CC BY
9
вати заходи по збереженню та штучному формуванню пiднаметового трав'яно-го вкриття. Зокрема, таю види трав'яних рослин, як Asarum europaeum, Galeob-dolon luteum, Galium odoratum, Oxalis acetosella, Lysimachia nummularia, Vacci-nium myrtillus, Viola canina, Viola odorata e для цього найбшьш придатними.
В умовах найменшого освгглення (менше 2 %) необхщно орieнтувати-ся на збереження та штучне вирощування бiогруп таких особливо декоратив-них та тшьовитривалих видiв трав'яних рослин: Asarum europaeum, Dryopteris filix-mas, Athyrium filix-femina, Viola odorata, Viola canina, Pulmonaria obscura, Ajuga reptans. О^м них придатним e витка лiана Hedera helix L.
При вищому освпленш (вщ 4 до 12 %) необхщно орieнтуватися на Athyrium filix-femina, Viola canina, Glechoma hederacea, Ajuga reptans, як хоч i ростуть в умовах затшку, все ж надають перевагу локалiтетам з кращим освiтленям.
Декоративним синузiям пiднаметового вкриття, наближеним до галя-вин чи узлюь, освiтленiсть яких становить 12-20 % можна порекомендувати наступний склад високодекоративних рослин: Veronica officinalis, Veronica chamaedrys, Lysimachia nummularia, Glechoma hederacea, Fragaria vesca, Viola odorata, Galium odoratum.
Значення наукових результаив для теорГт' i практики. Отримаш ре-зультати спрямованi на тдвищення декоративних властивостей трав'яного пiднаметового вкриття культурфiтоценозiв заповiдних територiй Заходу Ук-ра!ни. Результати дослiдження впроваджено у практичну дiяльнiсть Львiвсь-кого державного тдприемства "Зелений Львiвм. Розробленi автором матерь али використовуються при викладанш дисциплiн "Озеленення населених мюць", "Паркова ф^оценолопя" для студентiв вищих навчальних закладiв Укра!ни, окремi положення покладеш в основу типово! навчально! програми "Основи екологи", затверджено! науково-методичною комiсieю Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни.
Лiтература
1. Лук'янчук Н.Г. Пщнаметове трав'яне вкриття культурфiтоценозiв Заходу Укра!ни та пiдвищення його декоративностi. - Автореф...дис. канд с.-г. наук. - Л^в, 2003.
2. Gerhard Vagtlander, Norbert Voss. Methoden der Gründuntersuchung und -bewertung: Gundland, Feldfutter, Kasen. - Stuttgart: Ulmer, 1974. - 131 s.
3. Rofhstein Herbert. Ökologischer landschaftsbau: Grundlagen und Massnahmen. -Stuttgart: Ulmer, 1995. - 266 s. _
УДК 630*182.41:630*187 В.А. Головаштн, доц. В.П. Пастернак,
канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА; В.В. Трентовський -Терноптьський ОП УкрНДЫрлк; В.А. Лук'янець, Ю.О. Болтенков,
канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА
ДИНАМ1КА ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА СТ1ЙК1СТЬ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАКАЗНИКА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ "ДАЧА ГАЛ1ЛЕЯ"
Розглянуто особливосп динамши стану та продуктивное^ дубових насаджень, проведено !х бюенергетичну ощнку. Запропоновано комплекс заходiв щодо тдви-щення стiйкостi дубових насаджень.
Ключов1 слова: продуктивнiсть, бiоенергетична ощнка, заказник "Дача Галiлеям
V.A. Golovashkin, doc. V.P. Pasternak - URIFFM; V. V. Trentovskiy -TernopilSP URIMF; V.A. Lukyanetz, U.O. Boltenkov- URIFFM
The dynamic of oak stands productivity and health in the state reserve
"Dacha Galileya"
The peculiarity of forest stands health and productivity is discussed. The bioenergeti-cal assessment of oak stands is shown. Complex measures to increase of forest stands stability is proposed.
Keywords: productivity, bioenergetical assessment, state reserve "Dacha Galileya"
"Дача Галшея" розташована на твдш Тернотльсько! обласп, де про-цеси взаемоди люу i степу достатньо напружеш. Безпосередньо вона знахо-диться у верхнш частит вододшьного простору, що також ускладнюе воло-гозабезпечення люових екосистем. Насадження дачi створеш шляхом поciву наciння дуба та ясена у середин XVII ст. на безлюнш рiвнинi для захисту прилеглих населених пунк^в як оборонно-заЫчна лiнiя проти набiгiв кочiв-ниюв. У 1974 роцi дачi площею 1856 га надано статус заказника республь канського значення. У заказнику переважають виcокобонiтетнi насадження дуба звичайного (iнодi з участю ясена звичайного), модрини европейсько!, акаци бшо! та шших порiд. Трапляються також деревостани горiха чорного та бархату амурського.
Одшею з найцiннiших порiд в урочищах i в той же час найпроблемш-шою у вирощуванш е дуб звичайний. Дубовi насадження зростають переважно у cвiжих, перехщних до вологих, грабових дiбровах i cудiбровах на деградова-них чорноземах та шрих лicових грунтах, в основному, за I боштетом. У люо-вих насадженнях перiодично спостер^аеться погiршення стану деревоcтанiв дуба звичайного. Одна з таких хвиль припала на 1990-91 рр. З метою встанов-лення причин та розробки заходiв для покращення !х стану у 1991 р. було проведено детальш доcлiдження з закладкою постшних пробних площ та рубкою модельних дерев, вивчення матерiалiв грунтово-типолопчного обстеження та лicозахиcту. Можна вщзначити, що погiршення стану деревоcтанiв дуба звичайного, з одного боку, е вщображенням сучасно! тенденци до всихання на-саджень дiбров [1]. З шшого, у процеci дослщжень виявлено ряд об'ективних обставин, що обумовлюють цей процес та рекомендовано заходи щодо тдви-щення бюлопчно! cтiйкоcтi та продуктивноcтi дубових деревосташв дачi "Га-лiлеям. 1х було викладено у доповiднiй записщ Мiнлicгоcпу Укра!ни, оcтаточнi положення яко! сформувалися пiд впливом акад. УЕАН П.С. Пастернака, кот-рий у свш час разом iз авторами брав участь у проведенш дослщжень [2].
Icнуючi зараз у дачi cтиглi дубовi насадження здебшьшого наciнневого походження, за винятком пристигаючих культур дуба, i е третьою генерацiею вiд початково створених, що ютотно знижуе !х cтiйкicть, оскшьки дуб дуже чутливий до сво!х екзометаболiтiв у грунтi. До зниження стшкосп лicових на-саджень призводить також глибоке залягання грунтових вод (до 40 м) та будо-ва грунтового профшю. Доcлiдженнями грунтiв виявлено, що вони характеризуются важким мехашчним складом, досить часто трапляеться оглеення грунту на глибиш 2,5-3 м, що припиняе низхщний рух води у весняний та осшнш перюди, а виcхiдний по грунтових кашлярах - у перiоди посух. Таю
оcобливоcтi створюють незадовшьний режим аераци та водного живлення. Розкопки кореневих систем свщчать про те, що в глибок горизонти грунту проникае мало коршня, а значна його кшьюсть передчасно вiдмирае.
Однiею з причин попршення стану дубових насаджень е кшматичш умови: загальне переважання кiлькоcтi опадiв над випаровуванням (вщповщ-но 685 мм i 500 мм) з окремими посушливими перiодами влiтку, поеднання низьких зимових температур з весняним перезволоженням верхшх горизон-тiв грунту, як пересихають у лiтнiй перюд.
Такий комплекс несприятливих факторiв призводить до того, що дуб починае уражатися опеньком осштм та збудником трахеомжозу. В ослабле-них деревостанах дуба перюдично виникають осередки масового розмножен-ня шкiдникiв-лиcтогризiв (зелена дубова лиcтовiйка, зимовий п'ядун, золото-гуз). Цьому не могли запоб^и широко застосовуваш тут методи бюлопчно1 боротьби (розселення мурашниюв, розвiшування штучних гшзд для приваб-лювання птахiв, перюдичне випускання в насадженнях комах-ентомофагiв, тощо), надiя на якi спричиняла надто шзню обробку оcередкiв шкiдникiв хь мiчними засобами, або й повну вщсутшсть останньо1. Повторно вiдроcле мо-лоде листя дуба пicля обЧдання його комахами-листогризами досить штен-сивно уражаеться борошнистою росою.
Наведенi фактори поряд iз бiологiчними особливостями дуба (винят-кова cвiтлолюбнicть, рiдкi врожайш роки, повiльнiший нiж в основних конкурент рicт у молодому вщ^ та антропогенним впливом (забруднення ат-мосфери, пiдкиcлення атмосферних опадiв, створення лicових культур посадкою) спричинили незадовшьний стан деревосташв дуба у дачь
У 2001 р. проведено повторш облiки деревоcтанiв на постшних проб-них площах. Отримаш результати щодо динамiки основних таксацшних по-казникiв дуба наведено у табл. 1. Аналiз даних показуе, що переважна части-на деревосташв покращили свш стан, хоча у деяких продовжувались деграда-цiйнi процеси. Спостереження дають змогу зробити висновок, що поширення феноформ у межах уЫе1 площд урочища майже рiвномiрне. Не виявлено також ютотних вiдмiнноcтей у розподiлi дерев за категорiями стану залежно вiд феноформ, хоча можна помггити тенденцiю до дещо кращого стану у насадженнях з переважанням шзньо1 феноформи.
За результатами аналiзу ходу росту модельних дерев встановлено, що кульмшащя поточного приросту у дубових деревостанах 85-110 рiчного вжу, в основному, наступала у 50^чному вщ. 1нтенсивш рубки до затвердження заказника у 1974 рощ призвели до спрощення структури насаджень, змен-шення тривалос^ cтадiй росту i розвитку, що також сприяло послабленню та всиханню дубових деревосташв.
Для одержання повно1 об'ективно1 та своечасно1 iнформацil щодо стану люових екосистем та його поточних змш необхiднi довгоcтроковi система-тичнi монiторинговi спостереження. У 1989 рощ було розпочато закладку ме-режi поcтiйних дiлянок мониторингу (прямокутна мережа 16^16 км) за методами, гармошзованими з ICP Forests. На територи Тернопiльщини почина-ючи з 1989 року на постшних дшянках монiторингу проводились спостере-
ження за станом лiсiв. Основнi показники, що визначались на дiлянках мош-торингу та е iндикаторами стану лiсiв - дефолiацiя, дехромацiя та пошкод-ження дерев, 1х всихання, а також загальна характеристика стану насаджень. Спостер^алося коливання стану насаджень, що пов'язувалось з погодними умовами, штенсившстю розвитку комах-шкiдникiв та шшими факторами.
Табл. 1. Динамша основних таксацШних показнишв дубових деревосташв I _боштету (чис. -1991 рш, знам. - 2000 рк)_
Показники Номери постшних пробних площ
92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
А, рок1в 109 118 109 118 101 110 109 118 99 108 89 98 89 98 101 110 99 108 89 98
Б, см 47.0 53.8 49.7 56.1 45.7 51.1 48.5 54.5 44.3 48.4 38.5 44.6 36.2 41.2 41.0 47.9 41.9 49.4 37.2 43.2
Н, м 30.0 32.1 30.8 32.4 28.3 31.7 29.0 32.2 28.6 31.2 26.8 30.4 26.2 29.4 27.6 31.1 28.1 31.4 26.4 30.0
Б, 001 0.457 0.452 0.455 0.451 0.465 0.453 0.460 0.452 0.461 0.454 0.466 0.456 0.467 0.457 0.464 0.454 0.462 0.454 0.467 0.457
К, шт./га 160 112 116 84 108 100 96 80 192 184 272 252 356 312 204 184 208 172 204 200
О, м2/га 27.7 25.5 22.5 20.8 17.7 20.5 17.8 18.7 29.6 33.8 31.7 39.5 36.7 41.6 27.0 33.2 28.6 32.9 22.1 29.3
Повнота 0.73 0.66 0.59 0.54 0.48 0.54 0.47 0.48 0.80 0.89 0.90 1.08 1.00 1.14 0.73 0.87 0.77 0.87 0.62 0.80
1ндекс стану 2.83 2.00 2.48 1.43 2.76 1.44 3.03 1.90 2.73 1.46 2.65 1.70 2.56 1.79 2.53 1.92 2.40 1.53 2.42 1.34
М, м3/га 380 370 315 304 233 294 237 272 390 479 396 548 449 559 346 469 371 469 272 402
Однак, мережа не охоплювала достатньою мiрою люи област^ а режим щорiчних регулярних обстежень дшянок порушувався через недостатне забезпечення дiяльностi з монiторингу ресурсами. З 2003 року на територи Тернопшьсько! областi закладено нову мережу (5,12x5,12 км) мошторингу лiсiв i розпочато спостереження на дшянках силами спещалю^в Львiвськоl експедици ВО мУкрдержлiспроектм.
За даними спостережень мюцевих органiв люового господарства, при-родоохоронцiв (ЕГО "Зелений свiтм) та монiторингу лiсiв у 2003 рощ спосте-рiгалось масове розмноження комах-листогризiв (переважно золотогуза). Внаслщок погодних аномалш 2001 - 2003 рр. ця комаха продемонструвала значний спалах чисельностi i поширення у напрямку швдня Тернопiльщини. Ним особливо масово було уражено кшька тисяч гектарiв дубових деревоста-нiв у люових масивах Улашкiвського лiсництва. За даними мошторингу се-редня штенсившсть пошкодження ентомошкiдниками досягала бiльше 60 %, фггозахворюваннями - 15 %, рiвень дефолiацil становив - 10,5 %, а для дуба - 15,5 %, дехромацiя вщповщно 21,7 % i 43,1 %.
У травнi 2004 р. було проведено обробку насаджень хiмiчним шсекти-цидом "Димiлiн" - достатньо ефективним синтетичним засобом боротьби з шюдливими видами лускокрилих широкого спектру ди.
Проведена ощнка бiоенергетичних параметрiв (табл. 2) показуе, що потенцiйно однаковi за продуктившстю 90-110-рiчнi насшневi деревостани дуба звичайного, характеризуются рiзними значеннями загального запасу фггомаси (Ме) i запасу вуглецю (Мс), а також показниками стшкост^ якi ощ-нюються за складом, повнотою i iндексом стану. Мiж абсолютними значеннями iнформацiйного шдексу видово! рiзноманiтностi Н(х), первинною про-дукщею (Р) i коефщентом корисно! д11 фотосинтезно активно! радiаци (ККД ФАР) юнуе тiсна кореляцiйна залежшсть, що узгоджуеться iз встановленими рашше закономiрностями [3].
Табл. 2. Лшвничо-енергетичш показники дубових деревосташв
№ проби Склад насадження Н(х), б1т Р, гДж/ га/в.п. Ме, гДж/га Мс, тонн/га ККД ФАР, %
97 10Д+Г, Яб, Я, Чр 0.14 19.0 7983 260 0,1
98 10Д+Г, Яб, Ял, Чр 0.17 23.0 8712 295 0,2
101 10Д+Г, Вз, Чр, Ял 0.22 29.8 5221 175 0,2
96 10Д+Г, Чр 0.33 44.7 7885 254 0,3
93 9Д1Г+Чр, Гр, Ял 0.41 55.5 6428 200 0,4
95 9Д1Г+Чр, Гр, Ял 0.41 55.5 5015 150 0,4
92 9Д1Г+Вз, Чр, Ябл 0.50 67.7 7859 245 0,5
99 9Д1Чр +Г, Ял 0.56 75.8 7346 224 0,5
100 9Д1Г+Ял, Чр, Я 0.60 81.2 7886 240 0,6
94 8Д1Г1Чр+Дч 1.14 154.3 5714 148 1,0
У бшьшост ослаблених насаджень рiзниця мiж продуктившстю дерев-них ярусiв i загально! фiтомаси становить 0.3-1.9 %, а у всихаючих - 2.0-4.5 %.
Оскшьки нормативи динамiки оптимальних деревосташв культур дуба Люостепу Укра!ни за компонентами фiтомаси розроблено рашше [4], от-риманi бiоенергетичнi показники, запасу вуглецю можуть бути використанш для розробки регюнальних нормативiв продуктивност природних насiневих насаджень.
Для шдвищення бюлопчно! стiйкостi та продуктивностi насаджень дiбров дачi запропоновано такi заходи: 1) вилучати з обороту дубового гос-подарства на 25-40 i бшьше рокiв тi дiлянки, де дуб рю протягом 2-3-х поко-лiнь (на цих дiлянках можна створювати плантаци швидкорослих деревних порщ, якi за вказаний перiод дають повний оберт господарства); за цей час екзометабол^и дуба в грунт повнiстю розкладуться i стiйкiсть його ютотно пiдвищиться; 2) перед створенням люових культур дуба обов'язково перевь ряти грунти лiсокультурних дiлянок на можливють оглеення та не створювати штучних дубових насаджень при його достатньо виражених ознаках до глибини 3 м; при неврахуванш цього фактора юнуе висока ймовiрнiсть ура-ження майбутнiх деревостанiв опеньком осшшм; 3) замiнити традицiйний тут споЫб створення лiсових культур - посадку, на поЫв, що для важких грунлв та складних пдролопчних умов дачi особливо актуально, адже необ-рiзаний стрижневий корiнь дуба здатний проникати на глибину 40 i бшьше метрiв, забезпечуючи його стшюсть при посухах; крiм того, поЫв дуба забез-печуе його вишу продуктившсть; 4) пiд час створення люових культур дуба застосовувати ращональш схеми змiшування деревних порщ вiдповiдно до
тишв лiсу та аллелопатичних зв,язкiв мiж породами (найкращими супутника-ми дуба в мюцевих умовах е липа дрiбнолиста, ясен звичайний, граб зви-чайний, клен гостролистий та явiр); 5) для попередження спалахiв шюдниюв-листогризiв застосовувати високоефективнi бактерiальнi препарати; здшсню-вати своечасну хiмiчну боротьбу з шюдниками-листогризами в осередках 1х найбiльш масового розмноження з допомогою найменш токсичних хiмiчних препаратiв - димшн i номолт; 6) шдтримувати достатньо високу повноту та вертикальну зiмкнутiсть дубових насаджень iз наявшстю в них другого ярусу; 7) своечасно проводити вибiрковi санггарш рубки з дотриманням саштар-них вимог на тих дшянках, де дуб вражений стовбурними шюдниками та гнилями; 8) у насадженнях старше 70-80 роюв, як внаслiдок своерщних люо-рослинних умов ранiше досягли фiзiологiчного вiку стиглостi, де кшьюсть дерев 1У-У категорiй стану перевищуе норматив природного вiдпаду, проводити суцшьт рубання з наступним своечасним закультивуванням зрубiв.
Висновки
Основними причинами перюдичного погiршення стану дубових насаджень заказника "Дача Галшея" е комплекс несприятливих еколопчних факторiв (грунтово-пдролопчш умови, змiни клiмату, перiодичне масове розмноження шюдниюв тощо). Водночас при поеднанш сприятливих умов стан дубових насаджень може ютотно покращуватись. Для тдвищення бюло-пчно! стiйкостi та продуктивност насаджень дiбров дачi запропоновано комплекс люогосподарських, лiсозахисних та люокультурних заходiв.
Л1тература
1. Новосельцев В.Д. Проблемы воспроизводства высококачественных дубрав// Тез. конф. "Научные основы ведения лесного хозяйства в дубравах". - Воронеж. 1991. - С. 6-8.
2. Головашкш В.А., Трентовський В.В., Болтенков Ю.О. Проблема тдвищення сгшкосп та продукгивносп дубових насаджень "Дач Галшея" у зв'язку з люорослинними умова-ми// Тези доп. М1жн. наук. конф. "Концепщя розвитку люово! типологи в Укрш'т в контекст люо-во1 освгш 1 тдвищення продуктивное люових насаджень". - Х.: ХДАУ. - 2000. - С. 225-228.
3. Головашкш В.А. Бюенергетична оцшка продуктивности 1 стану дубових насаджень Захщного люостепу Украши// Лю1вництво 1 агролюомелюращя. - К.: Урожай. - 1996, вип. 92. - С. 16-22.
4. Лакида П.1. Ф1томаса лшв Укра1'ни. - Тернопшь: Збруч, 2002. - 254 с.
УДК581.522.4:635.9(477.60) Г.В. Стрямець, канд. с-г. наук;
Н.М. Ференц - Природний 3anoeidHUK "Розточчя "
НЕОБХ1ДН1СТЬ РЕКОНСТРУКЦП НАСАДЖЕНЬ З УЧАСТЮ QUERCUS RUBRA DU REI У ЗАПОВ1ДНИКУ "РОЗТОЧЧЯ"
На територп природного заповщника "Розточчя" приблизно 3 % площi зайнято лiсовими культурами з участю аллохтонних видiв, якi е джерелом бiологiчного заб-руднення природних угруповань. Дано характеристику росту штродуцента Quercus rubra Du Rei, у заповщних умовах Розточчя. Обгрунтовано необхщшсть вилучення екзота з лiсових насаджень заповщника та замшу його аборигенними видами.
Ключов1 слова: дуб червоний (твшчний), штродуцент, екзот, заповiдна справа, заповщник.
