CC BY
42
УДК: 636.2:618.619
Ieaxie М.А., астрант, © Стефаник В.Ю., доктор ветеринарних наук, професор
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З.Гжицького Nizanski W., dr hab. n. wet., prof., University of Life Sciences in Wroclaw, Poland
ХВОРОБИ ПРОСТАТИ У ПС1В: ЕТ1ОЛОГ1Я, Д1АГНОСТИКА,
Л1КУВАННЯ
У датй статтi еисетлет осноет аспекти еиникнення захеорюеань передмiхуроеог залози у пае, гх причини, методи дiагностики та л^еання.
Ключовi слова: простата, простатит, гiперплазiя.
На даний час спостер^аеться зниження попиту на собак практично Bcix, нав^ь популярних порщ. Значно розтягнутi термiни ре^заци цуценят примусили багатьох власникiв собак вщмовитись вiд використання !х у репродуктивному циклг У зв'язку з цим бшьшють племiнних псiв довший час не використовуються, що, у свою чергу, призводить до виникнення хвороб передмiхурово! залози [1].
Передмiхуровa залоза (простата) - glandula prostata - у пав являеться додатковою статевою залозою, яка вiдрiзняеться вщ iнших додаткових статевих залоз значними розмiрами, що дае змогу продукувати великий об'ем секрету, який е складовою частиною еякуляту [2,6]. У здорово! собаки передмiхурова залоза розташована бiля кранiального краю тазу i оточуе кiнцеву дiлянку сiм'япровода, проксимальну частину уретри i шийку сечового мiхура. Простата е симетричною залозою, розмiр яко! близько 2 см в дiаметрi, хоча можливi коливання li величини в залежностi вщ розмiру тварини. Секрет залози рщкш молочного кольору, видiляеться разом зi спермiями, розбавляючи !х густу масу. В секрет мiстяться цитрати, аскорбшова кислота, бiлки, лiпiди, цукор i велика кiлькiсть цинку, а також антиглютинши, багато протеолiтичних ферментiв. Крiм цього в секретi наявнi бюлопчно-активш речовини - простагландини i вазогландин, як викликають скорочення гладко! мускулатури матки. Реакцiя середовища секрету е слабо лужною. В результатi реакци нейтралiзацi! при змiшуваннi секрету залози з секретом каналу придатку, сперми переходять iз неактивного (анабiотичного) в активний стан, позбавляючись при цьому протоплазматично! краплi. [2,3].
Вважаеться, що секрет простати нейтралiзуе кислу реакцш пiхви, розбавляе сперму та активiзуе рух спермi!в [4,7].
Кисле середовище секрету передмiхурово! залози забезпечуе бактерицидну дiю, перешкоджаючи розвитку висхiдних шфекцш iз сечового
© 1вах1в М. А., Стефаник В.Ю., Nizanski W., 2011
86
Mixypa, KpiM цього, секрет простати ввдграе важливу роль у рефлекс еякуляци, оскшьки складае бiльшу частину об'ему еякуляту (бшьше 90-95%) [17,18].
Передмiхурова залоза, як важливий орган внутршньо! статево! системи самця, часом зазнае негативного впливу, що призводить до виникнення рiзноманiтних И захворювань.
Класифiкацiя захворювань простати вщображае сучаснi уявлення про причини, мехашзми i особливостi даного патолопчного процесу. Вiдсутнiсть прийнятно! для практичного лжаря класифжаци простатиту свiдчить про дефщит знань i ускладнюе виршення питань, що вiдносяться до визначення л^вально! тактики [8,10,13].
Рiзними авторами, у гуманнш медицинi, зокрема i вiтчизняними, запропоновано декiлька класифiкацiй простатиту. Одна з найбшьш поширених, класифжацш, запропонована Тиктинським О. Л. (1990) для прикладу у Роси, була розроблена з урахуванням етюлогп i патогенезу, а також ктшко-анатомiчних особливостей переб^у простатитiв.
1стотним недолiком ще! класифжацп е l! громiздкiсть, яка ускладнюе l! практичне застосування. Лопаткин Н.А., Горюнов В.Г. (1998) спростили класифжацш хронiчного простатиту, запропонувавши градацш по етiологiчному чиннику, клiнiчному переб^у, наявностi або вiдсутностi ускладнень. На думку цих авторiв, етiологiя виникнення шфекцшного хронiчного простатиту обумовлена будь-якою iнфекцiею, що викликала запалення в здоровш залозi.
Серед причин нешфекцшного простатиту основна роль належить: конгестп, тобто порушенню кровообiгу; порушенню шнерваци передмiхуровоl залози в результатi травми або оперативного втручання; обструкци уретри, що призводить до рефлюксу нешфшовано! сечi в протоки простати.
Найбiльш повною е класифiкацiя простатиту, запропонована у 1994 р. Кшвським НД1 урологи i нефрологи АМН Укра!ни, автором яко! е Юнда 1.Ф.. Також запропонована мiжнародна гiстологiчна класифiкацiя пухлин передмiхуровоl залози (Mostofi F. K., 1980), яка включае такi !х види: 1) епiтелiальнi пухлини; 2) неепiтелiальнi пухлини; 3) змiшанi пухлини [13,15,16].
Патологи передмiхуровоl залози вщносяться до розповсюджених захворювань i можуть розвиватись внаслiдок шфекци, гормональних, анатомiчних або ембрiональних порушень. Захворювання простати частше спостерiгають у дорослих i старших тварин, що пояснюеться гiпертрофiею органа пiд впливом андрогенiв [8,21,23].
Розвиток простати можна роздшити на три перюди. Перший вiдповiдае перюду ембрiогенезу i постнатального розвитку. Ця фаза завершуеться при досягненнi твариною 2-3-рiчного вiку. Другий перiод являе собою фазу вираженого гiпертрофiчного розвитку. Дана фаза мае очевидну андрогенну залежнiсть i завершуеться у вщ близько 12-15 рокiв. Останнiй перюд характеризуеться клiмактеричною iнволюцiею статевих оргашв i
спостер^аеться у старих тварин одночасно з поступовим зниженням концентраци андрогешв. Ч^ку межу мiж цими перюдами досить важко провести. Розмежування носить суб'ективний характер i варiюе у рiзних тварин. Однак практично у вах псiв старших 5 роюв спостерiгаеться гiпертрофiя простати рiзного ступеня, яка здатна викликати патологiчнi змiни, вiдомi як доброяюсна гiперплазiя простати (ДГП). Вказане захворювання спостерiгаеться у 60% псiв старших 5 роюв i майже у 100% пав старших 10-12 роюв. По мiрi збiльшення розмiрiв, передмiхурова залоза поступово змiщуеться: якщо у молодих самщв вона розташована у тазовш порожнинi, то у 8-10^чному вiцi повнiстю змiщуеться в черевну порожнину.
Серед захворювань передмiхуровоl залози видiляють iнфекцiйнi ( гострий та хрошчний простатити, абсцеси), ендокриннi (гiперплазiя i метаплазiя простати) та пухлини (аденокарцинома). Крiм цього, описанi юсти простати, якi подiляють на вроджеш (пара простатичнi кiсти), первиннi (юсти простати) або вториннi (доброякiсна гiперплазiя i сквамозна метаплазiя передмiхуровоl залози) [8,10].
Основш проблеми, якi виникають внаслiдок ураження простати е:
- комплексний характер захворювання, коли юлька типiв ураження спостерiгаються одночасно;
- вплив рiзноманiтних етiологiчних агентiв (одночасно або незалежно один вiд одного);
- наявшсть гемато-простатичного бар'еру, знижуючого бiодоступнiсть i ефективнiсть ди лшарських препаратiв;
- недооцiнка поширення даного захворювання.
Бшьшють клiнiчних проявiв захворювань простати носять неспецифiчний характер (гематурiя, анурiя, болючiсть, закрепи, рухова дисфункщя), тому першочергово цi клiнiчнi ознаки пов'язують з ураженнями iнших оргашв (сечового мiхура, травного каналу, або опорно-рухового апарату)
[3,ю].
Наявнiсть перерахованих симптомiв у некастрованих самцiв старших 4-5 роюв являеться показанням до детального обстеження передмiхуровоl залози.
Доброяюсна г1перплаз1я простати (ДГП) спостер^аеться у дорослих штактних пав. Вона може виникати, як ускладнення тсля л^вання iз застосуванням андрогенних гормонiв. Захворювання супроводжуеться рiвномiрним збiльшенням простати. Етюлопя даного захворювання до кiнця не вивчена, однак встановлено, що розвиток ДГП пов'язаний з дiею тестостерону тсля його трансформаци в дегщротестостерон пiд впливом ферменту 5-альфа-редуктази при активнiй ди естрогенiв. Гiперплазiя простати вважаеться нормою для тварин старших 5-7 роюв i розглядаеться, як захворювання лише за наявност клшчних ознак. У деяких тварин хвороба протжае без виражених симптомiв у iнших спостерiгаються помiрнi, або виражеш клiнiчнi ознаки.
Найбiльш ефективним методом лжування для самцiв, що не використовуються у репродуктивному цикл^ е кастрацiя. Крiм того, з фармаколопчних засобiв призначають прогестагени, антиандрогенш
препарати, шпб^ори 5-альфа-редуктази i агошстик або антагонiсти GnRH, для зниження ди тестостерону i дигiдротестостерону.
Одним з найбiльш поширеним захворюванням передмiхуровоl залози пiсля доброяюсно! гшерплази е бактерiальний простатит. Серед мiкроорганiзмiв, якi викликають дане захворювання, найчастiше е E.coli, Proteus spp., Pseudomonas spp., Brucella canis., Mycobacterium spp., стафiлокок, стрептокок, вiрус чуми собак i Blastomyces dermatitidis. [10,17,18]. При мжроскотчному дослiдженнi секрету передмiхуровоl залози виявляють поряд з нормальними клiтинами простати, багаточисельнi полiморфноядернi кл^ини, еритроцити та iнодi бактери.
Застосування з л^вальною метою екзогенних естрогешв, або ендогеннi естрогени, що продукуються пухлинами з клiтин Сертолi, можуть викликати метаплазiю передмiхуровоl залози. При даному захворюваннi передмiхурова залоза втрачае гомогенну структуру, у нiй з'являються кiсти i абсцеси. В секрет передмiхуровоl залози виявляють сквамознi кл^ини. Лiкування дано! патологи полягае у кастраци пса (при сертолiомi), або вщмш екзогенних естрогенiв.
Пухлини передмiхуровоl залози зустрiчаються вiдносно рiдко, в основному дiагностуються аденокарциноми. Пухлини спостер^аються у тварин будь-якого вiку та етюлопя !х виникнення напряму не пов'язана з рiвнем андрогенiв. Утворення i наступний рiст пухлини вiдрiзняються iнтенсивнiстю i, як правило, на момент встановлення дiагнозу вже присутш метастази. Аденокарцинома метастазуе через зовшшш i внутрiшнi паховi лiмфатичнi вузли в хребет, легенi, а також може прорости у м'язи тазово! частини тша, уретру. Прогноз несприятливий, iснуюче лiкування неефективне. Терапiя з призначенням анти-андрогенних препаратiв, кастрацiя, часткова простатектомiя або хiмiотерапiя не дають достатнього лiкувального ефекту [9,11,19].
Юсти передмiхуровоl залози часто утворюються внаслщок ll обструкцп, пов'язано! з десквамащею клiтин при метаплазп або гшерплази, з наявнiстю конкрементiв. При наявност неiнфiкованих кiст невеликого розмiру симптоми вщсутш. Iнфiкованi кiсти лiкують аналопчно, як абсцеси.
Парапростатичнi кiсти дiагностують латерально, вiдносно передмiхуровоl залози i сечового мiхура та iнодi мютять значний об'ем рiдини. Походження юст невiдоме, однак можна припустити наявшсть рудиментiв мюллерово! протоки. Лiкування полягае в хiрургiчному видаленнi i оменталiзiцil.
У деяких випадках може розвиватись кальцифжащя простати, цей процес не мае клшчних ознак, якщо не ускладнюеться наявнiстю кiст, абсцесiв або шфжуванням ll.[8].
У всiх дорослих псiв при клiнiчному обстеженнi необхщно проводити пальпацiю простати. В нормi передмiхурова залоза пальпуеться у вентральнш частинi тазового каналу при обстеженш пальцем через пряму кишку. В рядi випадкiв ректальну пальпацiю простати можна проводити одночасно з пальпащею каудально! частини черевно! порожнини, надавлюючи на яку можна змiстити залозу каудальнiше по тазовому каналу. У нормi передмiхурова
залоза складаеться з двох долей, симетрична, не болюча, легко змiщуеться i мае гладку поверхню. Розмiр залози залежить вщ породи собаки, И вiку i розмiрiв тiла. У кастрованих пав простата зменшена.
При пiдозрi на захворювання передмiхуровоl залози собацi необхщно зробити повний клiнiчний i бiохiмiчний аналiзи кровi, а також аналiз сечi. Це дозволить своечасно виявити ознаки шфекци або сепсису. Результати аналiзу сечi нерiдко вiдрiзняються вщ фiзiологiчноl норми, але наявнi вщхилення неспецифiчнi i не вказують безпосередньо на ураження передмiхуровоl залози [2].
Найбшьш безпечним i надiйним дiагностичним методом е застосування ультразвуково! дiагностики. II можна виконувати ректально i трансабдомшально. Для ректального способу необхiдний спещальний датчик. Трансабдомiнальний спосiб в бшьшост випадкiв достатнiй, але поступаеться в показовост ректальному. Наповнений сечовий мiхур виступае в якостi орiентиру i акустичного вiкна. По ходу шийки сечового мiхура потрiбно просовувати зонд у напрямку мiсця дислокаци простати. Для пщтвердження щентифжаци простати пальцем в рукавичщ через анус i ампулу прямо! кишки пальпують простату i пiдводять И до датчика, добиваючись вiзуалiзаци на монiторi. Дослщження простати проводять у поздовжньому та поперечному розрiзах.
Ультразвукова картина в нормi мае такий вигляд: форма в поздовжньому розрiзi сферична або грушеподiбна, у поперечному - симетричний утвiр кругло! або грушеподiбноI форми, можлива вiзуалiзацiя лiвоI та правое' часток; контури рiвнi, капсула диференцшеться товщиною 1-2 мм.; паренхiма помiрно ехогенна, однорiдна, у бiльшостi випадюв являеться множиною невеликих точкових або лшшних структур [5,24,28,33,34].
Пiд контролем ультразвуковоI вiзуалiзаци проводиться також бюпЫя простати [5,8].
Рентгенограми каудального вiддiлу черевноI порожнини дозволяють оцшити локалiзацiю, розмiр i форму передмiхуровоI залози. На рентгенограмах простата вiзалiзуеться у тазовiй порожниш, або в каудальнiй частинi черевноI порожнини, дещо кранiальнiше лонного горбка [6,24]. Збшьшена передмiхурова залоза може змютити сечовий мiхур в крашальному, а пряму кишку в дорсальному напрямках (Рис. 1 i 2).
Рис. 1. Рис. 2
Латеральна рентгенограма каудальноУ частини черевноУ порожнини пса.
Рис. д-ра R. Pechman
Простата вважаеться збшьшеною, якщо И дiаметр на рентгенограмах в латеральнш проекцп становить бшьше 70% вiдстанi мiж сакральним виступом i лонним горбком. При використанш гiстограм з позитивним контрастуванням можна ощнити не лише розмiщення передмiхуровоl залози, але i дiаметр уретри, контур уретрально! слизово! оболонки, простатичний рефлекс i локалiзацiю сечового мiхура ( Рисунок 3).
Рис. За. Латеральна рентгенограма Рис.3 б. Визначення локалпацп
каудальноУ частини черевноУ порожнини. уретри i сечового мiхура за
допомогою рентгенолопчного
контрастування.
Рис. д-ра R. Pechman.
Стороння маса була дiагностовано як велика кiста простати, яка викликае змiщення кишкiвника в дорзальному i кранiальному напрямах.
Одними з ефективних методiв лiкування захворювань простати е ирурпчш методи.
Альтернативою хiрургiчним методам л^вання е фармаколопчна кастращя, а у випадку необхiдностi збереження репродуктивного потенщалу пса застосування прегестагенiв, яю блокують активнiсть 5-а-редуктази та андрогенш рецептори.
У минулому в якост фармакологiчноï кастраци використовували синтетичнi аналоги естрадюлу, дiя яких полягала у гальмуванш видiлення GnRH, що призводило до зменшення концентрацiï тестостерону у кровi i зменшення величини передмiхуровоï залози. Серед iнших лiкарських засобiв застосовують диетилстилбестрол (DES). Однак е певш застереження щодо застосування естрогешв. Цi препарати можуть викликати: тромбоцитопени, лейкопенiï, смертельне апластичне недокрiв'я, збшьшення передмiхуровоï залози внаслiдок метаплазiï [30,32].
У ветеринарнш медицинi знайшли застосування аналоги GnRH , яю широко застосовуються у гуманнiй медицинi та регулюють рiвень тестостерону [40]. Синтезовано понад кiлькасот аналогiв GnRH, серед яких: бусерелш, нафарелiн, деслорелiн та шшь Вищеперелiченi засоби характеризуються коротким перюдом дiï i вимагають постшного застосування. До приклуду в Польщi застосовують пiдшкiрний iмплант, який мштить 4,7 мг деслорелiну та забезпечуе постiйне його надходження у кров з пролонгованою дiею протягом 6 мюящв. Трiга встановив, що до 14 дiб з моменту початку застосування iмпланту у бiльшостi пав рiвень тестостерону знизився до величини 0 нг/мл i тримався на цьому рiвнi мiнiмум 180 дiб. Романголi дослiдив, що пiсля 6 тижшв застосування iмпланту величина передмiхуровоï залози зменшуеться у розмiрi на 50% [32]. При цьому не помiчено жодних побiчних наслiдкiв [38]. Шсля 6 мiсяцiв лiкування величина простати знову починае збiльшуватись [31,40]. В Австралп та Новiй Зеланди доступним е також iмплант, який мютить 9,4 мг деслорелiну, що забезпечуе зменшення розмiру передмiхуровоï залози протягом12-ти мiсяцiв. З метою пришвидшення зменшення розмiру простати перед застосуванням, або одночасно з введенням аналопв GnRH можна використовувати лiкарськi засоби анти-андрогенноï дiï (наприклад, октан
озатерону). Фiнастерид мае протилежну дiю до 5-а-редуктази типу 2, який часто використовуеться для л^вання передмiхуровоï залози у чоловЫв, i який також застосовуеться у ветеринарнш медициш [38,40]. Пщвищуючи дiю 5-а-редуктази, яка викликае перетворення тестостерону в дигщротесторон (DHT) та призводить до зниження рiвня DHT в спермi i в тканиш простати, не викликаючи при цьому змiни рiвня тестостерону в сироватщ кровi [32,37,39]. Застосування фшастериду не припиняе видiлення DHT, осюльки фiнастерид е антагонiстом 5-а-редуктази типу 2, в той час як тип 1 цього ензиму збер^ае своï функцп. Застосування в дозi 0,1-0,5мг/кг маси тiла тварини що 24 години протягом 6-16 тижшв веде до зменшення величини передмiхуровоï залози. Ефект спостер^ався тсля 4 тижшв л^вання. Простата поверталась до сво1х початкових розмiрiв через 2 мюящ вiд закiнчення л^вання. [25,29]. Крiм зменшення передмiхуровоï залози також мае мюце зменшення об'ему еякуляту,
але без змш показниюв якост сперми [32]. 1нших побiчних наслiдкiв у пав внаслщок ди цього препарату не описано.
Флутамщ е препаратом, що використовуеться у гуманнiй медицинi, i який можна застосовувати у пав. Дiя флутaмiду полягае в сповiльненнi транслокаци протешового рецептора до ядра [35]. Флутамщ застосовують у дозi вщ 2,5 до 5 мг/кг маси тша, що 24 години протягом 7 тижнiв [36]. Пiсля його застосування не виявлено змш лiбiдо у пав або якостi сперми . Проте можлива побiчнa дiя: незначна болючiсть статевих залоз, гшекомастя, або ураження печiнки [37]. Аналопчно, як i у випадку фшастериду, пiсля двох мiсяцiв застосування цього лшарського засобу передмiхуровa залоза повертаеться до попередшх розмiрiв [38].
У л^ванш гшерплази передмiхуровоl залози у пав застосовують також синтетичш прогестагени: октан мегестролу, октан медроксипрогестерону, октан делмадшону i октан хлормaдiнону [36,39]. Прогестагени зменшують видiлення GnRH i цим редукують видiлення тестостерону. Використання цих зaсобiв протягом тривалого часу призводило до збшьшення передмiхуровоl залози. Не рекомендують застосування прогестaгенiв з огляду на можливiсть значних побiчних ефектiв, таких як: нaдмiрний апетит, гшекомастя, ураження печiнки, дiaбет та пщвищена секрецiя гормонiв кори наднирниюв [38,40]. Октан хлормaдiнону не спричиняе подiбних побiчних явищ, однак застосування його в бшьших дозах мае вплив на якють сперми. Тривають дослiдження стосовно застосування лiкaрського засобу з антиестрогенною дiею - тамоксифену. Встановлено зменшення величини простати тсля застосування тамоксифену в дозi 0,2 мг/кг маси тша протягом 4 тижшв, [26,40]. Препаратом, який мае протиандрогенну i прогестагенну дiю е октан озатерону (Ypozane) [25]. Вш зaпобiгaе зв'язуванню aндрогенiв з 1х рецепторами в передмiхуровiй зaлозi та блокуе транспорт тестостерону до залози, у результат чого знижуеться рiвень внутрiшньоклiтинних aндрогенiв без впливу на яюсть сперми [25]. Октан озатерону застосовували у дозi 0,25-0,5 мг/кг маси тша одноразово. Вже через 2 тижш тсля завершення терапп спостерiгaлось значне зменшення простати, а також зменшення внутршньозалозових утворiв супутшх доброякiснiй гшерплази. Окрiм пiдвищення апетиту iнших побiчних явищ не спостершалось. Значною перевагою октану озатерону е короткий термш лiкувaння i довготривала дiя ( щонайменше 5 мюящв). Пiсля повернення величини передмiхуровоl залози до розмiрiв, якi були до л^вання, рекомендованим е повторний курс октану озатерону.
Отже вивчення питань, якi стосуються захворювань передмiхуровоl залози е актуальними на сьогодшшнш день, а розроблення ефективних методiв лiкувaння, зокрема, гшерплази простати необхщш та дадуть можливiсть використовувати щнних племiнних сaмцiв у репродуктивному цикль
Л1тература
1. Определяющие факторы поражения предстательной железы у кобелей /Мордашева С.Б., Берчанский Д.И.//Незавивимый центр ветеринарной эндокринологии и гинекологии, Москва.-2010.-С.19.
2. Болезни собак /Ниманд Х.Г., Сутер П.Б.// Москва.- 2004.-816 с.
3. Харенко М.1. Фiзiологiя та патолопя розмноження дрiбних тврин /Харенко М.1.,Хомин С.П., Кошовий В.П. та iн..// Суми. "Козацький вал".-2005.-С.554.
4. Левченко В.1. Клмчна дiагностика внутрiшнiх хвороб тварин /Левченко В.1., Влiзло В.В., Кондрахш 1.П. i iн..// Бiла Церква.-2004.- С.680.
5. Иванов В. Клиническое ультразвуковое исследование органов брюшной и грудной полости у собак и кошек /Иванов В.//Москва,"Аквариум".-2005.-С.176 с илл.
6. Анатомия собак и кошек /Фольмергаус Б., Фревейн Й.//Москва,"Аквариум".-2003.-С.580 илл.цв.вкл.
7. Dubiela A. Rozrod psow /Praca zbiorowa pod redakcija Andrzeja Dubiela // Wroclaw.- 2000.-Р.491.
8. Руководство по репродукции и неонатологии собак и кошек /Британская ассоциация по ветеринарии мелких животных, под редакцией: Дж.Симпсон, Г.Ингланда и М.Харви//Москва, "Софион".-2005.- С.280 с илл.
9. Оперативная хирургия собак и кошек /Шебиц Х., Бросс В.//Москва,"Аквариум"-2005.- С.512 с илл.
10.Noninfectious prostatic diseases in dogs/ S. Gobello. С Corrada. V.// Compendium on Continuing Education for the Practicing Veterinarian.- 2002.- №24.-P.99—107.
11.Use of partial prostatectomy for treatment of prostatic abscesses and cysts in dogs / Rawlings C. A., Mahaffey M. В., Barsanti J. A.[ et al.] //Journal of the American Veterinary Medical Association .-1997.- №211.-P.868-871.
12. Effects of finasteride on size of the prostate gland and semen quality in dogs with benign prostatic hypertrophy /Sirinarumitr. K., Johnston. S. D.. Root Kustritz. M. V. [et al.]// Journal of the American Veterinary Medical Association.-2001.- №218.-P.1275-1280.
13. Горпинченко И.И., Клименко П.М., Павловський Ю.£. Гемодинамическая классификация простатитов // Здоровье мужчины. - 2004. -№ 1. - С. 44-48.
14. Зайцев Ф.В., Пушкарь Д.Ю., Раснер П.И. Современные аспекты антибактериальной терапии хронического бактериального простатита // Качество жизни // Медицина - 2007. - № 5. - С. 8-12.
15. Лебедюк М.Н., Скнарь В.Н. Новые подходы в комплексном лечении больных хроническим простатитом хламидийной этиологии с применением препарата Азимед (азитромицин) // Здоровье мужчины. - 2006. - № 3. - С. 129131.
16. Литвинець С.А., Лесш А.1. Застосування Простамолу уно та свiчок Диклоберл у л^ванш хворих на хрошчний абактерiальний простатит // Здоровье мужчины. -2006. - № 2. - С. 73-74.
17.Wierzbowski S. Andrologia / Wierzbowski S.// Krakow.- 1999.-P. 335372.
18. Atamaniuk W. Diagnostyka roznicowa chorob prostaty psow /Atamaniuk W.//Monografia "Rozrod psow"-Kotowice,"Elamed"-2010.-P.54-56.
19.Leczenie operacyjne torbieli prostaty u psa /Sobczynska-Rak A., Debiak P., Polkowska I.// Weterynaria w practice.-lipiec-sierpien,vol.7,nr 7-8.-2010.-Р.12-16.
20.Problemy rozrodu u psow I cotow // Nowa Weterynaria.- Warszawa.-
1996.
21. Литвинець G.A. Сучасш погляди на патогенез, дiагностику i напрямки медикаментозного впливу у хворих на хронiчний простатит // Галицький лiкарський вiсник. - 2004. - Т. 11. - № 4. - С. 114-118.
22. Максимов В.А., Забиров К.И., Мусаков В.Ю., Яровой С.К. Клинико-диагостические критерии и 18. Смирнов В. А. Лекарственная терапия хронического простатита // ФАРМиндекс-Практик. - 2006. - № 10. - С. 46-55.
23. Степаненко В.1., Л^с О.1. Полiетiологiчнi чинники i полi патогенетичш механiзми розвитку хронiчного iнфекцiйного простатиту. Клiнiчний перебщ ускладнення, дiагностика, рацiональна терапiя // Здоровье мужчины. - 2006. - № 1. - С. 79-84. фармакотерапия хронического бактериального простатита // Урология. - 2008. - № 5. - С. 69-71.
24. Comparison of ultrasonographic and radiographic measurements of panine prostate dimensions /Atalan G., Barr F.J., Holt P.E.//Vet. Radiol. Ultrasound. -1999.-№40.-Р.408-412.
25. No we mozliwosci leczenia lagodnego przerostu prostaty u psow / Boryczko Z., Dubiel A., Gizinski S. //Zycie Wet. -2009.-№3.-P.224-226.
26. Effect of tamoxifen citrate on reproductive parameters of male dogs /Corrada Y., Arias D., Rodri'guez R. [et al.] // Theriogenology .-2004.-№61.-Р.1327-1341.
27. Canine and Feline Endocrinology and Reproduktion /Feldman E.C., Nelson R.W. // Elsevier Science. - Philadelphia. - 2000.-Р. 964-970.
28.Galanti M. Diagnostyka chorob gruczol krocowy u psow /Galanti M. // Zycie Wet.-1998.-№2.-P.56-60.
29. Serum and seminal markers in the diagnosis of disorders of the genital tract of the dog: a mini-review/ Gobello C., Castex G., Corrada Y.// Theriogenologi .-2002.-№57.-Р.1285-1291.
30. Non infectious disjrders of canine prostate/ Gobello C., Corrada Y.// Compendium of Continuing Educanion.- 2002.-№24.-Р.99-107.
31.Gobello C. New GnRH analogs in canine reproduction / Gobello C. // Animal Reproduction Science.- 2007.-№100.-Р.1-13.
32. Prostatic in the dog / Johnston S.D., Kamolpatana K., Rood-Kustritz M.V. [et al.]// Anim. Reprod. Scien.-2000.-№60-61.-P.405-415.
33. Diagnostic Radiology and Ultrasonography of the Dog and Cat/ Kealy J.K., McAllister H. Elsevier Saunders// Missouri.- 2005.-Р.149-156
34. Small Animal Diagnostic Ultrasound / Nyland T.G., Matton J.S., Saunders W.B. // Philadelphia.-2002.-P.325-335.
35.O'Shea J.D. Studies on the canine prostate gland. 1 factors influencing its size and weight/ O'Shea J.D. // J. Comp. Pathol.- 1962.-№72.-Р.321-331.
36. Diagnostic possibilities in the managmnet of canine prostatic disorders. / Paclicova K., Kohout P., Vlasin M.// Veterinarni Medicina.- 2006.-№51.-P.1-13.
37. Prostatic diseases in dogs: A review/ Purswell B.J., Parker N., Forrester S.D.// Veterinary Medicine.- 2000.-№95.-P.4-315.
38.Romagnoli S. Two common causes of infertility in the male dog / Romagnoli S. // Proc. World Small Anim. Vet. Assoc.- 2006.-P.687-690.
39. Comparison of histological compositions and apoptosis in canine spontaneous benign prostatic hyperplasia treated with androgen suppressive agents chlormadinone acetate and finasteride. /Shibata Y., Fukabori Y., Ito K., Suzuki K. [et al.]// The Journal of Urologi.- 2001.-№ 165.-P.289-293.
40. Smith J. Canine prostatic disease : A review of anatomy, pathology, diagnosis, and the treatment // Theriogenology.- 2008.-№ 70.-C.375-383.
Summary Ivakhiv M., Stefanyk V.Y.,dr of vet. sciences, prof., Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj Nizanski W., dr hab. n. wet., prof., University of Life Sciences in Wroclaw, Poland DISEASES OF THE PROSTATE IN DOGS: ETIOLOGY, DIAGNOSIS,
TREATMENT.
In this article the basic aspects of origin of diseases of peredmikhurovoy gland are lighted up in dogs, their reasons, methods of diagnostics and treatment.
Key words: prostate, prostatit, giperplaziya.
Cmammx nadiuMna do pedaxuii 4.04.2011
