CC BY
22
УДК 338.242 Астр. М.В. ЦаП -Львiвська КА
Д1£В1СТЬ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНО! СТРУКТУРНО'! ПОЛ1ТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ 1МПОРТОЗАМ1ЩЕННЯ В УКРА1Н1
Обгрунтовано актуальнiсть ре^зацн ефективно! полiтики iмпортозамiщення в Ук-ра!ш. Охарактеризовано чинники впливу на стан розвитку проблеми iмпортозамiщення. Виявлено недолжи державно! полiтики програмування державно! структурно! политики iмпортозамiщення в Укра!ш. Визначено позитивш аспекти органiзацiйно-економiчного механiзму регулювання iмпортозамiщення. Зазначено недолiки державно! шштики, якi потрiбно усунути органам державно! влади в аспектах структурно! пол^ики та регулювання iмпортозамiщення за такими елементами органiзацiйно-економiчного механiзму, як: шституцшно-правовий, iнституцiйно-органiзацiйний, методичний, органiзацiйний та економiчний.
Ключовi слова: iмпортозамiщення, державне регулювання, структурна полынка, органiзацiйно-економiчний мехашзм, оцiнювання дieвостi.
Постановка проблеми. Наявш в Украíнi актуальнi проблеми шпортоза-мщення значною мiрою зумовленi недостатнктю i недолiками державного регулювання у цш сферi, а зокрема щодо формування i реалiзацií оргашзацшно-еко-номiчного механiзму державно1 структурно1 политики iмпортозамiщення. Тут йдеться i про недосконалкть нормативно-правового та нормативно-програмного забезпечення, вiдсутнiсть необхвдних iнституцiй, недолiки оргашзацл системи державного регулювання i комплексного впливу на стримування шпортозалеж-носп, розвиток вiтчизняного виробництва та змщнення позиций товарiв i послуг, виготовлених на територií Украши, на внутртньому ринку, слабкiсть економiч-них стимушв для реального сектору, системи шдприемництва та населения щодо пiдтримки i вiтчизияного виробника i сприяння бiльш структурно збалансовано-му розвитку локальних споживчих ринюв.
Отже, розроблення методичних рекомендаций з оцiнювания дieвостi ре-алiзацií органiзацiйно-економiчного механiзму регулювання шпортозамщення в Украíнi набувае особливо важливого значення, адже стае основою прийняття дieвих управлiнських рiшень.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Проблемам державного регулювання iмпортозамiщения придшено значну увагу у публiкацiях таких науков-цiв, як: Т. Кисiль, Г. Ортша, А. Макаров, А. Семенов, I. Дунаева та В. Бабаева, С. Сшьвестрова, I. Рикова та ш. Проте результати цих дослщжень не дають змо-гу оцшити ефективнiсть державного регулювання у цш сферi.
Метою роботи е вдосконалення теоретико-методичних засад оцiнювания дiевостi органiзацiйно-економiчного механiзму державно!' структурно!' полiтики регулювання iмпортозамiщения в Украíнi.
Виклад основного матерiалу. Реалiзацiя органiзацiйно-економiчного ме-хашзму державно1 структурно1 полiтики iмпортозамiщения потребуе належного для цього iнституцiйного забезпечення, що е основою державного регулювання. Однак у сферi iмпортозамiщения вичизняне законодавство ще залишаеться не-достатшм i не вiдповiдае практицi ефективних у цьому планi держав.
1 Наук. кергвник: доц. Т.Г. Васильцгв, д-р екон. наук
Проблема необх1дност1 забезпечення 1мпортозамщення шляхом розвитку в1тчизняного виробництва довол1 комплексно порушуеться у Державнш програ-м1 розвитку внутр1шнього виробництва. Проте у цьому програмному документ! шпортозамщення не розглядаеться як головна мета та оч1куваний насл1док ре-ал1зацц комплексу заходш. З одного боку, дшсно можна погодитися, що за умо-ви розвитку вичизняного виробництва 1 змшення позицш його суб'ект1в з внут-р1шнього ринку буде виткнено значну частину 1мпортних товар1в та послуг. Од-нак, з шшого боку, розвиток внутршнього виробництва е тшьки окремим хоча й важливим, але не единим напрямом структурно!' политики шпортозамщення.
Отож, положення цього програмного документа не може охопити достат-нш комплекс заходш щодо шпортозамщення. Тому й виникае сумшв щодо системной положень Програми та, ввдповвдно, недосягнення оч1куваних результа-т1в. Планувалося, що реал1защя заходш Програми допоможе у 2013-2015 рр. зменшити залежнкть Украши та темпи щор1чного приросту 1мпорту товар1в до 9-9,5 %; досягнути середньор1чних темшв приросту експорту не менш як на 710 %; покращити зовшшньоторговельний баланс товарш 1 послуг у 2015 р. на ршш 1,5-2,0 млрд дол. США. Очевидно, що цих результапв ще не досягнуто.
Заходи, передбачеш Державною програмою розвитку внутршнього виробництва, недосконал1 й у контекста нормативно-правового регулювання проб-леми 1мпортозамщення. Так, завдання № 20 - " Створення оргашзацшних та тех-шчних умов для 1мпортозашщення" - мае оч1куваним результатом "... забезпечення розвитку галузей економжи шляхом впровадження у виробництво нових технологш (розробок)", що не тотожний з виткненням 1з внутр1шнього спожив-чого ринку 1мпортних товарш та послуг. Отож, засоби, як1 передбачаються для вир1шення цього завдання, видаються занадто конкретизованими та вузькоспещ-ал1зованими. Це - започаткування виробництва або розроблення технологш з ви-готовлення окремих груп товар1в 1 вид1в иродукцп. При цьому законодавщ опустили велику кшьккть шших товарш, частка продажу яких на ринку значно б1ль-ша та потенщал виробництва яких в УкраМ наявний. Серед заход1в анал1зовано-го напряму мали б бути формування оргашзацшно! структури та управлшсько! системи керування процесами 1мпортозам1щення, розбудова шфраструктури шд-тримки вичизняного виробництва та виткнення 1мпортних товарш, спрощення техшчних умов виробництва 1 продажу товар1в для мкцевих виробникш тощо.
Позитивно, що сьогодш на розгляд1 ирофшьних комггетш Верховно!' Ради Украши знаходиться законопроект "Про державну цшьову програму 1мпортоза-м1щення". До його очевидних переваг вщнесено актуал1зацда проблеми 1мпорто-замщення та започаткування державного планування 11 вир1шення, удоскона-лення категор1ального апарату (зокрема тлумачення термшв: 'Чмпортозамщен-ня", "вичизняна продукщя", "фонд 1мпортозамщення" та ш), вдентифжацда джерел фшансування державно! поливки у цш сфер1, оформления державних гарантш та шльг виконавцям 1 реал1заторам програми.
Водночас, проблема 1мпортозамщення складна 1 комплексна, потребуе стратепчних шдход1в до 11 вир1шення, застосування 1нколи принципово р1зних iнструмеитiв 1 засоб1в, залежно в1д змши ринково! ситуацц на тому, чи шшому еташ структурних зм1н, 1нституц1йних реформ, в1дсоткових сшвв1дношень прода-
жу вiтчизняниx тa iмпоpтниx товapiв. Сaме цим обyмовленa потpебa в yxвaленнi
Укpaïни " Пpо деpжaвне pегyлювaння iмпоpтозaмiщения", a вже для pеaлi-зaцiï його положень i конкpетизaцiï зaxодiв деpжaвноï полiтики дощльно pозpоб-ляти вiдповiднi деpжaвнy, pегiонaльнi тa мiсцевi пpогpaми iмпоpтозaмiщения.
В Укpaïнi iнститyцiйнa основa деpжaвного pегyлювaння iмпоpтозaмiщен-ня достaтньо не сфоpмовaнa не тшьки нa центpaльномy pißm yпpaвлiння, aле ïï не вибyдовaно й по веpтикaлi влaди. Ткю чи iншою мipою у бшьшосп pегiонax Укpaïни потpебa у здшсненш зaxодiв, спpямовaниx нa змiцнения позицш мкце-виx виpобникiв тa виткнення з внyтpiшнього pинкy iмпоpтниx товapiв, не зaв-жди нaлежноï якосп, визнaeться. Але чисельнiсть пpaктик pозpобки i pеaлiзaцiï спецiaлiзовaниx сaме m iмпоpтозaмiщеннi деpжaвниx pегiонaльниx пpогpaм тa пpоектiв вкpaй обмеженa. Як пpиклaди можнa виокpемити тiльки pегiонaльнy ^офму iмпоpтозaмiщения Лyгaнськоï тa Днiпpопетpовськоï облaстей. У opa^ тицi pеaлiзaцiï upx пpогpaм можнa видшити побудову системи пiдтpимки pоз-витку мiсцевого мaлого i сеpеднього бiзнесy, зокpемa в pеaльномy сектоpi еконо-мiки, суб'екти якого в^обляють бaгaто видав пpодyкцiï, яку великi пpомисловi пiдпpиeмствa тa нaселения paнiше пpидбaло зa коpдоном чи зa межaми облaстi.
BapTO звеpнyти yвaгy нa те, що вичизняш pеaлiï ствоpюють iнколи неп-pямi опосеpедковaнi пеpешкоди ефективному yпpaвлiнню pегiонaльною полгти-кою iмпоpтозaмiщения. Йдеться ^о те, що нa мезоpiвнi мiсцевi виpобники кон-кypyють не тшьки з iмпоpтною пpодyкцieю, aле й з товapaми, якi постaчaються з iншиx pегiонiв деpжaви. У цьому aспектi виникaють пpоблеми узгодження то-вapноï пpопозицiï в prn^x мiжpегiонaльного, мiжгaлyзевого тa мiжсектоpaльно-го спiвpобiтництвa, a тaкож методичнa пpогaлинa визнaчения внyтpiшньодеp-жaвного iмпоpтy, оскшьки детaльноï стaтистики щодо товapiв, mi зaвозяться в облaстi деpжaви з iншиx pегiонiв, сьогоднi немae. Це теж ктотний недолiк оpгa-нiзaцiйно-економiчного меxaнiзмy деpжaвноï стpyктypноï полiтики pегyлювaння iмпоpтозaмiщения в Укpaïнi, усунення якого потребуе вдосконaления шститу-цiйно-методичного ш^яму цього меxaнiзмy, зокpемa доцшьно pозpобити i по-шиpити сеpед pегiонaльниx i мiсцевиx оpгaнiв влaди методичш pекомеидaцiï з плaнyвaния pегiонaльноï тa мiсцевоï полiтики.
Biдсyтнiсть достовipноï тa повно!' iнфоpмaцiï пеpешкоджae здайсненню дослщжень pинкy тa попиту нa pегiонaльнy пpомисловy тa iншy пpодyкцiю, фоpмyвaнню i pеaлiзaцiï шиpокомaсштaбниx мapкетинговиx ^о^т пiдтpимки мiсцевиx товapiв. Недолiкaми xapaктеpизyeться i склaдовa оpгaнiзaцiï деpжaвноï стpyктypноï полiтики iмпоpтозaмiщения. Тaкий висновок пiдтвеpджyeться тим, що в Укpaïнi вщсутнш центpaльний оpгaн виконaвчоï влaди з pегyлювaння стpyктypниx pефоpм тa ^облем iмпоpтозaмiщения. Biдповiдно не сфоpмовaно веpтикaльно-гоpизонтaльноï оpгaнiзaцiйноï стpyктypи, здaтноï системно yпpaв-ляти стpyктypними змiнaми у пpостоpовомy aспектi.
Головнa пpоблемa полягae в тому, що тaкий об'ект pегyлювaння, як iмпоp-тозaмiщения, знaxодиться m стику питaнь внyтpiшнього виpобництвa (^оми^о-вого pозвиткy, АПК), iнтеpесiв шшж мiнiстеpств, що кypyють види економiчноï дiяльностi pеaльного сектоpy економiки, TOpriMi, a тaкож зовнiшньоекономiчниx вiдносин. Це посилюе деконцентpовaнiсть yвaги пpедстaвникiв piзниx мiнiстеpств
i вщомств. Найбшьшою мiрою це питання МШстерства промисдово!' полiтики Укра!'ни та МШстерства економiчного розвитку i торгiвдi Укра!'ни. Отож, визрша актуадьнiсть створення мшввдомчо!' структури зi статусом Державного агентства з регулювання проблем iмпортозамiщення з шдпорядкуванням МШстерству еко-номiчного розвитку i торгiвдi Укра!'ни, у склад якого ввiйшди б представники мь нiстерств: промисдово! подиики, аграрно! подиики та продоводьства, шфраструк-тури, енергетики та вупльно! промисдовостi. Такий шдхщ дав би змогу значно покращити органiзацiю даяльносп з реадiзацií ефективно! державно!' подiтики ш-портозамiщення, а також забезпечити належну !!' координацда з-помiж сумiжних, залежних i визначаючих 11 дieвiсть мiнiстерств та ведомств.
Недостатньою потрiбно визнати регiональну та субрегюнальну скдадовi органiзацiйного напряму мехашзму державно!' структурно!' подiтики шпортозамь щення в Украíнi. Так, очевидно, що завдання регулювання розвитку внутрШньо-го ринку, мкцевого виробництва та торгiвдi покладене на обдаснi годовнi управ-дiння економiки або департаменти економiчного розвитку, торгiвдi та промисдо-восп, годовнi управдiння промисдовостi й розвитку шфраструктури. Цi структури реалiзують на територií регiону державну полиику економiчного i соцiального розвитку, щнову, промисдову, регiональну подiтику, державну полггику у сферi торгiвдi та послуг, зовнiшньоекономiчноí дiяльностi. Тому, цi структурш шдроз-дши обдасних державних адшшстрацш мають достатнi важедi та шструменти для регулювання проблем iмпортозамiщення i структурно збалансованого розвитку внутрШнього ринку, а серед критерiíв ефективносп !'х д1ядьност1 важдиве мiсце мае посдати стан справ щодо виткнення товар1в, виготовдених не на тери-торií держави, та збшьшення обсяпв продажу мiсцевих i вiтчизняних товар1в.
Саме тому позитивно, що серед головних завдань за напрямом "Регулювання сфери торпвл^ послуг та розвитку споживчих ринюв" Положения про Департамент економiчного розвитку, торгiвлi та промисдовост! Львiвськоí обддер-жадмШстрацп визначено: сприяння поширенню проввдного досв!ду у сферi на-рощування виробництва шпортозамшно! продукцп в обдастi та координащя дь яльносп суб'екпв господарювання у сфер! торпвд!, громадського харчування, ринюв !з продажу продоводьчих ! непродоводьчих товар1в, ресторанного, побу-тового та готедьного господарства, виставково! д1яльност!
Однак, навиь безпосередньо, формудювання цього завдання е неправиль-ним, адже популяризацл досвщу не достатньо. Потр!бно здайснювати чггко виз-начену й активну державну регюнальну подггику в цш сфер! ! це завдання мае бути серед ключових напрям!в даяльносп головних структурних економ!чних шдроздшв регюнальнпх та мкцевих оргашв державно!' вдади в УкраШ. Позитивно, що значно бшьше придадено уваги реал!зацп структурно! та шпортозамшно! подггики у стратепчних програмних документах мезо- та субрегюнально-го р1вня. Так, уже перший прюритетний напрям Програми сощально-економ!ч-ного та культурного розвитку Льв!всько! обдаст! на 2014 р. з макроеконом!чним прогнозом на 2015-2016 рр. - "Шдвищення конкурентоспроможносп економжи та покращення !нвестицшного клшату. Реал!защя подиики шпортозамщення" -безпосередньо стосуеться цих завдань.
Логiчним пpодовженням полiтики змiцнения конкypентоспpоможностi мiсцевого виpобництвa тa витiснения iмпоpтниx товapiв е дpyгим пpiоpитетним нaпpямом Пpогpaми - "Пpоведення стpyктypниx pефоpм у стpaтегiчно вaжливиx сектоpax, якi впливaють m yсi склaдовi економiки". Але, m жaль, aмбiтнi цiлi з виткнення товapiв, якi iмпоpтyються та внyтpiшнiй pинок pегiонy, тa ro^am^-ня позицiй мiсцевого виpобникa не були пpодовженi в зaxодax поливки pегi-онaльноï влaди, зaплaновaниx та 2014 p.
Для Укpaïни xapaктеpними е тaкож недолiки економiчного ш^яму оpгa-нiзaцiйно-економiчного меxaнiзмy деpжaвноï стpyктypноï полiтики iмпоpтозaмi-щення. Це зaгaлом пpоявляeться у недостaтностi, a в бaгaтьоx випaдкax - у вщ-сyтностi нaлежниx стимулш для всix сyб'eктiв економiчниx вiдносин щодо сти-мyлювaния pозвиткy вiтчизияного виpобництвa (пеpедyсiм нa зaсaдax iнновa-цiйностi тa конкypентоспpоможностi), зменшення попиту нa товapи, виготовленi не нa теpитоpiï Укpaïни, покpaщения товapопpосyвaния i змiцнения позицш нa внyтpiшньомy споживчому pинкy товapiв вiтчизияного виpобництвa, особливо товapiв кшцевого споживaния.
Ha стимyлювaния pозвиткy вичизняного виpобництвa тa покpaщения його iнвестицiйно-iнновaцiйного зaбезпечения спpямовaнi й зaxоди чисельнж деpжaвниx пpогpaм. Для цього pеaлiзyeться пpогpaмa pозвиткy iнвестицiйноï тa iнновaцiйноï дiяльностi, зaxоди якоï оpieитовaнi та покpaщения зaлyчения нa вiтчизиянi пiдпpиeмствa pеaльного сектоpy iнвестицiй для модеpнiзaцiï в^об-ництвa, ствоpения i комеpцiaлiзaцiï pезyльтaтiв iнновaцiйноï дiяльностi. Тaким чином, суб'екти господapювaння - yчaсники ^о^ши - мaють змогу збiльшити обсяги тa пiдвищити конкypентоспpоможнiсть вiтчизияного в^об^чого секто-py. Дотепеp виконуеться в Укpaïнi й Деpжaвнa цiльовa пpогpaмa pозвиткy швес-тицiйноï дiяльностi та 2011-2015 pp., a нa пiдтpимкy iнновaцiйноï дiяльностi ви-чизияниx суб'екпв pеaльного сектоpy економiки були спpямовaнi зaвдaния Деp-жaвноï цiльовоï економiчноï пpогpaми "Ствоpения в Укpaïнi iнновaцiйноï ш-фpaстpyктypи" нa 2009-2013 pp.
Дiяльнiсть деpжaви з впpовaджения економiчниx стимулш pозвиткy i по-силення конкypеитниx позицiй вiтчизияного виpобництвa зaлишaeться недос-тaтньою. У деpжaвi не ствоpено цiльовиx фiнaнсово-iнвестицiйниx фоидiв с^и-яння pозвиткy пpiоpитетниx для теpитоpiй видiв економiчноï дiяльностi, не зaп-pовaджено дieвиx тa pеaльниx бюджетно-подaтковиx стимулш для впpовaджен-ня iнновaцiй, достaтньою мipою не пiдтpимyeться iмпоpт високиx теxиологiй, не ствоpюються пpомислово-виpобничi теpитоpiaльнi клaстеpи, обмеженою тa низькоефективною е пpaктикa фyнкцiонyвaния теxиопapкiв, в^нж економiч-ниx зон, iншиx елеменпв iнфpaстpyктypи стaновления i зpостaния життeздaтниx виpобничиx стpyктyp. У тaблицi yзaгaльнено pезyльтaти вивчення позитивниx пpaктик тa недолiкiв оpгaнiзaцiйно-економiчного меxaнiзмy деpжaвноï стpyктyp-ноï полiтики iмпоpтозaмiщения в Укpaïнi.
Оpгaнaм деpжaвного yпpaвлiния всix píeme потpiбно aктивiзyвaти дяль-нiсть з шдсилення позитивниx aспектiв тa пеpевaг pеaлiзaцiï aнaлiзовaного меxa-нiзмy, a тaкож поступового усунення недолiкiв як в aспектi стpyктypноï полiти-ки, тaк i безпосеpедньо iз з^^ення iмпоpтниx товapiв вiтчизияними.
Табл. Результати аналЬу дieвоaтi органiзацiйно-економiчного мехатзму державное структурноI политики '¡мпортозам'ицення
Напрями оргашза-цшно-еконошчно-го мехатзму Позитивнi аспекти реалiзацii механiзму Недолжи механiзму
в аспектi структурноi пол^ики в аспекта регулювання iмпортозамiщення
1нституцшно-правовий наявшсть державного програмування розвит-ку внутрiшнього ринку, реального сектору економжи, окремих видiв економiчно! дь яльностi; сформова-шсть законодавства з регулювання внут-ршнього ринку та за-хисту споживача вiдсутнiсть нормативно-правового акта з регулю-вання структурних та ш-ституцiйних змш; брак сти-мул1в для створення суб'ектiв шфраструктури; недостатня зорiентованiсть на необхiднi структуры змши у секторах виробництва i споживання вiдсутнiсть закону про державне регулювання проблем ¡мпортозамь щення; несформовашсть системно! сукупностi за-ходiв iз комплексного впливу на вдосконален-ня вiтчизняного виробництва, витюнення iм-порту та замщення його вiтчизняними товарам
1нституцшно- оргашза-цшний, шфрас-труктурний законодавством передба-чено створення цльово-го фонду фшансування шпортозамяцення; при органах влади всiх р1вн1в наявш структурнi щдроз-дли, на яю можна деле-гувати повноваження з реал1заци пол1тики 1м-портозамяцення нормативно-правова база не спрямована на стимулю-вання структурних стввщ-ношень у системi державного, громадського та шд-приемницького середови-ща регулювання шпортоза-мщення законодавством не перед-бачено перелж суб'ектiв шфраструктури державно! щштики iмпортоза-мщення, а також не чи-ко щентнфшовано дер-жавш структури, яю вщ-повiдальнi за шпортоза-мщення на всiх рiвнях
1нституцшно-методичний реал1зацш окремих практик регулювання iмпортозамiщення на регюнальному та суб-регюнальному рiвнях недосконалiсть систем ста-тистичного спостереження за структурними характеристиками виробництва i продажу товарiв на локальному, регюнальному та мiжрегiональному рiвнях вiдсутнiсть методичних рекомендацш з плану-вання регюнально! та мюцево! полiтики iмпор-тозамщення
Оргашза-цiйний наявнiсть структурних пiдроздiлiв iз вiдповiд-ними завданнями ре-алiзацi! функцш пла-нування та контролю реалiзацil пол^ики iм-портозамщення на регюнальному i мюцево-му рiвнях розмитiсть завдань з реаль зацп державно! структурно! пол^ики помiж рiзних мiнiстерств i вщомств; не спрямовашсть державно! полiтики на розбудову внутршшх ринкiв, розши-рення !х мiсткостi та зни-ження рiвня монощшзацп вiдсутнiсть державного органу з регулювання проблем шпортозамщен-ня на центральному рiвнi управлшня, нечптасть та непрiоритетнiсть постановки завдань iмпортоза-мщення на регюнально-му i субрегiональному рiвнях
Екож^чний наявнiсть окремих економiчних стимулiв до скерування фшан-сових ресурсiв шд-приемств на швести-цiйно-iнновацiйний розвиток виробництва та шпортозамшних га-лузей недостатнiсть заходв еконо-тчно! полтики, спрямованих на рацюнальний розпод1л внутрШШх i зовнттгпх фшан-сових ресурив на швестицшш цш, впровадження шновацш, якiснi перетворення у систем виробництва; незорiентова-нiсть структурно! полтики на демонополiзацiю економжи, рацюнальне вадтворення сус-пiльного капiталу слабкiсть i несистем-нiсть стимулiв до роз-витку вiтчизняного виробництва, зокрема на швестицшно-шнова-цiйних засадах; вщсут-нiсть економiчних сти-мулiв для роздрiбно'l ме-режi та населення для вiдмови вiд придбання iмпортних товарiв
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, посилення ак-туальностi проблеми регулювання шпортозамщення в Укра!ш обумовлене й чинником недостатньо! дieвостi використовуваного для цього оргашзацшно-еко-номiчного механiзму державно!' структурно! полиики. Головними його недолжа-ми в шституцшному аспектi е вщсутнкть нормативно-правового акта з регулювання структурних змш, брак стимулiв для створення суб'екпв шфраструктури, несформованiсть системно! сукупносп заходiв i3 комплексного впливу на вдос-коналення виробничого комплексу.
В органiзацiйному аспекта необхвдне створення вiдповiдального державного органу та покращення координацп дiяльностi мiнiстерств i вщомств, вщпо-вщальних за полiтику в цiй сфер^ спрямованостi державно! полiтики на розбудо-ву внутрiшнiх ринюв, розширення !х мiсткостi та зниження ршня монополiзацi!. Економiчними недолiками механiзму регулювання шпортозамщення е недос-татнiсть заходiв, спрямованих на рацiональний розподiл внутрiшнiх i зовнiшнiх фiнансових ресурсш на швестищйш цш, впровадження шновацш, якiснi перет-ворення в системi виробництва, незоркнтованкть структурно! полiтики на ращ-ональне вiдтворення суспiльного капiталу.
Напрями подальших наукових дослiджень у цiй сферi мають стосуватися удосконалення методики структурного ощнювання мiри iмпортозамiщення економжи.
Лiтература
1. Кисiль Т.В. Теоретичш засади використання стратеги iмпортозамiщення на промислових шдприемствах / Т.В. Кисшь // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2014. - № 1. - С. 64-71.
2. Ортша Г. Моделювання розвитку реального сектора економжи як елемент державно! ан-тикризово! стратегй' / Г. Ортша // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2014. - № 2 (128). - С. 25-29.
3. Макаров А.Н. Импортозамещение как инструмент индустриализации экономики региона: инновационный аспект (на примере Нижегородской области) / Российский внешнеэкономический вестник. - 2011. - № 5. - С. 36-40.
4. Семенов А.М. Политика импортозамещения в развитии фармацевтической промышленности России : дисс. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами - промышленность). - М. : Изд-во ФГБО УВПО "Российский университет Дружбы народов". - 2014. -166 с.
5. Дунаев 1.В. 1мпортозамщення в контекст вибору мехашзмш державно! зовшшньоторго-вельно! политики Украши / 1.В. Дунаев, В.Ю. Бабаев // Вюник Харквського регионального ш-ту державного управления при Президенте^ Украши. - Сер.: Державне будiвництво. - Харкiв : Вид-во ХР1ДУ. - 2012. - № 1. - С. 56-64.
6. Эффективное государственное управление в условиях инновационной экономики: политика инновационного развития : монография / под ред. С.Н. Сильвестрова, И.Н. Рыковой. - М. : Изд.-торг. корп. "Дашков и Ко", 2011. - 302 с.
7. Ортша Г. Моделювання розвитку реального сектора економжи як елемент державно! ан-тикризово! стратеги / Г. Ортша // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2014. - № 2 (128). - С. 25-29.
8. Баранов С.Ф. Импортозамещение в динамике внешней торговли товарами в Российской Федерации / С.Ф. Баранов, Н.Н. Волкова, А.Ф. Лобзова // Экономика и политика : науч.-экон. журнал. - 2013. - № 7 (104). - С. 7-11.
Цап М.В. Действенность организационно-экономического механизма государственной структурной политики регулирования импортозамещения в Украине
Обоснована актуальность реализации эффективной политики импортозамещения в Украине. Охарактеризованы факторы влияния на состояние развития проблемы импортозамещения. Обнаружены недостатки государственной политики программирования государственной структурной политики импортозамещения в Украине. Определены позитивные аспекты организационно-экономического механизма регулирования импорто-замещения. Указаны недостатки государственной политики, которые следует устранить органам государственной власти в аспектах структурной политики и регулирования им-портозамещения за такими элементами организационно-экономического механизма, как: институционно-правовой, институционно-организационный, методический, организационный и экономический.
Ключевые слова: импортозамещение, государственное регулирование, структурная политика, организационно-экономический механизм, оценивание действенности.
Tsap M. V. The Evaluation of Organizational and Economic Mechanism Effectiveness of Public Import Substitution Structural Policy in Ukraine
The actuality of import substitution effective policy implementation in Ukraine is grounded. Some factors of state development import substitution influence are described. The lacks of import substitution public structural policy programming in Ukraine are found out. Some positive aspects of organizational and economic import substitution mechanism are certain. The disadvantages of public policy that should be removed by public authorities in the aspects of structural policy and adjusting of import substitution according such elements of organizational and economic mechanism as institutional and legal, institutional and organizational, methodical, organizational and economic are indicated.
Key words: import substitution, government regulation, structural policy, organizational and economic mechanism, evaluation of effectiveness.
УДК 657:658.14 Доц. И.С. Чишко, канд. экон. наук -
НУ государственной налоговой службы Украины
ОЦЕНКА И ФОРМИРОВАНИЕ ФИНАНСОВОЙ ГИБКОСТИ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
Рассмотрено информационно-организационное обеспечение оценки и формирования финансовой гибкости субъекта хозяйствования. Выделены основные цели информационно-организационного обеспечения финансовой гибкости и факторы, определяющие его структуру. Уточнены функции структурных подразделений относительно их участия в процессе оценки и формирования финансовой гибкости. Обоснована целесообразность сосредоточения функций анализа и прогнозирования уровня гибкости в финансово-аналитическом отделе, что способствует максимальной интеграции процессов управления текущей деятельностью и финансовой гибкостью.
Ключевые слова: финансовая гибкость, информационно-организационное обеспечение, функции структурных подразделений, информационная гибкость, организационная гибкость.
Постановка проблемы. Современные условия функционирования отечественных субъектов хозяйствования характеризуются наличием существенных структурных дисбалансов и финансовых ограничений, что находит свое отражение в снижении их устойчивости и, как результат, рыночной стоимости. Это выдвигает на первый план необходимость принятия гибких управленческих решений, эффективность которых определяется наличием системы информационно-организационного обеспечения субъекта хозяйствования.
Анализ последних публикаций и исследований. Значительный вкдад в решение проблемы определения сущности системы информационно-организа-
