Didactic basis of organization a training excursion activity as processing of equipment for intersubjective interaction between coaches and thosepeople, who are training Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

педагогически науки

Miep Тетяна 1вашвна ДИДАКТИЧН1 ОСНОВИ ...

UDC 377

ДИДАКТИЧН1 ОСНОВИ ОРГАН1ЗАЦП НАВЧАЛЬНО-ЕКСКУРС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК ЗАСОБУ ВИБУДОВУВАННЯ СУБ'СКТ-СУБ'СКТНО! ВЗАСМОДП ТИХ, ХТО НАВЧАС, З ТИМИ, ХТО НАВЧАСТЬСЯ

© 2018

Miep Тетяна 1вашвна, доктор педагопчних наук, професор кафедри початково! освети Кшвський утверситет шет Бориса Гртченка (02153, Украша, Кшв, бул. I. Шамо, 18/2, e-mail: t.miier@kubg.edu.ua)

Анотащя. Модершзацшш процеси поширюються на р1зш аспекти осветньо! галуз^ у тому числ1 й на дидактику та И шструментарш (шдходи, змют, форми, засоби тощо). Власне авторське бачення модершзацшних процеав реал1зовано на р1вн1 введения в науковий об1г поняття «мщд1яльшсна штегращя» та його використання для визначен-ня дидактичних основ феномешв, у назвах яких зазначено два (три) види д1яльност1 (як-от, навчально-екскурсшна, проектно-управлшська, навчально-дослвдницька тощо). Застосування пвдходу «м1жд1яльн1сна штеграшя» слугуе грунтовному визначенню дидактичних основ анал1зованого феномену на основ1 дослвдження вид1в д1яльност1, яш ввдображено в назв1 утворення. Зазначене здшснюеться з огляду на складники д1яльност1 тих, хто навчае (йдеться про викладання й управлшня), складники д1яльност1 тих, хто навчаеться (р1зноспособове учшня (учшня «я навчаю себе», учшня «я навчаю шших», учшня «мене навчають шшЬ>, учшня у взаемонавчанш)) та взаемодш м1ж тими, хто навчае, та тими, хто навчаеться. Визначене застосовано стосовно феномену «навчально-екскурсшна д1яльшсть» й реал1зовано в такий споаб: виокремлено дидактичш основи навчально! д1яльност1 та екскурсшно!; схарактеризо-вано повну та часткову штеграцш цих вид1в д1яльност1, розкрито д1яльшсть тих, хто навчае, та д1яльност1 тих, хто навчаеться, в контексп суб'ект-суб'ектно! взаемодй, яка виявляеться тд час р1зноспособового учшня.

Ключовi слова: навчальна д1яльн1сть, екскурсшна д1яльн1сть, навчально-екскурсшна д1яльшсть, навчально-екскурсшне завдання, повна м1жд1яльшсна штеграцш, часткова м1жд1яльн1сна штеграшя, викладання, управлшня, р1зноспособове учшня.

DIDACTIC BASIS OF ORGANIZATION A TRAINING EXCURSION ACTIVITY AS PROCESSING OF EQUIPMENT FOR INTERSUBJECTIVE INTERACTION BETWEEN COACHES AND THOSEPEOPLE, WHO ARE TRAINING

© 2018

Miier Tetiana Ivanivna, doctor of pedagogical sciences, professor of the department of primary school Borys Grinchenko Kyiv University (02153, Ukraine, Kyiv, I. Shamo boulevard, 18/2, e-mail: t.miier@kubg.edu.ua)

Abstract. Upgraded processes extend to various aspects of the educational field, including didactics and its means (approaches, content, forms, tools etc.). Actually, the author's vision of upgraded modernization processes is realized at the level of introduction into the scientific circle of the concept «interagency integration» and its usage for the determination of didactic fundamentals of phenomena, whose names include two (three) types of activities (for example, educational excursion, project management, training research, etc.). The application of the «interagency integration» serves as a solid definition of the didactic fundamentals of the phenomenon under analysis, based on the study of the activities types, which are reflected in the title. A significant part is carried out in view of the components of the activities of those who teach (meaning: teaching and management), the components of the activities of those who study (meaning: different ratios of education (the doctrine «I study myself»), the teachings «I teach others», the teachings «others teach me», studying in mutual learning)), and the interaction between those, who are teaching, and those, who are studying. Already mentioned definition is applied in relation to the «educational excursion activity» phenomenon, and is implemented by the following ways: the didactic basis of educational activity and excursion is singled out; characterized the full and partial integration of these activities, discloses the activities of those, who teach, and the activities of those, who study, in the context of the intersubjective interaction, which is manifested in a multimeans of teaching practice.

Keywords: educational activity, excursion activity, educational-excursion activity, full inter-functional integration, partial interdisciplinary integration, teaching, management, flexile teaching practice.

Постановка проблеми в загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними за-вданнями. Людина е компонентом цшсно! сошально! системи, яку називають сустльством. У процес житте-дiяльностi вона вщкривае й використовуе внутршш сутшсш сили й, реалiзовуючи власний особистюний потеншал, сприяе сустльному розвитку. Звюно щ процеси е взаемообумовленими, осшльки в розви-неному суспiльствi фшсуеться високий рiвень вияву кожною людиною осветньо1 й тзнавально! потреб, а в умовах штенсивного розвитку освети спостерпаеться удосконалення сустльства як сошально! системи. Взаемообумовлешсть процеав переконливо доводить актуальшсть модершзацшних процеав в осветнш галуз^ яш стосуються рiзних аспекттв и функцюнування й розвитку, у тому чи^ й дидактики як науки, напрацювання котро! слугують удосконаленню процесу навчання.

Аналiз останнiх до^джень i nублiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти цiеi проблеми i на яких Трунтуеться авторська думка; видшення невирiшенихратше частин загально'1' проблеми. Аналетичне узагальнення наукових праць засввдчило сутв напрацювання, у яких йдеться про рiзнi складники дидактичного шструментарш,

у тому чи^ пiдходи, змют, форми, методи й засоби. Акцентувавши увагу на засобах, варто вказати на те, що засоби навчання розглядаються в наукових пра-цях, по-перше, як матерiальнi (пiдручники, поабники, схеми, таблицi, рисунки, аудiо- та вщеозаписи, тести, iнструктивнi матерiали тощо (Т. Байбара [1], В. Бондар [2], I. Малафик [3], Н. Мойсеюк [4], В. Оконь [5], О. Савченко [6] та ш), щеальш (мовлення (К. Климова [7]), спшкування (Л. Голодюк [8])), безпосередш (демон-страцiя реального об'екта) i опосередковаш (його зобра-ження)); по-друге, в значеннi основи для вибудовування суб'ект-суб'ектно! взаемодй' мiж тими, хто навчае, та тими, хто навчаеться. Ц засоби-основи класифшовано за: 1) процесом перетворення предмета дiяльностi в бажаний передбачуваний продукт дiяльностi вщносно суб'екта дiяльностi (зовнiшнi (навчальне завдання, схема орiентувально! основи д1яльносп тощо)); внутрiшнi (опорнi знання, умшня, знання про самоке-рування й саморегуляцш дiяльностi) (Ю. Галатюк) [9]; 2) зовшшшми способами досягнення мети дiяльностi (навчальнi завдання, вправи, задач^ спостереження, дослiди тощо (система завдань, вправ, задач, дослiдiв); навчально-методичнi схеми орiентувально! основи

Miier Tetiana Ivanivna pedagogical

DIDACTIC BASIS ... sciences

навчальних дш (схеми ООД), приписи; картки для вдивщуально! (парно!, групово!) роботи; хвд урошв (занять), тренiнгiв, екскурсiй тощо (М. Савчин) [10]; 3) внутршшми способами досягнення мети дiяльностi (розумовi дп (мисленнeвi операци); метакогнiтивнi дИ (реалiзацiя особистих можливостей на основi знань про свш iнтелект) (А. Хуторський) [11]; 4) способом вико-ристання як засобу полщяльшсно! основи (перцептивна, проблемно-орieнтована, пошукова, варiативна, дiяльнiсть-спостереження, евристична, дослiдницька, навчально-дослiдницька, проектна, графiчна, практична дiяльнiсть й дiяльнiсть iз моделювання) (Л. Голодюк) [8]).

Варто наголосити на тому, що використання широко! палiтри засобiв навчання, зокрема засобiв-основ вибудо-вування суб'ект-суб'ектно! взаемодп, здiйснюeться без урахування:

- особливостей оргашзаци рiзноспособового учiння;

- проявiв мiждiяльнiсно! iнтеграцi! (авторка статтi науково обгрунтувала й експериментально перевiрила доцшьшсть введення в науковий обiг поняття «мiждiяльшсна штеграшя» на позначення: «1) стану зв'язносп рiзних видiв дiяльностi в цiлiснiсть, який характеризуеться словами «впорядкування» i «взаемопроникнення», набувае вияву в повному i част-ковому поеднаннi рiзних видiв д1яльносп м1ж собою та йменуеться як повна i часткова мiждiяльнiсна штеграшя; 2) процесу, що веде до цього стану; 3) результату, що от-римано на основi зв'язносп рiзних видiв дiяльностi мiж собою» [12, с. 348]).

Формування цшей статтi (постановка завдання). У данш статл йтиметься про процеси повного та част-кового поеднання двох самодостатшх видiв дiяльностi (навчально! й екскурсшно! дiяльностi) з урахуванням чо-тирьох способiв учiння (учiння «я навчаю себе», учiння «я навчаю шших», учiння «мене навчають шшЬ>, учiння у взаемонавчаннi). Зазначене реалiзовуватиметься вiдповiдно до таких завдань: 1) виокремлення характеристик навчально! й екскурсшно! дiяльностi, значу-щих для процеав повного та часткового поеднання цих видiв дiяльностi з урахуванням подходу «мiждiяльнiсна iнтеграцiя»; 2) розкриття дидактичних основ органiзацi! навчально-екскурсiйно! д1яльносп з акцентом на вибудовуваннi суб'ект-суб'ектно! взаемодп.

Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. У контексп виконання першого завдання, варто зазначи-ти, що навчальна дiяльнiсть постае як цшеспрямована й упорядкована сукупнiсть дiй i операцiй, як1 забез-печують мотивацшну та активну включенiсть тих, хто навчаеться, в оргашзований дорослими процес навчан-ня.

Узагальнення наукових напрацювань [2, 3, 4, 5, 6], засввдчуе, що навчальна дiяльнiсть характеризуеться предметшстю, соцiальнiстю, суспiльнiстю за змiстом i формою; усвiдомленiстю дiяльностi, що виконуеться; вiдображенням активностi, яка зумовлена конкретни-ми мотивами i пвдпорядкована метц виконанням розу-мових i практичних дiй та операцi!, котрi забезпечують здiйснення дiяльностi, спрямованiстю на досягнення результату (продукту) д1яльносп, що фшсуеться на рiвнi змiн самого учня й виявляеться в оволодшш знаннями й способами виконання розумових i практичних дiй, операц1ями та способами взаемодп з шшими.

У контексп суб'ект-суб'ектно! взаемодп навчальна д1яльшстьпостаеякфеномен, що включаев себе дiяльнiсть того, хто навчае, котра представлена викладанням та управлшням, та дiяльнiсть тих, хто навчаеться, до складу яко! вщнесено навчання й учiння. Викладання слугуе безпосередньому iнформацiйно-навчальному впливу на тих, хто навчаеться, вибудовуеться вщповвдно до мети д1яльносп, передбачае звернення до образiв, текстiв, схем, таблиць, формул тощо; супроводжуеться рiзним оформленням, зокрема оптико-кшестетичним (жести, 68

MiMiKa, naHTOMÎMÎKa); екстралшгвютичним (як1сть голосу, тонaльнiсть, дiaпaзон, паузи, покашлювання, CMix, темп мови); проксемiчним (використання часу, оргaнiзaцiя простору тощо).

Управлшня у знaченнi безперервно! циркуляцiï iнформaцiï мгж тим, хто навчае, та тими, хто навчаеться, здшснюеться з дотриманням упрaвлiнського циклу, складниками якого е: планування, оргашзац^я процесу учiння, керування, контроль, регулювання, координaцiя. Планування спрямовуеться на формулювання тими, хто навчаеться, цiлей влaсноï дiяльностi продовженням ре-чення «Я хочу навчити себе...». Оргашзащею процесу учшня передбачаеться врахування умов здшснення дiяльностi, наявних зaсобiв, вмотивованосл тих, хто навчаеться, ïхньоï навченосп та нaучувaностi; чергуван-ня способiв здiйснення учiння та к1льк1сного складу його учаснишв. Керування полягае в спрямуванш дiяльностi тих, хто навчаеться, використанням безпосереднiх або опосередкованих зaсобiв оргaнiзaцiï пiзнaвaльноï сaмостiйностi та взаемодп з шшими, постановкою до-даткових запитань, як1 скоординовують хiд мiркувaнь, використанням кaрток-iнструкцiй (кaрток-довiдок), схем, таблиць, алгоршшв, приписiв тощо). Контроль здшснюеться з метою отримання на основi зворотних зв'язк1в iнформaцiï про штелектуальш утруднення, як1 вiдчувaють тi, хто навчаються; виявлення типових прогалин, що засввдчують необхiднiсть внесення змш у процес навчання; сприяння здiйсненню тими, хто навчаеться, самоконтролю (взаемоконтролю) за послiдовним здiйсненням дш у склaдi дiяльностi, прaвильнiстю хх виконання, орiентовaнiстю на досягнення заплано-ваного. Регулюванням передбачаеться встановлення вщповвдносп мгж дiяльнiстю тих, хто навчаеться, та завданими шлями. Координация слугуе встановленню вiдповiдностi мiж досягнутими й очшуваними результатами, визначення подальших дiй.

Оргaнiзaцiею рiзноспособового учiння передбаче-но утворення й функцiонувaння в процеа навчання локального освiтньо-iнформaцiйного простору. Це утворення е, по-перше, низкою динaмiчних результапв цiлеспрямовaноï, усввдомлено!', конструктивно!' кому-нiкaтивноï дiяльностi та суб'ект-суб'ектноï взaемодiï учасник1в нaвчaльноï д1яльностц по-друге, формуеться в насл1док попередження утворення комунiкaтивних шумiв п1д час взаемного обм^ iнформaцiею; по-трете, охоплюе процеси продукування iнформaцiï, ïï сприй-мання, осмислення, вербального вiдтворення й обгово-рення, як1 спрямовaнi на досягнення мети дiяльностi, сaмореaлiзaцiю та саморозвиток.

Щодо екскурсiйноï дiяльностi, то ïï сутнють нaйбiльш повно можна в1добразити в контекстi поняття «екскурс1я». Анaлiз наукових праць засв1дчив, що екскурсш тлума-чать як [13]: форму суспiльно-просвiтницькоï роботи (В. Гердт)); форму оргашзаци нaвчaльно-виховноï ро-боти (О. Ганчук); метод (Г. Ващенко, О. Герман); форму й метод (Велика радянська енциклопед1я); дiяльнiсть (Б. Райков)); процес (В. Бабарицька); в1дв1дування (А. Булико). Автором статп поняття «екскурс1я» потлу-мачено як цшеспрямовану дiяльнiсть з вивчення об'ектiв, явищ, процесiв на мюш ïхнього природного знаходження, вияву чи перебну. У контекстi цього визначення поняття «екскурс1я» i «екскурсiйнa даяльнють» розглядаються як синонiмiчнi лексеми.

Генеза екскурсiйноï дiяльностi, досл1джена Е. Желуд-ковським та Е. Лук'яновою [14], включае чотири етапи, як1, на переконання авторки стaттi, сл1д доповнити п'я-тим етапом. В узагальненому виглядi визначено таку етaпнiсть становлення й розвитку екскурсiйноï дiяльно-сп:

- I етап (перша половина XIX столптя) - етап виник-нення екскурсiйноï дiяльностi; фiксуються поодинош й несистемaтичнi спроби ввести наочне навчання в школi й розширити пiзнaвaльний досв1д п1дростаючого поко-лшня пiд час пiзнaвaльних екскурсiй природничоï тема-Scientific Vector of the Balkans. 2018. № 1

педагогически науки

Miep Тетяна 1вашвна ДИДАКТИЧН1 ОСНОВИ ...

тики (за Е. Желудковським, Е. Лук'яновою [14]);

- II етап (шнець Х1Х столптя - початок ХХ столптя) - етап виникнення теорй' та методики проведения екскурсш; з'являються перш1 спроби наукових товариств проводити у вихвдш дш екскурсп до музе!в, виставок тощо (за Е. Желудковським, Е. Лук'яновою [14]);

- III етап (20-ri роки XX столптя - початок пере-будови на пострадянському простор^ - етап щеоло-пчного спрямування змюту екскурсш та формування методолопчних основ екскурсшно! справи; екскурсй' стають неввд'емною складовою дгяльносп школи (за Е. Желудковським, Е. Лук'яновою [14]);

- IV етап (початок перебудови на пострадянському простор! - шнець ХХ столптя) - етап становлення екскурсшно! справи як окремо!, конкурентоспромож-но! сфери послуг (за Е. Желудковським, Е. Лук'яновою [14]);

- V етап (початок XXI столптя - сьогодення) - етап формування нових вид1в екскурсш; започаткувания в1р-туальних екскурсш або Штернет-екскурсш (за Т. М1ер).

Екскурс1йна д1яльн1сть характеризуеться: 1) цше-спрямованою оргаиiзацiею спостереження з метою вивчення рiзних явищ, предметiв, процеав у природ-них умовах, тд час вiдвiдуваиь музе!в, виставок тощо (О. Ганчук) [13]; 2) шдпорядковашстю локальному принципу (вивчення об'ектiв за мюцем !х природного знаходження) (В. Бабарицька) [16]; 3) спрямовашстю на задоволення духовних, естетичних, iнформацiйних потреб (В. Бабарицька) [16] та на досягнення освпньо!, науково! й тзнавально! мети оргаиiзацi! екскурсiйно! дiяльностi (А. Булико) [15].

Пд час оргашзаци екскурсшно! дiяльностi важливо враховувати ввднесешсть обраного виду екскурсй' до пе! чи iншо! класифiкацi!. У наукових джерелах [13; 14] нав-чальш екскурсп класифiковано за:

- змютом (оглядовi, тематичнi (виробничi, бю-лопчш, iсторичнi, краезнавчi, мистецтвознавчi та in), комплексна об'ектнi (вивчения конкретного об'екта), методичш (формування вмiнь оргаиiзовувати та проводити екскурсп рiзного спрямування), продуктно-екскурсiйнi (створения екскурсiйного продукту, який розробляеться тим, хто навчаеться, поза межами нав-чально! програми));

- часовим ресурсом, необхщним для проведения екскурсй (короткочасш (в межах однiе!' години) та тривалi (дек1лька годин));

- мюцем в освiтньому процесi (вступнi (на початку вивчення теми або роздшу), промгжш (у процесi вивчения теми або роздшу), пiдсумковi (у шнщ вивчения теми, роздiлу));

- мюцем проведения (мiсцевi, замiськi, музейш, виробничi, у природi);

- способом пересування (пiшохiднi, транспортнi, комбiноваиi);

- способом оргашзаци дiяльностi (демонстративнi, шюстративш, дослiдницькi);

- к1льк1стю учасник1в ^ндивщуальш, груповi, шди-вiдуально-груповi, парно-груповi, групов^;

- характером зв'язку мгж пщгрупами пiд час виконання навчальних завдань (змагально-послiдовнi, кооперативно-паралельнi, кооперативно-послiдовнi, змагально-послщовш);

- спрямуваниям дiяльностi (пролонгованi, локаль зоваиi);

- способом оргаиiзацi! сприймання екскурсiйного об'екту (телеекскурсi!, реальнi екскурсп, ^тернет-ек-скурси).

Зiставления вiртуально!' екскурсй з екскураею традицiйного формату слугувало виокремленню певних переваг та недолшв. До переваг вiртуально!' екскурсй ввднесено доступнiсть (огляд визначних пам'яток без великих матерiальних i тимчасових витрат); можливiсть огляду в будь-який час; багаторазовють перегляду екскурсй, !'! частини чи необхвдно! iнформацi!; зручнiсть

проведения для oci6 з обмеженими фiзичними та мате-piальними можливостями. До недолшв зараховано вщсутшсть можливостi поставити запитання в pежимi реального часу та побачити об'екти, як1 не включено в екскурсшну дiяльнiсть з метою формування ново! тзнавально! проблеми.

З урахуванням сутносп подходу «мiждiяльшсна штегращя» навчально-екскурс1йну д1яльн1сть доц1льно розглядати як ц1л1сне утворення, що являе собою вид навчально! дiяльностi, яка вибудовуеться на основ! за-лучення тих, хто навчаеться, в процес вмотивованого й активного вивчення об'еклв, явищ, процеав на тсщ !хнього природного знаходження, вияву чи переб^. Основу здiйснения тими, хто навчаеться, навчально-екскуpсiйноï д!яльност! складае протир!ччя м!ж нови-ми навчальними шлями, завданнями, способами дш (д!яльност!) та набутими знаннями, досвщом або м!ж но-вими навчальними ситуациями та набутими знаннями й способами дш Ц протир!ччя розв'язуються за допомо-гою суб'ективно нових знань, умшь, навичок, спосо6!в виконання опеpацiй, дш, д!яльност!.

Застосувания тдходу «мiждiяльнiсна штеграшя» передбачае застосування до аналiзоваиого цшсного утворення теpмiнiв «повна мiждiяльнiсна штеграшя», «часткова мiждiяльнiсна iнтегpацiя». Повною м!жд!-яльшсною iнтегpацieю передбачено моделювання процесу взаемопроникнення екскурсшно! дгяльносп в тло навчально! д!яльносп. Прикладом повного взаемопроникнення цих вид!в д!яльност! е навчально-екскуpсiйне завдання, яке тлумачиться автором статтi як спешаль-но створена навчальна ситуашя, що являе собою низку взаемопов'язаних мшьзавдань, послвдовне розв'язання яких здiйснюeться в ход! екскурсшно! д!яльшсть з використанням супровщно! навчально! iнфоpмацi! (запитань, припиав, шструкцш, алгоpитмiв спосо6!в дш тощо), передбачае вияв пiзнавально! активносп тих, хто навчаеться, в р!зноспосо6овому учшш (учшня «я навчаю себе», учшня «я навчаю шших», учшня «мене навчають шшп>, учшня у взаемонавчанш), яке спрямовуеться на форму -лювання пром!жних i кшцевих висновшв виконання на-вчально-екскуpсiйного завдання.

Сутшсть частково! мгждхяльнхсно! хнтеграцй' ви-являеться в моделюванш процесу впорядкування екскурсшно! д1яльност1 в склад1 навчально! д1яльност1 на р1вн1 окремого етапу дгяльносп тих, хто навчаеться. У цьому випадку оргашзашя навчально-екскурсшно! дь яльносп може здшснюватися в ташй послвдовносл: ri, хто навчаються, долучаються до виявлення проблеми (протир1ччя); застосовують в1дом1 знания i способи дш для виpiшення проблеми (подолання протир!ччя); фор-мулюють припущення щодо результату й (чи) способу розв'язания проблеми (подолання протир!ччя); визнача-ють спос!6 чи способи учшня; долучаються до екскурсшно! дгяльност та виявляють пiзнавальну актившсть п!д час здiйснения обраного способу (спосо6!в) уч!ння, спрямованого(их) на виявлення !стинност! чи хи6ност! висунутого припущення; формулюють висновки на основ! отриманих даних.

I повна, i часткова мiждiяльнiсна iнтегpацiя навчально! д!яльносп з екскуpсiйною слугують пвдгрунтям для подальшо! поетапно! оpганiзацiï екскурсшно! д!яльно-ст! (етап подготовки до екскурсп ^ етап !! проведения та формулювання висновшв) та для планування дш в ташй посладовносп: 1) визначення теми, виду екскурсй (вступна, поточна, пщсумкова), форми проведения (реальна екскурс^я, 1нтернет-екскурс1я, телеекскурая), мети й завдань и проведения; 2) до6!р об'eктiв показу та визначення маршруту; 3) складання розгорнутого плану екскурсй; 4) визначення критерив оцiнювания результа-т!в проведения екскурсп; 5) визначення довщкового апа-рату екскурсп та ваpiативних мiнi-завдань; 6) завчасне ознайомлення тих, хто навчаеться, з довщковим апара-том екскурсй та ваpiативними мiнi-завданнями; 7) сти-мулювання тих, хто навчаеться, до визначення власних

Miier Tetiana Ivanivna DIDACTIC BASIS ...

pedagogical sciences

цшей учасп в екскурсп; 8) консультування пiд час об-рання мiнi-завдання; 9) обговорення з тими, хто навча-еться, способу тдготовки до виконання мшьзавдання; 10) обговорення особливостей виконання мшьзавдання пвд час екскурсп; 11) ознайомлення тих, хто навчаеться, з критерiями оцiнювання результатiв екскурсп.

Пiд час подготовки навчально-екскурсшно! дгяльно-стi важливо передбачити рiзноспособове учiння, зокре-ма учшня «я навчаю себе», «я навчаю шших», «мене навчають шшЬ>, учiння у взаемонавчаннi). Примiром, запропонувати тим, хто навчаеться, самореалiзуватися в учшш «я навчаю шших», тобто завчасно шдготувати «портфель екскурсовода» та виконати роль екскурсово-да пвд час виконання навчально-екскурсiйного завдання. У цьому випадку навчально-екскурсiйна дiяльнiсть до-повниться такими дiями: визначення доввдникового апа-рату екскурсп та змютового наповнення «портфеля екс-курсовода»; завчасне ознайомлення тих, хто навчаеться, iз доввдниковим апаратом екскурсп; стимулювання !х до виконання ролi екскурсовода; обговорення з тими, хто виявив бажання виконувати роль екскурсовода, змюто-вого наповнення «портфеля екскурсовода»; консультування пвд час складання «портфеля екскурсовода»; обговорення особливостей виконання ролi екскурсовода пвд час екскурсп.

Навчально-екскурсшна дiяльнiсть мае оргашзовува-тися з дотриманням таких вимог: формування цшепо-кладання (кожна екскурсiя мае здшснюватися з певною метою); врахування загальних закономiрностей прове-дення вступних, поточних i пвдсумкових екскурсiй; до-тримання змютово! наступностi (змiст екскурсiй повинен мати безпосереднш зв'язок з попередньо вивченим; результати екскурсп використовуються в подальшiй на-вчальнiй дiяльностi); послiдовнiсть, науковiсть, чiткiсть оргашзацп навчально-екскурсшно! дiяльностi та И про-ведення.

Висновки до^дження i перспективи подальших роз-вiдок цього напряму. Автором статл введено в науковий об^ поняття «мiждiяльнiсна iнтеграцiя» на позначення: 1) стану поеднання рiзних видiв дiяльностi у цiлiснiсть, що характеризуеться словами «впорядкування» i «взае-мопроникнення», набувае вияву в повному i частковому поеднаннi рiзних видiв дiяльностi мiж собою та йме-нуеться «повна мiждiяльнiсна iнтеграцiя» й «часткова мiждiяльнiсна iнтеграцiя»; 2) процесу, що веде до цього стану; 3) результату, що отримано на основi поеднання рiзних видiв дiяльностi мгж собою. У ходi подальшого наукового пошуку було розширено поле застосування запропонованого поняття шляхом додавання такого контексту: поняттям «мiждiяльнiсна iнтеграцiя» познача-еться пвдхщ як спосiб трактування стану, процесу чи результату певного педагопчного (дидактичного) явища. А ввдтак, застосування пiдходу «мiждiяльнiсна штегра-ц1я» слугуе розгляду навчально-екскурсшно! дiяльностi як складного утворення, якому притаманнi дидактичш особливостi як навчально! дiяльностi, так i екскурсшно!. Стосовно навчально! дiяльностi це особливостi викла-дання, управлшня й органiзацi! рiзноспособового учш-ня на основi суб'ект-суб'ектно! взаемодi! мiж тими, хто навчае, та тими, хто навчаеться. Щодо екскурсiйно! да-яльностi, то це дотримання поетапно! органiзацi! екскур-сiйно! дiяльностi та сприяння ефективнiй самореалiзацi! тих, хто навчаеться. Подальшого вивчення потребують питання, яш стосуються дослвдження особливостей оргашзацп навчально-екскурсiйно! дiяльностi з урахуван-ням вшу тих, хто навчаеться.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в почат-кових класах: навчальний посiбник. Кшв: Веселка, 1998. 334 с.

2. Бондар В. I. Дидактика: тдручн. для студентiв вищих пед. навч. закладiв. Кшв : Либiдь, 2005. 264 с.

3. Малафик I. В. Дидактика : навч. поабн. Кшв : Кондор, 2009. 395 с.

4. Мойсеюк Н. С. Педагогта: навчальний поабник. 5-е видання, доповнене i перероблене. Кшв, 2007. 656 с.

5. Оконь В. Введение в общую дидактику; пер. с польск. Л. Г. Кашкуревича, Н. Г. Горина. Москва: Высш. шк., 1990. 382 с.

6. Савченко О. Я. Дидактика початково! освiти: тдручник. Кшв : Грамота, 2012. 504 с.

7. Климова К. Я. Теорiя i практика формування мовноко-муткативно! професшно! компетентностi студентiв нефiлологiчних спещальностей педагогiчних унiверситетiв: монографiя. Житомир : ПП «Рута», 2010. 560 с.

8. Голодюк Л. С. Результати впровадження експериментально! моделi комплексно! органiзацii навчально-тзнавально! дiяльностi уч-тв основно! школи у процесi навчання математики. Кропивницький : КЗ «КО1ППО iменi Василя Сухомлинського», 2017. 24 с.

9. Галатюк Ю. М. Системно-структурний аналiз навчально-тз-навально! дiяльностi (методологiчний аспект). збiрник науково-мето-дичних праць «Теорiя та методика вивчення природничо-математич-них i технiчних дисциплiн». Науковi записки Рiвненського державного гумантарного унiверситету. Випуск 14. Рiвне : Волинсью обереги, 2010. С. 216-217.

10. Булыко А. Н. Современный школьний словарь иностранных слов. Москва: Мартин, 2005. 624 с.

11. Савчин М. В. Педагогiчна nсихологiя : навчальний поабник. Кшв : Академвидав, 2007. 424 с.

12. Хуторской А. В. Современная дидактика: учебн. пособие. 2-е изд., перераб. Москва: Высш. шк., 2007. 639 с.

13. Мiер Т. I. Оргатзащя навчально-дослiдницькоi дiяльностi мо-лодших школярiв: монографiя. Юровоград : ФО-ПАлександрова М. В., 2016. 424 с.

14. Ганчук О. В. Методичт прийоми проведення географiчних екс-курсш у вищш школi //Педагогта вищо! та середньо! школи: зб. наук. праць. Кривий Р^, 2012. Випуск 36. С. 339-345.

15. Желудковский Е., Лукьянова Е. Основы экскурсионного дела: учеб. пособ. Ялта : РИО КГУ, 2008. 280 с.

16. Булыко А. Н. Современный школьний словарь иностранных слов. Москва: Мартин, 2005. 624 с.

70

Scientific Vector of the Balkans. 2018. № 1