CC BY
70
УДК 372.881.1
Б01 10:25128/2415-3605.17.4.27
ЗОРЯНА ПОДОЛЯК viter20@ukr.net
кандидат педагопчних наук, старший викладач Нацiональний люотехшчний унiверситет Украши вул. Генерала Чупринки, 103, м. Львiв
ДИДАКТИКА БАГАТОМОВНОСТ1 ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА СУЧАСНО1 1НШОМОВНО1 ОСВ1ТИ
Розглянуто концептуальн1 засади навчання ¡ноземних мов в умовах багатомовностг сучасного европейського суспшьства. Значна увага придшяеться аналгзу пргоритетгв мовно'1 полтики Свропи та тенденцт тшомовноЧ освгти европейських крат, що спрямован на формування багатомовно'1 особистостI ¡¡х громадян. На основI аналгзу науково' лгтератури з проблеми дослгдження виявлено I висвгтлено нов1 концептуальн1 1де'1 щодо навчання тоземних мов, Iнтегрованих в межах так звано'1 дидактики багатомовностг, яка проголошуеться методолог1чною парадигмою сучасно'1 тшомовноЧ освгти. Встановлено, що вихгдним положенням ц1е! концепцИ е трактування багатомовностг як едино' комун1кативно1 компетентностг особистост¡, цт1сно1 комплексноI системи мовних I соцгокультурних знань, умть I навичок, яка розширюеться I поглиблюеться з освоенням кожноI ново' мови. Розкрито ключовI принципи дидактики багатомовностг, серед яких врахування «мовно'1 бюграфи» особистост¡, опора на наявнг в не'1 лгнгвгстичнг I комунгкативнг знання, вмгння, навички, зважання на и 1ндив1дуальн1 потреби у вивченнг мов, рацгональне використання попереднього досвгду освоення Iноземних мов. З'ясовано, що означенI положення дидактики багатомовностг набули безпосереднього практичного втшення в рамках проекту «ЕигоСот», мета якого полягае в забезпечення умов для одночасного освоення юлькох споргднених Iноземних мов на основI встановлення зв'язюв I взаемних включень м1ж ними. Висвтлено специфгку навчально-методичного забезпечення процесу навчання Iноземних мов в рамках названого проекту та з 'ясовано перш! результати його практично' апробацИ.
Ключовi слова: тшомовна освгта, методика навчання Iноземних мов, теоргя I методологгя, дидактика багатомовностг, плюрилтгвгзм, мультилтгвгзм.
ЗОРЯНА ПОДОЛЯК
кандидат педагогических наук, старший преподаватель, Национальный лесотехнический университет Украины ул. Генерала Чупрынки, 103, г. Львов
ДИДАКТИКА МНОГОЯЗЫЧИЯ КАК МЕТОДОЛОГИЧЕСКАЯ ОСНОВА СОВРЕМЕННОГО ИНОЯЗЫЧНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Рассмотрены концептуальные основы обучения иностранным языкам в условиях многоязычия современного европейского общества. Значительное внимание уделяется анализу приоритетов языковой политики Европы и тенденций иноязычного образования европейских стран, направленных на формирование многоязычной личности их граждан. На основе анализа научной литературы по проблеме исследования выявлено и освещено ряд новых концептуальных идей по обучению иностранных языков, интегрированных в рамках так называемой дидактики многоязычия, что провозглашается методологической парадигмой современной иноязычного образования. Установлено, что исходным положением этой концепции является трактовка многоязычия как единой коммуникативной компетентности личности, целостной комплексной системы языковых и социокультурных знаний, умений и навыков, которая расширяется и углубляется с освоением каждого нового языка. Раскрыты ключевые принципы дидактики многоязычия, среди которых учет «языковой биографии» личности, опора на имеющиеся у нее лингвистические и коммуникативные знания, умения, навыки, учет ее индивидуальных потребностей в изучении языков, рациональное использование предыдущего опыта их освоения. Установлено, что указанные положения дидактики многоязычия получили непосредственное практическое воплощение в рамках проекта «ЕигоСот», цель которого заключается в обеспечении условий для одновременного освоения нескольких родственных иностранных языков на основе установления связей и взаимных включений между ними. Рассмотрена специфика учебно-методического
обеспечения процесса обучения иностранным языкам в рамках данного проекта и выяснено первые результаты его практической апробации.
Ключевые слова: иноязычное образование, методика обучения иностранным языкам, теория и методология, дидактика многоязычия, плюрилингвизм, мультилингвизм.
ZORIANA PODOLYAK
Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer Ukrainian National Forestry University 103 Henerala Chuprynky Str., Lviv
THE DIDACTICS OF MULTILINGUALISM AS A METHODOLOGICAL BASIS OF MODERN FOREIGN LANGUAGE EDUCATION
The article is devoted to the conceptual foundations of foreign language teaching in the multilingual environment of modern European society. Considerable attention is paid to the analysis ofpriorities of Europe language policy and trends of foreign language education in European countries aimed at the formation of the multilingual identity of their citizens. The analysis of research data, carried out with the support from the European Commission, has shown the inconsistency between the current state of competence in foreign languages by the citizens of Europe to the declared goals of EU language policy, which include the competence of at least two foreign languages.The study of the scientific literature on the stated problems has allowed to establish the reasons for this situation lying first of all in the obsolescence of certain concepts of the theory of foreign language education and the lack of effectiveness of traditional methods of teaching foreign languages. Based on the analysis of the works of famous foreign scientists, there have been identified and analyzed a number of new conceptual ideas on the teaching of foreign languages integrated in the framework of the so-called didactics of multilingualism that proclaims the methodological paradigm of modern foreign language education. It has been found that the initial position of this concept is the interpretation of multilingualism as a single communicative competence of the individual, holistic and integrated system of linguistic and sociocultural knowledge and skills that expands and deepens with the development of each new language. The article reveals the key principles of multilingualism didactics, among which the issues of individual's "language biography", the existing linguistic and communicative knowledge, abilities and skills, the individual needs in language learning and rational use of previous experience of learning foreign languages are taken into account. It has been clarified that the mentioned provision in multilingualism didactics have gained direct practical implementation in the framework of EuroCom project, the purpose of which is to ensure the conditions for simultaneous development of several related foreign languages on the basis of communication and mutual inclusions between them. It reveals the specificity of training and methodological support of the learning process of foreign languages in the framework of the mentioned project and clarifies the first results of its practical approbation.
Keywords: foreign language education, methodology of teaching foreign languages, theory and methodology, didactics of multilingualism, plurilingualism, multilingualism.
Прагнення народiв св^у до взаемоди i взаеморозумшня, проголошення Радою европи вимоги перетворити мовне рiзноманiття в шструмент взаемозбагачення i розумшня, шдписання Укра!ною багатьох документа про сшвпрацю в рiзних галузях життедiяльностi суспшьства -економщ, культур^ наущ, освт тощо - вщкривае громадянам рiзних вшових категорш широкий доступ в економiчний, науковий, осв^нш проспр св^ового ствтовариства та суттево актyалiзyе питання реформування системи шшомовно! осв^и, удосконалення !! концептуальних положень, змютових аспектов, оргашзацшно-методичних основ.
В украшськш освт знайшла позитивний вщгук позищя Ради европи з питання диверсифшаци та штенсифшащ! вивчення мов з метою тдтримки мовного рiзноманiття, а багатомовшсть та полшультуршсть особистост дедалi частоше проголошуються ключовими щлями шшомовно! освгги. В цьому контекст виразно! актуальносп набувае зарyбiжний, передовым европейський, досвщ реалiзацi! окреслених щлей, що слугуе щнним джерелом щей для модершзащ! укра!нсько! системи шшомовно! освтои задля забезпечення належних умов для розвитку багатомовносп наших громадян.
В останнi десятилiття украшсью наyковцi активно долучаються до системного вивчення европейського досвщу у сферi розбудови системи навчання iноземних мов. В сучаснш вiтчизнянiй педагогiчнiй наущ представлеш комплекснi наyковi стyдi!' з питань мовно! полiтики европи, реоргашзаци системи навчання iноземних мов у европейських кра!нах, теорi!
i методологи формування плюрилшгвально! компетентностi особистостi (Л. Воротняк [2], О. Кузнецова [4], О. Першукова [5], Г. Пюкурська [6], О. Сергеева [7], М. Тадеева [8] та ш.). Водночас з огляду на активш пошуки шляхiв удосконалення укра1нсько1 системи шшомовно! освiти особливу увагу дослщниюв (Н. Баришнiкова [1], В. Гаманюк [3] та ш.) привертае так звана дидактика багатомовносп чи полiлiнгводидактика, що проголошуеться новою методолопчною парадигмою навчання iноземних мов в европейських кра!нах в умовах мультилшгазму.
Мета статтi полягае в аналiзi засадничих положень дидактики багатомовносп як концептуально! основи сучасно! iншомовноi освiти.
У сучасному глобалiзованому свiтi загалом та об'еднанiй еврош зокрема знання iноземних мов набувае все бшьшо! значимостi, адже володшня мовами кра!н европи вважаеться «ключем до европейсько! штеграцп» та одшею з найсуттевiших передумов формування европейсько! щентичносп, досягнення взаеморозумiння, терпимостi, упередження конфлштних ситуацiй мiж представниками рiзних культур i етносiв в европейськш спiльнотi. З цiе! причини загальноевропейськими шститутами (европейська комiсiя, Рада европи та ш.) проголошена необхiднiсть розвитку шдивщуально! та соцiально! багатомовностi та поставлена вимога освоення щонайменше двох шоземних мов перед громадянами об'еднано! европи. Такий курс мовно! пол^ики передбачае збереження нацiонально! своерiдностi об'еднано! европи та водночас вщкривае широк перспективи в професiйно-особистiсному планi. В^м, нинiшня европейська реальнiсть показуе, що не бшьше 35 % мешканщв кра!н еС е багатомовними, майже 54 % громадян володiють лише одшею шоземною мовою, здебiльшого англшською, вважаючи це достатнiм для усшшного мiжнародного спiлкування, та майже половина (46 %) не розмовляють жодною iноземною мовою [9, с. 15].
Причини тако! розбiжностi мiж бажаним i дiйсним науковцi (Ф.-Й. Майснер та У. Зенгер [13], Г. Нойнер [14] та ш.) часто пов'язують передовсiм iз неспроможнiстю сучасно! теори i практики iншомовно! освгги забезпечити достатнi умови для формування багатомовносп особистостi. Традицiйна лiнгводидактика передбачае певною мiрою «фрагментоване навчання мов» та чи не абсолютне виключення ушх наявних мовних знань i вмiнь учнiв пiд час освоення ново! мови, проголошуючи «упорядковане i вiдокремлене сшвюнування» ключовим принципом оволодшня мовами, а поеднання й перенесення знань i вмiнь з рiзних мов -джерелом iнтерференцi!. Водночас результати сучасних дослiджень у галузi психофiзiологi!, психолiнгвiстики, когнiтивно! психологi! i лiнгвiстики доводять, що освоення кожно! ново! iноземно! мови вiдзначаеться вже наявнютю в учнiв певних лшгвютичних знань та своерiдного пiзнавального швентаря для аналiзу мовних явищ, який, звюно, мае бути адаптований до структурних характеристик ново! мови. Вщповщно до цього вивчення учнем кшькох мов вiдбуваеться не iзольовано та вщокремлено одна вiд одно!, а через позитивний трансфер мовних знань, грунтуючись на наявних мовних знаннях i мовленневих вмiнням загалом та попередньому досвщ опанування мови зокрема [13; 14]. Саме таю ще! й стали поштовхом до обгрунтування так звано! дидактики багатомовностi, спрямовано! на спрощення процесу навчання шоземних мов шляхом актуалiзацi! вiдповiдного попереднього досвщу учня. У цьому сенс головна мета дидактики багатомовностi полягае в розробщ концепцiй, методiв i технологiй, що сприяють оптимiзацi! процесу шшомовно! освiти та досягненню максимальних успiхiв у вивченнi мов шляхом активiзацi! елементiв мовно!, культурно! та навчально! свiдомостi учнiв.
Незважаючи на те, що обгрунтування теоретико-методичних аспекпв дидактики багатомовностi стало одним з основних завдань лiнгвiстичних i лшгводидактичних дослiджень кiнця ХХ - початку ХХ1 ст. вiдповiдно до сучасних прюритеив европейсько! мовно! полiтики та шшомовно! осв^и, !! iдейнi витоки сягають ще часiв Середньовiччя, коли тдготовка i видання багатомовних граматик i словникiв вважалися звичною справою. Водночас передовым завдяки змiнi загальнонауково! парадигми з 70-х рокiв ХХ ст., так званому «когштивному повороту», за словами М. Райнфрща, вивчення мов визнано активним, творчим, шдивщуальним процесом та ототожнено iз формуванням едино!, цiлiсно! системи з ушх iснуючих в пам'ятi лiнгвiстичних елеменпв, яка з освоенням кожно! ново! мови постшно розширюеться i диференщюеться [15, с. 29].
Утвердження таких щей сприяло розробщ положень { принцитв дидактики багатомовносп, що протиставляеться традицшнш лшшно-адитивнш лшгводидактищ, спрямованш на ¿зольоване, вщокремлене й послщовне вивчення р1зних мов, та слугуе науково-теоретичним пщгрунтям сучасно! шшомовно! освгги, ор!ентовано! на формування плюрилшгвально! особистост!. Вщом! дослщники ще! проблеми Г.-Ю. Крум [12], Ф-Й. Майснер та У. Зенгер [13], Г. Нойнер [14] та ш.) зазначають, що вивчення форм першо! шоземно! мови вщбуваеться здебшьшого шдуктивно, водночас освоения форм наступних шоземних мов неодмшно передбачае !х зв1рення { зютавлення ¿з опанованими рашше та вже вщомими. Вщповщно кожне нове слово чи граматичне явище зютавляеться з наявними мовними знаннями { знаходить свое мюце в систем! лшгвютичних знань { вмшь особистосп. З огляду на це вчеш вказують на низьку результативнють процесу навчання шоземних мов без врахування «мовно! бюграфн» учня, опори на його наявний мовний досвщ та актив!зацн ус!е! системи його мовних { соцюкультурних знань та тзнавальних структур [12; 13; 14].
Вщтак ключова щея дидактики багатомовност полягае у позитивному трансфер! мовного досвщу, що реал1зуеться, за твердженнями учених (Г.-Ю. Крум [12], Г. Нойнер [14], М. Райнфрщ [15] та ш.), на двох р1внях, зокрема мовних знань (актуал!защя наявних лшгвютичних знань { вмшь, зютавлення знань про попередньо вивчеш мови ¿з вщомостями про нову шоземну мову, виявлення схожих { вщмшних елеменпв, структур, форм тощо) та навчальних вмшь (актив!защя тзнавальних структур, сформованих тд час освоення попередшх мов, застосування наявних навчальних стратегш у процес вивчення ново! шоземно! мови, освоення нових форм навчання { т. д.). Водночас дидактика багатомовносп, на !хню думку, не повинна допускати неконтрольованого застосування знань з р1зних мов у процес шшомовно! освгги { спшкування. Йдеться про зютавлення елеменпв й одиниць ново! мови з наявними лшгвютичними знаннями та рацюнальне використання попереднього досвщу учня з вивчення мов для здобуття нових знань на основ! усвщомлення ним м!жмовних ! м!жкультурних структур. В!дтак вона виключае будь-яке свав!лля у навчанн! мов та передбачае виправдане застосування наявного досвщу в процес! вивчення ново! мови.
В основ! дидактики багатомовносп, отже, лежить щея ефективного використання наявного мовного ! п!знавального досвщу учня в процес! оволодшня шшими !ноземними мовами. З огляду на це !! ключовим поняттям е поняття трансферу, що загалом трактуеться як перенесення набутих ран!ше лшгвютичних знань та досвщу опанування мовою у процес освоення ново! шоземно! мови. У такому контекст! власне на мовному р!вш Ф.-Й. Майснер та У. Зенгер [13], М. Райнфрщ [15], виокремлюють кшька вид!в трансферу, наприклад: формальний, що передбачае усвщомлення фонетичних, фонолог!чних та граф!чних под!бностей ! розб!жностей; зм!стовий, спрямований на осмислення семантичних схем; функцюнальний, який означае з!ставлення й усвщомлення граматичних законом!рностей; прагматичний, який стосуеться перенесення комушкативних конвенц!й ! установок та м!жкультурно! прагматики. На позамовному р!вш досл!дники ведуть мову передовым про екстрал!нгвальний трансфер, адже тут йдеться про загальну екв!валентн!сть процешв освоення мов, тобто принцип!в, технологш, стратег!й тощо, як! забезпечують !х ефективне вивчення [13; 15]. В результат! таких м!ркувань науковц! дшшли висновку: чим б!льшу к!льк!сть мов осво!ла людина, тим легшим е для не! процес подальшого вивчення мов, оскшьки вона волод!е широкою базою мовних знань ! тзнавальних вмшь, що слугують основою процесу опанування нових мов.
Засаднич! ще! дидактики багатомовност! стали теоретико-методолог!чною базою багатьох проекпв ! технолог!й, мета яких полягае у формуванн! плюрилшгвально! особистосп. Так, особливою популярн!стю користуеться проект «ЕигоСот», що передбачае зняття м!жмовно! !золяц!! в навчанн! мов, освоення вщразу к!лькох, як правило, спорщнених мов на основ! встановлення зв'язюв ! взаемних включень м!ж ними. Автори проекту (Б. Гуфайзен ! Н. Маркс [10], Г. Кляйн ! Т. Штегман [11] та ш.) переконливо доводять, що знання рщно! та хоча б одше! !ноземно! мови як представника певно! групи спор!днених мови уже слугуе належним фундаментом для формування багатомовност! особистосп. Таким чином, цей проект спрямовуеться на паралельне освоення кшькох спор!днених мов завдяки усвщомленню !х л!нгв!стичних сп!льностей та вщмшностей. В!дпов!дне методичне забезпечення станом на сьогодш !снуе для освоення романських («БигоСотЯот»), германських («БигоСотОегт») та
слов'янських («БигоСош81ау») мов, тобто трьох найбшьш поширених в европi мовних груп. Пщручники-пошбники мiстять виклад концептуальних засад проекту «БигоСош», характеристику вiдповiдно! групи мов, вщомосп з !х ютори, поширенiсть у свiтi тощо [3, с. 72].
Змют вiдповiдних шдручниюв-пошбниюв охоплюе усi рiвнi мови, вщповщно в них систематизовано фонетико-графiчнi, лексичш, граматичнi та синтаксичнi вiдповiдностi. Це дае змогу протягом короткого перюду часу осво!ти спiльнi для цшо! групи мов елементи, що сприяють засвоенню вже не однiе!, а кшькох мов, зокрема: на рiвнi лексики - це поширенi в ушх мовах вiдповiдно! групи слова або iнтернацiоналiзми, запозичення; на рiвнi граматики - це спiльнi для певно! мовно! групи граматичнi структури i т. д. Таким чином, тдручники-пошбники, розробленi у рамках проекту «БигоСош», дають змогу виявити спшьносп i подiбностi у мовах, що значно полегшуе процес освоення кшькох мов та формування багатомовносп особистоста Починаючи з розвитку рецептивно! багатомовносп, тобто освоення вмiнь i навичок читання кшькома мовами одночасно, проект передбачае поступовий перехвд до формування продуктивних комунiкативних компетенцiй. Традицiйна система шшомовно! освiти в такому контексп видаеться уже обмеженою i нерацюнальною, оскiльки не передбачае достатньо! опори на набут ранiше лiнгвiстичнi знання, освоенi технiки i стратегi! вивчення мов, натомiсть проект «БигоСош», як доводять результата його практично! апробаци, сприяе мобiлiзацi! та активiзацi! наявного вiдповiдного досвiду i поступовому збагаченню на його основi мовного репертуару особистосп.
Отже, здiйснений аналiз доводить, що дидактика багатомовносп - вщносно нове поняття в европейськiй i свiтовiй лiнгводидактицi. I! витоки лежать в таких галузях науки, як соцюлшгвютика, психо- i нейролiнгвiстика, прикладна лiнгвiстика тощо. Актуальнiсть науково! розробки дидактики багатомовносп зумовлена пiднесенням ролi iноземних мов в життi кожно! людини в умовах сучасного глобалiзованого свiту. Через освоення iноземних мов людина вщкривае специфiку буття шших народiв, сприяючи взаемообмiну i взаемозбагаченню досвщом. Саме з цiе! причини загальноевропейськими iнститутами перед громадянами об'еднано! европи поставлена вимога освоення щонайменше двох шоземних мов як запоруки взаемопорозумшня в багатомовному европейському простора
Дидактика багатомовностi як нова методолопчна парадигма iншомовно! освiти вiдкривае широю можливостi на шляху досягнення ще! мети. I! засадничi положення, серед яких розумiння багатомовностi особистостi як цшюно! комплексно! системи усiх !! мовних знань, умiнь i навичок, переконання в наявностi взаемодi! i взаемомодифiкацi! мов в межах вщповщно! ментально! системи, визнання незаперечно! цшносп попереднього досвiду вивчення мов у процес освоення нових тощо, втшеш у проектi «БигоСош», що передбачае паралельне вивчення кiлькох спорiднених мов i суттево економiзуе процес шшомовно! осв^и, мобiлiзуючи всi наявнi мехашзми i досвiд опанування мовами.
Подальшого вивчення потребують можливостi застосування досвщу проекту «БигоСош» на рiзних рiвнях системи iншомовно! освiти в Укра!ш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барышников Н. В. Дидактика многоязычия: теория и факты / Н. В. Барышников, М. А. Бодоньи // Иностранные языки в школе. - 2008. - № 2. - С. 22-24.
2. Воротняк Л. I. Педагопчна технолопя формування пол1культурно!' компетенци у вищих педагопчних навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. I. Воротняк. -Хмельницький, 2008. - 20 с.
3. Гаманюк В. А. Реал1зац1я концептуальних засад багатомовносп у проектах БиЯОСОМ / В. А. Гаманюк // Вюник Житомирського державного ушверситету 1мен1 1вана Франка. - 2013. -Вип. 6. - С. 71-75.
4. Кузнецова О. Ю. Розвиток теоретичний вдей 1 практики мовно!' освгги у Великш Британп: монограф1я / О. Ю. Кузнецова. - Харшв: Константа, 2002. - 192 с.
5. Першукова О. О. Розвиток багатомовно! освгга школяр1в у кра!нах Зах1дно! европи: монограф1я / О. О. Першукова. - К.: С1К ГРУП Украша, 2015. - 561 с.
6. Шскурська Г. В. Формування професшно" плюрил1нгвально! компетентност1 майбутн1х менеджер1в зовнiшньоекономiчноi д1яльност1 у вищому техн1чному навчальному заклад1: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.В. Шскурська. - Старобшьськ, 2016. - 20 с.
7. Сергеева О. Ю. Державна мовна полггака в Укрш'ш: европейський контекст: автореф. дис. ... канд. наук з держ. управлшня: 25.00.01 / О. Ю. Сергеева. - Харшв, 2011. - 20 с.
8. Тадеева М. I. Розвиток сучасно! школьно! шшомовно! освгга в кранах-членах Ради европи: монографiя / М. I. Тадеева. - Тернопшь: Навчальна книга, 2010 - 432 с.
9. Die europäischen Bürger und ihre Sprachen: Bericht. - Luxemburg: EK, 2012. - 174 S.
10. Hufeisen B. EuroComGerm - Die sieben Siebe: Germanische Sprachen lesen lernen / B. Hufeisen, N. Marx. - Aachen: Shaker, 2007. - 370 S.
11. Klein H. G. EuroComRom - Die sieben Siebe: Romanische Sprachen sofort lesen können / H. G. Klein, T. D. Stegmann. - Aachen: Shaker, 2000. - 287 S.
12. Krumm H.-J. Sprachenpolitik und Mehrsprachigkeit // H.-J. Krumm // Mehrsprachigkeitskonzept. Tertiärsprachenlernen. Deutsch nach Englisch / B. Hufeisen, G. Neuner (Hrsg.). - Strasbourg, Council of Europe Publishing, 2003. - S. 35-50.
13. Meißner F.-J. Vom induktiven zum kontrastiven Lehr- und Lernparadigma. Methodische / F.-J. Meißner, U. Senger // Bausteine für einen neokommunikativen Französischunterricht: Lernerzentrierung, Ganzheitlichkeit, Handlungsorientierung, Interkulturalität, Mehrsprachigkeitsdidaktik / F.-J. Meißner, M. Reinfried (Hrsg.). - Tübingen: Narr, 2001. - S. 21-50.
14. Neuner G. Mehrsprachigkeitskonzept und Tertiärsprachendidaktik / G. Neuner // Mehrsprachigkeitskonzept. Tertiärsprachenlernen. Deutsch nach Englisch / B. Hufeisen, G. Neuner (Hrsg.). - Strasbourg, Council of Europe Publishing, 2003. - S. 13-34.
15. Reinfried M. Transfer beim Erwerb einer weiteren romanischen Fremdsprache / M. Reinfried // Mehrsprachigkeitsdidaktik. Konzepte, Analysen, Lehrerfahrungen mit romanischen Fremdsprachen / F. J. Meißner, M. Reinfried (Hrsg.). - Tübingen: Narr, 1998. - S. 23-44.
16. Weller F.-R. Über Möglichkeiten und Grenzen praktizierter Mehrsprachigkeit im Unterricht und außerhalb / F.-R. Weller // Mehrsprachigkeitsdidaktik. Konzepte, Analysen, Lehrerfahrungen mit romanischen Fremdsprachen / F.-J. Meißner, M. Reinfried (Hrsg.). - Tübingen: Narr, 1998. - S. 69-80.
REFERENCES
1. Baryshnikov N.V. Didaktika mnogojazychija: teorija i fakty [Didactics of Multilingualism: Theory and Facts]. Inostrannye jazyki v shkole, 2008, vol. 2, pp. 22-24.
2. Vorotnyak L. I. Pedagogichna texnologiya formuvannya polikul'turnoyi kompetenciyi u vy'shhy'x pedagogichny'x navchal'ny'x zakladax [Pedagogical technology of formation of multicultural competence in higher pedagogical educational institutions], avtoref. dy's. ... kand. ped. nauk, 13.00.04, Xmel'ny'cz'ky'j, 2008, 20 p.
3. Gamanyuk V. A. Realizaciya konceptual'ny'x zasad bagatomovnosti u proektax EUROCOM [Realization of conceptual bases of multilingualism in EUROCOM projects]. Visny'k Zhy'tomy'rs'kogo derzhavnogo universy'tetu imeni Ivana Franka, 2013, vol. 6, pp. 71-75.
4. Kuzneczova O. Yu. Rozvy'tok teorety'chny'j idej i prakty'ky' movnoyi osvity' u Vely'kij Bry4aniyi: monografiya [The development of theoretical ideas and practices of language education in the UK], Xarkiv, Konstanta, 2002., 192 p.
5. Pershukova O. O. Rozvy'tok bagatomovnoyi osvity' shkolyariv u krayinax Zaxidnoyi Yevropy': monografiya [The development of Multilingual Education of Schoolchildren in Western Europe], Ky'yiv, SIK GRUP Ukrayina, 2015, 561 p.
6. Piskurs'ka G. V. Formuvannya profesijnoyi plyury'lingval'noyi kompetentnosti majbutnix menedzheriv zovnishn'oekonomichnoyi diyal'nosti u vy'shhomu texnichnomu navchal'nomu zakladi [The formation of professional plurilingual competence of future managers of foreign economic activity at higher technical educational institution], avtoref. dy's. ... kand. ped. nauk, 13.00.04, Starobil's'k, 2016, 20 p.
7. Sergyeyeva O. Yu. Derzhavna movna polity'ka v Ukrayini: yevropejs'ky'j kontekst [State Language Policy in Ukraine: European Context], avtoref. dy's. ... kand. nauk z derzh. upr., 25.00.01, X., 2011, 20 p.
8. Tadeyeva M. I. Rozvy'tok suchasnoyi shkil'noyi inshomovnoyi osvity' v krayinax-chlenax Rady' Yevropy': monografiya [The development of modern school foreign language education in the member countries of the Council of Europe], Ternopil', Navchal'na kny'ga, 2010, 432 p.
9. Die europäischen Bürger und ihre Sprachen: Bericht [European citizens and their languages]. Luxemburg, EK, 2012, 174 p.
10. Hufeisen B. EuroComGerm - Die sieben Siebe: Germanische Sprachen lesen lernen [EuroComRom -Germanic Languages Reading Learning], Aachen, Shaker, 2007, 370 p.
11. Klein H. G. EuroComRom - Die sieben Siebe: Romanische Sprachen sofort lesen können [EuroComRom - Romance Languages Reading Learning], Aachen, Shaker, 2000, 287 p.
12. Krumm H.-J. Sprachenpolitik und Mehrsprachigkeit [Language policy and multilingualism]. Mehrsprachigkeitskonzept. Tertiärsprachenlernen. Deutsch nach Englisch, Strasbourg, Council of Europe Publishing, 2003, pp. 35-50.
13. Meißner F.-J., Senger U. Vom induktiven zum kontrastiven Lehr- und Lernparadigma [From the inductive to the contrastive teaching and learning paradigm]. Bausteine für einen neokommunikativen Französischunterricht: Lernerzentrierung, Ganzheitlichkeit, Handlungsorientierung, Interkulturalität, Mehrsprachigkeitsdidaktik, Tübingen, Narr, 2001, pp. 21-50.
14. Neuner G. Mehrsprachigkeitskonzept und Tertiärsprachendidaktik [Multilingualism and tertiary language didactics]. Mehrsprachigkeitskonzept. Tertiärsprachenlernen. Deutsch nach Englisch, Strasbourg, Council of Europe Publishing, 2003, pp. 13-34.
15. Reinfried M. Transfer beim Erwerb einer weiteren romanischen Fremdsprache [Transfer by acquiring another Romance foreign language]. Mehrsprachigkeitsdidaktik. Konzepte, Analysen, Lehrerfahrungen mit romanischen Fremdsprachen, Tübingen, Narr, 1998, pp. 23-44.
16. Weller F.-R. Über Möglichkeiten und Grenzen praktizierter Mehrsprachigkeit im Unterricht und außerhalb [About possibilities and limits of practiced multilingualism in the classroom and outside]. Mehrsprachigkeitsdidaktik. Konzepte, Analysen, Lehrerfahrungen mit romanischen Fremdsprachen, Tübingen, Narr, 1998, pp. 69-80.
Стаття надтшла в редакцт 15.09.2017р
УДК 37.047:81' 246.2
DOI 10:25128/2415-3605.17.4.28
ТЕТЯНА КОТИК
tetiana.m.kotyk@pu.if.ua доктор педагопчних наук, професор Прикарпатський нащональний ушверситет iMeHi Василя Стефаника
вул. Т. Шевченка, 57, м. 1вано-Франывськ
ВПЛИВ БАГАТОМОВНОГО НАВЧАННЯ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСП В ПОЛ1ЕТН1ЧНОМУ СЕРЕДОВИЩ1 УКРА1НИ
Розкрито основнi поняття багатомовного навчання й визначено його потенцгал впливу на особистгсний розвиток майбутнього фахiвця. Висвiтлено рiзнi типи двомовностi: вiд гармоншног двомовностi радянськоi епохи, що призвела до монолiнгвiзму, до двомовностi довершеноi (еквiбiлiнгвiзму), що проходить так стади, як нормативно однобiчна й нормативно двобiчна, пасивна й активна, цшьова й побутова (спонтанна); бувае iндивiдуальною, груповою, масовою, суцыьною, автономною, або чистою, повною, координативною двомовтстю, носи яко' чтко диференцтють системи мов, якими стлкуються. Такий вид двомовносmi ще називають фiналiзованою, цiлеорieнmованою, функцюнальною. Розкрито рiзнi ступеш та характеристики субординативного бшнгвпму: повного, неповного, часткового, початкового, нульового. На основi анализу со^о- та психолiнгвiсmично'i лimераmури з'ясовано особливосmi особисткно'' характеристики багатомовно' людини, що в науцi називаеться меmалiнгвiсmичною свiдомiсmю. Зроблено висновок, що бтнгви випереджують монолiнгвiв у когнimивному розвитку, мислення багатомовно'1' особисmосmi бшьш динамiчне, вивчення деюлькох мов тдносить на вищий ступть володтня рiдною мовою, сприяе узагальненню мовних явищ, бшьш свiдомому застосуванню слова як знаряддя мислення. Така особисmiсна свiдомiсmь наповнена загальнолюдськими ^версальними поняттями, уявленнями про особливосmi сприйняття свту тшими народами, розумтням iхшх моральних кодекав, а також загальноприйнятих суджень здорового глузду, що й виховуе таке необхiдне для сучасних глобал1зацшних процеав у суспiльсmвi толерантне ставлення до тших народiв, i'х свтосприйняття.
Ключовi слова: типи двомовносmi, сmупенi розвитку бштгвгзму, меmалiнгвiсmична свiдомiсmь, мультилтгвальний стан особисmосmi.
ТАТЬЯНА КОТИК
доктор педагогических наук, професор Прикарпатский национальный ушверситет имени Василия Стефаника
ул. Т. Шевченко, 57, г. Ивано-Франковск
