CC BY
26
4. Офщшний сайт ПАТ "Кредо Банк". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kredo-bank.com.ua/for_medium
5. Офщшний сайт ПАТ "Преус Банк МКБ". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.piraeusbank.ua/.
6. Куклш К. А. Фшансов1 можливост в1тчизняних банив у спрпянш розвитку проектного фь нансування в Укрщш / К.А. Куклж // Актуальш проблеми економши : зб. наук. праць. - 2008. - № 9 (87). - С. 173-183.
7. Постанова Правлшня Национального банку Украши Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками Украши резервш для ввдшкодування можливих втрат за активними банквськими операцями вщ 25.01.2012 р., № 23. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/.
8. См1рнова О.О. Проектне фшансування в Украгш: сучасний стан та можливост застосу-вання шоземного досвщу / О.О. См1рнова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.goog-le.com.ua/webhp? source=search_app&gfe_rd=cr&ei
9. Бугай В.З. Проектне фшансування як шструмент залучення швестицшних ресурав / В.З. Бугай. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://web.znu.edu.ua/h.
Костак З.Р. Проблемы и направления развития проектного финансирования в Украине
Проанализированы услуги наиболее активных отечественных банков в сфере проектного финансирования, таких как: ОАО "Пиреус Банк МКБ" и ОАО "Кредо Банк". Выделены основные преимущества проектного финансирования среди других форм долгосрочного кредитования. Рассмотрены факторы, которые сдерживают развитие проектного финансирования в Украине. Осуществлен ретроспективный анализ развития проектного финансирования в мировом масштабе. Представлены предложения, использование которых позволит улучшить инвестидионный климат в государстве, а затем, в перспективе, активизировать процесс проектного финансирования.
Ключевые слова: проектное финансирование, инвестирование, кредитование, инновационные проекты.
Kostak Z.R. Problem Areas and Development Project of Financing in Ukraine
Services provided by the most active domestic banks in project financing, such as JSC "Piraeus Bank ICB" and JSC "Credo Bank" are analyzed. The main advantages of project finance, among other forms of long-term lending, are highlighted. The factors that hinder the development of project financing in Ukraine are defined. Retrospective analysis of project financing globally is made. Some proposals that will help improve the investment climate in the state, and therefore, in the short term, to intensify the process of project financing, are given.
Keywords: project financing, investments, loans, innovative projects.
УДК 005.8:330.332:338.45(477) Докторант Д.В. Крилов1, канд. екон. наук -
ЗапорЬький НУ
ВАЖЕЛ1 ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ РЕАЛ1ЗАЦН ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЕКТ1В НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИ6МСТВАХ
Дослщжено взаемозв'язок важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реатзаци швестицшних проектш промислових шдприемств з регюнальною та державною швести-цшною щштикою. Визначено важел1 оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проектш промислових шдприемств та надано 1м характеристику. Виявле-но взаемозв'язок вах важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проект1в промислових шдприемств. Виокремлено проблемш питання використання важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проект]в
1 Наук. консультант: проф. А.В. Череп, д-р екон. наук
промислових шдприемств. Встановлено прiоритетнiсть використання важелш оргашза-цiйно-економiчного механiзму реалиаци швестицшних проекпв промислових шд-приемств. Запропоновано заходи щодо пiдвищення ефективностi використання важелiв органiзацiйно-економiчного механiзму реатзаци iнвестицiйних проектов промислових пiдприемств.
Ключовг слова: политика, iноземнi швестицп, iнвестицiйнi проекти, важел^ подат-ки, кредити, фiнансовi результата, вщсотки, цiлi, завдання, програми.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. !нвестицшш важел1 гармо-шзацп стратепчного управлшня на корпоративному, регюнальному 1 державному ршнях економ1ки та ключов1 фактори взаемодц учасник1в 1нвестиц1йного процесу з метою 1х оптишзацп розглянуто в працях науковцiв О Ф. Михайленка [8], 1.В. Кубарево' [7], ОС. Коцюби [6], Л.П. Батенка [1]. Науковщ Г.В. Махо-ва [2], О.В. Мельник [3], А.П. Наливайко [4] досл1джували перспективи та роз-виток стратепчного управлшня важелями швестицшно1 даяльносп суб'ект1в гос-подарювання у ринкових умовах. Але не вир1шеними залишаються питання щодо використання важелш оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1защ1 швестицшних проектiв на промислових шдприемствах.
Постановка проблеми. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм без важел1в економ1чного впливу не дасть змогу реал1зувати 1нвестицшн1 проекти на промислових шдприемствах. Политику промислових шдприемств щодо мехашзм1в реал1зацп 1нвестицшних проектiв, а також прюритетних напрямш швестицшно1 д1яльност1 називають 1нвестицшною пол1тикою; це найважлив1ша складова еко-ном1чно1 поливки промислових шдприемств, регiонiв 1 держави.
Метою роботи е виокремлення проблем використання важел1в оргашза-цшно-економ1чного механ1зму реал1зацц 1нвестиц1йних проект1в на промислових шдприемствах та розроблення пропозицш щодо 1х ефективного використання.
Виклад основного матерiалу. До важел1в оргашзащйно-економ1чного механ1зму реал1зацц 1нвестищйних проектов промислових шдприемств в1дносять 1нвестицп, податки, кредити, ф1нансов1 результати, кредити, в1дсотки. Використання важелш оргашзащйно-економ1чного механ1зму реал1зацп 1нвестиц1йних проект1в промислових п1дприемств залежить в1д швестицшно1 пол1тики держави, яка сприяе або, навпаки, заважае реал1зувати 1нвестиц1йн1 проекти промисло-вим п1дприемствам. Особлив1сть 1нвестицшно1 пол1тики промислових шдприемств в УкраЫ визначаеться снтуащею, яка склалася в 1нвестицшному комплекс та в 1нвестицшнш д1яльност1. 1й властив1: надзвичайно низьк1 темпи онов-лення виробничого апарату, 50-60 % зношення; зниження 1нвестицшно1 активности витратний характер; хрошчний деф1цит оборотних засоб1в шдприемств за умов шфляцц, через що виникае необхщнкть використання кредитних ресурсш; напружешсть державного 1 м1сцевого бюджет1в, внасл1док чого скорочуються можливост1 бюджетного фшансування 1нвестиц1й промислових п1дприемств. 1нвестиц1йна полиика Украши охоплюе:
1. Збiльшення частки швестицш у технiчне переозброення i реконструкцiю.
2. Переорiентацiя iнвестицiй у прюритетш галузi нацiонального господарства з метою ре^защ!' структурно'1 перебудови економши. Прiоритетними галузя-ми, в яы невiдкладно спрямовуватимуться централiзованi iнвестицГi, е: тех-нiчне переозброення i модершзащя промислових пiдприемств; структурна перебудова шдприемств машинобудування та оборонного комплексу, 1х
конверсiя у напрямi зростання виробництва товарiв народного споживання, складно-побутово! технiки, запасних частин для автомобшв, мотоциклiв, механiзмiв для сшьського господарства i садово-городнього шструменту; розвиток паливно-енергетичного комплексу Украши; шдтримка охорони навколишнього природного середовища, спорудження природоохоронних об'ектав [1, с. 128].
Прюритети, звичайно, уточнюватимуться у мiру змiн, що ввдбуватимуть-ся в економщ Украши, але вони матимуть соцiальну орieнтацiю. Для залучення шоземних iнвестицiй i кредитiв передбачено дозволити комерцшним банкам проводити усi зовнiшньоекономiчнi операцií, створити пiльговi умови для швес-тицiйних компанш та фондав.
Державне регулювання iнвестицiйноí полiтики визначаеться:
• показниками економiчного i сощального розвитку Украши;
• регiональними програмами розвитку нащонального господарства;
• державним i мiсцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фшансування швестицшно!' дiяльностi.
Державне регулювання iнвестицiйноí дiяльностi охоплюе управлiння дер-жавними ^естищями, а також регулювання умов тако! дiяльностi i контроль за И здiйсненням усша iнвесторами та учасниками. Управлiння державними швес-тицiями здшснюють загальнодержавнi та мiсцевi органи державно!' влади. Уп-равлiння державними швестищями охоплюе планування, визначення умов i ви-конання конкретних дiй щодо iнвестування бюджетних i позабюджетних кошпв. Основою для прийняття рiшення про ^естування загальнодержавних бюджетних кошпв е:
• прогнози економiчного i соцiального розвитку Украши;
• схеми розвитку i розмiщення продуктивних сил;
• цiльовi науково-технiчнi та комплекст програми;
• технiко-економiчнi обгрунтування доцшьносп таких iнвестицiй.
Стратегда прiоритетiв визначають на пiдставi вiдповiдних цiльових ком-плексних, галузевих (мiжгалузевих) i територiальних програм, тому що за умов скорочення бюджетних iнвестицiй держава неспроможна забезпечити розвиток усiх прiоритетних напрям1в [2, с. 201]. Для прюритетних об'екпв iнвестування у соцiальнiй сферi передбачено двi форми iнвестування - у виглядг а) бюджетних асигнувань; б) державного кредиту [3, с. 182]. Ус розрахунки по швестищях i розподiл асигнувань за напрямами i мiнiстерствами, вiдомствами здшснюють шд час формування державного плану соцiально-економiчного розвитку Украши.
Система регулювання умов ^естицшно! дiяльностi не е стабшьною i ко-ригуеться залежно ввд економiчноí полiтики держави у кожний конкретний перь од, ступеня ^естицшно!' активностi промислових шдприемств, готовностi персоналу шдприемств до ^естицшно!' активности Для активiзацií або стримуван-ня iнвестицiйного попиту держава може використовувати традицшш, вiдпрацьо-ванi свiтовою практикою методи: фккальну полiтику, стимулювання реалiзацií iнвестицiйних проектiв, втручання в ринок щнних паперiв.
Регiональна iнвестицiйна полиика характеризуеться показниками швес-тицшно!' привабливосп регiонiв Украши. Однiею з найскладшших проблем переходу до ринкових вiдносин в УкраЫ е перерозподш повноважень i прав у сфе-рi iнвестицiй мiж центром та регюнами. В умовах адмшктративно-командно!'
системи колишнього СРСР регюнальну iнвестицiйну полiтику здшснював вик-лючно союзний центр: колишт союзнi республiки були ц об'ектами, а не самос-тiйними суб'ектами.
Фiнансово-економiчний механiзм розподалу капiталовкладень в СРСР цшком вiдповiдав логiцi адмЫстративно-командно!' системи. Переважна части-на фшансових ресурсов централiзувалася в союзному бюджета, який був голов-ним джерелом державних капiтальних вкладень. Союзний центр розпоряджався також кредитними ресурсами Держбанку, Будбанку, галузевих бантв, призначе-них для фiнансування капiтальних вкладень. Такий мехашзм не мiг вписатися в концепцда ринкових перетворень, важливими напрямами яко!' е економiчна де-централiзацiя, розширення прав регiонiв та 1хшх економiчних можливостей [4, с. 105]. У незалежнш УкраЫ з'явилися можливосп для започаткування власно!' ре-гюнально!' полiтики, зокрема швестищйно!'. Конституция Украши (ст. 118, 119, 140-146) визначила головний вектор перерозподшу економiчних прав i повнова-жень на користь регiонiв [5].
У реальному житп регюнальний розвиток Украши вiдбуваеться досить складно i суперечливо. Новi соцiально-економiчнi умови господарювання визна-чають i новi пiдходи до оцiнювання iнвестицiйного потенщалу регiонiв, ставлять завдання аналiзу мошторингу та пошуку шляхш вирiшення проблем, пов'язаних з iнвестицiйною дiяльнiстю на всх регiональних ршнях. Тепер оргашзацшно вiдбуваеться процес формування диверсифжовано!' системи швесторш. Вона складаеться iз складових рiзних функцiональних i соцiально-економiчних структур - виробничих, посередницьких, бiржових, чисто iнвестицiйних та iнших шд-приемств, створення ринкового iнфраструктурного середовища. У регiонах Украши наразi не склалася мережа приватних шституцшних iнвесторiв.
Найбiльшi потенцiйнi приватнi шстигуцшт iнвестори - це комерцiйнi банки, ят здiйснюють переважно короткотермiнове кредитування найприбутко-вiших торгово-посередницьких операцiй, а не ^естування. До кра'ни, де вичиз-няний iнвестор практично не вкладае кошти у розвиток виробництва, важко за-лучити й шоземного iнвестора. Залучення iноземних iнвестицiй потрiбно здiйснювати з урахуванням цшей та завдань державних програм структурно!' пе-реорiентацil виробництва, цшьових програм мiжгалузевого та галузевого розвит-ку, конверси та розвитку експортного потенцiалу, а також внутршньо!' та зов-шшньо!' кооперацп продукцй' виробничо-технiчного призначення, приватизацп державних пiдприемств iз залученням шоземного кашталу [6, с. 234].
За нишшньо!' ситуацй' Укра'на може змщнити сво!' позицп як покупець ш-вестицiй за рахунок диверсифжацц останшх, отримуючи iноземнi швестицп у виглядi технологiчного обладнання, матерiалiв, прав штелектуально!' власностi, ноу-хау, торгових знакiв, деяких iнших видш цiнностей. Доцiльнiсть такого варь анта дiй пiдтверджують не тшьки деякi зарубiжнi спецiалiсти, а й досвщ окре-мих кра'н, наприклад Япони, де закупiвля та використання зарубiжних лiцензiй значною мiрою сприяли li економiчному розвитку. На весь перюд проведения великомасштабних швестицшних заходш було б доцшьно створити фонд довго-термiнового кредитування на тдприемствах, в об'еднаниях - ^естицшний фонд. Створювати такi фонди доцшьно i в регiонах з метою використання ххтх коштав на потреби розвитку об'екпв прiоритетних галузей регюну. Сьогоднi кожний регiон виробляе сво!' пiдходи до активiзацil швестищйно!' дiяльностi: од-
нi мають надда на pозшиpенпя дотaпiй iз пентpaльного бюджетy щодо пiдтpим-ки вугшьно!' пpомисловостi, АПК, ВПК, iншi намагаються мобiлiзyвaти влaснi pесypси чеpез вaжелi yпpaвлiнпя та iншi канали, тpетi спpияють pозвиткy недеp-жавного сектоpy i зaлyченню його фшансовик pесypсiв y виглядi iпвестипiй в економжу. У кожному з цт випaдкiв iнвестипiйнa полiтикa pегiонy бyдyeться з ypaxyвaнпям спепифiчниx чинникiв. Шд час ïï пpоведенпя намагаються викоpис-тати нaявнi пеpевaги для зaлyчення iнвестоpiв як вiтчизпяниx, так i зapyбiжниx.
Скоpоченпя внyтpiшнix iнвестипiй поки в pозвиток пpомисловиx тд-^домств ще не компенсyeться пpитоком y Epa^y iноземного кaпiтaлy, масштаби якого не вщповщають потpебaм нашо!' економки [б, с. 238]. Однieю з ^инин e те, що У^ашу pозглядaють як деpжaвy з високим pизиком для iноземного кaпiтaлy.
Всього шоземш iнвестоpи з 94 ^arn свiтy вклали iнвестицiй бiльше шж y 3,5 тис. yкpaïнськиx п^^жм^в, з якиx ll % - сшльш пiдпpиeмствa. Частка СП y загальнш кiлькостi дiючиx в У^аЫ пpомисловиx пiдпpиeмств становить 21 %, а виpобництво ними пpодyкцiï y вaловомy внyтpiшньомy пpодyктi - близь-ко 3 %. Нaйбiльшy щннкть з piзниx видш iпвестицiй для У^аши мають новiтнi теxнологiï та обладнання, ноy-xay, вiльно конвеpтовaнa шоземна валюта. Мож-ливостi ж вкладення тиx чи iншиx видш швестищй в iноземниx iнвестоpiв часто piзнi залежно вiд кpaïни поxодженпя. Чеpез це пpоблемy зaлyчення зapyбiжниx кaпiтaлiв до економiки Укpaïни доцiльно pозглядaти дифеpенцiйовaно щодо ш-вестоpiв з pозвинениx кpaïн, кpaïн на теpенi колишнього СРСР, з iншиx ^arn. Одним з економiчно допiльниx нaпpямiв зaлyченпя iноземниx iнвестицiй в У^а-ïпy e поетапний пеpеxiд ввд iмпоpтy невеликиx пapтiй теxнологiчного обладнання або iншиx товapiв в^об^чого пpизнaченпя (з метою вивчення та освоeння ймовipного pинкy з6уту пpодyкщï) до ствоpенпя спiльниx пiдпpиeмств з ïxньою нaстyпною експaнсieю на pинки за межами Укpaïни. Обов'язково тpебa вpaxовy-вати й жоpсткy конкypенцiю, що пaнye на свiтовиx pинкax теxнiки й теxнологiй. Успiшнiсть такт дай залежить вiд ïx послщовносп та вiд пpоведенпя paдикaль-ник економiчниx pефоpм. Усi piшення щодо укладання коптpaктiв мають пpиймaти незалежш вiд деpжaви сyб'eкти господapювaнпя, пiдпpиeмцi, якi pоз-поpяджaються власними або позиченими pесypсaми i вiдповiдaють за наслдаи пpийнятого piшення сво!м майном. Деpжaвi мae вiдводитися pоль pегyлятоpa по-датково1, митно^ а опосеpедковaно - i кpедитноï полiтики. Водночас вона зо-бов'язана зaxищaти вичизняш та спiльнi пiдпpиeмствa вiд пpотекцiонiстськиx дiй зapyбiжниx ypядiв. Тим бшьше, що на сучасному етaпi виявляeться тенден-цiя до посилення пpотекцiонiзмy в мiжнapоднiй тоpгiвлi пpодyкцieю сшьського господapствa, стaлеплaвильноï та текстильноï пpомисловостi, тобто тиx галузей, де Укpaïнa могла б бути солiдним свиовим експоpтеpом. Такий вapiaнт еконо-мiчноï стpaтегiï, як й iншi iмовipнi, потpiбно pозглядaти в eдиномy спещальному докyментi (концепцiï, пpогpaмi).
Отже, для вдосконалення полiтики залучення зapyбiжниx iнвестоpiв ^о-мисловим пiдпpиeмствaм необxiдно в^шити тaкi пpоблеми:
• питaння влaсностi, особливо нa нер7хоме мaйно i землю, зпдно з чинними мiж-нaродними нормaми;
• BP yKpairn повиннa прийняти зaкони Ta пiдзaконнi aкти щодо проблем, якi crocy-ються iноземного iнвеcтyвaння, единим шкетом для посилення 1хньо'1 чинноcтi;
• розроблення концепцп з чiткою постановкою мети залучення iноземних швести-цш, видшення прiоритетних напрямкiв дiяльностi, механiзму реалiзацií постав-лених щлей;
• здшснення полiтики протекцiонiзму з метою шдтримки вiтчизняних товарови-робникiв та захисту перспективних галузей економiки.
Практика засвщчуе, що проводячи полiтику залучення швестищй на вгг-чизнянi промисловi тдприемства, важливо дбати про забезпечення 1хньо1 ста-бiльностi та довгоIривалостi. Залучення довготермiнових iнвестицiй дасть змогу промисловим пiдприeмствам розглядати доцiльнiсть реалiзацií ^естицшних проектiв. Очевидно, з огляду на нащональш штереси, краще використовувати шоземш швестицп, шж, скажшо, покладатися тшьки на кредити Мiжнародного валютного фонду та кредити комерцшних банкiв.
В УкраМ формуеться регiональна iнвестицiйна политика, адекватна умо-вам ринково1 економжи. Все бшьшою мiрою вона стае полиикою самих реп-ошв, а не тшьки центру. Без об'еднання зусиль центральних, регюнальних, мк-цевих органiв влади, державного й альтернативного сектор1в економiки важко розраховувати на достатньо швидке подолання iнвестицiйного спаду в краЫ, на перехiд економжи в стадда оживлення, а згодом i пiднесення. Погодження ште-рес1в рiзних iерархiчних рiвнiв i суб'ектав господарювання рiзних форм власностi потребуе розроблення вiдповiдного механiзму регулювання i стимулювання ш-вестицiй.
На загальнодержавному рiвнi потрiбно створити економiчнi умови для активiзацií iнвестицiйноí дiяльностi завдяки використанню переважно фшансо-во-економiчних методiв регулювання та стимулювання iнвестицiй, адекватних ринковiй економiцi. До таких метод1в належить регулювання ставок оподатку-вання i рефiнансування, норм обов'язкових резерв1в у НБУ, валютного курсу, митних платежiв тощо. Методами економiчного регулювання е субсидаювання позикового вiдсотка з кредипв для фiнансування iнвестицiй. Це вщповщатиме прiоритетам регiональноí iнвестицiйноí полиики, сприятиме заохоченню спшь-ного фшансування iнвестицiй з державних i приватних джерел.
Державну iнвестицiйну полiтику потрiбно будувати з урахуванням регь ональних iнвестицiйних програм. Адже включенi до державно!' програми швес-тицií будуть реалiзовуватися, а об'екти будуватимуться в конкретних регiонах на певних територiях, економiчнi iнтереси яких не можна не враховувати. Способами врахування цих iнтересiв можуть стати сшльне пайове фiнансування з державних i регiональних джерел, надання шльгових централiзованих ^ести-цiйних кредитiв шд гарантií мiсцевих адмiнiстративних банкiв. На регюнально-му рiвнi важливе значення мае закрiплення фiнансовоí бази iнвестицiйноí дяль-ностi у виглядi довготермшових стабiльних нормативiв. Доцшьно перейти до се-редньо-термiнових нормативiв, розрахованих на 3-5 ротв, що забезпечувало б високу стабшьнкть фiнансiв [8, с. 175].
Для активiзацií iнвестицiйноí даяльносп на рiвнi регiонiв може бути вико-ристаний такий економiчний важшь, як диференцiацiя ставок мiсцевих податюв, а також центральних i регулюючих податк1в у частинi, що направляеться до регь ональних бюджетiв. Створення шльгового податкового режиму для ^естор1в усiх форм власностi, що вкладають капiтал у проекти з вiдповiдним регюналь-
ним прюритетом, може полiпшити iнвестицiйний клiмат у регюш, стимулювати вiтчизняних i зарубiжних iнвесторiв. Досить iстотним е розмежування функцiй у сферi iнвестицiй мiж регiональним i мiсцевим рiвнями. Важливо визначити, якi iнвестицiйнi завдання вирiшуються на регiональному, мiсцевому рiвнях i рiвнi промислових пiдприемств та за рахунок яких джерел фiнансування, що мае бути закрiплено вiдповiдними нормативами. Це необхщно для пiдвищення ролi як ре-гiонального, так i мiсцевого самоврядування та забезпечення ефективносп реаль зацп iнвестицiйних проектов промисловими пiдприемствами.
Висновки. Ефективне використання шоземних iнвестицiй промисловими пiдприемствами потребуе впорядкування державного управлiння ними. Для його здшснення необидно чiтко визначити та розмежувати повноваження об'ектш державного управлшня в цiй сферi з метою узгодження 'хньо' дiяльностi та уникнення дублювання повноважень.
У межах загального пiдходу потрiбно передуем визначитися стосовно вибору загально! поливки щодо iноземних iнвестицiй та ^естицшно!' полiтики промислових шдприемствах. Така поливка може бути лiберальною, контролю-ючою та обмежуючою. Пропонуемо управлiння важелями оргашзацшно-еконо-мiчного механiзму реалiзацií ^естицшних проектiв промислових пiдприемств здiйснювати з урахуванням таких заходш:
• з боку держави:
■ визначення системи органiв державно! влади, вадповадальних за контроль над гно-земними швестидими, створення ефективно! системи спещального законодавства та шдзаконних актiв щодо шоземних швестицш, вибiр прiоритетних галузей, сектор1в та проек™ для швестицш у цих галузях, а також галузей, обмежених для iноземного швестування. Сюди належить також встановлення швестидшних пiльг, зокрема створення експорт-орiштованих чи спедiалiзованих економiчних зон, податкових, тарифних, регюнальних пiльг тощо або встановлення обмежень у системi державного управлшня дiяльнiстю iноземних iнвесторiв;
• з боку промислових тдприемств:
■ впровадження iнновадiйних технологий, устаткування, що забезпечить високий рь вень продуктивном! прад^ зниження матерiало-, енерго-, трудомiсткостi, що забезпечить зниження соб1вартои! продукди;
■ використання висококвалiфiкованого персоналу з метою шдвищення якостi продук-д11 та iмiджу шдприемства;
■ формування системи мотивади та стимулювання персоналу за висок кiндевi результата дГяльностг
Територiальний розподiл шоземних швестицш в УкраМ досить нерiвно-мiрний. Це зумовлено ршнем швестицшно!' привабливостi пiдприемств, галузей та регюшв загалом.
Лiтература
1. Батенко Л.П. Пiдвищення ефективностi виробничих систем: методичш та практичнi ас-пекти / Л.П. Батенко, Ю.В. 1саенко, Т.Б. Твердушка // Актуальнi проблеми розвитку економши ре-гГону: науковий зб. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во Прикарпатського НУ Гм. Василя Стефаника, 2012. - Вип. 8, т. 2. - С. 125-131.
2. Махова Г.В. Управлшня стратепчними партнерствами щцприемств / Г.В. Махова // Формування ринково! економiки : зб. наук. праць. - Спец.-вип.: Стратегiчнi iмперативи сучасного менеджменту. - У 2-ох ч. - Ч. 1. - К. : Вид-во КНЕУ, 2012. - С. 192- 201.
3. Мельник О.В. Людський фактор в управлшш змшами компанл / О.В. Мельник // Стратеги економ1чного розвитку Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2012. - № 30. - С. 176- 185.
4. Наливайко А.П. Стратепчне управлшня тдприемством в умовах економши знань: вщпо-вщь на виклики пост1ндустр1ально! епохи / А.П. Наливайко // Стратегш економ1чного розвитку Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2012. - № 30. - С. 99- 107.
5. Конституция Украши (Ведомости Верховно! Ради Украши (ВВР), 1996. - № 30, ст. 141) Конституция Украши, прийнята на п'ятш сеси Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 року. Документ 254 к/96-вр, чинний, поточна редакцш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.ra-da. gov.ua/laws/show/254 к/96-вр/page.
6. Коцюба О.С. Оптимшщя швестицшного портфелю шдприемства в ситуадГ! нечпких ви-хщних даних / О.С. Коцюба // Стратеги шдприемства: адаптаця оргашзацш до впливу свтових суспшьно-екож^чних процеив : зб. матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - К. : Вид-во КНЕУ, 2011. - С. 233-237.
7. Кубарева 1.В. Ключов1 фактори взаемодп учасниюв швестицшного процесу / 1.В. Кубаре-ва // Стратеги шдприемства: адаптадiя оргашзацш до впливу свггових сусп1льно-економ1чних процеав : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - К. : Вид-во КНЕУ, 2011. - С. 237-239.
8. Михайленко О.Ф. 1нвестнцшш важелi гармошзацл стратегiчного управлшня на корпоративному, регюнальному i державному рiвнях економши / О.Ф. Михайленко // Стратегия економiч-ного розвитку Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2012. - № 30. - С. 172- 181.
Крылов Д.В. Рычаги организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов на промышленных предприятиях
Исследована взаимосвязь рычагов организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий с региональной и государственной инвестиционной политикой. Определены рычаги организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий и предоставлена им характеристика. Выявлена взаимосвязь всех рычагов организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий. Выделены проблемные вопросы использования рычагов организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий. Установлена приоритетность использования рычагов организационно-экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий. Предложены меры по повышению эффективности использования рычагов организационно экономического механизма реализации инвестиционных проектов промышленных предприятий.
Ключевые слова: политика, иностранные инвестиции, инвестиционные проекты, рычаги, налоги, кредиты, финансовые результаты, проценты, цели, задачи, программы.
KrylovD.V. The Levers of Organizational and Economic Mechanism of Investment Projects Implementation at Industrial Enterprises
The interrelation between the levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises with regional and public investment policy is studied. The levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises are defined and described. The interrelation of all the levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises is defined. Problem areas of using the levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises are determined. The priority use of the levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises is established. The measures to improve the efficiency of the levers of the organizational and economic mechanism for implementing investment projects by industrial enterprises are proposed.
Keywords: policy, foreign investment, investment projects, levers, taxes, credit, income, interest, goals, objectives, programs.
