CC BY
7
Оригiнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.139968
Динам1ка 1нтенсивност1 больового синдрому у пац1ент1в п1сля вентрального субакс1ального металоспондилодезу
Слинько €.1., Нехлопочин О.С.
Вщдтення патологи спинного мозку та хребта, 1нститут нейрохiрурпT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна
Над1йшла до редакцИ' 31.07.2018 Прийнята до публ1кацп 29.08.2018
Адреса для листування:
Нехлопочин Олекс'/й Серпйович, Вддлення патологИ спинного мозку та хребта, 1нститут нейрох1рургИ ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, КиУв, УкраУна, 04050, e-mail: AlexeyNS@ gmail.com
Мета: вивчити динамику штенсивност больового синдрому глсля вентрального субакаального сгондилодезу з приводу травматичного пошкодження шийного вщдту хребта залежно вщ виду стабЫзувальнот конструкций
Матерiали i методи. Огеративне втручання з приводу травматичного пошкодження шийного в^д^у хребта перенесли 53 патента: в обсязi резекцiT пошкодженого тта хребця i стабiлiзацiT вертикальним цилшдричним iмглантатом типу Mesh у поеднанш з вентральною пластиною (n = 29) або телескотчним протезом тта хребця (n = 24). Оцшку ступеня больового синдрому iз застосуванням числовот рейтинговот шкали проводили до операци, через 5-7 днiв, 3, 6 i 12-18 мiс. Результати. Отримаш данi демонструють перевагу застосування телескотчного iмглантату тiла хребця, зокрема рiвень iнтенсивностi болю в тсляоперацшний герiод був нижчим. Через 5-7 дшв i 3 мiс рiзниця за цим показником мiж групами була статистично значущою. До 12-18-го м^яця гiсля хiрургiчного втручання вщзначено поступове нiвелювання вiдмiнностей мiж групами.
Висновки. СтабЫзувальна система, яку застосовують гiд час хiрургiчного втручання, значною мiрою зумовлюе тривалiсть больового синдрому в тсляоперацшний перюд. Рацiональний гiдбiр конструкцiT, котру iмглантують, дае змогу полтшити якiсть життя гацiентiв тсля вентрального спондилодезу.
Ключовi слова: больовий синдром; передн/й церв/коспондилодез; ¡мплантат тла хребця; числова рейтингова шкала
Укра'шський нейрохiрургiчний журнал. 2018;(3):47-54.
Dynamics of pain intensity in patients after anterior subaxial cervical fusion
levgenii I. Slynko, Alexey S. Nekhlopochin
Department of Spine Surgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
Received: 31 July 2018 Accepted: 29 August 2018
Address for correspondence:
Alexey S. Nekhlopochin, Department of Spine Surgery, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Maiborody St., Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: [email protected]
Objective: to study dynamics of pain intensity in patients undergone anterior subaxial cervical fusion depending on the type of fixing construction. Materials and Methods. Thirty-five patients were operated for traumatic cervical spine injury: resection of the damaged vertebral body and fusion with vertical cylindrical implant types Mesh combined with ventral plate (29 patients) or telescopic vertebral body replacement implant (24 patients). The pain intensity was evaluated during observation period: before surgery, after 5-7 days, 3 months, 6 months and 12-18 months after operation using a numeral rating scale.
Results. The data obtained demonstrate the benefit of using telescopic vertebral body replacement implant that is evident as a lower level of pain intensity in patients in the postoperative period. The studied index difference is statistically significant in observation terms of 5-7 days and 3 months. The gradual leveling of differences between the groups is observed with 12-18 months after surgery.
Conclusion. The type of fusion system when used during surgery has a great influence on the pain duration in the postoperative period. Optimal selection of implant design can improve the quality of life in patients after anterior subaxial cervical fusion.
Keywords: pain; anterior cervical fusion; vertebral body replacement implant; numeral rating scale
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(3):47-54.
Copyright © 2018 levgenii I. Slynko, Alexey S. Nekhlopochin
[icci (D 1 wor'<'s licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License ^^gnJ https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Динамика интенсивности болевого синдрома у пациентов после вентрального субаксиального металлоспондилодеза
Слынько Е.И., Нехлопочин А.С.
Отделение патологии спинного мозга и позвоночника, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 31.07.2018 Принята к публикации 29.08.2018
Адрес для переписки:
Нехлопочин Алексей Сергеевич, Отделение патологии спинного мозга и позвоночника, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: [email protected]
Цель: изучить динамику интенсивности болевого синдрома после вентрального субаксиального спондилодеза по поводу травматического повреждения шейного отдела позвоночника в зависимости от вида стабилизирующей конструкции.
Материалы и методы. Оперативное вмешательство по поводу травматического повреждения шейного отдела позвоночника перенесли 53 пациента: в объеме резекции поврежденного тела позвонка и стабилизации вертикальным цилиндрическим имплантатом типа Mesh в сочетании с вентральной пластиной (n=29) или телескопическим протезом тела позвонка (n = 24). Оценку степени выраженности болевого синдрома с применением числовой рейтинговой шкалы проводили до операции, через 5-7 дней, 3, 6 и 12-18 мес.
Результаты. Полученные данные демонстрируют преимущество применения телескопическкого протеза тела позвонка, в частности уровень интенсивности боли в послеоперационный период был более низким. Через 5-7 дней и 3 мес разница по данному показателю между группами была статистически значимой. К 12-18-му месяцу после хирургического вмешательства отмечено постепенное нивелирование отличий между группами.
Выводы. Применяемая во время хирургического вмешательства стабилизирующая система в значительной мере определяет длительность болевого синдрома в послеоперационный период. Рациональный подбор имплантируемой конструкции позволяет улучшить качество жизни пациентов после вентрального спондилодеза.
Ключевые слова: болевой синдром; передний цервикоспондилодез; имплантат тела позвонка; числовая рейтинговая шкала
Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(3):47-54.
Вступ
На сучасному етат розвитку медицини юнце-вою метою будь-якого оперативного втручання е не лише коригувальна дiя на патолопчний осередок для усунення його негативного впливу на оргашзм, а i мiнiмiзацiя вщдалених наслщюв як захворюван-ня, так i хiрургiчного втручання. Найоб'ектившшим критерiем, який обГрунтовуе метод оперативного лкування, його радикальшсть, своечасшсть, хiрур-пчний доступ, iмплантацiю стороншх конструкцш, шляхи тсляоперацшноТ реабЫтаци, е яюсть життя патента [1,2].
Розвиток вертебрологи в останш десятил^-тя характеризуеться активним впровадженням у кл^чну практику широкого спектру iмплантатiв стабЫзувального або одночасно ттозамшного та стабЫзувального призначення [3-5]. Велика кшь-юсть наукових роб^ присвячена перевагам тих чи тих матерiалiв, з яких виготовлено iмплантати, конс-труктивними особливостями пристроТв, зручност установки конструкци тд час оперативного втручання, динам^ рентгенолопчноТ картини в тсляоперацшний перюд тощо [6-10].
Вщомо, що конструктивы особливост iмплан-та^в у хiрургiТ хребта значною мiрою зумовлюють бюмехашчш показники як прооперованого хребет-но-рухового сегмента (ХРС), так i всього хребетного стовпа, що мае кл^чш вияви, та визначають термши консолщацп i ступiнь стабiлiзацiТ [11-16].
При аналiзi стану пацiентiв, якi перенесли травму шийного вiддiлу хребта та оперативне втручання, найбтьшу увагу зазвичай придтяють ступеню не-врологiчного дефiциту, тодi як суб'ективнi вiдчуття, пов'язанi з установкою iмплантату, залишаються поза увагою [17]. У разi неускладненоТ травми шийного вщ-дiлу хребта (ШВХ) або за наявностi негрубого невро-логiчного дефiциту, який може устшно регресувати в пiсляоперацiйний перiод, саме штенсившсть болю е чинником, котрий визначае яюсть життя пацiента тсля оперативного втручання [18-21].
Мета: вивчити динамку штенсивност больового синдрому тсля вентрального субакаального спон-дилодезу з приводу травматичного пошкодження шийного вщдту хребта залежно вiд виду стабЫзу-вальноТ конструкцiТ.
Матерiали i методи
Кл^чний матерiал - 53 патента з рiзними за характером i локалiзацiею травматичними ушкоджен-нями середньо-нижньошийного вiддiлу хребта.
Критерiями залучення в дослщження була гост-талiзацiя постраждалого в стацюнар у термiни до 2 тиж з моменту травми i наявшсть пошкоджень перед-ньоТ i середньоТ опорних колон ШВХ на субакаальном рiвнi, котрi потребували хiрургiчного втручання.
Неврологiчний статус при госпiталiзацiТ: больовий синдром (100,0%), сенсорш порушення провщнико-
Стаття м'1стить рисунки, як! вдображаються в друкован'1Й верси у в'дт'/нках срого, в електронн'1Й — у кольор'1.
вого (24,2%) i корiнцевого (60,6%) характеру, дис-функшя тазових органiв (15,2%) за типом затримки сечовипускання (12,1%) або iмперативних гозивiв (3,0%).
Для виключення впливу стшких функцiональних розладiв на результати в дослщження було залучено гацiентiв, невролопчний статус яких до моменту виписки зi стацiонару вiдговiдав групам D i E вiдговiдно до ASIA Impairment Scale.
Залежно вщ способу стаб^заци оперованого ХРС хворих розподтили на двi групи: перша - 29 (54,72%) пащен^в, яким виконали передню декомгресiю спинного мозку шляхом субтотальнот резекцiT тiла пошкодженого хребця i мiжтiловий спондилодез вертикальним цилшдричним атчастим iмглантатом (конструкцiя типу Mesh) у поеднанш з вентральною пластиною (Рис. 1) [22,23], друга - 24 (45,28%) патента, яким провели аналопчне втручання, а як
стабЫзувальну систему використали телескотчний ттозамшний iмплантат (ТЗ1), iнтегрований i3 пластиною (Рис. 2) [24].
За характером Ki стков о-тра вматичних ушкоджень, середшм вiком, ступенем невролопчних розладiв, тривалiстю перiоду вщ моменту травми до оперативного втручання групи статистично значущо не вiдрiзнялися.
Усiм пацieнтам проведено оцiнку штенсивност больового синдрому в момент надходження в стацю-нар, на 5-ту-7-му добу пiсля оперативного втручання, при контрольних оглядах через 3, 6 та 12-18 мю тсля операци. В ц самi термiни проводили спондилографмю ШВХ та комп'ютерну томографию. Як iнструмент для оцiнки штенсивносп больового синдрому використо-вували числову рейтингову шкалу (Numerical Rating Scale (NRS), (Рис. 3), яка, на думку бшьшосп авторiв, е зрозумтшою для пацieнта та зручною для оброб-
Рис. 1. Спондилограма патента пiсля спондилодезу i3 застосуванням конструкци Mesh у поеднаннi з вентральною пластиною
Рис. 2. Спондилограма патента тсля спондилодезу iз застосуванням телескотчного ттозамшного iмплантату
ки дослщником порiвняно з вiзуальною аналоговою шкалою [25,26].
Для отримання максимально достовiрних даних у разi виявлення рентгенологiчних ознак дислокацп, фрагментацií елементiв стабiлiзувальноí системи, пролабування конструкцп в тiло хребця iз втратою досягнутоí корекцií сантального контуру пащен^в вилучали з дослщження. В жодному випадку не зареестровано негативну невролопчну динамiку. Повторнi оперативш втручання не проводили. Данi
щодо загальноí кiлькостi пацiентiв у рiзнi термiни спостереження наведено на Рис. 4.
Результати та i'x обговорен ня
У дооперацшний перiод усi пашенти оцiнили боль-овi вiдчуття за шкалою NRS у дiапазонi вщ 6 до 10 см (Рис. 5). Так, мЫмальне значення (6 см) у першш групi вщзначили 3 (10,34%) пацiенти, максимальне значення (10 см) - 5 (17,24%). Чверть пащен^в оцши-ли сво'|' больовi вiдчуття як 8 см, бтьшмсть - як 9 см.
вщсутши легкии середн1и
Рис. 3. Числова рейтингова шкала болю
Рис. 4. Юльюсть пащен^в груп у рiзнi термiни спостереження
Рис
01234560123456 П1сля опер-ацм 3 Mic ГПсля оперзцм 6 Mic
1нтенсивжсть болю у паииентю за шкалою NRS, см
о Mesh+пластина DT3I 5. Розподiл пащен^в за iнтенсивнiстю болю в рiзнi термiни спостереження
Аналогiчну ситуацiю спостер^али в другiй rpyni: 8 (33,3%) пащен^в оцiнили бiль як 9 см. максималь-ний piBeHb болю зареестровано у 4 (16,67%) оаб, м^мальний piBeHb (6 см) - у 2 (8,33%), 7 та 8 см - 6 (25,0%) i 4 (16,67%) вщповщно.
У середньому в дооперацшний перЮд значення штенсивност больового вщчуття було практично однаковим: у пащен^в першоТ групи - 8,38 см, в оаб другоТ групи - 8,25 см.
Найчастше пашенти скаржилися на бть у ший-ному вiддiлi хребта (100,0%) штенсивну, постiйну з ippадiацiею в дiлянку потилицi (69,7%), коршь язика, зуби (27,3%), вepхнi юнщвки (72,7%), дiлянку груд-нини (21,2%), спини (15,2%), серця (12,1%). У деяких випадках цервкалпя супроводжувалася вираженими вегетативними розладами: порушенням сну (24,2%), дра^вливютю (42,4%), тдвищенням аpтepiального тиску до 140-180/100 мм рт. ст. (24,2%), тахiкаpдiею 96-140 уд./хв (12,1%).
Вщзначено легк сeнсоpнi розлади, як тдтверд-жували наявнiсть болю i piвeнь ïï локалiзацiï, зокрема м'язово-тошчш peакцiï в потиличних i шийних м'язах (42,4%), виражену болючiсть в окциттальних (30,3%)
1 шийних паравертебральних (87,9%) точках.
Другий етап тестування пащен^в проводили на 5-ту-8-му добу тсля хipуpгiчного втручання. Всi пашенти були вepтикалiзованi з фiксацiею ШВХ комipом типу «Фiладeльфiя». Пацiентам проводили спондилограф^ або спipальну комп'ютерну томог-pафiю шийного вiддiлу, що дало змогу заперечити дефекти установки металоконструкцш, не вiзуалi-зованi при штраоперацшному peнтгeнологiчному контpолi. На цьому етат дослiджeння зафiксовано значне зниження штенсивност больового синдрому в усiх пащен^в. Так, у пepшiй гpупi середне значення за NRS становило 4,1 см. МНшмальне значення
2 см вщзначено у 3 (10,34%) оаб, максимальний piвeнь дискомфорту (7 см) - в 1 (3,45%). Третина пащен^в (8 оаб) характеризували бть як 4 см, 6
- як 3 см, 11 - як 5 см. Частина пащен^в вщзначали незадовтьну якiсть життя у зв'язку iз вираженою церв^алпею, сенсорними розладами за типом пперестезп, дизeстeзiï (23,8%) або вeгeтативноï дисфункцп (14,3%).
У дpугiй гpупi м^мальний piвeнь болю за NRS становив 1 см i був заф^сований у 2 (8,33%) пащен-^в. Чверть осiб вiдзначали piвeнь больового вщчуття як 2 см, 10 - як 3 см. Максимальне значення 5 см констатували у 2 (8,33%) пащен^в. Середне значення дослщжуваного показника в цш грут - 2,92 см. Зареестрован больовi вiдчуття були однотипними за кл^чним оформлення, характеризувалися на-явнютю помipного, ниючого характеру цepвiкалгiï, пов'язано!' зi змiною положення тiла i спробою по-вернути голову.
Подальшн спостереження виявили тeндeнцiю до регресу штенсивност больового синдрому. Так, через 3 мю у пepшiй грут середнш показник болю доpiвнював 3,61 см. У 2 (7,69%) пащен^в заф^-совано мiнiмальний показник 1 см за NRS, ще у 2
- максимальний показник 6 см. Найбтьша ктьюсть
пацiентiв (30,77%) вщзначала больовi вiдчуття на piвнi 4 см, по 5 оаб - на piвнi 5 i 3 см.
У другш грут виявлено схожу закономipнiсть, однак piвeнь болю в середньому був статистично значущо нижчим - 1,91 см. Бтьшють пацiентiв вщ-значили мЫмальний piвeнь дискомфорту - 1 i 2 см у 6 та 10 оаб вщповщно. Максимальний зареестрова-ний piвeнь (4 см) зафксували у 2 пацiентiв, 3 см - у 4. Два патента вщзначили повну вiдсутнiсть болю.
Через 6 мю спостepiгали подальше полтшення стану пацiентiв, особливо в першш грут. Так, середнш показник болю зменшився до 2,5 см. Близько половини пащен^в вщзначили мЫмальш больовi вiдчуття на piвнi 1 i 2 см. Максимальний показник 6 см зафксовано в 1 патента, 3 см - у 5, 4 см - у 4, 5 см - у 2. Вщсутшсть больового вщчуття вщзначили 2 патента. У 10 оаб перюдично виникав бiль у ШВХ, який був локальним i мав позицшний характер.
Аналiз показникiв пашен^в з iмплантованим ТЗ1 не виявив таких значущих змiн поpiвняно з даними у попереднш тepмiн спостереження. Так, середне значення становило 1,75 см. В 1 патента показник за NRS знизився з 2 до 1 см, ще в 1 - з 2 до 0 см. Розподш решти пацiентiв за дослщжуваним параметром не змiнився. Величина штенсивност болю свщ-чила про бтьш позитивний ефект вiд оперативного втручання, шж у пацiентiв пepшоï групи.
В останнiй тepмiн спостереження в^значено подальший регрес iнтeнсивностi болю в обох групах. Так, у першш грут середнш показник за NRS становив 1,84 см. Близько половини пашен^в оцшили свш стан як 0 або 1 см, 20% оаб - як 3 см. Максимальний показник штенсивност болю 5 см зафксовано в 1 патента.
У другш грут середнш показник за NRS становив 1,17 см. У 66,7% пашен^в piвeнь болю оцшено як 0 або 1 см, у 16,7% - як 2 см, по 8,33% - як 3 i 4 см.
Результати статистичноï обробки отриманих даних наведено на Рис. 6.
У дооперацшний перюд у групах в середнш показник штенсивност больового синдрому статистично значущо не вiдpiзнявся (8,38 ± 0,23 i 8,25 ± 0,26 см, критерш Стьюдента для незалежних груп змшних (p) - 0,7086), що тдтверджуе випадковють вибipки пащен^в.
У ранжй пiсляопepацiйний перюд у другш грут piвeнь больового вщчуття був статистично значущо (р = 0,0008) нижчим (2,91 ±0,21 см проти 4,07 ± 0,26 см). Це пояснюеться, ймовipно, вщмшностями в техшц хipуpгiчного лiкування. Кpiм статистично значущо тривалшого оперативного втручання, що зумовлюе виражений набряк м'яких тканин хipуpгiчноï зони, можна видтити низку чинниюв, якi потeнцiйно провокують больовий синдром.
По-перше, встановлення вертикального цилшдричного полого iмплантату типу Mesh потребуе значно: дистpакцiï оперованого сегмента. Вiдомо, що надлишкова тракщя травматично ушкодженого ХРС неминуче призводить до перерозтягнення зв'язкового апарату фасеткових суглобiв. ^м того, в pазi помилки
Рис. 6,
До операци ГПеля операци 5-7 д16 Шсля операци 3 nie Пгсля операци 6 wie Шсля операци 12-18 мк:
ТермЫ спостереження
□ Mesh+пластина □ T3I
Середш значення iнтенсивностi больового синдрому в рiзнi термiни спостереження
при визначенш висоти ендопротеза можуть виникати небажаш ситуацií. Так, якщо висота е недостатньою, то виникае и рухливiсть в мiжтiловому промiжку. Якщо довжина iмплантату перевищуватиме розмiр юсткового дефекту, то напруження, спричинене компресшним навантаженням ХРС у системi «метал-тiло хребця», буде надто високим. Це призведе до пришвидшення процеав резорбцií кiстковоí тканини в системi «iмплантат-тiло хребця» i пiдвищить ризик виникнення нестабтьностк Цi два чинники створюють передумови для збiльшення штенсивност пiсляоперацiйного больового синдрому.
По-друге, методика встановлення шийного дистрактора безпосередньо передбачае тимчасове впровадження осьових опор в т^а хребщв з подальшим |'х видаленням, що призводить до додаткового пошкодження оюстя [27].
По-трете, шийний дистрактор мае лише одну точку фксацм до тiла хребця, сумiжного з резектованим, i стшка система в момент розтягнення формуеться за рахунок двох додаткових опорних точок на фасеточш суглоби У разi травматичного пошкодження заднього опорного комплексу може виникати викривлення, яке часто призводить до iритацií спинномозкового нерва та нерва Люшка вщповщного рiвня.
У термш спостереження 3 м^ больовi вiдчуття у пащен^в першоТ групи в середньому були статис-тично значущо сильнiшими - 3,61 ± 0,27 см проти 1,92 ± 0,22 см (р = 0,00001). Як вiдзначае низка авто-рiв, телескопiчний тiлозамiнний пластиноЧнтегрова-ний iмплантат забезпечуе стабiльнiшу ф^сащю, нiж двi окремi конструкцií. Таким чином зменшуеться гiпермобiльнiсть прооперованого та швелюеться подразнення як нервових структур, так i зв'язкового апарату. ^м цього, використання телескопiчноí
моноконструкцiï забезпечуе рiвномiрнiший розподiл навантаження як у зон операцiï, так i в сумiжних рухових сегментах, що знижуе ймовiрнiсть появи зон критичного напруження, котрi формують больовi вiдчуття.
У строки 6 мк пiсля втручання збер^алося спiввiдношення дослiджуваного показника в трупах, однак рiзниця була статистично незначущою (p = 0,063). У бшьшосп випадкiв завершився процес консолщаци i замiщення композитного наповнювача конструкцiй кiстковою тканиною, що в уах випадках стабiлiзувало систему <^мплантат-тто хребця» i сприяло зменшенню впливу чинниюв, котрi формують больовi вiдчуття.
У кiнцевий термiн спостереження рiзниця мiж групами за штенсившстю болю була статистично незначущою (p = 0,1036). Завершений процес фор-мування юсткового регенерату i повна адаптацiя зв'язкового апарату до бюмехашчно нового стану ШВХ нiвелювали рiзницю мiж групами.
Висновки
Аналiз iнтенсивностi больового синдрому у па-цiентiв, якi перенесли вентральний церв^оспонди-лодез iз застосуванням ттозамшно' системи, виявив статистично значущу перевагу використання ттоза-мiнного iмплантату в термiни спостереження 3-7 дшв i 3 мiс пiсля операци. У вщдалений пiсляоперацiйний перiод рiвень больового вiдчуття не пов'язаний з типом використано' для фiксацiï системи.
Отримаш результати обг'рунтовують доцть-шсть диференцiйованого пiдходу до використання ттозамшних систем при проведеннi вентрального спондилодезу в пащен^в з травмами шийного вщ-дiлу хребта.
Розкриття шформацп
Конфликт штереав
Автори заявляють про вщсутшсть конфлiкту ште-peciB у вщношенш будь-яких npenapaTiB, матерiалiв, пристроТв, методiв, використаних в цьому дослщжен-Hi, або результатiв, зазначених у цш статтi.
Етичнiнорми
Bei процедури, виконан учасникам в ходi дослщ-ження, вiдповiдають етичним стандартам шституцш-ного i нацiонального комiтетiв з етики та Гельсшськш декларацií 1964 року i ТТ пiзнiшим поправкам або аналопчним етичним стандартам.
1нформована згода
1нформована згода отримана вщ кожного з учас-никiв, включених до дослiдження.
References
1. Lee SH, Lee JC, Tauchi R, Daniel Riew K. Influence of the Number of Cervical Fusion Levels on Cervical Spine Motion and Health-Related Quality of Life. Spine (Phila Pa 1976). 2016 Apr;41(8):E474-80. doi: 10.1097/BRS.0000000000001299. PubMed PMID: 26630418.
2. Hatch MN, Cushing TR, Carlson GD, Chang EY. Neuropathic pain and SCI: Identification and treatment strategies in the 21st century. J Neurol Sci. 2018 Jan 15;384:75-83. doi: 10.1016/j.jns.2017.11.018. Epub 2017 Nov 16. Review. PubMed PMID: 29249383.
3. Arts MP, Peul WC. Vertebral body replacement systems with expandable cages in the treatment of various spinal pathologies: a prospectively followed case series of 60 patients. Neurosurgery. 2008 Sep;63(3):537-44; discussion 544-5. doi: 10.1227/01.NEU.0000325260.00628.DC. PubMed PMID: 18812965.
4. Elder BD, Lo SF, Kosztowski TA, Goodwin CR, Lina IA, Locke JE, Witham TF. A systematic review of the use of expandable cages in the cervical spine. Neurosurg Rev. 2016 Jan;39(1):1-11; discussion 11. doi: 10.1007/s10143-015-0649-8. Epub
2015 Jul 28. Review. PubMed PMID: 26212700.
5. Ames CP. Erratum: Expandable cylindrical cages in the cervical spine: a review of 22 cases. J Neurosurg Spine.
2016 Dec;25(6):795. Epub 2016 Jul 29. PubMed PMID: 27472745.
6. Koller H, Schmidt R, Mayer M, Hitzl W, Zenner J, Midderhoff S, Graf N, Resch H, Wilke HJ. The stabilizing potential of anterior, posterior and combined techniques for the reconstruction of a 2-level cervical corpectomy model: biomechanical study and first results of ATPS prototyping. Eur Spine J. 2010 Dec;19(12):2137-48. doi: 10.1007/s00586-010-1503-x. Epub 2010 Jun 30. Erratum in: Eur Spine J. 2011 Sep;20(9):1579. Willke, Hans-Joachim [corrected to Wilke, Hans-Joachim]; Gräf, Nicolaus [corrected to Graf, Nicolaus]; Middendorf, Stefan [corrected to Midderhoff, Stefan]. PubMed PMID: 20589516; PubMed Central PMCID: PMC2997200.
7. Fischer CR, Cassilly R, Cantor W, Edusei E, Hammouri Q, Errico T. A systematic review of comparative studies on bone graft alternatives for common spine fusion procedures. Eur Spine J. 2013 Jun;22(6):1423-35. doi: 10.1007/s00586-013-2718-4. Epub 2013 Feb 26. Review. PubMed PMID: 23440339; PubMed Central PMCID: PMC3676568.
8. Sewell MD, Rothera L, Stokes O, Clarke A, Hutton M. Assessing the amount of distraction needed for expandable anterior column cages in the cervical spine. Ann R Coll Surg Engl.
2017 Nov;99(8):659-660. doi: 10.1308/rcsann.2017.0052. Epub 2017 Sep 13. PubMed PMID: 29022803; PubMed Central PMCID: PMC5696915.
9. Shen Y, Du W, Wang LF, Dong Z, Wang F. Comparison of Zero-profile Device Versus Plate-and-Cage Implant in the Treatment of Symptomatic Adjacent Segment Disease after Anterior Cervical Discectomy and Fusion: A Minimum 2-Year Follow-Up Study. World Neurosurg. 2018 Jul;115:e226-e232.
doi: 10.1016/j.wneu.2018.04.019. Epub 2018 Apr 12. PubMed PMID: 29654956.
10. Shaw KA, Griffith M, Mottern ET, Gloystein DM, Devine JG. Preventing Construct Subsidence Following Cervical Corpectomy: The Bump-stop Technique. Asian Spine J. 2018 Feb;12(1):156-161. doi: 10.4184/asj.2018.12.1.156. Epub 2018 Feb 7. PubMed PMID: 29503696; PubMed Central PMCID: PMC5821922.
11. Ordway NR, Rim BC, Tan R, Hickman R, Fayyazi AH. Anterior cervical interbody constructs: effect of a repetitive compressive force on the endplate. J Orthop Res. 2012 Apr;30(4):587-92. doi: 10.1002/jor.21566. Epub 2011 Oct 14. PubMed PMID: 22002745.
12. Weber MH, Fortin M, Shen J, Tay B, Hu SS, Berven S, Burch S, Chou D, Ames C, Deviren V. Graft Subsidence and Revision Rates Following Anterior Cervical Corpectomy: A Clinical Study Comparing Different Interbody Cages. Clin Spine Surg. 2017 Nov;30(9):E1239-E1245. doi: 10.1097/ BSD.0000000000000428. PubMed PMID: 27623304.
13. Nekhlopochin AS, Nekhlopochin SN, Syrovoy GV. The analysis of stress-strain state in the cortical screw-vertebral body system when modelling of fixation of implants for anterior cervical interbody fusion. Russ J Biomech. 2017;21(1):77-88. doi: 10.15593/RZhBiomeh/2017.1.08
14. Slynko II, Nekhlopochin AS. The clinically and biomechanically based optimization of sagittal contour surgical correction of the injured segment with the anterior subaxial fusion. MOJ App Bio Biomech. 2018;2(2):150-5. doi: 10.15406/mojabb.2018.02.00058
15. Brenke C, Fischer S, Carolus A, Schmieder K, Ening G. Complications associated with cervical vertebral body replacement with expandable titanium cages. J Clin Neurosci. 2016 Oct;32:35-40. doi: 10.1016/j.jocn.2015.12.036. Epub 2016 Jul 18. PubMed PMID: 27440319.
16. Magu S, Singh D, Yadav RK, Bala M. Evaluation of Traumatic Spine by Magnetic Resonance Imaging and Correlation with Neurological Recovery. Asian Spine J. 2015 Oct;9(5):748-56. doi: 10.4184/asj.2015.9.5.748. Epub 2015 Sep 22. PubMed PMID: 26435794; PubMed Central PMCID: PMC4591447.
17. Wang T, Ma L, Yang DL, Wang H, Bai ZL, Zhang LJ, Ding WY. Factors predicting dysphagia after anterior cervical surgery: A multicenter retrospective study for 2 years of follow-up. Medicine (Baltimore). 2017 Aug;96(34):e7916. doi: 10.1097/ MD.0000000000007916. PubMed PMID: 28834916; PubMed Central PMCID: PMC5572038.
18. Passias PG, Poorman GW, Segreto FA, Jalai CM, Horn SR, Bortz CA, Vasquez-Montes D, Diebo BG, Vira S, Bono OJ, De La Garza-Ramos R, Moon JY, Wang C, Hirsch BP, Zhou PL, Gerling M, Koller H, Lafage V. Traumatic Fractures of the Cervical Spine: Analysis of Changes in Incidence, Cause, Concurrent Injuries, and Complications Among 488,262 Patients from 2005 to 2013. World Neurosurg. 2018 Feb;110: e427-e437. doi: 10.1016/j.wneu.2017.11.011. Epub 2017 Nov 11. PubMed PMID: 29138069.
19. Feuchtbaum E, Buchowski J, Zebala L. Subaxial cervical spine trauma. Curr Rev Musculoskelet Med. 2016 Dec;9(4):496-504. Review. PubMed PMID: 27864669; PubMed Central PMCID: PMC5127957.
20. Shashua A, Geva Y, Levran I. Translation, Validation, and Crosscultural Adaptation of the Hebrew Version of the Neck Disability Index. Spine (Phila Pa 1976). 2016 Jun;41(12):1036-40. doi: 10.1097/BRS.0000000000001445. PubMed PMID: 27285662.
21. Schomberg D, Miranpuri G, Duellman T, Crowell A, Vemuganti R, Resnick D. Spinal cord injury induced neuropathic pain: Molecular targets and therapeutic approaches. Metab Brain Dis. 2015 Jun;30(3):645-58. doi: 10.1007/s11011-014-9642-0. Epub 2015 Jan 15. Review. PubMed PMID: 25588751.
22. Wu J, Luo D, Ye X, Luo X, Yan L, Qian H. Anatomy-related risk factors for the subsidence of titanium mesh cage in cervical reconstruction after one-level corpectomy. Int J Clin Exp Med. 2015 May 15;8(5):7405-11. eCollection 2015. PubMed PMID: 26221282; PubMed Central PMCID:
PMC4509227.
23. Barysh O, Buznytsky R. Anterior interbody cervicospondylodesis with use of vertical cylindrical mesh implants. Orthopaedics, traumatology and prosthetics. 2010;4:50-5. Russian. doi: 10.15674/0030-5987201045055.
24. Nekhlopochin AS, Shvets AI, Nekhlopochin SN. [A telescopic vertebral endoprosthesis for subaxial cervical fusion]. Zh Vopr Neirokhir Im N N Burdenko. 2016;80(1):19-26. doi: 10.17116/neiro201680119-26. English, Russian. PubMed PMID: 27029328.
25. Ferreira-Valente MA, Pais-Ribeiro JL, Jensen MP. Validity of four pain intensity rating scales. Pain. 2011 0ct;152(10):2399-404. doi: 10.1016/j.pain.2011.07.005. PubMed PMID: 21856077.
26. Brunelli C, Zecca E, Martini C, Campa T, Fagnoni E, Bagnasco M, Lanata L, Caraceni A. Comparison of numerical and verbal rating scales to measure pain exacerbations in patients with chronic cancer pain. Health Qual Life Outcomes. 2010 Apr 22;8:42. doi: 10.1186/1477-7525-8-42. PubMed PMID: 20412579; PubMed Central PMCID: PMC2868814.
27. Ughratdar I, Muquit S, Sivakumar G, White BD. A simple method to ease insertion and removal of vertebral body distractor pins in anterior cervical surgery. Br J Neurosurg. 2013 Feb;27(1):141-2. doi: 10.3109/02688697.2012.709553. Epub 2012 Aug 21. PubMed PMID: 22905885.
