3Бп+Д С 21,2±1'3 0,74±0'04
Бп 29,5±1'° 0,43±0'01
4 7Бп3С+Яе, Ос, Гр С 21,2±''3 0,64±0'03
Бп 26,9±11 0,45±0'02
5 9Бп1С+Врк, Г С 25,0±:'4 0,59±0'03
Бп 32,0±2,0 0,44±0'02
7 9Бп1Врк+Яв Бп 29,5±1'1 0,41±0'02
У берези також виявлено значш змши дiелектричних показниюв на дь лянках, як вiдрiзняються рiзною участю и в складi насаджень. Так, показники iмпедансу у берези на дшянках становили 25,0-32,0 кОм, а поляризацшно! емност - 0,41-0,45 нФ. Найкращим фiзiологiчним станом характеризуемся береза на дшянщ 4, де и участь у насадженнi становить 7 одиниць i вона формуе пануючий ярус. Вищi показники iмпедансу i низькi поляризацшно! емностi на дшянках 5 i 7 визначаються високою внутрiшньовидовою конкуренцiею у гус-тих насадженнях берези, що призвело до загального послаблення.
Формування насаджень призводить до змши обстановки тд 1х наметом - спостерiгаеться змша показникiв мiкроклiмату, розвитку i видового складу трав'яно! рослинностi, появляеться люова пiдстилка. Нагромадження люово! пiдстилки нерозривно пов'язане з особливостями формування насаджень (табл. 4).
Табл. 4. Маса л'шовсн ч'кдстилки nid наметом насаджень на староорних землях
№ ПП Склад насадження Абсолютно суха маса, г/м2
середне %
1 10C 1539 100,0
2 10С+Бп, Д, Г, Яв 1141 74,1
3 7С3Бп+Д 1375 89,3
4 7Бп3С+Яе, Ос, Гр 986 64,1
5 9Бп1С+Врк, Г 1353 87,9
6 10Бп+С, Кл, Яв, Ос, Врк, Г 1250 81,2
7 9Бп1Врк+Яв 1406 91,4
Зокрема, маса люово! шдстилки в абсолютно сухому сташ на дослщних дшянках сягала 986-1539 г/м . Найбшьшою вона виявилась на дшянщ 1 в чистому сосновому насадженш (1539 г/м) з густотою 11 тис.шт./га, а наймен-шою - на дшянщ 4 (986 г/м ) зi складом насадження 7Бп3С i густотою 14,1 тис.шт./га. У насадженш на дшянщ 1 складаються найнесприятливiшi умови для мiнералiзацil люово! пiдстилки. Але цей фактор не е основним в и
нагромадженнi. Ймовiрно, тут накладаеться сукупшсть рiзних факторiв, якi зу-мовлюють формування люово! пiдстилки пiд наметом молодих насаджень. Так, на донках 5 i 7 формуються практичнi чистi березняки, але вони нагро-маджують значну масу люово! пiдстилки (1353-1406 г/м ). При цьому густота насадження на дшянщ 7 виявилась одною з найменших i становить 10 тис. шт./га, а на дшянщ 5 - одною з найбшьших (19,5 тис. шт./га). Водночас у цих насадженнях складаються найкрашд умови для мшер^заци люово! шдстилки.
Таким чином, в умовах швшчно-захщного Подiлля вiдбуваеться iн-тенсивне природне заростання покинутих староорних земель деревною рос-линнiстю. Тут переважно формуються насадження з рiзною участю сосни i берези, або ж чист деревостани цих порщ. Стан сосни i берези в насадженнях здебшьшого залежить вщ спiввiдношення цих порiд у складi деревоста-нiв. Встановлено також штенсивне нагромадження люово! пiдстилки пiд наметом формуючих насаджень.
Л1тература
1. Бауэр Л. Забота о ландшафте и охрана природы : пер. с нем. / Л. Бауэр, Х. Вайничке.
- М. : Изд-во "Прогрес", 1971. - 348 с.
2. Бодров В.А. Лесная мелиорация / В. А. Бодров. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1952. - 251 с.
3. Брауде И.Д. Закрепление и освоение оврагов, балок и крутых склонов / И. Д. Брауде.
- М.-Л. : Сельхозиздат, 1959. - 248 с.
4. Криницький Г.Т. Ф1томелюративт насадження на еродованих землях Захщного По-дшля: рют, життевють, грунтотворна роль / Г.Т. Криницький, С.М. 1ваницький // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 2004. - Вип. 71. - С. 199-208.
5. Криницький Г.Т. Про методику використання елекгроф1зюлопчних показниюв для визначення життездатност деревних рослин / Г.Т. Криницький // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : М1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в, 1992. - Вип. 23.
- С. 3-10.
6. Калетник М.М. Розроблення наукових основ люовщновлення i вирощування люу на забруднених радiонуклiдами землях, непридатних для сшьського господарства / М.М. Калетник, М.П. Савущик, Г. А. Шлончак, М.М. Давидов, В.М. Худолш, А.П. Гавриленко // Наука. Чорнобиль-96 : зб. тез наук.-практич. конф., 11-12 лютого 1997 р. - К., 1997. - С. 101-102.
7. Пастернак П.С. Люове господарство в умовах радюактивного забруднення / П.С. Пастернак // Украшський лю, 1994. - № 2. - С. 48-49.
8. Пастернак П.С. Лесная рекультивация деактивированных земель / П.С. Пастернак, Н.Д. Кучма, Н.П. Савущик, Г. А. Шлончак, П.П. Подкур, Н.П. Архипов, И.С. Федотов // Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения : тез. докл. Всесоюз. науч.-практич. конф. - Гомель : Изд-во БелНИИЛХ, 1990. - С. 29.
9. Соловш 1.П. Формування оптимально! люистосп i створення люових культурна агро-ладшафтах Захщного Люостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури, селекщя, насшництво та озеленення мiст" / 1.П. Соловiй. -Львiв, 1992. - 18 с.
Иваницкий Р.С., Заика В.К., Криницкий Г.Т. К вопросу естественного лесовосстановления и формирования насаждений на покинутых староорних землях Северо-Западного Подолья
Исследовано, что в условиях Северо-Западного Подолья происходит интенсивное естественное зарастание покинутых староорных земель древесной растительностью. Здесь преимущественно формируются насаждения с разным участием сосны и березы, или же чистые древостои этих пород. Состояние сосны и березы в насаждениях в основном зависит от соотношения этих пород в составе древостоев. Установлено также интенсивное накопление лесной подстилки под навесом насаждений.
Ivanickyy R.S., Zajka V.K., Krynytskyy G.T. To question of natural reforestation and forming of planting on the abandoned elder plants of Northwestern Podillya
Investigational, that in the conditions of North-Western Podillya there is the intensive natural overgrowing of the abandoned elder plants earths by a lignosa. Here planting is mainly formed with different participation of scotch pine and birch, or clean forest of these breeds. Consisting of pine-tree and birch of planting mostly depends on correlation of these breeds in forest composition . The intensive piling up of the forest bedding is set also under the tent of planting. _
УДК349.6:504.38 Проф. М.В. Шульга, д-р юрид. наук -
Нащональна юридична акадмя Украти м. Ярослава Мудрого
НАЦЮНАЛЬШ ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Дослщження присвячено аналiзу правових проблем змши ^мату на наць ональному рiвнi. Розглянуто широке коло питань щодо зазначених проблем. Зокре-ма, проаналiзовано чинне еколопчне законодавство Укра!ни, яке регулюе вщносини щодо запоб^ання негативним наслщкам змши ^мату.
Ключов1 слова: еколопчне законодавство, змши ^мату, викиди в атмосферу, вщповщальшсть.
На сучасному еташ розвитку суспшьства правов1 проблеми запоб1ган-ня негативним впливам глобальних змш кл1мату на екосистему земл1, !хне вщвернення та пом'якшення виходять на перший план як на м1жнародному, так 1 на нацюнальному р1внях. Саме тому особливо! актуальност набувае завдання, пов'язане з виробленням концептуальних шдход1в до виршення зазначених проблем у контекст! Рамково! конвенци ООН про змшу кл1мату (1992 р.), вимог Кютського протоколу до ц1е! конвенци (1997 р.), регюналь-них конференцш, а також пошуку шлях1в реал1заци шщативи Укра!ни з роз-роблення та створення Еколопчно! Конституци Земль
Змша кшмату е одшею з найбшьш важливих та складних проблем у сфер! охорони навколишнього природного середовища, яка сшткала людство в останне столггтя. Вона зумовлена насамперед реакщею кшматично! систе-ми на тдвищення концентрацшних парникових газ1в в атмосфер!, яке у кш-цевому рахунку призведе до глобального потеплшня на планет!. У сучасних умовах це е результатом безпосередньо! антропогенно! д1яльност1 людини, функцюнування транспорту, енергетики, промисловост та ш. Окр1м цього, деяк види антропогенно! д1яльност1 теж сприяють парниковому ефекту. Йдеться, зокрема, про необгрунтоване вирубування лшв, внаслщок якого ви-вшьнюеться двоокис вуглецю, що в них нагромаджений.
Вщомо, що процеси змши кшмату так чи шакше безпосередньо пов'я-заш !з змшами яюсного стану атмосфери, який може попршуватись внасль док порушення норматив1в еколопчно! безпеки атмосферного повггря, тобто порушення гранично допустимого максимального вмюту забрудниюв, а також гранично допустимих р1вшв впливу акустичного, електромагнггного, юшзуючого та шших ф1зичних \ бюлопчних чинниюв. Значний обсяг вики-д1в забрудниюв та !хня сукупшсть здшснюють стацюнарш та пересувш дже-