ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
5. Тимюв Б. М. Формування художньо! етнокультури студентв засобами народного декоративно-прикладного мистецтва / Б. М. Тимюв // Етнос i культура. Часопис Прикарпатського утверситету iM. В. Стефаника: зб1рник наук.-теорет. статей. - 1вано-Франювськ: Плай, 2003. - № 1. - С. 131-135.
6. Тымкив Б. М. Этнокультурный аспект усовершенствования занятий декоративно-прикладным искусством в высших учебных заведениях / Б. М. Тымкив // Педагогика искусства как новое направление гуманитарного знания : материалы 1-ой Международной сессии. - М., 2007. - С. 114-121.
7. Холостенко С. М. Рокицький / С. Холостенко / За заг. ред. Н. Рибака. - Харюв: Рух, 1933. - С. 11.
УДК 37. 026 : 766. 05
I. В. САВЕНКО
ДИДАКТИЧШ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ ГРАФ1ЧНОГО ДИЗАЙНУ»
У cmammiрозглянута проблема дидактичного eid6opy навчального Mamepiany ттегрованого курсу «Основи гpaфiчного дизайну» згiдно з моделлю тдготовки фaхiвця, що вiдповiдae сучасним тенденщям розвитку сустльства таумовам профтьного навчання старшокласниюв загальноосвтньоi школи.
Ключовi слова: дидактична одиниця, дiaгносmичнiсmь, тструментальтсть, peaлiсmичнiсmь, навчальна дисциплта, гpaфiчний дизайн.
И. В. САВЕНКО
ДИДАКТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ СОЗДАНИЯ УЧЕБНОГО КУРСА «ОСНОВЫ ГРАФИЧЕСКОГО ДИЗАЙНА»
В статье исследуется проблема дидактического отбора учебного материала интегрированного курса «Основы графического дизайна» в соответствии с моделью подготовки специалиста отвечающего современным тенденциям развития общества и условиям профильного обучения старшеклассников общеобразовательной школы.
Ключевые слова: дидактическая единица, диагностичность, инструментальность, реалистичность, учебная дисциплина, графический дизайн.
I. V. SAVENKO
DIDACTIC PRINCIPLES OF CREATION EDUCATION COURSE «FUNDAMENTALS OF GRAPHIC DESIGN»
The authors examine the problem of selection of didactic teaching material integrated course «Fundamentals of Graphic Design» in accordance with a model of training, in line with modern trends of social development and according to school education conditions of senior school learners.
Keywords: didactic unit, prediction, instrumental setup, realistic, educational discipline, graphic design.
Сучасний стан школи i педагопки, ix стратепчш цш (впровадження особиспсно-ор1ентованого навчання, державних стандартов осв1ти, тощо) висувають на порядок денний проблему розробки та впровадження в шшльну практику змюту та методики навчання учшв, орiентованоi на особиспсть дитини. Актуальним у цьому контексп е формування художньо-граф1чних знань та вмшь учшв старших клас1в загальноосвiтньоi школи, яю би вщповвдали вимогам до якосп тдготовки майбутшх фах1вщв. Окр1м того, вченими визначено, що на перелом1 ХХ-ХХ1 столиь загострилися економ1чна, еколопчна, енергетична, шформацшна проблеми, для виршення яких людству вже недостатньо накопичених знань, диференцшованих
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
за багаточисельними роздшами класичних наук. Це спричиняе тенденцiю штеграцп та мiждисциплiнарних дослiджень, як1 передбачають наявшсть фундаментальних знань, що дозволяе на високому рiвнi пiдготувати учня до практично! дiяльностi, навчити його розумшню сучасних проблем, сприяе формуванню вмшня адаптовувати знания до сучасних умов та оволодiвати новими знаннями на базi сформовано! цiлiсно! системи знань.
Впровадження iнтегративних курсiв, яке стае все бшьш iнтенсивним за останш роки, вимагае Грунтовного дослiджения. Це пояснюеться передусiм виникненням закономiрного протирiччя: обсяг навчального навантаження не може бути надмiрним i разом з тим зростае потж навчально! шформацп, необхiдно! для засвоення. В зв'язку з цим виникае потреба в дидактичному обгрунтуванш структурних елеменлв змюту освiти навчальних курсiв що створюються на основi iнтеграцi!.
Рiзнi аспекти штеграцп в навчальному процесi до^джували чимало науковцiв, зокрема: сутнiсть штеграцп - С. Архангельський, В. Безрукова, М. Берулава, С. Васильева, I. Зверев, К. Журусова, М. Махмутов; форми i види штеграцп та шляхи !! реалiзацi! - С. Ахапкш, Г. Батурша, Ю. Дак, В. Загвязшський, В. 1льченко, I. Лернер, В. Розумовський; iнтеграцiйнi процеси в професiйнiй освiтi - А. Беляева, Ю. Ганiн, М. Баранович, О. Гребенюк, В. Курок, Ю. Тюннiков, I. Яковлев. Вагомий внесок у вивчення проблеми iнтеграцi! навчальних предмелв зробили А. Барбарiса, Ч. Джеймеа, Л. Уорвш (Велика Бриташя), Х. Дiзель (Нiмеччина), Й. Вальчвда (Польща) А. Беплак, Ч. Кедлер (США) та ш.
Питанням штеграцп в трудовому навчанш присвяченi роботи В. Андрiяшина, П. Дмитренка, В. Сидоренка, Д. Тхоржевського.
Науковцi визначають, що основою штеграцп е наявшсть так званих «iнтегpаторiв» -об'екпв тзнання, навколо яких можуть об'еднуватися окремi знання. Такими «iнтеграторами» бувають науковi iде!, теорi! (теорiя систем, теорiя iнформацi!), науковi i мiжнауковi принципи (мiнiмiзацi!, iиварiантностi, простоти), спiльнi методи дослщження (математичнi, методи моделювання тощо), а також науковi картини свиу.
Метою статтi е створення моделi навчального курсу «Основи графiчного дизайну» та впровадження розробленого штегрованого курсу в реальний процес пiдготовки майбутнього дизайнера-графша.
Проведенi науковцями дослiджения свiдчать, що на основi реалiзацi! штеграцшних зв'язк1в не тшьки на яшсно новому рiвнi вирiшуються питання навчання i виховання, оптимального конструювання змюту освiти, й створюе фундамент комплексного бачення тими, хто навчаеться, складних проблем дiйсностi. Iнтегративнi курси сприяють видаленню другорядного матерiалу, зайво! деталiзацi! i конкретизацi!, визначенню головного, яке працюе на освiченiсть, формування свтоглядно! картини буття i дiяльностi людей.
Разом з тим, вони мають властивють вкладеносп (iерархiчностi) бiльш простих понять у бiльш загальнi, що дозволяе !х легко добувати, наприклад, вiд базових курсiв при профшьному навчаннi до профiльних чи курив за вибором (поглиблення, задоволення шдив^альних пiзнавальних потреб). Ось чому штеграцшш зв'язки i тенденцi! необхiдно вважати важливою умовою i результатом комплексного тдходу до навчання i виховання. Крiм того, укрупнення предмелв, як це переконливо показали деяк1 дослвдники, значно сприяе пiдвищенню iнтенсивностi процесу навчання. Запровадження iнтегрованих курсiв ввдкривае можливостi оволодiння узагальненими, сукупними знаннями, спроможними звiльнити учнiв вiд однобiчного розвитку i прискорити розширення !хнього свiтовiдчутгя, що полiпшить умови для повноцшного формування кожно! особистостi.
Аналiз наукових джерел показав, що штегращя вiдбуваеться переважно на прикладному рiвнi. У цьому разi вона як педагопчна категорiя е цiлеспрямованим об'еднанням, синтезом певних навчальних дисциплiн у самостшш педагогiчнi системи цiльового призначення, що спрямованi на забезпечення цшсносп знань i умiнь учнiв i далi - на розвиток особистосп.
Процес iнтеграцi! потребуе суттево! переробки структури i змiсту тих навчальних предмелв, що увiйдуть до ново! штегровано! дисциплiни, посилення в них спшьних iдей i теоретичних концепцш. Це можливо при дотримання певних дидактичних умов iнтеграцi!, як1 визначають реальш можливостi забезпечення синтезу наукових знань при об'еднанш навчальних предмепв.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Змют предметiв, як1 пiдлягають штеграцп, повинен перебувати на однаковому iнформацiйному рiвнi.
В. Сидоренко визначив здатшсть тих, хто навчаеться, до сприйняття синтезованих знань як психологiчну умову штеграцп [5, с. 177].
При створенш iнтегрованих навчальних дисциплiн використовують три варiанти штеграцп:
- практично повне злиття навчального матерiалу штегрованих предметов у единому курсi;
- об'еднання бшьшо! частини матерiалу штегрованих предметов з видiленням специфiчних роздшв;
- побудова нового навчального предмета з автономних блоков.
При створенш навчально! дисциплiни «Основи графiчного дизайну» насамперед були проаналiзованi тi ввдомосп з наук про художньо-графiчну дiяльнiсть, що вiдображенi у шкiльних предметах «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Художня культура», «Основи iнформатики», «Трудове навчання», «Всесвиня iсторiя», «Iсторiя Укра!ни», «Математика», «Фiзика», «Етика», якi ми визначили базовими ввдповвдно до розроблено! структури дизайн-графiки. Аналiз цих матерiалiв показав, що вони ввдповвдають дидактичним умовам штеграцд, тобто на !хнш основi можна створити iнтегровану навчальну дисциплiну за умов синхронiстичного вивчення та узгодження навчального матерiалу i з урахуванням принципу мiжпредметних зв'язк1в.
Враховуючи те, що до «Основ графiчного дизайну» входитимуть матерiали рiзних галузей науки про створення вiзуальних об'ектш, як1 мають загальну мету, стльш поняття i термiни, оптимальною формою штеграцп буде вертикальна штегращя, що становитиме основу змюту експериментального курсу.
Наступним етапом педагогiчного проектування штегрованого курсу «Основи графiчного дизайну» е вiдбiр навчального матерiалу, що вщповвдав би; рiвневi розвитку науки, техшки та культури; вiковим особливостям та тзнавальним можливостям осiб, як1 навчаються, головним iдеям i структурним поняттям науки, що е базовою для ввдповвдного курсу (предмету); тосним мiжпредметним та внутрiшньопредметним зв'язкам; можливостям ознайомлення з методами науки; розвитку творчого мислення учнiв; забезпеченню зв'язку теори з практикою.
Навчальний матерiал курсу «Основи графiчного дизайну» разом iз вiдображенням у ньому в найсучасшшому i найкращому систематизованому вигляд наукового знання про дизайн повинен бути доцшьним з точки зору подальшо! професшно! дiяльностi майбутнього дизайнера-графiка, а також доступним з точки зору можливостей його засвоення. Змiст вказано! навчально! дисциплiни повинен сприяти реалiзацil триединого процесу творення особистостi: засвоення сощального досвiду, виховання та розвиток.
Вiдбiр навчального матерiалу для формування змюту «Основ графiчного дизайну», безумовно, тдпорядковуватиметься певним принципам i критерiям.
Згiдно iз загальноприйнятою думкою педагопв, до програми навчального предмета необхвдно обирати факти, провiднi 1де1, закони, теори, як лежать в основi науки, що е базою для навчально! дисциплши, тобто джерелом змюту. Причому треба включати тiльки беззаперечний, обгрунтований в науцi матерiал з урахуванням принципу юторизму, згiдно з якими ознайомлення з iсторiею виникнення i розвитку певних наукових теорш, законiв тощо допомагае кращому розумшню цих положень.
При використаннi загально! схеми процесу формування змiсту навчального предмета матерiал «Основ графiчного дизайну» був вщбраний з урахуванням загальнометодичних та специфiчних умов вiдбору навчального матерiалу, а також педагогiчних умов предметно-дидактично! тдготовки майбутшх фахiвцiв в галузi графiчного дизайну до створення вiзуальних носi!в iнформацi!.
Для формування програми навчально! дисциплши визначеш наступш загальнi принципи вiдбору навчального матерiалу: врахування соцiального досвiду; науковють; системнiсть -врахування логiки системи знань i закономiрностей розвитку наукових понять; принцип посильносп - врахування рiвня пiдготовки учнiв; еднiсть навчання i виховання, з метою формування i розвитку особистостi учня юторизм; принцип функцiонально! повноти компонент1в курсу; принцип врахування моделi спецiалiста.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГИНШ I ПРОФЕaЙНIЙ ОСВIТI
Спроби класифiкувати принципи та критерi! ввдбору матерiалiв для навчально! дисциплiни робили багато науковщв. Однак аналiз лиератури з науково-педагогiчних проблем формування змюту показав, що цей процес мае рiзнi проективнi рiвнi (етапи): I -загальнотеоретичного уявлення; II етап - визначення цiлей навчального предмета, Ш -визначення змiсту навчального предмета, й оптимiзацi! навчального матерiалу. Кожний проективний рiвень (етап) передбачае наявшсть специфiчних критерi!в. При цьому критерiй бiльш високого рiвня (бшьш загальний) е орiентиром (принципом) для вироблення критерi!в на наступних рiвнях (етапах).
Особливiстю вiдбору матерiалу для курсу «Основи графiчного дизайну» е те, що виховання будь-якого виду культури людини потребуе широкого спектра застосування знань у практичнш дiяльностi.
Шдсумовуючи сказане, можна виокремити так1 групи принцитв, на як1 спираемося при вiдборi матерiалу для навчального курсу:
1) загальнодидактичш: науковосл й юторизму; функцiонально! повноти компонентiв
курсу;
2) загальнометодичш: формування всебiчно розвинено! особистостц
системности едносл навчання i виховання;
3) спещальш (специфiчнi для пiдготовки дизайн-графiкiв): фундаментальност в галузевому розумiннi; врахування моделi предметно-дидактично! тдготовки майбутнiх фахiвцiв в галузi дизайну до створення вiзуальних об'екпв.
Вiдбiр матерiалу для дисциплши «Основи графiчного дизайну» проводився у наступнi етапи:
1) формалiзацiя поняття «графiчне дизайнерське мистецтво», визначення його основно! мети;
2) проведения опитування з метою визначення ставлення до виховання дизайнерсько! культури та доцшьносп введення подiбного курсу в загальноосв^шх школах;
3) вивчення думки вчителiв загальноосвiтнiх шк1л про характер, змют i спрямованiсть дисциплiни;
4) аналiз власного досвiду викладання курав дизайнерсько! спрямованост при тдготовщ вчителiв трудового навчання;
5) розробка компетенцш старшокласник1в в галузi художньо-графiчно! дiяльностi;
6) аналiз лiтератури як спещально! фахово!, що використовуеться для тдготовки фахiвцiв у галузi проектування, а також методично! лтаратури для тдготовки майбутшх дизайнерiв.
На пiдставi формалiзацi! поняття «графiчне дизайнерське мистецтво» i його педагогiчного розумiння була визначена мета курсу - тдготовка майбутнього дизайнера-графiка до створення вiзуальних об'ектiв. Отже, змiст навчального курсу повинен сприяти формуванню усiх компоненпв дизайн-проектування у галузi графiки.
Ввдповвдно до визначеного змiсту компонентiв до складу навчальних матерiалiв курсу входитимуть матерiали, що будуть розкривати взаемозв'язок природи i людини, базовi вщомосп з наук i дисциплш, пов'язаних з дизайн проектуванням; формуватимуть щнносп i мотиви у поведiнцi щодо здшснення свiдомого вибору об'ект1в проектування, способiв !хнього виготовлення залежно ввд особливостей i призначення носiя шформацп; сприятимуть набуттю досвiду творчостi в процеи проектування i виготовлення.
Виршальну роль у вiдборi навчальних матерiалiв для створюваного курсу вiдiграв аналiз лiтературних джерел, який дав можливють вiдiбраний матерiал згрупувати за змютом в окремi теми. У результата цiе! роботи був вiдiбраний певний матерiал, який склав пiдгрунтя теоретично! частини «Основ графiчного дизайну».
В межах ввдбраного матерiалу, можливо, не ви вiдомостi е важливими для виршення завдань вказаного навчального курсу. Для бшьшо! об'ективностi у вiдборi матерiалу ми використали метод експертно! оцiнки значущостi окремих вiдомостей. Цей метод широко i успiшно використовувався в дослiдженнях А. Верхоли, Б. Гершунського при розробцi певних навчальних курив.
Методом передбачаеться залучення експерпв, як1 умовно подiляються на «внутршшх» та «зовнiшнiх». У дослiдженнi А. Верхоли до «внутрштх» експертiв ввдносяться викладачi спорiднених предметiв (курсiв) одного вузу, а до «зовшшшх» - фахiвцi-практики, iнженери-конструктори певних виробництв.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
У нашому випадку «внутршшми» експертами були B4m^i спорiднених предметiв одного загальноосвинього навчального закладу, а «зовшшшми» - дизайнери-практики та iнженери-конструктори певних виробництв.
Рiвень компетентностi експерта оцшювався вiдповiдним числовим коефiцieнтом. Орieнтовно значения компетентносп експерта за окремими показниками визначались наступними числовими коефiцieнтами:
- стаж роботи в галузi проблеми, що обговорюеться: до 5 роив - 0,4, до 10 рошв - 0,7, бшьше 10 рошв - 0,8;
- наявнють квалiфiкацiï: вчитель-методист, вчитель вищо1 категорiï - 0,8, вчитель I категори, вчитель II категори, спецiалiст - 0,6;
- обгрунтування думки з проблеми, що обговорюеться: на пiдставi педагопчного досвiду - 0,6, iнтуïтивно - 0,2.
У результата складання числових коефщеттв за кожним показником виходив сумарний бал А, що характеризував експерта. Обрахування загальноï компетентностi експерта: К= А / A,, де A - максимально можлива сума балiв. Аналiз рiвнiв компетентностi експерпв довiв, що експерти е достатньо квалiфiкованими, тож результати ранжування достовiрнi.
Внаслiдок проведеного експертного аналiзу ввдбраного матерiалу сформованi окремi теми, що склали основу навчального курсу «Основи графiчного дизайну»: вступне заняття; iсторiя розвитку графiчного дизайну; основи композици; основи кольорографiчного вiдображения iнформацiï; знаковi системи у графiчному дизайнi; вiзуальнi комунiкацiï i поняття фiрмового стилю; графiчний дизайн i реклама; графiчний дизайн i упаковка; основи виробничо1' графiки; графiчний дизайн та сучасш комп'ютернi технологiï.
Таким чином, здшснений нами вiдбiр навчального матерiалу потребуе подальшого структурування з метою систематизаци та побудови курсу згiдно з законами формально!' лопки та принципу послщовносп i в подальшому - використання системного пiдходу в навчанш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андршшин В. I. Удосконалення подготовки вчителя загальнотехтчних дисциплш / Андршшин В. I., Антонв П. М., Вихрущ, А. П.; шд. ред. Д. О. Тхоржевського. - К.: КДШ, 1992. - 72 с.
2. Герщунский Б. С. Прогностические методы в педагогике / Б. С. Герщунский. - К.: Высшая школа, 1974. - 208 с.
3. Дидактика средней школы: некоторые проблемы современной дидактики. / учеб. пособие для слушателей ФГОС; под ред. М. Н. Скатки на. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с.
4. Дмитренко П. В. Дидактичш умови формування графiчних знань i вмшь в учшв IV-VIII клаив загальноосв^ньо1 школи (на матерiалах трудового навчання i креслення): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / П. В. Дмитренко. - К., 1986. - 25 с.
5. Сидоренко В. К. Штеграцш трудового навчання i креслення як заЫб розвитку техшчних здiбностей школярiв (дидактичний аспект): дис ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Вжтор Костянтинович Сидоренко.
- К., 1995. - 376 с.
6. Secondary education in Europe: problems and prospects. CE publishing. - Strasbourg, 1997.
7. Coolahan J. Competencies and knowledge. Materials CE. - CDCC, 1996.
УДК 378.13
С. П. ПАВХ
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМ1СТУ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГИ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО
МИСТЕЦТВА
У cmammi розглянуто питання тдготовки висококвалiфiкованих yuumenie технологи nid час ïx навчання у nедагогiчному вищому навчальному 3amadi. Одним i3 шляxiв peani3a^ï полтшення якостi тдготовки майбутшх учителiв технологш е удосконалення змiсту профестно орieнтовaниx дисциплш мистецького спрямування, що повинт включати: теоретичну тдготовку, яка мiстить теоретичн