CC BY
18
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*2:504.062(477.8) Доц. Я.В. Геник1, канд. с.-г. наук;
доц. М.В. Чернявський1, канд. с.-г. наук; доц. П. Т. Ященко2, канд. бюл. наук
ЗМ1НИ В Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ ПЕРЕДКАРПАТСЬКО1 ЧАСТИНИ ВЕРХ1В Я БАСЕЙНУ ДН1СТРА П1Д ВПЛИВОМ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Проаналiзовано змiни в структурi лiсових екосистем, якi вiдбулися пiд впливом трансформацшних процесiв у верхiв'l басейну ржи Дшстер. У межах декшькох мо-дельних просторiв Передкарпатсько! частини басейну Дшстра з'ясовано змiни в ха-рактерi заплавно! рослинностi лгав внаслщок побудови дамби, вiдображено вплив люогосподарських заходiв, а також сшокосшня й випасання худоби, на вжову i прос-торову структуру в'язово-дубових i грабово-дубових лiсiв та !х продуктивнiсть. Охарактеризовано таксацiйну структуру заплавних в'язово-дубових i грабово-дубових насаджень, висв^лено екологiчну специфiку природних прируслових вербових угру-повань. Зроблено висновок про потребу збшьшення участi дуба у складi грабово-ду-бових лгав Передкарпаття.
Ключовг слова: лiси, трансформаций процеси в лiсах, лiсогосподарськi заходи, вщновлення лiсiв.
Люов1 екосистеми у межах Прикарпатсько! частини верх1в'я басейну Днютра вдаграють важливу еколого-стабЫзацшну роль у Верхньодню-тровськш улоговиш, а люовому господарству в цьому репош належить про-вщне мюце в економщ та забезпеченш добробуту мюцевого населення [1-3]. Проте люогосподарська полггика, застосовувана тут протягом минулого сто-лггтя, була зор1ентована переважно на штенсивне використання сировинних ресуршв люу, що призвело не тшьки до зниження загально! люистосп тери-торп, але й негативно вплинуло на структуру люових екосистем, !х рослин-шсть та Грунтовий покрив. У верх1в'ях басейну Дшстра на значних площах вщбулася замша коршних л1с1в похвдними, змшилися видовий склад едифь катор1в 1 просторова структура насаджень, порушилася стабшьшсть функць онування люових екосистем [3-6].
Ведення люового господарства Укра!ни на засадах наближеного до природи л1с1вництва, що передбачае безперервнють юнування люового пок-риву й вщтворення природних р1зновжових л1с1в, повинно також враховува-ти 1 наслщки трансформацшних процешв у люових екосистемах. Трансфор-мацшш процеси в люах Верхньоднютровсько! улоговини, зокрема у межах прикарпатсько! частини басейну Днютра, як 1 в багатьох шших люистих регь онах кра!ни, зумовлеш одночасним впливом р1зних негативних природних та антропогенних чинниюв, що тюно взаемопов'язаш м1ж собою, а !х сукупний вплив е значно потужшшим, шж кожного зокрема та школи призводить до деградацп люових насаджень [4, 7-9].
1 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в;
2 1нститут еколоп! Карпат НАН Укра!ни, м. Льв1в
Дослiдження впливу трансформацшних процесiв проведено в заплав-них грабово-дубових i в'язово-дубових люах у декiлькох модельних просторах басейну Днютра, а також у вербняках, яю сформувалися в прирусловш частинi рiки. Зокрема, обстежено модельш простори "Кошiв", "Колодруби", "Корналовичi" та "Стшьсько", якi за характером рослинносп належать до Сандомирсько - Верхньодшстровського округу дубових, дубово-соснових ль ив, лук та евтрофних болiт Центральноевропейсько! провшцп широколистя-них лiсiв Швденнопольсько - Захщноподшьсько! шдпровшцп широколистя-них лiсiв, лук, лучних степiв та евтрофних болгг Свропейсько! широколистя-но люово! областi [10].
Проведенi дослщження показали значну рiзноманiтнiсть за формою та штенсившстю дп антропогенних чинниюв на стан лiсових екосистем в модельних просторах та трансформащю рослинного покриву в них. Так, у в'язо-во-дубових лiсах модельного простору "Кошiв", де рубки головного користу-вання забороненi, вiдносно добре збереглися природш просторова й вжова структури деревостанiв та видовий склад едифiкаторiв заплавного лiсу, сфор-мованого iз твердолистяних порiд. Це типово триярусш, рiзновiковi природнi деревостани з перевагою дуба звичайного (Quercus robur L.) та участю в'яза гладкого (Ulmus laevis Ра11.), клена польового (Acer campestre L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), липи серцелисто! (Tilia cordata Mill.), граба звичайного (Carpinus betulus L.), зрщка - в'яза коркового (Ulmus suberosa Moench), до яких у пониженнях рельефу домiшуеться вшьха чорна (Alnus glutinosa Оаейп.). У прирусловш частит ржи також е добре збережеш природш монодомшантш деревостани верби бшо! (Salix alba L.) та чагарниковi угру-повання, сформован рiзними видами верб (бшою, прутовидною, козячою, ламкою, пурпуровою), яю виконують важливу берегозахисну функцiю.
У зв'язку з проведенням лiсiвничих заходiв, зокрема рубок головного користування, тут на мющ в'язово-дубових лiсiв часто створювалися лiсовi культури iз другорядних порiд та порiд - штродуценпв, що призвело до змь ни породного складу лiсiв. Крiм цього, створення дамби, що запобшае розливам Днютра пiд час повеш та е своерiдним трансформацiйним чинником, до-корiнно змiнило характер затоплювання лiсiв модельного простору "Кошiв". Рiвень обводненостi деревостанiв, що ростуть поза дамбою, внаслщок пове-ней тепер е значно нижчим, шж до !! побудови, що призвело до змши фiзич-них властивостей Грунту та ценотично! структури в'язово-дубових угрупо-вань. Тут розвиваеться досить багатий за видовим складом високозiмкнений трав'яний покрив iз переважанням мегатрофiв мезопгрофтв (проективне покриття трав сягае 80 %). 1з зменшенням рiвня й часу затоплювання посилились штенсившсть росту дерев i !х рiчний прирiст, збiльшився запас деревос-ташв (пп. 2-99 - 510 м3/га), який е значно вищим порiвняно iз запасами дере-востанiв, що знаходяться в заплавi i рiвень затоплювання яких i досi е висо-ким (пп. 1-99 - 368 м3/га) (табл. 1).
Побудова дамби також супроводжувалася виникненням таких угрупо-вань як Saliceto (albae) phalaroidosum (arundinaceae), яю трапляються в прирусловш частит ржи у мюцях, де здiйснювався забiр Грунту для побудови дамби. Бшовербняки очеретянковi необхiдно розглядати як одну з сукцесшних стадiй
вщновлення рослинност на докорiнно трансформованих дiлянках заплави. Специфiчною рисою таких вербових деревосташв е рiзновисотнiсть, молодий bík (20-30 роюв) та монодомiнантнiсть (10Врб) деревного ярусу (табл. 1).
Табл. 1. Лшвничо-таксацшнахарактеристика заплавних в'язово-дубовихл1сш
та прирусловых вербових деревосташв модельного простору "Кошiв "
№ пп. Склад Серед-нш вж, роюв Кшьюсть дерев, N (шт./га) Середш Абсолютна повнота, G (м2/га) Запас, М (м3/га)
даметр, D (см) висота, Н I яр, (м)
1-99 9Дз1Клп + Лпд, Яз, Вгл 135 687 26,8 21,5 38,83 368
2-99 7Дз1Яз1Лпд1Клп + Вгл, Гз, Вхч, 155 729 27,5 30,8 43,43 510
3-99 8Яз2Лпд+Дз, Ябл 40 1060 18,9 23,1 29,89 292
5-99 8Тч1Вгл1Лпд+ Дз 40 953 23,3 31,2 40,75 504
6-99 5Лпд4Яз1Дз+ Вгл, Вхч 40 213 25,0 27,4 10,46 97
4-99 10Врб 25 967 17,7 15,3 23,89 144
15-99 10Врб 25 1650 9,7 16,8 12,17 75
Штучне вщновлення лiсiв тсля рубок головного користування, зокре-ма й плантацiйне вирощування порщ-штродуценпв, призвело до значних змш породного складу лiсiв урочища, але не до збiльшення запасiв стовбуро-во! деревини. Так, запаси деревини в 40^чних ясеневих культурах (пп.3-99 -292 м3/га), у яких переважають ясени ланцетолистий (Fraxinus lanceolata Borkh.) та пенсiльванський (Fraxinus pennsylvanica 8а^.), е на рiвнi середшх для даного типу лiсу, а в 40^чних тополевих культурах (тополя чорна (Po-pulus nigra L.) та дельтовидна (Populus deltoides M^rsh.) - дещо вищi. Однак, практично вс стовбури тополь на плантацшних культурах ураженi опеньком i некрозними хворобами (тополевим мором та цитороспорозом), що свщчить про необхщнють вирубувати цi деревостани в 30-35^чному вiцi.
Для модельних просторiв "Колодруби", "Корналовичi" та "Стiльсько" типовими е свiжi та вологi умови мюцевиростання, в яких переважають гра-бово-дубовi лiси з домiнування у трав'яному ярусi осоки трясучковидно! (Ca-rex brizoides L.). Трансформацшш процеси у цих модельних просторах зу-мовленi переважно лiсiвничими заходами, передовым рубками догляду й головного користування, а також створенням люових культур i випасанням ху-доби. Проте, незважаючи на значну iнтенсивнiсть таких впливiв, фггоцено-тичш особливостi корiнних грабово-дубових лiсiв (склад деревостану, тд-росту, пiдлiску i трав'яного вкриття) тут ще добре збережеш.
В умовах заказного режиму охорони в модельному простор^, Корна-ловичi" збереглися залишки унiкальних старовжових дубових лiсiв, складних за вертикальною й горизонтальною структурою (пп. 13-99 - склад 9Дз1Бп + Лпд, Вхч.), яю можна розглядати як еталонш для ведення лiсового господар-ства. У пониженнях рельефу збереглися також щнш трияруснi мiшанi деревостани вшьхи чорно! (пп. 20-99 - склад 8Вх2Яв + Гз, Клг) вжом до 90 роюв. Таю фрагменти вшьхових лiсiв е ушкальними, осюльки навiть за невелико! густоти (50 шт./га) вiльхи, запас деревини !! сягае 348 м3/га, тобто 84,5 %% вщ загального запасу насадження.
Дуже продуктивними е й rycTi дyбовi насадження у модельному прос-Topi "Стшьсько". Так, за середнього дiаметра дуба в першому ярyсi - 68,8 см та висоти дерев першого ярусу - 22,9 м, запас деревосташв в умовах волого! грабово! дiброви сягае 575 м3/га (пп. 1-02), що е досить високим показникам для цього типу люу (табл. 2).
Табл. 2. Лшвничо-таксацшна характеристика грабово-дубових лг^в модельних npocmopie "КорналовичУ', "Колодруби" та "Сттьсько"
№ пп. Склад Серед-нш вж, роюв Юльюсть дерев, N (шт./га) Середш Абсолютна повнота, G (м2/га) Запас, М (м3/га)
д1аметр, D (мм) висота, Н I яр, (см)
7-99 10Дз 75 319 32,5 22,2 26,46 280
8-99 10Дз 75 197 33,4 22,2 17,29 183
9-99 10Дз 75 356 23,9 21,6 15,96 162
10-99 10Дз 75 235 35,6 22,9 23,43 254
11-99 10Дз + Гз, Сз, Яле 70 438 28,6 24,8 28,12 318
13-99 7Дз3Гз 195 896 23,6 27,8 39,17 420
14-99 6Дз4Гз 130 520 24,0 26,6 23,45 240
1-02 9Дз1Бп + Лпд, Вхч 100 700 28,1 32,9 43,52 575
3-02 10Дз + Гз 120 680 25,7 24,3 35,19 382
2-02 9Дз1Лпд + Ос, Вхч, Бп 50 340 29,1 25,4 22,64 267
10-02 10Дз + Гз 70 720 21,4 21,2 25,86 256
4-02 4Дз3Лпд3Гз + Ос 60 922 20,6 23,8 30,80 302
16-99 10Дз + Вхч 110 455 27,9 22,9 27,81 293
20-99 8Вхч2Яв + Гз, Клг 85 225 43,6 29,7 33,60 412
19-99 8Дз2Сз 75 551 25,5 21,2 28,08 288
5-02 10Сз + Лпд 50 663 23,7 26,9 29,32 369
17-99 10Мде 5 1891 3,8 4,2 2,12 5
18-99 9Мде1Ос + Дз, Сз, Яле 25 1567 21,0 18,0 54,45 452
Внаслщок проведення рубок i здшснення люокультурних робгг у лiсах зазначених модельних просторiв значно посилилася роль граба звичайного, сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) та ялини звичайно! (Picea abies Rаrst.). Крiм цього, в люових насадженнях часто трапляються "чyжi" для регiонy породи, тага як дуб червоний (Quercus rubra Du Roi), модрина европейська (Larix decidua Mill.), ясен пенсшьванський, зрщка модрина Кемпфера (Larix kaempferi Сагг.).
Випасання худоби в грабово-дубових люах також спричиняе видовi змши у рослинному покривi. Змiнюеться i структура угруповань, i кiлькiснi стввщношення домiнантних видiв та стyпiнь !х збереженостi. Особливо негативно випасання худоби впливае на лю на межi з пасовищем, оскiльки призводить до значного спрощення просторово! структури узлюся та практично унеможливлюе природне поновлення лiсy. 1з зменшенням штенсивнос-тi випасання худоби зростае зiмкнyтiсть пiдростy, вiдновлюеться домшуван-ня в трав'яному ярyсi типових видiв трав, зокрема осоки трясучковидно!, формуеться пiдлiсок, складнiшае просторова структура насаджень.
Сшокосшня в лiсових насадженнях призводить до втрати монодомь нантностi трав'яного ярусу, сприяе тдвищенню видово! та популяцшно! варь абельностi й ускладненню структури травостою, збiльшенню бiорiзноманiття в люових екосистемах. Так, при сшокюному тит лiсокористyвання в анало-пчних умовах мiсць зростань формуються мало зiмкнyтi деревостани, i, вщ-
повщно, добре освилюються нижнi яруси насадження (пп. 2-02). Видове pi3-номанiття (62 види, в тому чи^ 52 види трав) тут е значно багатшим nopiB-няно з сумiжними висoкoзiмкнутими насадженнями (27 видiв, в тому чи^ 17 видiв трав). Таю рщкостшш лiси (пп. 2-02) мають i важливе природоохо-ронне значення, осюльки у них виявлено два види трав, занесених до Черво-roï книги Украши, i два регюнально-рщюсних види.
Тpансфopмацiя лiсiв пiд впливом рубань деревини проявляеться через змшу породного складу насаджень та зниження запасу деревини в природних деревостанах (пп. 14-99-240 м3/га; пп. 3-02 - 382 м3/га). Разом з тим, тд впливом рубань формуеться трав'яний покрив iз перевагою ожини шорст^ (Ru-bus hirtus Wddst. et Kit.) та ожини сизoï (Rubus caesius L.), що свiдчить i про певне ускладнення фiтoценoтичнoï структури лiсiв.
У вологих грабових дiбpoвах природне вщновлення дуба часто утруд-нене або зовшм вiдсутне. Тому тсля типових поступових чи вузьколюошч-них рубок створюються лiсoвi культури найpiзнoманiтнiшoгo складу, що можна розглядати як одну з найштенсивтших форм трансформацшних змiн. Досить часто ствopюванi лiсoвi культури, особливо за участю штродуценпв, мають значнi запаси стoвбуpнoï деревини (пп. 5-02 - 369 м3/га; пп. 18-99 -452 м3/га) (табл. 2). Проте несвоечасне проведення чи цшковите непроведен-ня доглядових рубань в створених культурах (пп. 18-99) призводить до ïх за-гущення (зiмкнутiсть крон понад 0,9) та поступового вщновлення стввщно-шення типових для грабово-дубових лiсiв видiв рослин у трав'яному пoкpивi.
Значна частина похщних грабово-дубових насаджень (особливо в модельному ^oCT'opi "КорналовичГ') пoшкoдженi деревними гнилями - дерева мають вщкрип дупла, тютюнoвi сучки, плoдoвi тiла тpутoвикiв. Основними збудниками хвороб е несправжнш дубовий трутовик та дубова губка. Серед ракових та некрозних хвороб тут зафжсоваш поперечний рак дуба, схщчас-тий рак, вюйлемшевий некроз дуба.
На вшх дoслiджених модельних просторах у грабово-дубових люах участь дуба звичайного, як гoлoвнoï лiсoутвopювальнoï породи, у багатьох деревостанах е недостатньою, що свщчить про дoцiльнiсть спрямування люо-господарських захoдiв на збiльшення дoльoвoï частки дуба до 6-9 одиниць у складi залежно вiд типу люу.
Висновки. Рiзний ступiнь антpoпoгеннoï тpансфopмацiï в'язово-дубо-вих та грабово-дубових лiсiв Передкарпаття, що проявляеться у значнш варь абельнoстi видового складу й продуктивносп деpевoстанiв, у змш власти-востей rpунтiв, спричинений переважно лiсiвничими заходами та випасанням худоби. У грабово-дубових люах участь дуба звичайного в багатьох деревостанах е недостатньою, що зумовлюе необхщтсть спрямування люогоспо-дарських захoдiв на збшьшення частки його участi.
В'язoвo-дубoвi та гpабoвo-дубoвi лiси, в яких господарство ведеться за системою поступових, зрщка вибipкoвих рубок, ще збертають видову, просто-рову й вжову структуру деpевoстанiв. Лише в умовах заповщного режиму збереглися уткальт стаpoвiкoвi еталoннi лiси з домшуванням дуба, складнi за фь тоценотичною та вжовою структурою, високими запаси стoвбуpoвoï деревини.
Тpансфopмацiя лiсiв тд впливом рубок головного користування та рубок, пов'язаних iз веденням люового господарства, проявляеться через змшу
породного складу в'язово-дубових та грабово-дубових лiсiв, збшьшення в них ролi господарськи менш щнних порщ, зокрема граба, та зниження про-дyктивностi деревостанiв.
Створення люових культур iз другорядних порщ та порiд штродуцен-тiв спричинило зтну видового складу лiсiв, зокрема посилення в насаджен-нях ролi сосни звичайно!, ялини звичайно!, дуба червоного, модрини евро-пейсько!.
Лiсовi культури, особливо за yчастi порiд штродуценпв, мають пере-важно значнi запаси стовбурово! деревини, однак досить часто уражуються деревними гнилями та некрозними хворобами, на деревах поширеш плодовi тша трyтовикiв. Непроведення доглядових рубань в новостворених люових культурах призводить до !х загущення та поступового вщновлення стввщно-шення типових для в'язово-дубових та грабово-дубових лiсiв видiв рослин трав'яного вкриття.
Випасання худоби в люах спричиняе змiни в !х рослинному покривi, призводить до значного спрощення просторово! структури елементiв лiсy та практично унеможливлюе природне його вщновлення.
Сiнокосiння у в'язово-дубових та грабово-дубових люах призводить до втрати монодомшантносп в трав'яному вкриттi, пiдвищення варiабельнос-тi видово! та попyляцiйно! структури угруповань, збiльшення бiорiзноманiття в люових екосистемах.
Результати комплексних дослщжень змш у лiсових екосистемах пiд впливом сучасних трансформацшних процесiв свiдчать про необхщнють про-ведення рiзноманiтних люогосподарських заходiв, спрямованих на вщнов-лення видово! й просторово! структури лiсiв, тдвищення !х продyктивностi, збереження видового бiорiзноманiття лiсових екосистем.
Л1тература
1. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та не-законш рубки в люах Карпат i Захiдного Полюся : монография / М.В. Чернявський, 1.П. Соло-вш, Я.В. Геник та ш. - Льв1в : Вид-во "Зелений Хрест", "Л1га-Прес", 2011. - 256 с.
2. Генарук С.А. Люи Захiдного регюну Укра!ни / С.А. Генарук, М.Н. Нижник, Л.1. Ко-пш. - Льв1в : Вид-во Наук. Тов. ¡м. Шевченка, МО Укра!ни, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
3. Ященко П.Т. Основи лгавництва : консп. лекцш / П.Т. Ященко. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2008. - 118 с.
4. Геник Я.В. Причини та наслщки знелюнення та деградаци люових екосистем в Укра-!ш / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашза-цшш процеси в прських ландшафтах i шляхи !хнього регулювання. - Льв1в : РВВ НЛТУ Ук-ра!ни. - 20 11. - Вип. 21.16. - С. 118-122.
5. Геник Я.В. Люовий фонд Укра!ни: причини знелюнення та деградаци люових екосистем / Я.В. Геник, А.П. Дида // Основш причини знелюнення та деградаци лгав в Укра!ш : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., (Кошв, 20-22 вересня 2009 р.). - Льв1в : Вид-во "Друкарсью куншти", 2010. - С. 16-22.
6. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Укра!нських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швптер, Р.В. Ковалишин та ш. / за ред. М.В. Чернявського. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
7. Стойко С.М. Дубов1 люи Укра!нських Карпат: еколопчш особливосп, вщтворення, охорона / С.М. Стойко. - Льв1в, 2009. - 220 с.
8. Чернявський М.В. Р1внинш люи верхньо! частини долини Днютра i оцшка р1вня !х трансформаци / М.В. Чернявський, П.Т. Ященко, Я.В. Геник та ш. // Дослщження басейново! екосистеми Верхнього Дшстра : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во "Днютер", 2000. - С. 75-94.
9. Геник Я.В. Чинники та оцшка р1вня трансформацшних процеав у люових екосисте-мах Карпатського регiону Укра!ни / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 78-86.
10. Нацюнальний атлас Укра!ни. - К. : ДНВП "Картограф1я", 2007. - С. 197-208.
Генык Я.В., Чернявский Н.В., Ященко П. Т. Изменения в лесных экосистемах Предкарпатской части верхнего бассейна Днестра под влиянием современных трансформационных процессов
Проанализированы изменения в структуре лесных экосистем, которые произошли под влиянием трансформационных процессов в верхней части бассейна реки Днестр. В пределах нескольких модельных пространств Предкарпатской части бассейна Днестра показаны изменения в характере пойменной растительности лесов вследствие построения дамбы, рассмотрено влияние лесохозяйственных мероприятий, а также сенокошения и выпаса скота, на возрастную и пространственную структуру ильмово-дубовых и грабово-дубовых лесов, а также их производительность. Охарактеризована таксационная структура пойменных ильмово-дубовых и грабово-дубовых насаждений, приведена экологическая специфика природных прирусловых ивовых насаждений. Сделан вывод о необходимости увеличения участия дуба в составе грабово-дубовых лесов Предкарпатья.
Ключевые слова: леса, трансформационные процессы в лесах, лесохозяйствен-ные мероприятия, восстановление лесов.
Henyk Ya.V., ChernyavskyyM.V., YashchenkoP.T. Chаnges in forest ecosystems in Precаrpаthiаn pаrt of upper Dnister busin under the imp.ict of modern trаnsformаtion processes
Chаnges in structure of forest ecosystems which occurred under the imp^t of ^а^Вэгшайоп processes of upper Dnister river bаsin аnа1yzed. Chаnges in паШге of flo-odptain vegetаtion of forests in result of building а dаm were c^riEed; трай of forestry economic аctivities, hаymаking аnd cаtt1e firming pаstures on аge аnd spаtiа1 structure of e1m-oаk !nd hornbeаm-oаk forests !nd their productivity аre reflected within some model аreаs of Precаrpаthiаn pаrt of the Dnister river. Forest vа1uаtion structure of floodpkin e1m-oаk аnd hornbeаm-oаk p1аntаtions аге chаrаcterized; eco1ogicа1 specifics of nаturа1 riverine willow groups аге highlighted. Conclusion on necessity of increаsing the pii! of o!k in composition of Precаrpаthiаn hornbeаm-oаk forests wis mаde.
Keywords: forests, trаnsformаtion processes in forests, forestry economic аctivities, forest recreаtion.
УДК 712*582.091-093 Ст наук. ствроб. 1.М. Пацура1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А.1.1вченко1, канд. с.-г. наук; заст. м^ького голови Ю.Я. Янкв2; доц. П.Г. Хомюк1, канд. с.-г. наук; доц. О.Г. Часковський1, канд. с.-г. наук; ст викл. Р.Р. Вицега1, канд. с.-г. наук
ДЕНДРОФЛОРА ПАРКУ КУРОРТУ М1СТА МОРШИН I ПЕРСПЕКТИВА ПРИРОДНО1 ДИНАМ1КИ Н СКЛАДУ
Дендрофлора парку курорту м. Моршин становить 80 таксошв. 1з них 15 таксошв належить до вщдшу Gymnospermae, 65 таксошв - до Magnoliophyta. Таксони, представлеш незначною кшьгастю особин, постшно перебувають на меж1 ризику ви-падання ¡з насадження. Майже третина таксошв мають лише по однш рослиш. I тшь-ки половина таксошв представлеш 5-ма особинами i бшьше. 1з 20 таксошв деревно-чагарникових рослин, представлених значною юльюстю особин, у майбутньому оч>
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Моршинська мкька рада, м. Моршин
