Научная статья на тему 'До питання етимології окремих назв хіміко-фармацевичних препаратів'

До питання етимології окремих назв хіміко-фармацевичних препаратів Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
104
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕТИМОЛОГіЯ / ХіМіКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕРМіНОЛОГіЯ / ГРЕКОЛАТИНСЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ / ETYMOLOGY / CHEMICAL AND PHARMACOLOGICAL TERMS / GREEK-LATIN ORIGIN

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Карбовнік І. В.

Статтю присвячено питанню етимології хіміко-фармацевтичних препаратів, зокрема тих, що походять від назв рослин.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The article is dedicated to the question on etimology of some names of chemical and pharmacological preparations, especially those which have their origin from plants names.

Текст научной работы на тему «До питання етимології окремих назв хіміко-фармацевичних препаратів»

УДК 54. (038): 615(038)

Карбовшк I. В., старший викладач © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iм. С.З. Гжицького

ДО ПИТАННЯ ЕТИМОЛОГП ОКРЕМИХ НАЗВ Х1М1КО-ФАРМАЦЕВИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В

Статтю присеячено питанню етимологи хiмiко-фармацеетичних препаратiе, зокрема тих, що походять eid назерослин.

Ключоei слова: етимологiя, хiмiко-фармацеeтична термiнологiя, греко-латинське походження.

У сучасних умовах, у зв'язку 3i суттевими змшами в оргашзацп навчання у вищих навчальних закладах Ш-ГУ рiвня акредитаци, яю зумовленi запровадженням кредитно-модульно! системи вiдповiдно до вимог Болонського процесу, особливо зростае необхщшсть розробки нового навчально-методичного та шформацшного забезпечення дисциплiн, роль педагопчно! майстерностi науково-педагогiчного працiвника, рiвень його методично! готовност управляти процесом тдготовки фахiвцiв на новому рiвнi вимог. 1ноземш мови, у даному випадку латинську, вивчають пiд кутом зору професшного спрямування, тобто з акцентом на термшолопчний аспект вивчення дано! дисциплши.

1сторично склалося так, що св^ова медицина, у тому чи^ фармацiя, користуеться термiнологiею греко-латинського походження, яка е результатом творчих пошуюв представниюв рiзних сфер науки: фiлософiв, медикiв, бiологiв, хiмiкiв etc. Прюритетне значення латинсько! мови у формуванш сучасно! мiжнародно! термiнологi! фармацi! обумовлене насамперед тим, що науковi основи фармацевтично! науки були закладенi ще у Стародавнiй Грецi! та Рим1

Розвиток хiмiко-фармацевтично! термiнологi! - складний процес, що пiдлягае постiйним змшам. Вивчення термiнiв у дiахронi! е необхщною умовою !х розумiння, кращого засвоення, упорядкування та унiфiкацi!.

Питання етимологi! термiна було i залишаеться об'ектом дослiдження науковцiв, тому метою дано! роботи е теоретичне обгрунтування педагопчних передумов вивчення питання етимологи термiна, етимологiчний аналiз тих назв хiмiко-фармацевтичних препаратiв, що походять вщ латинських та грецьких назв рослин. Основне завдання дослщження полягае у тому щоб: 1) звернути увагу науковщв на актуальнiсть вивчення даного питання; 2) проаналiзувати теоретичнi джерела вивчення етимологи термша; 3) зосередити увагу на хiмiко-фармацевтичнi термши, що походять вiд назв рослин.

Крiм назв фармацевтичних препаратiв, що вказують на !х хiмiчний склад, структуру та фiзичнi властивостi, е ряд назв, що етимолопчно пов'язаш з рослинами. Широке застосування в медициш вiд давнiх часiв мае, наприклад,

© Карбовшк I. В., 2008

161

полин. Полин у греюв був вщомий тд назвою apsintion, а у римлян пщ назвами absinthium та artemisia. Уже в стародавньому Римi цю рослину використовували з лiкувальною метою. З багатьох видiв полину найбiльшого значення набув полин гiркий та цитварний. Пркий полин мае тепер назву Artemisia absinthium. Назва Artemisia походить вщ прiзвища богинi Artemis, яка допомагала при пологах та була откункою жiнок, або вiд прiзвища царицi Артемiди, що лiкувалася щею рослиною. Особливого значення набув полин цитварний. Вш був вiдомий грекам тд назвою santonikion або santonion, а римлянам - тд назвою Absinthium santonicum або herba santonica. Назва ще! рослини пов'язана з тим, що греки та римляни одержували i'l вiд галльського племен Santonoi, Santones. Вчений Вiтштейн виводить назву рослини вщ iталiйського слова santo (святий) через цiлющi властивост зiлля, або через те, що цю рослину завозили з Палестини, тобто «свято! землЬ> [5, с. 85]. Вважають, що назва взята з ^алшсько! мови, оскiльки ^алшщ вперше розповсюдили цитварне сiм'я в Сврот. З iталiйських слiв semenza (ciM 'я) i semenzina (ciM 'ячко) й була утворена латинська назва semen Cinae [2, с. 22]. З рiзних вцщв полину виробляють цiлий ряд речовин: абсинтин, сантонш та iншi.

Рослина жовтоз^я широколисте росте в горах Кавказу та на Закавказзг Латинська назва рослини - Senecio platyphyllus. Латинське слово Senecio означало не тшьки стареть або старця (вщ прикметника senex та senectus - старий), але i рослину хрестокорть. Остання назва пов'язана з тим, що рослини виду senecio (укр. жовтоз^я, рос. крестовник) характерш фруктами, що нагадують голову лисого старця. Грецький прикметник platyphyllos (широколистий) утворений вщ прикметника platus (широкий) та iменника phyllon (листок). I дiйсно, жовтозшля широколисте мае дуже широке прикореневе листя. У 1934 роцi росшський академiк А. П. Орехов iз жовтозiлля видiлив алкало'д, який назвав платифшшом та сенецифiлом, використовуючи для його номшацп латинську назву рослини [1, с. 94].

Лжарська рослина строфант росте у тротчних лках Схщно! Африки. li' назва Strophanthus походить вщ двох грецьких тв: strophos i anthos. 1менник strophos означае плетений шнурок, ленту, плеттку, походить вщ дiеслова strepho (кручу, закручую, звиваю) i вказуе на стрально закрученi пелюстки квiток ще! рослини. 1менник anthos означае паросток, квтка. 3i строфанту добувають важливий серцевий глiкозид -strophanthinum [8, с. 328].

Шоколадне дерево росте у тротчних люах Америки. Лшней дав йому назву theobroma. Ця назва складаеться з двох старогрецьких ^в: theos - бог, та broma - жа (theobroma = жа богiв). Така назва дана на основi того, що какао, яке добувають з шоколадного дерева, приемне на смак. З лушпиння плодiв шоколадного дерева одержують алкало'д - theobrominum i застосовують головним чином як дiуретичний засiб.

Валерiана як лжарська рослина була вiдома римлянам пщ назвою Nardus Geltica (gallica). Сучасну назву валерiана одержала вщ латинського дiеслова valere, що означае бути здоровим. З ще! рослини одержуемо кислоту пiд назвою

162

acidum valerianicum (isovalerianicum), яку використовують для виробництва препарату validolum.

Лшарська рослина бензогн (Benzoinum officinale) - дерево, що росте в 1ндп. При рiзаннi кори деревини бензо1ну витжае рщина, яка на повiтрi стае живицею. Ця живиця мае назву benzoë. З рiзних сорив benzoe добувають кислоту, яку xímí^ називають acidum benzoicum [2, c. 25].

Гвоякове дерево завезене з Америки в Свропу дуже давно, тсля вiдкриття Америки. Його латинська назва Guaiacum officinale запозичена в одше! з шдшських мов племен Тайно. У цш мовi guayacan означало зал1зне дерево у зв'язку з дуже твердою деревиною. Шзшше ця назва перейшла в iспанську мову guayaco, а поим i в латинську мову. З гвоякового дерева добувають ряд речовин тд назвами гваякол, гваякова кислота та iншi [6, с. 83].

Лшарська рослина цинхона червоносокова (Cinchona succirubra) е вiчнозеленим деревом, що походить з кра!н Перу та Ботвп. Кора цього дерева в мовi перуанських iндiйцiв мала назву Ипа та вживалася мюцевими жителями як лiкарський засiб проти маляри. У XVII столiттi графиня Анна дель Чiнгон (Chinchón), дружина вще-короля Перу захворiла на малярш, а шдшська служниця вилiкувала li цiею корою. На честь поди Лшней назвав рослину cinchona (вщ прiзвища графинi). Цю рослину називали також хiнним деревом -вщ перуанського слова кгпа. Сiк хшного дерева червоного кольору, через це в латинськш назвi дерева е прикметник succiruber. Цей прикметник складаеться зi слова succus - с\к та ruber - червоний. З кори хшного дерева одержують багато алкаловдв, найважливiшi з яких chininum, chinidinum, cinchoninum, cinchonidinum.

Кокагновий кущ (erythroxylon coca) - це твденно-американська рослина, яка в перуанських шдшщв мае назву queckua coca. Деревина ще! рослини червоного кольору, тому рослину названо erythroxylon - вщ старогрецьких ^в erythros (червоний) i ksylon (деревина, дерево). З листя кокашового куща добувають алкалощ, який одержав назву cocainum.

Чайний кущ (thea viridis, thea chinensis) вирощували вперше в Кита! в 150 р. до н. е. У IX ст. араби описали цю китайську рослину тд назвою Tsa. Чай як напиток почали вживати в Сврот тшьки в XVII столки. З листюв чаю добувають декшька важливих алкало1дов, з яких важливого значення набув теоф1л1н ( thea - чай, phyllon - листя, рослина).

Лшарська рослина раувольф1я змИ'на (лат. Rauwolfia serpentina) - це тротчна рослина, що росте в крашах твденно! i твденно-схщно! Ази. Названа раувольф1я французьким ботатком Плюмером, який в XVI столiттi вивчав флору Сходу, в честь лжаря та подорожника Леонарда Раувольфа. Цей вiчно зелений кущ вживався у народнш медицинi в 1ндп при укусах скорпiонiв та змш (вiд лат. serpentinus - змпний, змiеподiбний). Цей прикметник знаходиться в «генетичному» зв'язку з iменником serpens - вуж, гадюка та дiесловом serpere - повзти. З раувольфи змино! одержують ряд алкало1дов тд такими назвами: резерп1н, раувольфш, резерпшш, серпентин та iншi.

163

Рослина cкополiя картолтська (лат. Scopolia carniolica) росте найчастше в дубово-грабових люах Карпат. Рослина була описана вперше в XVI столки Маттюлюом. У XVIII ст. вивчав !! ^алшський вчений Scopoli, в честь якого i була названа рослина. Цю рослину знайшов Scopoli над рiчкою Iдрiею. Рiчка та мiсцевiсть Iдрiя знаходяться в частит Югослави, яку в середньовiччi називали Carniola. Назва Carniola походить вщ слова Carni, яким римляни називали кельтське плем'я, що проживало в Каринти. Каринтсью Альпи римляни назвали Carnici Alpes. Вiд назви Carniola утворений прикметник carniolicus, що входить у назву рослини [3, c. 88]. 1з скополи добувають рiзнi алкало'ди, у тому чи^ скополамiн.

Отже, щоб оволодiти мовою фармацевтично! науки, правильно розумiти прийнят в медицинi латинськi назви лтв, лiкарських рослин, препаратiв, необхiдно знати, як виникла i розвивалася фармацевтична термшолопя, ознайомитись з !! тепершшм станом, основними поняттями термiнотворення та структурою термшв. Знання назв лжарських речовин, що етимологiчно пов'язанi з рослинами, дае можливють краще засвоювати i запам'ятовувати фармацевтичнi термiни, розум^и !х склад та призначення.

Л^ература:

1. Бобырев В. М., Крилов Ю. Ф. Чекман Г. С. Фармаколопя. - Ки!в, 1996.

2. Верхратський С. А. Iсторiя медицини. 3-е вид. - Ки!в, 1983.

3. Зеликсон Ю. И., Кондратьева Т. С. Лекарственние средства Древнего Рима. // Фармация, 1992, № 9, № 6.

4. Зеликсон Ю. И., Кондратьева Т. С. Приготовление лекарств в Древней Греции // Фармация, 1987, № 4.

5. Карасик В. Прошлое и настоящее фармакологи // Под ред. Чернявского. - Минск, 1980.

6. Левинштейн И. История фармации и организации фармацевтического дела. - Москва, 1939.

7. Korpela J. Das medicinalpersonen im antiken. Helsinki, 1987.

8. Wellmann M. Beitrage zur Geschichte der Medizin im Alterum. Hermes, 65, 1930.

Summary

The article is dedicated to the question on etimology of some names of chemical and pharmacological preparations, especially those which have their origin from plants names.

Key words: etymology, chemical and pharmacological terms, Greek-Latin

origin.

Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008

164

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.