CC BY
17
© Родинський О. Г., Ткаченко С. С., Мозгунов О. В., Гузь Л. В., Родинська Г. О. УДК 612.83:612.662.9:618.173-073.7/-076-085:615.2.1-092.9 Родинський О. Г., Ткаченко С. С., Мозгунов О. В., Гузь Л. В., Родинська Г. О.
д1я комплексного препарату цитофлав1н на б1оелектричну активнють еферентних волокон с1дничного нерву в умовах експериментально!' менопаузи
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпро)
1касИепко88@1.иа
Дослiдження е частиною науково-дослщно! ро-боти кафедри фiзiологií ДЗ «ДМА МОЗ Укра1ни» «Ме-хаызми адаптивних реакцiй центральних та перифе-ричних вiдцiлiв нервово! системи за нормальних та патолопчних умов» (державна реестра^я Укр1НТЕ1 № 0111и002789).
Вступ. У вiццаленi строки менопаузи, особливо ранньо!, у жiнок часто виникають скарги на м'язову напругу, судоми, слабюсть, парестезiI, змiну больо-во! чутливостi тощо [4,16]. Модулюючий вплив ж^ ночих статевих гормонiв на центральну та перифе-ричну нервову систему може внести значний вклад у виникнення вище перелiчених симптомiв [12,14].
У наших попереднiх дослщженнях було встанов-лено, що за умов раннього виникнення та тривалого юнування дефщиту естрогенiв вiдбуваеться пщви-щення збудливостi еферентних волокон сщничного нерву на фонi зростання хронакси, латентного пе-рiоду та зниження лабiльностi [9]. Цi змiни частково можна пояснити виникненням юнного дисбалансу, зокрема, гiпокальцiемiею [7,13], розвитком ппокси нервових структур на фонi !х пiдвищеноI чутливостi до нестачi кисню обумовленою дефiцитом естро-генiв з !х нейропротекторними властивостями [17], порушенням процесiв мiелiнiзацiT [18], посиленням процеЫв перекисного окиснення лiпiдiв, зниженням активной Ыа+/К+-АТФази [15] та спотворенням м^ кроструктури аксону [19].
Беручи до уваги, що оварiоектомiя у репродуктивному вц найчастiше виконуеться з приводу он-кологiчних захворювань, коли використання гормонально! замюно! терапи небажане, була поставлена задача пошуку альтернативних напрямкiв корекци вище перелiчених вiдхилень.
Метою даного досл1дження було експеримен-тальне вивчення впливу комплексного препарату «ЦитофлавЫ», що мае антиоксидантн та метабо-лотропнi властивостi в умовах експериментально! хiрургiчно! менопаузи як одного з засобiв терапи тзых ускладнень.
Цитофлавiн, стерильний розчин для внутршньо-венних iн'екцiй, в ампулах по 10 мл, е збалансованим комплексом з двох метаболтв: бурштинова кислота 1 г рибоксин 200 мг i двох кофермен™ вггам^в: рибофлавiна мононуклеотид 20 мг (вггамЫ В2) та нiкотинамiд 100 мг (вггамЫ РР) [2]. ВЫ компоненти
препарату е природними метаболггами оргаызму, якi утилiзуються клiтинними структурами, беруть участь в окисно-вiдновних реак^ях, сприяють зниженню н тенсивностi перекисного окислення лтщв, активацп системи антиоксидантного захисту, що призводить до нормалiзацi! обмiнних процесiв в органiзмi [2].
Патогенетичним обгрунтуванням використання препарату цитофлавЫ е те, що його компоненти стимулюють дихання i енергоутворення в клiтинах, покращують процеси утилiзацi! кисню i глюкози в тканинах, вщновлюють активнiсть ферментiв антиоксидантного захисту, активують внутрiшньоклiтинний синтез бтка, сприяють ресинтезу Y-амiномасляно! кислоти в нейронах [5].
Об'ект I методи досл1дження. Експерименти були проведенi на 26 бтих статевозрiлих щурах-самицях лши Вiстар вагою 200-250 г, через 120 дыв пiсля тотально! оварюпстероектомп [10] з метою створення експериментально! менопаузи. Тварин було роздтено на 2 групи: контрольну (14 тварин) та тддослщну (12 тварин). Щури пiццослiдно! групи отримували Ытраперитонеально розчин препарату Цитофлавiн, розведений у 10 разiв фiзiологiчним розчином хлориду натрю 0,9%, у дозуваннi 0,13 мл / 100 г ваги 1 раз на добу протягом 10 дыв, згщно з фармакоюнетикою препарату [6]. Тваринам контрольно! групи виконували Ытраперитонеальне вве-дення фiзiологiчного розчину хлориду натрiю 0,9% - 0,26 мл. Обидвi групи тварин утримувалися у стан-дартних умовах вiварiю (t° 22±2 °С, свiтлий/темний цикл - 12/12 год.). Пщ тiопенталовим наркозом (50 мг/кг) проводили розтин м'яких тканин та ламЫек-томю скляним гачком розтинали тверду мозкову оболонку, видiляли вентральний коршець сегменту 1_5 спинного мозку (СМ) та перетинали його бтя мiсця входу у СМ. Сщничний нерв видiляли на стегн та перев'язували бiля входу в м'яз. Вщведення ви-кликано! активной проводили вiд проксимально! дiлянки вентрального корЫця при стимуляцi! тсила-терального сщничного нерва iмпульсами тривалю-тю 0,3 мс та силою вщ 1 до 5 поропв (П). Подальше збтьшення iнтенсивностi подразнення не викли-кало пiдвищення амплiтуди вщповщ. Аналiзували такi параметри: порiг, хронакЫя, латентний перiод (ЛП), амплiтуда та тривалють потенцiалу дi! (ПД). Також до^джували явище рефрактерностi за до-
помогою нанесення парних стимулiв з iнтервалом вщ 2 до 20 мс [9]. Дослщження проводили за допо-могою стандартно! електрофiзiологiчноí апаратури (електростимулятор ЕСУ-2, пiдсилювач УБП 2-03, аналого-цифровий перетворювач з реeстрацieю на комп'ютер). Обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартних мещ^в варiацiйноí статистики. Достовiрнiсть даних оцiнювали за допомогою методiв параметрично! (критерiй Стьюдента) та непараметрично! статистики (критерiй Манна-Ут нi). Змiни визнавали статистично достовiрними при p<0,05. Всi експериментальнi процедури були ви-конанi вiдповiдно до бвропейсько!' директиви Ради спiвтовариств вщ 24 листопада 1986 р. (86/609/ ЕЕС), евтаназю здiйснювали за допомогою введен-ня летально! дози тюпенталу натрiю.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Величина порогу виникнення ПД ВК суттевих змiн не зазнала. Хронак^я зменшилася на 8,85±1,46% (р<0,01) по вiдношенню до контрольно! групи, пара-метри яко! в цьому та подальших дослiдах прийнятi за 100%. Латентний перюд та загальна тривалють ПД ВК, викликаних супрамаксимальною стимуляци ею волокон сiдничного нерву (5 П), зменшились на 23,19±2,64% (р<0,01) та 29,48±3,39% (р<0,01) вщ-повiдно. Амплiтуда ПД ВК не в^знялась вiд зна-чення цього показника для контрольно! групи щурiв.
При нанесены парних подразнень спостер^ало-ся бтьш ранне вiдновлення ампл^уди вiдповiдi на другий стимул у тварин, що отримували фармаколо-пчну корекцiю, на iнтервалах вiд 3 до 5 мс (рис.) та складало вщповщно 149,31 ±6,29%, 174,50±2,35% (р<0,05) та 111,24±1,79% (р>0,05).
Головною мiшенню при гiпоксичному пошко-дженнi ^тин е мiтохондрií [3]. Нестача кисню, блокада дихального ланцюга i роз'еднання окисного фосфорилювання призводять до формування дефи циту АТФ. Актива^я глiколiзу, в даних умовах в якост компенсаторного механiзму, нетривала внаслщок зниження рН внутрiшньоклiтинного середовища у зв'язку з накопиченням лактату. Осктьки централь-ний фермент глiколiзу, фосфофруктоюназа, мае ви-соку чутливiсть до ацидозу, зниження рН пригычуе и
Рис. Вiдновлення амплiтуди друго'Гвщпов^ вентрального корiнця спинного мозку при нанесеннi парних подразнень. 1 - контроль, 2 - пщдослщна група тварин.
Прим1тка: * - p<0,05; ** - p<0,01 за вш.ношенням до контролю.
активнiсть, що призводить до гальмування та зупин-ки глiколiзу. Зниження кiлькостi АТФ в цьому випадку набувае бiльш виражений i прогресуючий характер. Також вщбуваеться iнгiбування i iнших метаболiч-них шляхiв. Основу таких порушень, крiм дефiциту макроергiвJ становить накопичення в мiтохондрiях вiдновлених кофакторiв (НАДН i ФАДН), оскiльки !х перехiд в окислену форму (НАД i ФАД) в умовах бло-кади транспорту електроыв у дихальному ланцюзi виявляеться неможливим. Це визначае прип-лчення активност мiтохондрiальних депiдропеназ, включа-ючи депдропенази циклу трикарбонових кислот Озо-цитратдепдропеназа, а-кетоплутаратдепидропеназа, малатдепiдропеназа, сукцинатдепiдропеназа) i 0-окислення жирних кислот (ацил-КоА-депидропе-наза i Р-пдрошацт-КоА-депидропеназа). Наслщ-ком припнiчення ЦТК стае деяке пiдвищення вну-тршньо^тиннопо пулу ацетил-КоА, а пальмування 0-окислення жирних кислот обумовлюе прирiст !х вмiсту в цитоплазмi клiтини [3].
Очевидне полтшення з боку часових характеристик викликаних ПД ВК можна пояснити наступ-ною дiею компонентiв тестуемопо препарату. Так, рибофлавЫ забезпечуе збереження i пщтриман-ня окислювально-вщновних реакцiй, репульованих флавiновими коферментами. ВЫ е коферментом плютатюнредуктази, що вщновлюе пул плютатiона -найважлившопо компоненту антиоксидантно! систе-ми ^тини [8]. Рибофлавiн також входить до складу дихальних фермен^в мiтохондрiй (плютарт-КоА-де-пiдропенази, саркозiндепiдропенази, флавопротеíнiв що переносять електрон, НАДН-депдропенази та iнших), як здатнi забезпечувати репенерацiю НАД+. Ця властивють мае вiдношення до ЦТК, так як зсув вщносини НАДН/НАД + в лiву сторону е одним з важливих чинниюв в Ыпбуваны деяких з йопо реак-цiй. Нарештi, флавiновi коферменти виявлен також в оксидазах, монооксипеназах та Ыших прупах фер-ментiв. РибофлавЫ входить до складу Цитофлавiну в дозi ЕД50, тому здатний надавати як антиоксидантну дю (за рахунок пiдтримки системи плютатiону), так i протипiпоксичну (за рахунок флавинових фермен-тiв). Нiкотинамiд е прекурсором кофермен^в деп-дрогеназ (НАД+ 1 НАДФ+). Стввщношення НАДН/НАД + е половним репуляторним механiзмом ЦТК i частково -окиснопо фосфорилювання [6]. Дiя бурштиново! кислоти в умовах ппоксп реалiзуеть-ся в ЦТК i окисному фосфо-рилюваннi. Вона прискорюе оборот дикарбоново! частини ЦТК (сукцинат - фумарат -малат) i знижуе концентрацiю лактату, що дуже важливо при !! поеднаннi з рибоксином. Наслщком пiдвищення крупо-об^ ЦТК е збiльшення обся-пу енерпií, необхiдноí для синтезу АТФ i ГАМК. Бурштинова кислота збiльшуе споживання кисню тканинами i покращуе
тканинне дихання за рахунок посилення транспорту електроыв в мiтохондрiях, вiдтворення протонного градiента на !х мембранах i змщення криво! дисощ-ацi! оксигемоглобiну вправо [11], а отже, пщсилюе вщдачу кисню тканинам [1].
Очевидно, що прип-лчення бiоенергетично,|, функцi! клiтини позначаеться на робот !! енергозалежних систем, зокрема, 3ЫА+ / 2К+ АТФ-ази зовншньо! кгмтин-но! мембрани. В результат зниження активностi 3ЫА+ / 2К+ АТФ-ази спостерiгаеться бтьш повiльне вщнов-лення градiента концентрацп iонiв по обидвi сторони мембрани пюля формування потенцiалу дi!. Наслщком цього може бути подовження перюду рефрактернос-тi, що спостерiгалось у тварин з експериментальною менопаузою. Позитивы зрушення у енергопостачанн субклiтинних структур пщ впливом антиоксидантних та антиппоксантних компонентiв препарату Цитоф-лавiн може призводити до збтьшення лабiльностi не-рвових волокон через покращення роботи 3ЫА+ / 2К+ АТФ-ази, що й спостергалося у тварин пщдослщно! групи даного дослiдження (рис.).
Висновок. Таким чином, пiд впливом компо-нентiв препарату Цитофлавiн, завдяки полтшенню тканинного дихання, вiдцачi кисню гемоглобшом, звiльнення цитоплазми вiд надлишково! концентрацп недоокиснених метаболтв, покращенню синтезу макроерпчних сполук (АТФ) на фон зменшення кть-костi вiльних радикалiв створюються бiльш сприят-ливi умови для роботи юнних каналiв, мембранних насоЫв та клiтинних сигнальних систем нейроыв, що у свою чергу вiдображаеться на зменшення хро-накси, вкорочення латентного перiоду та тривалост ПД ВК, i як наслщок - пiдвищення лабiльностi ефе-рентних нервових волокон. Отже, тестуемий препарат може бути використаний як один з компонен^в комплексного лкування та профтактики в^алених нейропатичних ускладнень ранньо! менопаузи.
Перспективи подальших дослщжень. Ви-вчення впливу Цитофлавiну на бiоелектричну актив-нiсть мотонейронного пулу у вщдалених термiнах експериментально! менопаузи.
лiтература
1. Афанасьев В.В. Цитофлавин в интенсивной терапии. Пособие для врачей / В.В. Афанасьев. - Санкт-Петербург, 2005. - 36 с.
2. Биличенко С.В. Антиоксидантная терапия сахарного диабета и его осложнений (экспериментальное исследование): ав-тореф. дисс. на получение научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.03.06 «Фармакология, клиническая фармакология» / С.В. Биличенко. - Санкт-Петербург, 2010. - 113 с.
3. Владимиров Ю.А. Биологические мембраны и незапрограммированная гибель клетки / Ю.А. Владимиров // Соросовский образовательный журнал. - 2000. - Т. 6, № 9. - С. 2-9.
4. Доброхотова Ю.Е. Менопаузальный синдром / Ю.Е. Доброхотова // Лечебное дело. - 2004. - № 1. - С. 3-8.
5. Клочева Е.Г. Применение препарата Цитофлавин в неврологии: [пособие для врачей] / Е.Г. Клочева. - Санкт-Петербург, 2008. - 6 с.
6. Коваленко А.Л. Механизм действия и фармакокинетика метаболической композиции цитофлавин / А.Л. Коваленко, А.Ю. Петров, М.Г. Романцов // Успехи современного естествознания. - 2002. - № 4. - C. 47-48.
7. Маличенко С.Б. Системные изменения в климактерии. Роль дефицита кальция и витамина D в формировании постмено-паузального симптомокомплекса / С.Б. Маличенко, В.А. Волкова, К.К. Халидова // Современная ревматология. - 2008. - № 1. - С. 20-31.
8. Меньшикова Е.Б. Антиоксиданты и ингибиторы радикальных окислительных процессов / Е.Б. Меньшикова, И.К. Зенков // Успехи современной биологии. - 1993. - Т. 113, № 4. - С. 442-455.
9. Родинський О.Г. Викликана бюелектрична активнють еферентних волокон сщничного нерва бших щурiв за умов експериментальноУ менопаузи / О.Г. Родинський, С.С. Ткаченко, Л.В. Гузь // Медичш перспективи. - 2016. - Т. 21, № 1. -С. 4-9.
10. Родинський О.Г. Електрофiзiологiчний аналiз збудливост нервово-м'язового комплексу за умов експериментальноУ менопаузи / О.Г. Родинський, С.С. Ткаченко, О.В. Мозгунов // Експериментальна та клЫчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2014. - № 3. - С. 7-13.
11. Розенфельд А.Д. Регуляция сукцинатом вклада митохондрий в поддержание рН при АТФ-азных нагрузках: дисс. ...канд. биол. наук / А.С. Розенфельд. - Пущина, 1983. - 145 с.
12. Федотова Ю.О. Эффекты эстрогенов в центральной нервной системе / Ю.О. Федотова, Н.С. Сапронов // Успехи физиологических наук. - 2007. - Т. 38, № 2. - С. 46-52.
13. Frankenhaeuser B. The action of calcium on the electrical properties of squid axons / B. Frankenhaeuser, A.L. Hodgkin // Journal of Physiology. - 1957. - Vol. 137, № 2. - P. 218-244.
14. Koszykowska M. Effect of steroid hormones on the peripheral nervous system / M. Koszykowska, J. Wojtkiewicz, M. Majewski [et al.] // Journal of Animal and Feed Sciences. - 2008. - № 17. - P. 3-18.
15. Li Y N-myc downstream-regulated gene 2, a novel estrogen-targeted gene, is involved in the regulation of Na+/K+-ATPase / Y Li, J. Yang, S. Li [et al.] // Journal of Biological Chemistry. - 2011. - Vol. 286. - P. 32289-32299.
16. Mburu D. Menopause muscle pain and muscle tension: symptoms, causes, treatments / D. Mburu. - 2014 May 3. [Online] Last Modified: October 21, 2014. - https://www.consumerhealthdigest.com/menopause-center/menopause-muscle-pain-and-tension.html.
17. Ogunshola O.O. Paracrine and autocrine functions of neuronal vascular endothelial growth factor (VEGF) in the central nervous system / O.O. Ogunshola, A. Antic, M.J. Donoghue [et al.] // Journal of Biological Chemistry. - 2002. - Vol. 277, № 13. - P. 1141011415.
18. Paul M.R. Steroid hormone signaling between schwann cells and neurons regulates the rate of myelin synthesis / M.R. Paul, J.L. Andrew, K.N. Benjamin [et al.] // Annal of the New York Academy Sciences. - 2003. - Vol. 1007. - P. 340-348.
19. Unal D. A new hypothesis about neuronal degeneration appeared after a rat model of menopause / D. Unal, Z. Halici, Z. Altunkaynak [et al.] // Neurodegener Diseases. - 2012. - Vol. 9, № 1. - P. 25-30.
УДК: 612.83:612.662.9:618.173-073.7/-076-085:615.2.1-092.9
Д1Я КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ ЦИТОФЛАВ1Н НА Б1ОЕЛЕКТРИЧНУ АКТИВН1СТЬ ЕФЕРЕНТНИХ ВОЛОКОН С1ДНИЧНОГО НЕРВУ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОТ МЕНОПАУЗИ
Родинський О. Г., Ткаченко С. С., Мозгунов О. В., Гузь Л. В., Родинська Г. О.
Резюме. Мета - вивчення змш активност еферентних нервових волокон пщ впливом препарату Ци-тофлавш в умовах менопаузи. Препарат вводився штраперитонеально самицям бтого щура через 120 дыв пюля оварiогiстероектомií протягом 10 дыв. Аналiзували збудливiсть та амплiтудно-часовi параметри ви-кликаних вiдповiдей нервових волокон. Зафксовано зменшення хронаксií на 8,85±1,46% (р<0,01), латентного перюду та загально! тривалостi вiдповiдi на 23,19±2,64% (р<0,01) та 29,48±3,39% (р<0,01) вiдповiдно. При нанесеннi парних подразнень спостер^алося бiльш ранне вiдновлення ампл^ди вiдповiдi на другий стимул на штервалах 3-5 мс.
Ключовi слова: менопауза, еферентн волокна, Цитофлавiн.
УДК: 612.83:612.662.9:618.173-073.7/-076-085:615.2.1-092.9
ДЕЙСТВИЕ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТА ЦИТОФЛАВИН НА БИОЭЛЕКТРИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ ЭФФЕРЕНТНЫХ ВОЛОКОН СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ МЕНОПАУЗЫ
Родинский А. Г., Ткаченко С. С., Мозгунов А. В., Гузь Л. В., Родинская Г. О.
Резюме. Цель - изучение изменения активности эфферентных нервных волокон под влиянием препарата Цитофлавин в условиях менопаузы. Препарат вводился интраперитонеально самкам белой крысы через 120 дней после овариогистероектомии в течение 10 дней. Анализировали возбудимость и амплитудно-временные параметры вызванных ответов. Зафиксировано уменьшение хронаксии на 8,85±1,46%, латентного периода на 23,19±2,64% и общей продолжительности ответа на 29,48±3,39% (р<0,01). При нанесении парных раздражений наблюдалось более раннее восстановление амплитуды второго ответа на интервалах 3-5 мс.
Ключевые слова: менопауза, эфферентные волокна, Цитофлавин.
UDC: 612.83:612.662.9:618.173-073.7/-076-085:615.2.1-092.9
ACTION CITOFLAVIN ON THE BIOELECTRIC ACTIVITY OF THE EFFERENT FIBERS OF THE SCIATIC NERVE IN EXPERIMENTAL MENOPAUSE
Rodinsky A. G., Tkachenko S. S., Mozgunov A. V., Guz L. V., Rodinska G. O.
Abstract. In our previous studies, it was found that the conditions of the early emergence and continued existence of estrogen deficiency is an increase in the excitability of efferent fibers of the sciatic nerve against the background of increasing chronaxie, latency and reduced lability. These changes can be explained by hypoxia neural structures against the background of increased sensitivity to lack of oxygen caused by estrogen deficiency to their neuroprotective properties, violation of myelination processes, decreased activity of Na + / K + -ATPase.
The aim of this study was to investigate the influence of a combination of succinic acid riboksin, riboflavin and nicotinamide, in the preparation Cytoflavin that has antioxidant and metabolic properties on bioelectrical activity of efferent nerve fibers under experimental menopause. The rationale for the use of the drug Cytoflavin is that its components incentives respiration and energy production in cells, improves utilization of oxygen and glucose in the tissues, reducing the activity of antioxidant enzymes, activating intracellular protein synthesis, help resynthesis Y-aminobutyric acid neurons. Experiments were conducted on 26 white mature female rats Wistar weighing 200250 g, 120 days after total ovariohisteroektomia to create experimental menopause. Rats of experimental group received intraperitoneally Cytoflavin drug solution diluted 10 times physiological sodium chloride 0.9% 0.13 ml / 100 g weight 1 per day for 10 days. The animals in the control group performed intraperitoneally injected with sodium chloride 0.9%. The diversion caused by the activity carried on proximal ventral root with stimulation of the sciatic nerve pulse duration of 0.3 ms and strength from 1 to 5 rapids (P). Analyzed the following parameters: threshold, chronaxie, latent period, amplitude and duration of the action potential. Also investigated the phenomenon refractory by applying paired stimuli with intervals of 2 to 20 ms. Processing of the data was performed using standard methods of variation statistics. The reliability of the data was assessed using parametric methods (Student test) and nonparametric statistics (Mann-Whitney criterion). There was a decrease in chronaxie 8,85±1,46% (p<0.01) latency to 23,19±2,64% (p<0.01) and the total duration answers to 29,48±3,39% (p<0.01). When applied to paired stimuli observed earlier recovery of the amplitude of second response for interstimulus intervals from 3 to 5 ms.
Improved time characteristics induced responses may explain the subsequent action of the drug components. Riboflavin provides maintenance and redox reactions controlled flavin coenzyme. It is a coenzyme glutathione reductase restoring pool of glutathione - a main component of antioxidant system cells. Riboflavin is also part of the mitochondrial respiratory enzymes that are able to ensure the regeneration of NAD +. Nicotinamide is a precursor nucleotides dehydrogenase (NAD + and NADP +). Value NADH / NAD + is a major regulatory mechanism for tricarbonic acid cycle and partially - oxidative phosphorylation. Action succinic acid under hypoxic conditions implemented in tricarbonic acid cycle and oxidative phosphorylation. It accelerates the turnover succinate -fumarate - malate and reduces the concentration of lactate. The consequence of increasing the circulation of tricarbonic acid cycle is to increase the amount of energy required for the synthesis of ATP and GABA. Succinic acid increases the oxygen consumption of tissues and improves tissue respiration by increasing electron transport in the mitochondria, play proton gradient in their membranes and the shift of oxyhemoglobin dissociation curve to the right, and thus increases the returns oxygen to the tissues. Positive changes in energy supply subcellular structures under the influence of antioxidant and antihypoxic effect of Cytoflavin can lead to increased lability of nerve fibers through the improvement of 3NA + / 2K + ATPase, as observed in experimental animals of this study.
Keywords: menopause, efferent fibers, Citoflavin.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 24.01.2017 року
